УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПЕРЕДОДНІ ВІЙНИ
Згадай:
1. Внаслідок яких історичних подій і коли Україна втратила дер¬жавну незалежність? 
2. До складу яких держав входили україн¬ські землі в XIX ст?
Головне завдання українського народу в XX ст.
У новітню епоху світової історії український народ увійшов із тягарем складних проблем,
що гальмували його просування шляхом загальнолюдського прогресу і тому потребували негайного розв'язання. Українці декілька століть були позбавлені власної державності і територіальної цілісності — цих найважливіших передумов успішного соціально-політич¬ного і національно-культурного розвитку будь-якої нації. На по¬чатку XX ст. Україна все ще була поділена між двома могутніми сусідніми імперіями - Російською і Австро-Угорською. Її територію, населення, природні багатства обидві імперії викорис¬товували у власних інтересах. Не маючи свого уряду, армії, суду, поліції, чиновників і дипломатів, українці змушені були утри¬мувати імперських. Не маючи власної держави, в усіх війнах, які вели Росія і Австро-Угорщина, вони зобов'язані були про¬ливати кров за інтереси імперій. Тимчасом Росія і Австро-Уго¬рщина, керуючись передусім загальноімперськими інтересами, не переймалися запитами українців, проблемами їхнього на¬ціонального та культурного економічного розвитку.
Отже, створення єдиної, незалежної, соборної України було головним завданням її народу в XX ст.
Завдання це було надзвичайно складним, але на початку XX ст. складався комплекс необхідних передумов для його ви¬рішення.
Географія розселення українців 
Україна розташована в центрі Європейського континенту і напередодні Першої світової війни була однією з найбільших європейських країн. Площею вона поступалася лише Росії, перевищуючи Німеччину, Велику Британію, Францію і решту країн Європи. Що ж до кількості населення, то за цим показником Україну випереджали лише Росія, Німеччина та Велика Британія.
Загальна площа українських земель становила понад 850 тис. кв. км. Ці землі були досить щільно заселені, а загальна кіль¬кість населення в них перевищувала 48 млн чол.
Географію розселення українців напередодні Першої світо¬вої війни ілюструє карта «Українські землі на початку XX ст.», складена на підставі офіційної статистики царської Росії. Більшість земель, населених українцями, перебувала у складі Російської імперії. Це насамперед територія 9 губерній: Волин¬ської, Катеринославської, Київської, Подільської, Полтавської, Таврійської, Харківської, Херсонської і Чернігівської. Цю тери¬торію називають Наддніпрянською Україною, або Наддніпря¬нщиною.
Наведена в підручнику карта свідчить також, що україн¬ський етнічний кордон на початку XX ст. виходив за межі 9 на¬званих губерній (як, до речі, й за межі сучасного державного кордону України) і проходив відповідно по Чорноморській гу¬бернії, Кубані, Області Війська Донського, по Воронезькій, Курській, Могилівській, Мінській, Гродненській, Сідлецькій, Люблінській губерніях і Бессарабії. Частина цих адміністратив¬но-територіальних одиниць Російської імперії була компактно заселена українцями. Однак для царського імперського уряду вигіднішою' була асиміляція українців, ніж збереження їх як окремого народу.
Решта українських земель, розташованих на захід від річки Збруч, належала Австро-Угорщині. Ці землі входили до окре¬мих адміністративних одиниць Австрії — Галичини й Букови¬ни, які мали елементи територіального самоврядування з крайовими сеймами. Українське населення протягом багатьох десятиліть домагалося поділу Галичини на східну, населену переважно українцями, і західну, польську. Це мало послаби¬ти вплив поляків у Східній Галичині і створити кращі умови для національно-культурного розвитку української більшості. Але австрійська влада не була в цьому зацікавлена.
Закарпаття — найзахідніша історична українська територія — входило до складу Угорщини і ніякого самоуправління не мало.
Господарство і соціальний склад населення України 
Як і в попередні століття, Україна залишалася переважно землеробським, селянським краєм, з чудовими угіддями, яким не було рівних у Європі, і працьовитим населенням з високим рівнем хліборобської культури.
Разом з тим, у другій половині XIX ст. в Україні сформува¬лися потужні промислові центри, серед яких виділялися Дон¬бас і Придніпров'я, що стали паливною і металургійною базою Російської імперії.
Загальна частка українців у населенні України становила понад 2/3. За національним складом село було переважно укра¬їнським, місто - багатонаціональним, здебільшого російським і єврейським, а на західноукраїнських землях — польським і єврейським. У руках представників цих національностей зде¬більшого перебували міська промисловість, торгівля, ремесло та фінанси. Українці у містах становили меншість — близько третини населення. Між містом і селом утворився мовний бар'єр. Село розмовляло українською мовою, місто — переважно російською, а на заході - польською, німецькою та угорською.
І західноукраїнське, і східноукраїнське населення зазнава¬ло жорстокого соціального та національного гніту. Зокрема, в Західній Україні зберігалося культурне, господарське і політич¬не домінування поляків. Але в Галичині й на Буковині українці на початок XX ст. мали більше можливостей розвивати власну національну культуру, ніж їхні брати на схід від Збруча, у Російській імперії. Якщо російський уряд здійснював політику перетворення українців на «справжніх росіян», то в Австро-Угорщині про відверту асиміляцію не йшлося.
Таким чином, на початку новітнього часу перед українцями стояло багато складних завдань. Але найважливішим залиша¬лося відновлення державної незалежності й територіальної ці¬лісності. Лише за умови вирішення цього історичного завдання відкривалися перспективи розв'язання всіх інших.
Але здобуття Україною незалежності було можливе лише за умови істотного послаблення чи повного краху імперій, між якими була розділена Україна - Російської і Австро-Угорської, при сприятливій для неї міжнародній ситуації.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 
1. Охарактеризуй найважливіші завдання, які стояли перед укра¬їнським народом на початку XX ст.

