Версия 07:26, 1 октября 2009

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 8 клас>>Всесвітня історія: Революція XVІІ ст. і промисловий переворот в Англії. Англія напередодні революції. Карл І.

Переддень революції. На межі XVI—XVII ст. в Англії відбувалися важливі зміни. Нові дворяни -джентрі - розводили на огороджених землях овець і отримували великі прибутки від продажу вовни та м'яса. Ці «грошові люди» були тісно пов'язані з капіталістичним укладом господарства і прагнули повного знищення феодальних порядків. У селі існував також помітний прошарок фермерів. Більшість із них використовувала працю найманих сільськогосподарських робітників - учорашніх селян, зігнаних з землі в ході огороджувань. Селяни вже давно не виконували натуральних повинностей, а замість них сплачували лендлордам гроші. З одного боку, це послаблювало їхню залежність, а з іншого -було вигідно лендлордам: у нових умовах вони віддавали перевагу грошовому оброку. Відносини на селі швидко втрачали феодальний характер.

Стрімко розвивалася внутрішня і зовнішня торгівля. Завдяки відособленому острівному розташуванню територія Англії швидко перетворилася на єдиний ринок. Зовнішня торгівля зосередилась у руках потужних Ост-Індської, Московської та інших компаній. Бони орудували величезними капіталами, значна частина яких йшла на подальше розширення мануфактурного виробництва, насамперед сукнарства, металургії і кораблебудування. Торгово-підприємницькі кола набували дедалі більшої ваги. Ім потрібні були нові умови для повного переведення господарства на капіталістичний лад.

Прибічникам змін протистояли ті, хто виступав за збереження старих порядків, - аристократія, феодальне дворянство й англіканська церква. Бони становили опору англійської монархії та користувались отриманими від неї численними пільгами. Зберегти свої привілеї і гарантовані ними прибутки, не допустити подальшого посилення молодої буржуазії - цього прагнули противники перетворень. Запоруку свого успіху вони бачили в правлячій династії Стюартів. Корона всіляко підтримувала старе дворянство, надаючи йому монопольні права на випуск того чи іншого товару. Але це перешкоджало вільній конкуренції, стримувало розвиток торгівлі й промисловості, сковувало ділову ініціативу буржуазії. її невдоволення віджилим свій вік устроєм вилилось у форму релігійного протесту проти англіканської церкви.

Підприємці й нові дворяни набували дедалі більшої ваги в економічному житті. Вони не хотіли витрачати свої гроші на постійні внески в англіканську церкву і тому дедалі помітніше схилялися до пуританізму. Пуритани наполягали на очищенні церкви від дорогих обрядів і таїнств, від влади єпископів і церковних судів. Бони хотіли скасувати підпорядкування церкви королю і передати управління нею в руки виборних колегій. Як і інші протестанти, пуритани закликали віруючих до працьовитості й ощадливості. Свої чесноти вони підкреслювали навіть зовнішнім виглядом: вдягались у строгий темний одяг з білим комірцем, чоловіки коротко стриглися під горщик. Пуритани різко виступали проти всіляких розваг, навіть театру.

На початку ХVІІст. у пуританізмі виділилися дві течії. Пресвітеріани вважали, що єпископів і священиків необхідно змістити, а на чолі кожної 156 общини віруючих поставити обраного на 1-2 роки старійшину-пресвітера. До цього крила належала верхівка джентрі й купецтва. Другу течію пуританізму складали індепенденти (від англ. - незалежний), які виступали проти втручання держави у справи релігії, за вільне самоврядування релігійних общин. Сюди входили середня й дрібна буржуазія, рядові городяни й селяни.

Монарх і парламент. У 1625 р. на англійський престол зійшов Карл І Стюарт (1625-1649). Як і його батько, Яків І, Карл не любив пуритан і виявляв віротерпимість до католиків. Одружившись із французькою принцесою, він навіть дозволив служити для неї в палаці католицькі меси. Це викликало в англійському суспільстві тривожні чутки про можливе повернення католицизму.

У зовнішній політиці перші Стюарти також нехтували інтересами англійської буржуазії. Вони шукали союзу з католицькими Іспанією та Францією, хоча саме ці країни робили все, аби перекрити шляхи англійській морській торгівлі. Негативне ставлення викликали й постійні побори Карла І. До того ж король не звертав уваги на парламент і наділяв важливими повноваженнями своїх придворних. Поступово монарх і парламент перетворювалися на два протиборчі центри. Навколо них гуртувалися ворожі одна одній сили.

У 1628 р. парламент склав „Петицію про право” - документ із переліком вимог незадоволених. Йшлося про захист приватної власності, прав і свобод англійців від свавілля корони й церкви, про заборону вводити нові податки без згоди парламенту. У відповідь Карл І розігнав парламент. Упродовж наступних одинадцяти років він правив одноособово, спираючись на своїх фаворитів — намісника Ірландії графа Страффорда та архієпископа Вільяма Лода. Перший, прозваний за свою жорстокість «чорним графом», викачував гроші з поневоленої Ірландії, а другий безжально переслідував пуритан. Чимало з останніх були змушені втекти з країни. Еміграція в Америку кількох десятків тисяч торговців і промисловців-пуритан викликала скорочення виробництва і масове безробіття в Англії. У країні ставало дедалі неспокійніше.

За таких умов загострилося становище в Шотландії. Ще з 1603 р. вона була пов'язана з Англією особистою унією: в обох країнах одночасно правили Стюарти. Шотландці прагнули повернути собі незалежність. Після спроби насильно ввести на їхній території порядки англіканської церкви вони почали в 1639 р. війну проти Англії. Для збирання коштів на її ведення Карлу І довелося скликати парламент. Попри очікування, депутати не дали королю дозволу на стягування нових податків. Усього після двох тижнів роботи Карл І розпустив парламент, названий через це «Коротким».

Ведення затяжної війни вимагало чималих грошей. У 1640 р. король скликав новий парламент. Його депутати одразу висунули перед монархом ряд вимог і заявили, що не дозволять себе розігнати. Цей парламент пропрацював цілих 13 років і отримав назву «Довгий». Він передав Карлу І Велику ремон-страцію (протест) - звинувачення проти зловживань королівської влади. Початок діяльності Довгого парламенту став початком Англійської революції.

Невдовзі парламент розпустив суди, створені для розправ з невдоволе-ними, і скасував незаконні податки. Він наполіг на арешті Страффорда і Лода за звинуваченням у «державній зраді». Під тиском багатотисячного натовпу, що прибув на підтримку парламенту, король віддав наказ про страту своїх фаворитів. Саме в ці дні на лондонських вулицях, у вирі бурхливих подій, народилися нові слова. Тих, хто підтримував короля, носіїв шовковий та оксамитовий одяг і довгі локони, назвали «кавалерами», а людей у простому пуританському одязі з короткою стрижкою — «круглоголовими».

Карл спробував заарештувати парламентських лідерів, але лондонці сховали їх. У супроводі загону з 400 воїнів король особисто прибув до парламенту з вимогою видати йому заколотників. Непокірні парламентарі відповіли відмовою. Тим часом вулиці Лондона знову заповнили озброєні, рішуче налаштовані натовпи. Нездатний ані вплинути на парламент, ані навести порядок у своїй столиці король залишив її. Він вирушив на північ країни - туди, де йому ще зберігали вірність, аби зібрати там військо. У серпні 1642 р. Карл І підняв свій бойовий прапор: так почалася війна проти парламенту. Перший мирний (парламентський) період англійської революції завершився. Вона вступила у свій другий етап — громадянську війну.

Громадянська війна. Парламент підтримували в основному жителі більш розвинених східних графств - купці й фінансисти, міські ремісники й торговці, джентрі й селяни. У його руках знаходилися флот і основні порти Англії, але парламентське ополчення складалося з розрізнених, погано навчених і слабко озброєних загонів.

На боці короля стояли знать, феодальне дворянство Півночі, англіканське духовенство. Його військо було набагато досвідченішим і краще підготовленим, ніж парламентські сили. Тому початок війни склався вдало для Карла І: він ледве не захопив Лондон. Успіхам короля сприяло й те, що парламентські генерали уникали рішучих дій, а сам парламент, де переважали пресвітеріани, намагався примиритися з королем і періодично вступав з ним у переговори. Індепенденти, як в армії, так і в парламенті, вимагали активізації бойових дій і рішучої перемоги над силами монархії. Протиріччя між ними та пресвітеріанами дедалі загострювались.

_{Домашнє завдання запитання та відповіді, підручники скачати безкоштовно, онлайн уроки, реферати}

 акселеративні методи на уроці                         національні особливості
 виділити головне в уроці - опорний каркас             нічого собі уроки
 відеокліпи                                            нова система освіти
 вправи на пошук інформації                            підручники основні допоміжні
 гумор, притчі, приколи, приказки, цитати              презентація уроку
 додаткові доповнення                                  реферати
 домашнє завдання                                      речовки та вікторизми
 задачі та вправи (рішення та відповіді)               риторичні питання від учнів
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)    рівень складності звичайний І
 знайди інформацію сам                                 рівень складності високий ІІ 

 ідеальні уроки                                      рівень складності олімпійський III
 ілюстрації, графіки, таблиці                          самоперевірка
 інтерактивні технології                               система оцінювання
 календарний план на рік                               скласти пазл з різних частин інформації
 кейси та практикуми                                   словник термінів 
 комікси                                               статті
 коментарі та обговорення                            тематичні свята
 конспект уроку                                        тести
 методичні рекомендації                                шпаргалка 
 навчальні програми                                    що ще не відомо, не відкрито вченими

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.