KNOWLEDGE HYPERMARKET


Спостереження та експеримент. Вимiрювання та вимiрювальнi прилади.Повні уроки
 
(17 промежуточных версий не показаны.)
Строка 1: Строка 1:
-
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;gt;&amp;gt;[[Фізика і астрономія|Фізика і астрономія]]&amp;gt;&amp;gt;[[Фізика 7 клас. Повні уроки|Фізика 7 клас. Повні уроки]]&amp;gt;&amp;gt; Фізика: Спостереження та експеримент. <br><br>Вимiрювання та вимiрювальнi прилади.'''  
+
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Фізика і астрономія|Фізика і астрономія]]&gt;&gt;[[Фізика 7 клас. Повні уроки|Фізика 7 клас. Повні уроки]]&gt;&gt; Фізика: Спостереження та експеримент. Вимiрювання та вимiрювальнi прилади.'''  
-
<br><metakeywords>Фiзика, 7 клас, урок, на тему.Спостереження та експеримент. Вимiрювання та вимiрювальнi прилади.</metakeywords>''<br>''<br><br>'''Частина 1'''<br>Спостереження - пасивний метод наукового дослідження, при якому дослідник, тобто спостерігач не впливає на розвиток подій. Його примітивною формою - життєвим спостереженням - користується кожна людина у своїй повсякденній практиці. На відміну від спостереження, активний метод дослідження експеримент вимагає постановки, при якій дослідник підбирає систему, яку збирається дослідити й організовує умови, при яких проходитиме дослід.<br>Експеримент цей безпосередній вплив на об'єкт або навколишні його умови, вироблене з метою пізнання цього об'єкта. <br>В експерименті звичайно виділяють наступні елементи:  
+
== Тема  ==
 +
 
 +
*'''Спостереження та експеримент. Вимiрювання та вимiрювальнi прилади'''
 +
 
 +
== Мета  ==
 +
 
 +
*Ознайомитися з&nbsp; поняттям «&nbsp;спостереження та експеримент»,
 +
*навчиться користуватися вимірювальними приладами.<br>
 +
 
 +
== Хід уроку  ==
 +
 
 +
=== Спостереження та експеримент  ===
 +
 
 +
'''Спостереження''' - пасивний метод наукового дослідження, при якому дослідник, тобто спостерігач не впливає на розвиток подій. Його примітивною формою - життєвим спостереженням - користується кожна людина у своїй повсякденній практиці. На відміну від спостереження, активний метод дослідження [[Наблюдения и опыты . Полные уроки|експеримент]] вимагає постановки, при якій дослідник підбирає систему, яку збирається дослідити й організовує умови, при яких проходитиме дослід.  
 +
 
 +
'''Експеримент''' - це безпосередній вплив на об'єкт або навколишні його умови, вироблене з метою пізнання цього об'єкта.  
 +
 
 +
В експерименті звичайно виділяють наступні елементи:  
1) мета експерименту;  
1) мета експерименту;  
Строка 9: Строка 26:
3) умови, у яких перебуває або в які міститься об'єкт;  
3) умови, у яких перебуває або в які міститься об'єкт;  
-
4) засобу експерименту.; <br>5) матеріальний вплив на об'єкт експерименту<br><br>Експерименті проведені з метою виявлення закономірності або виявлення фактів, називаються «пошуковими». Результатом пошукового експерименту є нова інформація про досліджувану область. Однак найчастіше експеримент проводиться з метою перевірки деякої гіпотези або теорії. Такий експеримент називається «перевірочним». Ясно, що неможливо провести різкої границі між цими двома видами експерименту. Той самий эксперимент може бути поставлений для перевірки гіпотези й у той же час дати несподівану інформацію про досліджувані об'єкти.<br>
+
4) засобу експерименту.;  
 +
 
 +
5) матеріальний вплив на об'єкт експерименту  
 +
 
 +
Експерименті проведені з метою виявлення закономірності або виявлення фактів, називаються «пошуковими». Результатом пошукового експерименту є нова [http://xvatit.com/it інформація] про досліджувану область. Однак найчастіше експеримент проводиться з метою перевірки деякої гіпотези або теорії. Такий експеримент називається «перевірочним». Ясно, що неможливо провести різкої границі між цими двома видами експерименту. Той самий эксперимент може бути поставлений для перевірки гіпотези й у той же час дати несподівану інформацію про досліджувані об'єкти.<br>  
 +
 
 +
=== Контролюючий блок №1  ===
 +
 
 +
<br>&nbsp;{{#ev:youtube|oPO6aabNloM}}
 +
 
 +
Визначити чи відбувається на відео спостереження або експеримент
 +
 
 +
=== Вимiрювання та вимiрювальнi прилади  ===
 +
 
 +
При спостереженнях та експерименті спостерігач може отримувати дані або безпосередньо, за допомогою свої органів чуття, або ж за допомогою [[Дія магнітного поля на провідник зі струмом. Електричні двигуни. Гучномовець. Електровимірювальні прилади|вимірювальних приладів]].
 +
 
 +
'''Вимірювальний прилад''' - засоб вимірів, призначене для одержання значень вимірюваної фізичної величини у встановленому діапазоні.
 +
 
 +
'''Вимірювальний прилади розділяють: '''
 +
 
 +
*'''За способом подання інформації&nbsp;'''(що показують або що реєструють)
 +
 
 +
'''Вимірювальний прилад, що показує,''' - вимірювальний прилад, що допускає тільки відлічування показань значень вимірюваної [[Фiзичнi величини та їх одиницi. Конспект уроку|величини]].
 +
 
 +
[[Image:DenF 7 3 1.jpg|300px|Вимірювальний прилад, що показує]]
 +
 
 +
'''Вимірювальний прилад, що реєструє'''- вимірювальний прилад, у якому передбачена реєстрація показань. Реєстрація значень може здійснюватися в аналоговій або цифровій формах. Розрізняють самописні й друкуючі прилади, що реєструють<br>
 +
 
 +
[[Image:DenF 7 3 2.jpg|300px|Вимірювальний прилад, що реєструє]]
 +
 
 +
*'''За методом вимірів'''
 +
 
 +
'''Вимірювальний прилад порівняння''' - вимірювальний прилад, призначений для безпосереднього порівняння вимірюваної величини з величиною, значення якої відомо
 +
 
 +
[[Image:DenF 7 3 3.jpg|300px|Вимірювальний прилад порівняння]]
 +
 
 +
'''Вимірювальний прилад прямої дії''' - вимірювальний прилад&nbsp; у якому здійснюється одне або кілька перетворень вимірюваної величини й значення її перебуває без порівняння з відомою однойменною величиною
 +
 
 +
[[Image:DenF 7 3 4.jpg|300px|Вимірювальний прилад прямої дії]]
 +
 
 +
*'''За формою подання показань'''
 +
 
 +
'''Аналоговий вимірювальний прилад''' - вимірювальний прилад, показання якого або вихідний сигнал є безперервною функцією змін вимірюваної величини
 +
 
 +
[[Image:DenF 7 3 5.jpg|300px|Аналоговий вимірювальний прилад]]
 +
 
 +
'''Цифровий вимірювальний прилад''' - вимірювальний прилад, показання якого представлені в цифровій формі
 +
 
 +
[[Image:DenF 7 3 6.jpg|300px|Цифровий вимірювальний прилад]]
 +
 
 +
*'''За іншими ознаками'''
 +
 
 +
'''За способом застосування й конструктивним виконанням '''(стаціонарні, щитові, панельні, переносні);<br>'''за принципом дії обліком конструкції '''(з рухливими частинами й без рухливих частин);<br>'''за характером шкали й положенням на ній нульової крапки''' (рівномірна шкала, нерівномірна, з однобічної, двосторонньої (симетричної й несиметричної), з безнульовою шкалою);<br>'''за точностю вимірів'''
 +
 
 +
=== Контролюючий блок №2  ===
 +
 
 +
Класифікуйте вимірювальний прилад<br>
 +
 
 +
[[Image:DenF 7 3 9.jpg|300px|Вимірювальний прилад]]
 +
 
 +
=== Термометри  ===
 +
 
 +
Як ви думаєте – чи однакову [[Определение температуры|температуру]] показують термометри, зображені на малюнку?
 +
 
 +
[[Image:DenF 7 3 7.jpg|160px|Термометри]]
 +
 
 +
Різну? Невірно! Показання термометрів однакові: 26 °С. Однак їхні шкали відрізняються друг від друга. З'ясуємо, у чому складається ця відмінність. Наприклад, між штрихами 20 °С и 30 °С на лівому термометрі стільки ж розподілів (проміжків), скільки їх між 20 °С и 40 °С на правому термометрі. Підрахуйте: рівно 10 розподілів. Однак вони відміряють різну кількість градусів. Тому говорять, що шкали цих термометрів мають різну ціну розподілів. Отже, 10 розподілів на лівому термометрі відміряють 10 градусів (наприклад 30 °С – 20 °С = 10 °С), а 10 розподілів на правому термометрі відміряють уже 20 градусів (приклад 40 °С – 20 °С = 20 °С). Отже, на один розподіл шкали лівого термометра доводиться 1 °С, а шкали правого – 2 °С. <br>Отже, ми бачимо:
 +
 
 +
Ціна розподілів шкали лівого термометра дорівнює 1 °С/поділ,
 +
 
 +
Ціна розподілів шкали правого термометра – 2 °С/поділ.
 +
 
 +
Переконаємося, що правий термометр показує саме 26 °С. Після штриха 20 °С стовпчик рідини здійнявся ще на 3 розподіли. Тому що ціна розподілів дорівнює 2 °С/поділ., запишемо рівність: <br>Температура = 20 °С + 3 поділа • 2 °С/ поділ = 20 °С + 6 °С = 26 °С
 +
 
 +
Ці дії: погляд на [[Шкала электромагнитных волн|шкалу]] приладу й необхідних обчислень називаються відліком по шкалі вимірювального приладу.
 +
 
 +
'''Ціна розподілів шкали вимірювального приладу'''– важлива характеристика кожного шкального приладу. З нею ви будете зіштовхуватися дуже часто. Тому сформулюємо узагальнене правило для її обчислення.
 +
 
 +
Щоб підрахувати ціну розподілів шкали, потрібно: <br>а) вибрати на шкалі два найближчих оцифрованных штрихи; <br>б) порахувати кількість розподілів між ними; <br>в) різниця значень біля обраних штрихів розділити на кількість розподілів.&nbsp;
 +
 
 +
=== Контролюючий блок №3  ===
 +
 
 +
Закріпимо правило обчислення ціни розподілів (див. малюнок).
 +
 
 +
[[Image:DenF 7 3 8.jpg|300px|Термометр]]
 +
 
 +
а) вибираємо оцифрованные штрихи: 20 °С и 40 °С <br>б) вважаємо: між ними 10 розподілів (проміжків) <br>в) обчислюємо: (40 °С – 20 °С) / 10 розподілів = 2 °С/поділ <br>
 +
 
 +
== Завдання  ==
 +
 
 +
Вибрати вдома вимірюльній прилад (лінійка, годинник, термометр та інще.)<br>1. Намалювати шкалу.<br>2. Визначити ціну розподілу.<br>3. Провести два-три [[Лабораторна робота на тему «Вимірювання маси тіла»|виміру]] й намалювати показання приладу на&nbsp; шкалі <br>4. Визначити значення обмірюваної величини.
 +
 
 +
== Список використаних джерел  ==
 +
 
 +
''1. Янчук В. Довідник школяра: 5-11 кл., 2002, Київ ''
-
'''Контролюючий блок №1.'''<br>&nbsp;{{#ev:youtube|bStkVatTD-k}}<br>Визначити чи відбувається на відео спостереження або експеримент
+
''2. Коршак Є. В., Ляшенко О. І., Савченко В.Ф. Фізика 7 клас: Підруч. для для загальноосвітніх навч. закл. - Ірпінь: Перун, 2002.''
-
'''Частина 2'''
+
''3. Шабалин С. А. Ремонт электроизмерительных приборов: Справочная книга метролога. — М.: Издательство стандартов, 2000. ''  
-
При спостереженнях та експерименті спостерігач може отримувати дані або безпосередньо, за допомогою свої органів чуття, або ж за допомогою вимірювальних приладів.
+
''4. Кривченко И. В. Курс физики для 7 класса 2010, Москва ''
-
'''''Вимірювальний прилад''''' - засоб вимірів, призначене для одержання значень вимірюваної фізичної величини у встановленому діапазоні.  
+
''5. Є. С. Клос, Ю. В. Караван Малий фізичний довідник, 2007, Львів: Світ. ''
-
Вимірювальний прилади розділяють:
+
<br>
-
'''''По способі подання інформації&nbsp;'''''(показывающие або що реєструють)
+
----
-
''Вимірювальний прилад, що показує,'' - вимірювальний прилад, що допускає тільки відлічування показань значень вимірюваної величини.<br>[[Image:DenF 7 3 1.jpg]]
+
<br> ''Відредаговано та надіслано Борисенко І. М.''
-
Вимірювальний прилад, що реєструє, - вимірювальний прилад, у якому передбачена реєстрація показань. Реєстрація значень може здійснюватися в аналоговій або цифровій формах. Розрізняють самописні й друкуючі прилади, що реєструють<br>[[Image:DenF 7 3 2.jpg]]<br>По методу вимірів<br>Вимірювальний прилад прямої дії - вимірювальний прилад, наприклад, <br><br>манометр, амперметр у якому здійснюється одне або кілька <br><br>перетворень вимірюваної величини й значення її перебуває без <br><br>порівняння з відомою однойменною величиною<br>[[Image:DenF 7 3 3.jpg]]<br>Вимірювальний прилад порівняння - вимірювальний прилад, <br><br>призначений для безпосереднього порівняння вимірюваної величини з <br><br>величиною, значення якої відомо<br>[[Image:DenF 7 3 4.jpg]]<br>За формою подання показань<br>Аналоговий вимірювальний прилад - вимірювальний прилад, показання <br><br>якого або вихідний сигнал є безперервною функцією змін вимірюваної <br><br>величини<br>&nbsp;[[Image:DenF 7 3 5.jpg]]<br>Цифровий вимірювальний прилад - вимірювальний прилад, показання <br><br>якого представлені в цифровій формі<br>[[Image:DenF 7 3 6.jpg]]<br>По інших ознаках<br>по способу застосування й конструктивному виконанню (стаціонарні, <br><br>щитові, панельні, переносні);<br>за принципом дії обліком конструкції (з рухливими частинами й без <br><br>рухливих частин);<br>по характері шкали й положенню на ній нульової крапки (рівномірна <br><br>шкала, нерівномірна, з однобічної, двосторонньої (симетричної й <br><br>несиметричної), з безнульовою шкалою);<br>по точності вимірів <br>Контролюючий блок №2.<br>Класифікуйте вимірювальний прилад<br>&nbsp;[[Image:DenF 7 3 9.jpg]]<br><br>Частина 3<br>Як ви думаєте – чи однакову температуру показують термометри, <br><br>зображені на малюнку? <br>[[Image:DenF 7 3 7.jpg]]<br><br><br>Різну? Невірно! Показання термометрів однакові: 26 °С. Однак їхні <br><br>шкали відрізняються друг від друга. З'ясуємо, у чому складається <br><br>ця відмінність. <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;<br>Наприклад, між штрихами 20 °С и 30 °С на лівому термометрі стільки <br><br>ж розподілів (проміжків), скільки їх між 20 °С и 40 °С на правому <br><br>термометрі. Підрахуйте: рівно 10 розподілів. Однак вони відміряють <br><br>різну кількість градусів. Тому говорять, що шкали цих термометрів <br><br>мають різну ціну розподілів. <br>Отже, 10 розподілів на лівому термометрі відміряють 10 градусів <br><br>(наприклад 30 °С – 20 °С = 10 °С), а 10 розподілів на правому <br><br>термометрі відміряють уже 20 градусів (приклад 40 °С – 20 °С = 20 <br><br>°С). <br>Отже, на один розподіл шкали лівого термометра доводиться 1 °С, а <br><br>шкали правого – 2 °С. <br>Запишемо наші обчислення у вигляді дробів. <br>Отже, ми бачимо: ціна розподілів шкали лівого термометра дорівнює <br><br>1 °С/поділ, ціна розподілів шкали правого термометра – 2 °С/поділ.<br>Переконаємося, що правий термометр показує саме 26 °С. Після <br><br>штриха 20 °С стовпчик рідини здійнявся ще на 3 розподіли. Тому що <br><br>ціна розподілів дорівнює 2 °С/поділ., запишемо рівність: <br>Температура = 20 °С + 3 поділа • 2 °С/ поділ = 20 °С + 6 °С = 26 <br><br>°С <br>Ці дії: погляд на шкалу приладу й необхідних обчислень називаються <br><br>відліком по шкалі вимірювального приладу. <br>Ціна розподілів шкали вимірювального приладу – важлива <br><br>характеристика кожного шкального приладу. З нею ви будете <br><br>зіштовхуватися дуже часто. Тому сформулюємо узагальнене правило <br><br>для її обчислення. <br>Щоб підрахувати ціну розподілів шкали, потрібно: <br>а) вибрати на шкалі два найближчих оцифрованных штрихи; <br>б) порахувати кількість розподілів між ними; <br>в) різниця значень біля обраних штрихів розділити на кількість <br><br>розподілів. <br>Контролюючий блок №3.<br>Закріпимо правило обчислення ціни розподілів (див. малюнок). <br>[[Image:DenF 7 3 8.jpg]]<br>а) вибираємо оцифрованные штрихи: 20 °С и 40 °С <br>б) вважаємо: між ними 10 розподілів (проміжків) <br>в) обчислюємо: (40 °С – 20 °С) / 10 розподілів = 2 °С/поділ <br><br>Відповідь: ціна розподілів = 2 °С/ поділ, ціна розподілу = 2 °С.<br>Завдання.<br>Вибрати вдома вимірюльній прилад ( лінійка ,годинник, термометр та <br><br>інще.)<br>1. Намалювати шкалу.<br>2.Визначити ціну розподілу.<br>3. Провести два-три виміру й намалювати показання приладу на &nbsp;<br><br>шкалі <br>4. Визначити значення обмірюваної величини.
+
<br>  
-
'''Список використаних джерел:'''
+
----
-
1. Янчук В. Довідник школяра: 5-11 кл., 2002, Київ
+
<br> '''Над уроком працювали'''
-
2. Коршак Є. В., Ляшенко О. І., Савченко В.Ф. Фізика 7 клас: Підруч. для для загальноосвітніх навч. закл. - Ірпінь: Перун, <br><br>2002.  
+
Борисенко І. М.  
 +
Петров О.Л.
 +
<br>
-
''Отредактировано и выслано Борисенко И. Г.''
+
----
-
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
+
<br>
-
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. <br>  
+
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов&nbsp; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>  
[[Category:Фізика_7_клас]]
[[Category:Фізика_7_клас]]

Текущая версия на 15:06, 19 декабря 2012

Гіпермаркет Знань>>Фізика і астрономія>>Фізика 7 клас. Повні уроки>> Фізика: Спостереження та експеримент. Вимiрювання та вимiрювальнi прилади.

