Османська імперія і відсіч Європи. На початку XVI ст. Османська імперія перетворилася на могутню державу з великою територією. Після взяття в 1453 р. Константинополя турки-османи вийшли за межі Азії і підкорили Балканський півострів. Вони володіли також Малою Азією і Кримським ханством, відчували себе господарями Чорного моря. У арабів турки захопили Сирію і частину Аравії разом із священними для мусульман містами Меккою і Мединою. Із завоюванням Єгипту до складу Османської держави увійшли землі на півночі Африки і контроль над важливими торговими центрами Середземномор'я. Підкорення чужих земель і постійне розширення кордонів імперії забезпечували потужні військо і флот, а воєнна здобич була головним джерелом поповнення державної скарбниці.

Вершини своєї могутності Османська імперія досягла за правління султана Сулеймана Пишного (1520-1566). Саме так за численні перемоги і розкіш двору називали його європейці. Піддані ж іменували Кануні (Законодавець) за видання зводу законів. Головна особливість цього законодавства полягала в поділі населення імперії на мусульман та немусуль-ман, які відповідно мали різні обов'язки і права. Суд знаходився в руках мусульманського духовенства і всі справи вирішував на основі заповідей ісламу.

Сулейман здійснював вдалу завойовницьку політику, особисто брав участь у 13 воєнних кампаніях, причому 10 з них провів у Європі. Тут головним противником султана був імператор Карл V Габсбург. їхнє суперництво розгорталося на землях Угорщини, Австрії та в Середземномор'ї. Спочатку величезна турецька ескадра обложила острів Родос. Він належав рицарям-хрестоносцям ордену іоаннітів, які тримали під контролем східне Середземномор'я і заважали відносинам Стамбула з османськими володіннями в Аравії та Єгипті. У ході затяжної облоги захисники острова - 600 рицарів і 5 тис. солдатів - героїчно оборонялися. Вважається, що осмнни втратили близько 80 тис. чоловік, але зрештою змусили фортецю капітулювати. Сулейман, поважаючи хоробрість рицарів, відпустив їх з полону. Іоанніти перебралися на Мальту, де їх орден отримав нову назву — Мальтійський. Згодом Сулеймап намагався захопити й Мальту, але безуспішно.

Далі османське військо перейшло Дунай і в битві біля Мохача вщент розбило угорців. У 1529 р. армія Сулеіімана взяла в облогу столицю Габсбургів - Відень. Місто вистояло, але з цього моменту і впродовж двох наступних століть кордон між Священною Римською і Османською імперіями проходив усього в декількох десятках кілометрів від нього. Загони турецької кінноти постійно налітали на мирні поселення, сіючи на своєму шляху смерть і розруху.

Могутність Османської імперії трималася на численному війську. За вірну службу воїни отримували від султана спадкоємні земельні володіння - тімари і певну частину воєнної здобичі. Привілейованою частиною і ударною силою турецького війська були яничари — уродженці підкорених османами областей (переважно балканських). За давнім звичаєм їх ще хлопчиками відбирали в батьків і виховували у фанатичній відданості ісламу. Подорослішавши, вони перетворювалися на суворих і нещадних воїнів, які вже не пам'ятали свого походження і воювали проти власної батьківщини, навіть не підозрюючи про це.

XVI ст. Із листа Сулеймана Пишного до французького короля Франціска І

Франціск... ви звернулися з листом... ви довели до нашого відома, що ворог оволодів вашою країною і що ви самі знаходитесь... у полоні, і ви звернулися сюди по допомогу... для вашого звільнення. Усі ці повідомлення були донесені до підніжжя мого трону, цього притулку для всього світу; моя імператорська вченість оволоділа ними в усіх подробицях...

Немає нічого дивного, що імператори зазнають поразок і потрапляють у полон. Отже, кріпіться і не падайте духом. Наші славні предки... ніколи не припиняли війн для того, щоб відбити ворога і підкорити нові землі... І ми також слідували їхньому прикладу. Ми безупинно завойовували провінції і сильні неприступні фортеці. Вдень і вночі наш кінь стоїть осідланий, і ми оперезані шаблею.

Початок занепаду Османської імперії. Безупинні війни вимагали вели-^220 чезних витрат. Чималі кошти поглинав також розкішний двір султана. Це змушувало уряд дедалі посилювати податковий гніт. Зайнятий постійним вибиванням грошей з населення, він зовсім не піклувався про створення сприятливих умов для розвитку торгівлі, промисловості та сільського господарства. Єдиним виходом правлячі кола вважали продовження загарбницьких війн, які обіцяли багату здобич і нові землі для стягування податків.

Проте зростаюча економічна відсталість Туреччини позначилася на технічному оснащенні османського війська. Йому стає дедалі важче протистояти краще озброєним європейським арміям. До того ж великих зусиль вимагало втихомирення підкорених народів і придушення повстань всередині країни. У результаті вже з кінця XVI ст. турки почали зазнавати серйозних поразок. Невдало завершився похід наступника Сулеймана Пишного - Селіма II (1566-1574) на Астрахань. У 1571 р. з'єднані сили Іспанії та Венеції розгромили турецький флот у затоці Лепанто. І хоча Османська імперія все ще залишалася сильною державою, її воєнна міць була підірвана.

У середині XVII ст. військам султана та його васала, кримського хана, вдалося декілька разів вторгнутись у Польщу та Україну і дійти до самого Дніпра. Окрилена успіхом, Туреччина зважилася на нову спробу розгромити Австрію. У 1683 р. понад 100-тисячне турецьке військо підійшло до стін Відня. Облога австрійської столиці тривала два місяці. На допомогу їй з нечисленним, але добре озброєним військом прийшов польський король Ян Собеський. У битві він розгромив турків і змусив їх відступити від Відня. Ця поразка поклала край турецькому просуванню в Європу. Відтоді Османська імперія почала поступово втрачати свої завоювання.

Іран за правління династії Сефевидів. Східною сусідкою і постійною суперницею Туреччини була Персія. На початку XVI ст. на її території існувало декілька самостійних володінь, де не вщухали внутрішні чвари. Один з правителів - шейх Ісмаїл Сефеві - силою зброї об'єднав ослаблені міжусобицями дрібні держави в одну і оголосив себе шахом. Він заснував династію Сефевидів (1502-1736) і створив сильну державу, яку стали називати Іраном. За Ісмаїла почались і впродовж усього XVI ст. майже безупинно йшли війни з Османською імперією. Але Сефевидська держава з її відсталою організацією війська і примітивною військовою технікою не змогла належним чином протистояти ворогу. Турки зайняли майже все Закавказзя, їхні кораблі контролювали судноплавство в Каспійському морі.

Безперервні війни вимагали величезних витрат, тому наступники Ісмаїла постійно підвищували податки. Населення відповідало численними повстаннями. Зовнішні поразки й ускладнення внутрішньої ситуації супроводжувалися серйозним занепадом економіки. Країна дедалі більше потрапляла у скрутне становище.

Відновлення могутності Сефевидської держави відбулося за шаха Аббаеа І Великого (1587—1629). Готуючись до вирішальної війни з Туреччиною, Аббас створив величезну постійну армію з 120 тис. чоловік. її ударною силою була 10-тисячна кіннота, яка складалася з гулямів — воїнів, подібних до османських яничар. Гуляшами ставали хлопчики, насильно відібрані у батьків-християн (переважно грузинів та вірмен) і виховані в дусі фанатичного ісламу. Аббас ввів у своєму війську вогнепальну зброю і артилерію. Це забезпечило йому перемогу над Туреччиною і дозволило повернути майже всі втрачені території, у тому числі Грузію, Вірменію, частину Азербайджану, Курдистану та інші.

За Аббаса Іран вів жваву торгівлю з багатьма країнами — Португалією, Голландією, Англією, Росією, Китаєм та іншими. Широкий попит мали перські килими, шовкові, вовняні та бавовняні тканини, металеві вироби. У містах процвітало організоване в цехи ремесло. Аббас переніс столицю до Ісфагана (сучасний Тегеран), заселив місто купцями та ремісниками з інших районів країни, прикрасив його чудовими спорудами. Для зручності торгівлі Аббас прокладав дороги і споруджував мости. Проводилися також великі іригаційні роботи: будувалися нові й ремонтувалися старі канали та зрошувальні системи. Селяни в основному вирощували зернові, розводили фруктові сади. Сама Персія здавалася квітучим садом у посушливому оточенні.

На Сході вірили в божественне походження слова та літери і ставилися до них з великою шаною. Тому особливу увагу тут приділяли каліграфії. Ру-кописи прикрашали невеликими картинами-мініатюрами, виконаними з  надзвичайною досконалістю. Мініатюри перських художників - яскраві, . багатокольорові, схожі на барвистий килим. У них панує прекрасна вічна весна. Такі рукописи перетворювалися на справжні шедеври мистецтва.

