Просмотр — Гипермаркет знаний

KNOWLEDGE HYPERMARKET
Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови. Інтонація речень з прямою мовою. Розділові знаки при прямій і непрямій мові
У вас нет разрешения на действие «исправление этой страницы» по следующей причине:
Запрошенное действие могут выполнять только участники из группы giper.
Вы можете просмотреть и скопировать исходный текст этой страницы:
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Українська мова|Українська мова]]&gt;&gt;[[Українська мова 9 клас|Українська мова 9 клас]]&gt;&gt; Українська мова: Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови. Інтонація речень з прямою мовою. Розділові знаки при прямій і непрямій мові''' 

<br> <metakeywords>Українська мова, клас, урок, на тему, 9 клас, Пряма і непряма мова як засоби, засоби передачі чужої мови, Інтонація речень з прямою мовою, Розділові знаки при прямій і непрямій мові.</metakeywords>Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови. Інтонація речень з прямою мовою. Розділові знаки при прямій і непрямій мові.

<br> 

<u>§ 4. Пряма і непряма мова як засоби відтворення чужої мови. Розділові знаки</u> 

<u>''Запам’ятаймо''</u> 

''Чужа мова'' – це введені в текст висловленні думки конкретної особи. Чужу мову передають реченнями з прямою, непрямою, невласне [[Пряма_мова._Діалог|'''прямою мовою''']], а також за допомогою цитат і діалогів. 

31. 

I. Прочитайте тест. Якими засобами відтворено в ньому чужу мову? 

Скрипнула хвіртка. У двір історичного музею ввійшли дві молоді жінки. «От не пощастило! За стільки років приїхали в музей, а він, як на те, вихідний. Може, ви дідусю, якось тишком-нишком провели б нас?» - сказала одна із жінок, дивлячись на літнього чоловіка, що сидів на стільці біля ґанку. Скромно одягнений, з ціпком у руках, сивовусий і в шапці, він був схожий на сторожа. 

Друга жінка в цей час дістала гаманця, пошукала в ньому й витягла гроші. 

- Візьміть, дідусю.<br>- Що це?<br>- Вам на чай, візьміть. 

Дмитро Іванович, приховуючи усмішку, сказав: «Та я ще ж нічого для вас не зробив, а ви вже й на чай. Це вже там пізніше…Ну, ходімо зі мною, поведу вже вас у музей». 

Гості зраділи й пішли слідом за «дідом». 

Дві годив водив їх чоловік, давав пояснення цікаво, дохідливо й з жартами. 

- А звідки ви це все знаєте?<br>- Та давненько тут служу: наслухався, надивився та й запам’ятав собі, що воно й до чого.<br>- Добре ви пояснюєте, все у вас до ладу. А скажіть – це ж тут працює професор Яворницький?<br>- Тут.<br>- А як би це його побачити? Він буває в [[Тема_26._Скарби_України._Музеї.|'''музеї''']]?<br>- Щодня буває. Ось він перед вами й зараз, - відповів директор музею, академік Дмитро Іванович Яворницький (За І.Шаповалом). 

II. Чому діалог називається різновидом прямої мовою У чому полягає різниця між діалогом і прямою мовою. 

<u>''Запам'ятаймо''</u> 

''Пряма мова'' – це відтворене чуже висловлювання, у якому зображені його лексичні, синтаксичні, та інтонаційні особливості. Пряму мову супроводжують слова автора, з яких стає відомо кому належить думка, за яких обставин і як вона була висловлена: ''«Не кидайсь хлібом, він святий» - в суворості ласкавій бувало, каже дід старий малечі кучерявій ''(М. Рильський). 

32. 

Прочитайте. Випишіть речення з прямою мовою. 

Знаменитий американський письменник [[Марк_Твен._«Приключения_Гекльберри_Финна»|'''Марк Твен''']] (справжнє ім’я Семюєль Ленгорн Клеменс) (1835-1910) за псевдонім обрав англійський вислів, що в перекладі означає «мірка два». Матроси на Міссісіпі вигукували це, щоб повідомити про достатню глибину для безпечного плавання. 

Марк Твен мав рідкісне почуття гумору, помічав кумедні ситуації та розповідав про них у своїх творах. Певний час він працював редактором газети в місті Міссурі. Якось один із читачів газети повідомив йому в листі: «Я знайшов павука в газеті. Це на щастя чи на біду?». Марк Твен відповів: «Павук у газеті – ні на щастя, ні на лихо. Просто павук ставно вишукує, де є той магазин, який не рекламують. Він на дверях цього магазину міг би спокійно плести своє мереживо й жити безтурботним життям». 

<u>''Запам'ятаймо''</u> 

''Непряма мова'' – це чуже висловлювання, у якому не відтворене його лексичне, синтаксичне особливостей, емоційного забарвлення, а збережено лише зміст. Непряма мова оформлюється як частина складного або простого речення: Друзі попросили, щоб я заспівав ще. Друзі попросили мене заспівати ще. 

33. 

І. Прочитайте. Перекажіть текст, використовуючи речення з непрямою мовою. 

Коріння родового дерева нашого народу сягає глибоко в землю. На цій землі український народ живе споконвіку. Я запитую: «Що в тому корінні?» І чую мудру відповідь: «Пам'ять народу, його історія, його минуле». 

Знову запитую: «А якщо коріння відтяти, чи зможе такий народ існувати, чи буде він узагалі народом?» 

Досвід [[Винаходи_людства.|'''людства''']] запевняє: «Ні. Народ без минулого, без пам'яті, без історії — не народ. Це вже просто населення, це люди, у яких немає нічого свого. Такий народ легко поневолити як фізично, так і духовно — він не зможе себе боронити. Цих людей легко зробити рабами, особливо рабами духовними, — нав'язати їм чужу мову, чужі пісні, чужих богів, чужі звичаї, чужий одяг» (За Л. Іванниковою). 

ІІ. Поясніть розділові знаки в реченнях з прямою мовою. 

34.&nbsp;&nbsp;&nbsp; 

І. Розгляньте фото, прочитайте матеріали з Інтернету про фестиваль «Країна мрій». Виберіть із тексту вправи слова, якими можна підписати фото. 

Схили Дніпра наповнені [[Музика_1_клас|'''піснями''']], танцями, багатолюдним гомоном. Адже Купальські народні гуляння саме тут стають насправді дуже яскравими і, як того вимагають традиції, веселими та магічними! 

Є тут і вулиця майстрів народних ремесел (можна купити все!), і навчальні майданчики танців і пісень ХV-ХVIII ст. (можна навчитись усього!), і дитячі ігри, і коло козацьких забав. Усе це можна було бачити на власні очі! 

Відомі письменники, просто море цікавих людей у національному вбранні — це справжнє свято! 

Багато сцен, на яких виступають етноколективи з різних куточків України та дружніх країн! Тут можна почути татарські мотиви, угорські та польські мелодії, гуцульські наспіви та східноукраїнський (луганський) етно-рок! Завдяки автору ідеї та організатору Олегові Скрипці (лідер групи «ВВ»), свято кожного разу стає багатолюднішим та яскравішим! Слава [[«Скільки_рік_в_Україні?»_В.Лучук|'''Україні''']]!!! 

<u>''Коментарі''</u> 

''Елеонора''. Я отримую дуже велике задоволення! Я живу в цьому святі й розквітаю!!!<br>''Олег X''. Наступного року будемо там обов'язково!!!<br>''Гелена''. Це неперевершені відчуття та почуття... Можете повірити на слово...:-) Відчуваєш на дотик Україну!&nbsp;:-)<br>''Сорока''. Зворушують діти від 0 до 10 у вишиванках!&nbsp;:-) У нас є майбутнє!!!&nbsp;:-)<br>''Руся''. Супер! Ти молодець, що там буваєш. Це відродження традицій, заздрю вам, киянам.:-))) Трішечки.<br>''Борис''. Класно. Що ж завадило мені приїхати туди?.. А пісня твоя на сайті... Ще раз переконуєшся в поетичності й музичності української мови.<br> 

ІІ. Проаналізуйте мову коментарів користувачів Мережі. Запишіть свої міркування щодо вікових особливостей мови інтернет-друзів. Використайте речення з прямою та непрямою мовою.<br> 

<u>''Розділові знаки в реченні з прямою мовою''</u><br> 

<u>''Запам’ятаймо''</u><br> 

Пряму мову беруть з обох боків у лапки. Пряма мова може складатися з частин речення, одного речення, кількох речень. Стосовно слів автора вона займає різні позиції.<br> 

Умовні позначення:<br> 

П — [[Пряма_мова._Повні_уроки|'''пряма мова''']], що пишеться з великої літери; <br>п — пряма мова, що пишеться з малої літери; <br>А — слова автора, що пишуться з великої літери; <br>а — слова автора, що пишуться з малої літери.<br> 

Пряма мова стоїть після слів автора<br> 

А: «П».&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>А: «П!»&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>А: «П?»<br>А: «П…»<br> 

''Правду каже прислів’я&nbsp;: «Без верби та калини нема України» (В. Скуратівський).''<br> 

Пряма мова стоїть перед словами автора<br> 

«П», — а.&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>«П!» — а.&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>«П?» — а.&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>«П...» — а.&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br> 

''«Людина приходить у світ один раз і повинна залишити про себе добрий спомин на землі», - говорить нам завжди бабуся (Є.Солодкий).''<br> 

Пряма мова стоїть усередині слів автора<br> 

А: «П», — а. <br>А: «П!», — а.<br>А: «П?», — а.<br>А: «П…», — а.<br> 

''Я сказала: «Я згодна, тату», - і поцілувала йому руку (В. Підмогильний).''<br> 

Слова автора розривають пряму мову<br> 

«П, — а, — п».<br>«П... — а, — п».<br>«П, — а, — п!»<br>«П, — а, — п?»<br>«П, — а, — п...» 

''«Ні, - зринула мисль, - у такий спосіб пожежі не згасити, треба трактором перетнути дорогу стихії!» (В.Скуратівський).'' 

Слова автора розривають пряму мову, яка складається з кількох речень. 

«П, — а. — П».<br>«П! — а. — П».<br>«П? — а. — П».<br>«П… — а. — П». 

''«Ходять тут усякі... — бурмоче дід. — Недавно двоє пройшло» (О. Донченко).'' 

«П(!?), — а: — П». 

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; ↑↑<br> 

&nbsp;&nbsp;&nbsp; сказав додав 

''«Чи бачили таке? — сказав батько і, помовчавши, додав: — Готовий хлібороб, одним словом» (А. Головко).''<br><br>35.&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br> 

I. Прочитайте. Поясніть розділові знаки в реченнях з прямою мовою.<br> 

''Наші предки очима іноземців''<br> 

П'єр Шевальє у своїй книжці «Історія війни козаків проти Польщі» пише: «Мешканці України, які сьогодні всі називають себе козаками, мають гарну поставу, бадьорі, міцні, спритні до всякої роботи, щедрі. Дуже волелюбні, невтомні, сміливі... Мова козаків дуже ніжна й сповнена пестливих висловів і надзвичайно витончених зворотів».<br> 

«Українські жінки дуже гарні, навіть по селах. Особливо приємно звучить українська мова в їхніх устах. Пісні й танці українок зворушливіші, ніж пісні й танці польських жінок. Під час свят і в неділю дівчата прикрашають себе віночками з духмяних трав», — повідомляв французький мемуарист XVII століття Божо Далерак, що тринадцять років служив при польському королівському дворі.<br> 

«Вони кмітливі й проникливі, дотепні й надзвичайно щедрі, — стверджував французький інженер Гійом де Боплан в "Описі України" і додавав, описуючи українців: — Вони високі на зріст, вправні, енергійні, люблять ходити в гарному одязі...» (З кн. «Як козаки воювали»).<br> 

II. Які риси наших предків, описані в тексті, притаманні сучасним українцям? Складіть твір-роздум про національний характер українців. План твору запишіть.<br> 

''<u>Вчимося культури мови</u>''<br> 

До складу слів автора входять [[Вид_дієслова|'''дієслова''']], фразеологічні звороти на позначення мислення, мовлення: ''говорить, каже, згадують, кричить, прошепотіла, попросив, закинув слівце, стверджують, заперечують, зазначив, подумалось, нагадали, жартую, додають, наголошують, підкинув хмизку у вогонь, вставив свої п'ять копійок, лепече, за словом у кишеню не поліз ''тощо.<br> 

36.&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br> 

Прочитайте. Перекажіть текст, оформивши висловлювання [[Культура_як_символічний_світ_в_працях_Г._Сковороди|'''Г. Сковороди''']] й О. Довженка як конструкції з прямою мовою.<br> 

Майбутнього не буває без знання минулого. Природа стає книгою й джерелом знання та самопізнання.<br> 

Головне — це пізнати себе самого — наголошував Г. Сковорода. Бо пізнавши себе, ти пізнаєш і Душу природи, а тим самим не тільки свої справжні якості (талант), а й справжнє покликання.<br> 

Практично тільки людина може помітити й оцінити сутність гармонії в природі. Але — людина духовна! Нерозвинута особистість не бачить величі навіть у небі. Як зауважував О. Довженко: ідуть двоє; один і в калюжі бачить зоряне небо, а другий і в небі бачить тільки калюжу: кожному своє (За П. Кононенком).<br> 

37.<br> 

Прочитайте усмішку. Використовуючи різні способи відтворення чужої мови, перебудуйте діалог батька із сином. Запишіть його. Поясніть уживання розділових знаків.<br> 

<u>''Усміхнімось''</u><br> 

— Синку, розкажи, які ти оцінки сьогодні отримав у школі.<br>— Я з батьком двієчника не розмовляю.<br> 

<u>''Вчимося культури мови''</u><br> 

{| cellspacing="1" cellpadding="1" border="1" width="400"
|-
| Неправильно 
| Правильно
|-
| відноситись з розумінням<br>проводяться міроприємства<br>слідуючий розпорядок<br>на протязі двох часів 
| ставитись із розумінням <br>проводяться заходи <br>такий розпорядок <br>протягом двох годин
|}

<u>''Готуємося до диктанту — повторюємо орфографію''</u> 

38.&nbsp;&nbsp;&nbsp; 

Повторіть орфограму «Спрощення в групах приголосних». Утворіть прикметники від поданих іменників. Запишіть їх. Поясніть правопис. 

Якість, щастя, під'їзд, жалість, область, тиждень, хвастощі, радість, захист, честь, компост, антифашист, користь, аспірант, перехрестя, ненависть, пристрасть, турист. 

39.&nbsp;&nbsp;&nbsp; 

Виконайте тестове завдання. 

В усіх словах якого рядка спрощення приголосних відбувається яку вимові, так і на письмі? 

А чес..ний, шіс..надцять, захис..ний <br>Б піз..ній, перехрес..ний, аванпос..ний <br>В доблес..ний, гіган..ський, ненавис..ний <br>Г учас..ник, студен..ський, шелес..нути <br>Ґ нещас..ливий, проїз..ний, ціліс..ний 

40. 

Запишіть, знявши риску і розкривши дужки. 

На сті(ль, л)ці, (г, ґ)анок, сиво/вусий, тишком/нишком, пі(здн, зн)іше, профе(сс, с)ор, (с, з)береже(нн, н)я, почу(тт, т)я, Мі(сс, с)ісі(п, пп)і, Мі(сс, с)у(р, рр)і, бе(з, с)турботне жи(т, тт)я, ві(т, д)тяти корі(нн, н)я, с(ьо, о)годні, воле/любні, м(е, и)муари.<br> 

''<br> С.Я. Єрмоленко, В.Т. Сичова, Українська мова, 9 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів&nbsp;'' 

<br> 

<sub>Повний [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|перелік тем]] [[Українська мова|з української мови]], календарний план по всім предметам згідно шкільної програми, домашня робота, курси та завдання [[Українська мова 9 клас|з української мови для 9 класу]]</sub> 

<br> 

 '''<u>Зміст уроку</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%B0_%D1%96_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%87%D1%83%D0%B6%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8._%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%BE%D1%8E_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E._%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_%D1%96_%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81 конспект уроку і опорний каркас]                      
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання 
 
 '''<u>Практика</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання 
 
 '''<u>Ілюстрації</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
 
 '''<u>Доповнення</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше 
 
 '''<u>Тільки для вчителів</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
 

<br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. 

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
Возврат к странице Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови. Інтонація речень з прямою мовою. Розділові знаки при прямій і непрямій мові.
Источник — «http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%B0_%D1%96_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%87%D1%83%D0%B6%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8._%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%BE%D1%8E_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E._%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D1%96%D0%B9_%D1%96_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D1%96%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96»
При использовании материалов ресурса
ссылка на edufuture.biz обязательна (для интернет ресурсов - гиперссылка).
edufuture.biz 2008-© Все права защищены.
Сайт edufuture.biz является порталом, в котором не предусмотрены темы политики, наркомании, алкоголизма, курения и других "взрослых" тем.
Разработка - Гипермаркет знаний 2008-
Ждем Ваши замечания и предложения на email:
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email: