KNOWLEDGE HYPERMARKET


Тема 3. Що таке Батьківщина
(Создана новая страница размером ''' Тема 3. Що таке Батьківщина'''<br><br>Наша Батьківщина — Україна.<br>Це наша ...)
Строка 1: Строка 1:
-
'''&nbsp;Тема 3. Що таке Батьківщина'''<br><br>Наша Батьківщина — Україна.<br>Це наша Вітчизна. Край, земля, країна, де з давніх-давен жили наші предки. А зараз живемо ми з вами.<br>Українці люблять свій край, свою родину, свою мову.<br><br>БАТЬКІВЩИНА<br>Знаєш ти, що таке Батьківщина?<br>&nbsp;Батьківщина — це ліс осінній,<br>це домівка твоя і школа,<br>&nbsp;і гаряче сонячне коло.<br>&nbsp;<br>Батьківщина - це труд і свято,<br>Батьківщина - це мама і тато,<br>це твої наищиріші друзі<br>і бджола у веснянім лузі.<br>Батьківщина — це рідна мова,<br>це дотримане чесне слово.<br>Анатолій Костецький<br>&nbsp;<br>? Прочитай&nbsp;&nbsp; вірш,&nbsp;&nbsp; виділяючи&nbsp;&nbsp; голосом&nbsp;&nbsp; слово Батьківщина. Зверни увагу на те, що вкладає поет у це слово в кожній строфі вірша.<br>? Підготуйся розказати, як ти розумієш, що таке Батьківщина.<br>? Вивчи вірш напам'ять.<br>&nbsp;<br>РІДНИЙ КРАЙ<br>У всіх людей одна святиня,<br>куди не глянь, де не спитай,<br>рідніша їм своя пустиня,<br>аніж земний в чужині рай.<br>Їм красить все їх рідний край.<br>Нема без кореня рослини,<br>а нас, людей, без батьківщини.<br>Микола Чернявський<br><br>Святиня — найбільша цінність.<br><br>? У яких слова вірша висловлено головну думку? Прочитай.<br>? Прочитай перші букви кожного рядка згори вниз. Яке слово вийшло? Зверни увагу: вірші, у яких з перших букв кожного рядка можна утворити слово, називають акровіршами.<br><br>ДІДОВА КОЛИСКА<br>Одного разу батько шукав щось на горищі. Знайшов стару дерев'яну колиску. Дивна така — помережана, різьбою прикрашена. Ще й буквами старовинними вирізано: «Мир і хліб».<br>— Це дідова колиска,— сказав батько. Він довго дивився на неї, а потім витер пил і заніс до хати.— Хай зберігається...<br>Я не знаю свого дідуся. Батько показав мені тільки його могилу на кладовищі...<br>&nbsp;Коли я чую слово Батьківщина, мені пригадується старовинна колиска. В ній лежав дідусь...<br>Батьківщина — це люди, які жили на нашій землі до нас. Вони орали землю й сіяли, раділи й плакали, співали пісні. Це наші предки.<br>Ми повинні знати минуле нашої Батьківщи¬ни. Хто забув про колиску, в якій лежав його дідусь, той не може бути справжнім патріотом.<br>А наша колиска — це наше рідне село, рідна хата, мати й батько. З рідної хати почи¬нається для мене Батьківщина.<br>Василь Сухомлинський<br><br>Патріот — той, хто любить свою країну.<br><br>? Прочитай, як письменник пояснює, що таке Батьківщина.<br>? Знайди і прочитай речення, де вжито слово колиска. Яке значення має це слово в різних реченнях?<br><br>ДРЕВНІЙ КИЇВ<br>Давній народ, який оселився над Дніпром, називався полянами. Жили поляни родинами і мали своїх князів. Були серед них три брати: одного звали Кий, другого — Щек, третього — Хорйв. І була в них сестра Либідь. Поселився Кий на одній горі. Щек — на другій, що тепер зветься Щекавйцею. А Хорив — на третій горі. Від нього вона називалася Хоривйцею. Збудували брати місто і на честь старшого брата назвали його Києвом. Навколо міста росли ліси, дрімучі бори. Водилися там різні звірі. А в місті жили люди працьовиті.<br>У багатьох походах побував Кий. А повернувся в своє місто на горах, тут і помер. І брати його Щек і Хорив, і сестра їхня Либідь тут поховані. Від Либіді стала й річка називатися Либіддю. Ця річка впадає і зараз у Дніпро.<br>Після смерті братів рід їхній довго князю¬вав у полян, у древньому місті Києві.<br>Наталя Забіла<br><br>? Як називався давній народ, що жив на берегах " Дніпра?<br>? Що ти знаєш про Київ?<br>? Про що ти дізнався з оповідання?<br>? Чи схожа ця розповідь на казку? Чим?<br>&nbsp;<br>Сучасний Київ, наша люба столиця,— місто каштанів. Про це мовиться у віршах і піснях.<br><br>ЗАЦВІЛИ КАШТАНИ<br>Зацвіли каштани у моєму місті, золотистим цвітом зарясніли в листі.<br>Цвіт такий хороший, аж вбирає очі, зацвіли каштани вчора опівночі.<br>А під ними ходять вулицею люди. Зацвіли каштани тут і там, усюди.<br>Холодку багато, пахощів багато. У моєму місті гарно, як на свято.<br>Марія Познанська<br>&nbsp;<br>Зарясніли — густо вкрилися цвітом. Вбирає очі — привертає увагу.<br><br>? У яку пору року змальовано Київ?<br>? Прочитай вірш, передаючи голосом замилування красою міста.<br>? Попрацюйте разом! Пригадайте пісні та вірші про Київ.<br>&nbsp;<br>Загадка<br>Хвалить його кожен, любить його кожен. І дня ми прожити без нього не можем.<br><br>Народні порівняння<br>Дівчина, як червона калина. Хліб, мов сонце. Мак, мов жар. Степ, як море.