KNOWLEDGE HYPERMARKET


Клас Павукоподібні. Загальна характеристика класу.
Строка 3: Строка 3:
<br> '''<metakeywords>Біологія, 8 клас, Клас Павукоподібні, Загальна характеристика класу.</metakeywords>'''  
<br> '''<metakeywords>Біологія, 8 клас, Клас Павукоподібні, Загальна характеристика класу.</metakeywords>'''  
-
<br>  
+
Варто пригадати. Що таке позакишкове травлення? Які середовища мешкання павукоподібних?<br><br>Один із трьох підтипів типу Членистоногі має назву Хеліцерові від назви першої пари кінцівок (так званих ротових) - хеліцер. Вони слугу¬ють для захоплення і часто для подрібнення їжі. Більшість сучасних видів хеліцерових належить до класу Павукоподібні.<br><br>Клас Павукоподібні об’єднує близько 70 тис. видів (в Україні по¬над 4 тис.), поширених переважно на суходолі, але серед них є й меш¬канці прісних водойм і морів. їхнє тіло зазвичай поділяється на голово-груди та черевце. На головогрудях розташовані шість пар кінцівок: хеліцери, ногощупальця та чотири пари ходильних ніг (мал. 113, 1 (22-1)). Черевце або взагалі позбавлене кінцівок, або має видозмінені кінцівки (павутинні бородавки, легеневі мішки тощо).<br>Одна з найпоширеніших груп павукоподібних - це павуки. Най¬більші серед них павуки-птахоїди. Так, павук терафоза завдовжки до 9 см, а у розмаху ніг сягає 40 см.<br><br>Особливості зовнішньої будови павуків. Головогруди зверху вкриті міцним щитом, на передньому краї якого розташовані прості очі, за¬звичай їх чотири пари. Хеліцери закінчуються рухомим кігтиком&nbsp; і слугують для вбивання, утримання та розривання здо¬бичі, а також захисту від ворогів. Ногощупальця рясно вкриті чутли¬вими щетинками. Ними павук обмацує й перегортає здобич, очищує хеліцери після споживання їжі тощо. У самок ці кінцівки беруть участь і в побудові кокона.<br>Павуки, які будують ловильну сітку, мають на лапках ходильних ніг особливі міцні вигнуті та зазубрені кігтики. Досить часто на верхівкових члениках ніг розташовані особливі волоски, здатні виділяти клейкий секрет для прикріплення до поверхонь.<br>Черевце - задній відділ тіла, всі сегменти якого часто зростаються між собою (мал. 113, 1 (22-1)). На нижньому боці черевця відомого всім па¬вука-хрестовика помітні отвори органів дихання: легеневих мішків і трахей. У передній частині нижнього боку черевця розташовані ста¬теві отвори, а на його верхівці - три пари павутинних бородавок. На них є численні отвори - протоки павутинних залоз.<br>Головогруди та черевце з’єднані між собою за допомогою тоненько¬го стебельця. Воно надає черевцю рухливості.<br><br>Роль павутини в житті павуків. Павутина допомагає у полюванні, за її допомогою павуки влаштовують своє житло, роблять кокон для яєць, розселюється молодь. Павутина - надзвичайно міцний природ¬ний матеріал. Нитка павутини вдвічі міцніша за сталевий дріт такого самого діаметра.<br>Багато видів павуків будують з павутини ловильну сітку. Для різних видів павуків будова ловильної сітки слугує своєрідною «візит¬ною карткою». Ви одразу впізнаєте сітку, сплетену павуками-хрестовиками: вона розташована вертикально, натягнена між рослинами чи іншими предметами. На неї павук накладає спірально скручену нитку, вкриту краплинами клейкої рідини. Саме до цієї нитки прилипає здобич. Від центра сітки відходить особлива сигнальна нитка. За її натягом павук дізнається, що в побудовану ним пастку потрапила здобич.<br><br>Особливості внутрішньої будови та процесів життєдіяльності. Тіло павуків оточене кутикулою, вкритою шаром воскоподібної речовини, яка запобігає випаровуванню води через покриви.<br>За способом живлення всі павуки - хижаки. Вони полюють на різних членистоногих (комах, інших павукоподібних). Деякі види павуків-птахоїдів живляться дрібними хребетними тваринами: жабами, ящірками, зміями, птахами. Наприклад, бразильський павук-птахоїд грамостола полює на молодих змій.