KNOWLEDGE HYPERMARKET


Тема 26. Визначення відмінків іменників.

 115. Попрацюйте разом!
1. Розгляньте таблиці, в яких подано зразки відмінювання іменників відповідно до норм української літературної мови. Зверніть увагу на різницю у відмінюванні іменників жіночо­го роду в таблицях 1 і 2. Чим різняться ці іменники у почат­ковій формі?
Таблиця 1. Відмінювання іменників в однині



Відмінок Питання Жіночий рід
Н. хто?що? коза Віра
Р. кого?чого кози Віри
Д. кому?чому? козі Вірі
З. кого?що? козу Віру
О. ким?чим? козою Вірою
М. на кому?на чому? на козі на Вірі
Кл. козо Віро




Таблиця 2. Відмінювання іменників в однині




Відмінок Питання Чоловічий рід
Н. хто?що? кінь бір
Р. кого?чого? коня бору
Д. кому?чому? коневі бору
З. кого?що? коня бір
О. ким?чим? конем бором
М. на кому?на чому? на коні у бору
Кл. коню боре
Відмінок Питання Середній рід
Н. хто?що? місто море
Р. кого?чого? міста моря
Д. кому?чому? місту морю
З. кого?що? місто море
О. ким?чим? містом морем
М. на кому?на чому? у місті у морі
Кл. місто море



Зверніть увагу на слова радість, осінь, ніч, Любов, кінь, край, бір. У початковій формі ці слова не мають закінчення (воно є нульови м). В інших відмінках у цих словах закінчення з'яв­ляється: радості, осені, ніччю, Любові, конем, краєм, бору.
2. Іменники якого роду і в яких відмінках можуть мати два закінчення?
3. Поміркуйте, коли вам можуть знадобитися ці таблиці. Звертайтеся до них при потребі.

Зверніть увагу! У відмінюванні іменників є спільні й відмінні риси. За поданими в таблицях зразками відмінювання можна перевірити пра­вильність написання закінчень іменників, які ма­ють спільні ознаки: той самий рід; однакове закінчення у початковій формі; твердий, м'який або шиплячий ([ж], [ч], [ш]) кінцевий приголосний звук основи.

116. 1. Визнач, за зразком яких іменників, поданих у таблицях, відмінюються такі слова: гаю, печі, парти, селом. Для цього виконай такі дії:
1. Постав іменник у початкову форму.
2. Знайди у таблицях іменник того самого роду і з тим самим закінченням у називному відмінку. Якщо закінчення у слові нульове, орієнтуйся на кінцевий приголосний звук основи.
2. Провідміняй у зошиті два іменники, познач закінчення.

117. 1. Розглянь малюнки.


2. За кожним малюнком склади і запиши речення. Визнач, у яких відмінках ужито іменник кінь. При потребі звертайся до таблиці 3 на с. 58.
3. Пригадай, чому давальний і місцевий відмінки мають такі назви.
1. Прочитай, вставляючи потрібні за змістом іменники. Утворені речення запиши. Визнач відмінок іменників.
Ми (з ким?)... вирушили (до чого? куди?)... .
Там (біля чого?)... стояв (що?)... . Ми сіли в ньо­го і почали кататись (по чому?) .... Потім узялися (чим?) ... ловити (що?) .... А ввечері повернулися додому (з чим?) ....

2. З'ясуй, чи можна вважати записані речення текстом. Який це текст — опис, розповідь чи міркування?
119. Попрацюйте разом! Перегляньте таблиці відміню­вання іменників в однині (с. 58—59). Які закінчення мають іменники різного роду: а) у початковій формі; б) у родовому відмінку; в) у давальному відмінку; г) в орудному відмінку?
120. Попрацюйте разом!
1. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок.
Теплого осіннього дня в неділю група дітей пря­мує до ніколи, що стоїть на березі річки. Біля школи розміщений шкільний звіринець. У ньому живуть козуля, лис, їжачок, рись, зайчик, кінь. Більшість з них діти підібрали ще малятами і виростили у шкільному звіринці.
Діти приносять тваринам їжу: козулі й коневі — свіжої травички і вівса, зайчику — гіллячок, лисові й рисі — по рибині, їжачку — яблуко і грушку. Діти спостерігають за козулею, конем, зайчиком, лисом, риссю та їжачком. Звірі охоче беруться до сніданку, а діти радіють, що зробили добру справу.
2. Визначте, у яких відмінках стоять іменники. Знайдіть іменники, що стоять у тому самому відмінку. Чим пояс­нюється відмінність їх закінчень?
3. Які недоліки ви помітили у тексті? Перекажіть текст, до­повнюючи його та усуваючи недоліки.