<br><br>КАЛИНКА<br>Казка<br>Колись давно-давно в одному селі жила привітна й ласкава дівчинка. Звали ту дівчинку Калинкою. Дуже вона любила квіти. Яких тільки квітів не росло у неї попідвіконню! їх вона попереносила з лісу. Видно, й рослинам була до вподоби ця маленька дівчинка, бо ще жоден кущик, жодне стебельце не зів'яло. Всі люди в селі любили Калинку за її добре та щире серце.<br>Навесні Калинка, як завжди, пішла в ліс. Нелегко було їй сюди добиратися. Довгий курний шлях пролягав од села до лісу. А обабіч ні деревця, ні кущика. «Дай,— думає Калинка,— посаджу тут щось, нехай росте». Так і зробила. Викопала в гущавині лісу тонюсіньке стебельце і посадила край шляху. А щоб прийнялося воно, Калинка аж від своєї хати з криниці воду носила та поливала.<br>Звеселилося стебельце. Росло воно в гущавині, ніколи не бачило ясного сонечка і водиці не пило доволі. А тут, на привіллі, швидко розрослося у великий крислатий кущ.<br>Іде якось шляхом подорожній. Стомився, піт витирає. Бачить — рясний кущ. Підійшов ближче. Під кущем трава зеленіє. Польові квіти привітно голівками кивають. Пташечки між віттям радісно щебечуть. Ну як ти не ся¬деш тут перепочити?<br>Усміхнувся весело подорожній і сказав:<br>— Спасибі тим роботящим рукам, що цей кущ посадили, і тому доброму серцю, що його викохало!<br>Тут увесь кущ од сну стрепенувся.<br>Гіллячки напружились, листячко поширшало. Гульк — і враз укрився білим-білим цві¬том.<br>Дивиться перехожий — що ж воно далі буде? Обсипавсь цвіт, замість нього ягоди черво¬ні, як намистини, виблискують. І дивно — в кожній ягідці заховано зернятко, схоже на ма¬леньке серце. Прийшла й Калинка до свого улюбленця — і здивувалась. Звідки такі зернятка?<br>А кущ нахиляється до неї і шепоче:<br>— Це на згадку про твоє добре серце. А щоб люди тебе не забули, подаруй мені своє ім'я, Калинко.<br>Відтоді всі так і називають той кущ, ту рослину — калиною.<br>Галина Демченко Крислатий — розложистий.<br>Попідвіконню, тонюсіньке, звеселилося, стебельце, стрепенувся, улюбленця.<br><br>? Прочитай мовчки перші дві частини казки. Чому дівчинка вирішила посадити край шляху стебельце?<br>? Як віддячив кущ Калинці?<br>? Кому подякував подорожній? Прочитай.<br>? Чи бачив ти калину? Які в неї листочки, як вона цвіте?<br>? Поясни значення виділених висловів. Знайди і прочитай уривок казки, до якого вміще¬но малюнок.<br>? Продовж рядок слів: Калинка, калина ...<br><br>Загадки<br>* * *<br>У вінку зеленолистім, у червоному намисті видивляється у воду на свою хорошу вроду.<br>* * *<br>Зачаровує красою мати-Україна, наче в лузі червоніє пишная ... .<br>&nbsp;<br>Улюблені свята українського народу: Новий рік, Різдво, Великдень.<br>Про них складають вірші, оповідання, колядки, щедрівки, веснянки.<br><br>РІДНІ КРАЄВИДИ<br>А сьогодні — сніг. Вибігаєш надвір — чис¬то, біло і пахне снігом. Ти здивувався, що він може пахнути. Хай там яблука пахнуть, ромашки... А то — сніг... Дивишся на нього й чуєш його тонкйй-тонкущий запах. І так навкруг урочисто, тривожно, ніжно...<br><br>Працювала земля ціле літечко,<br>діткам хлібця приробила,<br>ще й золотую мережечку.<br>А сама перкалеву сорочку<br>наділа та й забіліла<br>на свято біле.<br><br>А свято те — Новий рік. Тобі доведеться пометикувати — як ялинку прибрати, яку прикрасу зробити, яку пісню заспівати.<br>Хоч би скільки було в тебе різних справ, забав і веселощів, однак ти не забудеш своїх крилатих друзів. Допоможеш їм у негоду, бо знаєш: вони стануть тобі в пригоді весною і влітку, сторицею віддячать тобі — своєю невтомною працею в гаї, саду, на городі, у лісі.<br>Одвеселйлися квіти,<br>одмолоділи дерева,<br>наліталися птахи,<br>наврожаїлась осінь.<br><br>Тепер сивий дід<br>підіймає стежку,<br>зачиняє браму —<br>замикає рік.<br>А коло брами<br>уже Новорічень стоїть.<br><br>Приходить до тебе Новорічень, і ти помчиш із ним на веселі різдвяні канікули, довіриш йому найцікавіші ігри, найтаємніші таємниці, найнесподіваніші відкриття...<br>Ти вирушатимеш знов і знов у мандрівку — до поля, до річки, до лісу. Але хоч би в яку ти виходив дорогу — близьку чи далеку,— скрізь знайди оте чарівне й неповторне, що заворо¬жує душу, зворушує своєю красою. Бо це твоя земля, твоя домівка. Твоя Україна.<br>Дмитро Чередниченко<br><br>Краєвиди — картини природи. Перкалева сорочка — сорочка з тонкої бавовняної тканини. Сторицею — у багато разів більше. Пометикувати — поміркувати.<br>&nbsp;<br>? Прочитай, як гарно написано про перший сніг. Чи пам'ятаєш ти свої враження від першого снігу?<br>? Прочитай, як трудилася влітку земля. А хто цей сивий дід, що зачиняє браму? Які нові слова трапились тобі у творі? Зверни увагу на виділені слова. Як ти розумієш побажання автора?<br>&nbsp;<br>ЗИМНЯ ПІСЕНЬКА<br>Зимонько-снігурочко,<br>наша білогрудочко,<br>не верти хвостом,<br>а труси тихесенько,<br>рівненько, гладесенько<br>срібненьким сніжком.<br><br>Ми повибігаємо,<br>снігу накачаємо<br>купу за садком;<br>бабу здоровенную,<br>уночі страшенную,<br>зліпимо гуртом.<br><br>Зробим очі чорнії,<br>рот і ніс червонії,—<br>буде, як мара.<br>&nbsp;<br>? Роз'єднай слова і читай далі.<br><br>День і ніч стоятиме, вовка проганятиме з нашого двора...<br>Гляне ясне сонечко<br>в весняне віконечко,<br>бабу припече;<br>&nbsp;<br>де й мороз той дінеться,<br>геть від баби кинеться,<br>з ляку утече!<br>Леонід Глібов<br>&nbsp;<br>Мара — страховище.<br>&nbsp;<br>? З яким проханням діти звертаються до зими? Прочитай.<br>? Про що свідчать вжиті у вірші пестливі слова зи-монько-снігурочко, білогрудочко? А як описано снігову бабу?<br>? Читаючи вірш, передай голосом радісний настрій дітей.<br><br>* * *<br>Сію, сію, посіваю,<br>з Новим роком вас вітаю!<br>Хай вам буде рік добрий,<br>а вік довгий!<br>Сійся, родися,<br>жито-пшениця!<br>На щастя-здоров'я,<br>на Новий рік.<br>Щоб вам у новому році було краще, ніж торік!<br><br>? А вивчи народну пісню напам'ять.<br><br>? Роз'єднай слова і прочитай загадку.<br>Зеленусукнюмає — ніколинезнімає. Єдинийразнарік вогнямизасіяє.<br>&nbsp;<br>Колядники<br>Колись давно в Україні колядників було дуже багато. Коли наставали Різдвяні свята, маленькі колядники, піймавши чарівним неводом найяснішу зірку і викувавши у чарівній кузні срібні дзвіночки, вирушали в далеку дорогу. Зірка світила їм, щоб колядники не заблукали, не збилися з путі, бо несли вони людям радісну звістку.<br><br>Невід — велика рибальська сітка.<br>&nbsp;<br>? Що ти знаєш про обряд колядування?<br>? Як маленькі колядники збиралися в далеку до рогу? В чому їм допомагала зірка? Що несли людям колядники? Прочитай.<br>? А як колядують у твоїй місцевості? Розкажи.<br>? Здогадайся! Прочитай вірш і встав замість зірочок слово.<br><br>* в повітрі мерехтить,<br>на ялинку * летить.<br>Сипле *, немов з мішка,—<br>&nbsp;з хати нас не випуска!<br><br><br>КОЛЯДКИ<br><br>Колядин, колядин, а я в батька один,<br>по колінця кожушок,<br>дайте, дядьку, п'ятачок.<br>А п'ятак недорогий,<br>дайте, тітко, ще й другий.<br>З Святим вечором!<br><br>* * *<br>Колядин, колядин, а я в батька один, у новенькім кожушку, винесіть пампушку. Будьте здорові!<br>* * *<br>Колядин, колядин, а я в батька один, коротенька курточка, дайте, бабцю, бубличка. З Святим вечором!<br>&nbsp;<br>ЩЕДРІВОЧКА ЩЕДРУВАЛА<br>Щедрівочка щедрувала, до віконця припадала: — Чи ти, тітко, наварила, чи ти, тітко, напекла? Неси мені до вікна.<br><br>? Роз'єднай слова і прочитай уривок з пісні.<br>Авнашоїненьки рученькибіленькі, кру гомсто лу ход е, вареничкиробе.<br><br>? Навчися весело, заклично читати колядки та щедрівку.<br>? Вивчи одну з них напам'ять. Заколядуй або защедруй своїм рідним, сусідам, друзям.<br><br><br>КРАШАНКИ І ПИСАНКИ<br>Є така приказка: «Дороге яєчко на Великдень». Саме до цього свята яєчка фарбують і розписують. Потім, як ти вже знаєш, їх святять у церкві й підносять своїм рідним, знайомим.<br>Такий дарунок є виявом симпатії і прихильності. А ще він означає, що всі образи, які мали місце протягом року, слід великодушно забути.<br>Хто посварився, на Великдень обов'язково миряться.<br>Освячену писанку з давніх-давен клали до першої купелі немовляти, щоб зростало на силі. Писанку приорювали в полі, щоб краще родило жито-пшениця. Клали під поріг стайні, щоб добре велося худобі. Зводячи нову хату, в кожнім кутку клали по писанці. Наші прадідусі й прабабусі вірили, що писанка охо¬роняє оселю від пожежі, блискавки та різних напастей.<br>За Олександром Менем<br><br>? До якого свята готують крашанки і писанки?&nbsp; Про які народні обряди, пов'язані з писанками, ти дізнався з тексту?<br><br>ГЕЙ, ВЕЛИКДЕНЬ!<br>З народного<br>Гей, Великдень! Гей, весна! Що несе мені вона: сонце, квіти і в додаток купу ціп'яток-курчаток.<br>Пташеняток у садку, зайченяток у ліску, на голівоньку — вінок, а у кошик — крашанок.<br><br>ПИСАНКА<br>Гарна писанка у мене, мабуть, кращої нема, мама тільки помагала, малювала ж я сама.<br>Змалювала дрібно квіти, вісім хрестиків малих, і дрібнюсіньку ялинку, й поясочок поміж них.<br>Хоч не зразу змалювала,— зіпсувала п'ять яєць,— та як шосте закінчила, тато мовив: «Молодець!»<br>Я ту писанку для себе, для зразочка залишу, а для мами і для тата дві ще кращі напишу.<br>Катерина Переліска<br><br>? Прочитай вірш мовчки. З чого видно, що дівчинка малює з особливою старанністю? Прочитай опис її писанки.<br>Яким рядкам вірша відповідає малюнок?<br>&nbsp;<br>ДЕ НАЙКРАЩЕ МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ<br>Де зелені хмари яворів заступили неба синій став, на стежині сонце я зустрів, привітав його і запитав:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Всі народи бачиш ти з висот, всі долини і гірські шпилі. Де найбільший на землі народ? Де найкраще місце на землі?<br>Сонце усміхнулося здаля:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Правда, все я бачу з висоти. Всі народи рівні, а земля там найкраща, де вродився ти.<br>Виростай, дитино, й пам'ятай — Батьківщина —<br>то найкращий край!<br>Дмитро Павличко<br>&nbsp;<br><br>? Прочитай, про що поет запитував сонце. Як ти зрозумів відповідь?<br>? Прочитай рядки, в яких висловлено головну думку вірша.<br>? У яких раніше прочитаних творах ідеться про любов до рідної землі?<br><br>? Роз'єднай слова і прочитай прислів'я.<br>Таземлямила,дематинародила. Всякапташкасвоєгніздознає.<br>&nbsp;<br>КАЛИНА<br>Майже у всіх народів є улюблені рослини-сймволи. У канадців — клен, у росіян — берізка, а в нас — верба і калина. Правду каже прислів'я: без верби і калини нема України.<br>З давніх-давен наш народ оспівував калину в піснях. Хто не знає відомої козацької пісні «Червона калина» часів Богдана Хмельницького! У цій пісні калина символізує дух боротьби за волю і щастя України.<br>Гей, у лузі червона калина,<br>гей, гей, похилилася...<br>А ми ж тую червону калину,<br>гей, гей, та піднімемо.<br>А ми ж свою славну Україну,<br>гей, гей, та розвеселимо...<br>Чи не тому так дбайливо охороняли й до¬глядали в народі калину? Наруга над нею вкривала людину ганьбою. Дітям, аби ті не ламали цвіту, казали: не ламайте калину, бо накличете мороз. Справді, калина цвіте насам¬кінець весни, коли вже відходять заморозки.<br>Василь Скуратівський<br><br>Символ — умовне позначення якогось предмета, поняття або явища.<br>Богдан Хмельницький — гетьман України, державний діяч і полководець.<br>&nbsp;<br>? Прочитай текст мовчки. Що нового ти дізнався? Чи відома тобі пісня «Червона калина»?<br><br>КАЛИНА<br>Посадіть калину<br>коло школи,<br>щоб на цілий білий світ<br>усміхнулась щиро доля!<br>Материнський ніжний цвіт...<br>А щоб цвіт її не стерся, не зів'янув в спориші, посадіте коло серця, щоб цвіла вона в душі.<br>Антоніна Листопад<br><br>? Поміркуйте разом! Чому наш народ оспівує калину? Які ви знаєте пісні, вірші про цю рослину? Розпитайте дорослих, як використовують калину в побуті.<br>? Чи уважно ти читав?&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>? З якого вірша ці рядки: Батьківщина — це труд і свято, Батьківщина — це мама й тато? Хто його автор?<br>Про яку колиску нам розповів Василь Сухо-млинський? Які ще твори цього автора ти читав?<br>? Хто князював у древньому Києві?<br>? У якому творі так сказано про рослину: у вінку зеленолистім, у червоному намисті?<br>? Де ти прочитав такі рядки: одвеселилися квіти, одмолоділи дерева, наліталися птахи, наврожаїлась осінь; зимонько-снігурочко, наша білогрудочко?<br>? Які колядки чи щедрівки ти вивчив напам'ять?
+
<br>Наша Батьківщина — Україна.<br>Це наша Вітчизна. Край, земля, країна, де з давніх-давен жили наші предки. А зараз живемо ми з вами.<br>Українці люблять свій край, свою родину, свою мову.<br><br>БАТЬКІВЩИНА<br>Знаєш ти, що таке Батьківщина?<br>&nbsp;Батьківщина — це ліс осінній,<br>це домівка твоя і школа,<br>&nbsp;і гаряче сонячне коло.<br>&nbsp;<br>Батьківщина - це труд і свято,<br>Батьківщина - це мама і тато,<br>це твої наищиріші друзі<br>і бджола у веснянім лузі.<br>Батьківщина — це рідна мова,<br>це дотримане чесне слово.<br>Анатолій Костецький<br>&nbsp;<br>? Прочитай&nbsp;&nbsp; вірш,&nbsp;&nbsp; виділяючи&nbsp;&nbsp; голосом&nbsp;&nbsp; слово Батьківщина. Зверни увагу на те, що вкладає поет у це слово в кожній строфі вірша.<br>? Підготуйся розказати, як ти розумієш, що таке Батьківщина.<br>? Вивчи вірш напам'ять.<br>&nbsp;<br>РІДНИЙ КРАЙ<br>У всіх людей одна святиня,<br>куди не глянь, де не спитай,<br>рідніша їм своя пустиня,<br>аніж земний в чужині рай.<br>Їм красить все їх рідний край.<br>Нема без кореня рослини,<br>а нас, людей, без батьківщини.<br>Микола Чернявський<br><br>Святиня — найбільша цінність.<br><br>? У яких слова вірша висловлено головну думку? Прочитай.<br>? Прочитай перші букви кожного рядка згори вниз. Яке слово вийшло? Зверни увагу: вірші, у яких з перших букв кожного рядка можна утворити слово, називають акровіршами.<br><br>ДІДОВА КОЛИСКА<br>Одного разу батько шукав щось на горищі. Знайшов стару дерев'яну колиску. Дивна така — помережана, різьбою прикрашена. Ще й буквами старовинними вирізано: «Мир і хліб».<br>— Це дідова колиска,— сказав батько. Він довго дивився на неї, а потім витер пил і заніс до хати.— Хай зберігається...<br>Я не знаю свого дідуся. Батько показав мені тільки його могилу на кладовищі...<br>&nbsp;Коли я чую слово Батьківщина, мені пригадується старовинна колиска. В ній лежав дідусь...<br>Батьківщина — це люди, які жили на нашій землі до нас. Вони орали землю й сіяли, раділи й плакали, співали пісні. Це наші предки.<br>Ми повинні знати минуле нашої Батьківщи¬ни. Хто забув про колиску, в якій лежав його дідусь, той не може бути справжнім патріотом.<br>А наша колиска — це наше рідне село, рідна хата, мати й батько. З рідної хати почи¬нається для мене Батьківщина.<br>Василь Сухомлинський<br><br>Патріот — той, хто любить свою країну.