<br>Павуки можуть споживати лише рідку їжу. Цьому сприяє поза-кишкове травлення: впорскнуті у тіло здобичі разом зі слиною травні соки розріджують та частково перетравлюють її вміст. Сисний шлунок павука закачує їжу у кишечник. У глотці, розташованій перед сисним шлунком, є особливий фільтр, що запобігає надходженню твердих часток їжі. Завершується травлення у середньому кишечнику під дією соків розвиненої травної залози - «печінки».<br><br>Способи полювання павуків найрізноманітніші. Хрестовики та ба¬гато інших видів, як ви вже знаєте, вловлюють здобич за допомогою ловильної сітки. Інші види підстерігають здобич (наприклад, тарантули) або ж переслідують її на певній відста¬ні, а потім наздоганяють одним чи кіль¬кома стрибками (павуки-стрибуни).<br>Цікавий спосіб полювання прита¬манний павукам з роду Сцитодес. По¬мітивши здобич на відстані 1-2 см, павук через хеліцери випорскує на неї зигзагоподібні павутинні нитки. Вони швидко застигають на повітрі і приклеюють здобич до якоїсь поверхні. Павук-уроктеа будує сплетіння паву¬тинних ниток. Коли здобич опиняєть¬ся на ньому або поруч, павук накидає на неї довгі пучки павутинних воло¬конець, якими потім її обплутує. <br><br>Головні органи виділення павуків - мальпігієві судини трубочки, які сліпим кінцем обернені в порожнину тіла, а іншим - відкриваються в кишечник. Коли гемолімфа омиває ці видільні трубочки, то через їхні стінки всередину надходять кінцеві продукти обміну речовин. Згодом вони виводяться через кишечник назовні. <br><br>Кровоносна система павуків складається із серця та судин. Серце має вигляд пульсую¬чої мускулястої трубки, розташованої на спинному боці черевця. Від нього відходять артерії, по яких гемолімфа рухається до порожнини тіла. Гемолімфа переносить кисень, поживні та інші речовини. <br><br>Органи дихання - це передусім пара легеневих мішків. Усередині вони мають багато паралельних складок, що нагадують аркуші книги. З довкіллям вони сполучаються за допомогою отворів на черевці - ди¬халець. Крім легеневих мішків, у більшості павуків є ще і трахеї,&nbsp; трубочки, якими повітря надходить до тканин та органів. <br><br>Нервова система павуків складається з головного мозку та підглот¬кової нервової маси. Ця нервова маса утворилася за рахунок зростан¬ня нервових вузлів черевного нервового ланцюжка. <br><br>Органи чуттів павуків різноманітні. Органами дотику і хімічного чуття слугують щетинки, розташовані на поверхні кінцівок та тіла, до яких підходять нервові закінчення. Вони здатні, наприклад, сприйма¬ти ступінь натягнення ниток ловильної сітки, коли туди потрапляє здобич.<br>Більшість видів має чотири пари простих очей, з яких найкраще розвинена передня пара. За допомогою зору павуки здатні розрізняти форму та колір предметів, а також визначати відстань до них. Деякі з павуків здатні виробляти звуки та сприймати їх.<br><br>Розмноження. Павуки - роздільностатеві тварини з внутрішнім заплідненням. Самці відрізняються від самок за зовнішньою будовою та розмірами. Наприклад, у деяких видів роду Нефіля самки більші за самців у 1000-1500 разів! Під час розмноження у багатьох видів па¬вуків спостерігають складну шлюбну поведінку.<br><br>Ріст і розвиток. Самки відкладають запліднені яйця у кокони з павутини. З яєць виходять молоді павучки, загалом подібні до дорос¬лих. Вони кілька разів линяють, ви¬ростаючи до статевозрілих особин. У багатьох видів добре виражена турбота про нащадків. Так, самки хрестовика перед своєю смертю во¬сени підвішують кокони в місцях, де їх не можуть дістати вороги. Інші види павуків охороняють кокон і піклуються про нього (кара¬курт, тегенарія). Самка тарантула прогріває кокон у променях сонця, які потрапляють до нірки. Вона може переносити кокон, використову¬ючи для цього задню пару ніг. Під час виходу молодих па¬вучків мати тримає кокон у передніх ногах, по яких вони переходять на її спину. Там вони певний час живуть під її захистом, а згодом самка починає мандрувати на далекі відстані. Павучки при цьому па¬дають з її спини і таким чином розселюються. Самки деяких видів пев¬ний час вигодовують молодь напівперетравленою здобиччю.<br><br>Роль павукоподібних у природі та житті людини. Нині відомо при¬близно 30 тис. видів павуків (в Україні - понад 1 тис.). Їх можна знайти на рослинах, у ґрунті, на будівлях тощо. Лише один вид - сріблянка - мешкає у прісних водоймах. З павутини під водою він бу¬дує гніздо у вигляді дзвона, заповнене повітрям. Дихає цей павук ат¬мосферним повітрям, яке з поверхні води збирає щетинками свого черевця. Гадаємо, ви зрозуміли, чому цей вид назвали сріблянкою? Такого забарвлення йому надає у воді повітря, що оточує тіло. Цей па¬вук добре плаває у воді, полює на водяних членистоногих - мешканців водойм. Зимує сріблянка у воді, у своєму «повітряному» гнізді, там са¬мо розвиваються і молоді павучата.<br>У природі павуки регулюють чисельність видів комах – шкідників рослин або кровосисних видів (ґедзів, комарів тощо).<br>Отрута деяких видів павуків становить загрозу здоров’ю і навіть життю людини та свійських тварин. Дуже небезпечні укуси павуків-птахоїдів і південно-американського павука мастофори.<br>Серед представників фауни України найнебезпечніші для людини - тарантул і каракурт. Тарантул поширений на півдні У країни і може проникати на територію лісової зони, а каракурт - у Криму та степовій зоні. Через деякий час після укусу каракурта виникає сильний біль в усьому тілі. Отрута діє на нервову систему, спричиняю¬чи збудження, яке потім змінюється запамороченням і нерухомістю.<br>З отрути павуків виготовляють різноманітні ліки, зокрема снодійні та заспокійливі. Для цього деякі види, наприклад павуків-птахоїдів, розводять штучно.<br><br>Кліщі - різноманітна група павукоподібних, яка налічує близько 25 тис. (в Україні - понад 3 тис.) видів. На відміну від павуків, у кліщів головогруди та черевце часто зростаються між собою, утворю¬ючи тулуб. Попереду несегментованого тулуба розташована головка, утворена хеліцерами та ногощупальцями.<br>Кліщам властивий непрямий розвиток: з яйця виходить шестинога личинка. Через кілька линянь вона перетворюється на дорослу особину.<br>Кліщі досить різноманітні за розмірами, забарвленням та особли¬востями будови. Вони поширені всюди: у морях, прісних водоймах, ґрунті та на його поверхні, на рослинах. Кліщі беруть участь у процесах ґрунтоутворення: переробляють органічні решт¬ки, збагачують ґрунт сполуками Нітрогену. Хижі кліщі знищують членистоногих - шкідників сільського та лісового господарств. На¬приклад, кліщів-фітосеїд використовують у боротьбі з павутинними кліщами.<br>Кров’ю людини та тварин живляться іксодові кліщі, зокрема соба¬чий, тайговий, бичачий. У них на головці розміщений хоботок із гач¬ками. За допомогою хеліцер кліщ розрізає шкіру, прикріплюється до неї гачками хоботка й висмоктує значну порцію крові. Внаслідок цього його розміри можуть збільшуватися в кілька разів. Через певний час, насмоктавшись крові, кліщ відпадає від організму-живителя. Іксодові кліщі переносять збудників небезпечних захворювань, як-от: кліщо¬вий енцефаліт і поворотний тиф, піроплазмоз собак і великої рогатої худоби тощо.<br>У людини паразитує мікроскопічний (0,2-0,5 мм) коростяний свербун. Він прогризає довгі ходи в товщі шкіри і відкладає яйця. Мо¬лоді кліщі виходять на поверхню шкіри, дозрівають і паруються. Запліднені самки знову проникають у шкіру, утворюючи нові ходи, що призводить до нестерпної сверблячки, яка посилюється розчісу¬ванням. Унаслідок цього тіло хворої людини чи тварини може вкри¬ватися коростою. Від хворої людини до здорової короста передається при користуванні спільними речами або при безпосередньому кон¬такті, наприклад при потисканні рук. Лікують коросту спеціальними мазями.<br>Іншим паразитом людини та тварин є кліщі-залозниці. Вони пара¬зитують у сальних залозах або волосяних сумках. Залозниці можуть призводити до появи вугрів (гнойових утворень) і випадіння волосся. Заразитися можна як при безпосередньому контакті з хворим, так і через різні речі.<br>Сільському господарству значної шкоди завдають павутинні та галові кліщі, запасам харчових продуктів - борошняні та ін. У житлових приміщеннях, наприклад у тріщинах підлоги, матрацах, подушках тощо, трапляється кліщ постільний. Живиться він мертвою органікою і на перший погляд не шкодить людині. Але це не так. Продукти життєдіяльності кліщів, покриви, що залишилися після линяння, потрапляючи з пилом у дихальні шляхи людини, спричиняють важкі алергічні реакції, які нагадують напади бронхіальної астми. Тому потрібно постійно дбати про чистоту свого приміщення і періодично робити вологе прибирання.<br>В Україні, крім павуків, поширені також інші павукоподібні - кліщі, сольпуги, скорпіони, косарики та несправжні скорпіони. <br><br>Інші павукоподібні. Відомо приблизно&nbsp; 1200 видів скорпіонів, більшість з яких поширена у тропічних і субтропічних регіонах, де окремі особини інколи сягають довжини до 20 см, як-от, скорпіон-імператор. Вони вбивають здобич отрутою, що виробляється особливою залозою на кінці гнучкого черевця. У тіло здобичі скорпіони вводять її за допомогою голки. Отрута багатьох тропічних видів небезпечна для здоров’я людини та свійських тварин.<br>У фауні України відомо лише два види скорпіонів. У Карпатах зрідка трапляється карпатський скорпіон, а в лісовому поясі Кримсь¬ких гір - кримський. Ці види невеликих розмірів (тіло завдовжки до 40 мм), їхні ужалення хоча і болючі, але не становлять небезпеки для здоров’я та життя людини (їх можна порівняти з ужаленням оси). Кримський скорпіон занесений до Червоної книги України. У різних приміщеннях (житлах, бібліотеках, музеях тощо) мешкає книжковий несправжній скорпіон. Він знищує безхребет¬них тварин, які пошкоджують книжки, колекції комах тощо.<br><br>Запитання для контролю<br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які відділи тіла є у павуків?<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які кінцівки мають павуки?<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Що собою становлять павутинні бородавки та павутина?<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які особливості будови травної системи та травлення характерні для павуків?<br>5.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чому у павуків, які вловлюють здобич за допомогою ловильної сітки, зір розвинений гірше, ніж у тих, які полюють на здобич без її допомоги?<br>6.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які способи полювання павуків вам відомі?<br>7.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Укуси яких павуків небезпечні для людини?<br>8.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Яку користь павуки можуть приносити людині та її господарству?<br>9.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Яка роль кліщів у ґрунтоутворенні?<br>10.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які захворювання переносять кровосисні кліщі?<br>11.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чому членистоногі мають обмежені розміри порівняно із хребетними тваринами?
-
 
