KNOWLEDGE HYPERMARKET


Тема 10. Утопічний соціалізм і марксизм. К. Маркс. Комуністичний маніфест

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 9 клас>> Всесвітня історія: Утопічний соціалізм і марксизм. К. Маркс. Комуністичний маніфест.


1. Консервативна та ліберальна ідеології. Формування індустріального суспільства і розвиток капіталістичних відносин сприймалися сучасниками по-різному. Одні засуджували капіталізм і бачили в ньому лише страждання і бідування, інші - можливість звільнення людини, здобуття громадянських прав, розкриття творчих здібностей, ствердження демократії в політичному житті. Частина суспільства вітала появу машин, впровадження нової техніки і технологій, що позитивно впливало на життя і добробут людей.
У першій половині XIX ст. у Західній Європі, де існували конституції, парламенти і порівняно вільна преса, остаточно оформилися три провідні ідеологи, які наклали значний відбиток на розвиток суспільства, характер і спрямованість політики держав, суспільно-політичні рухи: консервативна, ліберальна і соціалістична.
Представники консерватизму (від лат. conservo - зберігати) заперечували радикальні, революційні методи для здійснення необхідних суспільних перетворень і вкрай обережно ставилися до реформ та будь-яких нововведень. Вони надавали перевагу тим відносинам, які давно утвердилися і були випробувані часом, вважали природними нерівність людей, приватну власність, монархію тощо. Для них найбільш важливим було зберегти стабільність суспільства, недарма австрійський канцлер Меттер-ніх - ідеолог консерватизму - вважав, що спокій - найважливіша умова життя і процвітання держави.
Найважливішими цінностями лібералізму (від лат. liberalis - вільний) вважалися свобода і рівність. Француз Бенжамен Констан зазначав, що свобода - це насамперед торжество особистості над владою. Ліберали очолювали всі революції першої половини XIX ст. Вони відстоювали рівність громадян перед законом, свободу вибору, демократію в політичному житті, захищали приватну власність і свободу підприємництва від державного втручання і регулювання. Проте вони рішуче виступали проти насильницьких засобів досягнення мети і прагнули вдосконалювати суспільство шляхом реформ. Поступово ліберальні цінності стали визнаватися західним суспільством, а вимоги прийняття конституції, скликання представницьких установ і рівності громадянських прав поділялися більшістю населення.
2. Утопічний соціалізм. Проте із знищенням станової нерівності лишалася нерівність, зумовлена особистими можливостями і здібностями людей. Зберігалася майнова нерівність, заснована на приватній власності. До того ж стихійний розвиток ринкової економіки, масове розорення людей у ході промислового перевороту посилювали злидні і бідування більшості членів суспільства. На цьому ґрунті й розвивався соціалізм, який вважав єдиним засобом подолання поділу суспільства на багатих і бідних скасування приватної власності і заміну її на суспільну.



ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ
Подібні думки висловлювалися ще за часів Середньовіччя, поширювалися у Франції напередодні революції кінця XVIII ст. Проте особливого розвитку вони набувають у XIX ст., у добу промислового перевороту та індустріалізації. Однією з течій європейського соціалізму був утопічний соціалізм. Своєю назвою він завдячує книзі Томаса Мора «Утопія» (1516), що змальовувала ідеальну державу без приватної власності, гноблення і злиднів, де кожна людина працює заради спільного блага.
Роберт Оуен. З книги про новий моральний світ
Приватна власність була і залишається причиною численних злочинів і лих, що стосуються людства... Володіння приватною власністю призводить до того, що її власники перетворюються на егоїстичних невігласів, до того ж величина цього егоїзму зазвичай пропорційна розмірам власності.
Для власного щастя людині необхідна певність у тому, що вона ніколи не потребуватиме певних зручностей і предметів, необхідних їй для існування,
Цього можна досягнути лише за рахунок улаштування великих об'єднаних родин, які матимуть достатню кількість землі та працюватимуть на ній не по-кладаючи рук.
Як ви ставитеся до думки Р. Оуена щодо приватної власності?



Видатними представниками утопічного соціалізму були французи Клод Анрі де Сен-Сімон і Шарль Фур'є, англієць Роберт Оуен. У поглядах цих діячів було багато спільного. Вони засуджували капіталізм, який, на їх думку, гальмував прогрес людства, бо не дозволяв повністю використовувати здобутки індустрії. Наука і техніка мали б служити всьому суспільству, полегшуючи працю людей. Проте в їх поглядах щодо створення ідеального суспільства були і певні відмінності.



ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ
Сен-Сімон Клод Анрі де (1760-1825) - французький мислитель, соціолог, один із засновників утопічного соціалізму. Піддав критиці капіталістичний уклад. Розглядав виробництво як розумну мету будь-якого суспільства. Командував полком під час війни за незалежність у Північній Америці (1775-1783). Запропоновані Сен-Сімоном реформи суспільного життя мали мирний характер, що виключало будь-яке насильство. Він покладав надії на освіченого монарха.
Фур'є Франсуа Марі Шарль (1772-1837) - французький соціаліст-утопіст, створив учення про нове суспільство - «лад гармонії», в якому зможуть розвиватися всі людські здібності. У системі Фур'є зберігалися приватна власність, нетрудові доходи, капіталісти та робітники. Він намагався досягти своєї мети шляхом мирної пропаганди.



Сен-Сімон, розробляючи проект гармонічного устрою суспільства, вважав головною умовою його створення планомірно організоване виробництво, загальну працю людей, розподіл національних багатств відповідно до здібностей і трудового внеску кожного. Основою суспільства мають бути не духівництво й нероби-дворяни, а його «виробничі члени» - підприємці, робітники, ремісники, селяни. Держава мала планомірно управляти економікою, обмежувати соціальну нерівність, сприяти громадянам у здобутті освіти і виборі ними занять, які відповідали б їх здібностям і нахилам. Здійснювати перетворення суспільства, вважав Сен-Сімон, слід мирно, шляхом поступового переконання монархів і правлячих кіл суспільства.
Службовець торговельної фірми Шарль Фур'є піддав гострій критиці капіталістичне суспільство - висміював крамарів, їх нечесні прийоми, прагнення за будь-яку ціну розбагатіти, обдурюючи інших громадян. Він вважав, що сучасний йому лад засновано на брехні, обмані й спекуляції, а несправедливий розподіл благ псує громадян: «Лікар хоче, щоб було яко-мога більше хвороб, а прокурор - судових процесів. Архітектор мріє про пожежі, що знищили б чверть міста».
Вихід Фур'є бачив у створенні нового, справедливого суспільства, що складалося б з громад, виробничих колективів - фаланг. До них мали входити люди різних професій, приблизно по 1600 чол. У фалангах мали працювати всі, проте праця не повинна бути примусовою, одноманітною і обтяжливою, а враховувати індивідуальні здібності людей. Центром фаланги мав стати фаланстер - поселення-палац з помешканнями, їдальнями, дитячими садками, громадськими пральнями й майстернями. Фур'є сподівався, що заможні французи дадуть гроші на влаштування фаланг. Проте багатії не поспішали відгукнутися на прохання Фур'є виділити необхідні кошти.
На відміну від Сен-Сімона і Фур'є, Роберт Оуен не лише розробляв плани створення ідеального суспільства, а й намагався здійснювати свої ідеї на практиці. Він став одним з перших фабрикантів, хто почав піклуватися про своїх робітників. Оуен скоротив робочий день, заборонив дитячу працю, організував яслі, школи для дітей робітників, намагався забезпечити їх дешевим житлом і продуктами харчування.



ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ
Оуен Роберт (1771-1858) - англійський соціаліст-утопіст. Суспільство майбутнього уявляв як федерацію невеликих трудових общин, об'єднаних на основі спільності праці, власності, рівності в розподілі. Безуспішно намагався втілити свої ідеї на практиці.


ПОМІРКУЙТЕ!    
Чим ідеологія утопічного соціалізму кардинально відрізнялася від інших течій?



Знаючи капіталістичне суспільство зсередини, Оуен вважав причиною всіх бід приватну власність. У суспільстві майбутнього їй не повинно було бути місця, а люди мали організуватись у самоврядні громади із суспільною власністю. Розподіл всіх матеріальних благ у громадах-комунах мав здійснюватися з урахуванням потреб людей, а фізична праця чергуватись із розумовою. Оуен намагався організувати трудові комуни в Англії і США. Його комуна «Нова гармонія» у штаті Індіана об'єднала близько сотні людей, що хотіли жити за принципами, запропонованими Оуеном. Проте ці експерименти виявилися невдалими. Комуни проіснували лише по декілька років.
Ідеї соціалістів-утопістів набули поширення серед робітників, вплинули на розвиток профспілкового і кооперативного руху. Але мрії про можливість створення осередків справедливого суспільства в умовах ринкової економіки і капіталістичної конкуренції так і залишилися мріями.
3. Ідеологія робітничого руху. Наступники соціалістів-утопістів пропонували два основних варіанти перетворення суспільства: революційний і мирний, коли головним засобом змін та полегшення становища трудящих були реформи.
Французький соціаліст Луї Блан вважав, що від негараздів капіталістичного суспільства - конкуренції і криз однаково страждають як робітники, так і підприємці. Врятувати одних від безробіття, а інших від банкрутства може лише створення спільних виробничих асоціацій, на основі суспільної власності. У якості внеску у власність асоціації підприємці вноситимуть гроші, а робітники - свою працю. За допомогою держави виробничі асоціації мають витіснити приватні фірми, і в суспільстві ствердиться колективна власність.
Теорія Луї Блана набула широкого поширення в Західній Європі, як і погляди іншого соціаліста П'єра Жозефа Прудона. Останній вважав головним злом у суспільстві гроші, які дають одним надмірно багатіти, а іншим - зубожіти. Саме завдяки грошам утворюється велика власність, яка певною мірою є крадіжкою в інших членів суспільства. Щоб уникнути цього, люди мають перейти до безгрошового обміну товарами і послугами, до взаємного кредитування. Саме це дозволить створити суспільство дрібних власників, об'єднаних у самоврядні громади. Тоді ж, на думку Прудона, відпаде необхідність у державі. Ця теорія повністю заперечила необхідність будь-якої боротьби трудящих за свої права.



ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ
   Л. Блан. З книги «Організація праці». 1840 р.
Правління необхідно розглядати як верховний регулятор виробництва, який охоплює виконання своєї мети всією повнотою влади.
Мета його полягає в тому, щоб використати існуючу конкуренцію для її ж знищення.
Правління має визначити позику, яку буде використано для створення громадських майстерень у найвагоміших галузях національної промисловості...
На роботу в громадських майстернях буде закликано всіх робочих, моральність яких не підлягає сумнівам, а також капіталістів, чиї кошти будуть об'єднай з метою придбання виробничого обладнання.
Як Л. Блан планував створення громадських майстерень?
  П. Прудон щодо необхідності злиття робітничого класу з буржуазією
Вивищення робітничого класу не матиме наслідком ліквідацію буржуазії: робітничий клас не замінить буржуазію в її політичних перевагах, привілеях, власності й правах, а буржуазія не заступить робітничий клас. Теперішня, довол-зрозуміла усталена різниця між обома класами - робітничий клас і буржуазія -не більше як просто випадковість. Обидва класи мають злитися, поглинувши один одного в найвищій свідомості.
Чому, на вашу думку, П. Прудон вважав, що буржуазія і робітничий клас мають злитися?


ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ
Прудон П'єр Жозеф (1809-1865) - французький соціаліст. Відстоював ідею здійснення соціальної революції мирним шляхом, виступав за ліквідацію держави й запровадження замість неї системи договорів між окремими виробниками та товариствами робітників.



Найбільш відомими представниками революційного соціалізму XIX ст. були Карл Маркс і Фрідріх Енгельс. Вони стали основоположниками марксизму, що суворо засуджував капіталізм за експлуатацію людини людиною і вбачав єдиний шлях до звільнення трудящих у революційному перетворенні буржуазного суспільства в комуністичне. Своє завдання Маркс і Енгельс вбачали насамперед у тому, щоб організувати робітничий клас для боротьби за свої права. На їх думку, лише наймані робітники - пролетаріат, позбавлений будь-якої власності, є єдиним свідомо організованим революційним класом, який здатний безкомпромісно боротися за перетворення приватної власності у суспільну.
Створене ще в 1847 р. товариство Союз комуністів запропонувало їм написати партійну програму. Так через рік з'явився «Маніфест Комуністичної партії», що проголосив пролетарську революцію головним засобом боротьби з буржуазією. «Наймаючи тисячі робітників для своїх фабрик і заводів, буржуазія, - вказували Маркс і Енгельс, - виробляє насамперед своїх могильників. її загибель і перемога пролетаріату однаково неминучі».



ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ 
Маркс Карл (1818-1883) - теоретик і організатор революційного руху. Навчався в Боннському та Берлінському університетах. З 1842 р. редагував «Рейнську газету». Один з організаторів Союзу комуністів. У «Маніфесті Комуністичної партії» спільно з Ф. Енгельсом виклав основні положення комунізму. Один із засновників І Інтернаціоналу. Розробив нову економічну теорію, яку виклав у праці «Капітал».
Енгельс Фрідріх (1820-1895) - теоретик і організатор соціалістичного руху. Народився в сім'ї фабриканта, вивчав комерційну справу. Разом з К. Марксом працював у «Рейнській газеті». Один із творців Союзу комуністів, співавтор «Маніфесту Комуністичної партії». Брав активну участь в організації та діяльності І Інтернаціоналу. Автор численних праць з філософії, соціології, історії, економіки.



Робітничі і соціалістичні організації багатьох країн, що знаходилися переважно під впливом ідей Маркса і Енгельса, у 1864 р. об'єднались у Міжнародне товариство робітників, більш відоме як І Інтернаціонал. Його завдання полягало в згуртовуванні робітників у міжнародному масштабі. Проте товариство довго не проіснувало і у 1876 р. само-розпустилось.
Соціалісти підняли чимало актуальних проблем, важливих для захисту трудящих мас. їх мрії про ідеальне суспільство багато в чому були утопічні та не виправдались. Проте критика недоліків капіталізму внесла значний вклад у мобілізацію трудящих для боротьби за свої права, а згодом сприяла становленню державного соціального законодавства у передових країнах світу та наданню капіталізму «людського обличчя».

Перевірте себе!
1. Порівняйте ідеологічні засади консерватизму й лібералізму.
2. Хто з представників утопічного соціалізму вам більше імпонує і чому?
3. Охарактеризуйте та вис ловіть ставлення до поглядів Л. Блана і П. Прудона.
4. Використавши додаткові джерела, напишіть повідомлення про життєвий шлях і погляди європейських соціалістів.
5. Як, на вашу думку, ідеологія марксизму вплинула на подальшу історію людства?



ДАТИ І ПОДІЇ
1847 р. - створення товариства Союз комуністів.
1848 р. - «Маніфест Комуністичної партії».
1864 р. - створення Міжнародного товариства робітників -I Інтернаціоналу.




С.О. Осмоловський, Т.В. Ладиченко. Всесвітня історія 9 клас
Вислано читачами з інтернет-сайту


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - форум.