<br><br>? Прочитай, як письменник пояснює, що таке Батьківщина.<br>? Знайди і прочитай речення, де вжито слово колиска. Яке значення має це слово в різних реченнях?<br><br>ДРЕВНІЙ КИЇВ<br>Давній народ, який оселився над Дніпром, називався полянами. Жили поляни родинами і мали своїх князів. Були серед них три брати: одного звали Кий, другого — Щек, третього — Хорйв. І була в них сестра Либідь. Поселився Кий на одній горі. Щек — на другій, що тепер зветься Щекавйцею. А Хорив — на третій горі. Від нього вона називалася Хоривйцею. Збудували брати місто і на честь старшого брата назвали його Києвом. Навколо міста росли ліси, дрімучі бори. Водилися там різні звірі. А в місті жили люди працьовиті.<br>У багатьох походах побував Кий. А повернувся в своє місто на горах, тут і помер. І брати його Щек і Хорив, і сестра їхня Либідь тут поховані. Від Либіді стала й річка називатися Либіддю. Ця річка впадає і зараз у Дніпро.<br>Після смерті братів рід їхній довго князю¬вав у полян, у древньому місті Києві.<br>Наталя Забіла<br><br>? Як називався давній народ, що жив на берегах " Дніпра?<br>? Що ти знаєш про Київ?<br>? Про що ти дізнався з оповідання?<br>? Чи схожа ця розповідь на казку? Чим?<br>&nbsp;<br>Сучасний Київ, наша люба столиця,— місто каштанів. Про це мовиться у віршах і піснях.<br><br>ЗАЦВІЛИ КАШТАНИ<br>Зацвіли каштани у моєму місті, золотистим цвітом зарясніли в листі.<br>Цвіт такий хороший, аж вбирає очі, зацвіли каштани вчора опівночі.<br>А під ними ходять вулицею люди. Зацвіли каштани тут і там, усюди.<br>Холодку багато, пахощів багато. У моєму місті гарно, як на свято.<br>Марія Познанська<br>&nbsp;<br>Зарясніли — густо вкрилися цвітом. Вбирає очі — привертає увагу.<br><br>? У яку пору року змальовано Київ?<br>? Прочитай вірш, передаючи голосом замилування красою міста.<br>? Попрацюйте разом! Пригадайте пісні та вірші про Київ.<br>&nbsp;<br>Загадка<br>Хвалить його кожен, любить його кожен. І дня ми прожити без нього не можем.<br><br>Народні порівняння<br>Дівчина, як червона калина. Хліб, мов сонце. Мак, мов жар. Степ, як море.<br><br>КАЛИНКА<br>Казка<br>Колись давно-давно в одному селі жила привітна й ласкава дівчинка. Звали ту дівчинку Калинкою. Дуже вона любила квіти. Яких тільки квітів не росло у неї попідвіконню! їх вона попереносила з лісу. Видно, й рослинам була до вподоби ця маленька дівчинка, бо ще жоден кущик, жодне стебельце не зів'яло. Всі люди в селі любили Калинку за її добре та щире серце.<br>Навесні Калинка, як завжди, пішла в ліс. Нелегко було їй сюди добиратися. Довгий курний шлях пролягав од села до лісу. А обабіч ні деревця, ні кущика. «Дай,— думає Калинка,— посаджу тут щось, нехай росте». Так і зробила. Викопала в гущавині лісу тонюсіньке стебельце і посадила край шляху. А щоб прийнялося воно, Калинка аж від своєї хати з криниці воду носила та поливала.<br>Звеселилося стебельце. Росло воно в гущавині, ніколи не бачило ясного сонечка і водиці не пило доволі. А тут, на привіллі, швидко розрослося у великий крислатий кущ.<br>Іде якось шляхом подорожній. Стомився, піт витирає. Бачить — рясний кущ. Підійшов ближче. Під кущем трава зеленіє. Польові квіти привітно голівками кивають. Пташечки між віттям радісно щебечуть. Ну як ти не ся¬деш тут перепочити?<br>Усміхнувся весело подорожній і сказав:<br>— Спасибі тим роботящим рукам, що цей кущ посадили, і тому доброму серцю, що його викохало!<br>Тут увесь кущ од сну стрепенувся.<br>Гіллячки напружились, листячко поширшало. Гульк — і враз укрився білим-білим цві¬том.<br>Дивиться перехожий — що ж воно далі буде? Обсипавсь цвіт, замість нього ягоди черво¬ні, як намистини, виблискують. І дивно — в кожній ягідці заховано зернятко, схоже на ма¬леньке серце. Прийшла й Калинка до свого улюбленця — і здивувалась. Звідки такі зернятка?<br>А кущ нахиляється до неї і шепоче:<br>— Це на згадку про твоє добре серце. А щоб люди тебе не забули, подаруй мені своє ім'я, Калинко.<br>Відтоді всі так і називають той кущ, ту рослину — калиною.<br>Галина Демченко Крислатий — розложистий.<br>Попідвіконню, тонюсіньке, звеселилося, стебельце, стрепенувся, улюбленця.<br><br>? Прочитай мовчки перші дві частини казки. Чому дівчинка вирішила посадити край шляху стебельце?<br>? Як віддячив кущ Калинці?<br>? Кому подякував подорожній? Прочитай.<br>? Чи бачив ти калину? Які в неї листочки, як вона цвіте?<br>? Поясни значення виділених висловів. Знайди і прочитай уривок казки, до якого вміще¬но малюнок.<br>? Продовж рядок слів: Калинка, калина ...<br><br>Загадки<br>* * *<br>У вінку зеленолистім, у червоному намисті видивляється у воду на свою хорошу вроду.<br>* * *<br>Зачаровує красою мати-Україна, наче в лузі червоніє пишная ... .<br>&nbsp;<br>Улюблені свята українського народу: Новий рік, Різдво, Великдень.<br>Про них складають вірші, оповідання, колядки, щедрівки, веснянки.