ЧАСТИНИ МОВИ
ІМЕННИК

§ 11 Повторення вивченого про іменник

96. 1. Прочитай виразно вірш. Про що в ньому йдеться? Добери ; *п заголовок. Чи все у тексті тобі зрозуміло? Сформулюй запитання до тексту і звернися з ними до вчителя.
Як намистини, диво калинове —
частини мови!
Іменник! Він узяв собі на плечі
велике діло — називати речі...
Ну а візьмімо назву — дієслово,
само підказує, що діє слово!
Прикметник дасть іменнику-предмету
якусь його ознаку чи прикмету.
Числівник може визначить тобі
число речей, порядок при лічбі.
А поспитай звичайного займенника,
за кого він у мові? За іменника!
Прислівник звик, незмінюваний в мові,
ознаки різні виражать при слові.
Сполучник каже: скромну роль я маю,
але слова я в мові сполучаю.
За Дмитром Білоусом
2. Які з названих у вірші частин мови тобі вже відомі? Які з них ти ще не знаєш? Яку роль у мовленні виконує кожна з на­званих частин мови? Наведи приклади слів, що належать до відомих тобі частин мови.
3. За якими ознаками ти розпізнаєш іменники? Поясни, навівши приклади.

97. 1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок.
Україна — наша Батьківщина. її надра багаті вугіллям, залізною рудою, а на родючих чорноземах вирощують щедрі врожаї пшениці та інших зернових культур. А яка мальовнича природа України — Дніпро, Поділля, Карпати, Полісся, Крим!
Наша Вітчизна подарувала людству прекрасні народні пісні, геніальні твори Тараса Шевченка і Лесі Українки, Володимира Винниченка й Олек­сандра Довженка та багатьох інших видатних своїх синів і дочок.

2. Знайди в тексті іменники. Випиши їх групами: спо­чатку — загальні та власні назви, потім — іменники, що означають назви істот і неістот (усього чотири групи).
3. Визнач, на які питання відповідають виділені іменники. Які з них належать до певного роду: чоловічого, жіночого, середнього? Рід якого іменника ти не зміг визначити?

98. Попрацюйте разом!
1. Прочитайте правило. Складіть і запишіть запитання до нього. Потім, закривши підручник, дайте на них відповіді.

 Іменник — це частина мови, що означає назву пред­мета і відповідає на питання хто? або щ о? Іменники можуть бути назвами істот (х т о?) і неістот (щ о?): (х т о?) школяр, (щ о?) Карпати, (щ о?) радість. Іменники бувають загальними (річка, А людина) і власними (Дніпро, Марія). Більшість іменників належить до одного з родів (чоловічого — місяць, жіночого — хмара, середнього — сонце) і змінюється за числами. Чисел є два: однина (дерево, будинок) і множина (дерева, будинки). Змінюють-) ся іменники і за питаннями: (х т о?) лис, (к о г о?) лиса, (ком у?) лисові тощо.

Візьміть до уваги! У науці про мову пред­метом називається все те, до чого можна поставити питання хто? або що?
2. Наведіть приклади іменників, що означають назви пред­метів, які можна побачити, уявити, помацати чи почути, які іменники означають те, про що можна лише подумати? Чи є між ними щось спільне? Яке питання поставите до іменників любов, біль, зелень, холод, боротьба?

99. 1. Назви предмети, які ти бачиш навколо. До якої частини мови належать названі тобою слова? Яка відмінність між предметом і словом, яке його називає?

2. Прочитай характеристику предмета (стола) і характери­стику слова, що означає його назву.
Предмет стіл складається з широкої дошки і ніжок. Його виготовляють з дерева, металу, пласт­маси, скла. За призначенням столи бувають ку­хонні, письмові, журнальні тощо.
Слово стіл складається з чотирьох звуків, нале­жить до однієї з частин мови — іменника. Як імен­ник слово стіл має такі ознаки: чоловічий рід, здатність змінюватись за числами (стіл, столи) і за питаннями: (щ о?) стіл, (ч о г о?) стола, (чом у?) столу, (ч и м?) столом, (на чом у?) на столі. У реченні іменник може бути головним членом, най­частіше підметом, і другорядним.

3. Самостійно порівняй слова сонце, верба, сміх з предметами, назви яких вони означають.
4. Визнач, до якого роду належать слова сад, дорога, поле, лоб, серце,рука. А окуляри, сани? Як ми визначаємо рід імен­ника?

100.1. Розглянь таблицю. Які ознаки властиві іменникам, вжи­тим у тексті попередньої вправи?
 
 

2. Назви ознаки, властиві іншим іменникам, вжитим у тексті.

101. 1. Прочитай текст. Вибери з іменників-синонімів, що в дуж­ках, ті, які найбільше підходять за змістом.
Ось і знайомий ліс. Рівними (шеренгами, рядами, колонами) виструнчились зелені сосни. Поміж ними ростуть білокорі берізки, кремезні дубки, тремтливі осички.
Навколо тихо-тихо. Тільки іноді з глибини лісу чути легкий (гуркіт, грюкання, стукіт) дятла та ме­лодійний свист (групи, табуна, зграї) синиць.
Заглибившись у сосняк, знімаєте голчасту (ска­тертину, ковдру, покривало), і відкривається краси­вий оранжевий (картузик, брилик, шапка) рижика.
За Олександром Пархоменком

2. Запиши речення а дібраними іменниками. Зроби висновок про те, яку роль відіграють у мові синоніми.
3. На які частини можна поділити текст? Придумай кінцівку.
4. Обміняйся зошитом Із сусідом по парті й перевір, як він виконав вправу.

102. 1. Прочитай текст. Це розповідь чи опис?
Море стемніло, змінилось. Дрібні хвилі злива­лись докупи і підкрадались до берега, падали на пісок і розбивались на піну. Під човном клекотіло, кипіло, шумувало.
Михайло Коцюбинський
2. Випиши іменники. Познач у дужках їх рід і число.

3. Знайди в тексті слова з ненаголошеними [є], [и]. Добери до них перевірні. Правопис якого слова не можна перевірити, а треба запам'ятати? Для яких слів можуть бути перевірни­ми виділені слова?
4. Вивчи напам'ять вірш Дмитра Білоуса про частини мови (впр. 96).

103. 1. Прочитай речення і знайди в кожному з них іменники-антоніми.
1. Зима без снігу — літо без хліба. 2. Батьківщи­на — мати, чужина — мачуха. 3. Згода будує, незго­да руйнує. 4. Що в порядку лежить, само в руку біжить, а в безладді й коня знайти важко. 5. Прав­дою цілий світ зійдеш, а неправдою ані до порога. 6. Лиха та радість, по котрій сум наступає. (Народна творчість) 7. Геть, привиди війни! Хай буде славен мир! (Максим Рильський)

2. Випиши іменники-антоніми парами.
3. Зроби висновок про те, яку роль відіграють у реченнях антоніми. Звір свій висновок з наведеними далі відомостями.

Зверніть увагу! Синоніми й антоніми вико­ристовуються як засоби увиразнення мовлення. Іменники-синоніми дають можливість вибрати найточніше, найвиразніше і найдоречніше слово. Українська мова багата на синоніми. Уживання іменників-антонімів допомагає яскравіше відобра­зити протилежні явища довкілля.

104. 1. Прочитай текст. У якому значенні вжито виділений іменник?
Учні на класних зборах засуджували Юрка за те, що він кривдить слабших за себе. Хлопець сидів, не промовивши жодного слова. Потім не витримав і сказав: «Прошу слова». Вставши з місця, він мо­вив: «Я визнаю, що чинив неправильно. Даю слово: зі мною ніколи такого більше не трапиться».
2. Доповни висловлювання: «Є іменники, що мають лише одне значення, наприклад: сойка (птах), карась (риба). їх називають однозначними. А є іменники, що мають...» Наведи приклади з тексту вправи.

105. 1. Прочитай текст. Розкажи, як слова стають багатозначними.
Цікаво, що для вираження нового змісту не обов'язково створювати нове слово. Можна доповнити існуюче слово новим значенням. Наприклад, старе
слово супутник стало вживаним у наші часи в зна­ченні пристрою, запущеного в космос, що рухається навколо Землі або іншого небесного тіла.
2. У якому новому значенні вживаються тепер слова двірник, дипломат, диск, миша?
3. Поєднай іменники ніс, перо, ключ, бік з іншими словами так, щоб показати їх багатозначність.

106. Попрацюйте разом!
1. Прочитайте. Визначте, що це — текст чи окремі речення. Доведіть свою думку.
Взагалі, золото — це дорогоцінний метал. Але є ще «чорне» і «біле золото*.
«Чорне золото» добувають у шахтах Донба­су. «Біле золото» вирощують на полях Середньої Азії.
А коли в засушливу пору року в степах випадає рясний життєдайний дощ, люди радіють і кажуть: „Золото падає з неба”.
2. Наведіть з тексту приклади вживання іменників у прямо­му і переносному значенні.
3. Усно проаналізуйте виділені слова у такій послідовності:
1. Аналізоване слово.
2. Частина мови.
3. Власна чи загальна назва.
4. Назва істоти чи неістоти.
5. У якому значенні вжито (прямому чи перенос­ному)?
6. Рід.
7. Число.
8. З якими словами зв'язане в реченні?
9. На яке питання відповідає?
10. Яким є членом речення —головним чи друго­рядним?

107. 1. Склади по два речення з кожним з поданих іменників, уживаючи їх у прямому і переносному значенні.
Орел (птах і людина), океан (водний простір і будь-який великий простір).
2. Склади усний опис зображеного птаха.