Мета уроку: ознайомити учнів з поняттям "час" в історичному контексті, повідомити учням про походження календаря, історію його змін, засвоїти уявлення про "лінію часу".
Завдання уроку: ознайомити клас з поняттями: час, літочислення, календар;
розповісти про історію створення календаря;
сформувати в учнів розуміння суті історичних джерел;
розповісти про лінію часу в історії та місячний календар.
Хід уроку:
Дуже важливо для історії дати відповідь на питання, коли мала місце певна подія? Визначити дату історичного факта допомагає хронологія – допоміжна історична дисципліна, що встановлює дати історичних подій та довументів.
У давнині час міряли за допомогою доби. Також одиницями виміру були тиждень, місяць та рік. Люди спостерігали за тим, які явища відбуваються в природі і коли саме, відслідковували рух Сонця, Місяця, розташування та переміщення зірок. Але ці орієнтири були досить відносними. Вони коливалися в залежності від місця розташування угруповувань людей.
Відео-хвилинка
Скільки років Русі? Літочислення.
Дивитись відео:
Рік у різних народів тривав 300-400 днів і починався часто з приводу певної важливої події: з повені ріки, заснування нового міста та ін.
Літочислення (ера) – відрахування років від певної точки відліку. Лічба років, яку українці використовують сьогодні, виникла 300-400 років тому.
Історична довідка Давайте познайомимося з фрагментами історії нашого календаря і літочислення.
Календар – це система відліку днів і великих проміжків часу, список днів з певним поділом (тижні, місяці). Цей термін має давньоримське походження (від лат. Calendarium). З початком Різдва Христового настала нова ера, римське літочислення поширилося у всьому світі. На укорінення поняття “календар” вплинули і даревні уявлення про матінку-природу у протослов’ян (предків слов’ян) і протоукраїнців.
Відео-хвилинка
Сучасна пісня про Коляду
Дивитись відео:
Прикладом є традиції свята Коляди, яке відбувалося взимку. Це було свято народження Сонця з атрибутикою хліборобів, що мала місце вже у неолітньому періоді історії, коли ще не було знарядь для перемелювання зерна. Коло – давнє найменування сонця і слова “дай” (санскрит: “da” – “давати”). Коляда – свято, під час якого дається (народжується) коло (сонце). Як вірили наші пращури, кругообіг сонця і проходить “від Коляди до Коляди”, свідченням цьому є “Велесова книга”.
Відео-хвилинка
Гуцульський Великдень: традиції літочислення та народних свят
Дивитись відео:
Людина часів неоліту
Річний календар українців з давніх часів поділявся на 4 пори року відповідно до видимого руху сонця по небу і сезонних змін у природі, які впливали на цикли сільського господарства. Ще до запровадження християнської релігії та офіційних назв місяців в українці склали структуру з 12 місяців. Це підтверджено археологічними знахідками. Поблизу села Ромашки Київської області знайдено календар на керамічному глечику IV ст. н. е. На верхньому поясі є зображення знаків богів, малюнки святкових обрядів, що прославляли Перуна, Ярила, Купала та інших богів. На нижньому полі зображено квадратики: дні, числа. Початок року на календарі – з весни. На деревах було знайдено “похідні календарі” – палиці, на яких зроблено зарубки (робочі дні) та кружечки (свята). Доречі, на сучасних календарях часом державні світа позначають саме кружечком.
Бог Перун
Українці займалися землеробством, тому поклонялися небу та зіркам. За ними наші предки створювали календар.
Прийняттям християнства на Русі у 988 році принесло також форму церковних календарів – місяцесловів.
Ера – час, з якого була запроваджена система літочислення. Кожні сто років – століття (вік). Тисячу років називають тисячоліттям.
Давайте уявимо плин часу, для цього намалюємо пряму лінію. На лінії позначимо різні роки по порядку. Праворуч буде позначено рік, який триває наразі, ліворуч намалюємо минулі роки.
Для історії важлива не лише дата події, а її місце. Історичні карти будуються на основі географічних. Проте між ними є різниця. По-перше, це використання кольорів. На історичній карті кольором позначають розселення народів, території різних держав та ін. Зображення на історичній карті це позначення важливих подій. З такої карти можна дізнатися, наскільки збільшилася територія держави чи міста протягом певного часу, куди рухалися війська, в якому місці і в який час відбулася битва.
Приклад військово-історичної карти
Жива історія
У селі Мізині (Чернігівщина, правий берег Десни) було знайдено давнє поселення мисливців. У ньому 20 тисяч років тому мешкали люди, до 50 осіб.
Відео-хвилинка
Як працюють археологи. Приклади знахідок. Розкопки трипільських поселень.
Дивитись відео:
Учені-історики провели дослідження решток 5 мисливських жител, вогнища, що заповнені вугіллям кісток, м'ясні ями, які були призначені для зберігання взимку м'яса. Також було виявлено кістки ста мамонтів, північних оленів, диких коней, зубрів, вовків, песців, росомах. Знайдено і знаряддя праці: крем'яні різці, ножі, проколки, вироби з кістки та ін. Найбільшу цінність все ж мають твори митців того часу: жіночі статуетки з бивнів мамонта, браслети з кісток, оздоблені орнаментами, які не під силу відтворили сучасним майстрам.
Перевірте себе: 1. Чому основне джерело відомостей для історичків про древні часи – саме речові пам'ятки? 2. Яку інформацію вчені можуть почерпнути з речових пам'яток? 3. Які пам'ятки історики відносять саме до найдавніших часів?
Для допитливих: що таке місячний календар Місячний календар - це циклічна зміна чотирьох фаз нічного світила. Місяць тут складається із 29 чи 30 діб (у залежності від довжини першого дня). Кожен місячний день містить певну інформацію для людини. Особливо виділяються 4 дні, які розділяють чверті місяця місячного календаря. Вони є критичними, оскільки відображають несприятливі місцезнаходження Сонця й Місяця у відношенні один одного,(з`єднання, опозиція або протистояння, квадратури). Критичні дні свідчать про перехід Місяця в іншу фазу, а значить – про зміну його впливу.
У народі вважають, що сприятливим є початок нових справ під час зростаючого Місяця (перша й друга фази), але не в перші 2 дні після молодика, а завершення справ матиме успіх на спадаючому Місяці.
Кожній місячній добі відповідає символ і певна характеристика. Перша й остання місячна доба можуть займати всього кілька хвилин. Всі наступні доби беруть початок зі сходу Місяця.
Перевірте, про що дізналися й чого навчилася 1. Що вивчає хронологія? 2. Як користуватися історичною картою? 3. Що дізналися про життя найдавніших людей нанашій землі? Звідки історики дізнаються про життя людей у дописемний період?
Список використаних джерел:
Урок на тему "Літочислення", Кузьмук Ю.А., методист, вчитель історії, м. Львів
Урок на тему "Історичний час", Татарчук Г.І., м. Чернівці
В. Власов, О. Данилевська Вступ до історії України, 5 клас
Олена та Ігор Новікови "Місячний календар" (стаття)
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