2. Порівняй на карті «Українські землі на початку XX ст.»:

- етнічні землі України, кордони її губерній і провінцій Російської та Австро-Угорської імперій на початку XX ст;
- етнічні межі України і сучасні кордони України. Зроби висновок.

3. Порівняй становище українців у Російській та Австро-Угорсь-кій імперії.
4. Розкрий особливості народного господарства України на по¬чатку XX ст. Чим були зумовлені особливості?

5. Проаналізуй соціальний і національний склад населення України.
6. Чому і як відсутність незалежності й територіальної цілісності гальмували розвиток України?
7. Які передумови відродження власної державності і національ¬ної цілісності склалися в Україні на початку XX ст? Що заважало відновленню державності? Яким було співвідношення цих перед¬умов і чинників?

ДОКУМЕНТ.
1. Підсумки дослідження академіком С. Рудницьким чисе¬льності українців у світі в 1914 р.
На основах, добутих представленими дослідами, можна обчис¬лити загальну кількість українців на земній кулі. Мінімальні числа представляються так на р. 1914: Українці на суцільній території - 36605000. Українці поза Україною в Євразії - 1787000. Українці поза Євразією - 1200000. Разом - 39592000.
Загальні результати цих дослідів про територію й населен¬ня України зводяться коротко до ось таких трьох тез:
1. Територія України - це друга по величині національна терито¬рія в Європі - уступає тільки Московщині.
2. Український народ є щодо чисельності другий між слов'янсь¬ких (після москалів), четвертий між великих європейських наро¬дів (після німців, москалів, британців).
3. Україна, збудована як держава в етнографічних границях, була б великою державою, котра стояла б щодо простору на другому місці, щодо населення на третьому місці серед великих держав Європи (коли не числитимемо їхніх колоній).
Рудницький С. Огляд національної території// Чому ми хочемо самостійної України. -Львів, 1994. - С.270.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО ДОКУМЕНТА 
1. Документ № 1.
а) Що тобі відомо про переселення українців за межі України?
В яких регіонах світу оселилися українці?
б) Враховуючи, що загальна чисельність населення (українців і
представників інших національностей) на суцільних територіях
України становила 43 млн чол., визнач питому вагу у ній українців.
в) Прокоментуй, використовуючи матеріали параграфа, кожен із
трьох висновків академіка С. Рудницького.

ПЛАНИ АНТАНТИ І ТРОЇСТОГО СОЮЗУ ЩОДО УКРАЇНИ
Згадай:

1. Коли виникли Антанта і Троїстий союз? 
2. З якою метою були створені ці воєнно-політичні блоки? Які держави входили до них?
«Українське питання» в Першій світовій війні 
Першу світову війну розпочали два воєнно-політичні блоки - Антанта (Росія, Франція, Велика Британія), з одного боку, і Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина та Італія) - з іншого. Війна велася за перерозподіл уже поділеного світу, за розширення економічних і політичних впливів, за нові ринки
збуту. Війна з обох сторін мала несправедливий, грабіжниць¬кий, імперіалістичний характер.
У цій війні Україна - найбільша серед бездержавних країн Європи, яка мала до того ж величезні матеріальні та людські ресурси, надзвичайно вдале географічне положення, — стала об'єктом зазіхань агресивних держав Європи. Це перетворюва¬ло її на зону особливої міжнародної уваги. Суть «українського питання», яке постало в тогочасній міжнародній політиці, по¬лягала у відсутності на населених українцями територіях Європи незалежної української держави, територіальній роз¬членованості України, незадовільному матеріальному і націо¬нально-культурному становищі її населення. «Українське питання» було однією з важливих причин дестабілізації між¬народних відносин в Європі, що підштовхувало два воєнно-полі¬тичних блоки до конфлікту. В стратегічних планах Росії, з одного боку, і Австро-Угорщини та Німеччини, з іншого, завою¬ванню України надавалося першочергового значення. До того часу, поки у складі Російської імперії перебувала Наддніпрян¬ська Україна, царський уряд прагнув захопити й Західну Украї¬ну. З іншого боку, доки Австро-Угорщина володіла Західною Україною, її правителі претендували на Наддніпрянську Украї¬ну. Про це свідчив досвід XIX ст., так було і напередодні Пер¬шої світової війни.
Плани Російської імперії щодо України XX ст 
Вступаючи у війну, Російська імперія планувала, зокрема, захопити землі Східної Гали-
чини, Північної Буковини і Закарпаття. Це. дозволяло розв'язати дві проблеми: по-перше, розширити кордони російських володінь, послабивши або зни¬щивши противників на Заході; по-друге, ліквідувати організа¬ційні центри українського визвольного руху в Галичині, яку зовсім не випадково називали «українським П'ємонтом», порів¬нюючи з історичною областю в Італії, що стала центром бороть¬би за об'єднання і звільнення країни з-під іноземного гніту.
Грабіжницький характер своїх намірів російська пропаган¬да прикривала заявами про прагнення зібрати воєдино всі російські землі, до яких вона відносила й українські етнічні те¬риторії.
Україна у воєнних планах Троїстого союзу 
Австро-Угорська імперія прагнула в ході війни зміцнити позиції в Західній Україні і приєднати до своїх володінь інші населені українцями території, зокрема Волинь і Поділля. Це дозволило б їй посилити вплив на інші слов'янські народи імперії (поляків, чехів, словаків), претендувати на ке¬рівну роль у слов'янському світі.
Зі свого боку, Німецька імперія добивалася розширення те¬риторій за рахунок українських земель Сходу і Півдня - най¬більш розвинутих в економічному відношенні. Загарбання України серед німецьких політиків вважалося найважливішим кроком для розгрому Російської імперії. «Хто володіє Києвом, той має ключ від Росії», - писав ще у 1897 р. німецький публі¬цист Пауль Рорбах. Крім того, південний схід України розгля¬дався як зручний плацдарм для подальшого наступу на Схід, аж до Індійського океану. Німецьке командування надавало воєнним діям в Україні особливого значення, вважаючи її те¬риторію одним із найголовніших театрів світової війни.
У Німеччині не виключали створення на відвойованих від Росії територіях формально самостійної Української держави.
Обман і самообман в політиці воюючих сторін 
Усі воюючі сторони обстоювали виключно власні інтереси і були байдужими до національних запитів українського народу. Водночас, усі вони неодноразово заявляли, що війна ведеться заради визволення малих народів, до яких відносили й український. Як показав розвиток подій, це була чиста демагогія, за якою приховувалося прагнення залучити на свій бік укра¬їнців і використати їхні воєнні традиції, матеріальні та людські ресурси у боротьбі зі своїми противниками.
Однак історія має власну логіку, яка не співпадає ні з таєм¬ними планами, ні з демагогічними заявами імперських урядів. Досвід історії показує, що найчастіше розпад багатонаціональ¬них імперій спричинювали війни, які різко загострювали всі внутрішні суперечності в державі й призводили до політичних переворотів чи народних революцій. Та правителі імперій, як правило, цих уроків не пам'ятають і саме війни вважають ефек¬тивним засобом зміцнення своєї могутності.
Саме так було з головними учасниками Першої світової вій¬ни, яка 19 липня 1914 р.* владно увійшла в життя народів Єв¬ропи, істотно змінивши напрям і темпи розвитку людської цивілізації, відкривши новітній етап всесвітньої історії.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 
1. Який характер мала Перша світова війна?
2. Що таке «українське питання» і як впливало воно на міжнародні відносини в Європі?
3. Охарактеризуй місце України у воєнних планах Російської ім¬перії. Які обставини визначали ці плани?
4. У чому полягали плани Австро-Угорщини щодо України у Пер¬шій світовій війні?
5. Яким уявлялося майбутнє України німецьким політикам?
• Усі дати до 1 лютого 1918 р. подаються за старим стилем.

