Прочитайте. Чи користуються нині у побуті речами, що виставлені в експозиції музею? Чи відоме вам призначення цих речей?

Коли Андрій піднявся широкими сходами на другий поверх, то побачив табличку на відхилених дверях: «Історико-краєзнавчий музей».
Зайшов. У протилежнім кутку за прядками та ступами хтось розбирав старезне якесь причандалля. Зачувши кроки, чоловік одразу відклав справжнє допотопне мотовило.
—    Хто там? Прошу, заходьте. Оце бережу нашу минувшину, Андрію... Випадково на мотовило натрапив у діда Коршака — буде ще один експонат. У нього є й жорна 
ручні, та поки що не дає...   
Директор став показувати Андрієві музей. Були тут і давні рибальські пристрої, і плахти, і запаски, і  очіпки,  цілий ткацький верстат  звідкілясь притягли...
За Олесем Гончаром.

♦ Лексичні значення виділених слів з'ясуйте за тлумачним словником. Що означає позначка заст.?
 

У кожній мові є лексика активна та пасивна.
Активну лексику вживають у щоденному спілкуванні в усіх сферах життя суспільства.
Пасивна лексика — це слова, маловживані у спілкуванні. До пасивної лексики належать:
•    застарілі слова;
*    нові слова (неологізми).
Залежно від причин, через які слова вийшли з активного вжитку, застарілі слова поділяють на:
історизми — слова, що вийшли з ужитку, тому що зникли названі ними предмети чи поняття: кріпак, смерд,
земство, волость, зборня, гаківниця, жовтеня (синонімів у сучасній мові історизми здебільшого не мають);
архаїзми (від грецьк. — стародавній) — це витіснені синонімами назви понять, що існують і в наш час: аз (літера «а»), перст (палець), пря (боротьба), тать (злодій), митар (збирач мита), аероплан (літак), скудельник (гончар), драгоман (перекладач), дзиґарі (годинник).
Застарілими можуть бути також і власні назви: Борисфен (Дніпро).

Прочитайте. Визначте застарілі слова. Які з них є історизмами, які — архаїзмами? Свою думку обґрунтуйте.
1. Гей, пістолі, піка гостра, шабелька кохана! Вам, незвані гості, буде наша шана! (О. Кононенко). 2. Козацький спис називали ще ратище (від давнього слова рать — військо). Спис бував довгий, на п'ять аршинів, мальований у два кольори, переважно чорним і червоним. 3. Чекан, чи келеп, — це бойовий сталевий молоток, насаджений на дрючок. Кожен козак зобов'язаний був мати з собою в поході п'ять фунтів пороху й п'ять кіп (300 штук) куль. (За Ю. Тис-Крохліалюком). 4. Свистять шаблі, гармат гуде яса. (А. Малишко). 5. Я — довбиш при церкві, з литаврами в центрі коша. (В. Осадчий).
♦ Значення застарілих слів з'ясуйте за тлумачним словником. Як позначено застарілі слова у тлумачному словнику?

Перепишіть прислів'я, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки та поставлені в потрібній формі застарілі слова. Поясніть, належать вони до історизмів чи архаїзмів.
1. Не міряй усіх на свій ... . 2. Найкраща хата крита, а ... — шита. 3. Молодому тепліше в сорочці, як старому в ... . 4. Причепився, як пан за ... . 5. Руки на ... — горобців не рахуй. 6. ... — на базар, кутя — на покуття.
Довідка. Каптан, чепіги, свита, аршин, подушне, узвар.

Застарілі слова вживають у наукових історичних дослідженнях.
У художній літературі застарілі слова використовують в історичних творах для точнішого відтворення минулого.

 Прочитайте уривок. Випишіть застарілі слова (словосполучення).
Поясніть, чим зумовлене їхнє використання.
На чисто побілених стінах трапезного покою генерального обозного висіли портрети гетьмана Богдана та козака Мамая. Поряд з ними красувалося кілька інших парсун у дорогих позолочених рамах. Уздовж стін стояли старовинні липові лави. За давнім звичаєм вони були вкриті червоним сукном та килимами.
На стіні — дзиґарі. Довгий, накритий білим обрусом стіл був заставлений стравами й напоями. Біля стола стояло кілька фотелів, оббитих голубим адамашком.
У високих бронзових канделябрах горіли воскові свічки. В одчинені вікна вливалася чудова прохолода ночі.
За М. Старицьким.
♦    Лексичні значення виділених слів з'ясуйте за тлумачним словничком.
♦    Доведіть, що уривок є описом приміщення.
Уявіть, що старовинний свічник, який зберігається у вашій родині років зі сто, раптом заговорив. Запишіть його монолог.

 Підготуйте короткий виступ на тему «Історія проситься в сни Щ нащадків». Адресати — члени історичного гуртка. Мета виступу — заохотити до відвідування історичного (краєзнавчого) музею вашого міста (села). У виступі використайте 5-8 застарілих слів.

Прочитайте текст. Дайте відповіді на подані після нього запитання.
Найпершу «механічну людину» виготовив швейцарець П'єр Дро 1770 року. Це був ляльковий кучерявий хлопчик років п'яти-шес-ти, що старанно писав гусячим пером. Надзвичайно складний автомат приводився у рух пружиною, як годинник.
П'єр Дро уславився на весь світ. Інші майстри почали його наслідувати. У Франції було створено автоматичного флейтиста, у Німеччині — механічного сурмача. Хтось назвав такі автомати андроїдами, що означає «людиноподібні». Проте слово «андроїд» не прижилося. Замість нього з'явилося інше слово — «робот». Вигадала його людина, яка до техніки не мала жодного стосунку, — відомий чеський письменник Карел Чапек.
1920 року Чапек написав п'єсу про те, як на далекому острові було збудовано фабрику, де виготовляли... штучних людей. їх збирали на конвеєрі, як збирають автомобілі, а потім продавали на заводи й фабрики.
Після прем'єрної вистави слово «робот» стало настільки поширеним, що навіть не віриться: невже його колись довелося винаходити?
Коли п'єса Чапека стала популярною, людиноподібними машинами, тобто роботами, зацікавились інженери. Роботи стали електричними, потім — електронними. Тоді поширення набуло слово «кіборг» — кібернетичний організм. Нині у світі понад сто тисяч роботів.
За Г. Черненком.
 
Роботи - члени суспільства?
♦    Чи можна сьогодні слова робот і кіборг вважати неологізмами? Чому?
♦    Запишіть кілька назв видів транспорту, які ще донедавна вважалися неологізмами, а сьогодні є вживаними в повсякденні (загальновживаними) словами.

З розвитком суспільства, промисловості, науки, культури обов'язково виникають нові явища, відбуваються незвичні події, з'являються нові предмети і поняття. Для називання таких предметів і явищ у мові, природно, виникають нові слова — неологізми (від грецьк. молодий, новий; слово).
 
Склад неологізмів постійно поповнюється за рахунок слів іншомовного походження (передусім наукових, політичних і економічних термінів): файл, компакт-диск, спікер, бонус.
Трапляється, що деякі застарілі або маловживані слова повертаються з пасивної лексики до активної і відроджуються до нового життя: гривня, книгозбірня, довкілля, світлина, часопис, добродій.
Як неологізм слово існує доти, доки не стає загальновживаним, властивим мовленню багатьох людей. Так, відносно недавно неологізмами були слова дискотека, приватизація, презентація, фуршет тощо. Так само на початку XX ст. неологізмами вважалися слова автомобіль, телефон, ліфт, футбол, чемпіон, тренер, прогрес.
Нові слова, утворені письменниками, називаються авторськими неологізмами. Серед майстрів авторських неологізмів в українській літературі можна назвати П. Тичину, М. Рильського, А. Малишка, М. Стельмаха, М. Він-грановського, І. Драча, В. Стуса.

 Прочитайте. Визначте слова, які нещодавно були неологізмами, а нині стали загальновживаними.
1. Все сполошилося село: примчало звідкись НЛО. (П. Ребро). 2. Вікно закутаймо у жалюзі! (За О. Гундер). 3. Я витяг з кишеньки мобільник і швидко настукав на ньому номер. (Г. Штонь).

 Поясніть лексичне значення поданих іншомовних слів. Чому не всі ці слова можна знайти у словнику іншомовних слів?
Ноутбук, супермаркет, гамбургер, хотдог, секондхенд, імідж-мейкер, кліп, хіт, римейк, ремікс, рафаело, фанта, монітор.
♦    Випишіть слова, що їх пишемо за правилом «дев'ятки». Складіть із ними речення (або, за бажанням, — рекламні тексти).

Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Визначте авторські неологізми.
1. 36..рають світлі золоті м..ди в..селокрилі та прозорі бджоли. (М. Рильський). 2. Небо ро..просторилось в..соко, бджоли в квітограєві гудуть. (Д.Луценко). 3. Ненавиджу темне ж..ттєве болото, я в душу таємне ловлю сонцезлото. (П. Тичина). 4. А я себе не можу уявить без тебе, Дніпре, як і без тополі, що в серці моїм змалку тополить. (М. Вінграновський). 5. Це жайвористе небо, цей н..бокри-лий жайвір! (В. Кордун).
♦    Визначте слова, ужиті в переносному значенні.

Прочитайте. Визначте стиль висловлювання. Свою думку доведіть.
 
Неологізми бувають загальнонародні й авторські. Загальнонародні неологізми, з'явившись, набувають поширення серед більшості носіїв мови (ваучер, гамбургер). Зі зміною суспільних умов, розвитком науки й техніки неологізми можуть перейти в історизми. Свого часу це сталося зі словами на зразок грамофон, патефон, колгосп, радгосп, трудодень тощо. Авторські неологізми, як правило, не стають загальновживаними словами, а так і залишаються у творах письменника.
Новостворені слова перестають бути неологізмами з часу, відколи ними починають користуватися широкі кола носіїв мови. Наприклад, років сто тому такі слова, як суспільство, промисловість, мистецтво, байдужість, зміст та багато інших, що тоді з'являлися в українських виданнях, сприймали як неологізми. Дехто навіть презирливо називав їх «кованими словами». Тепер вони стали звичними, загальновживаними, без них не можна обійтися. Без неологізмів розвиток мови був би немислимий.
За І. Ющуком.
♦    Визначте тему й головну думку тексту.
♦    Усно перекажіть текст, додавши самостійно дібрані приклади.

Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Визначте застарілі слова й неологізми.
1. Десь там за л..маном т..че ріка в..лика Борисфен. (Л. Костенко). 2. Ти споконвіку на покуті, хлібе, у нас. (Б. Олійник). 3. На д..ревах порозвішувані були борті. (П. Загребельний). 4. Ситник берднику не товар..ш. (Народна творчість). 5. Гр..міли десь козацькії литаври. (Є. Маланюк). 6. Тут моя Січ, кур..ні та стани, тут булавіють гетьмани. (За П. Біливодою). 7. Місяць з с.режкою в вусі бл..щить, ніби став компакт-диском. (За О. Ножак). 8. В. .соке небо творчості, ти повне ластівочості. (Д. Павличко).
♦    Визначте неологізми загальнонародні й авторські.
♦    Позначте у словах вивчені орфограми.
♦    Поясніть розділові знаки у реченнях, ускладнених звертаннями.
♦    Доберіть синоніми до слів: споконвіку, Борисфен.

Доберіть і запишіть 3-5 неологізмів, пов'язаних із використанням  комп'ютера.

Глазова О., Кузнецов Ю., Рідна мова, 6 клас

Надіслано читачами із інтернет-сайтів

 акселеративні методи на уроці                         національні особливості
 виділити головне в уроці - опорний каркас             нічого собі уроки
 відеокліпи                                            нова система освіти
 вправи на пошук інформації                            підручники основні допоміжні
 гумор, притчі, приколи, приказки, цитати              презентація уроку
 додаткові доповнення                                реферати
 домашнє завдання                                      речовки та вікторизми
 задачі та вправи (рішення та відповіді)               риторичні питання від учнів
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)    рівень складності звичайний І
 знайди інформацію сам                                 рівень складності високий ІІ 

 ідеальні уроки                                      рівень складності олімпійський III
 ілюстрації, графіки, таблиці                          самоперевірка
 інтерактивні технології                               система оцінювання
 календарний план на рік                               скласти пазл з різних частин інформації
 кейси та практикуми                                   словник термінів 
 комікси                                               статті
 коментарі та обговорення                            тематичні свята
 конспект уроку                                        тести
 методичні рекомендації                                шпаргалка 
 навчальні програми                                    що ще не відомо, не відкрито вченими