Просмотр — Гипермаркет знаний

KNOWLEDGE HYPERMARKET
Зміст Слова про похід Ігорів. Сюжет. Жанр.
У вас нет разрешения на действие «исправление этой страницы» по следующей причине:
Запрошенное действие могут выполнять только участники из группы giper.
Вы можете просмотреть и скопировать исходный текст этой страницы:
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Українська література|Українська література]]&gt;&gt;[[Українська література 8 клас|Українська література 8 клас]]&gt;&gt;Українська література:Зміст “Слова про похід Ігорів”. Сюжет. Жанр. Образи руських князів у творі. Наскрізна ідея патріотизму '''<metakeywords>українська література, 8 клас, урок, на тему,Зміст Слова про похід Ігорів, Сюжет Слова, Жанр Слова, Образи руських князів у Слові, Наскрізна ідея патріотизму </metakeywords> 

'''[[Тема 3. Слово. Речення|Слово]] про похід Ігорів.'''<br>

Чи не гоже було б нам, браття, почати [[Старі й нові слова в українській мові|'''старими словами''']]<br>ратних повістей про похід Ігорів, Ігоря Святославича?<br>Початися ж тій пісні по билицях часу нашого,<br>а не за вимислом Бояна.<br>Боян-бо віщий,<br>якщо кому хотів пісню творити,<br>то розтікався він мислю по древу,<br>сірим вовком по землі,<br>сизим орлом під хмарами.<br>Споминав він, кажуть, давніх часів усобиці —<br>тоді напускав десять соколів на стадо лебедів:<br>котрого сокіл настигає,<br>той спершу пісню співає<br>старому Ярославу;<br>хороброму Мстиславу,<br>який зарізав Редедю перед полками касозькими;<br>красному Романові Святославичу.<br>Боян же, браття,<br>не десять соколів на стадо лебедів пускає,<br>а свої віщі персти на живії струни накладає, —<br>і вони самі князям славу рокотали.<br>Почнем же, браття, повість оцю<br>од старого Володимира до нинішнього Ігоря,<br>який укріпив ум силою своєю<br>і вигострив серця своєю мужністю;<br>сповнившись ратного духу,<br>він навів свої хоробрі полки<br>на землю Половецькую3<br>за землю Руськую.<br>О Бояне, соловію години давньої!<br>Аби ти оці полки ощебетав,<br>скачучи, соловію, помислом по древу,<br>літаючи умом під хмарами,<br>звиваючи славу обаполи часу нашого,<br>біжачи тропою Трояна через поля на гори!<br>Співати було б пісню Ігореві, того (Олега) внуку:<br>«Не буря соколів занесла через поля широкії —<br>стадами галки біжать до Дону великого».<br>А чи так заспівати було б, віщий Бояне, Велесів внуче:<br>«Коні іржуть за Сулою —<br>дзвенить слава в Києві;<br>&nbsp; труби трублять в Новгороді —<br>стоять стяги в Путивлі».<br>Ігор жде милого брата Всеволода.<br>І сказав йому буй-тур Всеволод:<br>«Один брат,<br>один світ світлий — ти, Ігорю!<br>Оба ми є Святославичі!<br>Сідлай, брате, свої борзії коні,<br>а мої вже готові,<br>осідлані під Курськом, попереду.<br>А мої ті куряни — воїни вправні:<br>під трубами повиті,<br>під шоломами злеліяні,<br>кінцем списа згодовані,<br>путі їм відомі,<br>яруги їм знайомі,<br><br> 

----

Новгород — місто Новгород-Сіверський на Десні, де князював Ігор Святославич.<br>Стяги в Путивлі — полки в місті Путивлі на річці Сейм, де князював Ігорів син Володимир.<br>Буй-тур — хоробрий, сміливий дикий бик;<br>Тур — бог сили, лицарської честі в язичницькій міфології.<br> 

----

<br>луки у них напружені,<br>сайдаки отворені,<br>шаблі вигострені;<br>самі скачуть, як ті сірії вовки в полі,<br>шукаючи собі честі, а князю - слави».<br>Тоді Ігор глянув на світлою сонце й побачив,<br>ідо воно тьмою всіх його воїв прикрило.<br>І сказав Ігор до дружини своєї:<br>«Браття і дружино!<br>Лучче ж би потятим бути,<br>аніж полоненим бути.<br>Тож всядьмо, браття, на свої борзії коні<br>та на Дін синій поглянем».<br>Спала князю на ум охота<br>і жадоба спробувати Дону великого<br>знамення йому заступила. <br>«Хочу-бо, — сказав, --<br>списа приломити кінець поля Половецького;<br>з вами, русичі,<br>хочу голову свою положити<br>або напитися шоломом з Дону!»<br>Тоді вступив Ігор-князь в золоте стремено<br>і поїхав по чистому полю.<br>Сонце йому тьмою путь заступало;<br>ніч, стогнучи йому грозою, птиць збудила;<br>лютий свист зблизька встав:<br>Див1 кличе з верху дерева —<br>велить прислухатись землі незнаємій:<br>Волзі, і Помор'ю, і Посуллю,<br>і Сурожу, і Корсуню,<br>і тобі, тмутороканський ідол2!<br>І половці небитими дорогами<br>побігли до Дону великого;<br>кричать теліги опівночі,<br>мов лебеді сполохані.<br>Ігор на Дін воїв веде!<br>Уже-бо біди його птахи ждуть по дуб'ю,<br>вовки стрях наводять по яругах,<br>орли клекотом по кості звірів зовуть,<br>лисиці брешуть на черленії щити3.<br>О Руська земле, уже за горами сси!<br>Довго ніч меркне. Зоря-світ запалала.<br>Мла поля покрила. Щебет солов'їв заснув,<br>говір галок пробудився.<br>Русичі великії поля черленими щитами перегородили,<br>шукаючи собі честі, а князю — слави.<br>З зарання в п'ятницю<br>вони потоптали погані полки половецькії<br>і, сипнувши стрілами по полю,<br>помчали красних дівчат половецьких,<br>а з ними злото, і паволоки,<br>і дорогі оксамити.<br>Покривалами, і опанчами, і кожухами<br>почали мости мостити<br>по болотах і багнистих місцях, —<br>і всякими узороччями половецькими.<br>Черлен стяг, біла хоругов,<br>черлена чілка, сріберне ратище —<br>хороброму Святославичу.<br>Дрімає в полі Олегове хоробреє гніздо.<br>Далеко залетіло!<br>Не було воно в обиду породжене<br>ні соколу,<br>ні кречету,<br>ні тобі, чорний ворон,<br>поганий половчине!<br>Гзак біжить сірим вовком,<br>Кончак йому вслід править до Дону великого.<br>

Паволоки- дорогі шовкові тканини, виготовлені у Візантії.<br>Узоріччя - дорогоцінні речі з різьбленням або вишитими візерунками.<br>Олегове хоробреє гніздо — нащадки князя Олега Святославича, які брали участь у поході — Ігор, його син Володимир, брат Всеволод і небіж Святослав.<br>Гзак, Кончак половецькі хани, які неодноразово очолювали набіги кочовиків на [[Розквіт Київської Русі|'''Русь''']].

Другого дня вельми рано<br>кривавії зорі світ провіщають;<br>чорнії тучі з моря йдуть,<br>хотять прикрити чотири сонця,<br>а в них трепечуть блискавки синії.<br>Бути грому великому!<br>Іти дощу стрілами з Дону великого!<br>Отут списам поломитись,<br>отут шаблям пощербитись<br>об шоломи половецькії<br>на ріці на Каялі<br>близ Дону великого!<br>Руська земле, уже за горами єси!<br>Ось вітри, Стрибожі внуки,<br>віють з моря стрілами на хоробрі полки Ігореві.<br>Земля гуде.<br>Ріки мутно течуть.<br>Порохи поля прикривають.<br>Стяги говорять.<br>Половці ідуть од Дону,<br>і од моря,<br>і зо всіх сторін руські полки обступили.<br>Діти бісові кликом поля перегородили,<br>а хоробрі русичі перегородили черленими щитами.<br>Яр-туре Всеволоде!<br>Стоїш ти в обороні,<br>прищеш ти на воїв стрілами,<br>гримиш ти об шоломи мечами харалужними.<br>Куди тур поскакає, своїм злотим шоломом посвічуючи,<br>там і лежать поганії голови половецькії.<br>Поскіпані шаблями гартованими шоломи оварськії<br>тобою, яр-туре Всеволоде!<br>Що там рани, дороге браття,—<br>забув він почесть і життя,<br>і города Чернігова отчий злотий стіл,<br>і жони своєї милої, красної Глібівни,<br>звичаї і обичаї!<br>Були віки Трояна, минули літа Ярослава;

Лара лужни- стальний, булатний.<br>О в а р и - тюркські племена, які прийшли в VI ст. з Дентальної Азії та оселилися на берегах Дунаю

<br>були походи Олегові,<br>Олега Святославича.<br>Той-бо Олег мечем крамолу кував<br>і стріли по землі сіяв.<br>Вступає він в злоте стремено в городі Тмуторокані, —<br>і той дзвін чув давній великий Ярославів син Всеволод,<br>а Володимир кожен ранок уші закладав у Чернігові.<br>Бориса ж В'ячеславича<br>хвальба на суд привела<br>і на Канині зелений постелила покров<br>за обиду Олегову,<br>хороброго і молодого князя.<br>З тієї ж Канини Святополк повелів взяти отця свойого<br>межи угорськими інохідцями<br>до святої Софії, до Києва.<br>Тоді, за Олега Гориславича,<br>сіялося й виростало усобицями,<br>гинуло добро Даждьбожого внука,<br>в княжих крамолах віки вкоротилися людям.<br>Тоді по Руській землі рідко ратаї гейкали,<br>та часто ворони каркали,<br>трупи собі ділячи,<br>а галки свою річ говорили:<br>хотять полетіти за поживою.<br>То було в ті битви і в ті походи,<br>а такої битви — не чувано!<br>З зарання до вечора, 

з вечора до світу летять стріли гартовані,<br>гримлять шаблі об шоломи,<br>тріщать списи харалужнії у полі незнаємім,<br>серед землі Половецької.<br>Чорна земля під копитьми кістьми була засіяна,

Походи Олегові — Олег Святославич, дід Ігоря, вів безперервну боротьбу за київський престол, залучаючи половців, які завдавали русичам багато горя, за що й прозвали князя Гориславичем.<br>Уші закладав у Чернігові — Володимир Мономах, княжачи в Чернігові й остерігаючись нападу Олега, зачиняв міські ворота і вдень, для чого дерев'яні засуви закладали в «уші» - діри в стояках воріт або в стінах.<br>Д а ж д ь б о ж и й внук - руський народ.

<br>а кров'ю полита:<br>тугою зійшло це по Руській землі!<br>Що там шумить,<br>що там дзвенить<br>здалеку рано перед зорями?<br>Ігор полки завертає:<br>жаль-бо йому милого брата Всеволода.<br>Билися день,<br>билися другий;<br>третього дня під полудень упали стяги Ігореві.<br>Тут два брати розлучились на березі бистрої Каяли;<br>тут кривавого вина недостало;<br>тут пир доконали хоробрі русичі:<br>сватів напоїли<br>

Сватів — тут: половців, адже руські князі часто родичалися з Половецькою знаттю, зокрема хан Кончак доводився Ігорю сватом

<br>і самі полягли<br>за землю [[Перші князі Київської Русі|'''Руськую.''']]<br>Никне трава жалощами,<br>а дерево з тугою к землі приклонилось.<br>Уже-бо, браття, невеселая година настала,<br>уже пустиня силу прикрила.<br>Встала обида в силах Даждьбожого внука,<br>вступила дівою на землю Трояна,<br>заплескала лебединими крильми1 на синім морі край Дону;<br>плещучи, прогнала щедрості часи.<br>Воювання князям із поганими пропало,<br>сказав-бо брат брату:<br>«Се моє, і те — моє теж».<br>І почали князі про малеє — «се великеє» — мовити<br>і самі на себе крамолу кувати.<br>А погані з усіх сторін приходили з побідами<br>на землю Руську.<br>О, далеко зайшов сокіл, птиць б'ючи, — к морю!<br>А Ігоря хороброго полку — не воскресити!<br>За ним кликнули Карна і Жля2,<br>поскакали по Руській землі,<br>вогонь людям мечучи в полум'янім розі.<br>Жони руськії заплакали, мовлячи:<br>«&nbsp;Уже нам своїх милих лад3<br>ні мислію помислити,<br>ні думою здумати,<br>ні очима оглядіти,<br>а злота і срібла того не мало загубити».<br>І застогнав же, браття, Київ тугою,<br>а Чернігів напастьми.<br>Тоска розлилася по Руській землі,<br>печаль буйна тече серед землі Руської.<br>А князі самі на себе крамолу кували,<br>а поганії самі, з побідами набігаючи на Руськую землю,<br>хапали дань — по бранці од двора.<br>Тії-бо два хоробрі Святославичі, Ігор і Всеволод,

Обида заплескала лебединими крильми — уособлення кривди в образі діви-обиди з лебединими крильми, пов'язане з дохристиянськими уявленнями слов'ян.<br>2 К а р н а, Жля — персоніфіковані образи скорботи, плачу за убитими.<br>3 Л а д о, лада — чоловік, дружина.

<br>уже лжу розбудили,<br>котру ото приспав був отець їх,<br>Святослав грізний великий київський грозьбою;<br>він прибив її своїми сильними полками<br>і харалужними мечами,<br>наступив на землю Половецькую,<br>притоптав горби і яруги,<br>змутив ріки і озера,<br>висушив потоки і болота.<br>А поганого Кобяка<br>із лукомор'я,<br>од залізних великих полків половецьких,<br>як вихор, вихопив.<br>І упав той Кобяк<br>в граді Києві,<br>в гридниці Святослава.<br>Тут німці і венеціанці,<br>тут греки і морава1<br>співають славу Святославу, 

корять князя Ігоря,<br>що потопив добро на дні Каяли, 

ріки половецької,<br>— руського злота насипали.<br>Тут Ігор-князь висів із сідла злотого та в сідло невольниче.<br>Сумні ж в городах заборола2,<br>а веселощі поникли. 

<br>1. Порівняйте картини природи перед першою і другою битвами русичів із половцями. Розкрийте їх значення.<br>2. Н''азвіть художні засоби у висловлюваннях: «вони потоптали погані полки половецькії», «покривалами, і опанчами, і кожуха ми почали мости мостити». Поясніть їх зміст. Як ці рядки поеми характеризують русичів?<br>3. Про які чотири сонця говориться у тексті поеми? Поясніть символічний смисл цих образів.<br>4. Розкажіть, як ви уявляєте бій Всеволода з половцями, його настрій, переживання. Використовуйте вислови з тексту. Які якості князя підкреслює автор «Слова...», називаючи його буй-туром, яр-туром! Богом чого у давніх слов'ян був Тур?<br>5. Які риси характеру виявляє Ігор під час бою? Підтвердіть свої думки посиланням на текст. Що в діях князя автор поеми схвлює, а що засуджує?''<br> 

Морава, морав'яни — чехи.<br>Заборола — захисні укріплення із колод або дощок, вивершені поверх земляних валів навколо міст.<br> 

6.''Які символічно-міфологічні образи використано в поемі, з якою метою? Які вірування — язичницькі чи християнські —<br>тут переважають?'' Як названо ворогів русичів і чому? Кого називає автор твору Даждьбожим внуком? Пригадайте, хто такий Даждьбог (Дажбог).<br>7. Визначте, які художні засоби використовує автор у творі для змалювання поразки Ігоря? Наведіть конкретні приклади.<br>''8. Які зображувально-виражальні мовні засоби використовує автор, змальовуючи перемогу Святослава над половцями?''<br>''9. Розгляньте картини сучасного художника В'ячеслава Назарука «Сонячне затемнення» (с. 44) та «Битва» (с. 49). За допомогою яких деталей художник передав напруженість дії поеми?''<br><br><br>А Святослав мутен сон бачив у[[Мій Київ 5 клас|'''Києві''']] на горах.<br>«Сю ніч з вечора одягали мене, — сказав, —<br>чорним покривалом на кроваті тисовій1,<br>черпали мені синє вино, з горем змішане,<br>сипали мені з порожніх сайдаків пособників-поган<br>великий жемчуг на лоно<br>і ніжили мене.<br>Уже дошки без князька в моїм теремі злотоверхім.<br>Всю ніч з вечора сірі ворони каркали під Ілісенським на оболоні,<br>були в дебрі Кияні<br>і неслися до синього моря».<br>І сказали бояри князю:<br>«Уже, княже, туга ум полонила;<br>се-бо два соколи2 злетіли з отчого стола злотого<br>пошукати града Тмутороканя<br>або напитися шоломом з Дону.<br>Уже соколам тим крильця повтинали поганих шаблями,<br>а їх самих опутали у пута залізні.<br>Темно-бо було в третій день:<br>два сонця затемнились,<br>оба багрянії стовпи погасились<br>і з ними молоді два місяці,<br>Олег і Святослав,<br>тьмою там заволоклися,<br>і в морі потонули,<br>і велику зухвалість подали хинові'!.<br>На ріці на Каялі тьма світ покрила;<br>по Руській землі простерлися половці,

Тисовий - зроблений із т и с у - цінного дерева червоного ко-<br>льору.<br>Два соколи — тут: князі Ігор та Всеволод

наче пардуже гніздо1.<br>Уже упала хула на хвалу,<br>уже вдарило насилля на волю,<br>уже кинувся див на землю.<br>І от готськії краснії діви<br>заспівали на березі синього моря:<br>дзвонять руським золотом,<br>славлять часи Вусові2,<br>леліють мсту Шарукана3.<br>А нам уже, дружино, жодних веселощів!»<br>Тоді великий Святослав ізронив злоте слово,<br>із сльозами змішане, і прорік:<br>«О мої синовці,<br>Ігорю і Всеволоде!<br>Рано єсте почали Половецькую землю мечами разити,<br>а собі слави шукати.<br>Та без честі одоліли,<br>без честі-бо кров поганую ви пролляли.<br>Ваші хоробрі серця в лсорстокім харалузі сковані,<br>а в смілості згартовані.<br>Що ж ви вчинили моїй сріберній сідині?<br>І уже не бачу влади сильного,<br>і багатого, і многоратного

Пардуже гніздо — виводок гепардів — хижих звірів з родини котячих.<br>Бус-- князь антів, предків східних слов'ян, жив у IV ст.<br>Шарукан — половецький хан, дід Кончака; зазнав тяжкої поразки від русичів. Розгромивши військо Ігоря, Кончак помстився за поразку діда.

<br>Брата мойого Ярослава<br>з чернігівськими вельможами,<br>з воєводами, і з старшими,<br>і з боярами, і з топчаками,<br>і з силачами, і з смільцями.<br>Тії-бо без щитів<br>з ножами захалявними<br>кликом полки побивають,<br>дзвонячи в прадідівську славу.<br>Ви ж сказали: «Мужаймося самі —<br>славу минулу самі візьмемо<br>і прийдешню ми самі поділимо!»<br>А чи диво се, браття, старому помолодіти?<br>Коли сокіл пір'я міняє —<br>високо птиць ганяє,<br>не дасть гнізда свойого в обиду.<br>&nbsp;. . .<br><br>Грозьби твої по землях течуть,<br>одчиняєш ти Києву ворота3,<br>стріляєш ти з отчого злотого стола салтанів за землями.<br>Стріляй, господарю, Кончака,<br>раба поганого,<br>за землю Руськую,<br>за рани Ігореві,<br>сміливого Святославича!<br>А ти, буй Романе, і Мстиславе!<br>Хоробра мисль носить ваш ум на подвиг.<br>Високо пливеш ти на подвиг в сміливості,<br>як той сокіл на вітрах ширяючи,<br>хотя птицю в смілості здолати.<br>Єсть-бо у вас залізнії молодці4<br>під шоломами латинськими.<br>Од них гуде земля, і краї многі —<br>Хинова, Литва, Ятвяги, Дремела5,<br>і половці сулиці6 свої покидали,<br>а голови свої підклонили<br>під тії мечі харалужнії.<br>Але вже, княже, Ігорю померк сонця світ,<br>а дерево поронило листя не з добра:<br>по Росі і по Сулі городи поділили,<br>а Ігореве хоробре військо не воскресити!<br>Дін тебе, княже, кличе і зове князів на побіду.<br>Ольговичі, хоробрі князі, успіли на бій!<br>Інгвар і Всеволод,<br>і всі три Мстиславичі,<br>не злого гнізда шестикрильці7!<br> 

----

Гори угорськії — Карпати. 

Суди рядиш — урядуєш, владарюєш.<br>Одчиняєш ворота — відкрити ворота міста означало його підкорити. Ярослав Осмомисл у 1158 році захопив Київ.<br>3 а л і з н і ї молодці — воїни Романа і Мстислава мали важкі залізні панцирі.<br>Ятвяги, дремела — литовські племена. Сулиці — легкі списи.<br>Шестикрильці — князі-соколи; крила сокола складаються з шести частин оперення.<br> 

----

Ви не правом побідників собі землі розхватали!<br>Нащо ж ваші золоті шоломи,<br>і сулиці ляськії, і щити?<br>Загородіте полю ворота своїми гострими стрілами<br>за землю Руськую,<br>за рани Ігореві,<br>смілого Святославича!<br>Уже-бо Сула не тече струменями срібними для города<br>Переяславля,<br>і Двіна болотом тече для тих грізних полочанів<br>під кликом поганих.<br>Один лиш Ізяслав,<br>син Васильків,<br>подзвонив своїми гострими мечами об шоломи литовськії,<br>погубив славу діда свойого Всеслава,<br>а сам під черленими щитами<br>на кривавій траві<br>погублений литовськими мечами.<br>Ізійшла юна кров, і сказав він:<br>«Дружину твою, княже, птах крильми одягнув,<br>а звірі кров полизали!»<br>Не було тут брата Брячислава,<br>ні другого, Всеволода.<br>Один же він зронив жемчужну душу з хороброго тіла<br>крізь злоте ожерелля.<br>Сумують голоси, поникли веселощі,<br>труби трублять городенськії.<br>Ярославе і всі внуки Всеслава!<br>Уже понизіте стяги свої,<br>вкладіте свої мечі пощерблені:<br>ви-бо вже вискочили з дідівської слави!<br>Ви-бо своїми крамолами<br>почали наводити поганих<br>на землю Руськую,<br>на добро Всеслава.<br>З розбрату і постало насилля<br>од землі Половецької!<br>На сьомім віці Трояна<br>кинув Всеслав жереб на дівицю, собі любу.<br>Той обманом обперся на коней,<br>і скочив до града Києва,<br>і діткнувся ратищем злотого стола київського.<br>Скочив од них лютим звіром опівночі з Білгорода,<br>окутався в синю млу;<br>він урвав щастя три рази:<br>одчинив ворота Новгороду,<br>розтрощив славу Ярославову,<br>скочив вовком до Немиги1 з Дудуток2.<br>На Немизі снопи стелять головами,<br>молотять ціпами харалужними,<br>на току життя кладуть,<br>віють душу од тіла.<br>Немиги криваві береги не добром були посіяні —<br>посіяні кістьми руських синів.<br>Всеслав-князь людям суд чинив,<br>князям городи рядив,<br>а сам вночі вовком бігав:<br>із Києва добігав до півнів у Тмуторокань,<br>великому Хорсові вовком путь перебігав.<br>Тому в Полоцьку подзвонили до заутрені рано<br>у святій Софії у дзвони,<br>а він в Києві дзвін той чув.<br>Хоча і віща душа в смілім тілі,<br>та часто біду терпів він.<br>Тому віщий Боян і давно ще приспівку, розумний, сказав:<br>«Ні хитрому,<br>ні скритному,<br>ні чаклуну спритному —<br>суда Божого не минути».<br>о, стогнати Руській землі,<br>спом'янувши давнішню годину і давніх князів!<br>Того старого Володимира<br>ніяк було пригвоздити до гір київських;<br>отож-бо й нині встали стяги Рюрикові,<br>і другії — Давидові,<br>та нарізно в них бунчуки мають, співають списи! 

<br>''1. Який сон наснився Святославові? Що він передвіщав і як саме? Поясніть алегоричні деталі сну та його тлумачення боярами. Про яких двох соколів говорили вони Святославові?<br>2. Як київський князь сприйняв поразку Ігоревого війська? Як він характеризує Ігоря та Всеволода? Знайдіть у тексті і процитуйте відповідні рядки.<br>3. До кого звертається Святослав у «золотому слові»? Розкрийте зміст його звернення. Як ви вважаєте, чи актуальне воно для<br>наших сучасників?''<br> 

1 Н є м и г а — річка, що нині не існує; протікала по території сучасного Мінська.<br>Дудутки — городок чи монастир під Новгородом.<br> 

<br> 

На Дунаї Ярославнин голос чути, 

вона, чайка незнаєма, рано квилить: 

«Полечу,— рече,— я чайкою по Дунаєві, 

омочу шовковий рукав у Каялі-ріці, 

утру князю кривавії його рани на дужому його тілі».<br>Ярославна рано плаче у Путивлі на заборолі, мовлячи:<br>«О вітре, вітрило!<br>Чому, господине, так сильно вієш ти?<br>Чому мечеш ти хиновськії стрілки<br>на своїх легесеньких крильцях<br>на моєї лади воїв?<br>Мало тобі було вгорі під хмарами віяти,<br>леліючи кораблі на синім морі?<br>Чому, господине, мої веселощі по ковилі розвіяв?»<br>Ярославна рано плаче в Путивлі-городі на заборолі, мовлячи:<br>«О Дніпре-Словутичу!<br>Ти пробив єси кам'янії гори<br>через землю Половецькую.<br>Ти леліяв єси на собі Святослава насади1<br>до полку Кобякового.<br>Прилелій, господине, мою ладу мені,<br>щоб я не слала йому сліз на море рано».<br>Ярославна рано плаче у Путивлі на заборолі, мовлячи: 

«Світлеє і трисвітлеє сонце!<br>Насади — великі човни з високими боками.<br>Всім тепле і красне єси!<br>Чому, господине, простерло гарячі промені свої<br>на лади воїв,<br>в полі безводнім спрагою їм луки звело,<br>тугою сайдаки стягло?»<br>Грає море опівночі,<br>ідуть смерчі млою:<br>Ігореві-князю Бог путь явить<br>із землі Половецької<br>на землю Руськую,<br>к отчому злотому столу.<br>Позгасали вечірні зорі.<br>Ігор спить,<br>Ігор не спить,<br>Ігор мислю поля мірить<br>од великого Дону<br>до малого Дінця.<br>Свиснув опівночі Овлур1 на коня за рікою,<br>велить князю розуміти:<br>князю Ігорю не бути кликаним!<br>Гуде земля,<br>шумить трава,<br>вежі половецькії задвигтілися.<br>А Ігор-князь поскочив горностаєм в очерет<br>і білим гоголем на воду.<br>Зметнувсь на борзого коня<br>і скочив з нього сірим вовком.<br>І помчав він до лугу Дінця,<br>і полетів соколом під млою,<br>забиваючи гусей і лебедів<br>на сніданок, обід і вечерю.<br>Коли Ігор соколом полетів,<br>тоді Влур вовком помчав,<br>струшуючи собою студену росу:<br>підірвали-бо своїх борзих коней.<br>Донець рече:<br>«Княже Ігорю!<br>Не мало тобі величі,<br>а Кончакові — прикрості,<br>а Руській землі — веселості!»<br>Ігор рече:<br>Овлур — половець, який утік на Русь разом з Ігорем.<br>«О Донче!<br>Не мало й тобі величі,<br>бо леліяв ти князя на хвилях,<br>слав ти йому зелену траву на своїх берегах срібних,<br>одягав ти його теплою млою під тінню дерев зелених,<br>стеріг ти його гоголем на воді,<br>чайками на струмках,<br>чернядьми на вітрах».<br>Не така ж, говорять, ріка Стугна;<br>мало води маючи,<br>пожерши чужі ручаї і струмки,<br>розширена в усті,<br>юнака князя Ростислава погребла<br>на дні при темнім березі.<br>Плаче мати Ростиславова<br>по юнаку князю Ростиславу.<br>&nbsp;Поникли квіти жалобою,<br>і дерево з туги к землі приклонилось.<br>То не сороки заскрекотали —<br>по сліду Ігоревім їздить Гзак з Кончаком.<br>Тоді ворони не каркали,<br>галки позмовкали,<br>сороки не скрекотали,<br>полози повзали тільки.<br>Дятли стукотом путь до ріки вказують,<br>солов'ї веселими піснями світ провіщають.<br>Мовить Гзак Кончакові:<br>«Коли сокіл до гнізда летить —<br>соколича розстріляємо своїми золоченими стрілами».<br>Каже Кончак до Гзи:<br>«Коли сокіл до гнізда летить —<br>то ми сокільця опутаємо красною дівицею».<br>І каже Гзак Кончакові:<br>«Якщо його опутаємо красною дівицею,<br>не буде нам ні сокільця,<br>ні красної дівиці,<br>і почнуть нас птиці бити в полі Половецькім».<br>Сказав Боян про походи Святослава,<br>піснетворець часу давнього —<br>Ярослава, Олега княжого:<br>«Хоть і тяжко тій голові бути без пліч —<br>зле і тілу без голови»,—<br>Руській землі без Ігоря.<br>«Сонце світиться на небесах —<br>Ігор-князь в Руській землі», —<br>дівчата співають на Дунаї,<br>в'ються голоси через море до Києва.<br>Ігор їде по Боричевім до святої Богородиці Пирогощої.<br>Землі раді, городи веселі.<br>Співавши пісню старим князям, 

потім і молодим співати: 

«Слава Ігорю Святославичу, 

буй-туру Всеволоду, Володимиру Ігоревичу!»<br>Здоров'я князям і дружині,<br>Що стають за християни на поганії полки!<br>Князям слава і дружині!<br>Амінь. 

<br>''Переклав Леонід Махновець''<br><br>1. До якого фольклорного жанру подібний плач Ярославни?<br>З якою метою він введений у текст «Слова...»?<br>2. Виділіть основні риси характеру Ярославни. Чи лише поразку Ігоря вона оплакує? Чим вас приваблює цей образ?<br>3. За допомогою ілюстрації Василя Лопати (с. 60) розкажіть про втечу Ігоря з половецького полону. Зверніть увагу, як йому допомагає природа.<br>4. Як ви вважаєте, чому так радо зустрічають Ігоря на рідній землі, адже він зазнав поразки в бою з половцями?<br>5. Розгляньте ілюстрації художника-графіка Володимира Фаворського (с. 53, 58). Чи допомогли вони вам уявити героїв «Слова...»? Схарактеризуйте за ними Ярославну та Святослава.<br>6. У чому полягає патріотичний зміст поеми? Аргументуйте свою відповідь цитатами з тексту.<br>7. Доведіть, що «Слово...» — високохудожній твір, тісно пов'язаний з усною народною творчістю.<br>8. Визначте ідею твору. У якому епізоді вона найяскравіше виражена? Процитуйте відповідні рядки.<br>9. Чи сподобався вам цей твір? Чим саме?<br><br>'''Літературно-мистецькі паралелі'''.<br>Василь Лопата (1941) — відомий український графік і маляр, за¬служений художник, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка. Закінчив Київський художній інститут. Працював у творчій майстерні при Академії мистецтв. Найвідоміші твори: ілюстрації до поеми «Слово про похід Ігорів», «Кобзаря» Тараса Шевченка, творів Івана Франка, Миколи Гоголя тощо.<br><br>'''Вчимося аналізувати художній твір'''<br>У «Слові про похід Ігорів» — пам'ятці давньої української літератури періоду Київської Русі — змальовано невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців. 

<br>Цей твір пронизаний ідеєю, вираженою у «золотому слові» Святослава,— закликом руських князів до єднання у боротьбі проти ворогів Руської землі. 

<br>Основними персонажами «Слова...» є захисники Руської землі, передусім князь Ігор, мужній, але нерозсудливий, його син, Володимир Ігоревич, князь путивльський, Ігорів брат Всеволод Святославич, князь курський і трубецький, небіж Ігоря Святослав Ольгович, князь рильський, а також дружина Ігоря Ярославна. Серед героїв твору особливе місце посідає Святослав, князь київський. Автор не раз підкреслює успіх його походу про¬ти половців, коли Святослав полонив хана Кобяка. Перемога ця показана в епічних образах-гіперболах. Святослав «насту¬пив на землю Половецьку, притоптав горби і яруги, висушив потоки й болота».<br><br>Київський князь засуджує легковажну славолюбність Ігоря, що не погодили своїх дій з іншими князями, й разом з тим сумує, висловлює співчуття розбитим полкам та їх воєначальникам, намагається своїм закликом підняти всіх русичів для нового походу проти половців. 

<br>Найповніше у творі розкрито образ князя Ігоря. Автор відзначає його глибокий патріотизм, лицарську відвагу («Лучце ж бо потятим бути, аніж полоненим бути»), рішучість (нехтує лиховісними віщуваннями природи). Ігоря не лякає страшна небезпека; б'ючись до останнього, він завертає полки, що починають відступати. 

<br>Святослав називає новгород-сіверського князя «сміливим соколом», який, проте, виявив недалекоглядність, що стало причиною поразки. У неволі Ігор обмірковує план втечі, бо тільки наступними мудрими діями він може спокутувати свою провину перед народом, і люди готові простити невдалий похід нерозважливому, але хороброму, відважному, відданому батьківщині воїнові. 

<br>Поруч з Ігорем бачимо Всеволода, доблесть якого прославляється в піднесеному тоні. Він, як буйний тур, б'ється, пускає у ворогів стріли, рубає мечем ворожі шоломи... 

<br>1. Назвіть основні принципи аналізу художнього твору. Чи обов'язково слід визначати тему й ідею? Обґрунтуйте свою думку.<br>2. Що мав на меті автор, створюючи поему «Слово про похід Ігорів»? Сформулюйте ідею цього твору відповідними поетичними рядками.<br>3. Продемонструйте зв'язок «Слова...» і українського фольклору, навівши конкретні приклади.<br>4''. Хто з художників і композиторів використовував мотиви давньої української пам'ятки у власних творах?<br>5. Чиї українські переклади «Слова...» ви знаєте?''<br><br><br>''Для тих, хто хоче більше знати''<br>Прочитайте і проаналізуйте переспів «Слова про похід Ігорів», здійснений Тарасом Шевченком. Вивчіть за бажанням цей уривок напам'ять. 

<br>''Плач Ярославни''<br>&nbsp;<br>В Путивлі-граді вранці рано 

Співає-плаче Ярославна, <br>Як та зозуленька кує, <br>Словами жалю додає: 

«Полечу,— каже,— зигзицею, 

Тією чайкою-вдовицею, <br>Та понад Доном полечу, <br>Рукав бобровий омочу <br>В ріці Каялі, і на тілі, <br>На княжім білім, помарнілім 

Омию кров суху, отру <br>Глибокії, тяжкії рани».<br>І квилить-плаче Ярославна<br>В Путивлі рано на валу:<br>«Вітрило, вітре мій єдиний,<br>Легкий, крилатий господине!<br>Нащо на дужому крилі<br>На вої любії мої,<br>На князя, ладо моє миле,<br>Ти ханові метаєш стріли?<br>Не мало неба, і землі,<br>І моря синього? На морі<br>Гойдай насади-кораблі!<br>Ати прелютий,— горе, горе! -<br>Моє веселіє украв,<br>В степу на тирсі розібгав!»<br>Сумує,квилить, плаче рано <br>В Путивлі-граді Ярославна, <br>І каже: «Дужий і старий,<br>Широкий Дніпре, не малий!<br>Пробив єси великі скали,<br>Текучи в землю Половчана;<br>Носив єси на байдаках <br>На Половчан,<br>на Кобяка Дружину тую Святославлю.<br>0 мій Словутицю прекрасний!<br>Моє ти ладо принеси,<br>Щоб я постіль весела слала,<br>У море сліз не посилала,<br>Сльозами моря не долить!»<br>І плаче-плаче Ярославна<br>В Путивлі на валу, на брамі.<br>Святеє сонечко зійшло.<br>І каже: «Сонце пресвятеє!<br>На землю радість принесло<br>І людям, і землі — моєї <br>Туги-нудьги не розвело. <br>Святий, огненний господине!<br>Спалив єси луги, степи,<br>Спалив і князя, і дружину,<br>Спали мене на самоті! <br>Або не грій і не світи!..<br>Загинув ладо — й я загину!»<br> 

Переспів [[Україна за часів Тараса Шевченка.|'''Тараса Шевченка<br>&nbsp;''']]<br>Переклад — передача особливостей змісту і форми художнього твору, написаного однією мовою, засобами іншої мови.<br>Переспів — вірш, написаний за мотивами поетичного твору іншого автора.<br> 

<br> ''Василь Цимбалюк, Українська література , 8 клас.<br>Надіслано читачами з інтернет-сайту''

<sub>українська література [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|скачати]], українська література [[Українська література|книги]], українська література [[Українська література 8 клас|онлайн]] </sub> 

 '''<u>Зміст уроку</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82_%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4_%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2._%D0%A1%D1%8E%D0%B6%D0%B5%D1%82._%D0%96%D0%B0%D0%BD%D1%80._%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_%D1%96_%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81 конспект уроку і опорний каркас]                      
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82_%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4_%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2._%D0%A1%D1%8E%D0%B6%D0%B5%D1%82._%D0%96%D0%B0%D0%BD%D1%80._%D0%9E%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F оцінювання] 
 
 '''<u>Практика</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82_%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4_%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2._%D0%A1%D1%8E%D0%B6%D0%B5%D1%82._%D0%96%D0%B0%D0%BD%D1%80._%D0%97%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8,%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 задачі та вправи,самоперевірка] 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання 
 
 '''<u>Ілюстрації</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
 
 '''<u>Доповнення</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_1._%D0%97%D0%B2%D1%83%D0%BA%D0%B8_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F._%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%B2%D0%B8._%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F інше] 
 
 '''<u>Тільки для вчителів</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. 

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
Возврат к странице Зміст Слова про похід Ігорів. Сюжет. Жанр..
Источник — «http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82_%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4_%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2._%D0%A1%D1%8E%D0%B6%D0%B5%D1%82._%D0%96%D0%B0%D0%BD%D1%80.»
При использовании материалов ресурса
ссылка на edufuture.biz обязательна (для интернет ресурсов - гиперссылка).
edufuture.biz 2008-© Все права защищены.
Сайт edufuture.biz является порталом, в котором не предусмотрены темы политики, наркомании, алкоголизма, курения и других "взрослых" тем.
Разработка - Гипермаркет знаний 2008-
Ждем Ваши замечания и предложения на email:
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email: