KNOWLEDGE HYPERMARKET


Коли нам буває соромно.
Строка 5: Строка 5:
[[Image:9-1e.jpg]]  
[[Image:9-1e.jpg]]  
-
Того суботнього дня Богданко почувався щасливим, як ніколи. Хлопець навчився добре кататися на роликах, тож тепер не пастиме задніх у дворі, може позмагатися і з Олесею, яка досі не мала собі рівних в майстерності.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Олесю, ходімо кататися, побачиш, який я став вправний, - навіть по телефону було чути, як Богданко пишається собою.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ох, - тільки й зітхнула дівчинка. - Щось нема в мене настрою.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Не кисни, Олесю. Ти ж гарно написала контрольну з математики!<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Не згадуй мені про ту контрольну, - відрубала Олеся. - Бо високої оцінки і вчительчиної похвали я не заслужила: приклади списала в тебе, а задачу - в Оленки...<br><br>''Завдання 1:''<br>За допомогою уявного мікрофона дайте відповідь на запитання: чи знайоме вам відчуття, яке зіпсувало Олесі настрій? Розкажіть про випадок, коли ви почувалися так, як Олеся.<br><br>'''1. Що таке совість та відповідальність перед собою'''<br><br>Ви вже знаєте, що люди у своєму повсякденному житті керуються певним приписами - мораллю. Згідно з цими приписами ми з кількох можливих варіантів, як учинити, маємо вибрати лише один. Щоправда, це не завжди легко. Так, наприклад, їдучи в переповненому автобусі ми не завжди поступаємося місцем людям, старшим за нас. Над моральним правилом милосердного ставлення до інших беруть гору відчуття власного комфорту, втома тощо.<br>Інший приклад: кожен п'ятикласник добре знає, що не можна словом ображати інших, адже ніхто з нас цього не любить, проте досить часто трапляються ситуації, коли глузуючи, дехто з ваших однолітків не може зупинитися вчасно. Таких прикладів не перелічити!<br>Що ж, скажете ви, моральні правила створені, аби їх порушувати, і, очевидно, не можна домогтися, щоб їх усі виконували. Та й суть моралі в тому, що ніхто нікого не в праві силувати до виконання моральних норм. Моральні правила, якщо ми їх приймаємо, треба виконувати самому: не чинити щодо інших того, чого не хочемо, щоб заподіяли нам.<br>Внутрішнім суддею, який звіряє наші вчинки з моральними правилами, є наша совість. У тлумачному словнику читаємо: «Совість - це усвідомлення й почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою». Синонімом слова «совість» в українській мові є слово «сумління». Щоб краще зрозуміти значення слів «совість», «сумління», поспостерігайте, як уживається прикметник «сумлінний», тобто той, який чесно, старанно, ретельно виконує свої обов'язки. «Сумлінно навчатися», «сумлінно працювати» означає старанно виконувати свій обов'язок. Сумлінна людина - та, яка чинить відповідно до веління своєї совісті. Отже, сумлінна людина має зобов'язання перед собою.<br><br>''Завдання 2:''<br>Пригадайте ситуацію, коли ви самі собі за щось докоряли. Розкажіть про такі ситуації одне одному. Сформулюйте для кожної історії моральне правило, через яке довелося терпіти муки сумління. Запишіть ці правила в зошиті й поділіться своїм досвідом з класом.<br>''Завдання 3'':<br>Для тих, хто сповідує християнство, обов'язковим є таїнство сповіді, або спокути: людина мусить розповісти священикові про свої недобрі вчинки (гріхи), щоб очистити душу перед Богом. Сповідь і щире каяття є обов'язковою умовою для ТИХ, КОГО допускають до Причастя.<br>Прочитайте уривок з оповідання Ігоря Калинця "Повернення Діви Марії» та обміркуйте в парі відповідь на запитання: Як би ви були на місці Славчика, які б правила додали до його переліку?
+
Того суботнього дня Богданко почувався щасливим, як ніколи. Хлопець навчився добре кататися на роликах, тож тепер не пастиме задніх у дворі, може позмагатися і з Олесею, яка досі не мала собі рівних в майстерності.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Олесю, ходімо кататися, побачиш, який я став вправний, - навіть по телефону було чути, як Богданко пишається собою.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ох, - тільки й зітхнула дівчинка. - Щось нема в мене настрою.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Не кисни, Олесю. Ти ж гарно написала контрольну з математики!<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Не згадуй мені про ту контрольну, - відрубала Олеся. - Бо високої оцінки і вчительчиної похвали я не заслужила: приклади списала в тебе, а задачу - в Оленки...<br><br>''Завдання 1:''<br>За допомогою уявного мікрофона дайте відповідь на запитання: чи знайоме вам відчуття, яке зіпсувало Олесі настрій? Розкажіть про випадок, коли ви почувалися так, як Олеся.<br><br>'''1. Що таке совість та відповідальність перед собою'''<br><br>Ви вже знаєте, що люди у своєму повсякденному житті керуються певним приписами - мораллю. Згідно з цими приписами ми з кількох можливих варіантів, як учинити, маємо вибрати лише один. Щоправда, це не завжди легко. Так, наприклад, їдучи в переповненому автобусі ми не завжди поступаємося місцем людям, старшим за нас. Над моральним правилом милосердного ставлення до інших беруть гору відчуття власного комфорту, втома тощо.