KNOWLEDGE HYPERMARKET


Тема 20. Формування індустріального суспільства у провідних державах Європи і в США. Науково-технічна революція кінця ХІХ ст. та її наслідки

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 9 клас>> Всесвітня історія: Формування індустріального суспільства у провідних державах Європи і в США. Науково-технічна революція кінця ХІХ ст. та її наслідки. Виникнення великих корпорацій і фінансово-промислових груп. Монополізація економіки. Нові класи і суспільні верстви. Перший і Другий Інтернаціонали. Жіночі й профспілкові організації. Міграційні рухи. Утвердження демократії та громадянського рівноправ’я. Зростання ролі держави у суспільно-економічному житті.


1. Науково-технічна революція кінця XIX ст. та її наслідки. Остання третина XIX ст. - це час бурхливого розвитку великого промислового виробництва. Індустріалізація найбільш розвинутих країн Європи і США розгорнулася після завершення промислового перевороту. Вона становила собою процес подальшого зростання машинної промисловості й формування на цьому ґрунті індустріальної структури господарства. Особливо стрімким був прогрес у провідних галузях: металургії, машинобудуванні, транспорті. На початок XX ст. у Великій Британії, Німеччині і США обсяг промислової продукції перевищував за вартістю сільськогосподарську. Впритул до формування індустріальної структури економіки підійшли також Франція і Росія.

Підґрунтям цього промислового стрибка стали великі науково-технічні відкриття і принципові зміни в технології виробництва. Так, англієць Бессемер винайшов конверторний спосіб виплавки сталі, що замінив стару систему пудлінгування. Перехід до бессемерівської технології дозволив значно збільшити виробництво металу і знизити вартість сталі. В останній третині XIX ст. виплавка сталі у світі зросла в 56 разів. Суттєво збільшити виробництво металу з наявних у Європі і США руд дозволили також технологічні винаходи французького інженера Мартена, англійського металурга Томаса, винахідника регенеративної печі Сіменса.



ІСТОРІЯ ВИНАХОДІВ

                                                                                                      Лита сталь
У XVIII ст. переробка чавуну в залізо проводилася за допомогою кричних горнів. Ця технологія мала багато недоліків, зокрема низьку якість виробленої продукції. Після такої переробки метал виходив неоднорідним. Операція займала багато часу і не приносила бажаних результатів.
Процес переробки вдосконалив англієць Корт, який запропонував у 1784 р. пудлінгову піч, у якій було передбачено дві труби: одна, основна - над топкою, а інша - над робочим простором. Цю трубу відкривали перед змішуванням чавуну, щоб зменшити температуру. До середини XIX ст. пудлінгові печі вже не могли задовольнити потреби промисловості в сталі.
Тому винахідник Бессемер у 1856 р. створив вертикальну піч, яка була перегороджена зверху перекриттям для отвору газу. Згодом він вдосконалив свій винахід, зробивши конвертер, що обертається. У 1860 р. автор запатентував свій винахід. Його метод дозволив металургії зробити значний крок уперед. Але залишалася одна нерозв'язана проблема, яка полягала в неможливості отримання високоякісної сталі.
У 1878 р. Томас запропонував додавати при виплавці 10-15 % вапна. У процесі плавки утворювалися шлаки, в результаті чого фосфор та інші домішки згорали і з чавуну утворювалася сталь високої якості.



Перехід до масового виробництва сталі відкрив великі можливості для розвитку залізничного і морського транспорту. Упродовж 1871-1900 рр. залізнична мережа світу зросла в 4 рази. Старі парові машини дедалі більше витіснялись електродвигунами і двигунами внутрішнього згоряння. Виникають якісно нові галузі промисловості - електротехнічна, хімічна, літако- і автомобілебудування, продукція яких починає швидко змінювати повсякденне життя людей.

 

2. Виникнення великих корпорацій і фінансово-промислових груп. Новий ступінь розвитку промислового виробництва вимагав і нових форм організації індустрії. Будівництво велетенських фабрик і заводів потребувало значно більших, ніж раніше, фінансових вкладень. На зміну одноосібним підприємст вам, що належали одній людині, приходять корпорації, або акціонерні товариства. Випуск акцій дозволяв залучити для виробництва кошти тисяч людей, сприяв дедалі більшій централізації капіталу та концентрації виробництва на великих капіталістичних підприємствах.

Гостра конкурентна боротьба, що посилювалась у періоди частих економічних криз, приводила до розорення не тільки дрібних підприємців, а й власників середніх і навіть великих фірм. їх майно, як правило, переходило до рук нових господарів, у результаті на ринку залишалося лише декілька найбільших і наймогутніших компаній, яким легко було домовитися між собою. З метою уникнення зайвих витрат на конкуренцію вони почали укладати міжкорпоративні угоди, утворювати союзи, що дозволяли їм встановити повний монопольний контроль над ринком.


