§ 12. Відмінювання іменників

Які відмінки є в українській мові? Що означає кожен з них?
108. 1. Прочитай. Які почуття хлопчика передано у тексті? Як Ту, вони відгукуються в тобі? Спробуй висловити своє враження від прочитаного.
З неба летіла на землю сніжинка. Вона була легка, ніжна, прозора, мов пушинка. І красива, мов зірка.
На землі стояв хлопчик і стежив за сніжинкою. Він думав: ні, не треба падати сніжинці на землю. Не треба її затоптувати. Хлопчик простяг долоню. Він захотів приголубити сніжинку. А вона впала на теп­лу, добру руку хлопчика й розтала. Залишилась на долоні лише крапелька, мов сльозинка.
За Василем Сухомлинським

2. Випиши словосполучення з виділеними словами за зраз­ком. Вкажи, на які питання відповідає іменник сніжинка.

109. Попрацюйте парами!
Прочитайте правило. Поставте один одному запитання за його змістом і дайте на них відповіді.
Предмети, які нас оточують, різні за формою: круглі, овальні, прямокутні тощо. Слова також можуть мати різні форми, коли в них змінюється лише закінчення (як в іменника сніжинка), а основне значення залишається незмінним.

Зміна закінчень іменників називається відмінюванням, або змінюванням за відмінками. Іменники мають сім відмінків: називний, У родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний. Шість із них відповідають на певні питання. Сьомий, кличний відмінок, не відповідає на питання. Його використовують у звертаннях. Різні форми одного й того самого слова треба відрізняти від спільнокореневих слів, які різняться і за будовою, і за значенням: сніг, снігур, підсніжник.