KNOWLEDGE HYPERMARKET


Спостереження та експеримент. Вимiрювання та вимiрювальнi прилади.Повні уроки
(Новая страница: «'''Гіпермаркет <br><br>Знань&gt;&gt;[[Фізика і астрономі...»)
Строка 1: Строка 1:
-
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет <br><br>Знань]]&amp;gt;&amp;gt;[[Фізика і астрономія|Фізика і <br><br>астрономія]]&amp;gt;&amp;gt;[[Фізика 7 клас. Повні уроки|Фізика 7 клас. <br><br>Повні уроки]]&amp;gt;&amp;gt; Фізика: Спостереження та експеримент. <br><br>Вимiрювання та вимiрювальнi прилади.''' <br><br>''&lt;metakeywords&gt;Фiзика, 7 клас, урок, на тему.Спостереження та <br><br>експеримент. Вимiрювання та вимiрювальнi прилади. <br><br>&lt;/metakeywords&gt;''&lt;br&gt;<br><br><br>Частина 1<br>Спостереження - пасивний метод наукового дослідження, при якому <br><br>дослідник, тобто спостерігач не впливає на розвиток подій. Його <br><br>примітивною формою - життєвим спостереженням - користується кожна <br><br>людина у своїй повсякденній практиці.<br><br>На відміну від спостереження, активний метод дослідження <br><br>експеримент вимагає постановки, при якій дослідник підбирає <br><br>систему, яку збирається дослідити й організовує умови, при яких <br><br>проходитиме дослід.<br>Експеримент цей безпосередній вплив на об'єкт або навколишні його <br><br>умови, вироблене з метою пізнання цього об'єкта. <br>В експерименті звичайно виділяють наступні елементи: <br>1) мета експерименту; <br>2) об'єкт експериментування; <br>3) умови, у яких перебуває або в які міститься об'єкт; 4) засобу <br><br>експерименту.; <br>5) матеріальний вплив на об'єкт експерименту<br><br>Експерименті проведені з метою виявлення закономірності або <br><br>виявлення фактів, називаються «пошуковими».<br>&nbsp;Результатом пошукового експерименту є нова інформація про <br><br>досліджувану область. <br>Однак найчастіше експеримент проводиться з метою перевірки деякої <br><br>гіпотези або теорії. Такий експеримент називається «перевірочним». <br><br>Ясно, що неможливо провести різкої границі між цими двома видами <br><br>експерименту. Той самий эксперимент може бути поставлений для <br><br>перевірки гіпотези й у той же час дати несподівану інформацію про <br><br>досліджувані об'єкти.<br>&nbsp;Точно так само й результат пошукового експерименту може змусити <br><br>нас відмовитися від прийнятої гіпотези або, навпроти, дасть <br><br>емпіричне обґрунтування нашим теоретичним міркуванням.<br>Контролюючий блок №1.<br>&lt;br&gt; {{#ev:youtube|bStkVatTD-k}}&lt;br&gt;<br>Визначити чи відбувається на відео спостереження або експеримент<br>Частина 2<br>При спостереженнях та експерименті спостерігач може отримувати <br><br>дані або безпосередньо, за допомогою свої органів чуття, або ж за <br><br>допомогою вимірювальних приладів.<br>Вимірювальний прилад - засоб вимірів, призначене для одержання <br><br>значень вимірюваної фізичної величини у встановленому діапазоні. <br>Вимірювальний прилади розділяють:<br>По способі подання інформації (показывающие або що реєструють)<br>Вимірювальний прилад, що показує, - вимірювальний прилад, що <br><br>допускає тільки відлічування показань значень вимірюваної <br><br>величини.<br>[[Image:denF_7_3_1.jpg]]<br>Вимірювальний прилад, що реєструє, - вимірювальний прилад, у якому <br><br>передбачена реєстрація показань. Реєстрація значень може <br><br>здійснюватися в аналоговій або цифровій формах. Розрізняють <br><br>самописні й друкуючі прилади, що реєструють<br>[[Image:denF_7_3_2.jpg]]<br>По методу вимірів<br>Вимірювальний прилад прямої дії - вимірювальний прилад, наприклад, <br><br>манометр, амперметр у якому здійснюється одне або кілька <br><br>перетворень вимірюваної величини й значення її перебуває без <br><br>порівняння з відомою однойменною величиною<br>[[Image:denF_7_3_3.jpg]]<br>Вимірювальний прилад порівняння - вимірювальний прилад, <br><br>призначений для безпосереднього порівняння вимірюваної величини з <br><br>величиною, значення якої відомо<br>[[Image:denF_7_3_4.jpg]]<br>За формою подання показань<br>Аналоговий вимірювальний прилад - вимірювальний прилад, показання <br><br>якого або вихідний сигнал є безперервною функцією змін вимірюваної <br><br>величини<br>&nbsp;[[Image:denF_7_3_5.jpg]]<br>Цифровий вимірювальний прилад - вимірювальний прилад, показання <br><br>якого представлені в цифровій формі<br>[[Image:denF_7_3_6.jpg]]<br>По інших ознаках<br>по способу застосування й конструктивному виконанню (стаціонарні, <br><br>щитові, панельні, переносні);<br>за принципом дії обліком конструкції (з рухливими частинами й без <br><br>рухливих частин);<br>по характері шкали й положенню на ній нульової крапки (рівномірна <br><br>шкала, нерівномірна, з однобічної, двосторонньої (симетричної й <br><br>несиметричної), з безнульовою шкалою);<br>по точності вимірів <br>Контролюючий блок №2.<br>Класифікуйте вимірювальний прилад<br>&nbsp;[[Image:denF_7_3_9.jpg]]<br><br>Частина 3<br>Як ви думаєте – чи однакову температуру показують термометри, <br><br>зображені на малюнку? <br>[[Image:denF_7_3_7.jpg]]<br><br><br>Різну? Невірно! Показання термометрів однакові: 26 °С. Однак їхні <br><br>шкали відрізняються друг від друга. З'ясуємо, у чому складається <br><br>ця відмінність. <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;<br>Наприклад, між штрихами 20 °С и 30 °С на лівому термометрі стільки <br><br>ж розподілів (проміжків), скільки їх між 20 °С и 40 °С на правому <br><br>термометрі. Підрахуйте: рівно 10 розподілів. Однак вони відміряють <br><br>різну кількість градусів. Тому говорять, що шкали цих термометрів <br><br>мають різну ціну розподілів. <br>Отже, 10 розподілів на лівому термометрі відміряють 10 градусів <br><br>(наприклад 30 °С – 20 °С = 10 °С), а 10 розподілів на правому <br><br>термометрі відміряють уже 20 градусів (приклад 40 °С – 20 °С = 20 <br><br>°С). <br>Отже, на один розподіл шкали лівого термометра доводиться 1 °С, а <br><br>шкали правого – 2 °С. <br>Запишемо наші обчислення у вигляді дробів. <br>Отже, ми бачимо: ціна розподілів шкали лівого термометра дорівнює <br><br>1 °С/поділ, ціна розподілів шкали правого термометра – 2 °С/поділ.<br>Переконаємося, що правий термометр показує саме 26 °С. Після <br><br>штриха 20 °С стовпчик рідини здійнявся ще на 3 розподіли. Тому що <br><br>ціна розподілів дорівнює 2 °С/поділ., запишемо рівність: <br>Температура = 20 °С + 3 поділа • 2 °С/ поділ = 20 °С + 6 °С = 26 <br><br>°С <br>Ці дії: погляд на шкалу приладу й необхідних обчислень називаються <br><br>відліком по шкалі вимірювального приладу. <br>Ціна розподілів шкали вимірювального приладу – важлива <br><br>характеристика кожного шкального приладу. З нею ви будете <br><br>зіштовхуватися дуже часто. Тому сформулюємо узагальнене правило <br><br>для її обчислення. <br>Щоб підрахувати ціну розподілів шкали, потрібно: <br>а) вибрати на шкалі два найближчих оцифрованных штрихи; <br>б) порахувати кількість розподілів між ними; <br>в) різниця значень біля обраних штрихів розділити на кількість <br><br>розподілів. <br>Контролюючий блок №3.<br>Закріпимо правило обчислення ціни розподілів (див. малюнок). <br>[[Image:denF_7_3_8.jpg]]<br>а) вибираємо оцифрованные штрихи: 20 °С и 40 °С <br>б) вважаємо: між ними 10 розподілів (проміжків) <br>в) обчислюємо: (40 °С – 20 °С) / 10 розподілів = 2 °С/поділ <br><br>Відповідь: ціна розподілів = 2 °С/ поділ, ціна розподілу = 2 °С.<br>Завдання.<br>Вибрати вдома вимірюльній прилад ( лінійка ,годинник, термометр та <br><br>інще.)<br>1. Намалювати шкалу.<br>2.Визначити ціну розподілу.<br>3. Провести два-три виміру й намалювати показання приладу на &nbsp;<br><br>шкалі <br>4. Визначити значення обмірюваної величини.<br><br><br>&lt;br&gt; '''Список використаних джерел:''' <br><br>1. Янчук В. Довідник школяра: 5-11 кл., 2002, Київ <br><br>2. Коршак Є. В., Ляшенко О. І., Савченко В.Ф. Фізика 7 клас: <br><br>Підруч. для для загальноосвітніх навч. закл. - Ірпінь: Перун, <br><br>2002. <br><br>3. Сергеев А. В. Наблюдения учащихся при изучении физики на первой <br><br>ступени обучения: Пособие для учителей. - К.: Рад. шк., 1987. <br><br>''Отредактировано и выслано Борисенко И. Г.'' <br><br>''&lt;br&gt;'' <br><br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, <br><br>[http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. <br><br>Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, <br><br>смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. <br><br>[[Category:Фізика_7_клас]]
+
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;gt;&amp;gt;[[Фізика і астрономія|Фізика і астрономія]]&amp;gt;&amp;gt;[[Фізика 7 клас. Повні уроки|Фізика 7 клас. Повні уроки]]&amp;gt;&amp;gt; Фізика: Спостереження та експеримент. <br><br>Вимiрювання та вимiрювальнi прилади.'''
 +
 
