KNOWLEDGE HYPERMARKET


Органи чуття людини. Роль органів чуття для збереження та здоров'я людини.
(Новая страница: «'''480pxГіпермаркет Знань]].[[Основи ...»)
Строка 1: Строка 1:
-
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|[[Image:огранни чуття.jpg|480px]]Гіпермаркет Знань]].[[Основи здоров'я|Основи здоров'я]];[[Основи здоров'я 1 клас]];Органи чуття людини. Роль органів чуття для збереження та здоров'я людини. Повні уроки'''<metakeywords>органни чуття,1 клас</metakeywords>  
+
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|[[Image:Огранни чуття.jpg|480px]]Гіпермаркет Знань]].[[Основи здоров'я|Основи здоров'я]];[[Основи здоров'я 1 клас]];Органи чуття людини. Роль органів чуття для збереження та здоров'я людини. Повні уроки'''<metakeywords>органни чуття,1 клас</metakeywords>  
Як витікає з опису будови та функцій нервової системи, одним з її компонентів є сприймальний (рецепторний) апарат. З нього розпочинається сприйняття. Рецептори розміщені в усіх органах і тканинах, частина з них зосереджена в спеціальних органах: зору, слуху, нюху, смаку, дотику. Разом з нервовою системою вони зумовлюють сприйняття дій факторів як внутрішнього, так і зовнішнього середовищ. Завдяки ш можливі наші відчуття, пізнання світу, пристосування до умов існування. <br><br>Усю систему, яка забезпечує сприйняття, передавання та обробку інформації про певне явище внутрішнього чи зовнішнього середовища організму, називають аналізатором. Існують різні аналізатори. Кожний аналізатор складається із сприймальних утворів (рецепторів), нервів, що відходять від них, та відповідних ділянок кори й підкірки головного мозку, де й відбуваються остаточний аналіз і синтез збудження і формування наших відчуттів. Органи чуття є периферичними частинами аналізаторів. Вони зумовлюють такі основні види чутливості: нюх, смак, дотик, зір, слух, рівновагу і положення тіла в просторі.  
Як витікає з опису будови та функцій нервової системи, одним з її компонентів є сприймальний (рецепторний) апарат. З нього розпочинається сприйняття. Рецептори розміщені в усіх органах і тканинах, частина з них зосереджена в спеціальних органах: зору, слуху, нюху, смаку, дотику. Разом з нервовою системою вони зумовлюють сприйняття дій факторів як внутрішнього, так і зовнішнього середовищ. Завдяки ш можливі наші відчуття, пізнання світу, пристосування до умов існування. <br><br>Усю систему, яка забезпечує сприйняття, передавання та обробку інформації про певне явище внутрішнього чи зовнішнього середовища організму, називають аналізатором. Існують різні аналізатори. Кожний аналізатор складається із сприймальних утворів (рецепторів), нервів, що відходять від них, та відповідних ділянок кори й підкірки головного мозку, де й відбуваються остаточний аналіз і синтез збудження і формування наших відчуттів. Органи чуття є периферичними частинами аналізаторів. Вони зумовлюють такі основні види чутливості: нюх, смак, дотик, зір, слух, рівновагу і положення тіла в просторі.  
-
[[Image:органни чуття .jpg|360px]]
+
[[Image:Органни чуття .jpg|360px|Органни чуття .jpg]]  
 +
 
 +
Нюх — процес сприйняття запахів речовин. Елементи, що сприймають запахи речовин, розміщені в слизовій оболонці верхньої і частково середньої носових раковин. Вони представлені нюховими клітинами, рецепторами. Рецепторні клітини мають короткі (15—20 мкм) периферичні відростки і довгі центральні. Тіла цих клітин розміщені в товщі слизової оболонки, поверхня якої досягає 240— 500 мм2. Нюхові рецептори становлять орган хімічного чуття. У людини їх близько 40 млн, а у собак, наприклад, у багато разів більше (близько 225 млн). Цим пояснюється висока здатність собак вловлювати запахи. Смак — процес сприйняття смакових властивостей речовини, що потрапляє на рецептори язика і порожнини рота. Життєва роль смакових відчуттів, як і нюхових, менша, ніж зорових і слухових. Однак вони не втратили свого значення, оскільки забезпечують визначення якості споживаної їжі, сприяють поліпшенню апетиту. Чутливість рецепторів неоднакова по всій поверхні язика. Так, найбільша чутливість до солодкого — на кінчику язика, до гіркого — на корені, до кислого — по боках, до солоного — на кінчику й боках.
 +
 
 +
Дотик виникає під час подразнення рецепторів шкіри, слизових оболонок. Збудження в цих рецепторах виникають при доторкуванні, натисканні, дії тепла й холоду та інших впливів. Користуючись дотиком, ми можемо визначати такі фізичні властивості предметів, як форма, твердість — м'якість, характер поверхні, тепло — холод і похідні від них. Больові відчуття можна розглядати як одну з форм дотику. Будова і функції органа зору. Зір — це біологічний процес, який забезпечує сприйняття форми, розмірів, кольорів предметів, що оточують нас, орієнтування серед них. Він можливий завдяки функції зорового аналізатора, до складу якого входить сприймальний апарат — око. Функції зору полягають не лише в сприйнятті світлового випромінювання. Ним користуються для визначення відстані, об'ємності предметів, наочного сприйняття навколишнього середовища.
 +
 
 +
З усіх органів чуття людини найбільше навантаження має орган зору. Це зумовлено читанням, письмом, переглядом телепрограм та іншими видами отримання інформації й роботи.

Версия 14:10, 20 ноября 2012

[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|480pxГіпермаркет Знань]].Основи здоров'я;Основи здоров'я 1 клас;Органи чуття людини. Роль органів чуття для збереження та здоров'я людини. Повні уроки

Як витікає з опису будови та функцій нервової системи, одним з її компонентів є сприймальний (рецепторний) апарат. З нього розпочинається сприйняття. Рецептори розміщені в усіх органах і тканинах, частина з них зосереджена в спеціальних органах: зору, слуху, нюху, смаку, дотику. Разом з нервовою системою вони зумовлюють сприйняття дій факторів як внутрішнього, так і зовнішнього середовищ. Завдяки ш можливі наші відчуття, пізнання світу, пристосування до умов існування.

Усю систему, яка забезпечує сприйняття, передавання та обробку інформації про певне явище внутрішнього чи зовнішнього середовища організму, називають аналізатором. Існують різні аналізатори. Кожний аналізатор складається із сприймальних утворів (рецепторів), нервів, що відходять від них, та відповідних ділянок кори й підкірки головного мозку, де й відбуваються остаточний аналіз і синтез збудження і формування наших відчуттів. Органи чуття є периферичними частинами аналізаторів. Вони зумовлюють такі основні види чутливості: нюх, смак, дотик, зір, слух, рівновагу і положення тіла в просторі.

Органни чуття .jpg

Нюх — процес сприйняття запахів речовин. Елементи, що сприймають запахи речовин, розміщені в слизовій оболонці верхньої і частково середньої носових раковин. Вони представлені нюховими клітинами, рецепторами. Рецепторні клітини мають короткі (15—20 мкм) периферичні відростки і довгі центральні. Тіла цих клітин розміщені в товщі слизової оболонки, поверхня якої досягає 240— 500 мм2. Нюхові рецептори становлять орган хімічного чуття. У людини їх близько 40 млн, а у собак, наприклад, у багато разів більше (близько 225 млн). Цим пояснюється висока здатність собак вловлювати запахи. Смак — процес сприйняття смакових властивостей речовини, що потрапляє на рецептори язика і порожнини рота. Життєва роль смакових відчуттів, як і нюхових, менша, ніж зорових і слухових. Однак вони не втратили свого значення, оскільки забезпечують визначення якості споживаної їжі, сприяють поліпшенню апетиту. Чутливість рецепторів неоднакова по всій поверхні язика. Так, найбільша чутливість до солодкого — на кінчику язика, до гіркого — на корені, до кислого — по боках, до солоного — на кінчику й боках.

Дотик виникає під час подразнення рецепторів шкіри, слизових оболонок. Збудження в цих рецепторах виникають при доторкуванні, натисканні, дії тепла й холоду та інших впливів. Користуючись дотиком, ми можемо визначати такі фізичні властивості предметів, як форма, твердість — м'якість, характер поверхні, тепло — холод і похідні від них. Больові відчуття можна розглядати як одну з форм дотику. Будова і функції органа зору. Зір — це біологічний процес, який забезпечує сприйняття форми, розмірів, кольорів предметів, що оточують нас, орієнтування серед них. Він можливий завдяки функції зорового аналізатора, до складу якого входить сприймальний апарат — око. Функції зору полягають не лише в сприйнятті світлового випромінювання. Ним користуються для визначення відстані, об'ємності предметів, наочного сприйняття навколишнього середовища.

З усіх органів чуття людини найбільше навантаження має орган зору. Це зумовлено читанням, письмом, переглядом телепрограм та іншими видами отримання інформації й роботи.