<br><br>РІДНІ КРАЄВИДИ<br>А сьогодні — сніг. Вибігаєш надвір — чис¬то, біло і пахне снігом. Ти здивувався, що він може пахнути. Хай там яблука пахнуть, ромашки... А то — сніг... Дивишся на нього й чуєш його тонкйй-тонкущий запах. І так навкруг урочисто, тривожно, ніжно...<br><br>Працювала земля ціле літечко,<br>діткам хлібця приробила,<br>ще й золотую мережечку.<br>А сама перкалеву сорочку<br>наділа та й забіліла<br>на свято біле.<br><br>А свято те — Новий рік. Тобі доведеться пометикувати — як ялинку прибрати, яку прикрасу зробити, яку пісню заспівати.<br>Хоч би скільки було в тебе різних справ, забав і веселощів, однак ти не забудеш своїх крилатих друзів. Допоможеш їм у негоду, бо знаєш: вони стануть тобі в пригоді весною і влітку, сторицею віддячать тобі — своєю невтомною працею в гаї, саду, на городі, у лісі.<br>Одвеселйлися квіти,<br>одмолоділи дерева,<br>наліталися птахи,<br>наврожаїлась осінь.<br><br>Тепер сивий дід<br>підіймає стежку,<br>зачиняє браму —<br>замикає рік.<br>А коло брами<br>уже Новорічень стоїть.<br><br>Приходить до тебе Новорічень, і ти помчиш із ним на веселі різдвяні канікули, довіриш йому найцікавіші ігри, найтаємніші таємниці, найнесподіваніші відкриття...<br>Ти вирушатимеш знов і знов у мандрівку — до поля, до річки, до лісу. Але хоч би в яку ти виходив дорогу — близьку чи далеку,— скрізь знайди оте чарівне й неповторне, що заворо¬жує душу, зворушує своєю красою. Бо це твоя земля, твоя домівка. Твоя Україна.<br>Дмитро Чередниченко<br><br>Краєвиди — картини природи. Перкалева сорочка — сорочка з тонкої бавовняної тканини. Сторицею — у багато разів більше. Пометикувати — поміркувати.<br>&nbsp;<br>? Прочитай, як гарно написано про перший сніг. Чи пам'ятаєш ти свої враження від першого снігу?<br>? Прочитай, як трудилася влітку земля. А хто цей сивий дід, що зачиняє браму? Які нові слова трапились тобі у творі? Зверни увагу на виділені слова. Як ти розумієш побажання автора?<br>&nbsp;<br>ЗИМНЯ ПІСЕНЬКА<br>Зимонько-снігурочко,<br>наша білогрудочко,<br>не верти хвостом,<br>а труси тихесенько,<br>рівненько, гладесенько<br>срібненьким сніжком.<br><br>Ми повибігаємо,<br>снігу накачаємо<br>купу за садком;<br>бабу здоровенную,<br>уночі страшенную,<br>зліпимо гуртом.<br><br>Зробим очі чорнії,<br>рот і ніс червонії,—<br>буде, як мара.<br>&nbsp;<br>? Роз'єднай слова і читай далі.<br><br>День і ніч стоятиме, вовка проганятиме з нашого двора...<br>Гляне ясне сонечко<br>в весняне віконечко,<br>бабу припече;<br>&nbsp;<br>де й мороз той дінеться,<br>геть від баби кинеться,<br>з ляку утече!<br>Леонід Глібов<br>&nbsp;<br>Мара — страховище.<br>&nbsp;<br>? З яким проханням діти звертаються до зими? Прочитай.<br>? Про що свідчать вжиті у вірші пестливі слова зи-монько-снігурочко, білогрудочко? А як описано снігову бабу?<br>? Читаючи вірш, передай голосом радісний настрій дітей.<br><br>* * *<br>Сію, сію, посіваю,<br>з Новим роком вас вітаю!<br>Хай вам буде рік добрий,<br>а вік довгий!<br>Сійся, родися,<br>жито-пшениця!<br>На щастя-здоров'я,<br>на Новий рік.<br>Щоб вам у новому році було краще, ніж торік!<br><br>? А вивчи народну пісню напам'ять.<br><br>? Роз'єднай слова і прочитай загадку.<br>Зеленусукнюмає — ніколинезнімає. Єдинийразнарік вогнямизасіяє.<br>&nbsp;<br>Колядники<br>Колись давно в Україні колядників було дуже багато. Коли наставали Різдвяні свята, маленькі колядники, піймавши чарівним неводом найяснішу зірку і викувавши у чарівній кузні срібні дзвіночки, вирушали в далеку дорогу. Зірка світила їм, щоб колядники не заблукали, не збилися з путі, бо несли вони людям радісну звістку.<br><br>Невід — велика рибальська сітка.<br>&nbsp;<br>? Що ти знаєш про обряд колядування?<br>? Як маленькі колядники збиралися в далеку до рогу? В чому їм допомагала зірка? Що несли людям колядники? Прочитай.<br>? А як колядують у твоїй місцевості? Розкажи.<br>? Здогадайся! Прочитай вірш і встав замість зірочок слово.<br><br>* в повітрі мерехтить,<br>на ялинку * летить.<br>Сипле *, немов з мішка,—<br>&nbsp;з хати нас не випуска!<br><br><br>КОЛЯДКИ<br><br>Колядин, колядин, а я в батька один,<br>по колінця кожушок,<br>дайте, дядьку, п'ятачок.<br>А п'ятак недорогий,<br>дайте, тітко, ще й другий.<br>З Святим вечором!<br><br>* * *<br>Колядин, колядин, а я в батька один, у новенькім кожушку, винесіть пампушку. Будьте здорові!<br>* * *<br>Колядин, колядин, а я в батька один, коротенька курточка, дайте, бабцю, бубличка. З Святим вечором!<br>&nbsp;<br>ЩЕДРІВОЧКА ЩЕДРУВАЛА<br>Щедрівочка щедрувала, до віконця припадала: — Чи ти, тітко, наварила, чи ти, тітко, напекла? Неси мені до вікна.<br><br>? Роз'єднай слова і прочитай уривок з пісні.<br>Авнашоїненьки рученькибіленькі, кру гомсто лу ход е, вареничкиробе.<br><br>? Навчися весело, заклично читати колядки та щедрівку.<br>? Вивчи одну з них напам'ять. Заколядуй або защедруй своїм рідним, сусідам, друзям.<br><br><br>КРАШАНКИ І ПИСАНКИ<br>Є така приказка: «Дороге яєчко на Великдень». Саме до цього свята яєчка фарбують і розписують. Потім, як ти вже знаєш, їх святять у церкві й підносять своїм рідним, знайомим.<br>Такий дарунок є виявом симпатії і прихильності. А ще він означає, що всі образи, які мали місце протягом року, слід великодушно забути.<br>Хто посварився, на Великдень обов'язково миряться.<br>Освячену писанку з давніх-давен клали до першої купелі немовляти, щоб зростало на силі. Писанку приорювали в полі, щоб краще родило жито-пшениця. Клали під поріг стайні, щоб добре велося худобі. Зводячи нову хату, в кожнім кутку клали по писанці. Наші прадідусі й прабабусі вірили, що писанка охо¬роняє оселю від пожежі, блискавки та різних напастей.<br>За Олександром Менем<br><br>? До якого свята готують крашанки і писанки?&nbsp; Про які народні обряди, пов'язані з писанками, ти дізнався з тексту?<br><br>ГЕЙ, ВЕЛИКДЕНЬ!<br>З народного<br>Гей, Великдень! Гей, весна! Що несе мені вона: сонце, квіти і в додаток купу ціп'яток-курчаток.<br>Пташеняток у садку, зайченяток у ліску, на голівоньку — вінок, а у кошик — крашанок.<br><br>ПИСАНКА<br>Гарна писанка у мене, мабуть, кращої нема, мама тільки помагала, малювала ж я сама.<br>Змалювала дрібно квіти, вісім хрестиків малих, і дрібнюсіньку ялинку, й поясочок поміж них.<br>Хоч не зразу змалювала,— зіпсувала п'ять яєць,— та як шосте закінчила, тато мовив: «Молодець!»<br>Я ту писанку для себе, для зразочка залишу, а для мами і для тата дві ще кращі напишу.<br>Катерина Переліска<br><br>? Прочитай вірш мовчки. З чого видно, що дівчинка малює з особливою старанністю? Прочитай опис її писанки.<br>Яким рядкам вірша відповідає малюнок?<br>&nbsp;<br>ДЕ НАЙКРАЩЕ МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ<br>Де зелені хмари яворів заступили неба синій став, на стежині сонце я зустрів, привітав його і запитав:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Всі народи бачиш ти з висот, всі долини і гірські шпилі. Де найбільший на землі народ? Де найкраще місце на землі?<br>Сонце усміхнулося здаля:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Правда, все я бачу з висоти. Всі народи рівні, а земля там найкраща, де вродився ти.<br>Виростай, дитино, й пам'ятай — Батьківщина —<br>то найкращий край!<br>Дмитро Павличко<br>&nbsp;<br><br>? Прочитай, про що поет запитував сонце. Як ти зрозумів відповідь?<br>? Прочитай рядки, в яких висловлено головну думку вірша.<br>? У яких раніше прочитаних творах ідеться про любов до рідної землі?<br><br>? Роз'єднай слова і прочитай прислів'я.<br>Таземлямила,дематинародила. Всякапташкасвоєгніздознає.<br>&nbsp;<br>КАЛИНА<br>Майже у всіх народів є улюблені рослини-сймволи. У канадців — клен, у росіян — берізка, а в нас — верба і калина. Правду каже прислів'я: без верби і калини нема України.<br>З давніх-давен наш народ оспівував калину в піснях. Хто не знає відомої козацької пісні «Червона калина» часів Богдана Хмельницького! У цій пісні калина символізує дух боротьби за волю і щастя України.<br>Гей, у лузі червона калина,<br>гей, гей, похилилася...<br>А ми ж тую червону калину,<br>гей, гей, та піднімемо.<br>А ми ж свою славну Україну,<br>гей, гей, та розвеселимо...<br>Чи не тому так дбайливо охороняли й до¬глядали в народі калину? Наруга над нею вкривала людину ганьбою. Дітям, аби ті не ламали цвіту, казали: не ламайте калину, бо накличете мороз. Справді, калина цвіте насам¬кінець весни, коли вже відходять заморозки.<br>Василь Скуратівський<br><br>Символ — умовне позначення якогось предмета, поняття або явища.<br>Богдан Хмельницький — гетьман України, державний діяч і полководець.<br>&nbsp;<br>? Прочитай текст мовчки. Що нового ти дізнався? Чи відома тобі пісня «Червона калина»?<br><br>КАЛИНА<br>Посадіть калину<br>коло школи,<br>щоб на цілий білий світ<br>усміхнулась щиро доля!<br>Материнський ніжний цвіт...<br>А щоб цвіт її не стерся, не зів'янув в спориші, посадіте коло серця, щоб цвіла вона в душі.<br>Антоніна Листопад<br><br>? Поміркуйте разом! Чому наш народ оспівує калину? Які ви знаєте пісні, вірші про цю рослину? Розпитайте дорослих, як використовують калину в побуті.<br>? Чи уважно ти читав?&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>? З якого вірша ці рядки: Батьківщина — це труд і свято, Батьківщина — це мама й тато? Хто його автор?<br>Про яку колиску нам розповів Василь Сухо-млинський? Які ще твори цього автора ти читав?<br>? Хто князював у древньому Києві?<br>? У якому творі так сказано про рослину: у вінку зеленолистім, у червоному намисті?<br>? Де ти прочитав такі рядки: одвеселилися квіти, одмолоділи дерева, наліталися птахи, наврожаїлась осінь; зимонько-снігурочко, наша білогрудочко?<br>? Які колядки чи щедрівки ти вивчив напам'ять?
<br>  
<br>  

