KNOWLEDGE HYPERMARKET


Пам’ять. Види пам’яті
Строка 5: Строка 5:
<metakeywords>Біологія, 9 клас, Пам’ять, Види пам’яті</metakeywords>  
<metakeywords>Біологія, 9 клас, Пам’ять, Види пам’яті</metakeywords>  
-
&nbsp;&nbsp; <u>''Пригадайте''</u> що таке пам'ять.<br>&nbsp;&nbsp; <u>''Навчіться''</u> характеризувати короткочасну і довготривалу пам'ять; процедурну і декларативну пам'ять; пояснювати механізми пам'яті.<br>&nbsp;&nbsp; <u>''Запам'ятайте''</u> такі ключові поняття і терміни: ''запам'ятовування, сенсорна пам'ять, короткочасна пам'ять, довготривала пам'ять, процедурна пам'ять, декларативна пам'ять.''<br><br>&nbsp;&nbsp; На уроці, слухаючи вчителя, ви намагаєтесь запам'ятати те, що він пояснює, і зберегти це у своїй пам'яті. Наступного уроку ви пригадуєте, тобто відтворюєте те, що запам'ятали. Як довго і скільки інформації може тримати пам'ять?<br>&nbsp;&nbsp; <u>''Пам'ять''</u>''- це психофізіологічний процес, за якого людина здатна фіксувати в мозку (запам'ятовувати), зберігати і відтворювати у потрібний момент раніше закладену інформацію, минулий досвід (дії, переживання тощо).''<br>&nbsp;&nbsp; Виділяють природжену (видову) та набуту (індивідуальну) пам'ять. Природжена пам'ять проявляється у вигляді безумовних рефлексів, інстинктів, характерних для певного виду. Набута пам'ять складає основу індивідуальної пристосувальної поведінки і формується в результаті навчання. Її механізми забезпечують зберігання і відтворення інформації, набутої протягом життя. Саме цей вид пам'яті має величезне значення для поведінкової орієнтації людини. Без здатності накопичувати, зберігати й відтворювати інформацію не можна було б планувати і здійснювати доцільні дії, здобувати нові знання.<br><br>&nbsp;&nbsp; <u>У чому полягає феномен пам'яті?</u> Досліджено, що в мозку утворюються ''сліди'' – відображення того, з чим людині доводилося стикатися в житті: різноманітні події, поведінка своя та інших людей, емоції, знання, вміння. Усе це не зникає безслідно, а зберігається в мозку у вигляді ''пам'ятних слідів''. Це сліди нервових процесів, що минули, але збереглися в корі великих півкуль головного мозку.<br><br>&nbsp;&nbsp; <u>Як ми запам'ятовуємо?</u> <u>''Запам'ятовування''</u>''- це закріплення в пам'яті певних знань''. Розрізняють запам'ятовування механічне і осмислене, мимовільне і довільне.<br>&nbsp;&nbsp; ''Механічне запам'ятовування'' ґрунтується на повторюванні матеріалу без його осмислення. Воно потребує значних зусиль і багато часу. За такого способу запам'ятовування знання в пам'яті тримаються недовго і пригадати їх в потрібний момент дуже важко.<br>&nbsp;&nbsp; ''Осмислене запам'ятовування'' відбувається тоді, коли людина усвідомлює прочитане, намагається зрозуміти, про що йдеться, і запам'ятати суть навчального матеріалу. За такого запам'ятовування матеріал засвоюється продуктивніше, ніж за механічного, краще фіксується у свідомості, легше і в більшому обсязі відтворюється, а отже, ефективніше застосовується для розв'язання життєвих завдань.<br>&nbsp;&nbsp; ''Мимовільне запам'ятовування'' відбувається тоді, коли людина не ставить перед собою мети щось запам'ятати. Частіше це трапляється в стані сильного емоційного збудження. Людина мимоволі запам'ятовує те, що їй цікаво, що видається незвичайним.<br>&nbsp;&nbsp; ''Довільне запам'ятовування'' пов'язане, звичайно, зі свідомим запам'ятовуванням. Воно потребує певних вольових зусиль з боку людини.<br><br>&nbsp;&nbsp; <u>Як ми зберігаємо інформацію?</u> Процес запам'ятовування можна поділити на етапи, які відрізняються тривалістю збереження інформації ('''''мал.177'''''). Виділяють три таких етапи і відповідно до них розрізняють сенсорну, короткочасну і довготривалу пам'ять.<br>&nbsp;&nbsp; ''Сенсорна пам'ять'' - збереження інформації на час, потрібний для виконання завдання; здійснюється на рівні окремих нервових центрів і пов'язана з надходженням нервових імпульсів від органів чуттів (сенсорних систем) до кори кінцевого мозку. Вона зберігає інформацію лише на частки секунди. У цей час вищі відділи мозку сприймають сигнали, що надійшли з довкілля. Якщо цього не відбувається, то менш ніж за секунду ці сліди стираються, і сенсорна пам'ять заповнюється новими сигналами.<br>&nbsp;&nbsp; Інформація, якщо вона привернула увагу людини, передається в ''короткочасну пам'ять'', де вона зберігається короткий термін (від кількох секунд до кількох хвилин). Цей час потрібний для розв'язання миттєвих задач. Якщо інформація не повторюється, вона зникає з пам'яті, не залишаючи відчутних слідів. Встановлено, що мозок людини одночасно може переробити і запам'ятати лише певний обсяг інформації. Він становить 7+2 інформаційні сигнали (слова, предмети, символи тощо). Наприклад, ми легко запам'ятовуємо номер телефону, який зазвичай не перевищує сім цифр.<br>&nbsp;&nbsp; Важлива для людини інформація з короткочасної пам'яті переводиться в довготривалу. Перехід інформації із короткочасної в довготривалу пам'ять називають процесом об'єднання слідів пам'яті.<br>&nbsp;&nbsp; ''Довготривала пам'ять'' забезпечує тривале збереження знань, образів, переживань, які запам'ятовуються після багаторазового їхнього повторення і відтворення. Це глибинна пам'ять, що зберігає найважливіше і найпотрібніше. Звичайно, у потрібний момент ми не завжди можемо відтворити те, що не дуже пов'язане з нашою діяльністю. Проте доведено, що інформація, яка потрапила в довготривалу пам'ять, може зберігатися годинами, днями, місяцями, роками і навіть протягом життя людини. Якби цього не відбувалося, ми не змогли б здобувати знання. Особливо міцно закладені в пам'яті події, що відбулися під впливом сильних емоцій.<br>&nbsp;&nbsp; Порівнюючи функції короткочасної і довготривалої пам'яті, можна сказати, що в короткочасній пам'яті ми «живемо», а в довготривалій - зберігаємо знання, які надають сенс нашому існуванню. Саме звертання до минулого досвіду, яке необхідне для розуміння сьогоднішнього, і є функцією довготривалої пам'яті.<br>&nbsp;&nbsp; Інформацію в довготривалій пам'яті можна класифікувати на процедурну та декларативну пам'ять.<br>&nbsp;&nbsp; ''Процедурна пам'ять ''- це пам'ять на дії (що і як потрібно робити), сліди якої містяться в підкіркових структурах мозку. В процедурній пам'яті найчастіше задіяні різні сенсорні (зорові, слухові, нюхові тощо) і рухові центри мозку, які забезпечують специфічність виконання дій і навичок. Цей різновид довготривалої пам'яті зберігає інформацію про причинно-наслідкові зв'язки між подіями. Тому використання процедурної пам'яті в поведінці може здійснюватися без усвідомлення дій, які потрібно виконати.<br>&nbsp;&nbsp; ''Декларативна пам'ять'' - це запам'ятовування об'єктів, подій, епізодів, облич, місць тощо. Формування декларативної пам'яті пов'язане з діяльністю внутрішньої поверхні скроневих часток великих півкуль, включно зі структурами таламуса. Така пам'ять формується досить швидко. Інколи після одноразової події інформація закарбовується одразу і назавжди. Цей різновид довготривалої пам'яті часто базується на асоціації, дії якихось подразників. Наприклад, поява в місцях дитинства спричинює спогади про ці роки, події тощо. Саме за допомогою декларативної пам'яті ми розрізняємо знайомі і незнайомі предмети, місця, події. Вона є усвідомленою, тобто людина знає, яку інформацію потрібно відтворювати.<br>&nbsp;&nbsp; Обидва (процедурна і декларативна) різновиди пам'яті забезпечуються різними системами мозку, проте пам'ять - це функція цілісного мозку.<br><br>&nbsp;&nbsp; <u>''УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ''</u><br>&nbsp;&nbsp; Пам'ять поділяють на природжену, яка існує у вигляді безумовних рефлексів та інстинктів, і набуту, яка виникає в процесі індивідуального розвитку людини. Відповідно до часу прояву розрізняють сенсорну, короткотривалу і довготривалу пам'ять.<br>&nbsp;&nbsp; Довготривалу пам'ять поділяють також на процедурну і декларативну. Процедурна пам'ять - це пам'ять на дії, що і як потрібно робити. Декларативна пам'ять - це пам'ять на події, предмети, об'єкти, місця тощо. Пам'ять - функція цілісного мозку.<br><br>&nbsp;&nbsp; <u>''ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ''</u><br>&nbsp;&nbsp; ''Виберіть правильну відповідь (одну або кілька)''<br><br>&nbsp;&nbsp; 1. Виберіть правильне твердження: <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; 1) пам'ять допомагає людині оволодівати знаннями, що накопичило людство; <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; 2) пам'ять існує на дії, що і як потрібно робити:<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; а) перше твердження правильне; <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; б) друге твердження правильне; <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; в) обидва твердження правильні; <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; г) обидва твердження неправильні.<br><br>&nbsp;&nbsp; 2. Вкажіть правильну послідовність формування пам'яті: <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; а) нервові імпульси;<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; б) подразники (слово, звук); <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; в) специфічні нервові процеси у великому мозку; <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; г) збудження нервових центрів.<br><br>&nbsp;&nbsp; 3. Схарактеризуйте види запам'ятовування.<br>
+
