KNOWLEDGE HYPERMARKET


Око.Оптичні прилади. Повні уроки
Строка 9: Строка 9:
[[Image:Den 7 20 1.jpg]]  
[[Image:Den 7 20 1.jpg]]  
-
Радужка має губчату структуру й містить пігмент, залежно від кількості якого й товщини оболонки кольори око може бути темним (чорний, коричневий) або світлим (сірий, блакитний). У радужці перебувають також два м'язи, що розширюють і звужують зіницю, що виконує роль діафрагми оптичної системи око, - на світлі він звужується (пряма реакція на світло), обгороджуючи ока від сильного світлового роздратування, у темряві розширюється (зворотна реакція на світло), дозволяючи вловлювати дуже слабкі по яскравості світлові промені.<br>Внутрішня оболонка ока - сітківка - сприймаючий (рецепторний) апарат очей.<br>По анатомічній будові сітківка складається з десяти шарів, найбільш важливим з яких є шар зорових кліток, що складає зі світлочувстливих кліток - паличкових і колбочкових, що здійснюють також і сприйняття кольорів. У них відбувається перетворення фізичної енергії променів світла, що попадають в очі, у нервовий імпульс, що по зорово-нервовому шляху передається в потиличну частку головного мозку, де й формується зоровий образ.<br>Чечевіцеподібний кришталик - одна із частин діоптрического апарата ока - розташований безпосередньо за райдужною оболонкою. Кришталик складається із сумки, утвореною передньою й задньою капсулами, усередині якої укладені волокна, що нашаровуються одне на інше. Склоподібне тіло - безбарвна студениста маса - займає більшу частину порожнини ока. Попереду вона прилягає до кришталика, збоку й позаду - до сітчастої оболонки.<br>Руху очних яблук можливі завдяки апарату, що складається з 4 прямих й 2 косих м'язів. Скорочення окремих м'язів ока або ж їхніх груп забезпечують координовані рухи очей.'''<br>''' Два найпоширеніші дефекти зору - це короткозорість і далекозорість . Їх можна виявити при визначенні гостроти зору в кабінеті офтальмолога по особливих таблицях. У Древньому Римі таких таблиць не було, і гостроту зору перевіряли по сузір'ю Великої Ведмедиці. При досить високій гостроті зору можна побачити поруч із зіркою Мицар (друга ліворуч у ручці ковша) слабеньку другу зірочку Алькор. По цій зірці древні римляны перевіряли гостроту зору у воїнів. Дуже більшу гостроту зору мають жителі степів і пустель. Далекозоре око - такий, у якого в ненапруженому стані зображення виходить за сітківкою. Ближня межа ясного бачення такого ока перебуває далі, ніж у нормального. Далека межа ясного бачення далекозорого ока завжди негативний, тобто перебуває не попереду ока, а позаду. ''Далекозорість'' може бути обумовлена меншою довжиною ока в порівнянні з довжиною нормального ока. Коректують далекозорість за допомогою лінз, що збирають. З віком, в основному через ущільнення кришталика, що губить здатність досить стискуватися, ближня крапка ясного бачення віддаляється від ока. Це явище називається стареча далекозорість.<br>[[Image:Den 7 20 2.jpg|300x396px]]<br>  
+
Радужка має губчату структуру й містить пігмент, залежно від кількості якого й товщини оболонки кольори око може бути темним (чорний, коричневий) або світлим (сірий, блакитний). У радужці перебувають також два м'язи, що розширюють і звужують зіницю, що виконує роль діафрагми оптичної системи око, - на світлі він звужується (пряма реакція на світло), обгороджуючи ока від сильного світлового роздратування, у темряві розширюється (зворотна реакція на світло), дозволяючи вловлювати дуже слабкі по яскравості світлові промені.<br>Внутрішня оболонка ока - сітківка - сприймаючий (рецепторний) апарат очей.<br>По анатомічній будові сітківка складається з десяти шарів, найбільш важливим з яких є шар зорових кліток, що складає зі світлочувстливих кліток - паличкових і колбочкових, що здійснюють також і сприйняття кольорів. У них відбувається перетворення фізичної енергії променів світла, що попадають в очі, у нервовий імпульс, що по зорово-нервовому шляху передається в потиличну частку головного мозку, де й формується зоровий образ.<br>Чечевіцеподібний кришталик - одна із частин діоптрического апарата ока - розташований безпосередньо за райдужною оболонкою. Кришталик складається із сумки, утвореною передньою й задньою капсулами, усередині якої укладені волокна, що нашаровуються одне на інше. Склоподібне тіло - безбарвна студениста маса - займає більшу частину порожнини ока. Попереду вона прилягає до кришталика, збоку й позаду - до сітчастої оболонки.<br>Руху очних яблук можливі завдяки апарату, що складається з 4 прямих й 2 косих м'язів. Скорочення окремих м'язів ока або ж їхніх груп забезпечують координовані рухи очей.'''<br>''' Два найпоширеніші дефекти зору - це короткозорість і далекозорість . Їх можна виявити при визначенні гостроти зору в кабінеті офтальмолога по особливих таблицях. У Древньому Римі таких таблиць не було, і гостроту зору перевіряли по сузір'ю Великої Ведмедиці. При досить високій гостроті зору можна побачити поруч із зіркою Мицар (друга ліворуч у ручці ковша) слабеньку другу зірочку Алькор. По цій зірці древні римляны перевіряли гостроту зору у воїнів. Дуже більшу гостроту зору мають жителі степів і пустель. Далекозоре око - такий, у якого в ненапруженому стані зображення виходить за сітківкою. Ближня межа ясного бачення такого ока перебуває далі, ніж у нормального. Далека межа ясного бачення далекозорого ока завжди негативний, тобто перебуває не попереду ока, а позаду. ''Далекозорість'' може бути обумовлена меншою довжиною ока в порівнянні з довжиною нормального ока. Коректують далекозорість за допомогою лінз, що збирають. З віком, в основному через ущільнення кришталика, що губить здатність досить стискуватися, ближня крапка ясного бачення віддаляється від ока. Це явище називається стареча далекозорість.<br>[[Image:Den 7 20 2.jpg|300x396px|Den 7 20 2.jpg]]<br>  
-
{{#ev:youtube|JVfI5PRGh3Y}}<br>
+
Побачити хід променів світла та корекцію зору можно на наступному відео:
-
''Короткозоре'' око не може чітко бачити віддалені предмети, тому що відбиті ними світлові промені фокусируются, не досягаючи сітківки. Це відбувається в тому випадку, якщо очне яблуко занадто длинно або занадто велике кут, під яким переломлюються світлові промені в кришталику. Увігнуті лінзи коректують короткозорість, випрямляючи світлові промені так, щоб вони фокусировались точно на сітківці.<br>
+
{{#ev:youtube|JVfI5PRGh3Y}}<br>  
-
Окуляри—найпоширеніший з оптичних приладів, призначений для поліпшення людського зору й допомоги йому при оптичних недосконалостях ока, або для захисту очей від різних шкідливих впливів.<br>Прозорі пластини в окулярів називаються лінзами, а утримуючий їхній механізм — опра́вою.
+
''Короткозоре'' око не може чітко бачити віддалені предмети, тому що відбиті ними світлові промені фокусируются, не досягаючи сітківки. Це відбувається в тому випадку, якщо очне яблуко занадто длинно або занадто велике кут, під яким переломлюються світлові промені в кришталику. Увігнуті лінзи коректують короткозорість, випрямляючи світлові промені так, щоб вони фокусировались точно на сітківці.Окуляри—найпоширеніший з оптичних приладів, призначений для поліпшення людського зору й допомоги йому при оптичних недосконалостях ока, або для захисту очей від різних шкідливих впливів.<br>Прозорі пластини в окулярів називаються лінзами, а утримуючий їхній механізм — опра́вю, як показано на малюнку.  
-
[[Image:Den 7_20_3.jpg]]<br>До появи окулярів як прилади, що поліпшують зір, використалися окремі поліровані кристали або шматки скла для одного ока.<br>Окуляри були винайдені, очевидно, в Італії в XIII столітті. Передбачуваний рік винаходу — 1284, а творцем перших окулярів уважається Сальвино Д'Армате, хоча документальних підтверджень цим даним немає].<br>Перші документальні свідчення існування окулярів відносять до 1289 року<br>Окуляри відносять до оптичних приладів — пристроям, у яких випромінювання якої-небудь області спектра (ультрафіолетової, видимої, інфрачервоної) перетвориться (пропускається, відбивається, переломлюється, поляризується). <br>Оптичні прилади можуть збільшувати, зменшувати, поліпшувати (у рідких випадках погіршувати) якість зображення, давати можливість побачити шуканий предмет побічно.<br>В оптичних приладах не всі взаємодіючі зі світлом деталі є оптичними, спеціально призначеними для його зміни. Такими неоптичними деталями в оптичних приладах є оправи лінз, корпус і т.п.<br>Таким чином, оптичний прилад — конструктивним образом оформлена для виконання конкретного завдання оптична система.<br>Сукупність безладно розкиданих оптичних деталей не утворить оптичної системи.<br>Типи й різновиди оптичних систем досить різноманітні, однак звичайно виділяють оптичні системи, що зображують, які формують оптичне зображення й освітлювальні системи, що перетворять світлові пучки від джерел світла.<br>Історично елементами оптичного приладу є:<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; лінзи;<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; призми;<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; дзеркала.<br>  
+
[[Image:Den 7 20 3.jpg|278x189px]]<br>До появи окулярів як прилади, що поліпшують зір, використалися окремі поліровані кристали або шматки скла для одного ока.<br>Окуляри були винайдені, очевидно, в Італії в XIII столітті. Передбачуваний рік винаходу — 1284, а творцем перших окулярів уважається Сальвино Д'Армате, хоча документальних підтверджень цим даним немає].<br>Перші документальні свідчення існування окулярів відносять до 1289 року<br>Окуляри відносять до оптичних приладів — пристроям, у яких випромінювання якої-небудь області спектра (ультрафіолетової, видимої, інфрачервоної) перетвориться (пропускається, відбивається, переломлюється, поляризується). <br>Оптичні прилади можуть збільшувати, зменшувати, поліпшувати (у рідких випадках погіршувати) якість зображення, давати можливість побачити шуканий предмет побічно.<br>В оптичних приладах не всі взаємодіючі зі світлом деталі є оптичними, спеціально призначеними для його зміни. Такими неоптичними деталями в оптичних приладах є оправи лінз, корпус і т.п.<br>Таким чином, оптичний прилад — конструктивним образом оформлена для виконання конкретного завдання оптична система.<br>Сукупність безладно розкиданих оптичних деталей не утворить оптичної системи.<br>Типи й різновиди оптичних систем досить різноманітні, однак звичайно виділяють оптичні системи, що зображують, які формують оптичне зображення й освітлювальні системи, що перетворять світлові пучки від джерел світла.<br>Історично елементами оптичного приладу є:<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; лінзи;<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; призми;<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; дзеркала.<br>  
-
Розглямо деякі оптичні прибори:<br>
+
Розглямо деякі оптичні прибори:<br>  
-
'''Перископ''' - прилад, що дає можливість розглядати предмети, розташовані в горизонтальних площинах, що не збігаються з горизонтальною площиною ока спостерігача. Застосовується на підводних човнах для спостереження за поверхнею моря при зануреному стані човна, у сухопутній армії - для безпечного й непомітного спостереження за супротивником із захищених пунктів, у для дослідження недоступних внутрішніх частин виробів. <br>У найпростішій формі перископ складається з вертикальної труби із двома нахиленими під кутом в 45 градусів дзеркалами.<br>[[Image:Den_7_20_4.png]]<br>У більше складних варіантах для відхилення променів замість дзеркал використаються призми, а одержуване спостерігачем зображення збільшується за допомогою системи лінз.<br>'''Зорова труба'''—оптичний прилад для спостереження об'єктів.<br>Зорова труба один з основних елементів конструкції телескопа й використається в біноклях, мікроскопах, ін.<br>Підзорна труба складається двох видів оптичних систем: об'єктива, що створює оптичне зображення об'єктів, і окуляра для збільшення цього зображення. Ці лінзи ставляться усередину тубуса — спеціального циліндра.<br>В залежносты&nbsp; від типу лінз розрізняють трубу Галилея й Кеплера<br>Зорова труба Галилея. У її оптичній схемі використаються дві лінзи — опукла (збірна) і ввігнута . Зображення в такій трубі виходить прямим, збільшеним.
+
'''Перископ''' - прилад, що дає можливість розглядати предмети, розташовані в горизонтальних площинах, що не збігаються з горизонтальною площиною ока спостерігача. Застосовується на підводних човнах для спостереження за поверхнею моря при зануреному стані човна, у сухопутній армії - для безпечного й непомітного спостереження за супротивником із захищених пунктів, у для дослідження недоступних внутрішніх частин виробів. <br>У найпростішій формі перископ складається з вертикальної труби із двома нахиленими під кутом в 45 градусів дзеркалами.<br>[[Image:Den 7 20 4.png]]<br>У більше складних варіантах для відхилення променів замість дзеркал використаються призми, а одержуване спостерігачем зображення збільшується за допомогою системи лінз.<br>'''Зорова труба'''—оптичний прилад для спостереження об'єктів.<br>Зорова труба один з основних елементів конструкції телескопа й використається в біноклях, мікроскопах, ін.<br>Підзорна труба складається двох видів оптичних систем: об'єктива, що створює оптичне зображення об'єктів, і окуляра для збільшення цього зображення. Ці лінзи ставляться усередину тубуса — спеціального циліндра.<br>В залежносты&nbsp; від типу лінз розрізняють трубу Галилея й Кеплера<br>Зорова труба Галилея. У її оптичній схемі використаються дві лінзи — опукла (збірна) і ввігнута . Зображення в такій трубі виходить прямим, збільшеним.  
-
[[Image:Den_7_20_6.gif]]<br>Зорова труба Кеплера. У її оптичній схемі дві лінзи, але обидві вони опуклі. Телескопічна система, зібрана за схемою Кеплера, дає зворотне, збільшене зображення спостережуваного об'єкта.<br>[[Image:Den_7_20_7.gif]]
+
[[Image:Den 7 20 6.gif]]<br>Зорова труба Кеплера. У її оптичній схемі дві лінзи, але обидві вони опуклі. Телескопічна система, зібрана за схемою Кеплера, дає зворотне, збільшене зображення спостережуваного об'єкта.<br>[[Image:Den 7 20 7.gif]]  
-
'''Завдання:'''
+
'''Завдання:'''  
-
Побудувати модель перископа,використовыючи картон на кішенькові дзеркала
+
Побудувати модель перископа,використовыючи картон на кішенькові дзеркала  
-
<br>
+
<br>  
'''Список використаних джерел:'''  
'''Список використаних джерел:'''  

Версия 09:20, 18 ноября 2010

Гіпермаркет Знань>>Фізика і астрономія>>Фізика 7 клас. Повні уроки>> Око. Вади зору. Окуляри. Оптичні прилади.


Мета: Ознайомитися з людиским оком,розглянути як за допомгою оптичних пристроїв можливо корегувати вади зору.
Хід уроку

Око людини складається з очного яблука, з'єднаного зоровим нервом з головним мозком, і допоміжного апарата (віка, слізні органи й м'язи, що рухають очне яблуко). За формою очне яблуко має не зовсім правильну кулясту форму: передньо-задній розмір у дорослого в середньому 24,3 мм, вертикальний - 23,4 мм і горизонтальний - 23,6 мм; розміри очного яблука можуть бути більше або менше, що має значення для формування заломлюючої здатності ока - його рефракції .
Стінки ока складаються із трьох концентрично розташованих оболонок - зовнішньої, середньої й внутрішньої. Вони оточують уміст очного яблука - кришталик, склоподібне тіло, внутріочну рідину (водянисту вологу). Зовнішня оболонка ока - непрозора склера, що займає 5/6 його поверхні; у своєму передньому відділі з'єднується із прозорою роговицею. Разом вони утворять роговично-склеральну капсулу ока, що, будучи найбільш щільною й пружною зовнішньою частиною ока, виконує захисну функцію, становлячи як би кістяк ока. Склера сформована із щільних волокон, товщина її, у середньому близько 1 мм.
Склера сильно стоншена в області заднього полюса ока, де вона перетворюється в ґратчасту пластинку, через яку проходять волокна, що утворять зоровий нерв ока. Попереду склера покрита тонкою слизуватою оболонкою – конъюнктивою, яка переходить на внутрішню поверхню верхнього й нижнього вік.
Роговиця має передню опуклу й задню ввігнуту поверхню; товщина її в центрі близько 0,6 мм, на периферії - до 1 мм. По оптичних властивостях роговиця - найбільш сильне заломлююче середовище ока. Вона також є як би вікном, через яке в очі проходять промені світла. У роговиці немає кровоносних посудин, її живлення здійснюється за рахунок дифузії із судинної мережі, розташованої на границі між роговицею й склерою. Завдяки численним нервовим закінченням, розташованим у поверхневих шарах роговиці, вона сама чутлива зовнішня частина тіла. Навіть легке торкання викликає рефлекторне миттєве змикання вік, що попереджає влучення на роговицю сторонніх предметів й обгороджує неї від холодних і теплових ушкоджень.
Безпосередньо за роговицею перебуває передня камера ока - простір, заповнений прозорою рідиною, т.зв. камерною вологою. Задньою стінкою передньої камери є радужка; у центрі її розташована зіниця - круглий отвір діаметром близько 3,5 мм.

Den 7 20 1.jpg

Радужка має губчату структуру й містить пігмент, залежно від кількості якого й товщини оболонки кольори око може бути темним (чорний, коричневий) або світлим (сірий, блакитний). У радужці перебувають також два м'язи, що розширюють і звужують зіницю, що виконує роль діафрагми оптичної системи око, - на світлі він звужується (пряма реакція на світло), обгороджуючи ока від сильного світлового роздратування, у темряві розширюється (зворотна реакція на світло), дозволяючи вловлювати дуже слабкі по яскравості світлові промені.
Внутрішня оболонка ока - сітківка - сприймаючий (рецепторний) апарат очей.
По анатомічній будові сітківка складається з десяти шарів, найбільш важливим з яких є шар зорових кліток, що складає зі світлочувстливих кліток - паличкових і колбочкових, що здійснюють також і сприйняття кольорів. У них відбувається перетворення фізичної енергії променів світла, що попадають в очі, у нервовий імпульс, що по зорово-нервовому шляху передається в потиличну частку головного мозку, де й формується зоровий образ.
Чечевіцеподібний кришталик - одна із частин діоптрического апарата ока - розташований безпосередньо за райдужною оболонкою. Кришталик складається із сумки, утвореною передньою й задньою капсулами, усередині якої укладені волокна, що нашаровуються одне на інше. Склоподібне тіло - безбарвна студениста маса - займає більшу частину порожнини ока. Попереду вона прилягає до кришталика, збоку й позаду - до сітчастої оболонки.
Руху очних яблук можливі завдяки апарату, що складається з 4 прямих й 2 косих м'язів. Скорочення окремих м'язів ока або ж їхніх груп забезпечують координовані рухи очей.
Два найпоширеніші дефекти зору - це короткозорість і далекозорість . Їх можна виявити при визначенні гостроти зору в кабінеті офтальмолога по особливих таблицях. У Древньому Римі таких таблиць не було, і гостроту зору перевіряли по сузір'ю Великої Ведмедиці. При досить високій гостроті зору можна побачити поруч із зіркою Мицар (друга ліворуч у ручці ковша) слабеньку другу зірочку Алькор. По цій зірці древні римляны перевіряли гостроту зору у воїнів. Дуже більшу гостроту зору мають жителі степів і пустель. Далекозоре око - такий, у якого в ненапруженому стані зображення виходить за сітківкою. Ближня межа ясного бачення такого ока перебуває далі, ніж у нормального. Далека межа ясного бачення далекозорого ока завжди негативний, тобто перебуває не попереду ока, а позаду. Далекозорість може бути обумовлена меншою довжиною ока в порівнянні з довжиною нормального ока. Коректують далекозорість за допомогою лінз, що збирають. З віком, в основному через ущільнення кришталика, що губить здатність досить стискуватися, ближня крапка ясного бачення віддаляється від ока. Це явище називається стареча далекозорість.
Den 7 20 2.jpg

Побачити хід променів світла та корекцію зору можно на наступному відео:



Короткозоре око не може чітко бачити віддалені предмети, тому що відбиті ними світлові промені фокусируются, не досягаючи сітківки. Це відбувається в тому випадку, якщо очне яблуко занадто длинно або занадто велике кут, під яким переломлюються світлові промені в кришталику. Увігнуті лінзи коректують короткозорість, випрямляючи світлові промені так, щоб вони фокусировались точно на сітківці.Окуляри—найпоширеніший з оптичних приладів, призначений для поліпшення людського зору й допомоги йому при оптичних недосконалостях ока, або для захисту очей від різних шкідливих впливів.
Прозорі пластини в окулярів називаються лінзами, а утримуючий їхній механізм — опра́вю, як показано на малюнку.

Den 7 20 3.jpg
До появи окулярів як прилади, що поліпшують зір, використалися окремі поліровані кристали або шматки скла для одного ока.
Окуляри були винайдені, очевидно, в Італії в XIII столітті. Передбачуваний рік винаходу — 1284, а творцем перших окулярів уважається Сальвино Д'Армате, хоча документальних підтверджень цим даним немає].
Перші документальні свідчення існування окулярів відносять до 1289 року
Окуляри відносять до оптичних приладів — пристроям, у яких випромінювання якої-небудь області спектра (ультрафіолетової, видимої, інфрачервоної) перетвориться (пропускається, відбивається, переломлюється, поляризується).
Оптичні прилади можуть збільшувати, зменшувати, поліпшувати (у рідких випадках погіршувати) якість зображення, давати можливість побачити шуканий предмет побічно.
В оптичних приладах не всі взаємодіючі зі світлом деталі є оптичними, спеціально призначеними для його зміни. Такими неоптичними деталями в оптичних приладах є оправи лінз, корпус і т.п.
Таким чином, оптичний прилад — конструктивним образом оформлена для виконання конкретного завдання оптична система.
Сукупність безладно розкиданих оптичних деталей не утворить оптичної системи.
Типи й різновиди оптичних систем досить різноманітні, однак звичайно виділяють оптичні системи, що зображують, які формують оптичне зображення й освітлювальні системи, що перетворять світлові пучки від джерел світла.
Історично елементами оптичного приладу є:
•    лінзи;
•    призми;
•    дзеркала.

Розглямо деякі оптичні прибори:

Перископ - прилад, що дає можливість розглядати предмети, розташовані в горизонтальних площинах, що не збігаються з горизонтальною площиною ока спостерігача. Застосовується на підводних човнах для спостереження за поверхнею моря при зануреному стані човна, у сухопутній армії - для безпечного й непомітного спостереження за супротивником із захищених пунктів, у для дослідження недоступних внутрішніх частин виробів.
У найпростішій формі перископ складається з вертикальної труби із двома нахиленими під кутом в 45 градусів дзеркалами.
Den 7 20 4.png
У більше складних варіантах для відхилення променів замість дзеркал використаються призми, а одержуване спостерігачем зображення збільшується за допомогою системи лінз.
Зорова труба—оптичний прилад для спостереження об'єктів.
Зорова труба один з основних елементів конструкції телескопа й використається в біноклях, мікроскопах, ін.
Підзорна труба складається двох видів оптичних систем: об'єктива, що створює оптичне зображення об'єктів, і окуляра для збільшення цього зображення. Ці лінзи ставляться усередину тубуса — спеціального циліндра.
В залежносты  від типу лінз розрізняють трубу Галилея й Кеплера
Зорова труба Галилея. У її оптичній схемі використаються дві лінзи — опукла (збірна) і ввігнута . Зображення в такій трубі виходить прямим, збільшеним.

Файл:Den 7 20 6.gif
Зорова труба Кеплера. У її оптичній схемі дві лінзи, але обидві вони опуклі. Телескопічна система, зібрана за схемою Кеплера, дає зворотне, збільшене зображення спостережуваного об'єкта.
Файл:Den 7 20 7.gif

Завдання:

Побудувати модель перископа,використовыючи картон на кішенькові дзеркала


Список використаних джерел:

1. Янчук В. Довідник школяра: 5-11 кл., 2002, Київ

2. Коршак Є. В., Ляшенко О. І., Савченко В.Ф. Фізика 7 клас: Підруч. для для загальноосвітніх навч. закл. - Ірпінь: Перун, 2002.

3. Гончаренко С.У. Фізика: Основні закони і формули., 2006, Либідь.

4. Вакуленко М. О. Російсько-український словник фізичної термінології / За ред. проф. О. В. Вакуленка (додаток: "Російсько-український фізичний словник":. - К., 2006.

5. Урок фізики по тему: "Око як орган зору й оптична система" Бушуева Людмила Геннадьевна


Відредаговано та надіслано Фролов Д. В.


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум

Предмети > Фізика і астрономія > Фізика 7 клас