Версия 01:06, 5 февраля 2011

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 6 клас. Повні уроки>> Всесвітня історія: Утворення Халдейського царства. Повні уроки

Тема уроку: Давньоєврейське царство. Заселення євреями Палестини, виникнення Ізраїлю та Іудеї.

Мета уроку: здобути нові знання про стародавню Палестину.

Завдання уроку:

1. пояснити учням появу назви «палестина».

2. окреслити основні етапи розвитку й поділу Палестини на окремі країни.

3. Розтлумачити деякі Біблійні сюжети і їхній зв’язок із історією.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку:

Географічне положення та природа Палестини. Палестина розташована на східному узбережжі Середземного моря. За природними умовами вона поділяється на три частини: низину вздовж моря, нагір'я від низини до річки Йордан і скелясте Зайордання. Землі в низинній і середній частинах країни були дуже родючими, тому в давнину їх називали «райським садом». Здавна місцеве населення займалося там землеробством. Зайордання було зручним для скотарства.

Через усю Палестину проходять два гірських пасма. їх головні вершини мають назви, уславлені в історії. Це гори Синай, Фавор і Кармель. Через Палестину з півночі на південь тече річка Йордан, яка на своему шляху утворює Генісаретське озеро, а потім впадає у Мертве море. Вода в цьому морі така солона, шо там немає ніякого життя. Сіль лежить на березі цілими купами. Гори над Мертвим морем спалені сонцем, там багато каміння і застиглої вулканічної лави.

Звідки походить назва «Палестина». У давинну Палестина називалася Ханаан, а її жителі — хананеї. Вони в основному проживали в містах, займалися землеробством і скотарством. Крім хананеї, на березі Середземного моря мешкало ще плем'я філістимлян (давньоєврейською — «пелештим»), за назвою яких уся країна стала називатися Пелештим, або Палестина.

Палестину, або Ханаан, стародавні євреї називали «землею обітованою, що тече молоком і медом», щедрою на виноград, пшеницю, маслини.

Завоювання Ханаану євреями. Чотири тисячі років тому давні єврейські племена почали завойовувати Палестину. Хананеї та філістимляни чинили їм запеклий опір, але євреї перемогли і завоювали країну Ханаан. Саме слово «євреї» означає «зарічані люди». Вони переселилися до Ханаану з-за річки Євфрат. Давні єврейські племена були кочовими. З місця на місце переганяли вони великі отари худоби. Від неї одержували м'ясо, молоко, вовну і шкури.

У Біблії, де міститься багато історичних подробиць із життя стародавніх євреїв, розповідається, як у Ханаан прийшло плем'я на чолі з вождем Авраамом із міста Ур, що в Дворіччі. Бог, за Біблією, наказав їм оселитися тут, промовивши:

«Я дам тобі та потомству твоєму землю скитания твого, весь край ханаанський, на вічне володіння». Відбулося не близько 1700 р. до н. е.

Патріархальне життя євреїв. Євреї жили великими родами й сім'ями. На чолі кожного роду стояв вождь — патріарх. У Біблії так описується майно патріарха Авраама: «У нього була дрібна й велика худоба, і раби, і рабині, й ослиці, і верблюди». В іншого патріарха. Йова, було сім тисяч голів дрібної худоби, три тисячі верблюдів, п'ятдесят пар волів і п'ятсот ослів.

Найважчу роботу в господарстві виконували раби. Вони пасли худобу, збирали врожай, мололи зерно, будували палаци Й храми. Рабами ставали військовополонені, а також боржники, які не могли повернути борг.

Зробити людину рабом було просто. У Біблії про це розповідається так: «Господар підведе чоловіка до дверей чи до бічних одвірків та й проколе його вухо шилом, і він буде рабом йому повіки».

Євреї в Єгипті. Єврейські пастухи не раз бували в Єгипті. Вони ходили туди купувати хліб, коли в Палестині лютував голод. На стіні єгипетської гробниці збереглася фреска, на якій зображено сім'ю євреїв-кочівників. Чоловіки озброєні списами, луками і пращами. Жінки і чоловіки вдягнені в яскравий одяг зелених, червоних і блакитних кольорів.

