ВІДНОВЛЕНІ ТА НОВІ НЕЗАЛЕЖНІ ДЕРЖАВИ

Соціально-економічне та політичне становище Прибалтійських країн, Білорусі, Молдови, держав Закавказзя та Центральної Азії

У державах Балтії — Литві, Латвії, Естонії — головна проблема полягає в тому, щоб найшвидше і з найменшими втратами увійти в європейський ринок. За останні роки вони зробили значні кроки в цьому напрямку. Особливих успіхів досягла Естонія, яку розглядають як реального кандидата на вступ до Європейського Союзу найближчим часом.

Західні експерти вважають Естонію взірцем для країн із перехідною економікою. В 90-х рр. замість машинобудування, металообробки та електроніки провідну роль а естонській промисловості почали відігравати переробка сільськогосподарської продукції, лісова та деревообробна галузі. Стабільна й політична ситуація. Президент користується повагою у населення. Наголос робиться на розвитку сфери послуг і туризму.

Дещо інша ситуація у Литві. Провідною політичною силою Литви тривалий час був народний рух '"Саюдіс". Його лідер Вітаутас Ландсбергіс був головою Верховної Ради-Литви під час проголошення нею незалежності. Велику роль у здобутті Литвою незалежності відіграв Алвгірдас Бразаускас. Свого часу він був першим секретарем ЦК компартії республіки і домігся, що литовська компартія стала самостійною від КПРС. Після проголошення незалежності Бразаускас очолив Демократичну партію праці Литви, створену на соціал-демократичних засадах. Ця партія зуміла скористатися невдоволенням населення економічними труднощами, що виникли з переходом до ринкового господарювання, і навесні 1993 р. завоювала більшість місць у парламенті. Крім того, Бразаускаса було обрано президентом держави. Його курс полягав у здійсненні реформ повільно і поетапно. Така програма уповільнює економічний розвиток, але, на думку соціал-демократів, вона враховує спроможність населення, яке за роки радянської влади втратило навички приватновласницької діяльності.

Проте ситуація корінним чином змінилася на початку 1998 р. На президентських виборах у січні 1998 р. переміг 71-річний Вальдас Адамкус, який мав й американське громадянство. Зразу після виборів він заявив, що "Литва обрала західний шлях", чим і визначив свій головний зовнішньополітичний орієнтир. Литовські керівники виявили рішучість у завершенні економічних реформ та інтеграції республіки до європейських інституцій.

У Латвії та Естонії гострої форми набуло національне питання. За час існування СРСР частка російськомовного населення в обох республіках досягла такого розміру, що за всенародного обговорення найважливіших проблем корінні нації не мали необхідної більшості голосів, а в деяких районах навіть опинились у меншості. Уряди Латвії та Естонії вирішили розв'язати цю проблему, обмеживши права тих іммігрантів, що приїхали до цих країн після радянської окупації. В Латвії, зокрема, було закрито всі промислові підприємства, де працювало російськомовне населення. Одначе це поглибило економічну кризу. Новим кроком на шляху Латвії до Європейського Союзу стало обрання влітку 1999 р. президентом республіки професора Монреальского університету Вайри Віке-Фрайберге, яка заявила про зміцнення ринкової економіки та створення мультинаціональної демократичної держави.

Голова Верховної Ради Білорусі Станіслав Шушкевич і парламент від самого початку орієнтувалися на Росію. Керівництво країни не поспішало з ринковими реформами, сподіваючись здійснити їх еволюційним шляхом, без "шокової терапії", яка спричинює закриття нерентабельних підприємств, масове безробіття і падіння життєвого рівня населення.

Труднощі перехідного періоду ще більшою мірою піднесли антиринкові настрої в Білорусі. На цій хвилі на перших президентських виборах у 1994 р. переміг Олександр Лукашенко, який виступив із програмою інтеграції з Росією та встановлення жорсткого державного контролю за економічною діяльністю.

Повернення до старого стало лейтмотивом усієї внутрішньої політики білоруської держави. О. Лукашенко відтворив авторитарну модель керівництва, вже забуту сусідами Білорусі. У квітні 1996 р. Білорусь і Росія уклали Договір про утворення товариства двох держав. Рівно через рік, у квітні 1997 р., Б. Єльцин і О. Лукашенко підписали в Кремлі союзний договір. Незважаючи на різку критику режиму О. Лукашенка ззовні, білоруський народ в більшості своєму вдруге проголосував за обрання останнього на президентську посаду у вересні 2001 р.

Держави Азії — колишні республіки СРСР Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, Туркменистан мають багато спільного. Після розпаду Радянського Союзу в Киргизії головою держави став представник демократичних сил Аскар Акаєв, у Казахстані — колишній компартійний лідер Нурсултан Назарбаєв. Обидва провадять курс на створення демократичних правових світських держав. Узбецький президент Іслам Карімов і туркменський президент Сапармурад Ніязов (обидва — колишні керівники республіканських компартій) прагнуть під оболонкою незалежності зберегти старі феодально-комуністичні порядки, залучаючи на допомогу іслам та мусульманське духівництво.

Показники економічного добробуту держав Центральної Азії значною мірою визначаються наявністю або відсутністю в їхніх надрах нафти й газу. Енергетичні багатства дозволяють розраховувати на іноземні інвестиції, на втілення в життя престижних проектів розвитку. У цьому аспекті пощастило Казахстану, Туркменії та Узбекистану.

Вони разом із сусідніми державами розробляють проекти видобутку і транспортування нафти й газу до Європи. Отож, інтеграційні процеси в цьому регіоні посилюються. Візьмемо, зокрема, Туркменистан. За радянських часів Туркменія була сировинним придатком центру. Сапармурад Ніязов неодноразово стверджував, що радянський Туркменистан був уражений "комплексом аутсайдера", а туркмени розглядалися у Москві мало не як дармоїди. Тепер Туркменія має прекрасні перспективи, оскільки володіє майже третиною світових запасів газу І великими покладами нафти. На газ о переробних підприємствах республіки працюють фірми США, Німеччини, Туреччини, Ірану, Ізраїлю, Японії, Великої Британії. У квітні 2001 р. під час візиту до України С. Ніязова було укладено взаємовигідний договір про постачання в Україну газу і компенсацію частини боргу постачанням українських товарів та інвестиціями в нафтогазовий сектор Туркменистану.

'Прибутки від продажу природних ресурсів дозволяють Туркменистану закуповувати сучасні машини та устаткування для промисловості, розвивати сільське господарство, значно покращити життєвий рівень населення (впродовж останніх п'яти років жителі Туркменистану безкоштовно забезпечуються електроенергією, газом ы питною водою).

Гарні економічні перспективи має й Азербайджан (президент Г- Алієв), багатий на нафту, з яким в України встановилися дружні взаємовигідні відносини.

У набагато складнішому становищі опинилися Грузія та Вірменія, на території яких нема запасів природних копалин. Ситуація в республіках погіршилась і через воєнні дії, що там відбувалися, особливо у Грузії. Останнім часом керівники цих держав, зокрема, президент Грузії Е. Шеварднадзе, знаходять вихід із складного становища в напрямку інтеграції з сусідніми країнами, зокрема щодо транспортування нафти й газу, будівництва спільних промислових об'єктів тощо.

Перевірте себе
1. Назвіть держави, що входять до СНД.
2. Як виникла проблема російськомовного населення у країнах Балтії?
3. Як складаються відносини між Росією та Білоруссю останнім часом?
4. Наведіть приклади успішного економічного розвитку країн Середньої Азії та Закавказзя в останнє десятиліття XX ст. З чим це пов'язано?

Виконайте завдання
1. Стрілочками поєднайте назви держав та імена їх лідерів.
Азербайджан
Білорусь
Грузія
Казахстан
Туркменистан
Узбекистан

Н. Назарбаєв
Е. Шеварднадзе
С. Ніязов
Г. Аліев
О. Лукашенко
Е. Карімов

2. Позначте, на які країни спрямовано головні вектори зовнішньої політики:
Країни Балтії
Білорусь
Туркменистан

Проблеми для обговорення у групі
Чому в країнах Балтії успішніше, ніж в інших нових незалежних державах, здійснюється перехід до ринкових відносин?

Робота з джерелами

1. З Алма-Атинської декларації

Незалежні держави
"Азербайджанська Республіка, Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Республіка Киргизстан, Республіка Молдова, Російська Федерація (РРФСР), Республіка Таджикистан, Турмекистан, Республіка Узбекистан та Україна:

прагнучи побудувати демократичні правові держави, відносини між якими розвиватимуться на основі аз земного визнання і поваги державного суверенітету та суверенної рівності, невід'ємного права на самовизначення, принципів рівноправності й невтручання у внутрішні справи, відмови від застосування сили і загрози силою, економічних та будь-яких інших засобів тиску, мирного врегулювання національних меншин, сумлінного виконання зобов'язань та Інших узвичаєних принципів і норм міжнародного права;

підтверджуючи й поважаючи територіальну цілісність одне одного та нерушимість існуючих кордонів;

заявляють про таке:
взаємодія учасників співдружності здійснюватиметься на принципі рівноправності через координуючі інститути, що формуються на паритетній основі та діють у порядку, що визначається угодами між учасниками Співдружності, і які не є ані державою, ані наддержавним утворенням.

Підтверджується прихильність співробітництву у формуванні та розвитку загального економічного простору, загальноєвропейського та євразійського ринків".

• Запитання до джерела
Проаналізуйте принцип», на яких було утворено СНД.

Запам'ятайте дату:
•   21 грудня 1991 р. — підписано Декларацію про утворення СНД.

ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Початковий рівень
І. Чи погоджуєтесь ви з твердженням?
Після смерті Й. Сталіна першим секретарем ЦК КПРС став Л. Брежнєв:
а)  так; б) ні.

2. Із поданих виберіть дату, що відповідає події.
Договір про утворення СНД і припинення існування СРСР було підписано:
а)  7грудня 1991р.; 6) 8січня 1990р.; в)  7грудня 1989р.

3. Доповніть твердження.
Пріоритет у розробленні та проведенні економічних реформ в
СРСР у другій половині 60-х рр. належав:
а)  Хрущову; 6)  Косигіну; в) Андропову.

Середній рівень
1. До дати доберіть подію, поставивши відповідну літеру у віконечко на стрічці часу.
 
а) Розпад СРСР.
б) Смерть Й. Сталіна.
в) Космічний політ Ю Гагаріна.
г) Обрання В. Путіна президентом Росії, г) Початок "перебудови" в СРСР.

2. Доберіть до імен історичних постатей їхні характеристики.
1. М. Горбачові  2.А. Жданов З. Б. Єльцин  4. М.Хрущов
а) Післясталінський реформатор, який на XX з'їзді КПРС проголосив доповідь "Про культ особи Сталіна та його наслідки".
б) Секретар ЦК КПРС, з ім'ям якого був пов'язаний ідеологічний наступ тоталітарного режиму на культуру в кінці 40 — на початку 50-х рр.
в) Архітектор "перебудови"; перший і останній президент СРСР.
г) Перший президент Російської федерації.

3. Позначте правильне.
До СНД у 1991 р. вступили:
а)  Вірменія; б)  Грузія; в)  Азербайджан; г)  Казахстан; г)  Киргизстан; д)  Латвія; е)  Литва; є)  Молдова; ж)  Таджикистан; з)  Туркменистан; и)  Узбекистан; і)  Україна; ї)  Росія; й)  Білорусь; к)  Естонія.

Достатній рівень
1. До понять доберіть відповідні тлумачення, наставивши у клітинку відповідну літеру.
а) Дисидентство; б) дестапінізація; в) "ждановщина"; г) "гласність"; г) "перебудова"; д) "відлига", е) розрядка; є) конфедерація; ж) космополітизм.
1. Період потепління у політичному, культурному, суспільному житті СРСР після лютих морозів сталінської доби.
2. Ідеологічний наступ тоталітарногорежиму на культуру наприкінці 40 — на початку 50-х рр.
3. Духовний, інтелектуальний, моральний рух опору проти радянської системи.
4. Можливість отримання правдивої інформації про діяльність державних і партійних органів, можливість дізнатись і казати правду, не боячись наслідків. 
5. Відхід від крайніх проявів "класичного" сталінізму в усіх сферах життя — політичній, економічній, духовній.

2. Визначте, про кого йдеться.
Народився у м. Дніпродзержинську, під час війни отримав військове звання генерал-майора, протягом 18 років очолював КПРС та був керівником держави.

3. Доповніть загальні твердження конкретними фактами.
Дисидентський рух в СРСР проминув три етапи.

Високий рівень
1. Доведіть, що реформи Хрущова мали неоднозначний характер.
2. Підтвердіть фактами або спростуйте тезу про те, що розпад СРСР був неминучим.
3. Які чинники вплинули на соціально-економічннн розвиток пострадянських держав у 90-х рр. XX ст.? Порівняйте становище в Білорусі, Естонії, Туркменистані.

Ладиченко Т.В. Всесвітня історія 11 клас

Вислано читачами з інтернет-сайту

 акселеративні методи на уроці                         національні особливості
 виділити головне в уроці - опорний каркас             нічого собі уроки
 відеокліпи                                            нова система освіти
 вправи на пошук інформації                            підручники основні допоміжні
 гумор, притчі, приколи, приказки, цитати              презентація уроку
 додаткові доповнення                                  реферати
 домашнє завдання                                      речовки та вікторизми
 задачі та вправи (рішення та відповіді)               риторичні питання від учнів
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)    рівень складності звичайний І
 знайди інформацію сам                                 рівень складності високий ІІ 

 ідеальні уроки                                      рівень складності олімпійський III
 ілюстрації, графіки, таблиці                          самоперевірка
 інтерактивні технології                               система оцінювання
 календарний план на рік                               скласти пазл з різних частин інформації
 кейси та практикуми                                   словник термінів 
 комікси                                               статті
 коментарі та обговорення                            тематичні свята
 конспект уроку                                        тести
 методичні рекомендації                                шпаргалка 
 навчальні програми                                    що ще не відомо, не відкрито вченими