|
115. Попрацюйте разом!
1. Розгляньте таблиці, в яких подано зразки відмінювання іменників відповідно до норм української літературної мови. Зверніть увагу на різницю у відмінюванні іменників жіночого роду в таблицях 1 і 2. Чим різняться ці іменники у початковій формі?
Таблиця 1. Відмінювання іменників в однині
| Відмінок
| Питання
| Жіночий рід
|
|
| Н.
| хто?що?
| коза
| Віра
|
| Р.
| кого?чого
| кози
| Віри
|
| Д.
| кому?чому?
| козі
| Вірі
|
| З.
| кого?що?
| козу
| Віру
|
| О.
| ким?чим?
| козою
| Вірою
|
| М.
| на кому?на чому?
| на козі
| на Вірі
|
| Кл.
|
| козо
| Віро
|
Таблиця 2. Відмінювання іменників в однині
| Відмінок
| Питання
| Чоловічий рід
|
|
| Н.
| хто?що?
| кінь
| бір
|
| Р.
| кого?чого?
| коня
| бору
|
| Д.
| кому?чому?
| коневі
| бору
|
| З.
| кого?що?
| коня
| бір
|
| О.
| ким?чим?
| конем
| бором
|
| М.
| на кому?на чому?
| на коні
| у бору
|
| Кл.
|
| коню
| боре
|
| Відмінок
| Питання
| Середній рід
|
|
| Н.
| хто?що?
| місто
| море
|
| Р.
| кого?чого?
| міста
| моря
|
| Д.
| кому?чому?
| місту
| морю
|
| З.
| кого?що?
| місто
| море
|
| О.
| ким?чим?
| містом
| морем
|
| М.
| на кому?на чому?
| у місті
| у морі
|
| Кл.
|
| місто
| море
|
Зверніть увагу на слова радість, осінь, ніч, Любов, кінь, край, бір. У початковій формі ці слова не мають закінчення (воно є нульови м). В інших відмінках у цих словах закінчення з'являється: радості, осені, ніччю, Любові, конем, краєм, бору.
2. Іменники якого роду і в яких відмінках можуть мати два закінчення?
3. Поміркуйте, коли вам можуть знадобитися ці таблиці. Звертайтеся до них при потребі.
Зверніть увагу! У відмінюванні іменників є спільні й відмінні риси. За поданими в таблицях зразками відмінювання можна перевірити правильність написання закінчень іменників, які мають спільні ознаки: той самий рід; однакове закінчення у початковій формі; твердий, м'який або шиплячий ([ж], [ч], [ш]) кінцевий приголосний звук основи.
116. 1. Визнач, за зразком яких іменників, поданих у таблицях, відмінюються такі слова: гаю, печі, парти, селом. Для цього виконай такі дії:
1. Постав іменник у початкову форму.
2. Знайди у таблицях іменник того самого роду і з тим самим закінченням у називному відмінку. Якщо закінчення у слові нульове, орієнтуйся на кінцевий приголосний звук основи.
2. Провідміняй у зошиті два іменники, познач закінчення.
117. 1. Розглянь малюнки.
2. За кожним малюнком склади і запиши речення. Визнач, у яких відмінках ужито іменник кінь. При потребі звертайся до таблиці 3 на с. 58.
3. Пригадай, чому давальний і місцевий відмінки мають такі назви.
1. Прочитай, вставляючи потрібні за змістом іменники. Утворені речення запиши. Визнач відмінок іменників.
Ми (з ким?)... вирушили (до чого? куди?)... .
Там (біля чого?)... стояв (що?)... . Ми сіли в нього і почали кататись (по чому?) .... Потім узялися (чим?) ... ловити (що?) .... А ввечері повернулися додому (з чим?) ....
2. З'ясуй, чи можна вважати записані речення текстом. Який це текст — опис, розповідь чи міркування?
119. Попрацюйте разом! Перегляньте таблиці відмінювання іменників в однині (с. 58—59). Які закінчення мають іменники різного роду: а) у початковій формі; б) у родовому відмінку; в) у давальному відмінку; г) в орудному відмінку?
120. Попрацюйте разом!
1. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок.
Теплого осіннього дня в неділю група дітей прямує до ніколи, що стоїть на березі річки. Біля школи розміщений шкільний звіринець. У ньому живуть козуля, лис, їжачок, рись, зайчик, кінь. Більшість з них діти підібрали ще малятами і виростили у шкільному звіринці.
Діти приносять тваринам їжу: козулі й коневі — свіжої травички і вівса, зайчику — гіллячок, лисові й рисі — по рибині, їжачку — яблуко і грушку. Діти спостерігають за козулею, конем, зайчиком, лисом, риссю та їжачком. Звірі охоче беруться до сніданку, а діти радіють, що зробили добру справу.
2. Визначте, у яких відмінках стоять іменники. Знайдіть іменники, що стоять у тому самому відмінку. Чим пояснюється відмінність їх закінчень?
3. Які недоліки ви помітили у тексті? Перекажіть текст, доповнюючи його та усуваючи недоліки.
|
