KNOWLEDGE HYPERMARKET


Електричний струм у газах. Самостійний і несамостійний розряди. Застосування струму в газах у побуті, в промисловості, техніці
 
Строка 1: Строка 1:
-
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Фізика і астрономія|Фізика і астрономія]]&gt;&gt;[[Фізика 9 клас|Фізика 9 клас]]&gt;&gt; Фізика: Електричний струм у газах. Самостійний і несамостійний розряди. Застосування струму в газах у побуті, в промисловості, техніці'''<metakeywords>Фізика, клас, урок, на Тему, Електричний струм у газах, Самостійний, несамостійний розряди, Застосування струму, в газах, у побуті, в промисловості, техніці</metakeywords>  
+
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Фізика і астрономія|Фізика і астрономія]]&gt;&gt;[[Фізика 9 клас|Фізика 9 клас]]&gt;&gt; Електричний струм у газах. Самостійний і несамостійний розряди. Застосування струму в газах у побуті, в промисловості, техніці'''<metakeywords>Фізика, клас, урок, на Тему, Електричний струм у газах, Самостійний, несамостійний розряди, Застосування струму, в газах, у побуті, в промисловості, техніці</metakeywords>  
-
<br> '''ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ У ГАЗАХ'''<br>Прочитавши назву параграфа, дехто з вас здивується: ми ж на початку розділу вивчали, що гази є діелектриками, а це означає, що в них немає вільних заряджених частинок. Тож про який електричний струм може йти мова? Зауваження цілком слушне, але йшлося про те, що гази є діелектриками за звичайних умов. Однак існують умови, за яких гази можуть ставати провідниками. Про те, коли це відбувається і що собою являє електричний струм у газах, ітиметься в цьому параграфі.<br>Проводимо експеримент<br>Складемо електричне коло з потужного джерела струму, гальванометра та двох металевих пластин (рис. 21.1, а). Пластини відсунуті одна від одної, отже, між ними є повітря. Замкнувши коло, побачимо, що стрілка гальванометра не відхиляється. А це означає, що в колі немає електричного струму або струм такий слабкий, що навіть чутливий гальванометр його не реєструє. Таким чином, можна зробити висновок: за звичайних умов у повітрі немає вільних заряджених частинок і воно не проводить електричного струму.<br>Помістимо між металевими пластинами запалену спиртівку і побачимо, що стрілка гальванометра відхиляється (рис. 21.1, б).  
+
<br> [[Відеоматеріал_до_уроку_на_тему_«Електричний_струм_у_газах._Самостійний_і_несамостійний_розряди»|'''ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ У ГАЗАХ''']]<br>Прочитавши назву параграфа, дехто з вас здивується: ми ж на початку розділу вивчали, що гази є [[Електрична_провідність_матеріалів:_провідники,_напівпровідники_та_діелектрики._Струм_у_металах|діелектриками]], а це означає, що в них немає вільних заряджених частинок. Тож про який [[Амперметр._Вимірювання_сили_струму|електричний струм]] може йти мова? Зауваження цілком слушне, але йшлося про те, що гази є діелектриками за звичайних умов. Однак існують умови, за яких гази можуть ставати провідниками. Про те, коли це відбувається і що собою являє електричний струм у газах, ітиметься в цьому параграфі.<br>'''Проводимо [[Спостереження_та_експеримент._Вимiрювання_та_вимiрювальнi_прилади|експеримент]]'''<br>Складемо [[Електричне_коло|електричне коло]] з потужного джерела струму, гальванометра та двох металевих пластин (рис. 21.1, а). Пластини відсунуті одна від одної, отже, між ними є повітря. Замкнувши коло, побачимо, що стрілка гальванометра не відхиляється. А це означає, що в колі немає електричного струму або струм такий слабкий, що навіть чутливий гальванометр його не реєструє. Таким чином, можна зробити висновок: за звичайних умов у повітрі немає вільних заряджених частинок і воно не проводить електричного струму.<br>Помістимо між металевими пластинами запалену спиртівку і побачимо, що стрілка гальванометра відхиляється (рис. 21.1, б).  
-
[[Image:F9211.jpg]]  
+
[[Image:F9211.jpg|660x262px|Експеримент. фото]]  
-
Це означає, що в повітрі з'явилися вільні заряджені частинки і воно почало проводити електричний струм. З'ясуємо, що це за частинки, звідки і як вони з'явилися.<br>И Знайомимося з механізмом провідності газів<br>Ви знаєте, що атом будь-якої речовини складається з позитивно зарядженого ядра та негативно заряджених електронів. Оскільки сумарний заряд електронів дорівнює заряду ядра, то атоми й молекули,<br>&nbsp;яких складається повітря, електронейтральні. Тому за звичайних умом повітря с ізолятором.<br>Полум'я нагріши повітря, й кінетична енергія теплового руху молекул (атомів) повітря збільшується. Тепер у разі їхнього зіткнення електрон може відірватися від молекули (атома) та стати вільним. Втративши електрон, молекула (атом) стає позитивним йоном.<br>Під час теплового руху електрон, зіткнувшись з нейтральними молекулою чи атомом, може «прилипнути» до них — таким чином утвориться негативний йон.<br>Процес утворення позитивних і негативних йонів та вільних електронів з молекул (атомів) називають йонізацією.<br>У результаті йонізації в газі з'являються вільні заряджені частинки: електрони, позитивні і негативні йони. Такий газ називають йонізованим.<br>Якщо йонізований газ помістити в електричне поле, то під дією поля позитивні йони рухатимуться в напрямку пластини, з'єднаної з негативним полюсом джерела струму, а електрони та негативні йони — в напрямку пластини, з'єднаної з позитивним полюсом джерела. У просторі між пластинами виникне напрямлений рух вільних заряджених частинок — електричний струм.<br>Електричний струм у газах являє собою напрямлений рух вільних електронів, позитивних і негативних йонів.<br>Слід звернути увагу на той факт, що газ може стати йонізованим не тільки в результаті підвищення його температури, але й внаслідок впливу інших чинників. Наприклад, верхні шари атмосфери Землі йонізуються під дією космічних променів; сильний йонізацій-ний вплив на газ мають рентгенівські промені й т. д.<br>ВДаемо визначення несамостійного газового розряду Електричний струм у газах інакше називають електричним або газовим розрядом. Дослід показує, що якщо усунути причину, яка викликала йонізацію газу (прибрати пальник, вимкнути джерело рентгенівського випромінювання тощо), то газовий розряд зазвичай припиняється.<br>Газовий розряд, який відбувається тільки за наявності зовнішнього йонізатора, називають несамостійним газовим розрядом.<br>З'ясуємо, чому після припинення дії йонізатора газовий розряд припиняється.<br>По-перше, у процесі теплового руху позитивний йон може наблизитися до електрона і притягти його, у результаті чого утвориться нейтральна молекула (атом) газу. Цей процес називають рекомбінацією (рис. 21.4). Унаслідок рекомбінації кількість вільних заряджених частинок у повітряному проміжку між пластинами зменшується.<br>По-друге, позитивний йон, досягши негативного електрода (катода), «забирає» з нього електрон і перетворюється на нейтральну молекулу (атом). Аналогічно негативний йон, досягши позитивного електрода (анода), віддає йому зайвий електрон і теж перетворюється на нейтральну молекулую (атом). Нейтральні молекули (атоми) повертаються в газ, а вільні електрони притягуються до анода й поглинаються ним.<br>Якщо йонізатор «працює», у газі безперервно з'являються нові йони. Після припинення дії йонізатора кількість вільних заряджених частинок у газі швидко зменшується і газ перестає бути провідником електрики.<br>□ Дізнаємося про йонізацію електронним ударом<br>За певних умов газ може проводити електричний струм і після припинення дії йонізатора.<br>Газовий розряд, який відбувається без дії зовнішнього йонізатора, називають самостійним газовим розрядом.<br>Розглянемо, як відбувається самостійний газовий розряд. Уявіть собі вільний електрон, що під дією електричного поля рухається в напрямку від катода до анода. Під час руху швидкість електрона поступово зростає (аналогічно тому, як зростає швидкість каменя, що падає, під дією гравітаційного поля Землі). Разом з цим на своєму шляху електрон стикається з частинками газу (атомами, молекулами, йонами) і втрачає свою швидкість. Якщо ж на проміжку між зіткненнями електрон встигне набути великої швидкості, а отже, достатньої кінетичної енергії, то, зіткнувшись з нейтральними атомом чи молекулою, він може вибити з них електрон, іншими словами, може їх йонізувати. Таким чином, у результаті йонізації атома чи молекули утворюються позитивний йон і ще один електрон. Послідовність таких зіткнень спричиняє створення електронної лавини (рис. 21.5).
+
''Рис. 21.1. Експеримент.''
-
[[Image:F9215.jpg]]  
+
Це означає, що в повітрі з'явилися вільні заряджені частинки і воно почало проводити електричний струм. З'ясуємо, що це за частинки, звідки і як вони з'явилися.<br>'''Знайомимося з механізмом провідності газів'''<br>Ви знаєте, що [[42._Будова_атома:_ядро_і_електронна_оболонка._Склад_атомних_ядер._Протонне_число._Нуклонне_число._Сучасне_формулювання_періодичного_закону|атом ]]будь-якої речовини складається з позитивно зарядженого ядра та негативно заряджених електронів. Оскільки сумарний заряд електронів дорівнює заряду ядра, то [[Конспект_уроку:_Будова_речовини._Атоми_і_молекули._Будова_атома.|атоми й молекули]], з яких складається повітря, електронейтральні. Тому за звичайних умом повітря є ізолятором.<br>Полум'я нагріває повітря, й кінетична енергія теплового руху молекул (атомів) повітря збільшується. Тепер у разі їхнього зіткнення електрон може відірватися від молекули (атома) та стати вільним. Втративши електрон, молекула (атом) стає позитивним йоном.<br>Під час теплового руху електрон, зіткнувшись з нейтральними молекулою чи атомом, може «прилипнути» до них — таким чином утвориться негативний йон.<br>Процес утворення позитивних і негативних йонів та вільних електронів з молекул (атомів) називають йонізацією.<br>У результаті йонізації в газі з'являються вільні заряджені частинки: електрони, позитивні і негативні йони. Такий газ називають йонізованим.<br>Якщо йонізований газ помістити в електричне поле, то під дією поля позитивні йони рухатимуться в напрямку пластини, з'єднаної з негативним полюсом джерела струму, а електрони та негативні йони — в напрямку пластини, з'єднаної з позитивним полюсом джерела. У просторі між пластинами виникне напрямлений рух вільних заряджених частинок — електричний струм.<br>Електричний струм у газах являє собою напрямлений рух вільних електронів, позитивних і негативних йонів.<br>Слід звернути увагу на той факт, що газ може стати йонізованим не тільки в результаті підвищення його температури, але й внаслідок впливу інших чинників. Наприклад, верхні шари атмосфери Землі йонізуються під дією космічних променів; сильний йонізацій-ний вплив на газ мають рентгенівські промені й т. д.<br>ВДаемо визначення несамостійного газового розряду Електричний струм у газах інакше називають електричним або газовим розрядом. Дослід показує, що якщо усунути причину, яка викликала йонізацію газу (прибрати пальник, вимкнути джерело рентгенівського випромінювання тощо), то газовий розряд зазвичай припиняється.<br>Газовий [[Відеоматеріал_на_тему_«Електричний_струм_у_газах._Самостійний_і_несамостійний_розряди.»|розряд]], який відбувається тільки за наявності зовнішнього йонізатора, називають несамостійним газовим розрядом.<br>'''З'ясуємо, чому після припинення дії йонізатора газовий розряд припиняється.'''<br>По-перше, у процесі теплового руху позитивний йон може наблизитися до електрона і притягти його, у результаті чого утвориться нейтральна молекула (атом) газу. Цей процес називають рекомбінацією (рис. 21.4). Унаслідок рекомбінації кількість вільних заряджених частинок у повітряному проміжку між пластинами зменшується.<br>По-друге, позитивний йон, досягши негативного електрода (катода), «забирає» з нього електрон і перетворюється на нейтральну молекулу (атом). Аналогічно негативний йон, досягши позитивного електрода (анода), віддає йому зайвий електрон і теж перетворюється на нейтральну молекулую (атом). Нейтральні молекули (атоми) повертаються в газ, а вільні електрони притягуються до анода й поглинаються ним.<br>Якщо йонізатор «працює», у газі безперервно з'являються нові йони. Після припинення дії йонізатора кількість вільних заряджених частинок у газі швидко зменшується і газ перестає бути провідником електрики.<br>□ Дізнаємося про йонізацію електронним ударом<br>За певних умов газ може проводити електричний струм і після припинення дії йонізатора.<br>Газовий розряд, який відбувається без дії зовнішнього йонізатора, називають самостійним газовим розрядом.<br>Розглянемо, як відбувається самостійний газовий розряд. Уявіть собі вільний електрон, що під дією електричного поля рухається в напрямку від катода до анода. Під час руху швидкість електрона поступово зростає (аналогічно тому, як зростає швидкість каменя, що падає, під дією гравітаційного поля Землі). Разом з цим на своєму шляху електрон стикається з частинками газу (атомами, молекулами, йонами) і втрачає свою швидкість. Якщо ж на проміжку між зіткненнями електрон встигне набути великої швидкості, а отже, достатньої кінетичної енергії, то, зіткнувшись з нейтральними атомом чи молекулою, він може вибити з них електрон, іншими словами, може їх йонізувати. Таким чином, у результаті йонізації атома чи молекули утворюються позитивний йон і ще один електрон. Послідовність таких зіткнень спричиняє створення електронної лавини (рис. 21.2).
-
Описаний процес називають ударною йонізацією або йонізацією електронним ударом.<br>Усі електрони, що утворилися внаслідок ударної йонізації, прямують до анода і врешті-решт поглинаються ним. Проте газовий розряд не припиниться, якщо в ньому будуть з'являтися нові електрони. Одним із джерел нових електронів може бути поверхня катода. Річ у тім, що утворені внаслідок ударної йонізації позитивні йони прямують до катода й вибивають з нього ноні електрони. Іншими слонами, ннаслідок бомбар душіння катода позитинними ііонпми нідбушн ться емісія (випускання)<br>|П| З'ясовуємо, за яких умов можлива йонізація електронним ударом Щоб електрон зміг у разі зіткнення вибити електрон із нейтральних атома чи молекули, він має набути достатньо великої енергії. Досягти її електрон може у двох випадках: якщо буде або довго розганятись, або швидко розганятись.<br>За атмосферного тиску електрон дуже часто зазнає зіткнень, тому електричне поле, в якому він рухається, має бути досить сильним., щоб електрон зміг набути енергії, необхідної для йонізації за короткий проміжок часу між зіткненнями.<br>Якщо ж газ досить розріджений, то час між зіткненнями значно збільшується й електрон може набути енергії, необхідної для йонізації молекули, в слабішому полі.<br>Підбиваємо підсумки<br>&nbsp;За звичайних умов газ практично не містить вільних заряджених частинок, тому не проводить електричного струму. Щоб газ почав проводити струм, його необхідно йонізувати. Йонізацією газу називають процес утворення позитивних і негативних йонів та вільних електронів з електрично нейтральних атомів і молекул.<br>Електричний струм у газах являє собою напрямлений рух вільних електронів, позитивних і негативних йонів.<br>Газовий розряд, який відбувається тільки за наявності зовнішнього йонізатора, називають несамостійним газовим розрядом. Розряд у газі, що відбувається без дії зовнішнього йонізатора, називають самостійним газовим розрядом — він можливий завдяки йонізації електронним ударом та емісії електронів з катода.<br><br><br>Фізика 9 клас. Ф.Я.Божинова, М.М.Кірюхін О.О.Кірюхіна  
+
[[Image:F9215.jpg|Електронна лавіна. фото]]
 +
 
 +
''Рис. 21.2. Електронна лавіна.''
 +
 
 +
Описаний процес називають ударною йонізацією або йонізацією електронним ударом.<br>Усі електрони, що утворилися внаслідок ударної йонізації, прямують до анода і врешті-решт поглинаються ним. Проте газовий розряд не припиниться, якщо в ньому будуть з'являтися нові електрони. Одним із джерел нових електронів може бути поверхня катода. Річ у тім, що утворені внаслідок ударної йонізації позитивні йони прямують до катода й вибивають з нього ноні електрони. Іншими слонами, ннаслідок бомбар душіння катода позитинними ііонпми нідбушн ться емісія (випускання)
 +
 
 +
<br>'''З'ясовуємо, за яких умов можлива йонізація електронним ударом '''
 +
 
 +
Щоб електрон зміг у разі зіткнення вибити електрон із нейтральних атома чи молекули, він має набути достатньо великої енергії. Досягти її [[Ілюстрації_до_теми_«Будова_атома._Електрон._Йон»|електрон ]]може у двох випадках: якщо буде або довго розганятись, або швидко розганятись.<br>За атмосферного тиску електрон дуже часто зазнає зіткнень, тому електричне поле, в якому він рухається, має бути досить сильним., щоб електрон зміг набути енергії, необхідної для йонізації за короткий проміжок часу між зіткненнями.<br>Якщо ж газ досить розріджений, то час між зіткненнями значно збільшується й електрон може набути енергії, необхідної для йонізації молекули, в слабішому полі.<br>Підбиваємо підсумки<br>&nbsp;За звичайних умов газ практично не містить вільних заряджених частинок, тому не проводить електричного струму. Щоб газ почав проводити струм, його необхідно йонізувати. Йонізацією газу називають процес утворення позитивних і негативних йонів та вільних електронів з електрично нейтральних атомів і молекул.<br>Електричний струм у газах являє собою напрямлений рух вільних електронів, позитивних і негативних йонів.<br>Газовий розряд, який відбувається тільки за наявності зовнішнього йонізатора, називають несамостійним газовим розрядом. Розряд у газі, що відбувається без дії зовнішнього йонізатора, називають самостійним газовим розрядом — він можливий завдяки йонізації електронним ударом та емісії електронів з катода.<br><br><br>''[[Фізика_9_клас|Фізика 9 клас. ]]Ф.Я.Божинова, М.М.Кірюхін О.О.Кірюхіна''
<br>  
<br>  

Текущая версия на 16:51, 8 июля 2012

Гіпермаркет Знань>>Фізика і астрономія>>Фізика 9 клас>> Електричний струм у газах. Самостійний і несамостійний розряди. Застосування струму в газах у побуті, в промисловості, техніці


ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ У ГАЗАХ
Прочитавши назву параграфа, дехто з вас здивується: ми ж на початку розділу вивчали, що гази є діелектриками, а це означає, що в них немає вільних заряджених частинок. Тож про який електричний струм може йти мова? Зауваження цілком слушне, але йшлося про те, що гази є діелектриками за звичайних умов. Однак існують умови, за яких гази можуть ставати провідниками. Про те, коли це відбувається і що собою являє електричний струм у газах, ітиметься в цьому параграфі.
Проводимо експеримент
Складемо електричне коло з потужного джерела струму, гальванометра та двох металевих пластин (рис. 21.1, а). Пластини відсунуті одна від одної, отже, між ними є повітря. Замкнувши коло, побачимо, що стрілка гальванометра не відхиляється. А це означає, що в колі немає електричного струму або струм такий слабкий, що навіть чутливий гальванометр його не реєструє. Таким чином, можна зробити висновок: за звичайних умов у повітрі немає вільних заряджених частинок і воно не проводить електричного струму.
Помістимо між металевими пластинами запалену спиртівку і побачимо, що стрілка гальванометра відхиляється (рис. 21.1, б).

Експеримент. фото

Рис. 21.1. Експеримент.

Це означає, що в повітрі з'явилися вільні заряджені частинки і воно почало проводити електричний струм. З'ясуємо, що це за частинки, звідки і як вони з'явилися.
Знайомимося з механізмом провідності газів
Ви знаєте, що атом будь-якої речовини складається з позитивно зарядженого ядра та негативно заряджених електронів. Оскільки сумарний заряд електронів дорівнює заряду ядра, то атоми й молекули, з яких складається повітря, електронейтральні. Тому за звичайних умом повітря є ізолятором.
Полум'я нагріває повітря, й кінетична енергія теплового руху молекул (атомів) повітря збільшується. Тепер у разі їхнього зіткнення електрон може відірватися від молекули (атома) та стати вільним. Втративши електрон, молекула (атом) стає позитивним йоном.
Під час теплового руху електрон, зіткнувшись з нейтральними молекулою чи атомом, може «прилипнути» до них — таким чином утвориться негативний йон.
Процес утворення позитивних і негативних йонів та вільних електронів з молекул (атомів) називають йонізацією.
У результаті йонізації в газі з'являються вільні заряджені частинки: електрони, позитивні і негативні йони. Такий газ називають йонізованим.
Якщо йонізований газ помістити в електричне поле, то під дією поля позитивні йони рухатимуться в напрямку пластини, з'єднаної з негативним полюсом джерела струму, а електрони та негативні йони — в напрямку пластини, з'єднаної з позитивним полюсом джерела. У просторі між пластинами виникне напрямлений рух вільних заряджених частинок — електричний струм.
Електричний струм у газах являє собою напрямлений рух вільних електронів, позитивних і негативних йонів.
Слід звернути увагу на той факт, що газ може стати йонізованим не тільки в результаті підвищення його температури, але й внаслідок впливу інших чинників. Наприклад, верхні шари атмосфери Землі йонізуються під дією космічних променів; сильний йонізацій-ний вплив на газ мають рентгенівські промені й т. д.
ВДаемо визначення несамостійного газового розряду Електричний струм у газах інакше називають електричним або газовим розрядом. Дослід показує, що якщо усунути причину, яка викликала йонізацію газу (прибрати пальник, вимкнути джерело рентгенівського випромінювання тощо), то газовий розряд зазвичай припиняється.
Газовий розряд, який відбувається тільки за наявності зовнішнього йонізатора, називають несамостійним газовим розрядом.
З'ясуємо, чому після припинення дії йонізатора газовий розряд припиняється.
По-перше, у процесі теплового руху позитивний йон може наблизитися до електрона і притягти його, у результаті чого утвориться нейтральна молекула (атом) газу. Цей процес називають рекомбінацією (рис. 21.4). Унаслідок рекомбінації кількість вільних заряджених частинок у повітряному проміжку між пластинами зменшується.
По-друге, позитивний йон, досягши негативного електрода (катода), «забирає» з нього електрон і перетворюється на нейтральну молекулу (атом). Аналогічно негативний йон, досягши позитивного електрода (анода), віддає йому зайвий електрон і теж перетворюється на нейтральну молекулую (атом). Нейтральні молекули (атоми) повертаються в газ, а вільні електрони притягуються до анода й поглинаються ним.
Якщо йонізатор «працює», у газі безперервно з'являються нові йони. Після припинення дії йонізатора кількість вільних заряджених частинок у газі швидко зменшується і газ перестає бути провідником електрики.
□ Дізнаємося про йонізацію електронним ударом
За певних умов газ може проводити електричний струм і після припинення дії йонізатора.
Газовий розряд, який відбувається без дії зовнішнього йонізатора, називають самостійним газовим розрядом.
Розглянемо, як відбувається самостійний газовий розряд. Уявіть собі вільний електрон, що під дією електричного поля рухається в напрямку від катода до анода. Під час руху швидкість електрона поступово зростає (аналогічно тому, як зростає швидкість каменя, що падає, під дією гравітаційного поля Землі). Разом з цим на своєму шляху електрон стикається з частинками газу (атомами, молекулами, йонами) і втрачає свою швидкість. Якщо ж на проміжку між зіткненнями електрон встигне набути великої швидкості, а отже, достатньої кінетичної енергії, то, зіткнувшись з нейтральними атомом чи молекулою, він може вибити з них електрон, іншими словами, може їх йонізувати. Таким чином, у результаті йонізації атома чи молекули утворюються позитивний йон і ще один електрон. Послідовність таких зіткнень спричиняє створення електронної лавини (рис. 21.2).

Електронна лавіна. фото

Рис. 21.2. Електронна лавіна.

Описаний процес називають ударною йонізацією або йонізацією електронним ударом.
Усі електрони, що утворилися внаслідок ударної йонізації, прямують до анода і врешті-решт поглинаються ним. Проте газовий розряд не припиниться, якщо в ньому будуть з'являтися нові електрони. Одним із джерел нових електронів може бути поверхня катода. Річ у тім, що утворені внаслідок ударної йонізації позитивні йони прямують до катода й вибивають з нього ноні електрони. Іншими слонами, ннаслідок бомбар душіння катода позитинними ііонпми нідбушн ться емісія (випускання)


З'ясовуємо, за яких умов можлива йонізація електронним ударом

Щоб електрон зміг у разі зіткнення вибити електрон із нейтральних атома чи молекули, він має набути достатньо великої енергії. Досягти її електрон може у двох випадках: якщо буде або довго розганятись, або швидко розганятись.
За атмосферного тиску електрон дуже часто зазнає зіткнень, тому електричне поле, в якому він рухається, має бути досить сильним., щоб електрон зміг набути енергії, необхідної для йонізації за короткий проміжок часу між зіткненнями.
Якщо ж газ досить розріджений, то час між зіткненнями значно збільшується й електрон може набути енергії, необхідної для йонізації молекули, в слабішому полі.
Підбиваємо підсумки
 За звичайних умов газ практично не містить вільних заряджених частинок, тому не проводить електричного струму. Щоб газ почав проводити струм, його необхідно йонізувати. Йонізацією газу називають процес утворення позитивних і негативних йонів та вільних електронів з електрично нейтральних атомів і молекул.
Електричний струм у газах являє собою напрямлений рух вільних електронів, позитивних і негативних йонів.
Газовий розряд, який відбувається тільки за наявності зовнішнього йонізатора, називають несамостійним газовим розрядом. Розряд у газі, що відбувається без дії зовнішнього йонізатора, називають самостійним газовим розрядом — він можливий завдяки йонізації електронним ударом та емісії електронів з катода.


Фізика 9 клас. Ф.Я.Божинова, М.М.Кірюхін О.О.Кірюхіна



Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення



Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.