KNOWLEDGE HYPERMARKET


Міфи про Геракла

Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 6 клас>>Зарубіжна література: Міфи про Геракла

МІФИ ПРО ГЕРАКЛА


Найулюбленіший еллінський герой Геракл був сином Зевса та земної жінки Алкмени. Йому присвячено безліч літературних творів, скульптур, картин, що належать уславленим митцям усього світу. І нині створюються мультиплікаційні фільми та комп'ютерні ігри про подвиги Геракла (Геркулеса, як його називали римляни).
Насправді його звали Алкідом («сильним»). Ім'я Геракл він отримав через ненависть до нього дружини Зевса — Гери. В дослівному перекладі слово «геракл» означає «уславлений Герою», або «завдяки Гері». Це протиріччя помічали вже давні греки. Але так воно й було — Гера, ненавидячи Геракла, ставила на його шляху всілякі перешкоди, чим сприяла тому, що герой, долаючи їх, щораз більше прославлявся.
Зевс із нетерпінням чекав на народження Геракла, який мав допомогти олімпійцям перемогти у війні з гігантами. Він знав наперед, що його син стане непе-ревершеним еллінським героєм. Та не так гадала Гера. У день, коли повинен був народитися Геракл, Зевс перед богами-олімпійцями став похвалятися тим, що малюк з його нащадків, який у цей день з'явиться на світ, буде володарем Мікен. Однак хитра Гера вдала, що не вірить у похваляння чоловіка і при свідках попросила Зевса поклястися незламною клятвою богів, що саме так і буде. А Зевс, не помітивши підступу, таку клятву дав. Тоді Гера затримала пологи Алкмени і прискорила народження Еврисфея, сина цариці Мікен, який дійсно доводився Зевсові нащадком — правда, правнуком, а не сином, як Геракл. Аж тоді Зевс збагнув, як його ошукано, та було вже пізно — клятву не можна було порушувати. Так володарем Мікен став хирлявий і боягузливий Еврисфей, а Геракл ще й повинен був йому служити. Та Гері й цього було мало — вона задумала вбити хлопчика ще маленьким, пославши до нього в колиску двох величезних отруйних змій. Проте немовля мало таку надзвичайну силу, що своїми маленькими рученятами вмить задушило гадів. Так Геракл ще дитиною став змієборцем.
Із Гераклом пов'язаний цікавий еллінський міф про виникнення сузір'я, яке ми називаємо Чумацьким (або Молочним) Шляхом. Зевс, ще до народження Геракла, мріяв зробити сина безсмертним. Однак для цього той мав не лише бути сином бога, а й хоча б раз напитися молока богині. Тому хтось з олімпійців хитро підсунув немовля в ліжко до Гери вночі, коли та спала, щоб воно, не розбудивши богиню, напилося її молока. Але малий пустун почав смоктати з такою силою, що Гера спросоння різко відштовхнула його від себе, а її молоко забризкало небосхил. Так і виникла наша Галактика — Молочний Шлях, яку росіяни називають «Млечным Путем», а англійці — «Milky way». Та й саме слово «галактика» походить від грецького «gаІакtікоs» — «молочний».
Виховував Геракла мудрий кентавр (міфічна істота, нижня частина тіла в якої кінська, а верхня - людська) Хірон. Він та інші вчителі навчали хлопця володіти луком і лірою, прийомами кулачного бою й красномовства. Дуже скоро хлопець перевершив усіх своїх учителів, але дуже поважав їх і був вдячним за науку.
За пророцтвом, Геракл повинен був служити малосильному й лякливому мікенському цареві Еврисфею впродовж 12 років, та ще й протягом цієї служби здійснити 10 подвигів. І він таки здійснив їх. Але через те, що два подвиги Еврисфей Гераклові не зарахував, їхня кількість зросла до 12. Так і виникли знамениті міфи про 12 подвигів Геракла.


Чумацький Шлях
У міфах різних народів світу дуже цікаво пояснено походження нашої Галактики, яка на нічному ясному небі нагадує білу дорогу чи стежку. Українці називають її Чумацьким Шляхом, бо в уяві наших пращурів вона асоціювалася із сіллю, розсипаною чумаками на дорозі. А шумерам вона здавалася величезною мотузкою, якою Землю прив'язано до Неба. Американські ж індіанці той самий Чумацький Шлях називали Стежкою Душ, якою душі померлих піднімаються на небо. Оскільки ця стежка довга, то під час перепочинку вночі вони палять вогнища, які нам із землі здаються зорями.


