KNOWLEDGE HYPERMARKET


Густина речовини. Кристалічні та аморфні тіла. Залежність лінійних розмірів твердих тіл від температури.Контрольна робота-1. Повні уроки
Строка 1: Строка 1:
-
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Фізика і астрономія|Фізика і астрономія]]&gt;&gt;[[Фізика 7 клас. Повні уроки|Фізика 7 клас. Повні уроки]]; Фізика: Густина речовини. Кристалічні та аморфні тіла. Залежність лінійних розмірів твердих тіл від температури.Контрольна робота-1. Повні уроки.''' <br><metakeywords>Фiзика, 7 клас, урок, на тему. Агрегатні стани речовини. Фізичні властивості тіл у різних агрегатних станах.</metakeywords><br>'''&nbsp;Мета:''' Ознайомитися з&nbsp; поняттям "Густина речовини","Кристалічні та аморфні тіла".Визначити , як змінються лінійні розміри твердих тіл при зміні температури. <br><br>'''Хід уроку'''
+
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Фізика і астрономія|Фізика і астрономія]]&gt;&gt;[[Фізика 7 клас. Повні уроки|Фізика 7 клас. Повні уроки]]; Фізика: Густина речовини. Кристалічні та аморфні тіла. Залежність лінійних розмірів твердих тіл від температури.Контрольна робота-1. Повні уроки.''' <br><metakeywords>Фiзика, 7 клас, урок, на тему. Агрегатні стани речовини. Фізичні властивості тіл у різних агрегатних станах.</metakeywords><br>'''&nbsp;Мета:''' Ознайомитися з&nbsp; поняттям "Густина речовини","Кристалічні та аморфні тіла".Визначити , як змінються лінійні розміри твердих тіл при зміні температури. <br><br>'''Хід уроку'''
-
Частина 1.&nbsp;<br>Для знайомства з новою фізичною величиною відправимося в ливарний цех заводу з вагами й лінійкою. Виберемо трохи різних по величині чавунних й алюмінієвих злитків прямокутної форми (див. малюнок). Використовуючи ваги, виміряємо масу кожного злитка, а використовуючи лінійку, виміряємо їхні об'єми. Результати вимірів занесемо в таблицю.<br>
+
Частина 1.&nbsp;<br>Для знайомства з новою фізичною величиною відправимося в ливарний цех заводу з вагами й лінійкою. Виберемо трохи різних по величині чавунних й алюмінієвих злитків прямокутної форми (див. малюнок). Використовуючи ваги, виміряємо масу кожного злитка, а використовуючи лінійку, виміряємо їхні об'єми. Результати вимірів занесемо в таблицю.<br>
-
<br>
+
<br>Помітимо, що при діленні маси кожного злитка на його об'єм виходять однакові значення частки для всіх чавунних злитків (? 7 кг/дм3) і для всіх алюмінієвих (? 3 кг/дм3). Тобто, незалежно від конкретних значень маси й об'єму їхня частка (результат ділення) залишається постійною величиною для даної речовини. Ця дивна закономірність і послужила приводом для введення у фізику спеціальної величини - густини речовини.&nbsp;<br>Отже, частка від ділення маси речовини на його об'єм у фізиці називається густиною речовини. Це - визначення щільності. Його можна записати й у вигляді формули:&nbsp;<br>[[Image:Den 7 14 3.jpg]]<br>&nbsp; - густина, кг/м<sup>3</sup><br>&nbsp;m – маса тіла, кг<br>&nbsp;V – об'єм тіла, м<sup>2</sup><br><br>Густина речовини це значення дробу. Тому числове значення густини речовини показує масу одиниці об'єму цієї речовини. Наприклад, густина чавуну 7 кг/дм<sup>3</sup>. Це значить, що 1 дм3 чавуну має масу 7 кг. Густина прісної води – 1 кг/л. Отже, маса 1 л води дорівнює 1 кг.<br>Тіла виготовлені з різних речовин, при однакових об'ємах, мають різні маси, як показано на малюнку<br>[[Image:Den 7 14 1.jpg]]<br>Густина речовини залежить як від маси складових його молекул, так і від об'єму, як показано на малюнку<br>&nbsp;[[Image:Den 7 14 2.jpg]]<br>На відео можна побачити як відрізняються між собою маси тіл при різній густині&nbsp;<br>{{#ev:youtube|g0lmi3rnPts}}<br>Частина 2.<br>Кристалічні й аморфні тіла<br>По своїх фізичних властивостях і молекулярній структурі тверді тіла розділяються на два класи - аморфні й кристалічні.<br>Кристалічний стан характеризується наявністю чітко виділюваних природних граней, що утворять між собою певні кути. Прикладами речовин у кристалічному стані можуть служити сіль, цукровий пісок, сода й ін.<br>Якщо весь шматок речовини являє собою один кристал, то таке тіло називається монокристалом або просто кристалом. В інших випадках тіло являє собою безліч дрібних кристаликів, що вигадливо зрослися між собою, наприклад, шматок рафінаду. Такі тіла називають полікристалічними.<br>Наявність природних граней у монокристалів веде до чітко вираженого розходження у фізичних властивостях тіла по різних напрямках. Це може ставитися до механічної міцності, тепло- і електропровідності, пружності й т.д. Але не завжди всі властивості залежать від напрямку - кубічний кристал міді має однакову електропровідність в усіх напрямках, але різною пружністю.<br>У полікристалах прийнято говорити про середні значення фізичних величин, оскільки уздовж будь-якого обраного напрямку найдуться окремі кристали, як завгодно орієнтовані усередині тіла.<br>Другий вид твердого стану твердих тіл - аморфний стан. У цьому стані неможливо виявити навіть малі області, у яких спостерігалася б залежність фізичних властивостей від напрямку. Деякі речовини можуть перебувати в кожному із цих двох станів.<br>Наприклад, якщо розплавити кристалічний кварц (температура плавлення близько 1700° С), те при охолодженні він утворить плавлений кварц із іншими фізичними властивостями, однаковими в усіх напрямках. Аморфний стан - нестійкий стан твердих тел. Будучи надані самі собі, вони прагнуть згодом перейти в кристалічну форму, хоча цей процес може займати роки й навіть десятиліття.<br>Приклади кристалічних тіл наведені на малюнку:<br>[[Image:Den 7 14 6.jpg]]<br>Ознакою аморфного тіла є неправильна форма поверхні при зламі. До аморфних тіл ставляться смола, вар, пластмаса, віск і т.п.<br>Приклади аморфних тіл наведені на малюнку:<br>[[Image:Den 7 14 7.jpg]]<br>Один із цікавих аморфних тіл є звичайна шибка. Під час війни в Ленінграді вчені зібрали осколки шибок, ще петровских часів. Провели виміри й виявили, що товщина в нижній частині скла була більше, ніж у верхній. Т.ч. протягом століть стекло продовжувало текти.<br>&nbsp;<br>Частина 3. Переважна більшість речовин при нагріванні розширюється. Це легко пояснено з позиції механічної теорії теплоти, оскільки при нагріванні молекули або атоми речовини починають рухатися швидше. У твердих тілах атоми починають із більшою амплітудою коливатися навколо свого середнього положення в кристалічних ґратах, і їм потрібно більше вільного простору. У результаті тіло розширюється. Так само й рідини й гази, по більшій частині, розширюються з підвищенням температури через збільшення швидкості теплового руху вільних молекул.&nbsp;<br>Основний закон теплового розширення говорить, що тіло з лінійним розміром L у відповідному вимірі при збільшенні його температури на ΔТ розширюється на величину ΔL, рівну:<br>&nbsp; ΔL = αL?T<br>де α — так званий коефіцієнт лінійного теплового розширення. Аналогічні формули є для розрахунку зміни площі й обсягу тіла. У наведеному найпростішому випадку, коли коефіцієнт теплового розширення не залежить ні від температури, ні від напрямку розширення, речовина буде рівномірно розширюватися в усіх напрямках у строгій відповідності з вищенаведеною формулою.<br>Контролюючий блок №1.<br>На питання: “Якої довжини Жовтнева залізниця?” - хтось відповів:<br>— Шістсот сорок кілометрів у середньому; улітку метрів на триста довше, ніж узимку.<br>Несподівана відповідь цей не так безглузда, як може здатися. Якщо довжиною залізниці називати довжину суцільного рейкового шляху, то він і справді повинен бути влітку довше, ніж узимку. Не забудемо, що від нагрівання рейки подовжуються — на кожен градус Цельсия більш ніж на одну 100000-ю своєї довжини. У пекучі літні дні температура рейки може доходити до 30 — 40° і вище; іноді рейка нагрівається сонцем так сильно, що обпікає руку. У зимові морози рейки прохолоджуються до — 25° і нижче. Якщо зупинитися на різниці в 55° між літньою й зимовою температурою, те, помноживши загальну довжину шляху 640 км на 0,00001 і на 55, одержимо близько 1/3 км. Виходить, що й справді рейковий шлях між Москвою й Ленінградом улітку на третину кілометра, тобто приблизно метрів на триста, довше, ніж узимку.<br>Зміняється тут, звичайно, не довжина дорогі, а тільки сума довжин всіх рейок. Це не те саме, тому що рейки залізничної колії не примикають друг до друга впритул: між їхніми стиками залишаються невеликі проміжки — запас для вільного подовження рейок при нагріванні [Зазор цей, при довжині рейок 8 м, повинен мати при 0° розмір 6 мм. Для повного закриття такого зазору потрібно підвищення температури рейки до 65 °С. При укладанні трамвайних рейок не можна, по технічних умовах, залишати зазорів. Эго звичайно не викликає скривлення рейок, тому що внаслідок занурення їх у ґрунт температурні коливання не так великі, та й самий спосіб скріплення рейок перешкоджає бічному їхньому скривленню.]. Наше обчислення показує, що сума довжин всіх рейок збільшується за рахунок загальної довжини цих порожніх проміжків; загальне подовження в літні пекучі дні досягає 300 м у порівнянні з величиною її в сильний мороз. Отже, залізна частина Жовтневої дороги дійсно влітку на 300 м довше, ніж узимку.<br><br>[[Image:Den 7 14 4.gif]]<br>Те ж трапляється іноді й з рейками залізничної колії. Справа в тому, що на ухилах рухомий склад поїзда при русі захоплює рейки за собою (інший раз навіть разом зі шпалами), у підсумку на таких ділянках шляху зазори нерідко зникають, і рейки прилягають друг до друга кінцями впритул.<br>Безкарне розкрадання<br>На лінії Ленінград - Москва щозими пропадає зовсім безвісти кілька сотень метрів дорогою телефонного й телеграфного дроту, і ніхто цим не стурбований, хоча винуватець зникнення добре відомий. Звичайно, і ви знаєте його: викрадач цей - мороз. Те, що ми говорили про рейки, цілком застосовно й до проводів, з тією лише різницею, що мідний телефонний дріт подовжується від теплоти в 1,5 рази більше, ніж сталь. Але тут уже немає ніяких порожніх проміжків, і тому ми без усяких застережень можемо затверджувати, що телефонна лінія Ленінград - Москва взимку метрів на 500 коротше, ніж улітку. Мороз безкарно щозими викрадає ледве не півкилометра дроту, не вносячись, втім, ніякого розладу в роботу телефону або телеграфу й акуратно повертаючи викрадене при настанні теплого часу.<br>Для інженерів теплове розширення — життєво важливе явище. Проектуючи сталевий міст через ріку в місті з континентальним кліматом, не можна не враховувати можливого перепаду температур у межах від —40°C до +40°C протягом року. Такі перепади викличуть зміна загальної довжини моста аж до декількох метрів, і, щоб міст не горбився влітку й не випробовував потужних навантажень на розрив узимку, проектувальники становлять міст із окремих секцій, з'єднуючи їх спеціальними термічними буферними зчленуваннями, які являють собою вхідні в зачеплення, але не з'єднані жорстко ряди зубів, які щільно замикаються в жару й досить широко розходяться в холоднечу. На довгому мосту може налічуватися досить багато таких буферів.<br>Для трубопроводів передбачають спеціальні компенсатори, які компенсують зміна довгі окремих ділянок трубопроводу.<br>[[Image:Den 7 14 8.jpg]]<br>Контрольна робота<br>Варіант 1.1. Назви вимірювальні прилади, зображені на малюнках. Для виміру яких величин вони призначені?<br>[[Image:Den 7 14 9.jpg]]<br><br>2а. Чи однаковий час показують годинники на малюнку?<br>&nbsp;[[Image:Den 7 14 10.jpg]]<br><br>2б. Використовуючи малюнок, відповідай: при користуванні якими годинниками - цифров або шкальними - легше припуститися помилки? Узагальни свій вивід не тільки на годинники, але й на інші відомі тобі цифрові й шкальні прилади.<br>2в. Згадай зовнішній вигляд наступних вимірювальних приладів: секундомір, лічильник електроенергії, спідометр автомобіля, лічильник пройдених кілометрів на ньому, лінійка, покажчик частоти прийнятої станції на радіоприймачі, термометр, індикатор часу перегляду касети на відеомагнітофоні. Підкресли цифрові прилади червоними кольорами, а шкальні - синім.<br>[[Image:Den 7 14 11.jpg]]<br><br>3. Знайди помилки на малюнках цих мензурок.<br><br>Густина олова 7300 кг/м3. Це значить, що …<br>а) Олово масою 7300 кг займає об'єм 7300 м3.<br>б) В об'ємі 1 м3 утримується олово масою 7300 кг.<br>в) олово масою 1 кг займає об'єм 7300 м3.<br>г) В об'ємі 0,5 м3 утримується 730 кг олова.<br>Визначите вагу кулі масою 5 кг.<br><br>Чому притягання між людиною й Землею помітно, а тим часом же людиною й будинком - немає?<br><br>Експериментальний і теоретичний методи.&nbsp;<br><br>Вказівка. Нижче наведені тексти завдань, кожну з яких можна вирішити й теоретично, і експериментально. Вирішите кожне завдання спочатку шляхом міркувань, а потім перевірте отриманий вами вивід, проробивши описаний у завданні досвід.<br>1. В акваріумі з водою плаває склянка. Чи зміниться висота рівня води в акваріумі, якщо склянка утопити?<br>2. Склянка зі шматком пластиліну усередині плаває на воді. Чи зміниться глибина його занурення, якщо пластилін вийняти й приклеїти до дна склянки?<br>3. У мензурці з водою плаває шматок льоду. Чи зміниться висота рівня води, коли лід стане?<br>4. На вагах урівноважені скляна й пластмасова пляшки, частково заповнені водою. Чи порушиться рівновага, якщо ваги акуратно опустити в акваріум з водою?<br>5. На чашах равноплечих ваг коштують дві однакових склянки, до краю наповнені водою. В одному з них плаває дерев'яний брусок. У чи рівновазі ваги&nbsp;?<br>6. У прямокутному акваріумі з водою плаває тіло. Визначите масу цього тіла, користуючись тільки лінійкою.<br><br>
-
&nbsp;
+
Список використаних джерел:
 +
1. Янчук В. Довідник школяра: 5-11 кл., 2002, Київ
 +
2. Коршак Є. В., Ляшенко О. І., Савченко В.Ф. Фізика 7 клас: Підруч. для для загальноосвітніх навч. закл. - Ірпінь: Перун, 2002.
-
{| width="500" border="1" cellpadding="1" cellspacing="1"
+
3. Гончаренко С.У. Фізика: Основні закони і формули., 2006, Либідь.
-
|-
+
-
|
+
-
|
+
-
|
+
-
|
+
-
|
+
-
|
+
-
|
+
-
|
+
-
|
+
-
|-
+
-
| Маса, кг
+
-
|
+
-
|
+
-
|
+
-
|
+
-
|
+
-
|
+
-
|
+
-
|
+
-
|-
+
-
| Об'єм, дм3
+
-
|
+
-
|
+
-
|
+
-
|
+
-
|
+
-
|
+
-
|
+
-
|
+
-
|-
+
-
| їхня частка
+
-
|
+
-
|
+
-
|
+
-
|
+
-
|
+
-
|
+
-
|
+
-
|
+
-
|}
+
-
Чавунні злитки Алюмінієві злитки&nbsp;<br>8,5 45 18 29 6,2 18 9,7 4,5&nbsp;<br>1,3 6,5 2,6 3,9 2,3 6,5 3,6 1,8&nbsp;<br>&nbsp; 7  7  7  7  3  3  3  3<br><br><br>Маса, кг 8,5 45 18 29 6,2 18 9,7 4,5&nbsp;<br>Обсяг, дм3 1,3 6,5 2,6 3,9 2,3 6,5 3,6 1,8&nbsp;<br>їхня частка  7  7  7  7  3  3  3  3<br>Помітимо, що при діленні маси кожного злитка на його об'єм виходять однакові значення частки для всіх чавунних злитків (? 7 кг/дм3) і для всіх алюмінієвих (? 3 кг/дм3). Тобто, незалежно від конкретних значень маси й об'єму їхня частка (результат ділення) залишається постійною величиною для даної речовини. Ця дивна закономірність і послужила приводом для введення у фізику спеціальної величини - густини речовини.&nbsp;<br>Отже, частка від ділення маси речовини на його об'єм у фізиці називається густиною речовини. Це - визначення щільності. Його можна записати й у вигляді формули:&nbsp;<br>[[Image:Den 7 14 3.jpg]]<br>&nbsp; - густина, кг/м3<br>&nbsp;m – маса тіла, кг<br>&nbsp;V – об'єм тіла, м2<br><br>Густина речовини це значення дробу. Тому числове значення густини речовини показує масу одиниці об'єму цієї речовини. Наприклад, густина чавуну 7 кг/дм3. Це значить, що 1 дм3 чавуну має масу 7 кг. Густина прісної води – 1 кг/л. Отже, маса 1 л води дорівнює 1 кг.<br>Тіла виготовлені з різних речовин, при однакових об'ємах, мають різні маси, як показано на малюнку<br>[[Image:Den 7 14 1.jpg]]<br>Густина речовини залежить як від маси складових його молекул, так і від об'єму, як показано на малюнку<br>&nbsp;[[Image:Den 7 14 2.jpg]]<br>На відео можна побачити як відрізняються між собою маси тіл при різній густині&nbsp;<br>{{#ev:youtube|g0lmi3rnPts}}<br>Частина 2.<br>Кристалічні й аморфні тіла<br>По своїх фізичних властивостях і молекулярній структурі тверді тіла розділяються на два класи - аморфні й кристалічні.<br>Кристалічний стан характеризується наявністю чітко виділюваних природних граней, що утворять між собою певні кути. Прикладами речовин у кристалічному стані можуть служити сіль, цукровий пісок, сода й ін.<br>Якщо весь шматок речовини являє собою один кристал, то таке тіло називається монокристалом або просто кристалом. В інших випадках тіло являє собою безліч дрібних кристаликів, що вигадливо зрослися між собою, наприклад, шматок рафінаду. Такі тіла називають полікристалічними.<br>Наявність природних граней у монокристалів веде до чітко вираженого розходження у фізичних властивостях тіла по різних напрямках. Це може ставитися до механічної міцності, тепло- і електропровідності, пружності й т.д. Але не завжди всі властивості залежать від напрямку - кубічний кристал міді має однакову електропровідність в усіх напрямках, але різною пружністю.<br>У полікристалах прийнято говорити про середні значення фізичних величин, оскільки уздовж будь-якого обраного напрямку найдуться окремі кристали, як завгодно орієнтовані усередині тіла.<br>Другий вид твердого стану твердих тіл - аморфний стан. У цьому стані неможливо виявити навіть малі області, у яких спостерігалася б залежність фізичних властивостей від напрямку. Деякі речовини можуть перебувати в кожному із цих двох станів.<br>Наприклад, якщо розплавити кристалічний кварц (температура плавлення близько 1700° С), те при охолодженні він утворить плавлений кварц із іншими фізичними властивостями, однаковими в усіх напрямках. Аморфний стан - нестійкий стан твердих тел. Будучи надані самі собі, вони прагнуть згодом перейти в кристалічну форму, хоча цей процес може займати роки й навіть десятиліття.<br>Приклади кристалічних тіл наведені на малюнку:<br>[[Image:Den 7 14 6.jpg]]<br>Ознакою аморфного тіла є неправильна форма поверхні при зламі. До аморфних тіл ставляться смола, вар, пластмаса, віск і т.п.<br>Приклади аморфних тіл наведені на малюнку:<br>[[Image:Den 7 14 7.jpg]]<br>Один із цікавих аморфних тіл є звичайна шибка. Під час війни в Ленінграді вчені зібрали осколки шибок, ще петровских часів. Провели виміри й виявили, що товщина в нижній частині скла була більше, ніж у верхній. Т.ч. протягом століть стекло продовжувало текти.<br>&nbsp;<br>Частина 3. Переважна більшість речовин при нагріванні розширюється. Це легко пояснено з позиції механічної теорії теплоти, оскільки при нагріванні молекули або атоми речовини починають рухатися швидше. У твердих тілах атоми починають із більшою амплітудою коливатися навколо свого середнього положення в кристалічних ґратах, і їм потрібно більше вільного простору. У результаті тіло розширюється. Так само й рідини й гази, по більшій частині, розширюються з підвищенням температури через збільшення швидкості теплового руху вільних молекул.&nbsp;<br>Основний закон теплового розширення говорить, що тіло з лінійним розміром L у відповідному вимірі при збільшенні його температури на ΔТ розширюється на величину ΔL, рівну:<br>&nbsp; ΔL = αL?T<br>де α — так званий коефіцієнт лінійного теплового розширення. Аналогічні формули є для розрахунку зміни площі й обсягу тіла. У наведеному найпростішому випадку, коли коефіцієнт теплового розширення не залежить ні від температури, ні від напрямку розширення, речовина буде рівномірно розширюватися в усіх напрямках у строгій відповідності з вищенаведеною формулою.<br>Контролюючий блок №1.<br>На питання: “Якої довжини Жовтнева залізниця?” - хтось відповів:<br>— Шістсот сорок кілометрів у середньому; улітку метрів на триста довше, ніж узимку.<br>Несподівана відповідь цей не так безглузда, як може здатися. Якщо довжиною залізниці називати довжину суцільного рейкового шляху, то він і справді повинен бути влітку довше, ніж узимку. Не забудемо, що від нагрівання рейки подовжуються — на кожен градус Цельсия більш ніж на одну 100000-ю своєї довжини. У пекучі літні дні температура рейки може доходити до 30 — 40° і вище; іноді рейка нагрівається сонцем так сильно, що обпікає руку. У зимові морози рейки прохолоджуються до — 25° і нижче. Якщо зупинитися на різниці в 55° між літньою й зимовою температурою, те, помноживши загальну довжину шляху 640 км на 0,00001 і на 55, одержимо близько 1/3 км. Виходить, що й справді рейковий шлях між Москвою й Ленінградом улітку на третину кілометра, тобто приблизно метрів на триста, довше, ніж узимку.<br>Зміняється тут, звичайно, не довжина дорогі, а тільки сума довжин всіх рейок. Це не те саме, тому що рейки залізничної колії не примикають друг до друга впритул: між їхніми стиками залишаються невеликі проміжки — запас для вільного подовження рейок при нагріванні [Зазор цей, при довжині рейок 8 м, повинен мати при 0° розмір 6 мм. Для повного закриття такого зазору потрібно підвищення температури рейки до 65 °С. При укладанні трамвайних рейок не можна, по технічних умовах, залишати зазорів. Эго звичайно не викликає скривлення рейок, тому що внаслідок занурення їх у ґрунт температурні коливання не так великі, та й самий спосіб скріплення рейок перешкоджає бічному їхньому скривленню.]. Наше обчислення показує, що сума довжин всіх рейок збільшується за рахунок загальної довжини цих порожніх проміжків; загальне подовження в літні пекучі дні досягає 300 м у порівнянні з величиною її в сильний мороз. Отже, залізна частина Жовтневої дороги дійсно влітку на 300 м довше, ніж узимку.<br><br>[[Image:Den 7 14 4.gif]]<br>Те ж трапляється іноді й з рейками залізничної колії. Справа в тому, що на ухилах рухомий склад поїзда при русі захоплює рейки за собою (інший раз навіть разом зі шпалами), у підсумку на таких ділянках шляху зазори нерідко зникають, і рейки прилягають друг до друга кінцями впритул.<br>Безкарне розкрадання<br>На лінії Ленінград - Москва щозими пропадає зовсім безвісти кілька сотень метрів дорогою телефонного й телеграфного дроту, і ніхто цим не стурбований, хоча винуватець зникнення добре відомий. Звичайно, і ви знаєте його: викрадач цей - мороз. Те, що ми говорили про рейки, цілком застосовно й до проводів, з тією лише різницею, що мідний телефонний дріт подовжується від теплоти в 1,5 рази більше, ніж сталь. Але тут уже немає ніяких порожніх проміжків, і тому ми без усяких застережень можемо затверджувати, що телефонна лінія Ленінград - Москва взимку метрів на 500 коротше, ніж улітку. Мороз безкарно щозими викрадає ледве не півкилометра дроту, не вносячись, втім, ніякого розладу в роботу телефону або телеграфу й акуратно повертаючи викрадене при настанні теплого часу.<br>Для інженерів теплове розширення — життєво важливе явище. Проектуючи сталевий міст через ріку в місті з континентальним кліматом, не можна не враховувати можливого перепаду температур у межах від —40°C до +40°C протягом року. Такі перепади викличуть зміна загальної довжини моста аж до декількох метрів, і, щоб міст не горбився влітку й не випробовував потужних навантажень на розрив узимку, проектувальники становлять міст із окремих секцій, з'єднуючи їх спеціальними термічними буферними зчленуваннями, які являють собою вхідні в зачеплення, але не з'єднані жорстко ряди зубів, які щільно замикаються в жару й досить широко розходяться в холоднечу. На довгому мосту може налічуватися досить багато таких буферів.<br>Для трубопроводів передбачають спеціальні компенсатори, які компенсують зміна довгі окремих ділянок трубопроводу.<br>[[Image:Den 7 14 8.jpg]]<br>Контрольна робота<br>Варіант 1.1. Назви вимірювальні прилади, зображені на малюнках. Для виміру яких величин вони призначені?<br>[[Image:Den 7 14 9.jpg]]<br><br>2а. Чи однаковий час показують годинники на малюнку?<br>&nbsp;[[Image:Den 7 14 10.jpg]]<br><br>2б. Використовуючи малюнок, відповідай: при користуванні якими годинниками - цифров або шкальними - легше припуститися помилки? Узагальни свій вивід не тільки на годинники, але й на інші відомі тобі цифрові й шкальні прилади.<br>2в. Згадай зовнішній вигляд наступних вимірювальних приладів: секундомір, лічильник електроенергії, спідометр автомобіля, лічильник пройдених кілометрів на ньому, лінійка, покажчик частоти прийнятої станції на радіоприймачі, термометр, індикатор часу перегляду касети на відеомагнітофоні. Підкресли цифрові прилади червоними кольорами, а шкальні - синім.<br>[[Image:Den 7 14 11.jpg]]<br><br>3. Знайди помилки на малюнках цих мензурок.<br><br>Густина олова 7300 кг/м3. Це значить, що …<br>а) Олово масою 7300 кг займає об'єм 7300 м3.<br>б) В об'ємі 1 м3 утримується олово масою 7300 кг.<br>в) олово масою 1 кг займає об'єм 7300 м3.<br>г) В об'ємі 0,5 м3 утримується 730 кг олова.<br>Визначите вагу кулі масою 5 кг.<br><br>Чому притягання між людиною й Землею помітно, а тим часом же людиною й будинком - немає?<br><br>Експериментальний і теоретичний методи.&nbsp;<br><br>Вказівка. Нижче наведені тексти завдань, кожну з яких можна вирішити й теоретично, і експериментально. Вирішите кожне завдання спочатку шляхом міркувань, а потім перевірте отриманий вами вивід, проробивши описаний у завданні досвід.<br>1. В акваріумі з водою плаває склянка. Чи зміниться висота рівня води в акваріумі, якщо склянка утопити?<br>2. Склянка зі шматком пластиліну усередині плаває на воді. Чи зміниться глибина його занурення, якщо пластилін вийняти й приклеїти до дна склянки?<br>3. У мензурці з водою плаває шматок льоду. Чи зміниться висота рівня води, коли лід стане?<br>4. На вагах урівноважені скляна й пластмасова пляшки, частково заповнені водою. Чи порушиться рівновага, якщо ваги акуратно опустити в акваріум з водою?<br>5. На чашах равноплечих ваг коштують дві однакових склянки, до краю наповнені водою. В одному з них плаває дерев'яний брусок. У чи рівновазі ваги&nbsp;?<br>6. У прямокутному акваріумі з водою плаває тіло. Визначите масу цього тіла, користуючись тільки лінійкою.<br><br>
+
4. Вакуленко М. О. Російсько-український словник фізичної термінології / За ред. проф. О. В. Вакуленка (додаток: "Російсько-український фізичний словник":. - К., 2006.
-
 
+
-
Список використаних джерел:
+
-
 
+
-
1. Янчук В. Довідник школяра: 5-11 кл., 2002, Київ
+
-
 
+
-
2. Коршак Є. В., Ляшенко О. І., Савченко В.Ф. Фізика 7 клас: Підруч. для для загальноосвітніх навч. закл. - Ірпінь: Перун, 2002.
+
-
 
+
-
3. Гончаренко С.У. Фізика: Основні закони і формули., 2006, Либідь.
+
-
 
+
-
4. Вакуленко М. О. Російсько-український словник фізичної термінології / За ред. проф. О. В. Вакуленка (додаток: "Російсько-український фізичний словник":. - К., 2006.
+
5. Урок фізики по тему: "Агрегатний стан речовини". 7-й клас. Ткаченко олена Петрівна. м. Нікополь.<br><br>''Відредаговано та надіслано Фролов Д. В.''<br><br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. <br><br>Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br><br>  
5. Урок фізики по тему: "Агрегатний стан речовини". 7-й клас. Ткаченко олена Петрівна. м. Нікополь.<br><br>''Відредаговано та надіслано Фролов Д. В.''<br><br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. <br><br>Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br><br>  
[[Category:Фізика_7_клас]]
[[Category:Фізика_7_клас]]

Версия 05:50, 2 ноября 2010

Гіпермаркет Знань>>Фізика і астрономія>>Фізика 7 клас. Повні уроки; Фізика: Густина речовини. Кристалічні та аморфні тіла. Залежність лінійних розмірів твердих тіл від температури.Контрольна робота-1. Повні уроки.

 Мета: Ознайомитися з  поняттям "Густина речовини","Кристалічні та аморфні тіла".Визначити , як змінються лінійні розміри твердих тіл при зміні температури.

Хід уроку



Частина 1. 
Для знайомства з новою фізичною величиною відправимося в ливарний цех заводу з вагами й лінійкою. Виберемо трохи різних по величині чавунних й алюмінієвих злитків прямокутної форми (див. малюнок). Використовуючи ваги, виміряємо масу кожного злитка, а використовуючи лінійку, виміряємо їхні об'єми. Результати вимірів занесемо в таблицю.



Помітимо, що при діленні маси кожного злитка на його об'єм виходять однакові значення частки для всіх чавунних злитків (? 7 кг/дм3) і для всіх алюмінієвих (? 3 кг/дм3). Тобто, незалежно від конкретних значень маси й об'єму їхня частка (результат ділення) залишається постійною величиною для даної речовини. Ця дивна закономірність і послужила приводом для введення у фізику спеціальної величини - густини речовини. 
Отже, частка від ділення маси речовини на його об'єм у фізиці називається густиною речовини. Це - визначення щільності. Його можна записати й у вигляді формули: 
Файл:Den 7 14 3.jpg
  - густина, кг/м3
 m – маса тіла, кг
 V – об'єм тіла, м2

Густина речовини це значення дробу. Тому числове значення густини речовини показує масу одиниці об'єму цієї речовини. Наприклад, густина чавуну 7 кг/дм3. Це значить, що 1 дм3 чавуну має масу 7 кг. Густина прісної води – 1 кг/л. Отже, маса 1 л води дорівнює 1 кг.
Тіла виготовлені з різних речовин, при однакових об'ємах, мають різні маси, як показано на малюнку
Файл:Den 7 14 1.jpg
Густина речовини залежить як від маси складових його молекул, так і від об'єму, як показано на малюнку
 Файл:Den 7 14 2.jpg
На відео можна побачити як відрізняються між собою маси тіл при різній густині 


Частина 2.
Кристалічні й аморфні тіла
По своїх фізичних властивостях і молекулярній структурі тверді тіла розділяються на два класи - аморфні й кристалічні.
Кристалічний стан характеризується наявністю чітко виділюваних природних граней, що утворять між собою певні кути. Прикладами речовин у кристалічному стані можуть служити сіль, цукровий пісок, сода й ін.
Якщо весь шматок речовини являє собою один кристал, то таке тіло називається монокристалом або просто кристалом. В інших випадках тіло являє собою безліч дрібних кристаликів, що вигадливо зрослися між собою, наприклад, шматок рафінаду. Такі тіла називають полікристалічними.
Наявність природних граней у монокристалів веде до чітко вираженого розходження у фізичних властивостях тіла по різних напрямках. Це може ставитися до механічної міцності, тепло- і електропровідності, пружності й т.д. Але не завжди всі властивості залежать від напрямку - кубічний кристал міді має однакову електропровідність в усіх напрямках, але різною пружністю.
У полікристалах прийнято говорити про середні значення фізичних величин, оскільки уздовж будь-якого обраного напрямку найдуться окремі кристали, як завгодно орієнтовані усередині тіла.
Другий вид твердого стану твердих тіл - аморфний стан. У цьому стані неможливо виявити навіть малі області, у яких спостерігалася б залежність фізичних властивостей від напрямку. Деякі речовини можуть перебувати в кожному із цих двох станів.
Наприклад, якщо розплавити кристалічний кварц (температура плавлення близько 1700° С), те при охолодженні він утворить плавлений кварц із іншими фізичними властивостями, однаковими в усіх напрямках. Аморфний стан - нестійкий стан твердих тел. Будучи надані самі собі, вони прагнуть згодом перейти в кристалічну форму, хоча цей процес може займати роки й навіть десятиліття.
Приклади кристалічних тіл наведені на малюнку:
Den 7 14 6.jpg
Ознакою аморфного тіла є неправильна форма поверхні при зламі. До аморфних тіл ставляться смола, вар, пластмаса, віск і т.п.
Приклади аморфних тіл наведені на малюнку:
Den 7 14 7.jpg
Один із цікавих аморфних тіл є звичайна шибка. Під час війни в Ленінграді вчені зібрали осколки шибок, ще петровских часів. Провели виміри й виявили, що товщина в нижній частині скла була більше, ніж у верхній. Т.ч. протягом століть стекло продовжувало текти.
 
Частина 3. Переважна більшість речовин при нагріванні розширюється. Це легко пояснено з позиції механічної теорії теплоти, оскільки при нагріванні молекули або атоми речовини починають рухатися швидше. У твердих тілах атоми починають із більшою амплітудою коливатися навколо свого середнього положення в кристалічних ґратах, і їм потрібно більше вільного простору. У результаті тіло розширюється. Так само й рідини й гази, по більшій частині, розширюються з підвищенням температури через збільшення швидкості теплового руху вільних молекул. 
Основний закон теплового розширення говорить, що тіло з лінійним розміром L у відповідному вимірі при збільшенні його температури на ΔТ розширюється на величину ΔL, рівну:
  ΔL = αL?T
де α — так званий коефіцієнт лінійного теплового розширення. Аналогічні формули є для розрахунку зміни площі й обсягу тіла. У наведеному найпростішому випадку, коли коефіцієнт теплового розширення не залежить ні від температури, ні від напрямку розширення, речовина буде рівномірно розширюватися в усіх напрямках у строгій відповідності з вищенаведеною формулою.
Контролюючий блок №1.
На питання: “Якої довжини Жовтнева залізниця?” - хтось відповів:
— Шістсот сорок кілометрів у середньому; улітку метрів на триста довше, ніж узимку.
Несподівана відповідь цей не так безглузда, як може здатися. Якщо довжиною залізниці називати довжину суцільного рейкового шляху, то він і справді повинен бути влітку довше, ніж узимку. Не забудемо, що від нагрівання рейки подовжуються — на кожен градус Цельсия більш ніж на одну 100000-ю своєї довжини. У пекучі літні дні температура рейки може доходити до 30 — 40° і вище; іноді рейка нагрівається сонцем так сильно, що обпікає руку. У зимові морози рейки прохолоджуються до — 25° і нижче. Якщо зупинитися на різниці в 55° між літньою й зимовою температурою, те, помноживши загальну довжину шляху 640 км на 0,00001 і на 55, одержимо близько 1/3 км. Виходить, що й справді рейковий шлях між Москвою й Ленінградом улітку на третину кілометра, тобто приблизно метрів на триста, довше, ніж узимку.
Зміняється тут, звичайно, не довжина дорогі, а тільки сума довжин всіх рейок. Це не те саме, тому що рейки залізничної колії не примикають друг до друга впритул: між їхніми стиками залишаються невеликі проміжки — запас для вільного подовження рейок при нагріванні [Зазор цей, при довжині рейок 8 м, повинен мати при 0° розмір 6 мм. Для повного закриття такого зазору потрібно підвищення температури рейки до 65 °С. При укладанні трамвайних рейок не можна, по технічних умовах, залишати зазорів. Эго звичайно не викликає скривлення рейок, тому що внаслідок занурення їх у ґрунт температурні коливання не так великі, та й самий спосіб скріплення рейок перешкоджає бічному їхньому скривленню.]. Наше обчислення показує, що сума довжин всіх рейок збільшується за рахунок загальної довжини цих порожніх проміжків; загальне подовження в літні пекучі дні досягає 300 м у порівнянні з величиною її в сильний мороз. Отже, залізна частина Жовтневої дороги дійсно влітку на 300 м довше, ніж узимку.

Файл:Den 7 14 4.gif
Те ж трапляється іноді й з рейками залізничної колії. Справа в тому, що на ухилах рухомий склад поїзда при русі захоплює рейки за собою (інший раз навіть разом зі шпалами), у підсумку на таких ділянках шляху зазори нерідко зникають, і рейки прилягають друг до друга кінцями впритул.
Безкарне розкрадання
На лінії Ленінград - Москва щозими пропадає зовсім безвісти кілька сотень метрів дорогою телефонного й телеграфного дроту, і ніхто цим не стурбований, хоча винуватець зникнення добре відомий. Звичайно, і ви знаєте його: викрадач цей - мороз. Те, що ми говорили про рейки, цілком застосовно й до проводів, з тією лише різницею, що мідний телефонний дріт подовжується від теплоти в 1,5 рази більше, ніж сталь. Але тут уже немає ніяких порожніх проміжків, і тому ми без усяких застережень можемо затверджувати, що телефонна лінія Ленінград - Москва взимку метрів на 500 коротше, ніж улітку. Мороз безкарно щозими викрадає ледве не півкилометра дроту, не вносячись, втім, ніякого розладу в роботу телефону або телеграфу й акуратно повертаючи викрадене при настанні теплого часу.
Для інженерів теплове розширення — життєво важливе явище. Проектуючи сталевий міст через ріку в місті з континентальним кліматом, не можна не враховувати можливого перепаду температур у межах від —40°C до +40°C протягом року. Такі перепади викличуть зміна загальної довжини моста аж до декількох метрів, і, щоб міст не горбився влітку й не випробовував потужних навантажень на розрив узимку, проектувальники становлять міст із окремих секцій, з'єднуючи їх спеціальними термічними буферними зчленуваннями, які являють собою вхідні в зачеплення, але не з'єднані жорстко ряди зубів, які щільно замикаються в жару й досить широко розходяться в холоднечу. На довгому мосту може налічуватися досить багато таких буферів.
Для трубопроводів передбачають спеціальні компенсатори, які компенсують зміна довгі окремих ділянок трубопроводу.
Den 7 14 8.jpg
Контрольна робота
Варіант 1.1. Назви вимірювальні прилади, зображені на малюнках. Для виміру яких величин вони призначені?
Файл:Den 7 14 9.jpg

2а. Чи однаковий час показують годинники на малюнку?
 Файл:Den 7 14 10.jpg

2б. Використовуючи малюнок, відповідай: при користуванні якими годинниками - цифров або шкальними - легше припуститися помилки? Узагальни свій вивід не тільки на годинники, але й на інші відомі тобі цифрові й шкальні прилади.
2в. Згадай зовнішній вигляд наступних вимірювальних приладів: секундомір, лічильник електроенергії, спідометр автомобіля, лічильник пройдених кілометрів на ньому, лінійка, покажчик частоти прийнятої станції на радіоприймачі, термометр, індикатор часу перегляду касети на відеомагнітофоні. Підкресли цифрові прилади червоними кольорами, а шкальні - синім.
Файл:Den 7 14 11.jpg

3. Знайди помилки на малюнках цих мензурок.

Густина олова 7300 кг/м3. Це значить, що …
а) Олово масою 7300 кг займає об'єм 7300 м3.
б) В об'ємі 1 м3 утримується олово масою 7300 кг.
в) олово масою 1 кг займає об'єм 7300 м3.
г) В об'ємі 0,5 м3 утримується 730 кг олова.
Визначите вагу кулі масою 5 кг.

Чому притягання між людиною й Землею помітно, а тим часом же людиною й будинком - немає?

Експериментальний і теоретичний методи. 

Вказівка. Нижче наведені тексти завдань, кожну з яких можна вирішити й теоретично, і експериментально. Вирішите кожне завдання спочатку шляхом міркувань, а потім перевірте отриманий вами вивід, проробивши описаний у завданні досвід.
1. В акваріумі з водою плаває склянка. Чи зміниться висота рівня води в акваріумі, якщо склянка утопити?
2. Склянка зі шматком пластиліну усередині плаває на воді. Чи зміниться глибина його занурення, якщо пластилін вийняти й приклеїти до дна склянки?
3. У мензурці з водою плаває шматок льоду. Чи зміниться висота рівня води, коли лід стане?
4. На вагах урівноважені скляна й пластмасова пляшки, частково заповнені водою. Чи порушиться рівновага, якщо ваги акуратно опустити в акваріум з водою?
5. На чашах равноплечих ваг коштують дві однакових склянки, до краю наповнені водою. В одному з них плаває дерев'яний брусок. У чи рівновазі ваги ?
6. У прямокутному акваріумі з водою плаває тіло. Визначите масу цього тіла, користуючись тільки лінійкою.



Список використаних джерел:



1. Янчук В. Довідник школяра: 5-11 кл., 2002, Київ



2. Коршак Є. В., Ляшенко О. І., Савченко В.Ф. Фізика 7 клас: Підруч. для для загальноосвітніх навч. закл. - Ірпінь: Перун, 2002.



3. Гончаренко С.У. Фізика: Основні закони і формули., 2006, Либідь.



4. Вакуленко М. О. Російсько-український словник фізичної термінології / За ред. проф. О. В. Вакуленка (додаток: "Російсько-український фізичний словник":. - К., 2006.



5. Урок фізики по тему: "Агрегатний стан речовини". 7-й клас. Ткаченко олена Петрівна. м. Нікополь.

Відредаговано та надіслано Фролов Д. В.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.

Предмети > Фізика і астрономія > Фізика 7 клас