Содержание

Тема

  • Спостереження та експеримент. Вимiрювання та вимiрювальнi прилади

Мета

  • Ознайомитися з  поняттям « спостереження та експеримент»,
  • навчиться користуватися вимірювальними приладами.

Хід уроку

Спостереження та експеримент

Спостереження - пасивний метод наукового дослідження, при якому дослідник, тобто спостерігач не впливає на розвиток подій. Його примітивною формою - життєвим спостереженням - користується кожна людина у своїй повсякденній практиці. На відміну від спостереження, активний метод дослідження експеримент вимагає постановки, при якій дослідник підбирає систему, яку збирається дослідити й організовує умови, при яких проходитиме дослід.

Експеримент - це безпосередній вплив на об'єкт або навколишні його умови, вироблене з метою пізнання цього об'єкта.

В експерименті звичайно виділяють наступні елементи:

1) мета експерименту;

2) об'єкт експериментування;

3) умови, у яких перебуває або в які міститься об'єкт;

4) засобу експерименту.;

5) матеріальний вплив на об'єкт експерименту

Експерименті проведені з метою виявлення закономірності або виявлення фактів, називаються «пошуковими». Результатом пошукового експерименту є нова інформація про досліджувану область. Однак найчастіше експеримент проводиться з метою перевірки деякої гіпотези або теорії. Такий експеримент називається «перевірочним». Ясно, що неможливо провести різкої границі між цими двома видами експерименту. Той самий эксперимент може бути поставлений для перевірки гіпотези й у той же час дати несподівану інформацію про досліджувані об'єкти.

Контролюючий блок №1


 

Визначити чи відбувається на відео спостереження або експеримент

Вимiрювання та вимiрювальнi прилади

При спостереженнях та експерименті спостерігач може отримувати дані або безпосередньо, за допомогою свої органів чуття, або ж за допомогою вимірювальних приладів.

Вимірювальний прилад - засоб вимірів, призначене для одержання значень вимірюваної фізичної величини у встановленому діапазоні.

Вимірювальний прилади розділяють:

  • За способом подання інформації (що показують або що реєструють)

Вимірювальний прилад, що показує, - вимірювальний прилад, що допускає тільки відлічування показань значень вимірюваної величини.

Вимірювальний прилад, що показує

Вимірювальний прилад, що реєструє- вимірювальний прилад, у якому передбачена реєстрація показань. Реєстрація значень може здійснюватися в аналоговій або цифровій формах. Розрізняють самописні й друкуючі прилади, що реєструють

Вимірювальний прилад, що реєструє

  • За методом вимірів

Вимірювальний прилад порівняння - вимірювальний прилад, призначений для безпосереднього порівняння вимірюваної величини з величиною, значення якої відомо

Вимірювальний прилад порівняння

Вимірювальний прилад прямої дії - вимірювальний прилад  у якому здійснюється одне або кілька перетворень вимірюваної величини й значення її перебуває без порівняння з відомою однойменною величиною

Вимірювальний прилад прямої дії

  • За формою подання показань

Аналоговий вимірювальний прилад - вимірювальний прилад, показання якого або вихідний сигнал є безперервною функцією змін вимірюваної величини

Аналоговий вимірювальний прилад

Цифровий вимірювальний прилад - вимірювальний прилад, показання якого представлені в цифровій формі

Цифровий вимірювальний прилад

  • За іншими ознаками

За способом застосування й конструктивним виконанням (стаціонарні, щитові, панельні, переносні);
за принципом дії обліком конструкції (з рухливими частинами й без рухливих частин);
за характером шкали й положенням на ній нульової крапки (рівномірна шкала, нерівномірна, з однобічної, двосторонньої (симетричної й несиметричної), з безнульовою шкалою);
за точностю вимірів

Контролюючий блок №2

Класифікуйте вимірювальний прилад

Вимірювальний прилад

Термометри

Як ви думаєте – чи однакову температуру показують термометри, зображені на малюнку?

Термометри

Різну? Невірно! Показання термометрів однакові: 26 °С. Однак їхні шкали відрізняються друг від друга. З'ясуємо, у чому складається ця відмінність. Наприклад, між штрихами 20 °С и 30 °С на лівому термометрі стільки ж розподілів (проміжків), скільки їх між 20 °С и 40 °С на правому термометрі. Підрахуйте: рівно 10 розподілів. Однак вони відміряють різну кількість градусів. Тому говорять, що шкали цих термометрів мають різну ціну розподілів. Отже, 10 розподілів на лівому термометрі відміряють 10 градусів (наприклад 30 °С – 20 °С = 10 °С), а 10 розподілів на правому термометрі відміряють уже 20 градусів (приклад 40 °С – 20 °С = 20 °С). Отже, на один розподіл шкали лівого термометра доводиться 1 °С, а шкали правого – 2 °С.
Отже, ми бачимо:

Ціна розподілів шкали лівого термометра дорівнює 1 °С/поділ,

Ціна розподілів шкали правого термометра – 2 °С/поділ.

Переконаємося, що правий термометр показує саме 26 °С. Після штриха 20 °С стовпчик рідини здійнявся ще на 3 розподіли. Тому що ціна розподілів дорівнює 2 °С/поділ., запишемо рівність:
Температура = 20 °С + 3 поділа • 2 °С/ поділ = 20 °С + 6 °С = 26 °С

Ці дії: погляд на шкалу приладу й необхідних обчислень називаються відліком по шкалі вимірювального приладу.

Ціна розподілів шкали вимірювального приладу– важлива характеристика кожного шкального приладу. З нею ви будете зіштовхуватися дуже часто. Тому сформулюємо узагальнене правило для її обчислення.

Щоб підрахувати ціну розподілів шкали, потрібно:
а) вибрати на шкалі два найближчих оцифрованных штрихи;
б) порахувати кількість розподілів між ними;
в) різниця значень біля обраних штрихів розділити на кількість розподілів. 

Контролюючий блок №3

Закріпимо правило обчислення ціни розподілів (див. малюнок).

Термометр

а) вибираємо оцифрованные штрихи: 20 °С и 40 °С
б) вважаємо: між ними 10 розподілів (проміжків)
в) обчислюємо: (40 °С – 20 °С) / 10 розподілів = 2 °С/поділ

Завдання

Вибрати вдома вимірюльній прилад (лінійка, годинник, термометр та інще.)
1. Намалювати шкалу.
2. Визначити ціну розподілу.
3. Провести два-три виміру й намалювати показання приладу на  шкалі
4. Визначити значення обмірюваної величини.

Список використаних джерел

1. Янчук В. Довідник школяра: 5-11 кл., 2002, Київ

2. Коршак Є. В., Ляшенко О. І., Савченко В.Ф. Фізика 7 клас: Підруч. для для загальноосвітніх навч. закл. - Ірпінь: Перун, 2002.

3. Шабалин С. А. Ремонт электроизмерительных приборов: Справочная книга метролога. — М.: Издательство стандартов, 2000.

4. Кривченко И. В. Курс физики для 7 класса 2010, Москва

5. Є. С. Клос, Ю. В. Караван Малий фізичний довідник, 2007, Львів: Світ.




Відредаговано та надіслано Борисенко І. М.




Над уроком працювали

Борисенко І. М.

Петров О.Л.




Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

Предмети > Фізика і астрономія > Фізика 7 клас