6. Порівняй місце, що відводилося Україні у воєнних планах Росії, Австро-Угорщини і Німеччини. Зроби висновки.
7. Чому, на твій погляд, воюючі країни приховували свої плани щодо України і вдавалися до демагогії та обману?
8. У чому полягав самообман імперіалістичних держав в Першій світовій війні?
ДОКУМЕНТИ 
1. Про плани Австро-Угорщини щодо України напередодні
Першої світової війни
Перед початком війни Міністерство закордонних справ Австрії зацікавилося можливістю використання українського чинника у боротьбі проти Росії... Австрійське дипломатичне відомство під¬готувало поширений документ про «австро-угорську ідею» і пла¬ни стосовно майбутнього польських та українських етнічних територій, відвойованих від Росії. На початку війни найбільш ймо¬вірним видавався план, що передбачав приєднання до австрій¬ських земель колишнього ареалу поширення Греко-Католицької Церкви: Холмщини, Підляшшя, Волині та Поділля. Названі тери¬торії мали бути об'єднані в окрему українську автономну область у складі імперії Габсбургів. Водночас ця тактика зацікавила і Ні¬меччину. У німецьких урядових колах більше схилялися до ідеї утворення поясу буферних держав на кордоні з Росією. Правда, закінченої концепції врегулювання української проблеми на по¬чатку війни Німеччина не мала.
Расевич В. Зовнішньополітичні орієнтації австрійських
українців (1912 - 1918 рр.)//Матеріали засідань Історичної
та Археографічної комісії НТШ в Україні. -
Вип. другий (1995 - 1997). - Львів, 1999. - С. 260.
2. Витяг з таємного документа генерального штабу Німеч¬
чини щодо намірів кайзерівського уряду щодо України
1 грудня 1915 р. Для кожного, хто в дійсності знає і розуміє географічне та еконо¬мічне положення, в якім знаходиться Росія, є свідомий того фак¬ту, що Велика Росія може існувати тільки через володіння багатою Україною. Ящо ми зуміємо змінити стан України на незалежну державу і утримати незалежну Україну при житті, то з певністю дамо смертельний удар Великій Росії. Тому Україну слід вважати серцем Великої Росії. В оцінці всіх експертів, це володіння Украї¬ною робить Росію великою європейською потугою. Україна, від¬ділена від Росії, створить мур між власне Росією, Центральними державами та Балканами, закриваючи доступ Росії до Чорного моря.
ГрицакЯ. Нарис історії України. Формування модерної української нації XIX - XX століття. - К.: Генеза, 1996. - С. 103.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО ДОКУМЕНТІВ 
1. Документ № 1.
а) Коли на названих в документі територіях України була знище¬на греко-католицька церква?
б) Чому саме ці території Австрія прагнула в першу чергу приєд¬
нати до себе і надати їм автономію?
в) Як уявлялося майбутнє України у німецьких урядових колах на¬
передодні війни?

2. Порівняй документ № 1 і документ № 2. Як у ході війни зміню¬валися погляди Німеччини на майбутнє України? Чим, на твою думку, була викликана ця еволюція?




Ф.Г. Турченко, Новітня історія України, 10 клас

_{історія України, історія України підручник, історія України уроки, урок історії, історія книги, підручники з історії, реферати з історії, історія в школі, історія онлайн, історія тести відповіді}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас  
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів  
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення