Просмотр — Гипермаркет знаний

KNOWLEDGE HYPERMARKET
Сон У всякого своя доля Твір і сучасна поетові дійсність Прийом сну Сатиричний пафос поеми
У вас нет разрешения на действие «исправление этой страницы» по следующей причине:
Запрошенное действие могут выполнять только участники из группы giper.
Вы можете просмотреть и скопировать исходный текст этой страницы:
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Українська література|Українська література]]&gt;&gt;[[Українська література 9 клас|Українська література 9 клас]]&gt;&gt; Українська література: «Сон» («У всякого своя доля…») Твір і сучасна поетові дійсність. Прийом «сну». Сатиричний пафос поеми''' 

<metakeywords>українська література, 9 клас, урок, на тему, сон, у всякого, своя доля, у всякого своя, у всякого доля, твір, дійсність, твір і дійсність, сучасна дійсність, сучасна поетові, прийом сну, пафос поеми, поема, пафос, сатиричний пафос</metakeywords><br> '''«Сон» («У всякого своя доля...»)''' 

<br> 

На початку 1844 р. в Москві, повертаючись з України до Петербурга з метою закінчити Академію мистецтв, Т. Шевченко написав вірш «Чигрине, Чигрине...». Проте вражень і висновків від побаченого в поета було стільки, що він вирішив написати великий твір-узагальнення, що викриває політичний устрій царської Росії. Так з'явився шедевр світової політичної сатири — поема «Сон» («У всякого своя доля...»). До речі, саме Т. Шевченко започаткував цей різновид ліро-епосу у світовій літературі. Авторський підзаголовок — комедія — указує не стільки на жанр твору, скільки на спосіб відображення дійсності в ньому. 

<br> 

Тема поеми — зображення справжньої суті російського імперського режиму. Щоб художньо висловити в поемі багатогранну проблематику — засудження самодержавства й кріпосництва в Російській імперії, вірно-підданства й аморальності земляків-перевертнів, Т. Шевченко вдався до прийому сну (фрескової будови). Саме такий композиційний прийом (подорож уві сні) дав можливість авторові у відносно невеликому творі зобразити широку панораму життя в тогочасній Росії. В основі композиції поеми чотири частини (хоча на розділи автор твір не поділяє): вступ і три частини — зображення України, Сибіру й Петербурга. 

<br> 

Перші два рядки вступу звучать іронічно (іронія - насмішка, замаскована зовні благопристойною формою) (пригадайте, що таке іронія, цей сатиричний засіб ви вивчали у восьмому класі): «У всякого своя доля //І свій шлях широкий», але те, що це іронія, стає зрозуміло читачеві з наступних рядків: 

Той мурує, той руйнує, 

Той неситим оком 

За край світа зазирає, 

Чи нема країни, 

Щоб загарбать і з собою 

Взять у домовину. 

<br> 

Не лише початок, а й майже вся вступна частина пронизана тонкою іронією, вона звучить чи не в кожному художньому засобі (епітет, метафора, анафора): А той, щедрий та розкошний, Все храми мурує; Та отечество так любить, Так за ним бідкує, Так із його, сердешного, Кров, як воду, точить!.. А ось останній рядок звучить уже з відкритою ненавистю — саркастично: «Кров, як воду, точить!..» 

<br> 

'''Сарказм. Гротеск. Карикатура ''' 

<br> 

Іронія, сарказм, гротеск і карикатура — це засоби сатири. 

'''Сарказм''' (від грец. <span lang="el"><span style="font-family: palatino linotype,new athena unicode,athena,gentium,code2000,serif; font-size: 105%;">sarcasmos</span></span> — терзання) — їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті й гнівного презирства. Сарказм, на відміну від іронії, виражається прямо й не має подвійного, прихованого значення. Саркастично звучать такі рядки поеми: 

А братія мовчить собі, 

Витріщивши очі! 

Як ягнята. «Нехай, — каже, — 

Може, так і треба». 

На рабську заяву «братії» ліричний герой, сповнений обурення, саркастично відповідає: «Так і треба!» 

<br> 

'''Гротеск''' (від італ. grotta — печера, грот) — сатиричний художній прийом у літературі, заснований на явному спотворенні, перебільшенні чи применшенні зображуваного, на поєднанні різних контрастів: фантастичного з реальним, трагічного з комічним. Гротеск — вищий ступінь комічного. Перечитайте сцену «генерального мордобитія» (так назвав її І. Франко), її вважають класичним зразком гротеску, адже в ній зображено і перебільшення, і контраст трагічного й комічного. 

<br> 

'''Карикатура''' (від італ. саrісаrе — перебільшувати) — сатиричний малюнок загостреного критично-викривального характеру; переносно-смішне наслідування, перекручування оригіналу. Отже, карикатура пов'язана із зоровими образами: 

А в городах, мов журавлі, 

Замоштрували москалі; 

Нагодовані, обуті 

І кайданами окуті, 

Моштруються... 

<br> 

По-особливому карикатурно зображена в поемі цариця: 

Мов опеньок засушений, 

Тонка, довгонога, 

Та ще, на лихо, сердешне, 

Хита головою. 

<br> 

Зверніть увагу, аби підсилити негатив у змалюванні цариці, автор використовує прийом, що полягає в порушенні узгодження іменника з прикметником за родовою ознакою: цариця-небога — тонка, довгонога, але сердешне. 

<br> 

Якщо у вірші «Чигрине, Чигрине...» Т. Шевченко вводить образ юродивого, то в поемі «Сон» ліричний герой постає в іншій іпостасі — у бурлескній масці простака. Пригадайте цей образ у вступі до «Гайдамаків», періодично автор одягає маску селянина-простака і в поемі «Сон»: у вступі, потім у петербурзькому епізоді, — звідси й селянська манера оповіді (Петербург — город на болоті, у царя Петра І «якимсь листом //Голова повита»). Саме простакові вдається осягнути істину, якої нездатні побачити вчені й царські вельможі. Саме маскування й форма сну розширили можливості зобразити широку панораму Російської імперії. Фантастичний політ оповідача за совою переносить читача з України до Сибіру, а звідти до Петербурга. Здавна в нашому народі сову сприймають як віщого птаха, який накликає смерть, цей образ ніби навіює тривогу. Справді, пролітаючи над Україною, ліричний герой милується теплим пейзажем, який викликає в читача радість і естетичне задоволення, але ненадовго, адже чарівна природа різко контрастує з картинами життя простих людей:<br><br>Он глянь, у тім раї, що ти покидаєш, <br>Латану свитину з каліки знімають, <br>...бо нічим обуть <br>Княжат недорослих.<br><br>А найбільш трагічно й контрастно щодо багатої й розкішної картини української природи звучать такі рядки:<br><br>...під тином<br>Опухла дитина, голоднеє мре, <br>А мати пшеницю на панщині жне.<br><br>У поемі «Сон» Т. Шевченко використав прийом '''контрасту''' (різкого протиставлення рис характеру, властивостей предметів чи явищ): чарівний пейзаж і страхітливі картини злигоднів покріпаченого народу; дитина хлібороба, яка не має й шматка хліба, хоча навколо неозорі поля пшениці.<br>Далі спостерігаємо не літній, а зимовий пейзаж, який уже не контрастує з описом життя народу, а, навпаки, підсилює його, будучи співзвучним: на тлі холодної пустелі чути гул кайданів. У цьому звуковому образі втілено тисячі людей, засланих у Сибір на каторжні роботи. Хто такий цар волі, про якого урочисто говорить оповідач?<br><br>А меж ними, запеклими,<br>В кайдани убраний<br>Цар всесвітній! Цар волі, цар,<br>Штемпом увінчаний!<br>В муці, в каторзі не просить,<br>Не плаче, не стогне!<br>Раз добром нагріте серце<br>Вік не прохолоне!<br><br>Дослідник творчості Шевченка Ю. Івакін зазначає, що в образ ''царя волі'' вкладено щось більше, аніж може вмістити образ дворянина із Сенатської площі, це образ величезної узагальнювальної сили: адже відомо, що декабристів не таврували розпеченим залізом, а Шевченків «''цар волі, штемпом увінчаний''». Цей образ ототожнений із Христом, розіп'ятим між двома розбійниками, у нього від тернового вінця рани, які нагадують сліди від припікання металом.<br>У третій частині поеми ліричний герой переноситься до Петербурга — міста, збудованого на кістках козаків. Душі померлих на будівництві столиці символізують білі птахи (білий птах — символ Нового Заповіту, уособлення Святого Духа), а одна з пташок символізує Павла Полуботка, якого дуже поважав Т. Шевченко.<br>Автор поеми піддає різкому висміюванню свого земляка, якого зустрів перед царським палацом. Цей дрібний чиновник-хабарник відцурався від рідної мови, так і не навчившись літературної російської — тут суржик виступає засобом характеристики героя, глузування з нього:<br><br>... «Так як же ти<br>Й говорить не вмієш<br>По-здешнему?»<br><br>Нищівній критиці підлягають у Шевченка й інші українці-запроданці, яких у Петербурзі багато:<br><br>Україно! Україно! <br>Оце твої діти, <br>Твої квіти молодії, <br>Чорнилом политі. <br>Московською блекотою <br>В німецьких теплицях <br>Заглушені!..<br><br>Для викриття звироднілості й зажерливості панівної верхівки Т. Шевченко використовує різні сатиричні засоби, а найбільше — сарказм: він наділяє панів емоційно-оцінними епітетами ''пикаті, пузаті'', порівнянням ''мов кабани годовані'', називає їх ''блюдолизами''. Їхню суть розкриває гротескна картина. По суті, у цьому епізоді узагальнено державно-бюрократичну машину імперії, її політичний устрій, у якому вирішальним є кулак. Саркастичними коментарями ліричний герой наділяє царицю, називаючи її цяцею, він розчарований, бо раніше повірив її віршомазам, описує її зовнішність, удаючись до карикатури — сатиричного засобу: «''Мов опеньок засушений, // Тонка, довгонога...''» З осудом ставиться оповідач до Петра І й Катерини II, які зруйнували Запорозьку Січ і запровадили кріпацтво:<br><br>Це той ''первий'', що розпинав <br>Нашу Україну, <br>А ''вторая'' доканала <br>Вдову сиротину.<br><br>Гротесковим є й кінцевий епізод поеми, у якому від безглуздого крику царя провалюється під землю його челядь, без якої він стає жалюгідним, безсилим і смішним, саме в цей момент розкривається примарна сила царизму.<br>Іван Франко назвав поему «Сон» «сміливим маніфестом слова проти темного царства», «першим у Росії сміливим і прямим ударом на гниль і неправду кріпацтва».<br><br><br>У поемі «Сон» («У всякого своя доля...») Т. Шевченко вдається до умовності. У літературі умовність — це нетотожність образу відповідному об'єкту зображення, характерна для іншої дійсності, сформованої в процесі творчості.<br><br><br> 

<br> Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайту 

<sub>[[Гіпермаркет знань-перший в світі|Повний перелік тем]] з української літератури, календарний план [[Українська література|по всім предметам]] згідно шкільної програми, домашня робота, курси та [[Українська література 9 клас|завдання]] з української літератури 9 класу</sub> <br> 

 '''<u>Зміст уроку</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас                      
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання 
 
 '''<u>Практика</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання 
 
 '''<u>Ілюстрації</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
 
 '''<u>Доповнення</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів                          
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше 
 
 '''<u>Тільки для вчителів</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. 

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
Возврат к странице Сон У всякого своя доля Твір і сучасна поетові дійсність Прийом сну Сатиричний пафос поеми.
Источник — «http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D0%BD_%D0%A3_%D0%B2%D1%81%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8F_%D0%A2%D0%B2%D1%96%D1%80_%D1%96_%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BE%D0%BC_%D1%81%D0%BD%D1%83_%D0%A1%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%84%D0%BE%D1%81_%D0%BF%D0%BE%D0%B5%D0%BC%D0%B8»
При использовании материалов ресурса
ссылка на edufuture.biz обязательна (для интернет ресурсов - гиперссылка).
edufuture.biz 2008-© Все права защищены.
Сайт edufuture.biz является порталом, в котором не предусмотрены темы политики, наркомании, алкоголизма, курения и других "взрослых" тем.
Разработка - Гипермаркет знаний 2008-
Ждем Ваши замечания и предложения на email:
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email: