Природознавство 5 клас

Тема "Поняття про природу. Місце людини в природі, довкіллі."

Конспект уроку до теми "Поняття про природу. Місце людини в природі, довкіллі." 

Мета уроків:
Освітня: актуалізувати та конкретизувати поняття “природа”, виявити спільні та відмінні риси живої та неживої природи; знайти місце людини у природі; дати загальні уявлення про предмети вивчення різних природничих наук, прилади та методи, що використовують під час вивчення природних тіл та явищ.
Виховна: закласти основи екологічного виховання на основі обговорення м’ясця людини у природі та її впливу на навколишній світ. Сприяти формуванню охайності в роботі з робочим зошитом, дотриманню правил техніки безпеки.
Розвиваюча: розвивати логічне мислення школярів, уміння порівнювати, використовувати опорні знання з попередніх курсів природничого циклу, робити висновки, аргументовано доводити свою точку зору.

Тип уроків: 1-й – вступний, вивчення нового матеріалу
2-й – комбінований
Обладнання:
 підручник
 робочий зошит
 мікроскоп
 лупа
 термометр
 терези
 мірний циліндр

Хід уроків
Знання людини неосяжні у всі боки,
й з того, що варто знати,
ніхто по одинці не може знати навіть й тисячної частки
Артур Шопенгауер,
німецький філософ ХІХ ст.


І. Організаційні вимоги до учнів щодо вивчення природознавства у 5-му класі
Цього року ви вивчатимете курс “Природознавство”. Сама його назва говорить про те, що ви набуватимете знань про закони існування природи нашої планети, а також познайомитеся з небесними тілами та законами існування Всесвіту. Ви також зрозумієте, що людина, яка сама є частиною природи нині значно втручається в закони її існування. Це завдає значної шкоди навколишньому середовищу, а також життю й здоров’ю самої людини. Все це говорить про необхідність дбайливого ставлення до навколишнього світу. Лише знаючи закони існування природи й враховуючи їх у своїй господарській діяльності, людина може існувати у гармонії з природою. Нехтування цих законів призводить до екологічних проблем, які ставлять людство на межу виживання.
Для вивчення курсу природознавства у 5-мві класі вам потрібні будуть такі речі:
1. Підручник.
2. Робочий зошит.
3. Ручка, олівець, лінійка, гумка.
Протягом року буде кілька практичних робіт, протягом яких ви власноруч виконуватимете багато практичних завдань та дослідів. Для цього вам слід знати правила безпеки при їх виконанні:
1. Не куштувати і не нюхати речовини, з якими ви працюєте.
2. Не торкатися руками гарячих предметів.
3. Не використовувати для дослідів несправне обладнання.
4. Не виконувати дослідів, які не заплановані практичною роботою.
5. Після виконання роботи обов’язково вимити руки.

Вступне слово вчителя

















Ознайомлення з правилами безпеки праці
ІІ. Вивчення нового матеріалу
П л а н:
1. Поняття про природу.
2. Жива й нежива природа. Місце людини у природі.
3. Науки, що вивчають природу.
4. Прилади, за допомогою яких вивчають природу.
5. Методи вивчення природи людиною.
1. Поняття про природу
Земля – давня планета. Вчені вважають, що їй близько 5 млрд. років. Тривалість людського життя – лише мить у земній історії. Однак, й наша планета відносно молода. Наша Галактика виникла близько 10 млрд. років, а Всесвіт (космос) – близько 15 млрд. років.
Поміркуйте, що ж таке природа: Всесвіт, Наша Галактика, Земля?
В широкому розумінні слова, природа – це весь безмежний світ. У такому розумінні природою вважають увесь Всесвіт зі всіма його небесними тілами та багатоманітністю форм існування тіл. Земля – є частиною природи.
У вузькому розумінні, природою вважають умови існування людського суспільства. Також говорять про “другу природу” – створені людиною умови її існування. Людська діяльність все більше пливає на природу, що вимагає її охорони.


Бесіда з посиланням на опорні знання з початкової школи
2. Жива й нежива природа. Місце людини у природі
З початкової школи вам відомо, що природу поділяють на живу й неживу.
Наведіть приклади різних тіл живої й неживої природи. Чим відрізняється тіла живої та неживої природи?
До неживої природи належить, зорі (в тому числі й Сонце), планети, гірські породи й мінерали, вода, повітря.
До живої – царства рослин (відомо близько 350 тис. нині існуючих видів), тварин (понад 1,5 млн. видів), грибів (близько 100 тис. видів), дроб’янки (понад 5 тис. видів). За кількістю особин на Землі більше всього бактерій та рослин. Людей найменше: нині 6,5 млрд. чол. (2005 р.).
Уся біомаса живих істот на планеті становить понад 2,7 трильйони (2,7 на 1012) тон (1 трильйон = 1000 мільярдів), людей – 100 млн. Тобто, біомаса людей менша у 27 тис. разів, ніж рослин та тварин. На континентах 99,2% біомаси складають рослини, в Океанах – 93,7% - тварини.
Усе живе живиться, росте, розмножується й вмирає. Неживе не здатне до цього. Проте, виявляється, живі й неживі тіла мають й дещо подібне: зокрема до їх складу входять однакові речовини. Це говорить про єдність живої й неживої природи. Наприклад у земній корі є залізо. Воно також входить до складу клітин крові людини й багатьох тварин. Хімічний склад плазми (рідини) крові людини й морської води дуже подібний. Кістки людини та тварин складені з кальцію, який також входить до складу гірської породи вапняк.
Знайдіть місце людини у природі. До якого царства живих істот її можна віднести?
Людина є частиною живої природи. Належить до царства тварин.
Наведіть приклади впливу на природу рослин, тварин, людини. Чий вплив є більш істотним?
Не зважаючи на те, що людина поступається рослинам й тваринам за чисельністю особин та біомасою на нашій планеті, вона втручається в закони її існування. Цей вплив має бути поміркованим та обережним.
Який влив людини та природу переважає: позитивний чи негативний? Наведіть приклади.
Позитивний: вивчення природи, охорона рідкісних рослин та тварин, виведення нових сортів рослин та порід тварин. Негативний: забруднення навколишнього середовища, знищення рослин і тварин, виснаження запасів корисних копалин.
Крім природних тіл на Землі існує багато штучних, тобто створених людиною, але з використанням природних матеріалів та речовин: машини й механізми (літак, автомобіль, телевізор, комп’ютер), посуд, меблі, будівлі тощо. Нині людина активно змінює й живі істоти. На часі проблеми клонування тварин та людини.

