Тема уроку: Повість „Перехресні стежки" I. Франка. Образи представників інтелігенції Євгена Рафаловича і Валеріана Стальського

Мета: розкрити характерні риси вдачі представників інтелігенції у повісті „Перехресні стежки" І. Франка; розвивати вміння характеризувати образи-персонажі прозового твору; виховувати в учнів почуття справедливості, патріотизму, любові до ближнього.

Тип уроку: урок-істина.

Обладнання: портрет письменника, таблиця „Порівняльна характеристика образів Євгена Рафаловича і Валеріана Стальського".

Епіграф уроку: Людина повинна бути інтелігентною! А якщо її професія не потребує інтелігентності? А якщо вона не змогла здобути освіту: так склалися обставини? А якщо ота інтелігентність зробить її „білою вороною" серед співробітників, друзів, рідних, стане на заваді зближення з іншими людьми?
Д. Лихачов

План уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Робота з епіграфом.

2. Словникова робота.

3. Розповідь учителя.

II. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

1. Повідомлення вчителя.

2. Оголошення завдань уроку.

3. Постановка проблемних запитань.

III. Проведення дослідження

1. Слово вчителя.

2. Бесіда за запитаннями.

3. Складання таблиці „Порівняльна характеристика образів Рафаловича і Стальського".

4. Самостійна робота.

5. Творче завдання.

IV. Підсумок уроку

1. Розв'язання проблемних запитань.

2. Робота з епіграфом. Оцінювання з мотивацією.

V. Домашнє завдання

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Робота з епіграфом.

Прокоментуйте власне розуміння вислову Д. Лихачова: „Людина повинна бути інтелігентною! А якщо її професія не потребує інтелігентності? А якщо вона не змогла здобути освіту: так склалися обставини? А якщо ота інтелігентність зробить її „білою вороною" серед співробітників, друзів, рідних, стане на заваді зближення з іншими людьми?"

2. Словникова робота.

Спершу визначимо, що таке інтелігентність, яку людину вважають інтелігентною.

У „Словнику труднощів української мови" за редакцією С Я.Єрмоленко зазначено: інтелігентний — освічений, культурний.

3. Розповідь учителя.

Багато хто вважає, що інтелігентна людина — це людина начитана, високоосвічена (і освіта її переважно гуманітарна), багато подорожує, знає кілька мов. Проте можна все це мати і не бути інтелігентом, а можна нічого не мати і бути все-таки внутрішньо інтелігентною людиною.

Інтелігентність виявляється не тільки у знаннях, а й у здатності зрозуміти ближнього, і в тисячах інших дрібниць: в умінні чемно сперечатись, скромно поводитись за столом, в умінні непомітно (саме непомітно) допомогти іншому, берегти природу, не смітити навколо себе — не смітити недопалками чи лайкою, поганими ідеями (це теж сміття, та ще й яке!)...

Інтелігентність потрібно в собі розвивати, тренувати душевні сили, як тренують і фізичні: тренування фізичних сил сприяє довголіттю, а для довголіття необхідно тренування не тільки фізичних, а й духовних і душевних сил.

Злоблива і зла реакція на навколишнє, грубість і нерозуміння тих, хто нас оточує, — це ознака душевної і духовної слабкості, людської нездатності жити... Естетично несприйнятлива людина — теж нещасна людина. Людина, яка не вміє зрозуміти іншу людину, приписує їй тільки лихі наміри, яка завжди ображається на інших, — ця людина збіднює своє життя і заважає жити іншим. Душевна слабкість веде до фізичної слабкості. Привітність і доброта роблять людину не лише фізично здоровою, а й зовнішньо красивою.

Інтелігентність — це здатність до розуміння, до сприйняття, це терпиме ставлення до світу і до людей. Інтелігентність потрібна за будь-яких обставин; вона необхідна нам і тим, хто нас оточує.

II. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

1. Повідомлення вчителя.

Сьогодні у нас незвичайний урок — урок-істина за темою: „Повість „Перехресні стежки" І. Франка. Образи представників інтелігенції Євгена Рафаловича і Валеріана Стальського".

2. Оголошення завдань уроку.

Під час уроку визначимо характерні риси вдачі персонажів — представників інтелігенції у повісті „Перехресні стежки" І. Франка; розвиватимемо вміння характеризувати образи-персонажі прозового твору.

3. Постановка проблемних запитань.

Ми повинні дійти істини: хто з представників інтелігенції у повісті „Перехресні стежки" І. Франка є справжнім інтелігентом — Євген Рафалович чи Валеріан Стальський? У чому полягає національна самобутність образу Євгена Рафаловича і моральна спустошеність Валеріана Стальського? Відповіді на ці запитання дамо на підсумковому етапі нашого уроку.

III. Проведення дослідження

1. Слово вчителя

Повість „Перехресні стежки" — це свідчення того, що І.Франка непокоїло питання, як допомогти простому народові, навчити захищати свої права і людську гідність. Це твір, у якому автор намагається показати перехрестя думок, людських доль, інтересів, які іноді перехрещуються задля великих, корисних народові справ. Людське життя з його перехрестями І. Франко подає читачеві задля роздумів, втілюючи свій задум в образах-персонажах повісті.

2. Бесіда за запитаннями

— Назвіть головних героїв повісті „Перехресні стежки" І. Франка.

— Що ви довідалися про головного героя повісті Євгена Рафаловича?

(Євгена Рафалович — молодий адвокат, представник освічених людей з народу.)

— Яким було дитинство, юність Рафаловича?

(Він здобув гарну освіту, став адвокатом у глухому провінційному містечку.)

— Чи позначились умови життя героя на його світоглядові?

(Євгеній був вихідцем з небагатої сім'ї, проте ще в юні роки подавав надії. Незважаючи на бідність, він все ж таки стає захисником простого люду.)

— Які обов'язки бере на себе адвокат Рафалович?

(Пробудити свідомість народу, покращити його становище, виховати почуття солідарності у селян, невтомним захисником яких він був.)

— Як молодий адвокат реалізує власну програму захисту селян?

(У суді захищає селян, шукає шляхи, щоб вивести народ із злиднів.)

— Чи впливає на суспільні ідеали інтелігента його особиста драма?

(Євген Рафалович — людина, віддана своїй справі. Справжній інтелігент, він іде до кінця, незважаючи ні на які перешкоди — чи то суспільні, чи то особисті).

— Що вказує на те, що Рафалович громадські інтереси ставить вище особистих? Свою думку обґрунтуйте, зачитавши відповідні рядки з тексту повісті.

(„Як ти маєш право вдовольняти свої примхи і любовні бажання, коли мільйони твойого народу не мають чим вдовольнити найконечніших потреб життя?")

— Які ідеї були провідними в суспільній програмі Євгенія?

(Ця програма передбачала лікарську допомогу селянам, організацію читалень, кас та спілок, викуп панських дібров, освіти.)

— Які політичні питання містила програма дій героя?

(Намагався пробудити в селян політичну свідомість, активізувати їхнє політичне життя, закликав до боротьби за свої права.)

— Як ви гадаєте, які проблеми пов'язані з образом Рафаловича?

(Життя і закон, добро і зло, кохання і реальність, людська гідність, бідність і багатство.)

— Які риси вдачі притаманні Євгену Рафаловичу?

— Як ви гадаєте, який зміст головний герой вкладає у слова: „Хто то вкаже тобі дорогу, хто підведе тебе, мій бідний народе?"?

(Рафалович наголошує на тому, що немає людини, яка б піднялась за свій народ, захистила його, забезпечила йому вільне існування.)

— Якою є мова Євгена Рафаловича?

— Які засоби переважають у мовленні Євгена Рафаловича?

— У повісті зображено низку соціальних типів з сільської і міської буржуазії, високопоставлених чиновників, різних пройдисвітів і шахраїв. З-поміж них найбільше уваги приділено Валеріану Стальському.

Знайдіть і прочитайте опис зовинішності цього персонажа.

(„...середнього зросту підстаркуватий панок з коротко остриженим ріденьким волоссям, рудими, сивими вусами, одягнений у чорний витертий сурдут".)

— З'ясуємо, ким за соціальним статусом є Стальський?

(Урядовець, колишній інструктор гімназії.)

— Як характеризує Валеріана Стальського Євген Рафалович? Свою думку обґрунтуйте, зачитавши відповідні цитати з твору.

(З дитинства Рафаловичу Стальський запам'ятався як деспот, що за шматок ковбаси 5 днів мучив кота; знущався з дітей, тому Євген Рафалович називає Стальського „скотиною в людській подобі".)

— У чому виявляється безсердечність і деспотизм Стальського щодо власної дружини?

(Стальський 10 років не розмовляє з дружиною, яку силоміць вивіз з рідного міста; її сердечні муки і переживання для нього — насолода; він хизується тортурами, які винаходить для нещасної жінки; діє за чеською приказкою: „Не бійся, Марусю, я буду тебе помаленьку різати".)

— Чи можна Валеріана Стальського вважати антиподом Євгена Рафаловича? Відповідь обґрунтуйте.

— Які позитивні та негативні риси характеру можемо визначити у Валеріана Стальського?

(Моральна спустошеність, розпусність, безсердечність, жорстокість. Стальський — людина, що втілює в собі найогидніші риси свого соціального становища.)

— Дослідимо, якою є мова Стальського. Які слова

найчастіше використовує Валеріан Стальський?

3. Складання таблиці „Порівняльна характеристика образів Рафаловича і Стальського"

4. Самостійна робота.

Дослідити мову Євгена Рафаловича і Валеріана Стальського за такими запитаннями:

— Визначимо спільне у мові Євгена Рафаловича і Валеріана Стальського.

— Чим мова Стальського відрізняється від мови Рафаловича?

— Як ви гадаєте, про що свідчить часте вживання обома героями діалектизмів?

5. Творче завдання.

Написати нарис „Справжній інтелігент" (за повістю „Перехресні стежки" І. Франка").

IV. Підсумок уроку

1. Розв'язання проблемних запитань.

— Дійдемо істини: хто з представників інтелігенції у повісті „Перехресні стежки" І. Франка є справжнім інтелігентом — Рафалович чи Стальський? Свою думку обґрунтуйте.

— У чому полягає національна самобутність образу Євгена Рафаловича і моральна спустошеність Валеріана Стальського?

2. Робота з епіграфом.

Прокоментуйте ще раз вислів Д. Лихачова: „Людина повинна бути інтелігентною! А якщо її професія не потребує інтелігентності? А якщо вона не змогла здобути освіту: так склалися обставини? А якщо ота інтелігентність зробить її „білою вороною" серед співробітників, друзів, рідних, стане на заваді зближення з іншими людьми?"

3. Оцінювання з мотивацією.

V. Домашнє завдання.

І варіант — уміти аналізувати образи представників інтелігенції повісті „Перехресні стежки" І, Франка; поміркувати над питанням: як мова персонажів допомагає визначити провідні риси їхньої вдачі?; підготуватись до характеристики образу Регіни;

ІІ варіант — порівняти образ Регіни з іншими подібними жіночими персонажами, наявними у творах вітчизняної і світової літератури; скласти логічні схеми;

ІІІ варіант — написати твір-роз-дум на тему: „Більшість людей щасливі настільки, наскільки вирішили бути щасливими".