Версия 12:29, 26 января 2011

Гіпермаркет Знань>>Економіка>>Економіка 9 клас. Повні уроки >> Економіка: Медичні послуги.Повні уроки

Мета уроку: знати, які установи надають медичні послуги; володіти інформацією про види медичних послуг і медичне страхування; знати права й обов'язки споживача платних медичних послуг; цивілізовано вирішувати спірні ситуації.

Головні питання уроку: 1. Що таке здоров'я? (означення основних термінів) 2. Право на охорону здоров'я. 3. Державний захист права на охорону здоров'я. 4. Обов'язки громадян України. 5. Подання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях. 6. Вибір лікаря й лікувального закладу. 7. Обов'язок надання медичної інформації. 8. Лікарська таємниця. 9. Звільнення від роботи на період хвороби.

Що таке здоров'я? (означення основних термінів)

Здоров'я — стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів.
Охорона здоров'я — система заходів, спрямованих на забезпечення збереження і розвитку фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини за максимальної біологічно можливої індивідуальної тривалості життя.
Заклади охорони здоров'я — підприємства, установи й організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом надання медико-санітарної допомога, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.

Рис 1. Змія, що обвиває чашу, сучасна емблема медицини.

Основними принципами охорони здоров'я в нашій державі є дотримання основних прав та свобод людини та громадянина в галузі охорони здоров'я, рівноправність, забезпечення пріоритету загально людських цінностей, орієнтація на сучасні стандарти медичної допомога тощо.

Право на охорону здоров'я

Кожен громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає:
•    життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров'я людини;
•    безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;
•    санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживає;
•    безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку;
•    кваліфіковану медико-санітарну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров'я;
•    достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я і здоров'я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь;
•    участь в обговоренні проектів законодавчих актів і внесення пропозицій щодо формування державної політики в галузі охорони здоров'я;
•    участь в управлінні охороною здоров'я та проведенні громадської експертизи з цих питань у порядку, передбаченому законодавством;

•    можливість об'єднання в громадські організації з метою сприяння охороні здоров'я;
•    правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов'язаних зі станом здоров'я;
•    відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди;
•    оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я;
•    можливість проведення незалежної медичної експертизи у разі незгоди громадянина з висновками державної медичної експертизи, застосування до нього заходів примусового лікування та в інших випадках, коли діями працівників охорони здоров'я можуть бути ущемлені загальновизнані права людини і громадянина.

Державний захист права на охорону здоров'я
Держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров'я і забезпечує його захист.
У разі порушення законних прав і інтересів громадян у галузі охорони здоров'я відповідні державні, громадські або інші органи, підприємства, установи й організації, їхні посадові особи і громадяни зобов'язані вжити заходів щодо поновлення порушених прав, захисту законних інтересів і відшкодування заподіяної шкоди.
Судовий захист права на охорони здоров'я здійснюється у порядку, установленому законодавством.

Обов'язки громадян України

Громадяни України зобов'язані:
•    піклуватись про своє здоров'я та здоров'я дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян;
•    у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення;
•    подавати невідкладну допомоги іншим громадянам, які знаходяться у загрозливому для їхнього життя і здоров'я стані;
•    виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством про охорону здоров'я.
Громадянам України надається лікувально-профілактична допомога поліклініками, лікарнями, диспансерами, клініками науково-дослідних інститутів та іншими акредитованими закладами охорони здоров'я, службою швидкої медичної допомоги, а також окремими медичними працівниками, які мають відповідний дозвіл (ліцензію).
Для забезпечення лікувально-профілактичною допомогою громадян України, які мають відповідні пільги, установлені законодавством, створюються спеціальні лікувально-профілактичні заклади.
Лікуючий лікар може обиратися безпосередньо пацієнтом або призначатися керівником закладу охорони здоров'я чи його підрозділу. Обов'язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження і лікування пацієнта. Пацієнт може вимагати заміни лікаря.

Подання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях
Медичні працівники зобов'язані подавати першу невідкладну допомоги в нещасних випадках і гострих захворюваннях. Медична допомога забезпечується службою швидкої медичної допомоги або найближчими лікувально-профілактичними закладами незалежно від відомчої підпорядкованості та форм власності з подальшим відшкодуванням витрат.

Рис 4. Автомобіль швидкої медичної допомоги.

У невідкладних випадках, коли надання медичної допомоги через відсутність медичних працівників на місці неможливе, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані надавати транспорт для перевезення хворого до лікувально-профілактичного закладу. У цих випадках першу невідкладну допомогу також повинні надавати співробітники міліції, пожежної охорони, аварійних служб, водії транспортних засобів і представники інших професій, на яких цей обов'язок покладено законодавством і службовими інструкціями.

Вибір лікаря і лікувального закладу
Кожен пацієнт має право вільного вибору лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги. Кожен пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому державному лікувально-профілактичному закладі за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.

Обов'язок надання медичної інформації
Лікар зобов'язаний пояснити пацієнтові в доступній формі стан його здоров'я, мету запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявності ризику для життя і здоров'я.
Пацієнт має право знайомитися з історією своєї хвороби та іншими документами, що можуть слугувати для подальшого лікування.
В особливих випадках, коли повна інформація може завдати шкоди здоров'ю пацієнта, лікар може її обмежити. У цьому разі він інформує членів сім'ї або законного представника пацієнта, ураховуючи особисті інтереси хворого. Таким самим чином лікар діє, коли пацієнт перебуває в непритомному стані.

Лікарська таємниця
Медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

У разі використання інформації, що становить лікарську таємницю, у навчальному процесі, науково-дослідній роботі, у тому числі у випадках її публікації у спеціальній літературі, повинна бути забезпечена анонімність пацієнта.

Звільнення від роботи на період хвороби
На період хвороби з тимчасовою втратою працездатності громадянам надається звільнення від роботи з виплатою в установленому законодавством України порядку допомоги по соціальному страхуванню.
Медичне втручання, пов'язане з ризиком для здоров'я пацієнта, допускається як виняток в умовах гострої потреби, коли можлива шкода від застосування методів діагностики, профілактики або лікування є меншою, ніж та, що очікується в разі відмови від втручання, а усунення небезпеки для здоров'я пацієнта іншими методами неможливе.

Контрольні завдання

Завдання 1.  Розгляньте ситуацію та поясніть її.

Ситуація 1
Громадянка С. звернулася з приводу лікування зуба до платної стоматологічної поліклініки. Після лікування пацієнтці було видано договір і квитанцію про оплату послуг. Через день громадянка С. знову звернулася в поліклініку, оскільки зуб продовжував її турбувати. Лікар запевнив, що це іноді буває після лікування і скоро пройде. Але ситуація не покращилась і через тиждень. Коли громадянка С. звернулася до іншого лікаря, виявилося, що канал зуба був неякісно запломбований. Як повинна вести себе громадянка С., щоб відновити порушені права?
Завдання 2. Запропонуйте ситуацію, у якій би порушувалися права споживача медичних послуг. Поясніть її. Запропонуйте шляхи розв'язання.

Завдання 3. Дізнайтеся, які платні послуги надає медичний заклад, розміщений у вашому мікрорайоні.
1.    Якими документами визначається порядок і умови надання платних медичних послуг?
2.    Які послуги можуть бути платними? Які з них, на ваш погляд, користуються найбільшим попитом?
3.    Які права й обов'язки має споживач платних медичних послуг?
4.    Яку відповідальність перед споживачами і за що несуть медичні заклади?
5.    Укажіть, якими видами медичних послуг користувалися ви або члени вашої родини.
6.    Чим відрізняється послуга, отримана в державному закладі, від послуги, отриманої в приватному закладі?
7.    Що ви знаєте про медичне страхування? Які його переваги? Чи існує в Україні медичне страхування?

Список використаних джерел:

1.  Урок на тему "Медичні послуги", Спіркова А.М., вчитель економіки, Богуславська загальноосвітня школа I-III ступенів №4.

2. Урок на тему "Медичні послуги", Андрійченко В.В., вчитель економіки, Ужгородська загальноосвітня школа I-III ступенів № 12.

3. Суша А.В., Основы потребительских знаний.Пособие к факультативным занятиям для учащихся 8 - 9 классов общеобразовательных учреждений, МГУ им. А.А.Кулешова, Могилев, 2009г.

4. Гільберг Т.Г., Часнікова О.В. , Основи споживчих знань: Навчально-методичний посібник для загальноосвітніх навчальних закладів:1-12 кл. / Гільберг Т.В., Довгань А.І., Капіруліна С.Л. та ін. / За заг. ред. Бєскової Н.В., Єрохіної А.С., Максименко К.О., Овчарук О.В. – К.: Навчальна книга, 2008. – С. 1-102.

Відредаговано і надіслано Прокопенко Ю.А.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.