Поради батька своєму сину.

Послухай, мій сину, поради батька свого, і не відкидай науки матері своєї. Шість речей ненавидить Ягве: очі пишні, брехливий язик. і руки, що кров неповинну ллють, серце, що плекає злочинні думки, ноги, що швидко біжать на лихе, свідка брехливого, хто брехні роздмухує і розсіває сварки між братів! З «Повчань Соломонових».

Ще за часів єгипетського фараона Тутмоса III (XV ст. до н. е.) Палестина стала єгипетською провінцією. У Біблії розповідається про те, як фараон поставив над євреями начальників і збирачів податків, котрі примушували євреїв тяжко працювати «коло глини і коло цегли, і коло всякої праці на полі», тобто на будівництві храмів і гробниць. Нарешті, за Біблією, євреям вдалося переконати фараона Рамзеса II випустити їх на батьківщину. Фараон дозволив їм узяти із собою навіть дрібну й велику худобу. У 1250 р. до н. е. єврейський народ залишив Єгипет. За легендою, від єгипетської неволі свій народ звільнив вождь Мойсей, який вивів його з рабства. Сорок років блукали євреї у пустелі, поки нарешті не повернулися до Ханаану.

Пророк Мойсей зі скрижалями

Релігія євреїв. Спочатку євреї, як і всі інші народи, обожнювали сили природи. Поступово головним став культ єдиного бога Ягве (Єгови). За переказами, він з'явився пророкові Мойсею на горі Синай у диму і полум'ї і вручив йому кам'яні таблиці — скрижалі. На цих скрижалях було записано закони для єврейського народу. Ягве був суворим богом. Він часто карав свій народ, піддавав людей тяжким випробовуванням. Євреї вірили, шо Ягве обрав їх з-поміж усіх інших народів як найкращих, і називали себе «богообраними».

Утворення Ізраїльсько-Іудейського царства. У XI ст. до н. е. цар Саул об'єднав племена євреїв і заснував у північній частині Палестини Ізраїльське царство. Воно було невелике. Населення займалося землеробством, розводило худобу. Цар Саул часто ходив у воєнні походи. Захоплену здобич, поля й виноградники він роздавав своїм воїнам за вірну службу.

Водночас з Ізраїльським у південній частині Палестини виникло Іудейське царство. За легендою, Іудейське царство заснував цар Давид. Спочатку він служив у царя Саула зброєносцем і музикантом. Давид склав релігійні пісні — псалми, шо увійшли до Біблії. Та невдовзі він посварився із Саулом, утік від нього і створив власну державу.

Цар Давид

Якшо хто відплачує злом за добро,— не відступить лихо з його дому. Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує. Серце своє зверни до навчання, а вуха свої — до розумних речей. Хто яму іншому копає, сам у неї впаде. Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця. Хто радіє з чужого нещастя, той буде покараний Творцем. Біблія. Старий Заповіт.

Давид був жорстоким володарем, aлe водночас і видатним державним діячем. Після смерті Саула Давид об'єднав обидві держави в Ізраїльсько-Іудейське царство. Відбулося це в 1004 р, до н. е., майже три тисячі років тому.

Золотий вік царя Соломона. Найбільшої слави та могутності досягло Ізраїльсько-Іудейське царство за часів царя Соломона, сина Давидового, якого євреї вважали наймудрішим з людєй. Він царював у 964—928 pp. до н. е. Соломону дісталася від батька сильна держава, а він зміцнив її ше більше. Соломон уже не вів кровопролитних воєн, як Саул чи Давид, а займався мирним будівництвом. На четвертий рік свого царювання Соломон почав будувати в Єрусалимі великий храм богу Ягве. Сім років тривало будівництво, на якому працювали сотні робітників.

Соломонів суд. Про мудрість царя Соломона народ зберіг багато легенд, які потім увійшли до Біблії. Він склав три тисячі повчань і одну тисячу пісень. Одного разу цар Соломон сидів на троні й судив своїх підданих. І ось прийшли до нього дві жінки з немовлятами на руках. Одне немовля було живе, а друге — мертве. Жінки кричали і сварилися між собою. Кожна кричала, шо живе немовля — її дитина, і не можна було розібрати, чиє ж воно насправді. Цар Соломон наказав принести меча і розрубати надвоє живу дитину, а тоді віддати половину одній, а половину другій жінці. Одна жінка спокійно сказала: «Нехай не буде ні їй, ні мені — рубайте!». Друга жінка, як тільки почула це, злякано іакричата: «Пане мій, благаю, не вбивай дитя, віддай його тій жінці живим!». Тоді цар Соломон показав на неї і сказав: Віддайте живе дитя їй, бо вона — його мати». Мудрість Соломона в цій заплутаній справі вразила усіх. Для свого сина Соломон склав повчання, як треба правильно жити: уникати лихих людей, не красти, не вбивати, шанувати батьків.

Суд царя Соломона

Розпад Ізраїльсько-Іудейського царства. Одразу після смерті царя Соломона в X ст. до н. е. його держава розпалася на дві частини — Ізраїль, зі столицею в Самарії, та Іудею, зі столицею в Єрусазимі. Тривала війна ослабила їх, і вони стали легкою здобиччю для ворогів. У VIII ст. до н. е. Ізраїльське царство було повністю розгромлене Ассирією, а його населення продане в рабство.

Іудейське царство існувало трохи довше. У VI ст. до н. е. на нього напав вавилонський цар Навуходоносор (Набукко), завоював його, а людей погнав у неволю: їх переселили в міста Вавилонії. Храм і палац Єрусалима було спалено, а міські стіни зруйновано. Так розпочався вавілонський полон євреїв. Про свое лихо євреї склали багато зворушливих пісень (псалмів), які потім увійшли до Біблії. Один із псалмів починається так: «Над ріками вавилонськими сиділи ми і плакали, згадуючи про Сіон...». Лише коли Вавилон загинув під ударами персів (у 539 р. до н. е.), іудеї змогли повернутися на батьківщину.

Через кілька століть Палестина під назвою «Іудея» стала провінцією у складі Римської імперії. У той час там, за легендою, жив засновник християнської релігії Ісус Христос. Євреїв знову виселили з Іудеї у II ст., і вони розсіялися по всіх куточках великої Римської імперії.

Уривки з художнього фільму про Авраама

Стіна плачу

Стіна плачу в Єрусалимі – священне місце для всіх іудеїв світу.

Перевір себе:

1. Які два єврейських царства утворилися в ХІ ст. до н. е.? Хто об'єднав їх?

2. Чим прославився цар Соломон?

3. Які завоювання поклали край існуванню Іудейського та Ізраїльського царств?

Домашнє завдання:

1. З якої старовинної книги ми дізнаємося про історію, вірування, звичаї та побут стародавніх євреїв?

2. Прочитай уривки з «Повчань Соломонових» і скажи, які чесноти цінувалися і які вади засуджувалися в єврейському суспільстві у давнину. Порівняй, як до цих рис людини ставляться тепер.

3. Як єврейські племена оселилися в Палестині? Як жила патріархальна сім'я?

4. Як жили євреї в Єгипті? Якому богові поклонялися

5. Випиши в зошит крилаті вислови, що увійшли до нашої мови з Біблії (Старого Заповіту). Поясни, що вони означають.

Влаштувати вавилонське стовпотворіння.

Служити золотому тельцю.

Принести оливкове гілля.

Повернутися на землю обітовану.

Бути козлом відпущення.

Бути каменем спотикання.

Живитися манною небесною.

Посипати голову попелом.

Око за око, зуб за зуб.

Заборонений плід солодкий.

Допотопні часи.

Єгипетська робота.

Голос спраглого в пустелі.

Соломонів суд.

Змій-спокусник.

Золотий тілець.

Список використаних джерел:

1. Урок на тему «Давньоєврейське царство». Мaртинюк О. В., учитель історії, м. Полтава.

2. О. І. Шалагінова, Б. Б. Шалагінов. Історія стародавнього світу 6 клас, 2009.

3. Тураев Б. А. - История Древнего Востока, 2008.

4. Вигасин А.А. История древнего Востока. Издательство: Дрофа, 2006.

5. ukrmap.kiev.ua

Відредаговано і надіслано Сичем Д. Д.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.