KNOWLEDGE HYPERMARKET


Відновлення УНР. Політичний курс Директорії. С. Петлюра. Повні уроки
Строка 1: Строка 1:
-
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Історія України|Історія України]]&gt;&gt;[[Історія України 10 клас. Повні уроки|Історія України 10 клас. Повні уроки]]&gt;&gt; Історія України: Відновлення УНР. Політичний курс Директорії. С. Петлюра. Повні уроки<metakeywords>Історія України 10 клас, повний урок, методичні розробки, історія урок, історія повні уроки, Історія України 10 клас урок, Історія України 10 клас урок скачати, Історія України 10 клас методична розробка, 10 клас, урок на тему, Відновлення УНР, Політичний курс Директорії, С Петлюра</metakeywords>'''  
+
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Історія України|Історія України]]&gt;&gt;[[Історія України 10 клас. Повні уроки|Історія України 10 клас. Повні уроки]]&gt;&gt; Відновлення УНР. Політичний курс Директорії. С. Петлюра. Повні уроки<metakeywords>Історія України 10 клас, повний урок, методичні розробки, історія урок, історія повні уроки, Історія України 10 клас урок, Історія України 10 клас урок скачати, Історія України 10 клас методична розробка, 10 клас, урок на тему, Відновлення УНР, Політичний курс Директорії, С Петлюра</metakeywords>'''  
-
'''''Тема:'''''Відновлення УНР. Політичний курс Директорії. С. Петлюра.  
+
'''''Тема:&nbsp;'''''Відновлення УНР. Політичний курс Директорії. [[Відновлення_УНР._Політичний_курс_Директорії._С._Петлюра.|С. Петлюра]].  
-
=== Тип уроку ===
+
=== Тип уроку ===
засвоєння нових знань  
засвоєння нових знань  
-
=== Мета ===
+
=== Мета ===
дізнатися, коли і як було відновлено УНР, який політичний курс вела Директорія; провести урок-діалог, постійно спрівпрацюючи з учнями та активізуючи їх увагу  
дізнатися, коли і як було відновлено УНР, який політичний курс вела Директорія; провести урок-діалог, постійно спрівпрацюючи з учнями та активізуючи їх увагу  
-
=== Задачі ===
+
=== Задачі ===
*сформувати системні знання по темі;  
*сформувати системні знання по темі;  
Строка 19: Строка 19:
*навчитися черпати інформацію з відеоматеріалу.
*навчитися черпати інформацію з відеоматеріалу.
-
=== Обладнання ===
+
=== Обладнання ===
*підручники та посібники  
*підручники та посібники  
Строка 26: Строка 26:
*словнички дат і понять та термінів (кожен учень веде самостійно)
*словнички дат і понять та термінів (кожен учень веде самостійно)
-
=== План уроку ===
+
=== План уроку ===
*Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)  
*Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)  
Строка 37: Строка 37:
*Відеоматеріал до уроку<br>
*Відеоматеріал до уроку<br>
-
=== Хід уроку ===
+
=== Хід уроку ===
-
=== Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв) ===
+
=== Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв) ===
Учитель.Доброго дня, шановні учні! Сьогодні ми будемо вивчати важку, але цікаву тему, назву якої ви бачите на дошці. Перепишіть у зошити, будь ласка. Учитель перевіряє присутність учнів на уроці.  
Учитель.Доброго дня, шановні учні! Сьогодні ми будемо вивчати важку, але цікаву тему, назву якої ви бачите на дошці. Перепишіть у зошити, будь ласка. Учитель перевіряє присутність учнів на уроці.  
-
[[Image:istUkr10-tema19-unr1.jpg|center]]
+
[[Image:IstUkr10-tema19-unr1.jpg|center|500px|Українська держава. фото]]  
-
=== Перевірка домашнього завдання (5-7хв) ===
+
=== Перевірка домашнього завдання (5-7хв) ===
-
'''Прийом "Дискусія".''' Учитель є ініціатором та модератором дискусії на тему "Повстанський рух. Н.Махно"  
+
'''Прийом "Дискусія".''' Учитель є ініціатором та модератором дискусії на тему "Повстанський рух. [[Селянський_повстанський_рух_в_Україні._Н._Махно.|Н.Махно]]"  
-
'''План дискусії: '''
+
'''План дискусії: '''  
1. Що таке повстанський рух (загальне поняття)?  
1. Що таке повстанський рух (загальне поняття)?  
Строка 57: Строка 57:
3. Які повстанські рухи, що вивчалися в курсі "Історія України" ви можете назвати?  
3. Які повстанські рухи, що вивчалися в курсі "Історія України" ви можете назвати?  
-
4. Хто такий Н.Махно?  
+
4. Хто такий [[Відеоматеріал_на_тему_«Селянський_повстанський_рух_в_Україні._Н._Махно»-4|Н.Махно]]?  
5. Селянський повстанський рух: причини виникнення, провідники, події, наслідки.  
5. Селянський повстанський рух: причини виникнення, провідники, події, наслідки.  
Строка 63: Строка 63:
6. Значення селянського повстанського руху для України.  
6. Значення селянського повстанського руху для України.  
-
[[Image:istUkr10-tema19-unr2.jpg]]
+
[[Image:IstUkr10-tema19-unr2.jpg|center|350px|Селянський повстанський рух. фото]]  
-
=== Актуалізація опорних знань (3-5 хв) ===
+
=== Актуалізація опорних знань (3-5 хв) ===
Для актуалізації знань учитель використовує питання, надані в кінці параграфу. До роботи залучаються учні, що не брали активної участі у дискусії щодо повстанського руху.  
Для актуалізації знань учитель використовує питання, надані в кінці параграфу. До роботи залучаються учні, що не брали активної участі у дискусії щодо повстанського руху.  
-
=== Вивчення нової теми (20 хв) ===
+
=== Вивчення нової теми (20 хв) ===
-
Після того, як в Петрограді стався жовтневий переворот, південь Росії роздирався на шматки країнами Антанти, що бажали мати там свої сфери впливу. На захід від лінії Керч — Ростов — р. Дон тепер пролягала територія Франції. Це сталося тому, що Франція надавала підтриму підприємствам важкої промисловості України, які були розташовані саме на тій території. Багато грошей Франції були вкладені у цю галузь промисловості.
+
Після того, як в Петрограді стався жовтневий переворот, південь [[Росія_у_1991_–_2004_рр.Повні_уроки|Росії]] роздирався на шматки країнами Антанти, що бажали мати там свої сфери впливу. На захід від лінії Керч — Ростов — р. Дон тепер пролягала територія Франції. Це сталося тому, що Франція надавала підтриму підприємствам важкої промисловості України, які були розташовані саме на тій території. Багато грошей Франції були вкладені у цю галузь промисловості.  
-
[[Image:istUkr10-tema19-unr3.jpg]]
+
[[Image:IstUkr10-tema19-unr3.jpg|350px|Ростов сьогодні. фото]]  
-
'''Ростов сьогодні'''
+
''Ростов сьогодні''  
-
<br>Керівні кола Антанти і Денікін восени 1918 р. мали певні хвилювання, що через поразку Німеччини в Україні створиться вакуум влади. Антантою було прийнято рішення про заміну німецьких гарнізонів на власні з метою перешкодити наступу більшовиків. Ж. Клемансо, прем'єр-міністр Франції, надіслав директиву підготуватися до інтервенції головнокомандуючому союзними арміями на Близькому Сході. Німецькій адміністрації в Україні було заборонено демобілізовувати війська, хоча демобілізація вже почалася і мала стихійний характер. Також її зобов'язали продовжувати охороняти порядок у місцях розташування гарнізонів до моменту, коли буде надіслано особливе розпорядження.
+
<br>Керівні кола [[Інтервенція_військ_Антанти_на_півдні_України.|Антанти]] і Денікін восени 1918 р. мали певні хвилювання, що через поразку Німеччини в Україні створиться вакуум влади. Антантою було прийнято рішення про заміну німецьких гарнізонів на власні з метою перешкодити наступу більшовиків. Ж. Клемансо, прем'єр-міністр Франції, надіслав директиву підготуватися до інтервенції головнокомандуючому союзними арміями на Близькому Сході. Німецькій адміністрації в Україні було заборонено демобілізовувати війська, хоча демобілізація вже почалася і мала стихійний характер. Також її зобов'язали продовжувати охороняти порядок у місцях розташування гарнізонів до моменту, коли буде надіслано особливе розпорядження.  
-
[[Image:istUkr10-tema19-unr4.jpg]]
+
[[Image:IstUkr10-tema19-unr4.jpg|350px|Денікін. фото]]  
-
'''Денікін'''
+
''Денікін''  
<br>Щоб інтервенція носила „законний” характер, Е. Енно (один з представників Антанти) організував нараду з так званою „російською делегацією” у Яссах (Румунія).  
<br>Щоб інтервенція носила „законний” характер, Е. Енно (один з представників Антанти) організував нараду з так званою „російською делегацією” у Яссах (Румунія).  
-
=== Фішки для допитливих ===
+
=== Фішки для допитливих ===
-
'''Ясси''' – місто в Румунії, раніше столиця Молдови, мальовничо розташоване на схилі пагорба Копоу, омиваного болотистій річкою Балую (притока Tійe, що впадає в Прут). З'єднується залізницею з російськоприкордонною станцією Унгени. Жителів 78 тис. Близько 50 православних церков, з яких головний собор, церква св. Миколая та Трьохсвятительська; храми римсько-католицький, євангельський і вірменогрегоріанський.  
+
'''Ясси''' – місто в [[Румунія.|Румунії]], раніше столиця Молдови, мальовничо розташоване на схилі пагорба Копоу, омиваного болотистій річкою Балую (притока Tійe, що впадає в Прут). З'єднується залізницею з російськоприкордонною станцією Унгени. Жителів 78 тис. Близько 50 православних церков, з яких головний собор, церква св. Миколая та Трьохсвятительська; храми римсько-католицький, євангельський і вірменогрегоріанський.  
-
В місті наявний университет. Військова школа, духовна і вчительська семінарії, два ліцеї, дві гімназії, жіноча гімназія, художнє і музичне училища. У колишньому палаці знаходяться судові і адміністративні заклади міста і округа. Місцева промисловість незначна. У торговому відношенні Ясси служать центром для великого району; ввозяться мануфактурні товари і вугілля ізАнгліі, металеві вироби, одяг, бакалія, цукор із Австрії та Німеччини. Вивозяться кукурудза, овес, ячмінь, свині, гас, кам'яна сіль і волоські горіхи.<br>[[Image:istUkr10-tema19-unr5.jpg]]
+
В місті наявний университет. Військова школа, духовна і вчительська семінарії, два ліцеї, дві гімназії, жіноча гімназія, художнє і музичне училища. У колишньому палаці знаходяться судові і адміністративні заклади міста і округа. Місцева промисловість незначна. У торговому відношенні Ясси служать центром для великого району; ввозяться мануфактурні товари і вугілля ізАнгліі, металеві вироби, одяг, бакалія, цукор із Австрії та Німеччини. Вивозяться кукурудза, овес, ячмінь, свині, гас, кам'яна сіль і волоські горіхи.<br>[[Image:IstUkr10-tema19-unr5.jpg|350px|Румунія. фото]]  
-
<br>Члени делегації належали до багатьох партій (від монархістів до есерів). У складі делегації були відомі діячі: лідер кадетської партії П. М. Мілюков, октябрист, барон В. В. Меллер-Закомельський, банкір і промисловець В. П. Рябушинський. Вони закликали Антанти до окупації Одеси та Миколаїва, сприяння поновленню "єдиної і неділимої" Росії в довоєнних кордонах (але без Польщі), до не визнання незалежності державних утворень, що виникли, за їх думкою, "під німецьким впливом". Ці всі умови стосувалися України.
+
<br>Члени делегації належали до багатьох партій (від монархістів до есерів). У складі делегації були відомі діячі: лідер кадетської партії П. М. Мілюков, октябрист, барон В. В. Меллер-Закомельський, банкір і промисловець В. П. Рябушинський. Вони закликали Антанти до окупації Одеси та Миколаїва, сприяння поновленню "єдиної і неділимої" Росії в довоєнних кордонах (але без Польщі), до не визнання незалежності державних утворень, що виникли, за їх думкою, "під німецьким впливом". Ці всі умови стосувалися України.<br>У ніч на 16 листопада [[Події_1917-1918_роках|1918 р]]. флот Антанти ввійшов у Чорне море. До кінця грудня в чорноморських портах від Одеси до Новоросійська висадилися дві французькі дивізії, а також англійські, грецькі, румунські й польські частини загальною кількістю близько 60 тис. чоловік.<br>Попередні плани союзників були іншими. Денікін наполягав на тому, щоб вони надіслали мінімум вісімнадцять дивізій. Керівництво Антанти вирішило, що вистачить 12—15 дивізій, аби захопити більшу частину України, в тому числі Київ та Харків. Таким масштабам окупації перешкодило те, що з'явилася нова сила у цій стратегічній комбінації— Директорія. Майже вся територія України потрапила під контроль петлюрівських військ, доки транспорти з військами союзників намагалися дістатися до портів Чорного моря.<br>Антанта ставилася вороже до появи Директорії. 27 листопада було опубліковано у формі відкритого листа ноту-протест проти французького втручання у внутрішні справи України. Нота закінчувалася так:
-
<br>У ніч на 16 листопада 1918 р. флот Антанти ввійшов у Чорне море. До кінця грудня в чорноморських портах від Одеси до Новоросійська висадилися дві французькі дивізії, а також англійські, грецькі, румунські й польські частини загальною кількістю близько 60 тис. чоловік.<br>Попередні плани союзників були іншими. Денікін наполягав на тому, щоб вони надіслали мінімум вісімнадцять дивізій. Керівництво Антанти вирішило, що вистачить 12—15 дивізій, аби захопити більшу частину України, в тому числі Київ та Харків. Таким масштабам окупації перешкодило те, що з'явилася нова сила у цій стратегічній комбінації— Директорія. Майже вся територія України потрапила під контроль петлюрівських військ, доки транспорти з військами союзників намагалися дістатися до портів Чорного моря.
+
<br>''"Виступаючи перед усім світом з протестом проти насильства, яке намірюються знов учинити над українським народом держави Антанти, українська демократія заявляє, що буде боротися до останнього чоловіка в своїх рядах за соціальні й демократичні права трудового українського народу та за ту національно-державну форму свого існування, яку визначив і визначить сім український народ".''
-
<br>Антанта ставилася вороже до появи Директорії. 27 листопада було опубліковано у формі відкритого листа ноту-протест проти французького втручання у внутрішні справи України. Нота закінчувалася так:
+
=== Повторюємо поняття  ===
-
<br>''"Виступаючи перед усім світом з протестом проти насильства, яке намірюються знов учинити над українським народом держави Антанти, українська демократія заявляє, що буде боротися до останнього чоловіка в своїх рядах за соціальні й демократичні права трудового українського народу та за ту національно-державну форму свого існування, яку визначив і визначить сім український народ".''
+
1. Націонал-демократія<br>2. Соціальні права<br>3.Демократичні права  
-
 
+
-
=== Повторюємо поняття ===
+
-
 
+
-
1. Націонал-демократія<br>2. Соціальні права<br>3.Демократичні права
+
<br>Одначе вже перша проба сил між Антантою й Директорією, що відбулася в Одесі, показала необґрунтованість надто сміливих декларацій. Влада, що прийшла у Київ на зміну гетьманській, вже перебувала у відчайдушно важкому становищі, бо мала перед собою ворожі сили майже по всьому периметру кордонів. На заході їй протистояли армії Ю. Пілсудського, на півночі і сході —Л. Троцького, на півдні — А. Денікіна.  
<br>Одначе вже перша проба сил між Антантою й Директорією, що відбулася в Одесі, показала необґрунтованість надто сміливих декларацій. Влада, що прийшла у Київ на зміну гетьманській, вже перебувала у відчайдушно важкому становищі, бо мала перед собою ворожі сили майже по всьому периметру кордонів. На заході їй протистояли армії Ю. Пілсудського, на півночі і сході —Л. Троцького, на півдні — А. Денікіна.  
-
=== Особистість в історії ===
+
=== Особистість в історії ===
'''Юзеф Пілсудський''' (1867-1935), польський державний діяч.  
'''Юзеф Пілсудський''' (1867-1935), польський державний діяч.  
-
[[Image:istUkr10-tema19-unr6.jpg]]
+
[[Image:IstUkr10-tema19-unr6.jpg|350px|Юзеф Пілсудський. фото]]  
-
Народився 5 грудня 1867 поблизу Вільно. У 1885 був виключений з Харківського університету за революційну діяльність, в 1887 за звинуваченням в організації замаху на Олександра III засуджений на заслання до Сибіру, де перебував з 1888 по 1892. Після заслання Пілсудський видавав газету «Робітник&nbsp;»(«Robotnik») - орган підпільної Польської соціалістичної партії, членом якої він став у 1892; в 1900-1901 знаходився в тюремному ув'язненні. Під час Першої світової війни сформував окремий Польський Легіон, який воював на боці Австро-Угорщини. Вважав, що в разі перемоги Німеччини та Австро-Угорщини Польща отримає незалежність. Коли Центральні держави зайняли територію Королівства Польського, Пілсудський і його прихильники перейшли в опозицію до німецької і австрійської влади.<br>  
+
Народився 5 грудня 1867 поблизу Вільно. У 1885 був виключений з Харківського університету за революційну діяльність, в 1887 за звинуваченням в організації замаху на Олександра III засуджений на заслання до Сибіру, де перебував з 1888 по 1892. Після заслання Пілсудський видавав газету «Робітник&nbsp;»(«Robotnik») - орган підпільної Польської соціалістичної партії, членом якої він став у 1892; в 1900-1901 знаходився в тюремному ув'язненні. Під час Першої світової війни сформував окремий Польський Легіон, який воював на боці Австро-Угорщини. Вважав, що в разі перемоги Німеччини та [[Україна_у_складі_Російської_та_Австро-Угорської_імперій|Австро-Угорщини]] Польща отримає незалежність. Коли Центральні держави зайняли територію Королівства Польського, Пілсудський і його прихильники перейшли в опозицію до німецької і австрійської влади.<br>  
-
=== Самостійна робота учнів (4-6 хв) ===
+
=== Самостійна робота учнів (4-6 хв) ===
Учні в інтерактивному режимі досліджують питання „Події 12 грудня 1918 р.” та їх наслідки.  
Учні в інтерактивному режимі досліджують питання „Події 12 грудня 1918 р.” та їх наслідки.  
-
=== Перевірка засвоєних знань (3-4 хв) ===
+
=== Перевірка засвоєних знань (3-4 хв) ===
1. Коли був утворений і що мав на меті Український національний союз(УНС)?<br>2. Дай оцінку грамоти гетьмана про федерацію Української держави з Росією.<br>3. Коли і з якою метою була утворена Директорія? Яким був її склад?<br>4. Які обставини сприяли захопленню Директорією влади в Україні?<br>5. Охарактеризуй політичний курс Директорії. Які партії його визначали?<br>6. В чому суть аграрної політики Директорії? Як вона була сприйнята населенням?<br>  
1. Коли був утворений і що мав на меті Український національний союз(УНС)?<br>2. Дай оцінку грамоти гетьмана про федерацію Української держави з Росією.<br>3. Коли і з якою метою була утворена Директорія? Яким був її склад?<br>4. Які обставини сприяли захопленню Директорією влади в Україні?<br>5. Охарактеризуй політичний курс Директорії. Які партії його визначали?<br>6. В чому суть аграрної політики Директорії? Як вона була сприйнята населенням?<br>  
-
=== Домашнє завдання (1-2 хв) ===
+
=== Домашнє завдання (1-2 хв) ===
*Вивчити матеріал за підручником  
*Вивчити матеріал за підручником  
Строка 128: Строка 124:
*Скласти кросворд або ребуси до наступної теми<br>
*Скласти кросворд або ребуси до наступної теми<br>
-
=== Відеоматеріал до уроку ===
+
=== Відеоматеріал до уроку ===
-
{{#ev:youtube|6NjZJ8Esw2Q}}{{#ev:youtube|-60UE-5TTzM}}
+
{{#ev:youtube|6NjZJ8Esw2Q}}{{#ev:youtube|-60UE-5TTzM}}  
-
{{#ev:youtube|L1L4NqJCNwM&feature=related}} {{#ev:youtube|3SVV9VQR-Gw&feature=related}}
+
{{#ev:youtube|L1L4NqJCNwM&feature=related}} {{#ev:youtube|3SVV9VQR-Gw&feature=related}}  
{{#ev:youtube|OK1DubQZcnE}}  
{{#ev:youtube|OK1DubQZcnE}}  
Строка 142: Строка 138:
*studentam.net.ua  
*studentam.net.ua  
*www.history.vn.ua
*www.history.vn.ua
 +
 +
 +
 +
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
 +
 +
----
----
Строка 149: Строка 151:
Гопак Н. П.  
Гопак Н. П.  
-
Костюченко О. В.
+
Костюченко О. В.  
Любименко В.В.  
Любименко В.В.  
-
----
+
Баннікова С.Ю.
 +
 
-
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
 
----
----

Версия 13:28, 16 августа 2012

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 10 клас. Повні уроки>> Відновлення УНР. Політичний курс Директорії. С. Петлюра. Повні уроки

Тема: Відновлення УНР. Політичний курс Директорії. С. Петлюра.

Содержание

Тип уроку

засвоєння нових знань

Мета

дізнатися, коли і як було відновлено УНР, який політичний курс вела Директорія; провести урок-діалог, постійно спрівпрацюючи з учнями та активізуючи їх увагу

Задачі

  • сформувати системні знання по темі;
  • повторити вивчений матеріал;
  • перевірити знання, засвоєні на уроці;
  • мотивувати учнів допрацьовувати та вивчати матеріал вдома самостійно;
  • навчитися черпати інформацію з відеоматеріалу.

Обладнання

  • підручники та посібники
  • історична карта
  • атласи
  • словнички дат і понять та термінів (кожен учень веде самостійно)

План уроку

  • Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
  • Перевірка домашнього завдання (5-7хв)
  • Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
  • Вивчення нової теми (20 хв)
  • Самостійна робота учнів (4-6 хв)
  • Перевірка засвоєних знань (3-4 хв)
  • Домашнє завдання (1-2 хв)
  • Відеоматеріал до уроку

Хід уроку

Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)

Учитель.Доброго дня, шановні учні! Сьогодні ми будемо вивчати важку, але цікаву тему, назву якої ви бачите на дошці. Перепишіть у зошити, будь ласка. Учитель перевіряє присутність учнів на уроці.

Українська держава. фото

Перевірка домашнього завдання (5-7хв)

Прийом "Дискусія". Учитель є ініціатором та модератором дискусії на тему "Повстанський рух. Н.Махно"

План дискусії:

1. Що таке повстанський рух (загальне поняття)?

2. Яка роль та причини виникнення повстанських рухів?

3. Які повстанські рухи, що вивчалися в курсі "Історія України" ви можете назвати?

4. Хто такий Н.Махно?

5. Селянський повстанський рух: причини виникнення, провідники, події, наслідки.

6. Значення селянського повстанського руху для України.

Селянський повстанський рух. фото

Актуалізація опорних знань (3-5 хв)

Для актуалізації знань учитель використовує питання, надані в кінці параграфу. До роботи залучаються учні, що не брали активної участі у дискусії щодо повстанського руху.

Вивчення нової теми (20 хв)

Після того, як в Петрограді стався жовтневий переворот, південь Росії роздирався на шматки країнами Антанти, що бажали мати там свої сфери впливу. На захід від лінії Керч — Ростов — р. Дон тепер пролягала територія Франції. Це сталося тому, що Франція надавала підтриму підприємствам важкої промисловості України, які були розташовані саме на тій території. Багато грошей Франції були вкладені у цю галузь промисловості.

Ростов сьогодні. фото

Ростов сьогодні


Керівні кола Антанти і Денікін восени 1918 р. мали певні хвилювання, що через поразку Німеччини в Україні створиться вакуум влади. Антантою було прийнято рішення про заміну німецьких гарнізонів на власні з метою перешкодити наступу більшовиків. Ж. Клемансо, прем'єр-міністр Франції, надіслав директиву підготуватися до інтервенції головнокомандуючому союзними арміями на Близькому Сході. Німецькій адміністрації в Україні було заборонено демобілізовувати війська, хоча демобілізація вже почалася і мала стихійний характер. Також її зобов'язали продовжувати охороняти порядок у місцях розташування гарнізонів до моменту, коли буде надіслано особливе розпорядження.

Денікін. фото

Денікін


Щоб інтервенція носила „законний” характер, Е. Енно (один з представників Антанти) організував нараду з так званою „російською делегацією” у Яссах (Румунія).

Фішки для допитливих

Ясси – місто в Румунії, раніше столиця Молдови, мальовничо розташоване на схилі пагорба Копоу, омиваного болотистій річкою Балую (притока Tійe, що впадає в Прут). З'єднується залізницею з російськоприкордонною станцією Унгени. Жителів 78 тис. Близько 50 православних церков, з яких головний собор, церква св. Миколая та Трьохсвятительська; храми римсько-католицький, євангельський і вірменогрегоріанський.

В місті наявний университет. Військова школа, духовна і вчительська семінарії, два ліцеї, дві гімназії, жіноча гімназія, художнє і музичне училища. У колишньому палаці знаходяться судові і адміністративні заклади міста і округа. Місцева промисловість незначна. У торговому відношенні Ясси служать центром для великого району; ввозяться мануфактурні товари і вугілля ізАнгліі, металеві вироби, одяг, бакалія, цукор із Австрії та Німеччини. Вивозяться кукурудза, овес, ячмінь, свині, гас, кам'яна сіль і волоські горіхи.
Румунія. фото


Члени делегації належали до багатьох партій (від монархістів до есерів). У складі делегації були відомі діячі: лідер кадетської партії П. М. Мілюков, октябрист, барон В. В. Меллер-Закомельський, банкір і промисловець В. П. Рябушинський. Вони закликали Антанти до окупації Одеси та Миколаїва, сприяння поновленню "єдиної і неділимої" Росії в довоєнних кордонах (але без Польщі), до не визнання незалежності державних утворень, що виникли, за їх думкою, "під німецьким впливом". Ці всі умови стосувалися України.
У ніч на 16 листопада 1918 р. флот Антанти ввійшов у Чорне море. До кінця грудня в чорноморських портах від Одеси до Новоросійська висадилися дві французькі дивізії, а також англійські, грецькі, румунські й польські частини загальною кількістю близько 60 тис. чоловік.
Попередні плани союзників були іншими. Денікін наполягав на тому, щоб вони надіслали мінімум вісімнадцять дивізій. Керівництво Антанти вирішило, що вистачить 12—15 дивізій, аби захопити більшу частину України, в тому числі Київ та Харків. Таким масштабам окупації перешкодило те, що з'явилася нова сила у цій стратегічній комбінації— Директорія. Майже вся територія України потрапила під контроль петлюрівських військ, доки транспорти з військами союзників намагалися дістатися до портів Чорного моря.
Антанта ставилася вороже до появи Директорії. 27 листопада було опубліковано у формі відкритого листа ноту-протест проти французького втручання у внутрішні справи України. Нота закінчувалася так:


"Виступаючи перед усім світом з протестом проти насильства, яке намірюються знов учинити над українським народом держави Антанти, українська демократія заявляє, що буде боротися до останнього чоловіка в своїх рядах за соціальні й демократичні права трудового українського народу та за ту національно-державну форму свого існування, яку визначив і визначить сім український народ".

Повторюємо поняття

1. Націонал-демократія
2. Соціальні права
3.Демократичні права


Одначе вже перша проба сил між Антантою й Директорією, що відбулася в Одесі, показала необґрунтованість надто сміливих декларацій. Влада, що прийшла у Київ на зміну гетьманській, вже перебувала у відчайдушно важкому становищі, бо мала перед собою ворожі сили майже по всьому периметру кордонів. На заході їй протистояли армії Ю. Пілсудського, на півночі і сході —Л. Троцького, на півдні — А. Денікіна.

Особистість в історії

Юзеф Пілсудський (1867-1935), польський державний діяч.

Юзеф Пілсудський. фото

Народився 5 грудня 1867 поблизу Вільно. У 1885 був виключений з Харківського університету за революційну діяльність, в 1887 за звинуваченням в організації замаху на Олександра III засуджений на заслання до Сибіру, де перебував з 1888 по 1892. Після заслання Пілсудський видавав газету «Робітник »(«Robotnik») - орган підпільної Польської соціалістичної партії, членом якої він став у 1892; в 1900-1901 знаходився в тюремному ув'язненні. Під час Першої світової війни сформував окремий Польський Легіон, який воював на боці Австро-Угорщини. Вважав, що в разі перемоги Німеччини та Австро-Угорщини Польща отримає незалежність. Коли Центральні держави зайняли територію Королівства Польського, Пілсудський і його прихильники перейшли в опозицію до німецької і австрійської влади.

Самостійна робота учнів (4-6 хв)

Учні в інтерактивному режимі досліджують питання „Події 12 грудня 1918 р.” та їх наслідки.

Перевірка засвоєних знань (3-4 хв)

1. Коли був утворений і що мав на меті Український національний союз(УНС)?
2. Дай оцінку грамоти гетьмана про федерацію Української держави з Росією.
3. Коли і з якою метою була утворена Директорія? Яким був її склад?
4. Які обставини сприяли захопленню Директорією влади в Україні?
5. Охарактеризуй політичний курс Директорії. Які партії його визначали?
6. В чому суть аграрної політики Директорії? Як вона була сприйнята населенням?

Домашнє завдання (1-2 хв)

  • Вивчити матеріал за підручником
  • Заповнити словнички
  • Вміти показувати на карті межі УНР
  • Скласти кросворд або ребуси до наступної теми

Відеоматеріал до уроку



Використані джерела

  • Урок на тему "Відновлення УНР. Політичний курс Директорії." Гопак Н. П., учителя історії гуманітарної гімназії, м. Жовті Води, Дніпропетровська область
  • Урок на тему "Відновлення УНР. Політичний курс Директорії." учителя історії Костюченко О. В., школа №158 м.Київ
  • studentam.net.ua
  • www.history.vn.ua


Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.



Над уроком працювали

Гопак Н. П.

Костюченко О. В.

Любименко В.В.

Баннікова С.Ю.



Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

Предмети > Історія України > Історія України 10 клас