ДЕРЖАВНІ, РЕЛІГІЙНІ ТА НАРОДНІ СВЯТА В УКРАЇНІ
      Український народ дуже працьовитий. Але в його буденному житті, попри всі негаразди, важливе місце посідають свята й урочистості, в яких втілюється душа народу, національні особливості і традиції українців. Вони урізноманітнюють і пожвавлюють будні, дають можливість відпочити, набратися духовної та творчої наснаги.

      Українські свята поділяються на державні, релігійні, професійні, народні та сімейно-побутові.
Урочистості, концерти, масові народні гуляння проходять в усіх містах і селах України. У великих містах свята закінчуються яскравим салютом.

      Державні свята офіційно оголошуються вихідними днями. До них належать і найбільші релігійні свята, які відзначає весь християнський світ. 

Державними святами в Україні є:
Новий рік — 1 січня,
Різдво Христове — 7 січня,
Міжнародний жіночий день — 8 березня,
День міжнародної солідарності трудящих — 1 і 2 травня,
День Перемоги — 9 травня,
Великдень (Пасха) — святкується за релігійним календарем,
Трійця — святкується за релігійним календарем,
День Конституції України — 28 червня,
День Незалежності України — 24 серпня.

      Нещодавно Україна відзначила чергову річницю незалежності. Це — найвизначніше свято нашої держави. З кожним роком воно набуває все більшої творчості, супроводжується новими національними традиціями. У цей день державні діячі покладають віти до пам'ятників видатним постатям країни — Володимиру Святому, Тарасу Шевченкові, Михайлу Грушевському. На головній вулиці столиці — Хрещатику — відбувається святковий військовий парад.

        Понад шістдесят свят вважаються неофіційними, вони не відзначені червоним кольором у календарі, здебільшого це професійні та міжнародні свята, які останнім часом увійшли до нашого суспільного життя, серед них — День св. Валентина (14 лютого), День національної культури (9 березня), День Матері (друга неділя травня), Міжнародний день людей похилого віку І. жовтня), День національної гвардії України (4 листопада), День української писемності та мови (9 листопада), Міжнародний день студентів (17 листопада), Міжнародний день інвалідів (3 грудня) тощо. Деякі з цих свят уже колись відзначалися. Так, День Матері перше святкувався в 1929 році на Галичині за ініціативою Союзу українок.

        Православні українці мають понад 20 релігійних свят. Окрім Різдва, Великодня, Трійці, або Зелених свят, найбільш урочисто відзначаються Хрещення .9 січня), Благовіщення (7 квітня), Вербна неділя перед Пасхою та Покрова (14 жовтня). Багато релігійних урочистостей супроводжуються давніми народними звичаями. Зокрема, на Трійцю оселі прикрашають зеленими гілками клена, верби, липи, ясеня тощо. їх стромляють біля вікон, за ікони, а підлогу встелюють запашними травами: любистком, м'ятою, ласкавцями. є свято символізує глибоку пошану людини до природи, її краси та неповторності.

         У серпні українці святкують три свята. Перший з них — медовий. У народі його ще звуть Маковієм (14 серпня). За звичаєм, у цей день ліпили вареники та пиріжки з маком. Другий Спас (Великий Спас)— яблучний (19 серпня). За переказами, саме на цей Спас князь Володимир прийняв хрещення. В стародавньому Києві в цей день освячували воду в Дніпрі, а потім у ній купалися люди, щоб очистися від лихої сили та уникнути хвороб. Тому в народі це свято ще нерідко називають «Спасом на воді». У цей день їдять яблука з медом, святять овочі та фрукти. Оскільки завершуються жнива, то це свято вважають ще святом врожаю. Третій Спас — горіховий - відзначають 29 серпня, коли достигають горіхи.

          Великого поширення в Україні, особливо в сільській місцевості, набули народні свята, що пов'язані з початком або закінченням аграрних робіт. Зокрема, влітку, в період підготовки до збирання врожаю, весело святкують день Івана Купала, а восени — обжинки.
Останнім часом державні свята в Україні дедалі більше набувають національних ознак. До нас повертається багато прекрасних звичаїв.

           Приміром, у перший день Нового року в оселях усе частіше лунають дзвінкі щедрівки:
Сію, вію, посіваю, з Новим роком всіх вітаю.
На щастя, на здоров'я та на Новий рік,
щоб уродило краще, як торік, —
жито, пшениця і всяка пашниця...

        Так діти вітають господарів з новорічним святом, бажаючи отримати святковий дарунок.
Новорічне свято — здавна одне з найулюбленіших в Україні. Багато радощів дарує воно і дорослим, і дітям: новорічні гуляння, феєрверки, подарунки від Діда Мороза і Снігуроньки, веселі зимові канікули і головну окрасу свята — ялинку, що сяє різнобарвними вогниками.
До речі, традиція ставити в українських хатах ялинку прийшла з Польщі та Литви ще наприкінці XIV ст. майже одночасно з прийняттям січневого літочислення. До того українці ототожнювали початок нового року з початком весни.

        Поверненням до духовності, відродженням свободи совісті й віросповідання стало урочисте святкування в Україні Різдва Христового і Великодня, або Пасхи. Зокрема, Великодні свята, які відзначають у першу неділю після весняного рівнодення і повного місяця, відродили дивовижне народне мистецтво — писанкарство. Українці займалися ним ще до прийняття християнства. IX ст. датується писанка з поетичною назвою «Берегиня». Щоправда, виготовлена вона з кераміки. У Київській Русі навіть існувало виробництво таких сувенірів. За свідченнями іноземних фахівців, українські писанки за художнім рівнем, розмаїттям кольорів, довершеністю малюнків і сюжетів прирівнюються до знаменитих китайських та японських мініатюр.

        Доповни до поданого в тексті переліку свят сімейні свята своєї родини: дні народження, ювілеї весілля батьків, дідусів і бабусь.