Доброго ранку! Доброго дня!
Доброго — вчора, сьогодні, щодня.
Хай не псується годинник на вежі.
Хай буде все на землі, як належить.
Ірина Жиленко

Добре, що ти знаєш багато казок, умієш гарно читати. А чи вмієш побачити навколо себе дива? Уявити, наприклад, розмову дерев, квітів, тварин, почути пісеньку дощу?
Чи пробував ти сам складати казки, вірші, загадки?
Пам'ятай: «І найменший колосок має власний голосок».
 
ЗАДЗВОНИВ СИНЕНЬКИЙ ДЗВОНИК
Задзвонив синенький дзвоник на стеблі.
Поскакав зелений коник по землі.
Розправляв малі крилята, наче птах,
він казки поніс малятам по світах.
Копитами по стежинах дзвінко бив
і казки по всіх долинах розгубив.
Тож на кожній пелюстйні між квіток,
мов у шапці-невидимці, сто казок.
Той, хто піде, не вбоїться, по росі,
відшукає у травиці їх усі.
Тамара Коломієць

? Де можна знайти «сто казок»? Поміркуй, чому вони у шапках-невидимках.
 
ЖИВА КАЗКА
Якось дідусь Микола сказав Сергійкові: «Ходи над річкою тихо, як ходить сонечко, і ти побачиш живу казку...»
І ось Сергійко на зеленому березі. Тихо присідає у траву, пильно придивляється і уважно прислухається.
Раптом у воді щось булькнуло, і над поверхнею, втікаючи, застрибала маленька краснопірка. За нею гнався смугастий окунь, настовбурчивши колючки свого плавця. В цю мить біла лілія підставила рибці зелений листочок,  схожий на долоню.  Краснопірка вистрибнула на нього і завмерла, а окунь стрілою промчав мимо.
«Ква-а-ах!» — зітхнула полегшено жаба.
Краснопірка почала підстрибувати на листочку. «Танцює!» — вирішив зелений коник, гойдаючись над водою на тонкій травинці. Він дістав свою жовту скрипочку. «Ті-лі-лінь, ве-се-лінь»,— зазвучала ніжна пісенька. Почувши її, звідкілясь узялися метушливі пуголовки, жук-водолюб виринув з глибин, навіть жук-вертячка застиг, заслухався...
Стомилася рибка танцювати, чемно вклонилася товариству і пірнула у воду.
Тут і скрипочка затихла. Артистам аплодували прозорокрилі бабки, схожі на вертольоти.
Сергійко теж хотів зааплодувати, але згадав дідусеву пораду ходити над річкою тихо, як ходить сонечко.
Закотивши холоші, хлопчик навшпиньки перейшов неглибокою протокою до маленького острівця. Раптом біля куща він побачив видру. Вона тільки-но вийшла з води.
«Тихо!.. Починається ще одна жива казка»,— радісно прошепотів сам до себе Сергійко.
Правду дідусь казав: ходити над річкою треба тихо.
Валентин Струтинський

? Перевір, чи зможеш правильно прочитати з першого разу: придивляється, прислухається, раптом, булькнуло, краснопірка, настовбурчивши,  підстрибувати, гойдаючись, навшпиньки, звідкілясь, товариству, прозорокрйлі, зааплодувати.
? Прочитай, яку пораду дав дідусь хлопчикові. Як ти думаєш, чому він так сказав? Знайди в тексті і прочитай опис краснопірки, зеленого коника й окуня. Який епізод твору зображено на малюнку? Поясни значення виділених виразів. Як ти гадаєш, чому твір називається  «Жива казка»?
? Пофантазуй! Як можна продовжити цю казку?

КВІТКА
Найбільше диво — пуп'янок. Ще вчора не було, а нині відкривається, як полум'я, зело.
Пелюстка за пелюсткою будується дашок. Розв'язується, начебто дитина з пелюшок.
А я дивлюсь годинами, коли ж те немовля підніметься й долонею махне мені з гілля.
Нічого не побачиш ти, дивись хоч сім століть. А відвернись на хвилечку — малятко вже стоїть.
Стоїть собі на блюдечку і думає про щось. А я так само думаю: звідкіль воно взялось?
Дмитро Павличко

Зело — зелень.

? Чим був здивований поет?
? Які порівняння передають диво народження квітки?
? До якого з прочитаних раніше творів цей вірш подібний за змістом?
? Яку картину викликає цей вірш у твоїй уяві?

ЯК ПОБАЧИТИ ВІТЕР?
Можна побачити вітер, тільки коли він літає, грає з вітрилами, вітами, грає з пташиними зграями. Хмарку до рук бере кожну, пил на дорозі здіймає. Вітер побачити можна, тільки коли він літає, грає старою газетою, вікна у хаті розчинить. Грає, літає і все-таки стомиться він і спочине. Може, він ліг під кущами, може, його там немає, може, він тут, разом з нами, тільки про це ми не знаєм, бо не гойдаються віти, бо не сполохані зграї... Можна побачити вітер, тільки коли він літає.
Володимир Кухалашвілі

? Що незвичайного відкрив тобі вірш?
? Пофантазуй! Яку казку про вітер ти склав би? Можливо, це буде розповідь про могутню родину діда Вітрюгана, у якій живуть Вітер, Вітрисько, Вітрище і Вітерець. Які пригоди могли б статися з наймолодшим Вітерцем?

СІЛА ХМАРА НА КОНЯ
Сіла хмара на коня: хмара хмару доганя. Вітер збоку як наліг — збив коня
Володимир Лучук

? Пофантазуй! Уяви, що тобі зустрівся табун біло-гривих хмарин, запряжених золотими промінчиками сонця. Куди летять білі коні? Кого наздоганяють? А може, це вони від когось тікають?

ЇЖАЧОК-РЕП'ЯШОК
Володя підкидає м'яча вище хати, а Сергій-ко — вище ясена. Володі подобається грати з братиком. Підскочив — одпасував. А Сергійко підкинув ще вище. Цього разу Володя проґавив — і м'яч упав у малинник, що за штахетами.
—    Піди принеси,— сказав Сергійко.
—    Чому я повинен приносити? Ти ж його туди закинув.
—    А ти не одбив — тобі й іти. І Володя пішов.
Малинник густий, довкола нього — штахети і трава. Дивиться Володя: там, де повинен був упасти м'яч, колючий їжачок клубочком скрутився, наче м'яч їжачком став. А в траві, біля штахет, лежав справжній, гумовий. Володя штовхнув його ногою у малинові зарості, щоб не було видно, і гукнув:
—    Йди сюди, Сергійку!
—    Що там? Не можеш знайти м'яча?
—    Його вже ніхто не зможе знайти.
—    Чому? Де ж він дівся?
—    Йди сюди — побачиш.
Сергійко підійшов і радісно скрикнув:
—    О! їжачок!..
—    М'яч на їжачка перетворився, як у тій казці, що вчора по телевізору показували. Впав у малинник — і перетворився... І зараз ти не повіриш, як не вірив, що сонечко уміє говорити.
—    Він тут живе,— сказав Сергійко.
—    Хто?
—    їжачок.
—    І зовсім ні. Він тільки що з'явився. Був м'ячем і захотів стати їжачком. От і став. А захоче — знову стане м'ячем.
—    Казочка.
—    Нехай буде казочка, але спробуй знайти м'яча,— став біля штахет Володя та одсунув ногою м'яча у густу траву.
Сергійко глянув туди, сюди. М'яча не побачив ніде і сказав:
—    Коли так, то винеси цьому колючому м'ячикові в блюдечку молока.
Зрадівши, що братик повірив, Володя, щось мугикаючи, поспішив до хати.
Повертаючись з молоком, він виразно проказував віршик:
М'ячик став їжачком — поласує молочком, їжачок-реп'яшок, із колючок кожушок.
Віра Артамонова
 
Штахети — дерев'яна загорожа.

? Прочитай, що Володя побачив у малиннику. Чому хлопчик сказав, що м'ячик перетворився на їжачка? Чи насправді повірив йому Сергійко? Як ти вважаєш?
? Якими ти уявляєш Володю і Сергійка: які вони на вигляд, скільки їм років?
? Попрацюйте в парі! Знайдіть і прочитайте в особах розмову хлопчиків. Читаючи, передайте різні почуття: здивування, радість, захоплення, недовіру.
? Пофантазуй!

Якби у мене песик був,
зо мною в хаті жив,
тоді б я песика свого
всього-всього навчив...
Євгенія Горева

? Спробуй придумати оповідання про цікавий випадок, що трапився із твоїм песиком або кошеням.

Я ХОЧУ СКАЗАТИ СВОЄ СЛОВО
Катерина Іванівна повела своїх маленьких першокласників у поле. Був тихий осінній ранок. Високо в небі летів ключ перелітних птахів. Вони тихо курликали, і від цього в степу було сумно.
Учителька сказала дітям:
—    Сьогодні ми будемо вчитися розповідати про осіннє небо. Хай кожен з вас добере для цього в рідній мові красиві і точні слова.
Діти притихли. Вони дивились в небо і думали. Через хвилину всі заговорили: «Небо синє-синє... Небо голубе... Небо чисте...» І все. Діти знову і знову повторювали одні й ті самі слова: синє, голубе, чисте.
Збоку стояла маленька Валя.
—    А ти, Валю, що хочеш сказати?— запитала Катерина Іванівна.
—    Я хочу сказати своє слово.
—    Яке ж твоє слово про небо?
—    Небо ласкаве...— тихо сказала дівчинка й усміхнулась.
Діти притихли. Вони враз побачили в небі те, чого не бачили досі: «Небо сумне... Небо тривожне... Небо зажурене... Небо холодне...»
А небо грало, трепетало, дихало, як жива істота. І діти дивилися в його сумні сині-сині осінні очі.
Василь Сухомлинський

? Яке завдання поставила вчителька перед першокласниками на прогулянці? Прочитай його. Що сказали діти про небо?
? Подумай, що передають виділені слова.
? Яким однокласники побачили осіннє небо після Валиних слів?
? Пригадай! Яким ти побачив небо, ідучи до школи? Сумним? Ласкавим? Сірим чи синім? Низьким чи високим?
? Розкажи про свої враження так, щоб усім було цікаво.

ПІСЕНЬКА
У дворі, де клен дріма, ходить пісенька сама крадькома.
Як мелодія струмка, і грайлива, і легка пі-сень-ка.
То зникає десь вона, то бринить біля вікна, як струна.
Я мерщій у двір майну, пісню там наздожену чарівну.
Вадим Скомаровський

? Зверни увагу, як побудований вірш. Де треба робити паузи, читаючи його? З яким настроєм ти читатимеш вірш? Цікаво, яку пісеньку наздожене хлопчик? Які твої улюблені пісні?
? Пофантазуй! Чи доводилось тобі чути пісеньку дощових крапель? А спів весняного струмка? Чи чув ти, як навесні звучить оркестр пташиних голосів? Цікаво, про що вони співають? Придумай про це казку.

ЛІС І ЛИС
Лісом гуляє лагідний лис, нюхає квітку, зітхає... Лис надивився на сонячний ліс мріє і вірші складає.
В лиса блокнот — із блискучих листків, бура кора — палітурки, ліс йому звуки чудні наскрипів з дятлом у парі: «Тук-туки
Ходить, бурмоче... Присів на пеньок. Пише, розчулений лісом... Добре йому від хороших думок. Лісові ж хороше — з лисом.
Володимир Коломієць
 
? Чим був розчулений лис? Про що він міг мріяти?
? Чи звернув ти увагу, в якому блокноті лис писав вірші?
? Як ти вважаєш, швидко чи повільно треба читати цей вірш?
? Поміркуй, після яких слів слід зробити найдовшу паузу.
? Зміст яких рядків вірша відображено на малюнку?
 
ЯК СЕРГІЙКО ВЧИВ КЛОУНА БОБУ СКЛАДАТИ ВІРШІ

Нещодавно у Сергійка
були іменини.
Гарних іграшок ще більше
стало у хлопчини,
бо родичі і сусіди,
рідні мама й тато
дали йому подарунків
багато-багато:
білий катер, синю дзиґу,
зайця заводного
ще й — такого великого! —
клоуна смішного.
Клоун кліпає очима,
розмовляти вміє.
Що йому Сергійко скаже —
все він розуміє.
Сергійко. Давай віршики складати.
Боба. Я не знаю, як віршики складають.
Сергійко. Дуже просто. Я тобі зараз скажу слово, а ти придумай до нього таке слово, щоб було прикладно. Я скажу лопата, а ти скажи хата.
Боба. Значить, треба, щоб слово прикладалося?
Сергійко. Еге ж, хата — лопата, ніжка — кішка.
Боба. Зрозуміло. Кажи слова. Сергійко. Раз-два, кажу слово голова. Б о б а. Шапка!
Сергійко. Ні, Бобо, не зможеш ти іршики складати. Нема у тебе хисту.
Боба. Неправда! Умію, умію!
Сергійко. То спробуй скласти віршика [ро собачку.
Боба. Будь ласка.
Гака-мака-бака-лака! А на вулиці собака.
Сергійко. Не годиться. «Гака-мака» — таких слів немає...
Боба. Нічого, що немає. Слухай! Я зараз складу віршика про себе.
Гоба-лоба-чоба-тоба, я веселий клоун Боба!
Сергійко. Ні, так віршики не складають. Не буде з тебе поета. Боба.
Реба-леба-меба-деба,
як не буде, то й не треба!
Сергійко. А ти ноти знаєш? Боба. Знаю. Сергійко. Всі? Боба (співає).
Боба ноти знає всі: до-ре-мо-ре-тру-ля-сі.
Сергійко. Треба казати: до-ре-мі-фа-соль-ля-сі. Не знаєш ти нот. Боба. Нехай буде й так.
Боба всіх не знає нот: до-ре-море-суп-компот!
Сергійко. Несерйозний ти, Бобо. Не вийде з тебе музики.
Боба. До-ре-море-суп-компот! Я не хочу знати нот.
Сергійко. Бобо, йди сюди. Я тебе щось хочу запитати. Боба. Питай.
Сергійко. Ти вмієш загадки відгадувати?
Боба. Я все вмію.
Сергійко. Тоді слухай мене уважно. Я тобі розкажу віршика, а ти в ньому повинен відгадати останнє слово.
Боба. Я готовий.
Сергійко. Є у мене дядько льотчик. Він літає швидко так! Візьме він мене з собою і посадить на...
Боба. І посадить на будяк! Сергійко. Що ти таке вигадав? На літак посадить, а не на будяк. Ану, ще відгадай! Б о б а. Кажи загадку!
Сергійко. Дуже весело мені: їду верхи на...
Боба. їду верхи на свині! Угадав! Угадав!
Сергійко. Та не на свині, а на коні. Хто ж на свині їздить?
Боба. Ти на коні, а я на свині. Мені байдуже, на чому їздити, я ж клоун.
Ру-ду-ду! Ру-ду-ду! Завтра в цирк я піду. На собачці й на свині буду там кататися. Буде весело мені, будуть всі сміятися.
Павло Глазовий

? Між ким відбувається діалог?
? Як ти читатимеш слова Сергійка? А Боби?
? Чи зрозумів Боба, як складати вірші?
? Які слова клоуна тебе найбільше насмішили?
 
? Знайди слово-відгадку.

З-під землі біжить водичка, але це не озерце,
не струмочок, і не річка, а цілюще ... .

* * *
Невеличкі коні  
носять назву ....
В парк поїхали ми всі
на маршрутному ....
* * *
Я у батька третій син, а дітей у нього сім. Маю четверо сестер, звуть усі мене ... .
* * *
Паперовий кораблик щодня перевозить у трюмах знання. Після плавання цей корабель повертається в рідний ... .
Анатолій Качан

? Які слова пропущено?

Білі мухи налетіли —
все подвір'я стало ... .
Не злічити білих мух,
що летять, неначе ... .
— Галю, Петрику, Кіндрате,
годі, ледарі, вам ... !
І побігли до санчат
..., ... і ... .
Максим Рильський
 
ПІДКАЖИ СЛОВЕЧКО
Вранці ми із добрим ділом
день вітали ... .
Ніченька минула скоро,—
трудовий іде ... .
За ним спритна, молода
поспішає ... .
А четвертий день тепер
називається ... .
Діло добре ладиться,
як настала ... .
Дома скрізь кипить
робота,
як почнеться день ... . А субота — хлібом-сіллю привела сестру ... . Ось і тижневі кінець, хто трудився — молодець.
Степан Жупанин

? Прочитай вірш спочатку мовчки, а потім лос, добираючи назви днів тижня.

ЩО ДЛЯ ЧОГО ТРЕБА?
Щоб город перекопати, треба взяти нам ... . Щоб забить в стіні гвіздок, треба мати ... . Щоби дрова нарубати, треба нам ... мати.
А без чого жодне діло не кипіло б, не горіло? Без кмітливих і робочих, до усяких справ охочих, здібних до усіх наук, двох твоїх умілих ... .
Галина Малик

? Прочитай вірш спочатку мовчки, а потім — уголос, добираючи відповідні слова. З яким настроєм читатимеш вірш уголос?
? Як закінчити ці казки?

ОЛЕНЧИН ГОРОБЧИК
Маленькій Оленці дуже хотілося впіймати горобчика. Але той не давався в руки. Тоді вона надумала склеїти горобчика з сірого пір'я.
Розрізала в подушці маленьку дірочку. Набрала сіренького пір'я. З тіста зліпила голого горобчика, обмазала вишневим клеєм. Нату-лила пір'ячка.
Ось і горобчик готовий — сіренький, з тоненьким дзьобиком, з чорними оченятами, як макові зернятка. Посадила Оленка горобчика на підвіконні. Насипала йому пшонця, поставила водички.
Мовчить горобчик. Накришила хліба — мовчить горобчик.
Але ось надворі над вікном зацвірінчала горобчиха до своїх діток.
Підняв голівку Оленчин горобчик, повернувся до відчиненого вікна, розправив крильця...
Василь Сухомлинський


ДВІ БІЛКИ І ЛИСИЦЯ
Дві білки знайшли горіх і засперечалися між собою.
—    Він мій,— сказала перша білка,— бо я його перша знайшла.
—    Ні, він мій,— кричала друга.— Я його підняла.
Почула їх лисиця.
— Не сваріться,— сказала вона,— я помирю вас!
Олександр Зима

? Пофантазуй! Полинь думкою в незвідані країни. Спробуй створити свою казку. Наприклад, «Про що розказала золота бджілка», «Як зимував горобчик», «Мандрівка кленового листочка», «Про що вночі шепочуть парти»...
? ...А тепер уяви, що ти випадково потрапив до країни Квітів. Обережно прихили до себе синій дзвіночок. Розпитай його, що це за країна, хто її мешканці, які в них свята, де їхня цариця...
? Не поспішай складати казку. Нехай вона поступово визріє у твоїй уяві.
Спочатку має бути задум. Потім оживуть образи — тварини, рослини, люди. Вони між собою розмовляють, за щось борються, когось захищають. Це вже сама казка. А чим вона закінчиться? Звичайно, добром.

Сонячна пелюстка
Прочитай вірші учнів Софіївсько-Борщагівської школи, що в Київській області.

ЛІТО
Де ростуть великі Квіти,
там танцює хлопчик Вітер.
Там пташки весь день співають,
наче з Вітром розмовляють.
Віка Антоненко

БОСОНОГА ВЕСНА
Біжить босонога весела Весна.
Тепло нам і радість приносить вона.
Блакитний струмок до веселки пливе,
бабуня Зима ще в лісочку живе.
Аліна Зарва

ОСІННІЙ КИЛИМ
Відлетіло літо,
як пташина зграя.
Листя налетіло — жовтня телеграми.
Сумно стало вітам — листя відлітає.
Мов зашелестіла книжка сторінками.
Микола Мига

? Спробуй і ти скласти вірш.
 
 Що ти знаєш і що вмієш?

? Розрізняй прочитані твори.
? Чи знаєш ти, що порадив Сергійкові дід Микола? Хто з дітей проказував цей віршик?
М'ячик став їжачком —
поласує молочком.
їжачок-реп'яшок,
із колючок кожушок.
? Які слова про небо дібрала Валя?
? У якому блокноті записував свої вірші лис?
? Чи зрозумів ти?
? Чому казки у шапках-невидимках?
? Хто може побачити живу казку?
? Чому вітер можна побачити тільки, коли він літає?
? Чому Сергійко сказав, що з Боби не буде поета?
? Поміркуйте разом, як закінчити речення: Сказати своє слово може той, хто уміє ...

Савченко О.Я. Читанка 2 клас

Надіслано читачами з інтернет-сайту

 акселеративні методи на уроці                         національні особливості
 виділити головне в уроці - опорний каркас             нічого собі уроки
 відеокліпи                                            нова система освіти
 вправи на пошук інформації                            підручники основні допоміжні
 гумор, притчі, приколи, приказки, цитати              презентація уроку
 додаткові доповнення                                  реферати
 домашнє завдання                                      речовки та вікторизми
 задачі та вправи (рішення та відповіді)               риторичні питання від учнів
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)    рівень складності звичайний І
 знайди інформацію сам                                 рівень складності високий ІІ 

 ідеальні уроки                                      рівень складності олімпійський III
 ілюстрації, графіки, таблиці                          самоперевірка
 інтерактивні технології                               система оцінювання
 календарний план на рік                               скласти пазл з різних частин інформації
 кейси та практикуми                                   словник термінів 
 комікси                                               статті
 коментарі та обговорення                            тематичні свята
 конспект уроку                                        тести
 методичні рекомендації                                шпаргалка 
 навчальні програми                                    що ще не відомо, не відкрито вченими