3. Монополізація економіки. Найбільш простими і поширеними серед монополістичних об'єднань були картелі і cиндикати. Перші становили собою звичайні угоди про поділ між учасниками ринків збуту, про частку кожного у виробництві (щоб не перенаситити ринок товарами), а головне - про спільні, монопольно високі ціни, що нав'язувалися споживачу. Картелі були нетривкими союзами - легко створювались, й швидко розпадалися.

Більш міцною формою монополістичного об'єднання, поширеною, зокрема, в Росії і Німеччині, був синдикат. Він становив подібну до картелю угоду, проте його учасники втрачали комерційну незалежність. Продажем їх товарів займалася спільна, спеціально створена фірма.

У США, де велика капіталістична індустрія була порівняно молодою, а промисловий ринок наприкінці XIX ст. ще формувався, угоди між великими корпораціями (акціонерними компаніями) були поодиноким явищем. Тут набула поширення інша форма монополістичних об'єднань - трести, що контролювались однією людиною або групою співвласників. Підприємства, власйики яких розорювалися, скуповувалися за без-цінь і просто включалися до складу тресту, як гвинтики у великий механізм.

Із становленням антимонопольного законодавства і юридичною забороною трестів у США, а згодом в Європі набули поширення холдинги (або концерни), що складались із формально незалежних десятків, а то й сотень фірм. Проте їх зовнішня незалежність була оманою - усі вони фінансово контролювалися з єдиного центру, належали одному монополісту, одній материнській компанії.

Активну роль у створенні монополістичних об'єднань відігравали банки, кревно зацікавлені в прибутковості вкладених у великі компанії коштів. А розвиток корпоративних зв'язків банків і великих промислових компаній привів до поступового зрощення банків-Дж. Рокфеллер із сином      ського і промислового капіталу та утворення перших фінансово-промислових груп. Лише в США дві найбільші групи - нафтового магната Дж. Рокфеллера і фінансиста Моргана - на початку XX ст. контролювали 56 % акціонерного капіталу країни і зосередили у своїх руках керівні посади в 112 найбільших промислових, транспортних, страхових та фінансових компаніях країни. Від них залежали добробут і життя десятків мільйонів людей.



ПОМІРКУЙТЕ! 
Визначте причини появи великих корпорацій і фінансово-промислових груп.



Між найбільшими корпораціями світу розширюються й урізноманітнюються економічні зв'язки, формується світове господарство. Поряд з розвитком торгівлі великого поширення набуває вивіз за кордон вільних коштів, експорт капіталу. Так, щорічні закордонні капіталовкладення Англії лише у 80-х роках XIX ст. зросли в п'ять разів.


4. Нові класи і суспільні верстви. Індустріальний розвиток прискорив урбанізацію розвинутих держав світу, дедалі більше населення зосереджувалося у великих промислових містах. Серед городян більшу частину становили робітники. На кінець XIX ст. їхня чисельність перевищувала 40 млн чол. Становище робітників продовжувало залишатися досить важким, особливо в молодих капіталістичних країнах з великою кількістю безробітних - Росії і Німеччині. Домагатися підвищення зарплатні й обмеження тривалості робочого дня доводилось, як правило, у жорстоких зіткненнях з підприємцями, що неухильно посилювало напругу в суспільстві.

Остання третина XIX ст. характеризується значним піднесенням робітничого, насамперед страйкового, руху, активізацією профспілок, здобуттям ними законно визнаних прав на страйк і позов з наймачами. У Франції ще за часів Другої імперії було скасовано старовинний закон про заборону робітничих синдикатів, а в Англії в 1871 р. тред-юніони навіть здобули права юридичних осіб. В останній третині XIX ст. у країнах Європи завершується організаційне оформлення робітничих - соціалістичних і соціал-демократичних партій, серед яких провідну роль відігравала німецька соціал-демократія. 


5. Утворення II Інтернаціоналу. У 1889 р. у Парижі відбувся Міжнародний соціалістичний конгрес, у ньому взяли участь соціалісти з 20 країн. Конгрес не створив організаційного центру, але поклав початок діяльності II Інтернаціоналу, періодичним міжнародним конгресам робітничих організацій, сприяв взаємодії соціалістичних партій і профспілок усіх країн. Певний час керівну роль у II Інтернаціоналі відігравали революційні марксисти, але згодом, на початку XX ст., гору стали брати реформісти, прибічники легальної парламентської діяльності.


6. Жіночий рух. У цей період оформлюється і жіночий рух. Пануюче місце в суспільстві, як і раніше, займали чоловіки. Вважалось, що основне місце жінки -дім, а всі її турботи мають обмежуватись відвідуванням церкви, вихованням дітей і веденням господарства. Згодом жінки стали навчатися в Цюріхському і Паризькому університетах, вищих навчальних закладах Швеції і Фінляндії.

Жінки залишалися юридично безправними громадянами своєї країни. їх права на володіння майном та спадкування значно обмежувалися. Жінки не могли брати участь у парламентських виборах. Цікаво, що королева Вікторія теж була переконана в тому, що жінка має сидіти вдома, і протестувала проти надання політичних прав прекрасній половині людства.

Однак у період промислового перевороту уява про чоловічі та жіночі ролі повністю змінилася, пануючий світогляд не відповідав історичним реаліям. У цей період жінки активно вливаються до широкого кола робітників з метою отримати додатковий прибуток для сім'ї. Великою проблемою того часу стала висока смертність серед чоловіків та їх еміграція, значна частина жінок залишалася незаміжньою. У таких умовах жінки були змушені шукати засоби для незалежного існування, щоб забезпечувати себе або своїх дітей. Однак жіноча праця порівняно з чоловічою оплачувалася набагато нижче. Британські жінки почали організовувати різні публічні виступи для свого захисту. Роль жінок у суспільстві почала зростати, зароджувався жіночий рух.

У 30-х роках XIX ст. у Великій Британії сформувалися перші жіночі політичні групи, їхньою метою була боротьба проти рабства в усьому світі. У 40-х роках з'явилися більш радикальні організації, що вимагали зрівняння чоловічих і жіночих прав. У 1868 р. було засновано Товариство жіночого виборчого права під керівництвом Лідії Беккер. Активістки товариства почали видання «Жіночого суфражистського журналу». Уже через рік товариство нараховувало понад 5 тис. членів. У 1868 р. під тиском руху парламент прийняв новий закон, що надавав право голосу незаміжнім забезпеченим жінкам у місцевих виборах.



ПОМІРКУЙТЕ!
Чому жінки почали вимагати зрівняння їх у правах з чоловіками?



У другій половині XIX ст. виникає багато жіночих політичних і соціальних організацій і об'єднань, які висували різні вимоги, де домінуючими були політичні. Розмаху набув суфражистський рух за включення жінок до політичної та управлінської сфери. їх вимоги частково були задоволені на початку XX ст., але рух не припинився.


7. Зростання ролі держави в соціально-економічному житті. Наприкінці XIX ст. докорінно змінилась політична система провідних країн світу. У СІЛА, Франції й Швейцарській Конфедерації утвердилася республіканська форма правління, а в більшості інших європейських держав (за винятком Російської імперії) владу монархів було обмежено конституціями і діяли двопалатні парламенти. Хоча дворяни, як і раніше, продовжували посідати найвищі урядові посади, політика держав тепер скеровувалася переважно в інтересах торговельно-промислових класів.

У 50-70-х роках XIX ст. у період панування ліберальної ідеології правлячі кола дотримувалися принципу невтручання в соціально-економічне життя країни. Буржуазія в цей час не тільки не потребувала державної допомоги, а й вважала її обтяжливою. Державі відводилася роль «нічного сторожа», зобов'язаного захищати життя і майно громадян як всередині країни, так і від зазіхань ззовні.

Проте із загостренням конкуренції між великими державами на світовому ринку, з появою монополій, що душили дрібний бізнес, та із загостренням протиріч між наймачами і робітниками ситуація почала змінюватись. На вимогу підприємців у більшості європейських країн було скасовано режим вільної безмитної торгівлі і відновлено протекціоністські мита для захисту власного виробника. У США федеральний уряд попри шалений опір власників трестів змушений був вдатися до антимонопольного законодавства. А у 80-х роках XIX ст. у Німеччині, яка вважалася однією з найконсерва-тивніших країн Європи, було запроваджено державну систему страхування від виробничого травматизму і гарантовано отримання державних пенсій. Усе це свідчило про втручання держави в соціально-економічні відносини, про поступове зростання її ролі в суспільному житті.


Перевірте себе!

1. Які науково-технічні відкриття і технологічні зміни кінця XIX ст. справили найбільший вплив на розвиток економіки?
2. Охарактеризуйте найбільш поширені форми монополістичних об'єднань в країнах Європи і США та їхню роль у житті цих країн.
3. Які форми боротьби найманих робітників за свої права були найбільш по-.ширені в передових країнах наприкінці XIX ст.?
4. Як і чому змінилася роль держави в промислово розвинутих країнах проnягом XIX ст.?


ДАТИ І ПОДІЇ

1868 р.-у Великій Британії засновано Товариство жіночого виборчого права.
1889 р. - створення II Інтернаціоналу.



С.О. Осмоловський, Т.В. Ладиченко. Всесвітня історія 9 клас
Вислано читачами з інтернет-сайту


Підручники скачати безкоштовно,вся шкільна програма рнлайн, безкоштовні реферати з історії всесвітньої, домашня робота, відкритий урок всесвітня історія


Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - форум.