""Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 6 клас>>Зарубіжна література 6 клас>>Зарубіжна література: Іван Крилов (1769-1844). "Вовк і Ягня".

                                                 Іван КРИЛОВ (1769-1844)

Найвідомішим російським байкарем є Іван Крилов. Його твори, пронизані справжньою добротою, стали, за влучним висловом Миколи Гоголя, «книгою мудрості самого народу». Відомі від часів Езопа сюжети під пером «дідуся Крилова» набули нового блиску. На відміну від своїх попередників, Крилов створював не просто байки, а маленькі комедійні сценки.

Особливо довершеними його байки стали завдяки широкому використанню приказок і прислів'їв. Водночас, багато висловів самого Крилова стали крилатими. «У сильного безсилий винен був завжди»; «тож, як сідати — сварки марні, бо з вас музики незугарні»; «а віз і досі там» — ці та багато інших висловів-перлин долучив Іван Крилов до скарбниці духовних багатств російського народу й людства.

                                                               ВОВК І ЯГНЯ

                                        У сильного безсилий винен був завжди:
                                        Цих прикладів в Історії ми досить знаєм.
                                       Та ми Історій не складаєм,
                                       А в Байці можемо про це розповісти.
                                       Напитися у спеку до струмка Ягня зайшло;
                                       І треба ж, трапилось такеє зло,
                                       Що поблизу тих місць голодний Вовк бродив.
                                       Ягнятко бачить він і хоче поживитись,
                                       Та він цьому надать законних прав хотів
                                        І каже: «Як, нахабо, смієш ти мутити
                                        Потік цей прохолодний мій,
                                        Напій
                                        Піском бруднити?
                                        За це бо, далебі,
                                        Зірву я голову тобі!» —
                                         «Якщо пресвітлий Вовк дозволить,
                                         Насмілюсь вам сказать, що воду в ручаю
                                         Від Світлості я нижче кроків на сто п'ю;
                                         І гніватися він даремно зволить:
                                         Адже мутить пиття ніяк не можу я». —
                                         «Так це брехня моя?
                                         Негіднику! Звідкіль таке нахабство в світі?
                                         Пригадую, як ти в позаторішнім літі
                                         Зі мною надто грубий був:
                                         Цього я, друже мій, ще не забув!» —
                                        «Та згляньтеся, нема мені ще й року зроду, —
                                         Відмовило Ягня. — «То, певно, був твій брат». —
                                        «Не маю я братів». — «То, може, кум, чи сват,
                                         Чи інший хтось такий із вашого ж бо роду.
                                         Самі ви, ваші пси і ваші пастухи
                                         Мене б хотіли збути,
                                         І шкодите мені ви всі по змозі всюди:
                                         Та розквитаюсь я за ваші всі гріхи!» —
                                        «Ах, чим же винен я?» — «Мовчи, гоноровисте!
                                        Чи час тут розбирать провини всі, щеня?
                                        Ти винне тим уже, що хочу я, бач, їсти».
                                        Сказав — і поволік у темний ліс Ягня.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку,
напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь-
форум.