Подвиги Геракла


Перший подвиг — Геракл подолав страшного немейського лева. Цей хижак мешкав у горах коло Немеї, наводячи жах на всю округу, бо вбивав тварин і людей. Ніхто не знав, де він ховається, бо всі, хто з ним зустрівся, гинули. Немейський лев мав таку міцну шкуру, що не боявся ані каменів, ані стріл, ані будь-якої іншої зброї. Тому Гераклові довелося душити його голіруч. Коли герой приніс тушу лева до Мікен, Еврисфей так перелякався, що заборонив йому заходити до міста і звелів показувати здобич здалеку, з-під міських мурів. А Геракл зробив собі із шкури лева плаща, який захищав його краще за будь-який панцир.
Другий подвиг — перемога над лернейською гідрою. Це була чорна блискуча почвара із зміїним тулубом і дев'ятьма головами, вісім із яких були смертними, а одна — безсмертною. Гідра чатувала в очеретах біля болота на людей і худобу, спустошуючи околиці Лерни. Знайти її було непросто. Геракл зі своїм небожем Іолаєм довго ходив болотом, аж поки її вгледів. Вона кинулася на людей — і бій закипів. На допомогу гідрі виповз велетенський рак Каркін і вчепився Гераклові в ногу. Але герой миттю розтоптав його й закинув аж на небо (так виникло сузір'я Рака). Гідра намагалася вкусити Геракла, але його врятувала шкура немей-ського лева. Замість відірваної палицею Геракла голови в гідри одразу ж виростали дві нові. Тоді він попрохав Іолая, щоб той припалював свіжі рани палаючим смолоскипом. А на припеченому місці голови вже не виростати. Нарешті залишилася лише одна — безсмертна — голова, і Геракл її стяв. Вона покотилася в болото. З тулуба гідри стікала отруйна кров і жовч, у які Геракл умочив свої стріли, від чого вони стали смертоносними. Безсмертну голову гідри, яка все ще скажено сичала й роззявляла пащу, Геракл закопав глибоко в землю, ще й придавив важким каменем. Це був великий подвиг, але злостивий Еврисфей відмовився зарахувати його до числа десяти необхідних, бо Гераклові допомагав Іолай.
Третій подвиг — Геракл упіймав керинейську лань із золотими рогами й мідними копитцями, яка належала богині Артеміді. Він гнався за нею цілий рік і дійшов аж до північної країни гіпербореїв. Однак впіймав прудку тварину лише тоді, коли поранив ЇЇ. Артеміда розгнівалася на Геракла і за допомогою Аполлона хотіла відібрати в нього лань. Але герой пояснив, що це примха Еврисфея, і безперешкодно приніс керинейську лань до Мікен. Коли Еврисфей побачив лань, Геракл із задоволенням випустив її на волю.
Четвертий подвиг — полювання на величезного вепра, який оселився на горі Ериманф, винищуючи посіви та поїдаючи людей і худобу. Еврисфей послав проти вепра Геракла. Усі інші боялися почвари, і цар Мікен сподівався, що вона вб'є героя. Але той загнав ериманфського вепра в глибокий сніг і, зв'язавши, відніс Еврисфеєві.
П'ятий подвиг — очищення Авгієвих стаєнь. Еврисфей розгубився, бо, що б він не загадав — Геракл усе виконував. І тут йому на допомогу прийшла злопам'ятна Гера, яка підказала діяння не лише нездійсненне, а й принизливе навіть для звичайної людини... Цар Еліди Авгій дуже любив коней і мав їх незліченну кількість. Але його стайні були такі брудні, що розчистити їх було неможливо. Звідси походить крилатий вислів «авгієві стайні». Так кажуть про щось надзвичайно занедбане, що годі впорядкувати. А хитрий Авгій ще й поставив умову, аби стайні були вичищені впродовж одного дня! Геракл попередньо домовився з ним, що в разі виконання цих умов забере десяту частину його табунів, і пішов працювати. Слуги доповіли цареві про дивну поведінку чужинця, який навіть не підійшов до стаєнь, а копирсався собі в землі неподалік від них. Проте Геракл уже все продумав. Він вирив канали від бурхливих річок Алфея і Пенея аж до огорожі занедбаних стаєнь. Та Авгій про це не здогадувався, і, коли з'явилися перші промені вечірнього сонця, став смакувати перемогу над Гераклом і потирати руки від задоволення. Саме тоді герой закінчив риття каналів і розламав стіну, що оточувала стайні, спрямувавши туди воду двох рік. Бурхливий потік вимив усе ще до заходу сонця, і перед розгубленим Авгієм стайні засяяли чистотою. Геракл вкотре переміг, продемонструвавши цього разу не лише фізичну силу, а й неабиякий розум. Проте Авгій, дізнавшись, що Геракл діяв за завданням Еврисфея, не дав йому жодного коня. А Еврисфей не зарахував цей подвиг Гераклові, бо той працював не безкорисливо, а за винагороду.
Шостий подвиг — перемога над стімфальськими птахами, які вбивали людей та тварин. Неподалік міста Стімфала, у густому лісі оселилися дивовижні птахи: величезні, з мідними дзьобами, пазурами та крилами, вони сипали перами, мов стрілами. Усі звірі, навіть хижаки, повтікали зі Стімфаль-ського лісу. Дійшовши до нього, Геракл сів перепочити, аж раптом щось за-дзижчало і впилося в землю поруч із ним. Це було мідне перо стімфальсько-го птаха. Герой сховався під непробивну левову шкуру, з-під якої невпинно стріляв у птахів, але їх не меншало. Раптом з'явилася Афіна, його опікунка з дитячих років. Вона дала герою мідні тріскачки (знаряддя, за допомогою якого утворюється тріск, стукіт), зроблені самим Гефестом. і Геракл почав крутити ними, чим налякав птахів і перестріляв їх, поки ті були в повітрі.
Сьомий подвиг — приборкання страшного критського бика. На острові Криті жив цар Мінос. Він поклявся принести в жертву богам бика, який ніколи не знав ярма, якщо боги пошлють йому таку тварину. І Посейдон зробив Міносові подарунок: море завирувало, і з хвиль до берега приплив дивовижний білий бик. Посейдонів бик так сподобався царю, що він залишив його собі, а замість нього приніс у жертву іншого бика. Але зранку божественний бик вирвався зі стайні й почав нищити все навколо себе. Над Критом нависла небезпека. За наказом Еврисфея, Геракл прибув туди, довго бився з биком і таки приборкав його. Потім пригнав тварину до берега моря та й поплив на її спині додому. Згодом притяг бика до Еврисфея. Той, як завжди, злякався, і Геракл відпустив тварину.
Восьмий подвиг — приборкання жахливих кобилиць фракійського царя Ді-омеда, таких лютих, що їх тримали прикутими залізними ланцюгами до мідних стійл і годували лише людським м'ясом. Діомед наказав віддавати коням усіх чужинців. Припливши до Фракії, Геракл із гуртом сміливців побіг до стайні. Розковувати скажених кобилиць було небезпечно, тому вели їх до корабля помалу. За цей час цар зібрав військо, яке кинулося на чужинців. Зав'язався бій, коні вирвалися і розірвали Діомеда. Те, що він робив із невинними людьми, спіткало і його самого. А Геракл та його товариші перемогли і привезли кобилиць Еврисфею. Той спочатку був у захваті від краси коней, подібних яким ніколи й не бачив, але як тільки вони блиснули на нього очима, злякався і наказав відігнати їх у гори як подарунок своїй покровительці Гері.
Дев'ятий подвиг — здобуття пояса цариці амазонок Іпполіти. На далекому березі моря жили амазонки — войовничі жінки, що вели свій рід від бога війни Ареса. Найкращою з-поміж них була Іпполїта, якій Арес подарував пояс — ознаку царської влади. Еврисфеєва донька Адмета захотіла отримати цей пояс, і Еврисфей послав Геракла добути його. Прибувши до країни амазонок, він не захотів воювати із жінками. Герой домовився з Іпполітою, враженою його красою й міццю, про те, що та добровільно віддасть йому пояс. Але Гера, ненавидячи Геракла, вирішила, як завжди, все зіпсувати. Вона прибрала вигляду амазонки і підбурила жінок проти Геракла, обдуривши, що той, мовляв, хоче викрасти царицю. Амазонки кинулися в бій, але Геракл їх переміг. Тоді Іпполіта сама віддала Ге-раклові пояс, і він відвіз його до Мікен Еврисфеєві.
Десятий подвиг — здобуття череди корів Герібна з острова Ерифії, що знаходився далеко на заході. Досягнувши протоки, яка розділяла Європу й Африку, Геракл розсунув там велетенські скелі (так звані «Гераклові стовпи»), створивши відому нині Гібралтарську протоку. Знемагаючи від нещадної спеки, Геракл пригрозив луком самому титану Геліосу (Сонцю). За таку сміливість той дав Гераклові свій келих, що слугував йому човном, на якому він щоночі перетинав океан, аби щоранку знову з'явитися людям (міф про чергування дня і ночі). Геракл швидко досяг Ерифії, що знаходилася серед океану. На цьому дикому острові паслися червоні корови, яких стерегли здоровенні пастух і двоголовий пес. Велетень Геріон мав три голови і три тулуби, що зрослися. А його шість рук і шість ніг були невтомними в бою. Ледь Геракл причалив до Ерифії, як на нього накинувся двоголовий пес. Палицею герой збив одразу дві голови. Але до нього вже підбігав велетень-пастух. Просвистіла отруйна
Гераклова стріла — і той упав мертвий. Аж тут Геріон наскочив на Геракла так раптово, що той мав лише мить, аби натягнути лука. Однак стріла була пущена так влучно, що велетень одразу впав. Загнавши корів Геріона у Геліосів човен, Геракл швидко переправив їх через океан. Із вдячністю повернувши Геліосу його келих, Геракл погнав череду Геріона суходолом, долаючи
різноманітні перешкоди. В Італії розбійник Как украв у Геракла кілька корів і загнав до потаємної печери. Герой довго шукав пропа-
жу, але не міг знайти і, зневірений, пішов було геть. Та раптом одна з корів у печері замукала. Геракл усе зрозумів, покарав крадія і забрав корів. У Флоренції, на площі Синьорії, і сьогодні можна побачити скульптурну групу, де могутній Геракл тримає за волосся розбійника, що стоїть навколішках.                    
Побував Геракл і в Причорномор'ї, на безлюдних тоді землях, які нині є територією України. Втомлений, герой заснув, а в цей час коні втекли з його колісниці. Шукаючи їх, він зустрів міфічну істоту: верхня частина тіла в неї була жіноча, а нижня — зміїна. Діва-змія пообіцяла віддати йому коней, якщо він поживе в неї. Народивши трьох синів, вона відпустила Геракла додому. А він залишив їй свій лук і сказав, що володарем тих земель стане той із трьох синів, який зуміє натягти тятиву. Хлопці виросли і стали сильними юнаками, але з цим завданням впорався лише один із них, якого звали Скіфом. І, начебто, від нього й походять скіфи, що жили в Причорномор'ї (Скіфії) за часів античності. Цей міф, описаний «батьком історії» Геродотом у V ст. до н. е., вважається першою у світі писемною згадкою про землі, на яких розташована Україна.
Під час подальшої Гераклової мандрівки злостива Гера не раз насилала на череду корів Геріона різноманітних чудовиськ, але проти Геракла всі були безсилі. А коли він пригнав череду в Мікени, невдоволений Еврисфей приніс корів Геріона в жертву Гері.
Одинадцятий подвиг — похід по яблука Гесперйд. Розгублений Еврисфей не знав, що б таке загадати цього разу. Адже Гераклові залишалося здійснити лише два подвиги. І знову втрутилася підступна Гера. Колись на весіллі Гери й Зевса мати-Земля Гея подарувала нареченій яблуню із золотими яблуками вічної молодості. Те дерево росло десь на краю землі, в саду прекрасних Гесперйд. А стеріг його страшний дракон, який не спав ані вдень ані вночі. Навіть самі Геспериди не наважувалися підійти до нього. Загадавши Гераклові принести три яблука із саду Гесперйд, Еврисфей і сам не знав, де знаходиться той сад. Тим більше не знав цього Геракл. Дорогу він вивідав у всезнаючого морського бога Нерея, який не хотів показувати Гераклові шлях. Але герой заскочив Не-рея зненацька, зв'язавши його під час сну, і хоч як Нерей змінював свій вигляд і пручався, не відпустив старого, допоки той не розказав про шлях до Гесперйд. А шлях був дуже непростим. Спочатку Геракл ішов через Лівію, де на нього чекав двобій із велетнем Антеєм, який був непереможним, допоки торкався матері-Землі. Тож Геракл відірвав Антея від землі й задушив у повітрі. Втомившися від боротьби, Геракл заснув, аж раптом на нього напали пігмеї, маленькі люди. Прокинувшись, він позбирав їх усіх до левової шкури. Після цього прийшов на Кавказ, де мучився нескорений титан Прометей.
За стогоном і вигуками Геракл знайшов місце покарання титана і вбив орла стрілою, змоченою в отруйній жовчі лернейської гідри. Потім розбив кайдани і звільнив Прометея. Тепло попрощавшись із ним, Геракл попрямував далі. Він перейшов через Рифейські гори (Урал) і потрапив до країни гіпербореїв. Там стояв титан Атлант, батько тих самих Гесперид, які стерегли яблука, потрібні Гераклові. Як ви вже знаєте, за участь у титаномахії Атлант був покараний: мусив тримати на плечах величезний важкий небосхил. Від неймовірного напруження його ступні вгрузли в матір-Землю. За порадою мудрого Прометея, Геракл запропонував Атлантові трохи потримати замість нього небо, а тим часом той перепочине і принесе яблука Гесперид. Атлант приніс яблука, але сказав Гераклові, що віддасть їх Еврисфеєві сам, а Геракл нехай потримає небо замість нього. Звичайно, такого напруження герой довго б не витримав, адже він не мав сили титана. І Геракл схитрував: він неначе погодився із пропозицією Атланта, але попросив того трохи потримати небо на плечах, поки Геракл підмостить собі на голову подушку, а то, мовляв, тверде небо віддавило йому плечі й голову. Простакуватий титан погодився і знову взяв небосхил на свої плечі. А Геракл схопив три яблука Гесперид і помчав до Еврисфея. Той отримав яблука, але так розлютився черговою перемогою Геракла, що кинув їх героєві. Згодом Афіна повернула яблука Гесперидам.
І останнім, дванадцятим, подвигом Геракла була небезпечна мандрівка до Аїду за страшним сторожем підземного царства — триголовим псом Кербером. Знову Еврисфей послав Геракла на вірну смерть, адже з Аїду не повертався ніхто. Бог Аїд дозволив йому забрати потвору, але за однієї умови — не використовувати зброї, подолати його голіруч. А це було неможливо, адже Кербер був триголовою потворою, мав тулуб, усіяний зміїними головами, та ще й дра-конячий хвіст. Проте Геракл ледь не задушив Кербера, потім узяв його на повід і відвів до Еврисфея. Той і так був боягузливим, побачивши ж цю потвору, взагалі онімів і лише замахав до Геракла руками: мовляв, негайно відведи це страхіття назад до Аїду, я тобі зараховую всі подвиги і відтепер ти можеш бути вільним. Геракл відпустив Кербера, і той одним стрибком повернувся до Аїду. Так закінчилася служба Геракла в Еврисфея.


Геракл і гігантомахія


Спочатку олімпійці недолюблювали людей, аж раптом зацікавилися ними. У надрах Геї визрівало ще одне
 покоління богів — гіганти. Щоправда, на відміну від ти-танів, вони були смертними, однак мали страшенну силу і їхня боротьба з олімпійцями — гігантомахія — була неминучою. Навіть зовні вони були жахливі: велетенські (і тепер слово «гігант» означає велетень), волохаті, з густими бородами, замість ніг — зміїні хвости. Звичайно, майбутня боротьба з гігантами дуже турбувала олімпійців, які добре пам'ятали титано-махію. І ось стало відомо, що долю війни олімпійців із гігантами вирішать не боги, а смертні люди, якщо прийдуть на допомогу олімпійцям.
І дійсно, під час гігантомахії Геракл забезпечив олімпійцям перемогу. Удари богів лише приголомшували, оглушали гігантів, і тільки стріли Геракла вирішили результат битви на користь олімпійців.
 
Ще багато подвигів здійснив Геракл, а потім на землю з неба опустилася хмара, окутала героя, і він зник. Це Зевс, виконуючи свою давню волю, забрав сина на Олімп і зробив богом, подарувавши безсмертя. І навіть мстива Гера примирилася з ним. Вона віддала за Геракла їхню із Зевсом доньку — богиню юності Гебу. Таке щасливе закінчення мають міфи про Геракла.
У чому ж причини надзвичайної популярності образу Геракла? Передовсім, він сміливо боровся проти страшних почвар, допомагаючи людям звільнитися від них. Крім того, співчував і допомагав тим, хто цього потребував. Зокрема, це можна побачити в міфі про звільнення Прометея. Доля спочатку не балувала Геракла: ненависть могутньої Гери, служба в нікчемного Еврис-фея, — через усі ці випробування герой пройшов із честю. А люди здатні до співчуття і цінують не лише сміливість, силу й мужність, а й стійкість у життєвих випробуваннях. Усе це і забезпечило Гераклові роль улюбленця як давніх греків, так і інших народів світу.
 
 
Запитання та завдання


1.    Які міфічні уявлення прадавніх людей запам'яталися особисто вам? Чому?
2.    Наведіть приклади наявності в міфах фантастичних елементів.

3. Які варіанти міфічного тлумачення походження Чумацького Шляху ви знаєте? Який з них подобається більше особисто вам? Чому?

4. Під час якого з подвигів Геракл звільнив Прометея?

5. Де ви чули ім'я Геракл (Геркулес)?

6. Перекажіть міфи про Геракла і поясніть, чому він став улюбленцем давніх греків.

7. Яким було справжнє ім'я Геракла? Що означає слово «геракл»?

8. Які назви небесних тіл елліни пов'язували з діяннями Геракла?

9. Чому Зевс не зробив володарем Мікен свого сина Геракла?

10. Назвіть 12 подвигів Геракла. Які з них і чому не зарахував Еврисфей?

11. Чи бував Геракл на землях, де знаходиться Україна? Який славетний еллінський історик написав про це?

12. Чому Геракл став улюбленцем еллінів? А як ставитеся до Геракла особисто ви? Чому?

13. Яка географічна назва на межі Європи й Африки пов'язана з Гераклом?
14. Порівняйте відомості про міфологію (зокрема давньогрецьку), які ви отримали на уроках історії, української та зарубіжної літератур. 15. Наведіть конкретні приклади втілення в міфах шкали життєвих цінностей (захист слабких і знедолених, ставлення до матеріальних благ тощо) людини — народу — людства. 16. Чому міфологія є невичерпним джерелом образів, сюжетів, тем, художніх засобів для письменників? Назвіть конкретні приклади використання письменниками міфічних образів. 17. Чи згодні ви з незарахуванням Еврисфеєм двох подвигів Геракла? Чому? 18. Чому найулюбленішим героєм греків був Геракл, а найбільше літературних творів присвячено Прометею.
19. Напишіть твір «Мій улюблений міфологічний герой».

Ю.І.Ковбасенко, Л.В.Ковбасенко, Зарубіжна література, 6 клас

Вислано читачами з інтернет-сайтів


Підручники скачати безкоштовно, онлайн уроки, реферати з зарубіжної літератури, домашнє завдання запитання та відповіді

1236084776 kr.jpg акселеративні методи на уроці                        1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg виділити головне в уроці - опорний каркас            1236084776 kr.jpg нічого собі уроки
1236084776 kr.jpg відеокліпи                                           1236084776 kr.jpg нова система освіти
1236084776 kr.jpg вправи на пошук інформації                           1236084776 kr.jpg підручники основні допоміжні
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, цитати             1236084776 kr.jpg презентація уроку
1236084776 kr.jpg додаткові доповнення                                 1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg домашнє завдання                                     1236084776 kr.jpg речовки та вікторизми
1236084776 kr.jpg задачі та вправи (рішення та відповіді)              1236084776 kr.jpg риторичні питання від учнів
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)   1236084776 kr.jpg рівень складності звичайний І
1236084776 kr.jpg знайди інформацію сам                                1236084776 kr.jpg рівень складності високий ІІ 

1236084776 kr.jpg ідеальні уроки                                     1236084776 kr.jpg рівень складності олімпійський III
1236084776 kr.jpg ілюстрації, графіки, таблиці                         1236084776 kr.jpg самоперевірка
1236084776 kr.jpg інтерактивні технології                              1236084776 kr.jpg система оцінювання
1236084776 kr.jpg календарний план на рік                              1236084776 kr.jpg скласти пазл з різних частин інформації
1236084776 kr.jpg кейси та практикуми                                  1236084776 kr.jpg словник термінів 
1236084776 kr.jpg комікси                                              1236084776 kr.jpg статті
1236084776 kr.jpg коментарі та обговорення                           1236084776 kr.jpg тематичні свята
1236084776 kr.jpg конспект уроку                                       1236084776 kr.jpg тести
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації                               1236084776 kr.jpg шпаргалка 
1236084776 kr.jpg навчальні програми                                   1236084776 kr.jpg що ще не відомо, не відкрито вченими


 
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.