KNOWLEDGE HYPERMARKET


І Універсал. ІІ Універсал. Наростання політичної боротьби в Україні у липні–жовтні 1917р. Повні уроки
Строка 1: Строка 1:
-
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Історія України|Історія України]]&gt;&gt;[[Історія України 10 клас. Повні уроки|Історія України 10 клас. Повні уроки]]&gt;&gt; Історія України: І Універсал. ІІ Універсал. Наростання політичної боротьби в Україні у липні–жовтні 1917р. Повні уроки<metakeywords>Історія України 10 клас, повний урок, методичні розробки, історія урок, історія повні уроки, Історія України 10 клас урок, Історія України 10 клас урок скачати, Історія України 10 клас методична розробка, 10 клас, урок на тему, І Універсал, ІІ Універсал, Наростання політичної боротьби в Україні, у липні–жовтні 1917р</metakeywords>'''  
+
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Історія України|Історія України]]&gt;&gt;[[Історія України 10 клас. Повні уроки|Історія України 10 клас. Повні уроки]]&gt;&gt; &nbsp;І Універсал. ІІ Універсал. Наростання політичної боротьби в Україні у липні–жовтні 1917р. Повні уроки<metakeywords>Історія України 10 клас, повний урок, методичні розробки, історія урок, історія повні уроки, Історія України 10 клас урок, Історія України 10 клас урок скачати, Історія України 10 клас методична розробка, 10 клас, урок на тему, І Універсал, ІІ Універсал, Наростання політичної боротьби в Україні, у липні–жовтні 1917р</metakeywords>'''  
=== Тип уроку  ===
=== Тип уроку  ===
Строка 19: Строка 19:
*записати та запам"ятати нові дати
*записати та запам"ятати нові дати
-
*виховати в учнів цікавість до історії українського народу.
+
*виховати в учнів цікавість до [[Історія_України|історії українського народу]].
<br>  
<br>  
Строка 56: Строка 56:
=== Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)  ===
=== Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)  ===
-
Доброго дня, шановні учні! Сподіваюся, ви вже почали налаштовуватися на продовження вивчення теми про Українську революцію 1917 року. Сьогодні ми закріпимо вивчений матеріал та дізнаємося дещо нове.  
+
Доброго дня, шановні учні! Сподіваюся, ви вже почали налаштовуватися на продовження вивчення теми про [[Українська_революція._Тематичне_оцінювання._Контрольна_робота._Конспект_уроку|Українську революцію 1917 року]]. Сьогодні ми закріпимо вивчений матеріал та дізнаємося дещо нове.  
=== Перевірка домашнього завдання. (5-7хв)  ===
=== Перевірка домашнього завдання. (5-7хв)  ===
Строка 64: Строка 64:
<br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; УПСФ.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; РСДРП (м).<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; УСДРП.<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; УПСР.  
<br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; УПСФ.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; РСДРП (м).<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; УСДРП.<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; УПСР.  
-
<br>A.&nbsp;&nbsp;&nbsp; М. Чхеїдзе.<br>Б.&nbsp;&nbsp;&nbsp; В. Винниченко.<br>B.&nbsp;&nbsp;&nbsp; П. Христюк.<br>Г.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Д. Дорошенко.<br>  
+
<br>A.&nbsp;&nbsp;&nbsp; М. Чхеїдзе.<br>Б.&nbsp;&nbsp;&nbsp; [[Володимир_Винниченко._Життя_і_творчість,_громадська_і_політична_діяльність._Прозові_й_драматичні_твори|В. Винниченко]].<br>B.&nbsp;&nbsp;&nbsp; П. Христюк.<br>Г.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Д. Дорошенко.<br>  
-
[[Image:D Doroshenko istukr10-1.jpg]]  
+
[[Image:D Doroshenko istukr10-1.jpg|350px|Д. Дорошенко. фото]]  
-
'''Д. Дорошенко'''
+
''Д. Дорошенко''  
-
[[Image:Xristiuk istUkr10-2.jpg]]  
+
[[Image:Xristiuk istUkr10-2.jpg|350px|П. Христюк. фото]]  
-
'''П. Христюк'''  
+
''П. Христюк''  
-
[[Image:26-7-1 vinni4enko ist10-3.jpg]]  
+
[[Image:26-7-1 vinni4enko ist10-3.jpg|350px|В. Винниченко. фото]]  
-
'''В. Винниченко'''  
+
''В. Винниченко''  
<br>  
<br>  
-
*М. Грушевський наголошував:
+
*[[УЦР._Її_керівництво,партійний_склад_і_політична_програма.Грушевський._Перший_Універсал._Другий_Універсал|М. Грушевський]] наголошував:
-
«Україна не тільки для українців, а для всіх, хто живе в Україні, а живучи, любить її, а люблячи, хоче працювати для добра краю і його людності, служити їй, а не оббирати, не експлуатувати для себе». Спробуйте пояснити його позицію. Чи співпадають ваші погляди з означеного питання з точкою зору автора? Відповідь обґрунтуйте.  
+
«[[Ілюстрації:_Твоя_країна_–_Україна|Україна]] не тільки для українців, а для всіх, хто живе в Україні, а живучи, любить її, а люблячи, хоче працювати для добра краю і його людності, служити їй, а не оббирати, не експлуатувати для себе». Спробуйте пояснити його позицію. Чи співпадають ваші погляди з означеного питання з точкою зору автора? Відповідь обґрунтуйте.  
-
[[Image:162-5-2 gruwevskij ist10kl.jpg]]  
+
[[Image:162-5-2 gruwevskij ist10kl.jpg|350px|М. Грушевський. фото]]  
-
'''М. Грушевський'''  
+
''М. Грушевський''  
=== Актуалізація опорних знань (3-5 хв)  ===
=== Актуалізація опорних знань (3-5 хв)  ===
*Яким органом влади в масштабі України була Центральна Рада?  
*Яким органом влади в масштабі України була Центральна Рада?  
-
*Яку назву прийняв ТУП у квітні 1917 р.?
+
*Яку назву прийняв ТУП у квітні [[Ілюстрації_до_уроку_на_тему_«Події_1917-1918_рр.»|1917 р.]]?
=== Вивчення нової теми. (20 хв)  ===
=== Вивчення нової теми. (20 хв)  ===
Строка 97: Строка 97:
*Розгортання національно-визвольного руху
*Розгортання національно-визвольного руху
-
Рішення Національного конгресу сприяли розгортанню національно-визвольного руху в Україні. У травні 1917 р. у Києві розпочав роботу І Всеукраїнський військовий з'їзд, який став помітною подією в національному житті. Його роботою керували М. Грушевський, В. Винниченко, С. Петлюра та М. Міхновський. З'їзд заявив, що «вважає Центральну Раду єдиним компетентним органом, покликаним вирішувати всі справи, що стосуються цілої України та її відносин з Тимчасовим правительством». Делегати визнали за необхідне вимагати від Тимчасового уряду та Петроградської ради згоди з принципом національно-територіальної автономії України. У питанні ставлення до війни було вирішено домагатися миру без анексій і контрибуцій. До укладення миру пропонувалося захищати здобутки революції.<br>[[Image:Simon petliura-10kl-4.jpg]]  
+
Рішення Національного конгресу сприяли розгортанню національно-визвольного руху в Україні. У травні 1917 р. у Києві розпочав роботу І Всеукраїнський військовий з'їзд, який став помітною подією в національному житті. Його роботою керували М. Грушевський, В. Винниченко, С. Петлюра та М. Міхновський. З'їзд заявив, що «вважає Центральну Раду єдиним компетентним органом, покликаним вирішувати всі справи, що стосуються цілої України та її відносин з Тимчасовим правительством». Делегати визнали за необхідне вимагати від Тимчасового уряду та Петроградської ради згоди з принципом національно-територіальної автономії України. У питанні ставлення до війни було вирішено домагатися миру без анексій і контрибуцій. До укладення миру пропонувалося захищати здобутки революції.<br>[[Image:Simon petliura-10kl-4.jpg|350px|С. Петлюра. фото]]  
-
'''С. Петлюра'''  
+
''С. [[Відновлення_УНР._Політичний_курс_Директорії._С._Петлюра.|Петлюра]]''  
-
[[Image:Mihnovskij istUkr10.jpg]]  
+
[[Image:Mihnovskij istUkr10.jpg|350px|М. Міхновський. фото]]  
-
'''М. Міхновський'''  
+
''М. Міхновський''  
-
<br>На з'їзді було обрано Генеральний військовий комітет, який мав надати організованості стихійному процесу формування українських частин. Передбачалося українізувати Чорноморський військовий флот та укомплектувати українськими командами окремих кораблів на Балтиці. Організаційна робота по українізації армії зосередилася в руках С. Петлюри.<br><br>Ще в березні в Києві було утворено Український військовий клуб ім. гетьмана Полуботка. З його ініціативи 18 квітня 1917 р. на Сирецькому полі відбулося військове свято, учасники якого оголосили себе 1-м українським полком ім. Б. Хмельницького. Вони почали вимагати відправки на фронт в якості окремої української військової частини. Фронтове командування не наважилося їх розформувати. Центральна Рада висловилася за доцільність організації українського полку, але в тилу. Київські ради робітничих і солдатських депутатів та комітет об'єднаних громадських організацій засудили цю вимогу «бунтівників і дезертирів».<br><br>Для надання організованості стихійному процесу формування українських військових частин при Центральній Раді було створено Військовий комітет на чолі з С. Петлюрою.  
+
<br>На з'їзді було обрано Генеральний військовий комітет, який мав надати організованості стихійному процесу формування українських частин. Передбачалося українізувати Чорноморський військовий флот та укомплектувати українськими командами окремих кораблів на Балтиці. Організаційна робота по українізації армії зосередилася в руках С. Петлюри.<br>Ще в березні в Києві було утворено Український військовий клуб ім. гетьмана Полуботка. З його ініціативи 18 квітня 1917 р. на Сирецькому полі відбулося військове свято, учасники якого оголосили себе 1-м українським полком ім. Б. Хмельницького. Вони почали вимагати відправки на фронт в якості окремої української військової частини. Фронтове командування не наважилося їх розформувати. Центральна Рада висловилася за доцільність організації українського полку, але в тилу. Київські ради робітничих і солдатських депутатів та комітет об'єднаних громадських організацій засудили цю вимогу «бунтівників і дезертирів».<br>Для надання організованості стихійному процесу формування українських військових частин при Центральній Раді було створено Військовий комітет на чолі з С. Петлюрою.<br>У квітні в Чернігові сформувався український піхотний полк ім. гетьмана П. Дорошенка, солдати якого поділяли самостійницькі погляди. Однак командування розформувало полк, а основну масу солдат відправило на фронт. Але на Київському пересильному пункті вони оголосили себе полком ім. гетьмана Полуботка і пообіцяли покинути місто тільки після того, як Тимчасовий уряд підтримає автономію України і затвердить склад Центральної Ради.<br><br>[[Image:IstUkr10-povni10-2-ukr1.jpg|350px|Тут відбувалися засідання національного конгресу. фото]]<br>''Тут відбувалися засідання національного конгресу''  
-
 
+
-
<br>У квітні в Чернігові сформувався український піхотний полк ім. гетьмана П. Дорошенка, солдати якого поділяли самостійницькі погляди. Однак командування розформувало полк, а основну масу солдат відправило на фронт. Але на Київському пересильному пункті вони оголосили себе полком ім. гетьмана Полуботка і пообіцяли покинути місто тільки після того, як Тимчасовий уряд підтримає автономію України і затвердить склад Центральної Ради.<br><br>[[Image:IstUkr10-povni10-2-ukr1.jpg]]<br>'''Тут відбувалися засідання національного конгресу'''  
+
*Питання на активізацію уваги класу:
*Питання на активізацію уваги класу:
-
Що це за споруда? Де вона знаходиться?<br><br>У липні полуботківці почали роззброювати окремі військові частини та захоплювати державні установи в столиці. Солдати розраховували на підтримку Вільного козацтва та інших військових частин. Але полуботківців ніхто не підтримав. Центральна Рада віддала наказ частинам Київського військового округу разом із полком ім. Б. Хмельницького роззброїти повстанців і витіснити їх з Києва.  
+
Що це за споруда? Де вона знаходиться?<br>У липні полуботківці почали роззброювати окремі військові частини та захоплювати державні установи в столиці. Солдати розраховували на підтримку Вільного козацтва та інших військових частин. Але полуботківців ніхто не підтримав. Центральна Рада віддала наказ частинам Київського військового округу разом із полком ім. Б. Хмельницького роззброїти повстанців і витіснити їх з Києва.  
*Переговори в Петрограді. І селянський і ІІ військовий з'їзди
*Переговори в Петрограді. І селянський і ІІ військовий з'їзди
-
<br>У кінці травня 1917 р. до Петрограда для переговорів з Тимчасовим урядом прибула делегація Центральної Ради на чолі з В. Винниченком. У вимогах Ради йшлося про офіційне визнання автономії України та визначення її кордонів відповідно до етнографічного принципу, виділення солдатів-українців в окремі військові частини, українізації вищої та середньої школи, надання Центральній Раді певних коштів для задоволення національних потреб. Тимчасовий уряд відповів відмовою.  
+
<br>У кінці травня 1917 р. до Петрограда для переговорів з Тимчасовим урядом прибула делегація Центральної Ради на чолі з В. Винниченком. У вимогах Ради йшлося про офіційне визнання автономії України та визначення її кордонів відповідно до етнографічного принципу, виділення солдатів-українців в окремі військові частини, українізації вищої та середньої школи, надання Центральній Раді певних коштів для задоволення національних потреб. Тимчасовий уряд відповів відмовою.<br>Поміркуйте, чи були у Тимчасового уряду причини не визнавати Центральну Раду виразницею волі всього українського народу.<br>Відомо, що військовий міністр Керенський особисто заборонив утворювати українські військові частини. Поясніть чому.<br>Чому Тимчасовий уряд самоусунувся від розв'язання питань, які поставила перед ним Центральна Рада, хоча й визнав право України на «окреміш- ність та своєрідні умови» життя?<br>У червні 1917 р. у [[Київ_в_роки_війни|Києві]] розпочав роботу І Всеукраїнський селянський з'їзд. Делегати були незадоволені відповіддю Тимчасового уряду. Вони підтримали рішення Центральної Ради про визнання автономії України. Звучали заклики проголосити самостійність України, але більшість не підтримала ідею незалежності. З'їзд обрав Раду селянських депутатів, яка увійшла до складу Центральної Ради. Це рішення поклало початок перетворенню Центральної Ради у дійсно представницький орган влади. Після селянського з'їзду Центральна Рада визнала, що дії Тимчасового уряду суперечать інтересам українського народу в реалізації права націй на самовизначення.  
-
<br>Поміркуйте, чи були у Тимчасового уряду причини не визнавати Центральну Раду виразницею волі всього українського народу.  
+
[[Image:Vseukrainskyj selianskyj 1917 ist10.jpg|350px|І Всеукраїнський селянський з'їзд. фото]]
-
<br>Відомо, що військовий міністр Керенський особисто заборонив утворювати українські військові частини. Поясніть чому.
+
''І Всеукраїнський селянський з'їзд''  
-
 
+
-
<br>Чому Тимчасовий уряд самоусунувся від розв'язання питань, які поставила перед ним Центральна Рада, хоча й визнав право України на «окреміш- ність та своєрідні умови» життя?
+
-
 
+
-
<br>У червні 1917 р. у Києві розпочав роботу І Всеукраїнський селянський з'їзд. Делегати були незадоволені відповіддю Тимчасового уряду. Вони підтримали рішення Центральної Ради про визнання автономії України. Звучали заклики проголосити самостійність України, але більшість не підтримала ідею незалежності. З'їзд обрав Раду селянських депутатів, яка увійшла до складу Центральної Ради. Це рішення поклало початок перетворенню Центральної Ради у дійсно представницький орган влади. Після селянського з'їзду Центральна Рада визнала, що дії Тимчасового уряду суперечать інтересам українського народу в реалізації права націй на самовизначення.
+
-
 
+
-
[[Image:Vseukrainskyj selianskyj 1917 ist10.jpg]]
+
-
 
+
-
'''І Всеукраїнський селянський з'їзд'''  
+
*І Універсал Центральної Ради
*І Універсал Центральної Ради
-
Виконуючи рішення ІІ Військового з'їзду щодо створення основ автономного устрою у згоді з національними меншинами, виконавчий комітет Центральної Ради 23(10) червня 1917 р. схвалив текст І Універсалу і доручив В. Винниченку оголосити його на ІІ Військовому з'їзді під назвою «Універсал Української Центральної Ради до українського народу, на Україні й поза Україною сущого».  
+
Виконуючи рішення ІІ Військового з'їзду щодо створення основ автономного устрою у згоді з національними меншинами, виконавчий комітет Центральної Ради 23(10) червня 1917 р. схвалив текст І Універсалу і доручив В. Винниченку оголосити його на ІІ Військовому з'їзді під назвою «Універсал Української Центральної Ради до українського народу, на Україні й поза Україною сущого».<br>Універсал справив величезне враження на суспільство. До Києва надходили телеграми, у яких висловлювалася підтримка Раді.<br>Після оголошення І Універсалу українська громадськість почала звертатися до Центральної Ради з різноманітними питаннями, які потребували термінового розв'язання. До певної міри виконавчі функції здійснював Комітет Центральної Ради (Мала Рада), який було створено ще в квітні 1917 р. Але він, у першу чергу, був законопідготовчим і, певною мірою, законодавчим органом, а тому не міг здійснювати виконавчі функції. На закритому засіданні Комітету УЦР 28(15) червня 1917 р. було прийнято рішення про утворення виконавчого органу влади - Генерального секретаріату. Це був перший у ХХ ст. український уряд.  
-
 
+
-
<br>Універсал справив величезне враження на суспільство. До Києва надходили телеграми, у яких висловлювалася підтримка Раді.<br><br>Після оголошення І Універсалу українська громадськість почала звертатися до Центральної Ради з різноманітними питаннями, які потребували термінового розв'язання. До певної міри виконавчі функції здійснював Комітет Центральної Ради (Мала Рада), який було створено ще в квітні 1917 р. Але він, у першу чергу, був законопідготовчим і, певною мірою, законодавчим органом, а тому не міг здійснювати виконавчі функції. На закритому засіданні Комітету УЦР 28(15) червня 1917 р. було прийнято рішення про утворення виконавчого органу влади - Генерального секретаріату. Це був перший у ХХ ст. український уряд.  
+
-
[[Image:2Universal UCR ist10 povn.jpg]]  
+
[[Image:2Universal UCR ist10 povn.jpg|350px|І Універсал. фото]]  
=== Самостійна робота учнів (4-6 хв)  ===
=== Самостійна робота учнів (4-6 хв)  ===
-
Проголошення ІІ і ІІІ універсалів учні опрацьовують самостійно. За результатами створюють табличку<br>І універсал<br>ІІ універсал<br>ІІІ універсал<br>Рік підписання<br>Що проголошувалося<br>Наслідки<br>  
+
Проголошення ІІ і ІІІ універсалів учні опрацьовують самостійно. За результатами створюють табличку<br>І універсал<br>ІІ універсал<br>[[Ілюстрації_до_уроку_на_тему_«Проголошення_Української_Народної_Республіки._ІІІ_Універсал»|ІІІ універсал]]<br>Рік підписання<br>Що проголошувалося<br>Наслідки<br>  
=== Висновки та узагальнення (3-4 хв)  ===
=== Висновки та узагальнення (3-4 хв)  ===
Строка 163: Строка 151:
{{#ev:youtube|5S1wnuT4yqE&amp;feature=related}}  
{{#ev:youtube|5S1wnuT4yqE&amp;feature=related}}  
-
===Використані джерела===
+
=== Використані джерела ===
*Урок на тему "І та ІІ універсали УЦР" Митус М. Г., учителя історії школи №129, м.Київ
*Урок на тему "І та ІІ універсали УЦР" Митус М. Г., учителя історії школи №129, м.Київ
Строка 174: Строка 162:
*histpol.pl.ua
*histpol.pl.ua
 +
 +
 +
 +
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
----
----
-
'''Над уроком працювали '''
+
'''Над уроком працювали '''  
-
Митус М. Г.
+
Митус М. Г.  
-
Малаховський В.С.
+
Малаховський В.С.  
-
Любименко В.В.
+
Любименко В.В.  
 +
Баннікова С.Ю.
-
 
+
<br>
-
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
+
----
----

Версия 06:26, 16 августа 2012

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 10 клас. Повні уроки>>  І Універсал. ІІ Універсал. Наростання політичної боротьби в Україні у липні–жовтні 1917р. Повні уроки

Содержание

Тип уроку

комбінований

Мета

зацікавити учнів у вивченні нового матеріалу та надати базові знання з теми

Задачі

  • повторити та закріпити вивчене
  • навчитися узагальнювати матеріал із занесенням даних у таблицю
  • дізнатися про події, що стосуються періоду, який вивчається
  • записати та запам"ятати нові дати


Поняття і терміни

  • національно-територіальна автономія
  • універсал
  • військове формування
  • радикалізм
  • анексія
  • контрибуція
  • політична боротьба.

План уроку

  • Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
  • Перевірка домашнього завдання. (5-7хв)
  • Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
  • Вивчення нової теми. (20 хв)
  • Самостійна робота учнів (4-6 хв)
  • Висновки та узагальнення (3-4 хв)
  • Домашнє завдання (1-2 хв)
  • Відеоматеріал до уроку


Хід уроку

Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)

Доброго дня, шановні учні! Сподіваюся, ви вже почали налаштовуватися на продовження вивчення теми про Українську революцію 1917 року. Сьогодні ми закріпимо вивчений матеріал та дізнаємося дещо нове.

Перевірка домашнього завдання. (5-7хв)

  • Установіть відповідність між політичними діячами та громадськими організаціями й партіями, до яких вони належали.


1.    УПСФ.
2.    РСДРП (м).
3.    УСДРП.
4.    УПСР.


A.    М. Чхеїдзе.
Б.    В. Винниченко.
B.    П. Христюк.
Г.     Д. Дорошенко.

Д. Дорошенко. фото

Д. Дорошенко

П. Христюк. фото

П. Христюк

В. Винниченко. фото

В. Винниченко


«Україна не тільки для українців, а для всіх, хто живе в Україні, а живучи, любить її, а люблячи, хоче працювати для добра краю і його людності, служити їй, а не оббирати, не експлуатувати для себе». Спробуйте пояснити його позицію. Чи співпадають ваші погляди з означеного питання з точкою зору автора? Відповідь обґрунтуйте.

М. Грушевський. фото

М. Грушевський

Актуалізація опорних знань (3-5 хв)

  • Яким органом влади в масштабі України була Центральна Рада?
  • Яку назву прийняв ТУП у квітні 1917 р.?

Вивчення нової теми. (20 хв)

  • Розгортання національно-визвольного руху

Рішення Національного конгресу сприяли розгортанню національно-визвольного руху в Україні. У травні 1917 р. у Києві розпочав роботу І Всеукраїнський військовий з'їзд, який став помітною подією в національному житті. Його роботою керували М. Грушевський, В. Винниченко, С. Петлюра та М. Міхновський. З'їзд заявив, що «вважає Центральну Раду єдиним компетентним органом, покликаним вирішувати всі справи, що стосуються цілої України та її відносин з Тимчасовим правительством». Делегати визнали за необхідне вимагати від Тимчасового уряду та Петроградської ради згоди з принципом національно-територіальної автономії України. У питанні ставлення до війни було вирішено домагатися миру без анексій і контрибуцій. До укладення миру пропонувалося захищати здобутки революції.
С. Петлюра. фото

С. Петлюра

М. Міхновський. фото

М. Міхновський


На з'їзді було обрано Генеральний військовий комітет, який мав надати організованості стихійному процесу формування українських частин. Передбачалося українізувати Чорноморський військовий флот та укомплектувати українськими командами окремих кораблів на Балтиці. Організаційна робота по українізації армії зосередилася в руках С. Петлюри.
Ще в березні в Києві було утворено Український військовий клуб ім. гетьмана Полуботка. З його ініціативи 18 квітня 1917 р. на Сирецькому полі відбулося військове свято, учасники якого оголосили себе 1-м українським полком ім. Б. Хмельницького. Вони почали вимагати відправки на фронт в якості окремої української військової частини. Фронтове командування не наважилося їх розформувати. Центральна Рада висловилася за доцільність організації українського полку, але в тилу. Київські ради робітничих і солдатських депутатів та комітет об'єднаних громадських організацій засудили цю вимогу «бунтівників і дезертирів».
Для надання організованості стихійному процесу формування українських військових частин при Центральній Раді було створено Військовий комітет на чолі з С. Петлюрою.
У квітні в Чернігові сформувався український піхотний полк ім. гетьмана П. Дорошенка, солдати якого поділяли самостійницькі погляди. Однак командування розформувало полк, а основну масу солдат відправило на фронт. Але на Київському пересильному пункті вони оголосили себе полком ім. гетьмана Полуботка і пообіцяли покинути місто тільки після того, як Тимчасовий уряд підтримає автономію України і затвердить склад Центральної Ради.

Тут відбувалися засідання національного конгресу. фото
Тут відбувалися засідання національного конгресу

  • Питання на активізацію уваги класу:

Що це за споруда? Де вона знаходиться?
У липні полуботківці почали роззброювати окремі військові частини та захоплювати державні установи в столиці. Солдати розраховували на підтримку Вільного козацтва та інших військових частин. Але полуботківців ніхто не підтримав. Центральна Рада віддала наказ частинам Київського військового округу разом із полком ім. Б. Хмельницького роззброїти повстанців і витіснити їх з Києва.

  • Переговори в Петрограді. І селянський і ІІ військовий з'їзди


У кінці травня 1917 р. до Петрограда для переговорів з Тимчасовим урядом прибула делегація Центральної Ради на чолі з В. Винниченком. У вимогах Ради йшлося про офіційне визнання автономії України та визначення її кордонів відповідно до етнографічного принципу, виділення солдатів-українців в окремі військові частини, українізації вищої та середньої школи, надання Центральній Раді певних коштів для задоволення національних потреб. Тимчасовий уряд відповів відмовою.
Поміркуйте, чи були у Тимчасового уряду причини не визнавати Центральну Раду виразницею волі всього українського народу.
Відомо, що військовий міністр Керенський особисто заборонив утворювати українські військові частини. Поясніть чому.
Чому Тимчасовий уряд самоусунувся від розв'язання питань, які поставила перед ним Центральна Рада, хоча й визнав право України на «окреміш- ність та своєрідні умови» життя?
У червні 1917 р. у Києві розпочав роботу І Всеукраїнський селянський з'їзд. Делегати були незадоволені відповіддю Тимчасового уряду. Вони підтримали рішення Центральної Ради про визнання автономії України. Звучали заклики проголосити самостійність України, але більшість не підтримала ідею незалежності. З'їзд обрав Раду селянських депутатів, яка увійшла до складу Центральної Ради. Це рішення поклало початок перетворенню Центральної Ради у дійсно представницький орган влади. Після селянського з'їзду Центральна Рада визнала, що дії Тимчасового уряду суперечать інтересам українського народу в реалізації права націй на самовизначення.

І Всеукраїнський селянський з'їзд. фото

І Всеукраїнський селянський з'їзд

  • І Універсал Центральної Ради

Виконуючи рішення ІІ Військового з'їзду щодо створення основ автономного устрою у згоді з національними меншинами, виконавчий комітет Центральної Ради 23(10) червня 1917 р. схвалив текст І Універсалу і доручив В. Винниченку оголосити його на ІІ Військовому з'їзді під назвою «Універсал Української Центральної Ради до українського народу, на Україні й поза Україною сущого».
Універсал справив величезне враження на суспільство. До Києва надходили телеграми, у яких висловлювалася підтримка Раді.
Після оголошення І Універсалу українська громадськість почала звертатися до Центральної Ради з різноманітними питаннями, які потребували термінового розв'язання. До певної міри виконавчі функції здійснював Комітет Центральної Ради (Мала Рада), який було створено ще в квітні 1917 р. Але він, у першу чергу, був законопідготовчим і, певною мірою, законодавчим органом, а тому не міг здійснювати виконавчі функції. На закритому засіданні Комітету УЦР 28(15) червня 1917 р. було прийнято рішення про утворення виконавчого органу влади - Генерального секретаріату. Це був перший у ХХ ст. український уряд.

І Універсал. фото

Самостійна робота учнів (4-6 хв)

Проголошення ІІ і ІІІ універсалів учні опрацьовують самостійно. За результатами створюють табличку
І універсал
ІІ універсал
ІІІ універсал
Рік підписання
Що проголошувалося
Наслідки

Висновки та узагальнення (3-4 хв)

Висновки учні роблять тезово у власних зошитах. Учитель просить одного з учнів зачитати записане, інші доповнюють та виправляють.

Домашнє завдання (1-2 хв)

  • Повторити вивчений матеріал за підручником.
  • За бажанням: доповідь на тему "УНР: цікаве та невідоме"
  • Намалювати ілюстрацію або створити ребус до наступної теми.

Відеоматеріал до уроку




Використані джерела

  • Урок на тему "І та ІІ універсали УЦР" Митус М. Г., учителя історії школи №129, м.Київ
  • Урок на тему "І та ІІ універсали УЦР і їх наслідки" Малаховського Віталія Степановича, учителя історії ліцею №142, м.Київ
  • ukped.com
  • navigator.rv.ua
  • histpol.pl.ua


Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.


Над уроком працювали

Митус М. Г.

Малаховський В.С.

Любименко В.В.

Баннікова С.Ю.



Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

Предмети > Історія України > Історія України 10 клас