Евристична бесіда.
3. Науки, що вивчають природу
Природознавство – це система наук про природу (на відміну від суспільствознавства – наук про людське суспільство).
Спершу природознавство було єдиною наукою. Але з часом було накопичено так багато знань про природу, до довелося їх розмежувати. Так виник ряд природничих наук:
Фізика (з грецької фізіс – природа) – наука, що вивчає будову за закони існування природи. Почала розвиватися ще до нашої ери (Демокрит, V-ІV ст. до н. е: увесь світ складається з атомів; Архімед, ІІ ст. до н.е.: методи обчислення площ поверхонь та об’ємів тіл, технічні винаходи: архімедів гвинт, системи для підйому великих вантажів, військові метальні машини). У ХVІІ ст. склалася класична механіка – наука про рухи тіл – завдяки роботам Ісака Ньютона (1643-1727). Він відкрив закон всесвітнього тяжіння, вивчив закони переміщення небесних тіл, створив дзеркальний телескоп. У ХІХ ст. склалася класична фізика. У ХХ ст. вона зазнала революційних змін: виникла ядерна фізика, радіолокація, квантова електроніка, мікроелектроніка тощо.
Фізична географія (з грецької гео – земля, графос – пишу) – наука, яка вивчає закономірності розміщення на Землі природних об’єктів та явищ. Одна з найдавніших наук: перші уявлення VІ ст. до н.е. Колись головними завданнями географії були пошуки нових земель. Нині – охорона природи та її розумне використання людиною.
Астрономія (з грецької астро – зоря, номос – закон) – наука про закони існування космічних тіл. Виникла в давнину для практичних потреб (відлік часу, передбачення сезонних явищ, визначення місцезнаходження на поверхні Землі тощо). Сучасна астрономія пов’язана з уявленнями про будову Всесвіт, що виникли у ХVІ ст. завдяки поглядам польського астронома Миколи Коперніка, й відмовою від старих уявлень Птоломея. На початку ХVІІ ст. був винайдений телескоп (італієць Галілео Галілей), що дало змогу детальніше вивчати небесні тіла. Цей телескоп збільшував у 32 рази. У ХVІІІ-ХІХ ст. відбувалися накопичення знань про Сонячну систему, Нашу Галактику, Сонце, інші планети, комети. У ХХ ст. виникли оптичні та радіотелескопи, ракети та штучні супутники Землі. Це призвело до відкриття нових галактик та невідомих до того небесних тіл: квазари, пульсари, радіогалактики.
Хімія (можливо від грецького Хемія – одна з найдавніших назв Єгипту) – наука про речовини та їх перетворення. У ІІІ-ІV ст. зародилася алхімія, завданням якої було перетворення неблагородних металів у благородні. З Середніх віків хімічні знання почали використовувати для практичних потреб: металургії, виробництва фарб, скла, кераміки. У справжню науку хімію перетворилася у другій половині ХVІІІ ст.
Біологія (з грецької біо – життя, логос – вчення) – наука про живу природу. Перші спроби вивчення живих істот належать античним вченим. Їх праці поклали початок ботаніці та зоології в Середні віки, а також анатомії й фізіології людини. У ХVІІ-ХVІІІ ст. у біологію проникає експериментальні методи пізнання. У ХVІІ ст. був винайдений мікроскоп. Одним з перших мікроскопів сконструював голландець Антоні Ван Левенгук (1632-1723) з лінзами, які збільшували у 150-300 разів. Він першим побачив мікроорганізми та еритроцити крові й їх рух у капілярах. Сучасні мікроскопи збільшують зображення у 1500-2000 разів. Нині біологія розширила об’єкт свого вивчення. Вона цікавиться проблемами будови живих істот та клітинному рівні, хімічним складом організмів, проблемами спадковості, зародження та розвитку життя на Землі. Біологія має практичне спрямування: селекція, генна інженерія, клонування тощо.
Шкільна лекція з елементами бесіди
4. Прилади, за допомогою яких вивчають природу
Пригадайте, які на уроці вже були названі прилади, що використовують для вивчення природи? Для чого вони застосовуються? Коли й ким вони були вперше сконструйовані?
Збільшувальні прилади:
Телескоп (з грецької теле – далеко, скопео – дивлюся) – астрономічний прилад для вивчення небесних тіл. Галілео Галілей (початок ХVІІ ст.).
Мікроскоп (з грецької теле – далеко, скопео – дивлюся) – інструмент, який дозволяє одержувати збільшене зображення малих невидимих оком об’єктів.
Бінокль (з латини біні – пара, окулюс – око) – оптичний прилад для розгляду віддалених об’єктів двома очима. Складається з двох з’єднаних паралельно труб. Збільшує у 2–22 рази.
Лупа (з французької – лінза) – лінза, яка збільшує у 2–40-50 разів й використовується для розгляду об’єктів на малій відстані.
Вимірювальні прилади: лінійка, мірний циліндр, термометр, барометр, годинник (побутові та спеціальні: секундомір, хронометр), терези (важільні, пружинні, електронні). Проблемний виклад матеріалу
5. Методи вивчення природи людиною
Здавна люди помічали сезонні зміни у природі, схід Сонця, блискавку, грім, проростання та дозрівання рослин, смак та температуру різних тіл та речовин завдяки зору, слуху, нюху, смаку, відчуття дотику. Так виник перший метод дослідження природи – спостереження. Воно відбувається без втручання людини у природні процеси.
Здійснивши спостереження, людина мала змогу порівняти різні тіла та явища й зробити висновок про ступінь їх подібності. Так виник другий метод – порівняння. Для полегшення для деталізації спостереження та порівняння людині слугують різноманітні прилади та пристрої.
Щоб краще вивчити тіла, речовини та явища, вчені спеціально впливають на них. Цей метод називають дослідом або експериментом. Наприклад, шляхом експерименту ми зможемо дізнатися, чи всі речовини розчиняються у воді; як впливає Сонце на ріст та розвиток рослини; яке буде насіння гороху, якщо схрестити особини з жовтим та зеленим насінням і т. і.
Розповідь з елементами бесіди
ІІІ. Корекція та перевірка знань
Питання:
1. Що таке природа у широкому та вузькому розумінні?
2. Чим відрізняються жива й нежива природа?
3. Що відносимо до живої, а що до неживої природи?
4. Що спільного має жива й нежива природа? Що це доводить?
5. Яке місце займає людина у природі?
6. Поміркуйте, чим відрізняється вплив людини та інших живих істот на природу.
7. Які науки вивчають природу й вважаються природничими?
8. Поміркуйте, яке практичне значення мають природничі науки?
9. Назвіть відомі вам збільшувальні та вимірювальні прилади. Для чого їх використовують?
10. Назвіть основні методи вивчення природи людиною.
Усне опитування

Надіслано вчителем Міжнародного ліцею Гранд Коваленко Р.Р.