+
'''<br>'''Біологія 8 клас. Серебряков В.В., Балан П.Г.  
-
Біологія 8 клас. Серебряков В.В., Балан П.Г.  
+
<br>  
<br>  
Строка 11: Строка 10:
<sub>Підручники та книги [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|по всім предметам]], домашня робота, онлайн бібліотеки книжок, плани конспектів уроків [[Біологія|з біології]], реферати та конспекти уроків [[Біологія 8 клас|з біології для 8 класу]]</sub>  
<sub>Підручники та книги [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|по всім предметам]], домашня робота, онлайн бібліотеки книжок, плани конспектів уроків [[Біологія|з біології]], реферати та конспекти уроків [[Біологія 8 клас|з біології для 8 класу]]</sub>  
-
 
+
<br>
<sub></sub>  
<sub></sub>  

Версия 20:13, 24 декабря 2009

Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 8 клас>> Біологія: Клас Павукоподібні. Загальна характеристика класу.


Варто пригадати. Що таке позакишкове травлення? Які середовища мешкання павукоподібних?

Один із трьох підтипів типу Членистоногі має назву Хеліцерові від назви першої пари кінцівок (так званих ротових) - хеліцер. Вони слугу¬ють для захоплення і часто для подрібнення їжі. Більшість сучасних видів хеліцерових належить до класу Павукоподібні.

Клас Павукоподібні об’єднує близько 70 тис. видів (в Україні по¬над 4 тис.), поширених переважно на суходолі, але серед них є й меш¬канці прісних водойм і морів. їхнє тіло зазвичай поділяється на голово-груди та черевце. На головогрудях розташовані шість пар кінцівок: хеліцери, ногощупальця та чотири пари ходильних ніг (мал. 113, 1 (22-1)). Черевце або взагалі позбавлене кінцівок, або має видозмінені кінцівки (павутинні бородавки, легеневі мішки тощо).
Одна з найпоширеніших груп павукоподібних - це павуки. Най¬більші серед них павуки-птахоїди. Так, павук терафоза завдовжки до 9 см, а у розмаху ніг сягає 40 см.

Особливості зовнішньої будови павуків. Головогруди зверху вкриті міцним щитом, на передньому краї якого розташовані прості очі, за¬звичай їх чотири пари. Хеліцери закінчуються рухомим кігтиком  і слугують для вбивання, утримання та розривання здо¬бичі, а також захисту від ворогів. Ногощупальця рясно вкриті чутли¬вими щетинками. Ними павук обмацує й перегортає здобич, очищує хеліцери після споживання їжі тощо. У самок ці кінцівки беруть участь і в побудові кокона.
Павуки, які будують ловильну сітку, мають на лапках ходильних ніг особливі міцні вигнуті та зазубрені кігтики. Досить часто на верхівкових члениках ніг розташовані особливі волоски, здатні виділяти клейкий секрет для прикріплення до поверхонь.
Черевце - задній відділ тіла, всі сегменти якого часто зростаються між собою (мал. 113, 1 (22-1)). На нижньому боці черевця відомого всім па¬вука-хрестовика помітні отвори органів дихання: легеневих мішків і трахей. У передній частині нижнього боку черевця розташовані ста¬теві отвори, а на його верхівці - три пари павутинних бородавок. На них є численні отвори - протоки павутинних залоз.
Головогруди та черевце з’єднані між собою за допомогою тоненько¬го стебельця. Воно надає черевцю рухливості.

Роль павутини в житті павуків. Павутина допомагає у полюванні, за її допомогою павуки влаштовують своє житло, роблять кокон для яєць, розселюється молодь. Павутина - надзвичайно міцний природ¬ний матеріал. Нитка павутини вдвічі міцніша за сталевий дріт такого самого діаметра.
Багато видів павуків будують з павутини ловильну сітку. Для різних видів павуків будова ловильної сітки слугує своєрідною «візит¬ною карткою». Ви одразу впізнаєте сітку, сплетену павуками-хрестовиками: вона розташована вертикально, натягнена між рослинами чи іншими предметами. На неї павук накладає спірально скручену нитку, вкриту краплинами клейкої рідини. Саме до цієї нитки прилипає здобич. Від центра сітки відходить особлива сигнальна нитка. За її натягом павук дізнається, що в побудовану ним пастку потрапила здобич.

Особливості внутрішньої будови та процесів життєдіяльності. Тіло павуків оточене кутикулою, вкритою шаром воскоподібної речовини, яка запобігає випаровуванню води через покриви.
За способом живлення всі павуки - хижаки. Вони полюють на різних членистоногих (комах, інших павукоподібних). Деякі види павуків-птахоїдів живляться дрібними хребетними тваринами: жабами, ящірками, зміями, птахами. Наприклад, бразильський павук-птахоїд грамостола полює на молодих змій.
Павуки можуть споживати лише рідку їжу. Цьому сприяє поза-кишкове травлення: впорскнуті у тіло здобичі разом зі слиною травні соки розріджують та частково перетравлюють її вміст. Сисний шлунок павука закачує їжу у кишечник. У глотці, розташованій перед сисним шлунком, є особливий фільтр, що запобігає надходженню твердих часток їжі. Завершується травлення у середньому кишечнику під дією соків розвиненої травної залози - «печінки».

Способи полювання павуків найрізноманітніші. Хрестовики та ба¬гато інших видів, як ви вже знаєте, вловлюють здобич за допомогою ловильної сітки. Інші види підстерігають здобич (наприклад, тарантули) або ж переслідують її на певній відста¬ні, а потім наздоганяють одним чи кіль¬кома стрибками (павуки-стрибуни).
Цікавий спосіб полювання прита¬манний павукам з роду Сцитодес. По¬мітивши здобич на відстані 1-2 см, павук через хеліцери випорскує на неї зигзагоподібні павутинні нитки. Вони швидко застигають на повітрі і приклеюють здобич до якоїсь поверхні. Павук-уроктеа будує сплетіння паву¬тинних ниток. Коли здобич опиняєть¬ся на ньому або поруч, павук накидає на неї довгі пучки павутинних воло¬конець, якими потім її обплутує.

Головні органи виділення павуків - мальпігієві судини трубочки, які сліпим кінцем обернені в порожнину тіла, а іншим - відкриваються в кишечник. Коли гемолімфа омиває ці видільні трубочки, то через їхні стінки всередину надходять кінцеві продукти обміну речовин. Згодом вони виводяться через кишечник назовні.

Кровоносна система павуків складається із серця та судин. Серце має вигляд пульсую¬чої мускулястої трубки, розташованої на спинному боці черевця. Від нього відходять артерії, по яких гемолімфа рухається до порожнини тіла. Гемолімфа переносить кисень, поживні та інші речовини.

Органи дихання - це передусім пара легеневих мішків. Усередині вони мають багато паралельних складок, що нагадують аркуші книги. З довкіллям вони сполучаються за допомогою отворів на черевці - ди¬халець. Крім легеневих мішків, у більшості павуків є ще і трахеї,  трубочки, якими повітря надходить до тканин та органів.

Нервова система павуків складається з головного мозку та підглот¬кової нервової маси. Ця нервова маса утворилася за рахунок зростан¬ня нервових вузлів черевного нервового ланцюжка.

Органи чуттів павуків різноманітні. Органами дотику і хімічного чуття слугують щетинки, розташовані на поверхні кінцівок та тіла, до яких підходять нервові закінчення. Вони здатні, наприклад, сприйма¬ти ступінь натягнення ниток ловильної сітки, коли туди потрапляє здобич.
Більшість видів має чотири пари простих очей, з яких найкраще розвинена передня пара. За допомогою зору павуки здатні розрізняти форму та колір предметів, а також визначати відстань до них. Деякі з павуків здатні виробляти звуки та сприймати їх.

Розмноження. Павуки - роздільностатеві тварини з внутрішнім заплідненням. Самці відрізняються від самок за зовнішньою будовою та розмірами. Наприклад, у деяких видів роду Нефіля самки більші за самців у 1000-1500 разів! Під час розмноження у багатьох видів па¬вуків спостерігають складну шлюбну поведінку.

Ріст і розвиток. Самки відкладають запліднені яйця у кокони з павутини. З яєць виходять молоді павучки, загалом подібні до дорос¬лих. Вони кілька разів линяють, ви¬ростаючи до статевозрілих особин. У багатьох видів добре виражена турбота про нащадків. Так, самки хрестовика перед своєю смертю во¬сени підвішують кокони в місцях, де їх не можуть дістати вороги. Інші види павуків охороняють кокон і піклуються про нього (кара¬курт, тегенарія). Самка тарантула прогріває кокон у променях сонця, які потрапляють до нірки. Вона може переносити кокон, використову¬ючи для цього задню пару ніг. Під час виходу молодих па¬вучків мати тримає кокон у передніх ногах, по яких вони переходять на її спину. Там вони певний час живуть під її захистом, а згодом самка починає мандрувати на далекі відстані. Павучки при цьому па¬дають з її спини і таким чином розселюються. Самки деяких видів пев¬ний час вигодовують молодь напівперетравленою здобиччю.

Роль павукоподібних у природі та житті людини. Нині відомо при¬близно 30 тис. видів павуків (в Україні - понад 1 тис.). Їх можна знайти на рослинах, у ґрунті, на будівлях тощо. Лише один вид - сріблянка - мешкає у прісних водоймах. З павутини під водою він бу¬дує гніздо у вигляді дзвона, заповнене повітрям. Дихає цей павук ат¬мосферним повітрям, яке з поверхні води збирає щетинками свого черевця. Гадаємо, ви зрозуміли, чому цей вид назвали сріблянкою? Такого забарвлення йому надає у воді повітря, що оточує тіло. Цей па¬вук добре плаває у воді, полює на водяних членистоногих - мешканців водойм. Зимує сріблянка у воді, у своєму «повітряному» гнізді, там са¬мо розвиваються і молоді павучата.
У природі павуки регулюють чисельність видів комах – шкідників рослин або кровосисних видів (ґедзів, комарів тощо).
Отрута деяких видів павуків становить загрозу здоров’ю і навіть життю людини та свійських тварин. Дуже небезпечні укуси павуків-птахоїдів і південно-американського павука мастофори.
Серед представників фауни України найнебезпечніші для людини - тарантул і каракурт. Тарантул поширений на півдні У країни і може проникати на територію лісової зони, а каракурт - у Криму та степовій зоні. Через деякий час після укусу каракурта виникає сильний біль в усьому тілі. Отрута діє на нервову систему, спричиняю¬чи збудження, яке потім змінюється запамороченням і нерухомістю.
З отрути павуків виготовляють різноманітні ліки, зокрема снодійні та заспокійливі. Для цього деякі види, наприклад павуків-птахоїдів, розводять штучно.

Кліщі - різноманітна група павукоподібних, яка налічує близько 25 тис. (в Україні - понад 3 тис.) видів. На відміну від павуків, у кліщів головогруди та черевце часто зростаються між собою, утворю¬ючи тулуб. Попереду несегментованого тулуба розташована головка, утворена хеліцерами та ногощупальцями.
Кліщам властивий непрямий розвиток: з яйця виходить шестинога личинка. Через кілька линянь вона перетворюється на дорослу особину.
Кліщі досить різноманітні за розмірами, забарвленням та особли¬востями будови. Вони поширені всюди: у морях, прісних водоймах, ґрунті та на його поверхні, на рослинах. Кліщі беруть участь у процесах ґрунтоутворення: переробляють органічні решт¬ки, збагачують ґрунт сполуками Нітрогену. Хижі кліщі знищують членистоногих - шкідників сільського та лісового господарств. На¬приклад, кліщів-фітосеїд використовують у боротьбі з павутинними кліщами.
Кров’ю людини та тварин живляться іксодові кліщі, зокрема соба¬чий, тайговий, бичачий. У них на головці розміщений хоботок із гач¬ками. За допомогою хеліцер кліщ розрізає шкіру, прикріплюється до неї гачками хоботка й висмоктує значну порцію крові. Внаслідок цього його розміри можуть збільшуватися в кілька разів. Через певний час, насмоктавшись крові, кліщ відпадає від організму-живителя. Іксодові кліщі переносять збудників небезпечних захворювань, як-от: кліщо¬вий енцефаліт і поворотний тиф, піроплазмоз собак і великої рогатої худоби тощо.
У людини паразитує мікроскопічний (0,2-0,5 мм) коростяний свербун. Він прогризає довгі ходи в товщі шкіри і відкладає яйця. Мо¬лоді кліщі виходять на поверхню шкіри, дозрівають і паруються. Запліднені самки знову проникають у шкіру, утворюючи нові ходи, що призводить до нестерпної сверблячки, яка посилюється розчісу¬ванням. Унаслідок цього тіло хворої людини чи тварини може вкри¬ватися коростою. Від хворої людини до здорової короста передається при користуванні спільними речами або при безпосередньому кон¬такті, наприклад при потисканні рук. Лікують коросту спеціальними мазями.
Іншим паразитом людини та тварин є кліщі-залозниці. Вони пара¬зитують у сальних залозах або волосяних сумках. Залозниці можуть призводити до появи вугрів (гнойових утворень) і випадіння волосся. Заразитися можна як при безпосередньому контакті з хворим, так і через різні речі.
Сільському господарству значної шкоди завдають павутинні та галові кліщі, запасам харчових продуктів - борошняні та ін. У житлових приміщеннях, наприклад у тріщинах підлоги, матрацах, подушках тощо, трапляється кліщ постільний. Живиться він мертвою органікою і на перший погляд не шкодить людині. Але це не так. Продукти життєдіяльності кліщів, покриви, що залишилися після линяння, потрапляючи з пилом у дихальні шляхи людини, спричиняють важкі алергічні реакції, які нагадують напади бронхіальної астми. Тому потрібно постійно дбати про чистоту свого приміщення і періодично робити вологе прибирання.
В Україні, крім павуків, поширені також інші павукоподібні - кліщі, сольпуги, скорпіони, косарики та несправжні скорпіони.

Інші павукоподібні. Відомо приблизно  1200 видів скорпіонів, більшість з яких поширена у тропічних і субтропічних регіонах, де окремі особини інколи сягають довжини до 20 см, як-от, скорпіон-імператор. Вони вбивають здобич отрутою, що виробляється особливою залозою на кінці гнучкого черевця. У тіло здобичі скорпіони вводять її за допомогою голки. Отрута багатьох тропічних видів небезпечна для здоров’я людини та свійських тварин.
У фауні України відомо лише два види скорпіонів. У Карпатах зрідка трапляється карпатський скорпіон, а в лісовому поясі Кримсь¬ких гір - кримський. Ці види невеликих розмірів (тіло завдовжки до 40 мм), їхні ужалення хоча і болючі, але не становлять небезпеки для здоров’я та життя людини (їх можна порівняти з ужаленням оси). Кримський скорпіон занесений до Червоної книги України. У різних приміщеннях (житлах, бібліотеках, музеях тощо) мешкає книжковий несправжній скорпіон. Він знищує безхребет¬них тварин, які пошкоджують книжки, колекції комах тощо.

Запитання для контролю
1.    Які відділи тіла є у павуків?
2.    Які кінцівки мають павуки?
3.    Що собою становлять павутинні бородавки та павутина?
4.    Які особливості будови травної системи та травлення характерні для павуків?
5.    Чому у павуків, які вловлюють здобич за допомогою ловильної сітки, зір розвинений гірше, ніж у тих, які полюють на здобич без її допомоги?
6.    Які способи полювання павуків вам відомі?
7.    Укуси яких павуків небезпечні для людини?
8.    Яку користь павуки можуть приносити людині та її господарству?
9.    Яка роль кліщів у ґрунтоутворенні?
10.    Які захворювання переносять кровосисні кліщі?
11.    Чому членистоногі мають обмежені розміри порівняно із хребетними тваринами?
Біологія 8 клас. Серебряков В.В., Балан П.Г.


Підручники та книги по всім предметам, домашня робота, онлайн бібліотеки книжок, плани конспектів уроків з біології, реферати та конспекти уроків з біології для 8 класу


Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.