<br>Інший приклад: кожен п'ятикласник добре знає, що не можна словом ображати інших, адже ніхто з нас цього не любить, проте досить часто трапляються ситуації, коли глузуючи, дехто з ваших однолітків не може зупинитися вчасно. Таких прикладів не перелічити!<br>Що ж, скажете ви, моральні правила створені, аби їх порушувати, і, очевидно, не можна домогтися, щоб їх усі виконували. Та й суть моралі в тому, що ніхто нікого не в праві силувати до виконання моральних норм. Моральні правила, якщо ми їх приймаємо, треба виконувати самому: не чинити щодо інших того, чого не хочемо, щоб заподіяли нам.<br>Внутрішнім суддею, який звіряє наші вчинки з моральними правилами, є наша совість. У тлумачному словнику читаємо: «Совість - це усвідомлення й почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою». Синонімом слова «совість» в українській мові є слово «сумління». Щоб краще зрозуміти значення слів «совість», «сумління», поспостерігайте, як уживається прикметник «сумлінний», тобто той, який чесно, старанно, ретельно виконує свої обов'язки. «Сумлінно навчатися», «сумлінно працювати» означає старанно виконувати свій обов'язок. Сумлінна людина - та, яка чинить відповідно до веління своєї совісті. Отже, сумлінна людина має зобов'язання перед собою.<br><br>''Завдання 2:''<br>Пригадайте ситуацію, коли ви самі собі за щось докоряли. Розкажіть про такі ситуації одне одному. Сформулюйте для кожної історії моральне правило, через яке довелося терпіти муки сумління. Запишіть ці правила в зошиті й поділіться своїм досвідом з класом.<br>''Завдання 3'':<br>Для тих, хто сповідує християнство, обов'язковим є таїнство сповіді, або спокути: людина мусить розповісти священикові про свої недобрі вчинки (гріхи), щоб очистити душу перед Богом. Сповідь і щире каяття є обов'язковою умовою для ТИХ, КОГО допускають до Причастя.<br>Прочитайте уривок з оповідання Ігоря Калинця "Повернення Діви Марії» та обміркуйте в парі відповідь на запитання: Як би ви були на місці Славчика, які б правила додали до його переліку?  
<br>Славчик готувався до першого Причастя. Перед сповіддю він сам собі пообіцяв не грішити. Навіть склав десять ось таких правил:<br>По-перше. Не вживати негарних слів. (Хоч він їх не вживав, але не робив зауваження іншим хлопцям, які часом лихословили). По-друге. Не говорити неправди, навіть маленької. По-третє. Завжди слухати батьків і не пискувати до них. По-четверте. Добре вчитися, аби не було оцінок нижчих за сім. По-п'яте. Завжди поступатися місцем старшим. (Хоч, правда, годі було це здійснити, бо містечко не мало трамваїв, навіть автобусів). По-шосте. Першому ввічливо, ще здалеку, вітатися зі знайомими. По-сьоме. Ходити в неділю до церкви, не крутитися і не балакати там, які б довгі відправи не відбувалися.<br>По-восьме. Ніколи не курити цигарок. (Але це на майбутнє. Він ще не пробував цього робити).<br>По-дев'яте. Не кривдити слабших, а навпаки, завжди їх захищати. За них можна встрявати в бійку.<br>По-десяте. Не лазити в сусідський садок, де дуже смачна груша-спасівка.<br><br>''Завдання 4:''<br>Об'єднайтеся в малі групи, розподіліть ролі й організуйте роботу своєї групи. Оберіть одне з наведених нижче запитань і протягом п'яти хвилин спробуйте знайти відповідь на нього. Поділіться своїми міркуваннями з класом.<br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Коли люди відчувають докори сумління? Чому сумління називають внутрішнім голосом?<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чому ступінь моральності людини визначають за здатністю відчувати муки совісті? Чи погоджуєтеся ви з думкою, що відсутність докорів сумління свідчить не стільки про добросердність людини, скільки про її аморальність?<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Люди народжуються з певним кольором волосся та очей. Як ви вважаєте, чи так само вродженою є здатність людини відчувати докори сумління? Як ця здатність виникає в людини?<br>Що таке совість? Чи є сумлінність важливою якістю&nbsp;? людини? Чому?<br><br>'''2. Чому важливо знати думку інших про себе'''<br>Спорідненим відчуттям до докорів сумління є сором. Проте сором відчувають перед тими, хто поруч, хто нас оточує. Зрозуміти тонку грань між сумлінням та соромом допомагає риса людського характеру, що її називають сором'язливістю.<br>Недарма слово «сором'язливість» походить від слова «сором», хоч має й інше значення (порівняйте визначення, подані в рубриці «До вашої скарбнички слів»).<br>'''Сором''' - почуття сильного збентеження, зніяковіння через свою погану поведінку, недостойні дії, вчинки. '''Сором'язливість''' - почуття ніяковості.<br>Сором'язливість проявляється як ніяковіння перед іншими, зазвичай незнайомими людьми. Ця риса часто властива маленьким дітям: сором'язливий малюк не витримує навіть погляду сторонньої людини, ховається за маму. Сором - це так само ніяковіння, незручність перед іншими. Проте, на відміну від сором'язливості, сором відчувають через уже скоєне або сказане. Відчуття сорому ніби змушує нас відмовитися від чогось, що ми, можливо, і вчинили б, якби можна було цей вчинок приховати від сторонніх очей. Тож совість - це наш внутрішній суддя, а сором - суддя зовнішній, хоч також уявний. Адже йдеться не про те, що нас хтось картає за вчинене: звіривши свою поведінку з думкою інших людей, ми самі доходимо висновку, що заслуговуємо на їхній осуд, і нам стає за себе соромно. Думка інших є ніби компасом, який допомагає триматися моральних настанов. Саме про це йдеться в народних прислів'ях: «Сором казати, а гріх потаїти», «Він і Бога не боїться і людей не стидиться», «Не ми, так люди знають».<br><br>''Завдання 5:''<br>Як ви вважаєте, чи можна сумлінною вважати людину, яка не&nbsp; знає сорому? Прочитайте оповідання. Подумайте, чому Марисі стало соромно. Свої міркування (3-4 речення) запишіть, використовуючи слова «мені здається», «я думаю» тощо.<br><br>ЧОМУ МАРИСІ СТАЛО СОРОМНО?<br><br>Пролунав дзвоник. Для дівчаток - третьокласниці Марисі й п'ятикласниці Оленки - він сповістив про кінець іще одного навчального дня. Побачившись у коридорі, подружки плеснули одна одну по до-лонці й домовилися зустрітися на подвір'ї, щоб разом іти додому.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Знаєш, Марисю, що таке «тест»?<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Якісь завдання, щоб перевірити, що засвоїли учні.<br>Нам сьогодні розповідали, що тести застосовують учені-психологи, щоб з'ясувати характер людини.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; А хочеш, я тебе протестую? - спитала по хвильці Оленка.<br>Чом би ні, зацікавилася Марися.<br>- Хто першим устає в тебе вдома? - урочисто спитала Оленка.<br>- Я, вихопилося в Марисі. Та раптом дівчинка втратила впевненість. А й справді, хто? Тим часом запитання сипались, як горошини: «Який чай любить твоя мама? Якою кольору в неї очі? Яка улюблена мамина прикраса? Які квіги вона любить більше за інші? Який улюблений мамин колір?»<br>Оленка щебетала й щебетала, а Марися раптом відчула, як за-шарілися в неї щічки. Дівчинці було соромно.<br>Що таке сором? Чому для людини важливо мати почуття сорому? Як пов'язані сором і совість?<br><br>'''3. Як вчитися на власних помилках'''<br><br>''Завдання 6:''<br>Прочитайте оповідання Лесі Храпливої. Чи можна твердити, що головний герой хлопчик Зенко навчився на власних помилках? Як, по-вашому, чи випадково Зенко почав змінюватися саме в день Святого Миколая?<br><br>СВЯТОМИКОЛАЇВСЬКА СЦЕНКА<br>Зенко дуже зрадів, коли довідався, що гратиме чортика у Святоми-колаївській сценці. Як не радіти?! Приберуть його у чорну машкару, причеплять довжезну хвостяку, певно, й різки дадуть, щоб роздавав, кому до вподоби. І можна буде йому перед усіма на сцені скакати, викрикувати, може, й на руках стати. О, це він вміє!<br>Старший з гуртківців роздав усім переписані ролі. Зенко заховав свій тексту кишеню куртки, крикнув усім: - Готуйсь! - та вибіг зі студії...<br><br>Коли мала бути перша репетиція Святомиколаївської вистави, Зенко мусив іти до тітки на іменини. Коли була друга репетиція - так забавився на вулиці з сусідським Петрусем, що вже не було чого йти в студію. Аж приходить остання репетиція перед Святим Миколаєм.<br>Кинувся Зенко до кишені в куртці за текстом ролі, а там його і сліду не стало! Зенкові мурашки пробігли по спині. І як тут признатися, що згубив текст?<br>Прийшов день перед самим Святим Миколаєм. Зенко так дуже журився, що то буде з тим чортиком, що аж не міг доїсти шоколадного киселю після обіду.<br>Хоч-не-хоч, таки надійшла ця п'ята година, і вся рідня вибралася поглянути, як Зенко виступатиме.<br>Поки Зенко дійшов до костюмерної, потягнув у кут Мірка, що той найкраще читає з усіх. Тому Мірко має сидіти поблизу сцени з книжки підказувати всім, як справжній «суфлер».<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Мірку, хочеш мого ножика?<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Дуже хочу!<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; То підказуй мені кожне слово!<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Я й так буду підказувати!<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Але таки кожне слово!<br>На душі Зенкові трохи повеселішало, коли йому прип'яли роги та довжезний хвіст. Але коли став під яскравими лампами на сцені й побачив перед собою дівчаток-янголів з розпущеними косами, та ще й самого сивого Отця Миколая, то його душа помандрувала зі страху геть аж у сам кінець хвоста. Зенко боявся і глянути на залу. Шукав тільки віконця з Мірковою головою: коли то він почне підказувати! Нарешті!<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Поклонися! - прошепотів Мірко.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Поклонися! - випалив, мов з пістолета, Зенко, просто в лице святому Миколаєві.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Кланяйся, не говори і рот закрий ти, роззяво! - хрипів Мірко, аж вихиляючись з віконця.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Кланяйся, не говори, і рот закрий... - і враз слова застряли Зенкові в горлі. Ні, справді щось тут було не так, бо найменший янголик, Дуся, таки не стрималася й розсміялася вголос. Аж тоді Зенко зрозумів! Обернувся на п'яті і рад був втікати, куди очі бачили, куди ноги несли. Та це не було так легко! Довжезна хвостяка заплуталася під ногами, й Зенко бебехнув з усієї сили на гору пакунків, що вже були готові до роздачі на сцені... У залі піднявся шум...<br><br>Мірко не дістав ножика. Зате тепер, коли в театральному гуртку планують якусь виставу, їхній ватажок завжди каже:<br>- А найважчу роль дайте Зенкові. Він тепер так ретельно завжди вивчає ролі, що й цю, напевно, найкраще підготує.<br>- - Що означає «навчитися на власних помилках»?<br>Чи можна назвати совість відповідальністю перед собою? Чому?<br>Чому важливо знати думку інших про себе? Як пов'язані сором і почуття провини та каяття?<br>&nbsp;1. Поспостерігайте за собою впродовж одного-двох днів і подумайте, чи змогли ви чогось навчитися на власних помилках.<br>&nbsp;2. Розпитайте батьків чи інших дорослих про ситуації в їхньому житті, коли вони чогось навчилися на власних помилках. <br>3. Знайдіть або пригадайте казку чи оповідання, де герої, відчувши муки совісті або сором, змінили поведінку. Підготуйтеся коротко переказати цю оповідку в класі.<br><br>Етика. 5 клас. Оксана Данилевська; Олена Пометун  
<br>Славчик готувався до першого Причастя. Перед сповіддю він сам собі пообіцяв не грішити. Навіть склав десять ось таких правил:<br>По-перше. Не вживати негарних слів. (Хоч він їх не вживав, але не робив зауваження іншим хлопцям, які часом лихословили). По-друге. Не говорити неправди, навіть маленької. По-третє. Завжди слухати батьків і не пискувати до них. По-четверте. Добре вчитися, аби не було оцінок нижчих за сім. По-п'яте. Завжди поступатися місцем старшим. (Хоч, правда, годі було це здійснити, бо містечко не мало трамваїв, навіть автобусів). По-шосте. Першому ввічливо, ще здалеку, вітатися зі знайомими. По-сьоме. Ходити в неділю до церкви, не крутитися і не балакати там, які б довгі відправи не відбувалися.<br>По-восьме. Ніколи не курити цигарок. (Але це на майбутнє. Він ще не пробував цього робити).<br>По-дев'яте. Не кривдити слабших, а навпаки, завжди їх захищати. За них можна встрявати в бійку.<br>По-десяте. Не лазити в сусідський садок, де дуже смачна груша-спасівка.<br><br>''Завдання 4:''<br>Об'єднайтеся в малі групи, розподіліть ролі й організуйте роботу своєї групи. Оберіть одне з наведених нижче запитань і протягом п'яти хвилин спробуйте знайти відповідь на нього. Поділіться своїми міркуваннями з класом.<br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Коли люди відчувають докори сумління? Чому сумління називають внутрішнім голосом?<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чому ступінь моральності людини визначають за здатністю відчувати муки совісті? Чи погоджуєтеся ви з думкою, що відсутність докорів сумління свідчить не стільки про добросердність людини, скільки про її аморальність?<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Люди народжуються з певним кольором волосся та очей. Як ви вважаєте, чи так само вродженою є здатність людини відчувати докори сумління? Як ця здатність виникає в людини?<br>Що таке совість? Чи є сумлінність важливою якістю&nbsp;? людини? Чому?<br><br>'''2. Чому важливо знати думку інших про себе'''<br>Спорідненим відчуттям до докорів сумління є сором. Проте сором відчувають перед тими, хто поруч, хто нас оточує. Зрозуміти тонку грань між сумлінням та соромом допомагає риса людського характеру, що її називають сором'язливістю.<br>Недарма слово «сором'язливість» походить від слова «сором», хоч має й інше значення (порівняйте визначення, подані в рубриці «До вашої скарбнички слів»).<br>'''Сором''' - почуття сильного збентеження, зніяковіння через свою погану поведінку, недостойні дії, вчинки. '''Сором'язливість''' - почуття ніяковості.<br>Сором'язливість проявляється як ніяковіння перед іншими, зазвичай незнайомими людьми. Ця риса часто властива маленьким дітям: сором'язливий малюк не витримує навіть погляду сторонньої людини, ховається за маму. Сором - це так само ніяковіння, незручність перед іншими. Проте, на відміну від сором'язливості, сором відчувають через уже скоєне або сказане. Відчуття сорому ніби змушує нас відмовитися від чогось, що ми, можливо, і вчинили б, якби можна було цей вчинок приховати від сторонніх очей. Тож совість - це наш внутрішній суддя, а сором - суддя зовнішній, хоч також уявний. Адже йдеться не про те, що нас хтось картає за вчинене: звіривши свою поведінку з думкою інших людей, ми самі доходимо висновку, що заслуговуємо на їхній осуд, і нам стає за себе соромно. Думка інших є ніби компасом, який допомагає триматися моральних настанов. Саме про це йдеться в народних прислів'ях: «Сором казати, а гріх потаїти», «Він і Бога не боїться і людей не стидиться», «Не ми, так люди знають».<br><br>''Завдання 5:''<br>Як ви вважаєте, чи можна сумлінною вважати людину, яка не&nbsp; знає сорому? Прочитайте оповідання. Подумайте, чому Марисі стало соромно. Свої міркування (3-4 речення) запишіть, використовуючи слова «мені здається», «я думаю» тощо.<br><br>ЧОМУ МАРИСІ СТАЛО СОРОМНО?<br><br>Пролунав дзвоник. Для дівчаток - третьокласниці Марисі й п'ятикласниці Оленки - він сповістив про кінець іще одного навчального дня. Побачившись у коридорі, подружки плеснули одна одну по до-лонці й домовилися зустрітися на подвір'ї, щоб разом іти додому.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Знаєш, Марисю, що таке «тест»?<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Якісь завдання, щоб перевірити, що засвоїли учні.<br>Нам сьогодні розповідали, що тести застосовують учені-психологи, щоб з'ясувати характер людини.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; А хочеш, я тебе протестую? - спитала по хвильці Оленка.<br>Чом би ні, зацікавилася Марися.<br>- Хто першим устає в тебе вдома? - урочисто спитала Оленка.<br>- Я, вихопилося в Марисі. Та раптом дівчинка втратила впевненість. А й справді, хто? Тим часом запитання сипались, як горошини: «Який чай любить твоя мама? Якою кольору в неї очі? Яка улюблена мамина прикраса? Які квіги вона любить більше за інші? Який улюблений мамин колір?»<br>Оленка щебетала й щебетала, а Марися раптом відчула, як за-шарілися в неї щічки. Дівчинці було соромно.<br>Що таке сором? Чому для людини важливо мати почуття сорому? Як пов'язані сором і совість?<br><br>'''3. Як вчитися на власних помилках'''<br><br>''Завдання 6:''<br>Прочитайте оповідання Лесі Храпливої. Чи можна твердити, що головний герой хлопчик Зенко навчився на власних помилках? Як, по-вашому, чи випадково Зенко почав змінюватися саме в день Святого Миколая?<br><br>СВЯТОМИКОЛАЇВСЬКА СЦЕНКА<br>Зенко дуже зрадів, коли довідався, що гратиме чортика у Святоми-колаївській сценці. Як не радіти?! Приберуть його у чорну машкару, причеплять довжезну хвостяку, певно, й різки дадуть, щоб роздавав, кому до вподоби. І можна буде йому перед усіма на сцені скакати, викрикувати, може, й на руках стати. О, це він вміє!<br>Старший з гуртківців роздав усім переписані ролі. Зенко заховав свій тексту кишеню куртки, крикнув усім: - Готуйсь! - та вибіг зі студії...<br><br>Коли мала бути перша репетиція Святомиколаївської вистави, Зенко мусив іти до тітки на іменини. Коли була друга репетиція - так забавився на вулиці з сусідським Петрусем, що вже не було чого йти в студію. Аж приходить остання репетиція перед Святим Миколаєм.<br>Кинувся Зенко до кишені в куртці за текстом ролі, а там його і сліду не стало! Зенкові мурашки пробігли по спині. І як тут признатися, що згубив текст?<br>Прийшов день перед самим Святим Миколаєм. Зенко так дуже журився, що то буде з тим чортиком, що аж не міг доїсти шоколадного киселю після обіду.<br>Хоч-не-хоч, таки надійшла ця п'ята година, і вся рідня вибралася поглянути, як Зенко виступатиме.<br>Поки Зенко дійшов до костюмерної, потягнув у кут Мірка, що той найкраще читає з усіх. Тому Мірко має сидіти поблизу сцени з книжки підказувати всім, як справжній «суфлер».<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Мірку, хочеш мого ножика?<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Дуже хочу!<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; То підказуй мені кожне слово!<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Я й так буду підказувати!<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Але таки кожне слово!<br>На душі Зенкові трохи повеселішало, коли йому прип'яли роги та довжезний хвіст. Але коли став під яскравими лампами на сцені й побачив перед собою дівчаток-янголів з розпущеними косами, та ще й самого сивого Отця Миколая, то його душа помандрувала зі страху геть аж у сам кінець хвоста. Зенко боявся і глянути на залу. Шукав тільки віконця з Мірковою головою: коли то він почне підказувати! Нарешті!<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Поклонися! - прошепотів Мірко.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Поклонися! - випалив, мов з пістолета, Зенко, просто в лице святому Миколаєві.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Кланяйся, не говори і рот закрий ти, роззяво! - хрипів Мірко, аж вихиляючись з віконця.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Кланяйся, не говори, і рот закрий... - і враз слова застряли Зенкові в горлі. Ні, справді щось тут було не так, бо найменший янголик, Дуся, таки не стрималася й розсміялася вголос. Аж тоді Зенко зрозумів! Обернувся на п'яті і рад був втікати, куди очі бачили, куди ноги несли. Та це не було так легко! Довжезна хвостяка заплуталася під ногами, й Зенко бебехнув з усієї сили на гору пакунків, що вже були готові до роздачі на сцені... У залі піднявся шум...<br><br>Мірко не дістав ножика. Зате тепер, коли в театральному гуртку планують якусь виставу, їхній ватажок завжди каже:<br>- А найважчу роль дайте Зенкові. Він тепер так ретельно завжди вивчає ролі, що й цю, напевно, найкраще підготує.<br>- - Що означає «навчитися на власних помилках»?<br>Чи можна назвати совість відповідальністю перед собою? Чому?<br>Чому важливо знати думку інших про себе? Як пов'язані сором і почуття провини та каяття?<br>&nbsp;1. Поспостерігайте за собою впродовж одного-двох днів і подумайте, чи змогли ви чогось навчитися на власних помилках.<br>&nbsp;2. Розпитайте батьків чи інших дорослих про ситуації в їхньому житті, коли вони чогось навчилися на власних помилках. <br>3. Знайдіть або пригадайте казку чи оповідання, де герої, відчувши муки совісті або сором, змінили поведінку. Підготуйтеся коротко переказати цю оповідку в класі.<br><br>Етика. 5 клас. Оксана Данилевська; Олена Пометун  
 +
 +
Надіслано читачами з інтернет-сайтів
<sub>Календарно-тематичне планування [[Етика 5 клас|з етики 5 класу]], [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання та відповіді школяру]], курси учителю [[Етика|з етики 5 класу]]</sub>  
<sub>Календарно-тематичне планування [[Етика 5 клас|з етики 5 класу]], [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання та відповіді школяру]], курси учителю [[Етика|з етики 5 класу]]</sub>  

Версия 11:48, 3 февраля 2011

Гіпермаркет Знань>>Етика>>Етика 5 клас>> Етика: Коли нам буває соромно.

Коли нам буває соромно.

9-1e.jpg

Того суботнього дня Богданко почувався щасливим, як ніколи. Хлопець навчився добре кататися на роликах, тож тепер не пастиме задніх у дворі, може позмагатися і з Олесею, яка досі не мала собі рівних в майстерності.
-    Олесю, ходімо кататися, побачиш, який я став вправний, - навіть по телефону було чути, як Богданко пишається собою.
-    Ох, - тільки й зітхнула дівчинка. - Щось нема в мене настрою.
-    Не кисни, Олесю. Ти ж гарно написала контрольну з математики!
-    Не згадуй мені про ту контрольну, - відрубала Олеся. - Бо високої оцінки і вчительчиної похвали я не заслужила: приклади списала в тебе, а задачу - в Оленки...

Завдання 1:
За допомогою уявного мікрофона дайте відповідь на запитання: чи знайоме вам відчуття, яке зіпсувало Олесі настрій? Розкажіть про випадок, коли ви почувалися так, як Олеся.

1. Що таке совість та відповідальність перед собою

Ви вже знаєте, що люди у своєму повсякденному житті керуються певним приписами - мораллю. Згідно з цими приписами ми з кількох можливих варіантів, як учинити, маємо вибрати лише один. Щоправда, це не завжди легко. Так, наприклад, їдучи в переповненому автобусі ми не завжди поступаємося місцем людям, старшим за нас. Над моральним правилом милосердного ставлення до інших беруть гору відчуття власного комфорту, втома тощо.
Інший приклад: кожен п'ятикласник добре знає, що не можна словом ображати інших, адже ніхто з нас цього не любить, проте досить часто трапляються ситуації, коли глузуючи, дехто з ваших однолітків не може зупинитися вчасно. Таких прикладів не перелічити!
Що ж, скажете ви, моральні правила створені, аби їх порушувати, і, очевидно, не можна домогтися, щоб їх усі виконували. Та й суть моралі в тому, що ніхто нікого не в праві силувати до виконання моральних норм. Моральні правила, якщо ми їх приймаємо, треба виконувати самому: не чинити щодо інших того, чого не хочемо, щоб заподіяли нам.
Внутрішнім суддею, який звіряє наші вчинки з моральними правилами, є наша совість. У тлумачному словнику читаємо: «Совість - це усвідомлення й почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою». Синонімом слова «совість» в українській мові є слово «сумління». Щоб краще зрозуміти значення слів «совість», «сумління», поспостерігайте, як уживається прикметник «сумлінний», тобто той, який чесно, старанно, ретельно виконує свої обов'язки. «Сумлінно навчатися», «сумлінно працювати» означає старанно виконувати свій обов'язок. Сумлінна людина - та, яка чинить відповідно до веління своєї совісті. Отже, сумлінна людина має зобов'язання перед собою.

Завдання 2:
Пригадайте ситуацію, коли ви самі собі за щось докоряли. Розкажіть про такі ситуації одне одному. Сформулюйте для кожної історії моральне правило, через яке довелося терпіти муки сумління. Запишіть ці правила в зошиті й поділіться своїм досвідом з класом.
Завдання 3:
Для тих, хто сповідує християнство, обов'язковим є таїнство сповіді, або спокути: людина мусить розповісти священикові про свої недобрі вчинки (гріхи), щоб очистити душу перед Богом. Сповідь і щире каяття є обов'язковою умовою для ТИХ, КОГО допускають до Причастя.
Прочитайте уривок з оповідання Ігоря Калинця "Повернення Діви Марії» та обміркуйте в парі відповідь на запитання: Як би ви були на місці Славчика, які б правила додали до його переліку?


Славчик готувався до першого Причастя. Перед сповіддю він сам собі пообіцяв не грішити. Навіть склав десять ось таких правил:
По-перше. Не вживати негарних слів. (Хоч він їх не вживав, але не робив зауваження іншим хлопцям, які часом лихословили). По-друге. Не говорити неправди, навіть маленької. По-третє. Завжди слухати батьків і не пискувати до них. По-четверте. Добре вчитися, аби не було оцінок нижчих за сім. По-п'яте. Завжди поступатися місцем старшим. (Хоч, правда, годі було це здійснити, бо містечко не мало трамваїв, навіть автобусів). По-шосте. Першому ввічливо, ще здалеку, вітатися зі знайомими. По-сьоме. Ходити в неділю до церкви, не крутитися і не балакати там, які б довгі відправи не відбувалися.
По-восьме. Ніколи не курити цигарок. (Але це на майбутнє. Він ще не пробував цього робити).
По-дев'яте. Не кривдити слабших, а навпаки, завжди їх захищати. За них можна встрявати в бійку.
По-десяте. Не лазити в сусідський садок, де дуже смачна груша-спасівка.

Завдання 4:
Об'єднайтеся в малі групи, розподіліть ролі й організуйте роботу своєї групи. Оберіть одне з наведених нижче запитань і протягом п'яти хвилин спробуйте знайти відповідь на нього. Поділіться своїми міркуваннями з класом.
1.    Коли люди відчувають докори сумління? Чому сумління називають внутрішнім голосом?
2.    Чому ступінь моральності людини визначають за здатністю відчувати муки совісті? Чи погоджуєтеся ви з думкою, що відсутність докорів сумління свідчить не стільки про добросердність людини, скільки про її аморальність?
3.    Люди народжуються з певним кольором волосся та очей. Як ви вважаєте, чи так само вродженою є здатність людини відчувати докори сумління? Як ця здатність виникає в людини?
Що таке совість? Чи є сумлінність важливою якістю ? людини? Чому?

2. Чому важливо знати думку інших про себе
Спорідненим відчуттям до докорів сумління є сором. Проте сором відчувають перед тими, хто поруч, хто нас оточує. Зрозуміти тонку грань між сумлінням та соромом допомагає риса людського характеру, що її називають сором'язливістю.
Недарма слово «сором'язливість» походить від слова «сором», хоч має й інше значення (порівняйте визначення, подані в рубриці «До вашої скарбнички слів»).
Сором - почуття сильного збентеження, зніяковіння через свою погану поведінку, недостойні дії, вчинки. Сором'язливість - почуття ніяковості.
Сором'язливість проявляється як ніяковіння перед іншими, зазвичай незнайомими людьми. Ця риса часто властива маленьким дітям: сором'язливий малюк не витримує навіть погляду сторонньої людини, ховається за маму. Сором - це так само ніяковіння, незручність перед іншими. Проте, на відміну від сором'язливості, сором відчувають через уже скоєне або сказане. Відчуття сорому ніби змушує нас відмовитися від чогось, що ми, можливо, і вчинили б, якби можна було цей вчинок приховати від сторонніх очей. Тож совість - це наш внутрішній суддя, а сором - суддя зовнішній, хоч також уявний. Адже йдеться не про те, що нас хтось картає за вчинене: звіривши свою поведінку з думкою інших людей, ми самі доходимо висновку, що заслуговуємо на їхній осуд, і нам стає за себе соромно. Думка інших є ніби компасом, який допомагає триматися моральних настанов. Саме про це йдеться в народних прислів'ях: «Сором казати, а гріх потаїти», «Він і Бога не боїться і людей не стидиться», «Не ми, так люди знають».

Завдання 5:
Як ви вважаєте, чи можна сумлінною вважати людину, яка не  знає сорому? Прочитайте оповідання. Подумайте, чому Марисі стало соромно. Свої міркування (3-4 речення) запишіть, використовуючи слова «мені здається», «я думаю» тощо.

ЧОМУ МАРИСІ СТАЛО СОРОМНО?

Пролунав дзвоник. Для дівчаток - третьокласниці Марисі й п'ятикласниці Оленки - він сповістив про кінець іще одного навчального дня. Побачившись у коридорі, подружки плеснули одна одну по до-лонці й домовилися зустрітися на подвір'ї, щоб разом іти додому.
-    Знаєш, Марисю, що таке «тест»?
-    Якісь завдання, щоб перевірити, що засвоїли учні.
Нам сьогодні розповідали, що тести застосовують учені-психологи, щоб з'ясувати характер людини.
-    А хочеш, я тебе протестую? - спитала по хвильці Оленка.
Чом би ні, зацікавилася Марися.
- Хто першим устає в тебе вдома? - урочисто спитала Оленка.
- Я, вихопилося в Марисі. Та раптом дівчинка втратила впевненість. А й справді, хто? Тим часом запитання сипались, як горошини: «Який чай любить твоя мама? Якою кольору в неї очі? Яка улюблена мамина прикраса? Які квіги вона любить більше за інші? Який улюблений мамин колір?»
Оленка щебетала й щебетала, а Марися раптом відчула, як за-шарілися в неї щічки. Дівчинці було соромно.
Що таке сором? Чому для людини важливо мати почуття сорому? Як пов'язані сором і совість?

3. Як вчитися на власних помилках

Завдання 6:
Прочитайте оповідання Лесі Храпливої. Чи можна твердити, що головний герой хлопчик Зенко навчився на власних помилках? Як, по-вашому, чи випадково Зенко почав змінюватися саме в день Святого Миколая?

СВЯТОМИКОЛАЇВСЬКА СЦЕНКА
Зенко дуже зрадів, коли довідався, що гратиме чортика у Святоми-колаївській сценці. Як не радіти?! Приберуть його у чорну машкару, причеплять довжезну хвостяку, певно, й різки дадуть, щоб роздавав, кому до вподоби. І можна буде йому перед усіма на сцені скакати, викрикувати, може, й на руках стати. О, це він вміє!
Старший з гуртківців роздав усім переписані ролі. Зенко заховав свій тексту кишеню куртки, крикнув усім: - Готуйсь! - та вибіг зі студії...

Коли мала бути перша репетиція Святомиколаївської вистави, Зенко мусив іти до тітки на іменини. Коли була друга репетиція - так забавився на вулиці з сусідським Петрусем, що вже не було чого йти в студію. Аж приходить остання репетиція перед Святим Миколаєм.
Кинувся Зенко до кишені в куртці за текстом ролі, а там його і сліду не стало! Зенкові мурашки пробігли по спині. І як тут признатися, що згубив текст?
Прийшов день перед самим Святим Миколаєм. Зенко так дуже журився, що то буде з тим чортиком, що аж не міг доїсти шоколадного киселю після обіду.
Хоч-не-хоч, таки надійшла ця п'ята година, і вся рідня вибралася поглянути, як Зенко виступатиме.
Поки Зенко дійшов до костюмерної, потягнув у кут Мірка, що той найкраще читає з усіх. Тому Мірко має сидіти поблизу сцени з книжки підказувати всім, як справжній «суфлер».
-    Мірку, хочеш мого ножика?
-    Дуже хочу!
-    То підказуй мені кожне слово!
-    Я й так буду підказувати!
-    Але таки кожне слово!
На душі Зенкові трохи повеселішало, коли йому прип'яли роги та довжезний хвіст. Але коли став під яскравими лампами на сцені й побачив перед собою дівчаток-янголів з розпущеними косами, та ще й самого сивого Отця Миколая, то його душа помандрувала зі страху геть аж у сам кінець хвоста. Зенко боявся і глянути на залу. Шукав тільки віконця з Мірковою головою: коли то він почне підказувати! Нарешті!
-    Поклонися! - прошепотів Мірко.
-    Поклонися! - випалив, мов з пістолета, Зенко, просто в лице святому Миколаєві.
-    Кланяйся, не говори і рот закрий ти, роззяво! - хрипів Мірко, аж вихиляючись з віконця.
-    Кланяйся, не говори, і рот закрий... - і враз слова застряли Зенкові в горлі. Ні, справді щось тут було не так, бо найменший янголик, Дуся, таки не стрималася й розсміялася вголос. Аж тоді Зенко зрозумів! Обернувся на п'яті і рад був втікати, куди очі бачили, куди ноги несли. Та це не було так легко! Довжезна хвостяка заплуталася під ногами, й Зенко бебехнув з усієї сили на гору пакунків, що вже були готові до роздачі на сцені... У залі піднявся шум...

Мірко не дістав ножика. Зате тепер, коли в театральному гуртку планують якусь виставу, їхній ватажок завжди каже:
- А найважчу роль дайте Зенкові. Він тепер так ретельно завжди вивчає ролі, що й цю, напевно, найкраще підготує.
- - Що означає «навчитися на власних помилках»?
Чи можна назвати совість відповідальністю перед собою? Чому?
Чому важливо знати думку інших про себе? Як пов'язані сором і почуття провини та каяття?
 1. Поспостерігайте за собою впродовж одного-двох днів і подумайте, чи змогли ви чогось навчитися на власних помилках.
 2. Розпитайте батьків чи інших дорослих про ситуації в їхньому житті, коли вони чогось навчилися на власних помилках.
3. Знайдіть або пригадайте казку чи оповідання, де герої, відчувши муки совісті або сором, змінили поведінку. Підготуйтеся коротко переказати цю оповідку в класі.

Етика. 5 клас. Оксана Данилевська; Олена Пометун

Надіслано читачами з інтернет-сайтів

Календарно-тематичне планування з етики 5 класу, завдання та відповіді школяру, курси учителю з етики 5 класу

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.