Просмотр — Гипермаркет знаний

KNOWLEDGE HYPERMARKET

Слов’янський міф. Гнів Перуна.

У вас нет разрешения на действие «исправление этой страницы» по следующей причине:

Запрошенное действие могут выполнять только участники из группы giper.

Вы можете просмотреть и скопировать исходный текст этой страницы:

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Українська література|Українська література]]&gt;&gt;[[Украинская литература 4 класс|Українська література 4 клас]]&gt;&gt;Українська література: Слов’янський міф. Гнів Перуна.''' <metakeywords>Українська література, клас, урок, на Тему, Міфи народів світу, Слов’янський міф. Гнів Перуна.</metakeywords> 

<br> &nbsp;&nbsp;&nbsp; Слов'янські народи, до яких належать й українці, мають багато схожого у [[Українська мова|'''мовах''']], звичаях, обрядах.<br>Погляди наших предків на світ природи, [[Людське Я.|'''людські''']] стосунки, звичаї, вірування дійшли до нас у міфах, легендах, казках, народних піснях тощо.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Прочитай один з[[Тема 2. Міф про виникнення світу в різних народів.|'''міфів''']], у якому розповідається про те, як з'явилися на світі ластівки.<br>&nbsp;<br>'''Гнів Перуна.'''<br>В одному городищі на березі річки Тетерів жив молодий, але вдатний Мисливець — правнук Слави* й Гука*,&nbsp;&nbsp; нащадок&nbsp;&nbsp; могутніх&nbsp;&nbsp; гукрів*,&nbsp;&nbsp; найкращий стрілець з лука в усій окрузі.<br>Під час довгої лютої зими,&nbsp; коли звірі ховалися лісових хащах, а людей діймав голод, Мисливець йшов на полювання і приносив до свого селища забитого лося чи дикого кабана.<br>За таке вміння й сміливі вчинки мудрі старійшини-<br>волхви* дозволяли Мисливцеві полювати в Перуновій<br>пущі.<br>О, се була велика честь для стрільця. Адже в лісі, належав Перуну — грізному богові блискавки і громи, не дозволялося полювати будь-кому. А жінкам заборонялося навіть ступати в цю пущу. Се тому, що похмурий Громовержець жив одинаком,&nbsp; вперто не одружувався після свого невдалого сватання. Мисливець не зловживав почесним правом полювати<br>в Перуновій пущі. Славний лицар гострої стріли ходив у володіння Громовержця лише тоді, коли голод насувався на рідне городище.<br>Так сталося і тієї весни. Затягнулася зима, в людей скінчилися їстівні запаси, і треба було чимось підтримати іх.<br>—&nbsp;&nbsp; &nbsp;Піду в Перунову пущу і вполюю найбільшого вепра,— сказав Мисливець своїй дружині.<br>—&nbsp;&nbsp; &nbsp;І я з тобою! — вигукнула вона.<br>—&nbsp;&nbsp; &nbsp;Стривай,— сказав їй Мисливець.— Ти забула, в Перунів ліс жінкам заходити заборонено. Наш<br>громовержець не любить жінок. І ти знаєш чому... Щиро засмутилася дружина. Адже була вірним дру-гом Мисливцеві. Дужа, смілива, спритна — вона завжди ходила з ним на полювання. Бо так само вправно стріляла з лука і вміло володіла мисливським мечем. Жінка була обачнішою, ніж він, і не раз рятувала мисливця, коли він, людина одчайдушної* хоробрості,<br>&nbsp;<br>потрапляв у небезпеку. Ось і зараз дружина сполошилася, коли почула, що її чоловік хоче уполювати найбільшого вепра. Тож стала готуватися й собі на полювання. Але Мисливець не взяв її з собою: не можна було порушувати закону, гнівити самого Перуна. Однак дружина дуже переживала за чоловіка, аби він не загинув у двобої з лютим звіром, і вирішила потай піти за ним.<br>Іде Мисливець лісами, а озброєна жінка позаду скрадається, перебігає нечутно від одного дерева до другого. Так вони зайшли в глибінь Перунової пущі. Тут почулося грізне рикотіння, від якого аж листя з дерев посипалося. То сунув великий ікластий вепр.<br>Мисливець хутко вибрав місце під велетенським крислатим дубом. Дружина заховалася за стовбуром цього дуба й визирала з-за нього. Боялася, аби чоловік її не помітив. Та вся увага Мисливця — на вепрові.<br>Аж ось страшний звір вийшов на галявину. Великий, як гора. «Вистачить усьому нашому селищу поживитися»,— подумав Мисливець. Він — аби роздратувати кабанюру — пустив стрілу йому просто в лоб. Вдарила гостра стріла в голову вепрові й відскочила, мов від скелі. Розлютувався звір, уздрівши людину. Наставляючи великі гострі ікла, оскаженіло кинувся на мисливця.<br>А стрілець стояв незворушно, затиснувши в обох руках короткого мисливського меча.<br>Шалено мчить кабан, аж земля двигтить під ним. Насторожі Мисливець. Все ближче й ближче вепр. Ось уже лишилося три кроки, два... В останню мить Мисливець спритно відскочив убік, а вепр з розгону всадив ікла в стовбур дуба. І хоробрий Мисливець миттєвим і дужим ударом меча відсік звірові голову.<br>Та в цю ж мить почувся відчайдушний жіночий зойк. То дружині здалося, що вепр простромив іклами Мисливця. Вона вискочила з-за дуба, кинулася до чоловіка і припала до його грудей. Він був живий, лише кров від вепра бризнула йому на груди.<br>''—&nbsp;&nbsp; &nbsp;Що ти наробила?! —'' в страхові закричав Мисли-<br>вець.<br>Га було вже пізно. Бо Перун усе бачив з небес і вельми розгнівався. Хотів він убити обох, та передумав: шанував таки спритного Мисливця. Тож прогримів:<br>—&nbsp;&nbsp; &nbsp;Гаразд. Коли вже так ви любите одне одного, то<br>и вам довіку в парі! Змахнув Перун чарівною стрілою, і вмить перетво-<br>рився Мисливець та його прекрасна дружина на гострокрилих, стрілохвостих птахів, що злетіли в небо, на біленьких груденятах краплини крові від того вепра.<br>Так з'явилися на світі ластівки.<br>Відтоді&nbsp; вони&nbsp; ліплять&nbsp; свої&nbsp; гнізда&nbsp; на людських полях і щось завжди щебечуть людям, ніби хочуть сказати: «Ми ж ваші родичі... Не забувайте цього! Ми колись теж людьми були...»<br>За Сергієм Плачиндою 

<br>Слава — тут: перша жінка в світі, праматір людей. Гук — перший чоловік у світі, прабатько людей. Гукри — нащадки Гука.<br>Волхви — давньоукраїнські жерці, служителі релігійного культу, носії стародавньої української культури. Одчайдушний — безоглядний. 

&nbsp;''Про які часи йдеться у міфі? Хто його дійові особи? Якими ти їх уявляєш?<br>Чому Мисливець заборонив жінці йти на полювання?<br>Як з'явилися на світі ластівки?<br>Підготуй стислу розповідь за прочитаним.<br>Які нові слова, вирази привернули твою увагу?''<br>Будьте дослідниками! Знайдіть і прочитайте, як прадавні<br>слов'яни пояснювали походження інших птахів. <br><br><br> 

''Савченко О.Я. Читанка [[Українська література 4 клас|'''4 клас''']]<br>'' 

''Вислано читачами з інтернет-сайту''<br> 

<br> 

<br> 

 '''<u>Зміст уроку</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання 
 
 '''<u>Практика</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання 
 
 '''<u>Ілюстрації</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
 
 '''<u>Доповнення</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше 
 
 '''<u>Тільки для вчителів</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

<br> 

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. 

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

Возврат к странице Слов’янський міф. Гнів Перуна..

Источник — «http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%96%D1%84._%D0%93%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%BD%D0%B0.»

При использовании материалов ресурса
ссылка на edufuture.biz обязательна (для интернет ресурсов - гиперссылка).
edufuture.biz 2008-© Все права защищены.
Сайт edufuture.biz является порталом, в котором не предусмотрены темы политики, наркомании, алкоголизма, курения и других "взрослых" тем.

Разработка - Гипермаркет знаний 2008-

Ждем Ваши замечания и предложения на email:
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email: