БАТЬКИ ЗОБОВ'ЯЗАНІ — ДІТИ ЗОБОВ'ЯЗАНІ Батьківського піклування ми часом не помічаємо так само, як не помічаємо повітря, яким дихаємо. Крім суто господарських турбот, батьки піклуються й про здоров'я синів і дочок, про їхню освіту, виховання, про настрій і розваги. Тож помічаймо це і будьмо їм вдячні.
На жаль, буває й по-іншому. В Україні нині близько 100 тисяч дітей позбавлені батьківського піклування. З них лише кожна десята дитина — сирота. Батьки ж дев'яти з кожних десяти дітей не виконали свого обов'язку перед ними, і за законом нашої країни були позбавлені батьківських прав. Таким дітям допомагає держава. Щороку в Україні 5 тисяч сімей усиновлюють сиріт. Крім звичайних дитячих будинків, де всі живуть разом під наглядом вихователів і вчителів, в Україні створюються й міні-дитбудинки, де діти живуть по вісім — десять разом із названою матір'ю як звичайна багатодітна родина.
«Дітям вулиці» прагнуть допомогти і просто добрі люди. Вони створюють дитячі притулки, центри реабілітації, де повертають таким хлопцям і дівчаткам надію на краще майбутнє. А що б запропонував ти для допомоги дітям-сиротам? Шануй батька й матір свою — це одна з найголовніших заповідей людського життя, а почуття вдячності — одна з найшляхетніших рис характеру. Про це нагадує нам Конституція і визначає піклування про стареньких батьків обов'язком дорослих дітей.
А ось який ЗАКОН ПРО СПОКІЙНУ СТАРІСТЬ склали діти однієї зі шкіл. • Поважай старших. Не смійся над старістю. • Не вступай у суперечку зі старими людьми. • Не залишай старшу рідну людину самотньою. • Завжди знайди час поговорити з дідусем, бабусею. • Не сідай до столу перший. Запроси спочатку старших. • Прислухайся до порад старших. Дякуй за них. • Будь уважним. Не вмикай голосно музику, не регочи голосно, не кричи, коли хтось удома хворий. • Обов'язково привітай рідних зі святом чи днем народження. Обговори з друзями ці правила. Чому діти назвали їх ЗАКОНОМ? Спробуй продовжити перелік цих правил.
ЗАКОН РОДУ Був колись такий закон — виганяти старих людей, які вже не могли роботу робити. Старший син виводив батька чи матір у глухий ліс і там кидав. А один чоловік пішов проти закону: пожалів свого батька, заховав його в землянці глибоко в пущі. Рік живе старий, другий. Ніхто про те не знає. І впав на їхню землю неврожай лютий, а за ним — холодна, затяжна зима. Все поїли люди, навіть те, що на насіння лишали. Розмерзлась земля, а сіяти нічого. Пішов тоді син до батька та й каже: «Будемо гинути, тату. Усі разом». І заплакав. «Не плач, сину, — каже батько. — Є порятунок. Розбери стріху на хаті, розтруси її по полю, і зійде те зерно, що в колосках невимолочене залишилось». Зробив син так, як батько велів. А за ним і все село порозкривало свої хати. І зійшло жито, густе й могутнє, і був урожай невиданий. І прийшли до того чоловіка люди, і питали, хто навчив його так чинити. Чоловік і признався, що порушив закон, не вигнав батька. Зажадали люди побачити того діда. Він вийшов до них, сивий і згорблений, зіперся на костур і сказав: «Я смерті не боюся, давно готовий до неї. Можете вбити мене, але сина пожалійте, як він мене пожалів». Заспокоїла діда громада, і прийняли тоді новий закон роду — берегти й шанувати старих людей за роки, за мудрість, слухати їхню раду й чинити так, як скажуть вони. І доглядати їх до самої смерті. А хто не виконає цього закону, то буде проклятий на віки вічні... За М. Малюком
Що тебе вразило у цій казці? Випиши з тексту новий закон роду. Розкажи у класі про старших у своїй родині, їхню мудрість та знання.
НЕ ЗВЕРНУТИ З БАТЬКІВСЬКОЇ ДОРОГИ Я щаслива людина, бо народилась на прекрасній співучій землі серед чудових працьовитих людей у дружній родині, де панують любов, затишок, злагода й достаток. Достаток — то заслуга, звичайно, татова. А все решта — це мама. Ні, вона зовсім не схожа на образ матері, сільської невсипущої трудівниці. Моя мама — сучасна інтелігентна, освічена і вродлива жінка. Я завжди дивуюсь, як гармонійно в ній все поєднано: висока струнка постать і високий дух, чисті лагідні сірі очі і чисті помисли, чудове, пшеничного кольору волосся і любов до землі, шанобливе ставлення до людей праці. Моя мама за фахом — агроном, проте, працює викладачем агрономічного відділу у коледжі. Знаю, що за добросовісність і щире серце її поважають і шанують як студенти, так і колеги. Любимо й уважно ставимося до неї і ми: я, моя менша сестра і тато. Мене в мамі приваблює і вражає її безмежна доброта. Цього ж вона намагається навчити й нас. Як сказано у вірші Бориса Олійника: Навчила дітей, Як на світі по совісті жити...
Добра, ніжна моя мама віддає людям, своїм дітям увесь цвіт душі своєї. І я, цінуючи кожну хвилину, проведену поруч з нею, буду все життя прагнути оберігати її від небезпеки, зла і лиха життєвого, від хвороб, бо: Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати... Валентина Л.
Цього листа до одного журналу написала учениця.
Напиши й ти про своїх тата, маму, бабусю чи дідуся. Складіть у класі обов'язки для батьків і дітей в сім'ї.
Народна мудрість Пташка красна пір'ям, а людина — знанням. Добро добром повертається. Шануй людей — і тебе шануватимуть.
акселеративні методи на уроці національні особливості
виділити головне в уроці - опорний каркас нічого собі уроки
відеокліпи нова система освіти
вправи на пошук інформації підручники основні допоміжні
гумор, притчі, приколи, приказки, цитати презентація уроку
додаткові доповнення реферати
домашнє завдання речовки та вікторизми
задачі та вправи (рішення та відповіді) риторичні питання від учнів
закриті вправи (тільки для використання вчителями) рівень складності звичайний І
знайди інформацію сам рівень складності високий ІІ
ідеальні уроки рівень складності олімпійський III
ілюстрації, графіки, таблиці самоперевірка
інтерактивні технології система оцінювання
календарний план на рік скласти пазл з різних частин інформації
кейси та практикуми словник термінів
комікси статті
коментарі та обговорення тематичні свята
конспект уроку тести
методичні рекомендації шпаргалка
навчальні програми що ще не відомо, не відкрито вченими
|