Знать прагнула залучити до себе на службу якомога більше художників і каліграфів. Палаци і мечеті Ірану вражали своєю розкішшю, багатим рослинним або геометричним орнаментом, ліпниною, керамічною мозаїкою.

«Завойовник світу» Надйр-шах. Піднесення Ірану тривало недовго. За наступників Аббаса ослаблення шахської влади призвело до загострення міжусобних чвар серед знаті. У таких умовах господарство країни занепадало. І одразу ж підняли голову войовничі сусіди: із заходу посилили тиск турки-османи, на сході виникла загроза з боку кочових племен афганців, на півночі з'явився новий суперник - Росія. У протистоянні з цими грізними противниками Іран втратив значну частину своїх володінь. Здавалось, 8 країна знаходилася на краю загибелі.

Ті долю круто змінив талановитий полководець Надир-хан. Він відвоював майже всі втрачені території і став правителем Ірану під іменем Надир-шаха (1736—1747). Його не випадково прозвали Завойовником світу. Саме ж Надир-шах розширив володіння Ірану, приєднавши до них окремі області (ТІ Індії, Середньої Азії та Закавказзя. Незліченні багатства, загарбані у воєнних походах, Надир пускав на утримання війська і на особисті потреби. Кричуща розкіш двору сусідила з жахливою бідністю простолюду. Проте грошей для виплат величезній армії - головній опорі шахської влади -!  все одно не вистачало. Надир збільшив податки, що викликало повсюдне невдоволення і численні заколоти. Під час одного з них шаха вбили. Держава Надира розпалася на окремі володіння.

XVIIIст І3 мемуарів французького посла
У 1741 р., прославлений і навантажений багатствами, награбованими в Індії, Надир-шах прибув до Дербента. Його військо, яке значно зросло під час численних походів, нараховувало 150 тис. чоловік і складалось із загонів індійців, татар, узбеків та афганців... персів було небагато.
Він вирішив напасти на лезгинів - народ, що живе у горах, і тому його важко підкорити... Горці звичні до пограбувань, майже всі вони майстерно володіють вогнепальною зброєю І вміло ведуть дрібні бої. На вершинах недоступних стрімчаків вони розташували своїх дружин, дітей та коштовності й почали влаштовувати засідки... знімати конвої, а однієї ночі насмілились атакувати табір самого шаха. Застигнутий зненацька, государ змушений був відступити. Все його військо безладно тікало, і переможці взяли значну здобич.

Чи могли християни Османської імперії розраховувати на захист законів Сулеймана Пишного так само, як мусульмани?
Коли і чому почалось ослаблення Османської імперії? Як це вплинуло на хід турецьких завоювань?
Що дозволило шаху Аббасу І відновити могутність Сефевидської держави?
Чи могло піднесення, яке відбувалося в Ірані за правління Надир-шаха, тривати довго? Відповідь обґрунтуйте.

ЗАВДАННЯ
1. Уважно прочитайте уривок з відповіді Сулеймана Пишного на лист короля Франціска І, в якому той звертався до султана з проханням про допомогу і з пропозицією укласти союз між Францією і Туреччиною. Як ви можете охарактеризувати тон листа Сулеймана? Що цей правитель вважав для себе головним?
2. На основі повідомлень французького посла про завойовницький похід Надир-хана спробуйте з'ясувати, чи могло військо, до якого входили представники різних підкорених Іраном народів, бути надійним і відданим.

 акселеративні методи на уроці                         національні особливості
 виділити головне в уроці - опорний каркас             нічого собі уроки
 відеокліпи                                            нова система освіти
 вправи на пошук інформації                            підручники основні допоміжні
 гумор, притчі, приколи, приказки, цитати              презентація уроку
 додаткові доповнення                                  реферати
 домашнє завдання                                      речовки та вікторизми
 задачі та вправи (рішення та відповіді)               риторичні питання від учнів
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)    рівень складності звичайний І
 знайди інформацію сам                                 рівень складності високий ІІ 

 ідеальні уроки                                      рівень складності олімпійський III
 ілюстрації, графіки, таблиці                          самоперевірка
 інтерактивні технології                               система оцінювання
 календарний план на рік                               скласти пазл з різних частин інформації
 кейси та практикуми                                   словник термінів 
 комікси                                               статті
 коментарі та обговорення                            тематичні свята
 конспект уроку                                        тести
 методичні рекомендації                                шпаргалка 
 навчальні програми                                    що ще не відомо, не відкрито вченими