Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 5 клас>>Зарубіжна література 5 клас>> Зарубіжна література: Фольклор - усна народна творчість. ТЛ Поняття про малі жанри фольклору
Усна народна творчість (фольклор) Як річка, народжуючись, живиться водними джерелами, так і література бере початок із чистих джерел усної народної творчості — фольклору. Були часи, коли освічені люди зневажали усну народну творчість і вважали її забавою грубих і неосвічених селюків. Та у XVIII ст. все змінилося: учені (серед яких були брати Якоб і Вільгельм Грімм) почали збирати і вивчати фольклор. Одна за одною в Європі з'являлися збірки народних прислів'їв, казок і пісень. Вони настільки вразили освічених європейців своєю споконвічною мудрістю і красою, що у XIX ст. фольклор зацікавив не лише вчених, а й пересічних людей, які записували для власної потреби народні пісні, загадки, прислів'я, легенди, перекази тощо. Серед них був, зокрема, і батько видатного українця Миколи Гоголя. Саме його записи українського фольклору лягли в основу книги М. Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки». Саме слово фольклор (англ. folk — народ, люди і Іоrе — перекази, оповідки) у перекладі з англійської означає народні оповідки, перекази. Фольклор допоміг багатьом народам уціліти у вирі нескінченних воєн, протистояти загарбникам і зберегти самобутність, не загубитися серед інших народів. Він був чи не єдиною формою духовного життя: нація існує доти, доки жива її усна творчість. Отже, у фольклорних творах зберігаються духовні надбання, які накопичили окремі народи і людство загалом. Перші фольклорні твори з'явилися ще до того, як людина навчилася писати. Передавалися вони з уст в уста, а пізніше, коли розвинулася писемність, їх записали і тим самим зберегли для нащадків. Учені, які збирають і вивчають твори фольклору, називаються фольклористами. Отже, фольклорні твори людина почала складати, коли усвідомила себе Людиною, і в неї з'явилося бажання зрозуміти світ, що її оточував, розповісти і про нього, і про себе. Усе життя людини тісно пов'язане з усною народною творчістю. Важко уявити дитинство без колискової пісні, численних лічилок, дражнилок чи мирилок. Усна народна творчість і розважала людину, і навчала її. Прислів'я та приказки були своєрідним зібранням моральних законів, за якими жила нація, уособленням народної правди. Та й казка не лише забавляла, а й давала прихований урок життєвої мудрості. Тож без перебільшення ми можемо сказати, що фольклор, усна народна творчість — це душа нації, скарбниця її мудрості й досвіду, першоджерело національної літератури.
Зарубіжна література 5 клас. Волощук Є. В. Вислано читачами інтернет-сайту
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|