 +
<br><metakeywords>Фiзика, 7 клас, урок, на тему.Спостереження та експеримент. Вимiрювання та вимiрювальнi прилади.</metakeywords>''<br>''<br><br>'''Частина 1'''<br>Спостереження - пасивний метод наукового дослідження, при якому дослідник, тобто спостерігач не впливає на розвиток подій. Його примітивною формою - життєвим спостереженням - користується кожна людина у своїй повсякденній практиці. На відміну від спостереження, активний метод дослідження експеримент вимагає постановки, при якій дослідник підбирає систему, яку збирається дослідити й організовує умови, при яких проходитиме дослід.<br>Експеримент цей безпосередній вплив на об'єкт або навколишні його умови, вироблене з метою пізнання цього об'єкта. <br>В експерименті звичайно виділяють наступні елементи:
 +
 
 +
1) мета експерименту;
 +
 
 +
2) об'єкт експериментування;
 +
 
 +
3) умови, у яких перебуває або в які міститься об'єкт;
 +
 
 +
4) засобу експерименту.; <br>5) матеріальний вплив на об'єкт експерименту<br><br>Експерименті проведені з метою виявлення закономірності або виявлення фактів, називаються «пошуковими». Результатом пошукового експерименту є нова інформація про досліджувану область. Однак найчастіше експеримент проводиться з метою перевірки деякої гіпотези або теорії. Такий експеримент називається «перевірочним». Ясно, що неможливо провести різкої границі між цими двома видами експерименту. Той самий эксперимент може бути поставлений для перевірки гіпотези й у той же час дати несподівану інформацію про досліджувані об'єкти.<br>
 +
 
 +
'''Контролюючий блок №1.'''<br>&nbsp;{{#ev:youtube|bStkVatTD-k}}<br>Визначити чи відбувається на відео спостереження або експеримент
 +
 
 +
'''Частина 2'''
 +
 
 +
При спостереженнях та експерименті спостерігач може отримувати дані або безпосередньо, за допомогою свої органів чуття, або ж за допомогою вимірювальних приладів.
 +
 
 +
'''''Вимірювальний прилад''''' - засоб вимірів, призначене для одержання значень вимірюваної фізичної величини у встановленому діапазоні.
 +
 
 +
Вимірювальний прилади розділяють:
 +
 
 +
'''''По способі подання інформації&nbsp;'''''(показывающие або що реєструють)
 +
 
 +
''Вимірювальний прилад, що показує,'' - вимірювальний прилад, що допускає тільки відлічування показань значень вимірюваної величини.<br>[[Image:DenF 7 3 1.jpg]]
 +
 
 +
Вимірювальний прилад, що реєструє, - вимірювальний прилад, у якому передбачена реєстрація показань. Реєстрація значень може здійснюватися в аналоговій або цифровій формах. Розрізняють самописні й друкуючі прилади, що реєструють<br>[[Image:DenF 7 3 2.jpg]]<br>По методу вимірів<br>Вимірювальний прилад прямої дії - вимірювальний прилад, наприклад, <br><br>манометр, амперметр у якому здійснюється одне або кілька <br><br>перетворень вимірюваної величини й значення її перебуває без <br><br>порівняння з відомою однойменною величиною<br>[[Image:DenF 7 3 3.jpg]]<br>Вимірювальний прилад порівняння - вимірювальний прилад, <br><br>призначений для безпосереднього порівняння вимірюваної величини з <br><br>величиною, значення якої відомо<br>[[Image:DenF 7 3 4.jpg]]<br>За формою подання показань<br>Аналоговий вимірювальний прилад - вимірювальний прилад, показання <br><br>якого або вихідний сигнал є безперервною функцією змін вимірюваної <br><br>величини<br>&nbsp;[[Image:DenF 7 3 5.jpg]]<br>Цифровий вимірювальний прилад - вимірювальний прилад, показання <br><br>якого представлені в цифровій формі<br>[[Image:DenF 7 3 6.jpg]]<br>По інших ознаках<br>по способу застосування й конструктивному виконанню (стаціонарні, <br><br>щитові, панельні, переносні);<br>за принципом дії обліком конструкції (з рухливими частинами й без <br><br>рухливих частин);<br>по характері шкали й положенню на ній нульової крапки (рівномірна <br><br>шкала, нерівномірна, з однобічної, двосторонньої (симетричної й <br><br>несиметричної), з безнульовою шкалою);<br>по точності вимірів <br>Контролюючий блок №2.<br>Класифікуйте вимірювальний прилад<br>&nbsp;[[Image:DenF 7 3 9.jpg]]<br><br>Частина 3<br>Як ви думаєте – чи однакову температуру показують термометри, <br><br>зображені на малюнку? <br>[[Image:DenF 7 3 7.jpg]]<br><br><br>Різну? Невірно! Показання термометрів однакові: 26 °С. Однак їхні <br><br>шкали відрізняються друг від друга. З'ясуємо, у чому складається <br><br>ця відмінність. <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;<br>Наприклад, між штрихами 20 °С и 30 °С на лівому термометрі стільки <br><br>ж розподілів (проміжків), скільки їх між 20 °С и 40 °С на правому <br><br>термометрі. Підрахуйте: рівно 10 розподілів. Однак вони відміряють <br><br>різну кількість градусів. Тому говорять, що шкали цих термометрів <br><br>мають різну ціну розподілів. <br>Отже, 10 розподілів на лівому термометрі відміряють 10 градусів <br><br>(наприклад 30 °С – 20 °С = 10 °С), а 10 розподілів на правому <br><br>термометрі відміряють уже 20 градусів (приклад 40 °С – 20 °С = 20 <br><br>°С). <br>Отже, на один розподіл шкали лівого термометра доводиться 1 °С, а <br><br>шкали правого – 2 °С. <br>Запишемо наші обчислення у вигляді дробів. <br>Отже, ми бачимо: ціна розподілів шкали лівого термометра дорівнює <br><br>1 °С/поділ, ціна розподілів шкали правого термометра – 2 °С/поділ.<br>Переконаємося, що правий термометр показує саме 26 °С. Після <br><br>штриха 20 °С стовпчик рідини здійнявся ще на 3 розподіли. Тому що <br><br>ціна розподілів дорівнює 2 °С/поділ., запишемо рівність: <br>Температура = 20 °С + 3 поділа • 2 °С/ поділ = 20 °С + 6 °С = 26 <br><br>°С <br>Ці дії: погляд на шкалу приладу й необхідних обчислень називаються <br><br>відліком по шкалі вимірювального приладу. <br>Ціна розподілів шкали вимірювального приладу – важлива <br><br>характеристика кожного шкального приладу. З нею ви будете <br><br>зіштовхуватися дуже часто. Тому сформулюємо узагальнене правило <br><br>для її обчислення. <br>Щоб підрахувати ціну розподілів шкали, потрібно: <br>а) вибрати на шкалі два найближчих оцифрованных штрихи; <br>б) порахувати кількість розподілів між ними; <br>в) різниця значень біля обраних штрихів розділити на кількість <br><br>розподілів. <br>Контролюючий блок №3.<br>Закріпимо правило обчислення ціни розподілів (див. малюнок). <br>[[Image:DenF 7 3 8.jpg]]<br>а) вибираємо оцифрованные штрихи: 20 °С и 40 °С <br>б) вважаємо: між ними 10 розподілів (проміжків) <br>в) обчислюємо: (40 °С – 20 °С) / 10 розподілів = 2 °С/поділ <br><br>Відповідь: ціна розподілів = 2 °С/ поділ, ціна розподілу = 2 °С.<br>Завдання.<br>Вибрати вдома вимірюльній прилад ( лінійка ,годинник, термометр та <br><br>інще.)<br>1. Намалювати шкалу.<br>2.Визначити ціну розподілу.<br>3. Провести два-три виміру й намалювати показання приладу на &nbsp;<br><br>шкалі <br>4. Визначити значення обмірюваної величини.
 +
 
 +
'''Список використаних джерел:'''
 +
 
 +
1. Янчук В. Довідник школяра: 5-11 кл., 2002, Київ
 +
 
 +
2. Коршак Є. В., Ляшенко О. І., Савченко В.Ф. Фізика 7 клас: Підруч. для для загальноосвітніх навч. закл. - Ірпінь: Перун, <br><br>2002.
 +
 
 +
 
 +
 
 +
''Отредактировано и выслано Борисенко И. Г.''
 +
 
 +
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
 +
 
 +
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. <br>
 +
 
 +
[[Category:Фізика_7_клас]]

Версия 09:34, 7 октября 2010

Гіпермаркет Знань&gt;&gt;Фізика і астрономія&gt;&gt;Фізика 7 клас. Повні уроки&gt;&gt; Фізика: Спостереження та експеримент.

Вимiрювання та вимiрювальнi прилади.





Частина 1
Спостереження - пасивний метод наукового дослідження, при якому дослідник, тобто спостерігач не впливає на розвиток подій. Його примітивною формою - життєвим спостереженням - користується кожна людина у своїй повсякденній практиці. На відміну від спостереження, активний метод дослідження експеримент вимагає постановки, при якій дослідник підбирає систему, яку збирається дослідити й організовує умови, при яких проходитиме дослід.
Експеримент цей безпосередній вплив на об'єкт або навколишні його умови, вироблене з метою пізнання цього об'єкта.
В експерименті звичайно виділяють наступні елементи:

1) мета експерименту;

2) об'єкт експериментування;

3) умови, у яких перебуває або в які міститься об'єкт;

4) засобу експерименту.;
5) матеріальний вплив на об'єкт експерименту

Експерименті проведені з метою виявлення закономірності або виявлення фактів, називаються «пошуковими». Результатом пошукового експерименту є нова інформація про досліджувану область. Однак найчастіше експеримент проводиться з метою перевірки деякої гіпотези або теорії. Такий експеримент називається «перевірочним». Ясно, що неможливо провести різкої границі між цими двома видами експерименту. Той самий эксперимент може бути поставлений для перевірки гіпотези й у той же час дати несподівану інформацію про досліджувані об'єкти.

Контролюючий блок №1.
 


Визначити чи відбувається на відео спостереження або експеримент

Частина 2

При спостереженнях та експерименті спостерігач може отримувати дані або безпосередньо, за допомогою свої органів чуття, або ж за допомогою вимірювальних приладів.

Вимірювальний прилад - засоб вимірів, призначене для одержання значень вимірюваної фізичної величини у встановленому діапазоні.

Вимірювальний прилади розділяють:

По способі подання інформації (показывающие або що реєструють)

Вимірювальний прилад, що показує, - вимірювальний прилад, що допускає тільки відлічування показань значень вимірюваної величини.
DenF 7 3 1.jpg

Вимірювальний прилад, що реєструє, - вимірювальний прилад, у якому передбачена реєстрація показань. Реєстрація значень може здійснюватися в аналоговій або цифровій формах. Розрізняють самописні й друкуючі прилади, що реєструють
DenF 7 3 2.jpg
По методу вимірів
Вимірювальний прилад прямої дії - вимірювальний прилад, наприклад,

манометр, амперметр у якому здійснюється одне або кілька

перетворень вимірюваної величини й значення її перебуває без

порівняння з відомою однойменною величиною
DenF 7 3 3.jpg
Вимірювальний прилад порівняння - вимірювальний прилад,

призначений для безпосереднього порівняння вимірюваної величини з

величиною, значення якої відомо
DenF 7 3 4.jpg
За формою подання показань
Аналоговий вимірювальний прилад - вимірювальний прилад, показання

якого або вихідний сигнал є безперервною функцією змін вимірюваної

величини
 DenF 7 3 5.jpg
Цифровий вимірювальний прилад - вимірювальний прилад, показання

якого представлені в цифровій формі
DenF 7 3 6.jpg
По інших ознаках
по способу застосування й конструктивному виконанню (стаціонарні,

щитові, панельні, переносні);
за принципом дії обліком конструкції (з рухливими частинами й без

рухливих частин);
по характері шкали й положенню на ній нульової крапки (рівномірна

шкала, нерівномірна, з однобічної, двосторонньої (симетричної й

несиметричної), з безнульовою шкалою);
по точності вимірів
Контролюючий блок №2.
Класифікуйте вимірювальний прилад
 DenF 7 3 9.jpg

Частина 3
Як ви думаєте – чи однакову температуру показують термометри,

зображені на малюнку?
DenF 7 3 7.jpg


Різну? Невірно! Показання термометрів однакові: 26 °С. Однак їхні

шкали відрізняються друг від друга. З'ясуємо, у чому складається

ця відмінність.
        
Наприклад, між штрихами 20 °С и 30 °С на лівому термометрі стільки

ж розподілів (проміжків), скільки їх між 20 °С и 40 °С на правому

термометрі. Підрахуйте: рівно 10 розподілів. Однак вони відміряють

різну кількість градусів. Тому говорять, що шкали цих термометрів

мають різну ціну розподілів.
Отже, 10 розподілів на лівому термометрі відміряють 10 градусів

(наприклад 30 °С – 20 °С = 10 °С), а 10 розподілів на правому

термометрі відміряють уже 20 градусів (приклад 40 °С – 20 °С = 20

°С).
Отже, на один розподіл шкали лівого термометра доводиться 1 °С, а

шкали правого – 2 °С.
Запишемо наші обчислення у вигляді дробів.
Отже, ми бачимо: ціна розподілів шкали лівого термометра дорівнює

1 °С/поділ, ціна розподілів шкали правого термометра – 2 °С/поділ.
Переконаємося, що правий термометр показує саме 26 °С. Після

штриха 20 °С стовпчик рідини здійнявся ще на 3 розподіли. Тому що

ціна розподілів дорівнює 2 °С/поділ., запишемо рівність:
Температура = 20 °С + 3 поділа • 2 °С/ поділ = 20 °С + 6 °С = 26

°С
Ці дії: погляд на шкалу приладу й необхідних обчислень називаються

відліком по шкалі вимірювального приладу.
Ціна розподілів шкали вимірювального приладу – важлива

характеристика кожного шкального приладу. З нею ви будете

зіштовхуватися дуже часто. Тому сформулюємо узагальнене правило

для її обчислення.
Щоб підрахувати ціну розподілів шкали, потрібно:
а) вибрати на шкалі два найближчих оцифрованных штрихи;
б) порахувати кількість розподілів між ними;
в) різниця значень біля обраних штрихів розділити на кількість

розподілів.
Контролюючий блок №3.
Закріпимо правило обчислення ціни розподілів (див. малюнок).
DenF 7 3 8.jpg
а) вибираємо оцифрованные штрихи: 20 °С и 40 °С
б) вважаємо: між ними 10 розподілів (проміжків)
в) обчислюємо: (40 °С – 20 °С) / 10 розподілів = 2 °С/поділ

Відповідь: ціна розподілів = 2 °С/ поділ, ціна розподілу = 2 °С.
Завдання.
Вибрати вдома вимірюльній прилад ( лінійка ,годинник, термометр та

інще.)
1. Намалювати шкалу.
2.Визначити ціну розподілу.
3. Провести два-три виміру й намалювати показання приладу на  

шкалі
4. Визначити значення обмірюваної величини.

Список використаних джерел:

1. Янчук В. Довідник школяра: 5-11 кл., 2002, Київ

2. Коршак Є. В., Ляшенко О. І., Савченко В.Ф. Фізика 7 клас: Підруч. для для загальноосвітніх навч. закл. - Ірпінь: Перун,

2002.


Отредактировано и выслано Борисенко И. Г.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.

Предмети > Фізика і астрономія > Фізика 7 клас