&nbsp;&nbsp; <u>''Пригадайте''</u> що таке пам'ять.<br>&nbsp;&nbsp; <u>''Навчіться''</u> характеризувати короткочасну і довготривалу пам'ять; процедурну і декларативну пам'ять; пояснювати механізми пам'яті.<br>&nbsp;&nbsp; <u>''Запам'ятайте''</u> такі ключові поняття і терміни: ''запам'ятовування, сенсорна пам'ять, короткочасна пам'ять, довготривала пам'ять, процедурна пам'ять, декларативна пам'ять.''<br><br>&nbsp;&nbsp; На уроці, слухаючи вчителя, ви намагаєтесь запам'ятати те, що він пояснює, і зберегти це у своїй пам'яті. Наступного уроку ви пригадуєте, тобто відтворюєте те, що запам'ятали. Як довго і скільки інформації може тримати пам'ять?<br>&nbsp;&nbsp; <u>''Пам'ять''</u>''- це психофізіологічний процес, за якого людина здатна фіксувати в мозку (запам'ятовувати), зберігати і відтворювати у потрібний момент раніше закладену інформацію, минулий досвід (дії, переживання тощо).''<br>&nbsp;&nbsp; Виділяють природжену (видову) та набуту (індивідуальну) пам'ять. Природжена пам'ять проявляється у вигляді безумовних рефлексів, інстинктів, характерних для певного виду. Набута пам'ять складає основу індивідуальної пристосувальної поведінки і формується в результаті навчання. Її механізми забезпечують зберігання і відтворення інформації, набутої протягом життя. Саме цей вид пам'яті має величезне значення для поведінкової орієнтації людини. Без здатності накопичувати, зберігати й відтворювати інформацію не можна було б планувати і здійснювати доцільні дії, здобувати нові знання.<br><br>&nbsp;&nbsp; <u>У чому полягає феномен пам'яті?</u> Досліджено, що в мозку утворюються ''сліди'' – відображення того, з чим людині доводилося стикатися в житті: різноманітні події, поведінка своя та інших людей, емоції, знання, вміння. Усе це не зникає безслідно, а зберігається в мозку у вигляді ''пам'ятних слідів''. Це сліди нервових процесів, що минули, але збереглися в корі великих півкуль головного мозку.<br><br>&nbsp;&nbsp; <u>Як ми запам'ятовуємо?</u> <u>''Запам'ятовування''</u>''- це закріплення в пам'яті певних знань''. Розрізняють запам'ятовування механічне і осмислене, мимовільне і довільне.<br>&nbsp;&nbsp; ''Механічне запам'ятовування'' ґрунтується на повторюванні матеріалу без його осмислення. Воно потребує значних зусиль і багато часу. За такого способу запам'ятовування знання в пам'яті тримаються недовго і пригадати їх в потрібний момент дуже важко.<br>&nbsp;&nbsp; ''Осмислене запам'ятовування'' відбувається тоді, коли людина усвідомлює прочитане, намагається зрозуміти, про що йдеться, і запам'ятати суть навчального матеріалу. За такого запам'ятовування матеріал засвоюється продуктивніше, ніж за механічного, краще фіксується у свідомості, легше і в більшому обсязі відтворюється, а отже, ефективніше застосовується для розв'язання життєвих завдань.<br>&nbsp;&nbsp; ''Мимовільне запам'ятовування'' відбувається тоді, коли людина не ставить перед собою мети щось запам'ятати. Частіше це трапляється в стані сильного емоційного збудження. Людина мимоволі запам'ятовує те, що їй цікаво, що видається незвичайним.<br>&nbsp;&nbsp; ''Довільне запам'ятовування'' пов'язане, звичайно, зі свідомим запам'ятовуванням. Воно потребує певних вольових зусиль з боку людини.<br><br>&nbsp;&nbsp; <u>Як ми зберігаємо інформацію?</u> Процес запам'ятовування можна поділити на етапи, які відрізняються тривалістю збереження інформації (''мал.1''). Виділяють три таких етапи і відповідно до них розрізняють сенсорну, короткочасну і довготривалу пам'ять.
-
<br>
+
[[Image:r177.jpg|center]]&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Мал.1. Графік тривалості різних видів пам'яті
 +
 
 +
<br>&nbsp;&nbsp; ''Сенсорна пам'ять'' - збереження інформації на час, потрібний для виконання завдання; здійснюється на рівні окремих нервових центрів і пов'язана з надходженням нервових імпульсів від органів чуттів (сенсорних систем) до кори кінцевого мозку. Вона зберігає інформацію лише на частки секунди. У цей час вищі відділи мозку сприймають сигнали, що надійшли з довкілля. Якщо цього не відбувається, то менш ніж за секунду ці сліди стираються, і сенсорна пам'ять заповнюється новими сигналами.<br>&nbsp;&nbsp; Інформація, якщо вона привернула увагу людини, передається в ''короткочасну пам'ять'', де вона зберігається короткий термін (від кількох секунд до кількох хвилин). Цей час потрібний для розв'язання миттєвих задач. Якщо інформація не повторюється, вона зникає з пам'яті, не залишаючи відчутних слідів. Встановлено, що мозок людини одночасно може переробити і запам'ятати лише певний обсяг інформації. Він становить 7+2 інформаційні сигнали (слова, предмети, символи тощо). Наприклад, ми легко запам'ятовуємо номер телефону, який зазвичай не перевищує сім цифр.<br>&nbsp;&nbsp; Важлива для людини інформація з короткочасної пам'яті переводиться в довготривалу. Перехід інформації із короткочасної в довготривалу пам'ять називають процесом об'єднання слідів пам'яті.<br>&nbsp;&nbsp; ''Довготривала пам'ять'' забезпечує тривале збереження знань, образів, переживань, які запам'ятовуються після багаторазового їхнього повторення і відтворення. Це глибинна пам'ять, що зберігає найважливіше і найпотрібніше. Звичайно, у потрібний момент ми не завжди можемо відтворити те, що не дуже пов'язане з нашою діяльністю. Проте доведено, що інформація, яка потрапила в довготривалу пам'ять, може зберігатися годинами, днями, місяцями, роками і навіть протягом життя людини. Якби цього не відбувалося, ми не змогли б здобувати знання. Особливо міцно закладені в пам'яті події, що відбулися під впливом сильних емоцій.<br>&nbsp;&nbsp; Порівнюючи функції короткочасної і довготривалої пам'яті, можна сказати, що в короткочасній пам'яті ми «живемо», а в довготривалій - зберігаємо знання, які надають сенс нашому існуванню. Саме звертання до минулого досвіду, яке необхідне для розуміння сьогоднішнього, і є функцією довготривалої пам'яті.<br>&nbsp;&nbsp; Інформацію в довготривалій пам'яті можна класифікувати на процедурну та декларативну пам'ять.<br>&nbsp;&nbsp; ''Процедурна пам'ять ''- це пам'ять на дії (що і як потрібно робити), сліди якої містяться в підкіркових структурах мозку. В процедурній пам'яті найчастіше задіяні різні сенсорні (зорові, слухові, нюхові тощо) і рухові центри мозку, які забезпечують специфічність виконання дій і навичок. Цей різновид довготривалої пам'яті зберігає інформацію про причинно-наслідкові зв'язки між подіями. Тому використання процедурної пам'яті в поведінці може здійснюватися без усвідомлення дій, які потрібно виконати.<br>&nbsp;&nbsp; ''Декларативна пам'ять'' - це запам'ятовування об'єктів, подій, епізодів, облич, місць тощо. Формування декларативної пам'яті пов'язане з діяльністю внутрішньої поверхні скроневих часток великих півкуль, включно зі структурами таламуса. Така пам'ять формується досить швидко. Інколи після одноразової події інформація закарбовується одразу і назавжди. Цей різновид довготривалої пам'яті часто базується на асоціації, дії якихось подразників. Наприклад, поява в місцях дитинства спричинює спогади про ці роки, події тощо. Саме за допомогою декларативної пам'яті ми розрізняємо знайомі і незнайомі предмети, місця, події. Вона є усвідомленою, тобто людина знає, яку інформацію потрібно відтворювати.<br>&nbsp;&nbsp; Обидва (процедурна і декларативна) різновиди пам'яті забезпечуються різними системами мозку, проте пам'ять - це функція цілісного мозку.<br><br>&nbsp;&nbsp; <u>''УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ''</u><br>&nbsp;&nbsp; Пам'ять поділяють на природжену, яка існує у вигляді безумовних рефлексів та інстинктів, і набуту, яка виникає в процесі індивідуального розвитку людини. Відповідно до часу прояву розрізняють сенсорну, короткотривалу і довготривалу пам'ять.<br>&nbsp;&nbsp; Довготривалу пам'ять поділяють також на процедурну і декларативну. Процедурна пам'ять - це пам'ять на дії, що і як потрібно робити. Декларативна пам'ять - це пам'ять на події, предмети, об'єкти, місця тощо. Пам'ять - функція цілісного мозку.<br><br>&nbsp;&nbsp; <u>''ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ''</u><br>&nbsp;&nbsp; ''Виберіть правильну відповідь (одну або кілька)''<br><br>&nbsp;&nbsp; 1. Виберіть правильне твердження: <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; 1) пам'ять допомагає людині оволодівати знаннями, що накопичило людство; <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; 2) пам'ять існує на дії, що і як потрібно робити:<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; а) перше твердження правильне; <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; б) друге твердження правильне; <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; в) обидва твердження правильні; <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; г) обидва твердження неправильні.<br><br>&nbsp;&nbsp; 2. Вкажіть правильну послідовність формування пам'яті: <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; а) нервові імпульси;<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; б) подразники (слово, звук); <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; в) специфічні нервові процеси у великому мозку; <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; г) збудження нервових центрів.<br><br>&nbsp;&nbsp; 3. Схарактеризуйте види запам'ятовування.<br>
 +
 
 +
<br>  
Біологія 9 клас. Матяш Н. Ю., Шабатура М. Н.  
Біологія 9 клас. Матяш Н. Ю., Шабатура М. Н.  

Версия 23:32, 25 марта 2010

Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 9 клас>> Біологія: Пам’ять. Види пам’яті


   Пригадайте що таке пам'ять.
   Навчіться характеризувати короткочасну і довготривалу пам'ять; процедурну і декларативну пам'ять; пояснювати механізми пам'яті.
   Запам'ятайте такі ключові поняття і терміни: запам'ятовування, сенсорна пам'ять, короткочасна пам'ять, довготривала пам'ять, процедурна пам'ять, декларативна пам'ять.

   На уроці, слухаючи вчителя, ви намагаєтесь запам'ятати те, що він пояснює, і зберегти це у своїй пам'яті. Наступного уроку ви пригадуєте, тобто відтворюєте те, що запам'ятали. Як довго і скільки інформації може тримати пам'ять?
   Пам'ять- це психофізіологічний процес, за якого людина здатна фіксувати в мозку (запам'ятовувати), зберігати і відтворювати у потрібний момент раніше закладену інформацію, минулий досвід (дії, переживання тощо).
   Виділяють природжену (видову) та набуту (індивідуальну) пам'ять. Природжена пам'ять проявляється у вигляді безумовних рефлексів, інстинктів, характерних для певного виду. Набута пам'ять складає основу індивідуальної пристосувальної поведінки і формується в результаті навчання. Її механізми забезпечують зберігання і відтворення інформації, набутої протягом життя. Саме цей вид пам'яті має величезне значення для поведінкової орієнтації людини. Без здатності накопичувати, зберігати й відтворювати інформацію не можна було б планувати і здійснювати доцільні дії, здобувати нові знання.

   У чому полягає феномен пам'яті? Досліджено, що в мозку утворюються сліди – відображення того, з чим людині доводилося стикатися в житті: різноманітні події, поведінка своя та інших людей, емоції, знання, вміння. Усе це не зникає безслідно, а зберігається в мозку у вигляді пам'ятних слідів. Це сліди нервових процесів, що минули, але збереглися в корі великих півкуль головного мозку.

   Як ми запам'ятовуємо? Запам'ятовування- це закріплення в пам'яті певних знань. Розрізняють запам'ятовування механічне і осмислене, мимовільне і довільне.
   Механічне запам'ятовування ґрунтується на повторюванні матеріалу без його осмислення. Воно потребує значних зусиль і багато часу. За такого способу запам'ятовування знання в пам'яті тримаються недовго і пригадати їх в потрібний момент дуже важко.
   Осмислене запам'ятовування відбувається тоді, коли людина усвідомлює прочитане, намагається зрозуміти, про що йдеться, і запам'ятати суть навчального матеріалу. За такого запам'ятовування матеріал засвоюється продуктивніше, ніж за механічного, краще фіксується у свідомості, легше і в більшому обсязі відтворюється, а отже, ефективніше застосовується для розв'язання життєвих завдань.
   Мимовільне запам'ятовування відбувається тоді, коли людина не ставить перед собою мети щось запам'ятати. Частіше це трапляється в стані сильного емоційного збудження. Людина мимоволі запам'ятовує те, що їй цікаво, що видається незвичайним.
   Довільне запам'ятовування пов'язане, звичайно, зі свідомим запам'ятовуванням. Воно потребує певних вольових зусиль з боку людини.

   Як ми зберігаємо інформацію? Процес запам'ятовування можна поділити на етапи, які відрізняються тривалістю збереження інформації (мал.1). Виділяють три таких етапи і відповідно до них розрізняють сенсорну, короткочасну і довготривалу пам'ять.

R177.jpg
                                                               Мал.1. Графік тривалості різних видів пам'яті


   Сенсорна пам'ять - збереження інформації на час, потрібний для виконання завдання; здійснюється на рівні окремих нервових центрів і пов'язана з надходженням нервових імпульсів від органів чуттів (сенсорних систем) до кори кінцевого мозку. Вона зберігає інформацію лише на частки секунди. У цей час вищі відділи мозку сприймають сигнали, що надійшли з довкілля. Якщо цього не відбувається, то менш ніж за секунду ці сліди стираються, і сенсорна пам'ять заповнюється новими сигналами.
   Інформація, якщо вона привернула увагу людини, передається в короткочасну пам'ять, де вона зберігається короткий термін (від кількох секунд до кількох хвилин). Цей час потрібний для розв'язання миттєвих задач. Якщо інформація не повторюється, вона зникає з пам'яті, не залишаючи відчутних слідів. Встановлено, що мозок людини одночасно може переробити і запам'ятати лише певний обсяг інформації. Він становить 7+2 інформаційні сигнали (слова, предмети, символи тощо). Наприклад, ми легко запам'ятовуємо номер телефону, який зазвичай не перевищує сім цифр.
   Важлива для людини інформація з короткочасної пам'яті переводиться в довготривалу. Перехід інформації із короткочасної в довготривалу пам'ять називають процесом об'єднання слідів пам'яті.
   Довготривала пам'ять забезпечує тривале збереження знань, образів, переживань, які запам'ятовуються після багаторазового їхнього повторення і відтворення. Це глибинна пам'ять, що зберігає найважливіше і найпотрібніше. Звичайно, у потрібний момент ми не завжди можемо відтворити те, що не дуже пов'язане з нашою діяльністю. Проте доведено, що інформація, яка потрапила в довготривалу пам'ять, може зберігатися годинами, днями, місяцями, роками і навіть протягом життя людини. Якби цього не відбувалося, ми не змогли б здобувати знання. Особливо міцно закладені в пам'яті події, що відбулися під впливом сильних емоцій.
   Порівнюючи функції короткочасної і довготривалої пам'яті, можна сказати, що в короткочасній пам'яті ми «живемо», а в довготривалій - зберігаємо знання, які надають сенс нашому існуванню. Саме звертання до минулого досвіду, яке необхідне для розуміння сьогоднішнього, і є функцією довготривалої пам'яті.
   Інформацію в довготривалій пам'яті можна класифікувати на процедурну та декларативну пам'ять.
   Процедурна пам'ять - це пам'ять на дії (що і як потрібно робити), сліди якої містяться в підкіркових структурах мозку. В процедурній пам'яті найчастіше задіяні різні сенсорні (зорові, слухові, нюхові тощо) і рухові центри мозку, які забезпечують специфічність виконання дій і навичок. Цей різновид довготривалої пам'яті зберігає інформацію про причинно-наслідкові зв'язки між подіями. Тому використання процедурної пам'яті в поведінці може здійснюватися без усвідомлення дій, які потрібно виконати.
   Декларативна пам'ять - це запам'ятовування об'єктів, подій, епізодів, облич, місць тощо. Формування декларативної пам'яті пов'язане з діяльністю внутрішньої поверхні скроневих часток великих півкуль, включно зі структурами таламуса. Така пам'ять формується досить швидко. Інколи після одноразової події інформація закарбовується одразу і назавжди. Цей різновид довготривалої пам'яті часто базується на асоціації, дії якихось подразників. Наприклад, поява в місцях дитинства спричинює спогади про ці роки, події тощо. Саме за допомогою декларативної пам'яті ми розрізняємо знайомі і незнайомі предмети, місця, події. Вона є усвідомленою, тобто людина знає, яку інформацію потрібно відтворювати.
   Обидва (процедурна і декларативна) різновиди пам'яті забезпечуються різними системами мозку, проте пам'ять - це функція цілісного мозку.

   УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ
   Пам'ять поділяють на природжену, яка існує у вигляді безумовних рефлексів та інстинктів, і набуту, яка виникає в процесі індивідуального розвитку людини. Відповідно до часу прояву розрізняють сенсорну, короткотривалу і довготривалу пам'ять.
   Довготривалу пам'ять поділяють також на процедурну і декларативну. Процедурна пам'ять - це пам'ять на дії, що і як потрібно робити. Декларативна пам'ять - це пам'ять на події, предмети, об'єкти, місця тощо. Пам'ять - функція цілісного мозку.

   ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ
   Виберіть правильну відповідь (одну або кілька)

   1. Виберіть правильне твердження:
       1) пам'ять допомагає людині оволодівати знаннями, що накопичило людство;
       2) пам'ять існує на дії, що і як потрібно робити:
           а) перше твердження правильне;
           б) друге твердження правильне;
           в) обидва твердження правильні;
           г) обидва твердження неправильні.

   2. Вкажіть правильну послідовність формування пам'яті:
       а) нервові імпульси;
       б) подразники (слово, звук);
       в) специфічні нервові процеси у великому мозку;
       г) збудження нервових центрів.

   3. Схарактеризуйте види запам'ятовування.


Біологія 9 клас. Матяш Н. Ю., Шабатура М. Н.


Скачати календарно-тематичне планування з біології, відповіді на тести, завдання та відповіді школяру, книги та підручники, курси учителю з біології для 9 класу

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.