Загальне поняття про частини мови
Попрацюйте разом!

Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок.
Важко переживають зимову негоду синиці. Вчені підрахували, що до весни доживають лише одна-дві пташки з десяти. Не мороз у тому винен, а голод. «Зелені патрулі» мають допомагати цим красивим, корисним і довірливим пташкам. Зробіть для них годівнички і кладіть туди щодня соняшникове, конопляне і гарбузове насіння, овес, крихти хліба. Дуже люблять синички й несолоне сало.
З журналу «Барвінок»
Випишіть з тексту у три стовпчики: 1) слова — назви предметів; 2) слова, що означають дію; 3) слова, які називають ознаки предметів.
Слова, що є назвами предметів, називаються іменниками. Іменники відповідають на питання х т о? щ о? Наприклад: людина, заєць, голуб, дерево, зелень, праця.
Слова, що називають ознаки предметів, називаються прикметниками. Прикметники відповідають на питання який? яка? яке? які? Наприклад: зелений (сад), зелена (огорожа), зелене (поле), зелені (луки).

Слова, що означають дію, називаються д і є с л о в а м и. Дієслова відповідають на питання щ о робить? що роблять? що робив? що зробив? що буде робити? Наприклад: зеленіє, зеленіють, зеленів, позеленів, буде зеленіти.
 
Прочитай. Випиши у три стовпчики іменники, прикметники і дієслова.
ВІХОЛА
Подув пронизливий холодний вітер. Захиталися, зашуміли голі дерева.
Пішов густий сніг. Сердитий вітер накинувся на нього. Підхопив, закрутив над селом.
Всю ніч лютувала віхола. Вона жбурляла сніг у вікна, завивала і лякала дітей.
Віхола — завірюха.

Спиши перший абзац. Підкресли у реченнях підмети і присудки.
Візьми до уваги! Іменник, прикметник і дієслово — це частини мови. До частин мови належать і службові слова, наприклад: в, на, під, над, перед, до, за, без, від, із-за та ін. Це прийменники, вони найчастіше вживаються разом з іменниками.
І, й, та, а, але — це сполучники, вони сполучають між собою слова і речення.
Прийменники і сполучники — службові частини мови.

Поміркуйте разом! Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок.
Українські назви місяців мають суто українське походження. І в різних місцевостях України кожен місяць міг мати свою народну назву. Наприклад, січень називали студнем, прбсинцем, сніговиком, вогневиком, тріскуном, шипуном, льодовиком, сніжнем, лютовієм. Неважко здогадатися, що всі ці назви пов'язані із суворим характером цього першого місяця року.
А слово січень також пояснюють по-різному: бо січе він снігом; бо в цей час сікли (рубали) ліс; бо доводилося селянам сікти для худоби дрібні гілки, солому на корм.
 
А як можна пояснити назви інших місяців року: лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень?
Своє міркування про походження назви одного з місяців (на вибір) запиши. Вживай у тексті службові частини мови.
 
Спиши. До кожної групи іменників добери загальну назву.
Жито, рис, пшениця, овес — ....

Абрикос, слива, черешня, апельсин — ....

Черемха, горобина, каштан — ....

Понеділок, четвер, п'ятниця — ....

Доба, хвилина, секунда, століття — ....

Метр, сантиметр, дециметр — ....
Слова для довідки: міри довжини, міри часу, зернові культури, садові дерева, декоративні дерева, дні тижня.
 
Допиши речення.
Ведмідь, рись, бобер — це звірі, а сорока і грак — ....
Окунь, щука, лящ — це риби, а муха, оса, джміль — ....
Побудуй усно подібні речення про інших тварин.

Продовж діалог. Запиши продовження.
—    Як добре, що якийсь мудрий чоловік придумав школу. Я так люблю ходити до школи. Стільки нового пізнаю щодня! А ти?
—    Я? Не знаю... Я хотів би, щоб ще тривали зимові канікули. Надворі так гарно! Стільки цікавих зимових розваг! А треба йти до школи...

Прочитай вірш. До його він спонукає школярів?
ШКОЛА
Ну, прокидайтеся, діти.

Ранок — до книжки пора!

Сонечко вспіло залити

все посереду двора!
Швидше вдягайтесь до школи!

Кращі прогаєте дні,—

пізно вертати,— ніколи

їх не повернете, ні!
Павло Грабовський

 Вивчи вірш напам'ять. Запиши з пам'яті два спонукальні речення. Підкресли в них іменники.

Розкажи, якими були твої зимові канікули. Якими корисними й цікавими справами тобі довелося займатися?

Пам'ятай про культуру мовлення! Говори вдумливо й виразно! Пиши уважно й охайно! Ретельно звіряй написане!

Прочитай текст. Поясни, які букви пропущено.
Степ. Здається, немає йому кінця-краю. Вільно гуляє вітер. Нав..сні в ст..пу цвітуть червоні тюльпани, фіолетові, жовті і сині іриси, блакитний барвінок, білі конвалії. Духмяно пахнуть м'ята, чебрець, полин, кульбаба, кропива, ч..стотіл. Це землі державного заповідника Асканія-Нова, що на Херсонщині.
Тут живуть л..сиці, тхори, ласки, їжаки, вужі, жовточереві полози, ящірки і навіть отруйні степові гадюки.
 
Випиши з тексту іменники за групами.
Назви рослин: Назви тварин:
Прочитай текст і вдоскональ його, замінивши слова, які по-/Л_ вторюються. Скористайся довідкою.
 
НЕЗАБАРОМ ВЕСНА
Надворі сонячний день.
Діти вийшли у двір. Дітям весело. Діти граються м'ячем.
До дітей підбіг собака. Діти кинули йому м'яч. Собака вхопив м'яч і приніс дітям.
Слова для довідки: хлопчики і дівчатка, малята, дошкільнята, вони, усі, він, Бровко, їм.
11. 1. Спиши. Підкресли споріднені слова. На які питання вони відповідають? Що означають? До яких частин мови належать?
1.    Соковита зелень; зелений гайок; зеленіє поле.
2.    Сліпуча білизна; білий сніг; біліє навколо.
3.    Старанний працівник; корисна праця; працьовиті руки; працює добре.
 
1.    Хворих лікує ....
 
3. Комбайн водить ... .
2.    Дітей у школі навчає ... .
 
комбайн
 
комбайнер і комбайнер
 

2. У кожному реченні знайди спільнокореневі слова.
 
13.    1. Добери до іменників спільнокореневі прикметники і
дієслова. Запиши за зразком.
дзвін     — дзвінкий    — дзвенить
сум        —      ...    —
дружба —      ...    —
старість —      ...    —
молодь  —      ...    —
2. Зі словами першого рядка склади речення. Яким членом речення є іменник?
 
14.    Склади речення за питаннями. Запиши. Якими членами
є іменники, прикметники і дієслова в цих реченнях?
І.Який? хто? що робить? що? 2. X т о? що робить? я е?
15.    Попрацюйте разом!
г\   1. Розгляньте малюнок.
 

2. Розкажіть, що зображено на малюнку. У розповіді вживайте іменники, прикметники і дієслова. Не забувайте про синоніми. Запишіть свою розповідь, дібравши до неї заголовок.
 
16. 1. Прочитай.
Велосипед, подорожник, черевики, автобус, смородина, аґрус, м'ята, тролейбус, сандалі, малина, кропива, ромашка, автомобіль, чоботи, ожина. 2. Запиши подані іменники за групами.
Лікарські рослини: Кущі: Транспорт: Взуття:




Правильно вимовляй і пиши:
 
кропива
аґрус
кульбаба
ожина
м'ята
чоботи
черевики
хвилина
секунда^
автомобіль
 

17. 1. Прочитай текст і добери заголовок. Яка мета тексту?
По лозняку та вільшанику, що за городом, неначе багаття палахкотить. То від червоних кетягів на калинових кущах. Ламати їх саме час. Бо ягоди вже прихопив морозець, а від того вони солодшають.
— Кращих ліків, ніж калина та малина, годі й шукати,— каже бабуся.
Василь Чухліб
2. До яких слів тексту можна поставити питання, а до яких — ні?
1. Прочитай текст. Про що ти з нього довідався? Яка головна думка тексту?
Хліб і рушник — одвічні людські символи. Хліб і сіль на вишитому рушнику завжди були високою ознакою гостинності українського народу. Кожному, хто приходив з чистими помислами, підносили ці давні слов'янські святині.
 
Прийняти рушник, поцілувати хліб — символізувало єдність, злагоду, глибоку пошану до тих, хто виявив її. Цей звичай, що пройшов крізь віки, є доброю народною традицією і в наш час.
За Василем Скуратівським
Помисел — тут: намір.
2.    Знайди в тексті відомі тобі частини мови. Випиши по кілька слів, що належать до кожної з них.
3.    Поясни, чому в слові слов'янські є апостроф, а в слові святині його немає.
4.    Зроби ілюстрацію до тексту — намалюй хліб, який лежить на святковому столі.