KNOWLEDGE HYPERMARKET


Механiчнi, тепловi, електричнi, магнiтнi та оптичнi явища. Методи дослiдження фiзичних явищ
(Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Фізика і Астр...)
Строка 3: Строка 3:
<br>
<br>
-
  &nbsp;'''<dynamicarticlelist>Фізика і Астрономія, клас, урок, на тему, 7 клас, Наукові методи, вивчення природи</dynamicarticlelist>§2. НАУКОВІ МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДИ'''&nbsp;<br>&nbsp; ''■ Ви всі ще дуже молоді, однак у вас є певний обсяг знань. Наприклад, ви самостійно й уже досить давно встановили, що ложка, якщо її випадково впустити, обов'язково впаде вниз, а не злетить угору. Але чи впевнені ви, що все з того, що ви знаєте, є правильним? У цьому параграфі ви знайдете відповідь на питання, яким чином учені одержують нові знання.''<br>&nbsp;<br>&nbsp;<br>Рис. 1.8. Довжина обох відрізків однакова. В цьому легко пересвідчитися за допомогою лінійки<br>&nbsp;<br>Рис. 1.9. Будь-яке передбачення теорії має бути підтверджене дослідом<br><br>&nbsp;<br>&nbsp; '''Встановлюємо відмінності між спостереженнями й експериментами'''<br>&nbsp; Основним завданням учених-фізиків є проведення фізичних досліджень.<br>&nbsp; '''Фізичне дослідження''' — це цілеспрямоване вивчення того чи іншого явища засобами фізики.<br>&nbsp; Першим етапом фізичного дослідження є спостереження.<br>&nbsp; '''Спостереження''' — це сприймання природи з метою одержання первинних даних для подальшого аналізу.<br>&nbsp; Якщо результати спостережень повторюються, то дослідник робить ''висновки''. Наведемо приклад такого висновку: вода (рідина), поміщена в морозильну камеру, через якийсь час обов'язково перетвориться на лід (стане твердою).<br>&nbsp; Однак далеко не завжди висновки, одержані за допомогою спостережень, є правильними. Погляньте, наприклад, на відрізки на рис. 1.8. Червоний відрізок здається меншим, ніж синій. Ви можете подивитися на малюнок кілька разів, запропонувати друзям зробити те саме — і висновок залишиться незмінним. Якщо ж після цього ви виміряєте довжину відрізків лінійкою, то переконаєтеся, що їхня довжина є абсолютно однаковою.<br>&nbsp; Щоб не робити подібних хибних висновків, учені користуються складнішими видами досліджень, які називаються дослідами, або ''експериментами''.<br>&nbsp; '''Експеримент''' — це дослідження фізичного явища в умовах, що перебувають під контро¬лем ученого, з метою глибшого вивчення цього явища (рис. 1.9).<br>&nbsp; Досліди (експерименти) зазвичай супроводжуються різними вимірюваннями. Учені вживають вираз ''«експериментальні дослідження»'', коли говорять про серії дослідів, спрямованих на вивчення певного фізичного явища. Найпростіші види експериментальних досліджень — ''лабораторні роботи'' — ви виконуватимете самостійно, вивчаючи фізику.<br>&nbsp; '''Визначаємо основні етапи фізичних досліджень'''<br>&nbsp; Для того щоб перейти до експериментальних досліджень — складніших, ніж прості спостереження,— у дослідника має виникнути ''сумнів в істинності результатів дослідження'' («не вірю своїм очам!»).<br>&nbsp; У випадку з відрізками (див. рис. 1.8) ми підказали вам готову відповідь. Але якби ви показали цей малюнок батькам, хтось із них обов'язково поставив би під сумнів правильність першого враження: «А чи це не зорова омана? Адже відрізки можуть бути й однаковими!» Інакше кажучи, ваш співрозмовник висловив би '''гіпотезу''' (''припущення'') про хибність простих спостережень. І тільки після вашого експериментального дослідження (вимірювання відрізків за допомогою лінійки), тобто після ''експериментальної перевірки гіпотези'', ви встановили істину: обидва відрізки мають однакову довжину.
+
<br>
 +
 +
 
 +
  &nbsp;'''<dynamicarticlelist>Фізика і Астрономія, клас, урок, на тему, 7 клас, Наукові методи, вивчення природи</dynamicarticlelist>§2. НАУКОВІ МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДИ'''&nbsp;
 +
&nbsp; ''■ Ви всі ще дуже молоді, однак у вас є певний обсяг знань. Наприклад, ви самостійно й уже досить давно встановили, що ложка, якщо її випадково впустити, обов'язково впаде вниз, а не злетить угору. Але чи впевнені ви, що все з того, що ви знаєте, є правильним? У цьому параграфі ви знайдете відповідь на питання, яким чином учені одержують нові знання.''
 +
&nbsp;
 +
&nbsp;
 +
Рис. 1.8. Довжина обох відрізків однакова. В цьому легко пересвідчитися за допомогою лінійки
 +
&nbsp;
 +
Рис. 1.9. Будь-яке передбачення теорії має бути підтверджене дослідом
 +
 +
&nbsp;
 +
&nbsp; '''Встановлюємо відмінності між спостереженнями й експериментами'''
 +
&nbsp; Основним завданням учених-фізиків є проведення фізичних досліджень.
 +
&nbsp; '''Фізичне дослідження''' — це цілеспрямоване вивчення того чи іншого явища засобами фізики.
 +
&nbsp; Першим етапом фізичного дослідження є спостереження.
 +
&nbsp; '''Спостереження''' — це сприймання природи з метою одержання первинних даних для подальшого аналізу.
 +
&nbsp; Якщо результати спостережень повторюються, то дослідник робить ''висновки''. Наведемо приклад такого висновку: вода (рідина), поміщена в морозильну камеру, через якийсь час обов'язково перетвориться на лід (стане твердою).
 +
&nbsp; Однак далеко не завжди висновки, одержані за допомогою спостережень, є правильними. Погляньте, наприклад, на відрізки на рис. 1.8. Червоний відрізок здається меншим, ніж синій. Ви можете подивитися на малюнок кілька разів, запропонувати друзям зробити те саме — і висновок залишиться незмінним. Якщо ж після цього ви виміряєте довжину відрізків лінійкою, то переконаєтеся, що їхня довжина є абсолютно однаковою.
 +
&nbsp; Щоб не робити подібних хибних висновків, учені користуються складнішими видами досліджень, які називаються дослідами, або ''експериментами''.
 +
&nbsp; '''Експеримент''' — це дослідження фізичного явища в умовах, що перебувають під контро¬лем ученого, з метою глибшого вивчення цього явища (рис. 1.9).
 +
&nbsp; Досліди (експерименти) зазвичай супроводжуються різними вимірюваннями. Учені вживають вираз ''«експериментальні дослідження»'', коли говорять про серії дослідів, спрямованих на вивчення певного фізичного явища. Найпростіші види експериментальних досліджень — ''лабораторні роботи'' — ви виконуватимете самостійно, вивчаючи фізику.
 +
&nbsp; '''Визначаємо основні етапи фізичних досліджень'''
 +
&nbsp; Для того щоб перейти до експериментальних досліджень — складніших, ніж прості спостереження,— у дослідника має виникнути ''сумнів в істинності результатів дослідження'' («не вірю своїм очам!»).
 +
&nbsp; У випадку з відрізками (див. рис. 1.8) ми підказали вам готову відповідь. Але якби ви показали цей малюнок батькам, хтось із них обов'язково поставив би під сумнів правильність першого враження: «А чи це не зорова омана? Адже відрізки можуть бути й однаковими!» Інакше кажучи, ваш співрозмовник висловив би '''гіпотезу''' (''припущення'') про хибність простих спостережень. І тільки після вашого експериментального дослідження (вимірювання відрізків за допомогою лінійки), тобто після ''експериментальної перевірки гіпотези'', ви встановили істину: обидва відрізки мають однакову довжину.
   
   
Строка 9: Строка 33:
   
   
-
Рис. 1.10. Якби не було опору повітря, то дельфін і м'яч досягали б поверхні води одночасно<br>&nbsp;<br>Рис. 1.11. Пізанська вежа, на якій Ґалілей проводив свої експерменти<br><br>&nbsp; Випадок із відрізками не потребує тривалих досліджень, але інколи пошуки істини тривають століттями. Так, спостерігаючи падіння різних тіл, учені Давньої Греції зробили висновок про те, що важчі предмети падають на землю швидше, ніж легкі. Тільки через дві тисячі років, у XVI сторіччі, видатний італійський учений ''Ґалілео Ґалілей'' (1564—1642) засумнівався в правильності висновків давніх греків і висунув гіпотезу про те, що повільніше падіння легкого тіла пояснюється опором повітря (рис. 1.10). Іншими словами, якщо тіла падають із однакової висоти, не зустрічаючи опору повітря, то поверхні землі вони досягнуть одночасно незалежно від маси цих тіл. Для підтвердження своєї здогадки Ґалілей провів дослідження, використавши для цього славнозвісну Пізанську вежу (див. рис. 1.11). З вершини цієї споруди він кидав предмети (мушкетну кулю й гарматне ядро), на рух яких, як ми сьогодні знаємо, опір повітря впливає незначно. Результати експериментів підтвердили гіпотезу вченого — обидва предмети досягали землі практично одночасно.<br>&nbsp; Більш точні експерименти (рис. 1.12) провів славетний англійський учений ''Ісаак Ньютон'' (1643—1727). Але Ньютон не обмежився підтвердженням висновків Ґалілея. Проаналізувавши одержані дані й зробивши необхідні обчислення (зараз таку роботу ми називаємо '''теоретичними дослідженнями'''), учений припустив, що падіння предметів на поверхню землі і обертання планет Сонячної системи навколо Сонця підкоряються єдиному законові. Щоб обґрунтувати це твердження, Ньютон знову звернувся до математики. У результаті вчений відкрив закон всесвітнього тяжіння — створив '''нове знання'''.<br>&nbsp; Після Ґалілея та Ньютона ''основними способами здобування нових знань стали теоретичні й експериментальні методи''. Сучасні експериментальні дослідження неможливо уявити без спеціально сконструйованих складних приладів. Деякі з них мають масу в десятки тисяч тонн і розміри в декілька кілометрів. У розроблянні нових теорій беруть участь сотні вчених, для теоретичних розрахунків застосовують надпотужні комп'ютери. Однак навіть у наші дні основні етапи здобування нових знань залишаються незмінними.<br><br>Рис. 1.12. Ньютон помістив золоту монету і пташине перо у скляну трубку та розташував її вертикально, даючи тілам можливість почати падіння одночасно. Через опір повітря перо «безнадійно відстало» (а). Потім учений викачав повітря з трубки за допомогою винайдених на той час насосів (б). В останньому експерименті два тіла досягли дна трубки одночасно<br>&nbsp;<br>&nbsp;<br>Рис. 1.14. Етапи пізнання у фізичних дослідженнях<br><br>&nbsp; '''ПІДБИВАЄМО ПІДСУМКИ'''<br>&nbsp; Основними методами фізичних досліджень є теоретичний та експериментальний. Послідовність етапів фізичних досліджень можна уявити у вигляді спіралі, що складається з повторюваних елементів (рис. 1.14). Спробуймо зробити сходження цією спіраллю. Нижній елемент показує, що на певному етапі вчені вже мають певний рівень знань (знання). За допомогою спостережень і роздумів дослідники переконуються в необхідності його вдосконалення, проводять теоретичні дослідження, висувають гіпотезу й підтверджують (або спростовують) її шляхом експериментальної перевірки. Результатом стає нове знання.<br>
+
<br>
 +
Рис. 1.10. Якби не було опору повітря, то дельфін і м'яч досягали б поверхні води одночасно<br>&nbsp;<br>Рис. 1.11. Пізанська вежа, на якій Ґалілей проводив свої експерменти<br><br>&nbsp; Випадок із відрізками не потребує тривалих досліджень, але інколи пошуки істини тривають століттями. Так, спостерігаючи падіння різних тіл, учені Давньої Греції зробили висновок про те, що важчі предмети падають на землю швидше, ніж легкі. Тільки через дві тисячі років, у XVI сторіччі, видатний італійський учений ''Ґалілео Ґалілей'' (1564—1642) засумнівався в правильності висновків давніх греків і висунув гіпотезу про те, що повільніше падіння легкого тіла пояснюється опором повітря (рис. 1.10). Іншими словами, якщо тіла падають із однакової висоти, не зустрічаючи опору повітря, то поверхні землі вони досягнуть одночасно незалежно від маси цих тіл. Для підтвердження своєї здогадки Ґалілей провів дослідження, використавши для цього славнозвісну Пізанську вежу (див. рис. 1.11). З вершини цієї споруди він кидав предмети (мушкетну кулю й гарматне ядро), на рух яких, як ми сьогодні знаємо, опір повітря впливає незначно. Результати експериментів підтвердили гіпотезу вченого — обидва предмети досягали землі практично одночасно.<br>&nbsp; Більш точні експерименти (рис. 1.12) провів славетний англійський учений ''Ісаак Ньютон'' (1643—1727). Але Ньютон не обмежився підтвердженням висновків Ґалілея. Проаналізувавши одержані дані й зробивши необхідні обчислення (зараз таку роботу ми називаємо '''теоретичними дослідженнями'''), учений припустив, що падіння предметів на поверхню землі і обертання планет Сонячної системи навколо Сонця підкоряються єдиному законові. Щоб обґрунтувати це твердження, Ньютон знову звернувся до математики. У результаті вчений відкрив закон всесвітнього тяжіння — створив '''нове знання'''.<br>&nbsp; Після Ґалілея та Ньютона ''основними способами здобування нових знань стали теоретичні й експериментальні методи''. Сучасні експериментальні дослідження неможливо уявити без спеціально сконструйованих складних приладів. Деякі з них мають масу в десятки тисяч тонн і розміри в декілька кілометрів. У розроблянні нових теорій беруть участь сотні вчених, для теоретичних розрахунків застосовують надпотужні комп'ютери. Однак навіть у наші дні основні етапи здобування нових знань залишаються незмінними.<br><br>Рис. 1.12. Ньютон помістив золоту монету і пташине перо у скляну трубку та розташував її вертикально, даючи тілам можливість почати падіння одночасно. Через опір повітря перо «безнадійно відстало» (а). Потім учений викачав повітря з трубки за допомогою винайдених на той час насосів (б). В останньому експерименті два тіла досягли дна трубки одночасно<br>&nbsp;<br>&nbsp;<br>Рис. 1.14. Етапи пізнання у фізичних дослідженнях<br><br>&nbsp; '''ПІДБИВАЄМО ПІДСУМКИ'''<br>&nbsp; Основними методами фізичних досліджень є теоретичний та експериментальний. Послідовність етапів фізичних досліджень можна уявити у вигляді спіралі, що складається з повторюваних елементів (рис. 1.14). Спробуймо зробити сходження цією спіраллю. Нижній елемент показує, що на певному етапі вчені вже мають певний рівень знань (знання). За допомогою спостережень і роздумів дослідники переконуються в необхідності його вдосконалення, проводять теоретичні дослідження, висувають гіпотезу й підтверджують (або спростовують) її шляхом експериментальної перевірки. Результатом стає нове знання.<br>
   
   
<br>
<br>
 +
<br>
   
   
-
'''&nbsp; Контрольні запитання'''<br>1. Що таке спостереження? 2. Наведіть приклади фізичних явищ, знання про які ви здобули в результаті власних спостережень. 3. Чим дослід відрізняється від спостереження? 4. Хто і як підтвердив гіпотезу Ґалілея про те, що повільніше падіння легкого тіла пояснюється опором повітря? 5. Назвіть основні методи фізичних досліджень. 6. Які етапи проходять учені, здійснюючи фізичні дослідження?
+
<br>
 +
'''&nbsp; Контрольні запитання'''<br>1. Що таке спостереження? 2. Наведіть приклади фізичних явищ, знання про які ви здобули в результаті власних спостережень. 3. Чим дослід відрізняється від спостереження? 4. Хто і як підтвердив гіпотезу Ґалілея про те, що повільніше падіння легкого тіла пояснюється опором повітря? 5. Назвіть основні методи фізичних досліджень. 6. Які етапи проходять учені, здійснюючи фізичні дослідження?
   
   
-
&nbsp;
+
<br>
 +
&nbsp;
   
   
-
&nbsp; '''Вправи'''<br>1. Яку роль відіграють експериментальні й теоретичні дослідження для встановлення фізичних законів?<br>2. У науці важливо розрізняти такі поняття:<br>а) явище, яке спостерігається повсякденно;<br>б) експериментальний факт;<br>в) гіпотезу;<br>г) закон природи.<br>&nbsp;&nbsp; Укажіть, до якого з вищеназваних понять належать подані нижче твердження:<br>а) усі тіла падають на землю;<br>б) імовірно, різниця у швидкості падіння тіл різної маси пояснюється опором повітря;<br>в) у вакуумі всі тіла падають з однакової висоти за той самий час.<br>&nbsp;
+
<br>
 +
&nbsp; '''Вправи'''<br>1. Яку роль відіграють експериментальні й теоретичні дослідження для встановлення фізичних законів?<br>2. У науці важливо розрізняти такі поняття:<br>а) явище, яке спостерігається повсякденно;<br>б) експериментальний факт;<br>в) гіпотезу;<br>г) закон природи.<br>&nbsp;&nbsp; Укажіть, до якого з вищеназваних понять належать подані нижче твердження:<br>а) усі тіла падають на землю;<br>б) імовірно, різниця у швидкості падіння тіл різної маси пояснюється опором повітря;<br>в) у вакуумі всі тіла падають з однакової висоти за той самий час.<br>&nbsp;
   
   
-
&nbsp; '''Експериментальне завдання'''<br>Поспостерігайте яке-небудь фізичне явище, опишіть його й проаналізуйте.<br><br><br>&nbsp; '''Фізика й техніка в Україні'''<br>Учений зі світовим ім'ям — '''Борис Євгенович Патон''' — народився 1918 року в Києві. Славу йому принесли дослідження в галузі електродугового зварювання та створення зварювальних автоматів, які використовуються в різних галузях промисловості й будівництва. Талант науковця сягнув розквіту в період роботи в Інституті електрозварювання, директором якого він став у 1953 році. Із цього часу Б. Є. Патон очолив дослідження, у результаті яких сформувався зовсім новий напрям у сучасній металургії, що здобув визнання в усьому світі. Електрошлаковий процес, створений під керівництвом ученого, застосовується для підвищення якості іржостійких та інших спеціальних сталей. 1958 року вчений був обраний дійсним членом Академії наук України, а з 1962 року є її незмінним президентом.<br>
+
<br>
 +
&nbsp; '''Експериментальне завдання'''<br>Поспостерігайте яке-небудь фізичне явище, опишіть його й проаналізуйте.<br><br><br>&nbsp; '''Фізика й техніка в Україні'''<br>Учений зі світовим ім'ям — '''Борис Євгенович Патон''' — народився 1918 року в Києві. Славу йому принесли дослідження в галузі електродугового зварювання та створення зварювальних автоматів, які використовуються в різних галузях промисловості й будівництва. Талант науковця сягнув розквіту в період роботи в Інституті електрозварювання, директором якого він став у 1953 році. Із цього часу Б. Є. Патон очолив дослідження, у результаті яких сформувався зовсім новий напрям у сучасній металургії, що здобув визнання в усьому світі. Електрошлаковий процес, створений під керівництвом ученого, застосовується для підвищення якості іржостійких та інших спеціальних сталей. 1958 року вчений був обраний дійсним членом Академії наук України, а з 1962 року є її незмінним президентом.<br>
   
   
-
&nbsp; Фізика. 7 клас: Підручьник / Ф.Я.Божинова, М.М.Кірюхін, О.О.Кірюхіна.
+
<br>
 +
&nbsp; Фізика. 7 клас: Підручьник / Ф.Я.Божинова, М.М.Кірюхін, О.О.Кірюхіна.
 +
 +
 
 +
<br>
 +
<br>
   
   
Строка 34: Строка 69:
  '''<u>Зміст уроку</u>'''
  '''<u>Зміст уроку</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас                       
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com:82/index.php/Категория:Механiчнi,_тепловi,_електричнi,_магнiтнi_та_оптичнi_явища._Методи_дослiдження_фiзичних_явищ._Конспект_уроку конспект уроку і опорний каркас]                      
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання  
   
   
  '''<u>Практика</u>'''
  '''<u>Практика</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання  
   
   
  '''<u>Ілюстрації</u>'''
  '''<u>Ілюстрації</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
   
   
  '''<u>Доповнення</u>'''
  '''<u>Доповнення</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів                           
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                           
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше  
   
   
  '''<u>Тільки для вчителів</u>'''
  '''<u>Тільки для вчителів</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
<br>
<br>
-
  <br>
+
   
 +
 
 +
 +
   
   

Версия 19:57, 26 января 2011

Гіпермаркет Знань>>Фізика і Астрономія>>Фізика і Астрономія 7 клас>> Фізика і Астрономія: Наукові методи вивчення природи




 

§2. НАУКОВІ МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДИ 

  ■ Ви всі ще дуже молоді, однак у вас є певний обсяг знань. Наприклад, ви самостійно й уже досить давно встановили, що ложка, якщо її випадково впустити, обов'язково впаде вниз, а не злетить угору. Але чи впевнені ви, що все з того, що ви знаєте, є правильним? У цьому параграфі ви знайдете відповідь на питання, яким чином учені одержують нові знання.
 
 
Рис. 1.8. Довжина обох відрізків однакова. В цьому легко пересвідчитися за допомогою лінійки
 
Рис. 1.9. Будь-яке передбачення теорії має бути підтверджене дослідом

 
  Встановлюємо відмінності між спостереженнями й експериментами
  Основним завданням учених-фізиків є проведення фізичних досліджень.
  Фізичне дослідження — це цілеспрямоване вивчення того чи іншого явища засобами фізики.
  Першим етапом фізичного дослідження є спостереження.
  Спостереження — це сприймання природи з метою одержання первинних даних для подальшого аналізу.
  Якщо результати спостережень повторюються, то дослідник робить висновки. Наведемо приклад такого висновку: вода (рідина), поміщена в морозильну камеру, через якийсь час обов'язково перетвориться на лід (стане твердою).
  Однак далеко не завжди висновки, одержані за допомогою спостережень, є правильними. Погляньте, наприклад, на відрізки на рис. 1.8. Червоний відрізок здається меншим, ніж синій. Ви можете подивитися на малюнок кілька разів, запропонувати друзям зробити те саме — і висновок залишиться незмінним. Якщо ж після цього ви виміряєте довжину відрізків лінійкою, то переконаєтеся, що їхня довжина є абсолютно однаковою.
  Щоб не робити подібних хибних висновків, учені користуються складнішими видами досліджень, які називаються дослідами, або експериментами.
  Експеримент — це дослідження фізичного явища в умовах, що перебувають під контро¬лем ученого, з метою глибшого вивчення цього явища (рис. 1.9).
  Досліди (експерименти) зазвичай супроводжуються різними вимірюваннями. Учені вживають вираз «експериментальні дослідження», коли говорять про серії дослідів, спрямованих на вивчення певного фізичного явища. Найпростіші види експериментальних досліджень — лабораторні роботи — ви виконуватимете самостійно, вивчаючи фізику.
  Визначаємо основні етапи фізичних досліджень
  Для того щоб перейти до експериментальних досліджень — складніших, ніж прості спостереження,— у дослідника має виникнути сумнів в істинності результатів дослідження («не вірю своїм очам!»).
  У випадку з відрізками (див. рис. 1.8) ми підказали вам готову відповідь. Але якби ви показали цей малюнок батькам, хтось із них обов'язково поставив би під сумнів правильність першого враження: «А чи це не зорова омана? Адже відрізки можуть бути й однаковими!» Інакше кажучи, ваш співрозмовник висловив би гіпотезу (припущення) про хибність простих спостережень. І тільки після вашого експериментального дослідження (вимірювання відрізків за допомогою лінійки), тобто після експериментальної перевірки гіпотези, ви встановили істину: обидва відрізки мають однакову довжину.




Рис. 1.10. Якби не було опору повітря, то дельфін і м'яч досягали б поверхні води одночасно
 
Рис. 1.11. Пізанська вежа, на якій Ґалілей проводив свої експерменти

  Випадок із відрізками не потребує тривалих досліджень, але інколи пошуки істини тривають століттями. Так, спостерігаючи падіння різних тіл, учені Давньої Греції зробили висновок про те, що важчі предмети падають на землю швидше, ніж легкі. Тільки через дві тисячі років, у XVI сторіччі, видатний італійський учений Ґалілео Ґалілей (1564—1642) засумнівався в правильності висновків давніх греків і висунув гіпотезу про те, що повільніше падіння легкого тіла пояснюється опором повітря (рис. 1.10). Іншими словами, якщо тіла падають із однакової висоти, не зустрічаючи опору повітря, то поверхні землі вони досягнуть одночасно незалежно від маси цих тіл. Для підтвердження своєї здогадки Ґалілей провів дослідження, використавши для цього славнозвісну Пізанську вежу (див. рис. 1.11). З вершини цієї споруди він кидав предмети (мушкетну кулю й гарматне ядро), на рух яких, як ми сьогодні знаємо, опір повітря впливає незначно. Результати експериментів підтвердили гіпотезу вченого — обидва предмети досягали землі практично одночасно.
  Більш точні експерименти (рис. 1.12) провів славетний англійський учений Ісаак Ньютон (1643—1727). Але Ньютон не обмежився підтвердженням висновків Ґалілея. Проаналізувавши одержані дані й зробивши необхідні обчислення (зараз таку роботу ми називаємо теоретичними дослідженнями), учений припустив, що падіння предметів на поверхню землі і обертання планет Сонячної системи навколо Сонця підкоряються єдиному законові. Щоб обґрунтувати це твердження, Ньютон знову звернувся до математики. У результаті вчений відкрив закон всесвітнього тяжіння — створив нове знання.
  Після Ґалілея та Ньютона основними способами здобування нових знань стали теоретичні й експериментальні методи. Сучасні експериментальні дослідження неможливо уявити без спеціально сконструйованих складних приладів. Деякі з них мають масу в десятки тисяч тонн і розміри в декілька кілометрів. У розроблянні нових теорій беруть участь сотні вчених, для теоретичних розрахунків застосовують надпотужні комп'ютери. Однак навіть у наші дні основні етапи здобування нових знань залишаються незмінними.

Рис. 1.12. Ньютон помістив золоту монету і пташине перо у скляну трубку та розташував її вертикально, даючи тілам можливість почати падіння одночасно. Через опір повітря перо «безнадійно відстало» (а). Потім учений викачав повітря з трубки за допомогою винайдених на той час насосів (б). В останньому експерименті два тіла досягли дна трубки одночасно
 
 
Рис. 1.14. Етапи пізнання у фізичних дослідженнях

  ПІДБИВАЄМО ПІДСУМКИ
  Основними методами фізичних досліджень є теоретичний та експериментальний. Послідовність етапів фізичних досліджень можна уявити у вигляді спіралі, що складається з повторюваних елементів (рис. 1.14). Спробуймо зробити сходження цією спіраллю. Нижній елемент показує, що на певному етапі вчені вже мають певний рівень знань (знання). За допомогою спостережень і роздумів дослідники переконуються в необхідності його вдосконалення, проводять теоретичні дослідження, висувають гіпотезу й підтверджують (або спростовують) її шляхом експериментальної перевірки. Результатом стає нове знання.




  Контрольні запитання
1. Що таке спостереження? 2. Наведіть приклади фізичних явищ, знання про які ви здобули в результаті власних спостережень. 3. Чим дослід відрізняється від спостереження? 4. Хто і як підтвердив гіпотезу Ґалілея про те, що повільніше падіння легкого тіла пояснюється опором повітря? 5. Назвіть основні методи фізичних досліджень. 6. Які етапи проходять учені, здійснюючи фізичні дослідження?


 


  Вправи
1. Яку роль відіграють експериментальні й теоретичні дослідження для встановлення фізичних законів?
2. У науці важливо розрізняти такі поняття:
а) явище, яке спостерігається повсякденно;
б) експериментальний факт;
в) гіпотезу;
г) закон природи.
   Укажіть, до якого з вищеназваних понять належать подані нижче твердження:
а) усі тіла падають на землю;
б) імовірно, різниця у швидкості падіння тіл різної маси пояснюється опором повітря;
в) у вакуумі всі тіла падають з однакової висоти за той самий час.
 


  Експериментальне завдання
Поспостерігайте яке-небудь фізичне явище, опишіть його й проаналізуйте.


  Фізика й техніка в Україні
Учений зі світовим ім'ям — Борис Євгенович Патон — народився 1918 року в Києві. Славу йому принесли дослідження в галузі електродугового зварювання та створення зварювальних автоматів, які використовуються в різних галузях промисловості й будівництва. Талант науковця сягнув розквіту в період роботи в Інституті електрозварювання, директором якого він став у 1953 році. Із цього часу Б. Є. Патон очолив дослідження, у результаті яких сформувався зовсім новий напрям у сучасній металургії, що здобув визнання в усьому світі. Електрошлаковий процес, створений під керівництвом ученого, застосовується для підвищення якості іржостійких та інших спеціальних сталей. 1958 року вчений був обраний дійсним членом Академії наук України, а з 1962 року є її незмінним президентом.


  Фізика. 7 клас: Підручьник / Ф.Я.Божинова, М.М.Кірюхін, О.О.Кірюхіна.





Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення





Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум