43. Попрацюйте разом! механізм
1. Прочитайте текст.
ТРЕБА НАПОЛЕГЛИВО ВЧИТИСЯ
Учень одержав двійку і сказав:
— Невелика біда!
Ні, велика. А чому? Незабаром, так, незабаром він стане до складного верстата. Від нього залежати­ме, чи якісні машини підуть із заводу на поля, чи
хороші літаки злетять у небо. Без глибоких знань не можна керувати складним механізмом. І так у кожній роботі.
Тому треба наполегливо вчитися, щоб у майбут­ньому стати хорошим спеціалістом, справжнім си­ном свого народу.

Ви прочитали текст-міркування.
У тексті-міркуванні є твердження, доказ (доведення) і висновок.
2. Знайдіть у прочитаному тексті твердження, доказ (доведен­ня) і висновок.

44. 1. Прочитай гекст-міркування.

БІЛЬШЕ ЗНАТИ, БІЛЬШЕ ВМІТИ

Дехто думає так: тепер машини працюватимуть, а люди тільки на кнопки натискатимуть. Неправильно думає.
Головною в усі часи була й завжди буде людина. Людина з її розумом, з її вмілими руками. Людина робить машини. Вона ними керує. Треба багато зна­ти, щоб побудувати навіть найпростіший механізм, найпростішу машину. І керувати машиною можна тільки тоді, коли знаєш її будову.

2. Визнач у тексті твердження, доказ (доведення) і висновок.
3. Добери до тексту власний заголовок.
 
45. Попрацюйте разом!
Складіть і запишіть текст-міркування за поданими твер­дженням, доказом і висновком. Дайте йому заголовок.
Твердження: Кожному відкрита дорога до знань. 
Доказ (доведення): Кожен школяр ... 
Висновок: Найбільшу користь суспільству прино­сить людина, яка багато знає і вміє.


46. 1. Прочитай текст.
ГОЛОВНЕ В ЖИТТІ
Що найголовніше в житті? Один говорить: найго­ловніше — вугілля. Якби не вугілля, зупинилися б машини, не було б вугілля, люди замерзли б... Інший твердить: найголовніше — метал. Без металу не було б ні машин, ні вугілля, ні хліба, ні одягу. А третій каже: найголовніше — хліб. Без хліба не працювали б ні шахтарі, ні металурги, ні прикор­донники, ні льотчики.
Хто з них правий? Що найголовніше в житті?
Найголовніше — праця, бо без праці не було б ні вугілля, ні металу, ні хліба.
Василь Сухомлинський
2. Які міркування наведено в цьому тексті? Який зроблено висновок?
3. Що ти можеш сказати про слова говорить, твердить, каже? Яка їх роль у мовленні? Випиши речення, в яких ужито ці слова.
4. Познач будову слова прикордонники.

§ 5. Будова тексту
47. 1. Прочитай текст.
Після гарячого літнього дня загриміла гроза. Пішла злива. Вода залила ластів'яче гніздо, що при­ліпилося до стіни старої повітки.
Розвалилося гніздечко. Повипадали ластів'ята. Вони вже вбралися в пір'ячко, але ще не вміли літа­ти. В'ється ластівка між дітками, кличе їх під кущ заховатися.
Кілька днів жили пташенята під кущем. Ластівка носила їм їжу. Вони збивались докупи і ждали маму.
Ось уже четверо діток навчились літати й по­розлітались. А одне сидить, не може піднятись. У ньо­го перебите крило. Як випало з гнізда, покалічилось.
...Восени відлетіли пташки в теплий край. Зосталася під кущем молода ластівочка з перебитим крильцем. Я взяв її і приніс додому...
За Василем Сухомлинським

Повітка — господарське приміщення для утри­мання домашніх тварин або зберігання госпо­дарського майна.
2. Добери до тексту заголовок.
3. З яких частин складається текст? Прочитай зачин і кінцівку.
4. Розкажи стисло, про що говориться в основній частині.

48. Подумай, з якої казки цей уривок. Пригадай її зачин і кінцівку.
Другого дня знову пішли дід і баба по гриби. При­ходять додому, аж у них і варенички зварені...

49. Попрацюйте разом!
Прочитайте зачин і кінцівку тексту. Складіть і запишіть основну частину.

У НАС ГОСТІ
На початку навчального року в нашій школі по­бували гості.
..................................................
Прощання було дуже хвилюючим. Ми разом співали пісні, дарували один одному сувеніри.

1. Прочитай діалог. Поміркуй над прочитаним.
— Алло! Галинко, це ти? А це Катя. Що ти ро­биш? Тепер уже нічого? А що робила? Уроки? А я те­лефонувала до Оксани, до Наталок — першої і другої, до Костика і ще до... А чому ти мовчиш? Ага... слухаєш... Хочеш, я тобі розкажу, про що від них дізналася? Обсмієшся! Але сядь, бо то довго... Що ти сказала?
— Будь ласка, не треба. Я ще уроків не зробила. Вибач. До зустрічі.
— О! Поклала слухавку... Яка невихована!
2. Як ти вважаєш, хто з дівчаток невихований? Чому? Свої міркування запиши.

1. Прочитай текст.
ЗАТИШНА ПОЛЯНА
У темному великому лісі посеред непролазної гу­щавини примостилась невеличка затишна поляна. Росли тут кучеряві кущі ліщини, що вбиралися во­сени золотими горішками. Стояла горобина з черво­ногарячими коралями на шиї. А попід ліщиною та навкруг порохнявих пеньків у зеленій траві жили громадою гриби.
Поляна була в такій глушині, що ніхто з людей сюди не заходив. Тільки прибіжить іноді з гущавини зайчик та поскубе зеленої травиці. Прискаче споло­хана сарна. Пристрибає спритно білочка поласувати торішніми горішками. Рідко-рідко заблукає сюди і кудлатий ведмідь покачатися в теплій травиці.
За Петром Козланюком
2. Чи можна поміняти місцями абзаци? Чому?
3. Які вислови з тексту сподобались тобі найбільше? Чим?
4. Доведи, що слова великий, затишний, пеньки написані правильно.

52. Попрацюйте разом!
1. Прочитайте твір, написаний Васильком.
НАДХОДИТЬ ОСІНЬ
Тихо в лісі. Червоніють клени. Пожовкли берези і дуби. Стало тихо. Зрідка заспіває синичка і засту­кає дятел.
Осінь. Сонячна. Задумана. Небо голубе. Повітря прозоре.

Оленці твір не сподобався. Вона порадила Василькові допов­нити його. Василько подумав і переписав свій твір.

НЕЗВИЧАЙНА ОСІНЬ
Тиша в осінньому лісі. Червоним полум'ям пала­ють клени. Пожовкли берези. Багряними стали ду­би. І тихо-тихо. Лише зрідка подасть свій голос синичка і застукотить дрібненько по стовбуру дерева працьовитий дятел.
Незвичайна осінь. Сонячна. Замріяна. Золота осінь! Небо голубе-голубе. Повітря прозоре, як джерельна во­да. Високо в небі пропливають білі павутинки,
2. Розкажіть, як Василько виправив свій твір.

53. 1. Прочитай записи, зроблені Васильком під час екскурсії до парку.
простора галявина 
прив'яла трава 
притихла берізка 
пожовкле листя 
дощові краплини, 
як сльози 
кучеряві хмари 
самотній дуб

тиша 
шелестить
шурхіт
стукіт
сорока-білобока
стрекоче
дятел
білка

2. У якому творі Василько хотів використати свої записи? Назви його. Напиши й ти такий твір. Використай у ньому Ва­силькові записи і свої спостереження.