Версия 13:22, 22 июня 2009


Наша Батьківщина — Україна.
Це наша Вітчизна. Край, земля, країна, де з давніх-давен жили наші предки. А зараз живемо ми з вами.
Українці люблять свій край, свою родину, свою мову.

БАТЬКІВЩИНА
Знаєш ти, що таке Батьківщина?
 Батьківщина — це ліс осінній,
це домівка твоя і школа,
 і гаряче сонячне коло.
 
Батьківщина - це труд і свято,
Батьківщина - це мама і тато,
це твої наищиріші друзі
і бджола у веснянім лузі.
Батьківщина — це рідна мова,
це дотримане чесне слово.
Анатолій Костецький
 
? Прочитай   вірш,   виділяючи   голосом   слово Батьківщина. Зверни увагу на те, що вкладає поет у це слово в кожній строфі вірша.
? Підготуйся розказати, як ти розумієш, що таке Батьківщина.
? Вивчи вірш напам'ять.
 
РІДНИЙ КРАЙ
У всіх людей одна святиня,
куди не глянь, де не спитай,
рідніша їм своя пустиня,
аніж земний в чужині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
а нас, людей, без батьківщини.
Микола Чернявський

Святиня — найбільша цінність.

? У яких слова вірша висловлено головну думку? Прочитай.
? Прочитай перші букви кожного рядка згори вниз. Яке слово вийшло? Зверни увагу: вірші, у яких з перших букв кожного рядка можна утворити слово, називають акровіршами.

ДІДОВА КОЛИСКА
Одного разу батько шукав щось на горищі. Знайшов стару дерев'яну колиску. Дивна така — помережана, різьбою прикрашена. Ще й буквами старовинними вирізано: «Мир і хліб».
— Це дідова колиска,— сказав батько. Він довго дивився на неї, а потім витер пил і заніс до хати.— Хай зберігається...
Я не знаю свого дідуся. Батько показав мені тільки його могилу на кладовищі...
 Коли я чую слово Батьківщина, мені пригадується старовинна колиска. В ній лежав дідусь...
Батьківщина — це люди, які жили на нашій землі до нас. Вони орали землю й сіяли, раділи й плакали, співали пісні. Це наші предки.
Ми повинні знати минуле нашої Батьківщи¬ни. Хто забув про колиску, в якій лежав його дідусь, той не може бути справжнім патріотом.
А наша колиска — це наше рідне село, рідна хата, мати й батько. З рідної хати почи¬нається для мене Батьківщина.
Василь Сухомлинський

Патріот — той, хто любить свою країну.

? Прочитай, як письменник пояснює, що таке Батьківщина.
? Знайди і прочитай речення, де вжито слово колиска. Яке значення має це слово в різних реченнях?

ДРЕВНІЙ КИЇВ
Давній народ, який оселився над Дніпром, називався полянами. Жили поляни родинами і мали своїх князів. Були серед них три брати: одного звали Кий, другого — Щек, третього — Хорйв. І була в них сестра Либідь. Поселився Кий на одній горі. Щек — на другій, що тепер зветься Щекавйцею. А Хорив — на третій горі. Від нього вона називалася Хоривйцею. Збудували брати місто і на честь старшого брата назвали його Києвом. Навколо міста росли ліси, дрімучі бори. Водилися там різні звірі. А в місті жили люди працьовиті.
У багатьох походах побував Кий. А повернувся в своє місто на горах, тут і помер. І брати його Щек і Хорив, і сестра їхня Либідь тут поховані. Від Либіді стала й річка називатися Либіддю. Ця річка впадає і зараз у Дніпро.
Після смерті братів рід їхній довго князю¬вав у полян, у древньому місті Києві.
Наталя Забіла

? Як називався давній народ, що жив на берегах " Дніпра?
? Що ти знаєш про Київ?
? Про що ти дізнався з оповідання?
? Чи схожа ця розповідь на казку? Чим?
 
Сучасний Київ, наша люба столиця,— місто каштанів. Про це мовиться у віршах і піснях.

ЗАЦВІЛИ КАШТАНИ
Зацвіли каштани у моєму місті, золотистим цвітом зарясніли в листі.
Цвіт такий хороший, аж вбирає очі, зацвіли каштани вчора опівночі.
А під ними ходять вулицею люди. Зацвіли каштани тут і там, усюди.
Холодку багато, пахощів багато. У моєму місті гарно, як на свято.
Марія Познанська
 
Зарясніли — густо вкрилися цвітом. Вбирає очі — привертає увагу.

? У яку пору року змальовано Київ?
? Прочитай вірш, передаючи голосом замилування красою міста.
? Попрацюйте разом! Пригадайте пісні та вірші про Київ.
 
Загадка
Хвалить його кожен, любить його кожен. І дня ми прожити без нього не можем.

Народні порівняння
Дівчина, як червона калина. Хліб, мов сонце. Мак, мов жар. Степ, як море.

КАЛИНКА
Казка
Колись давно-давно в одному селі жила привітна й ласкава дівчинка. Звали ту дівчинку Калинкою. Дуже вона любила квіти. Яких тільки квітів не росло у неї попідвіконню! їх вона попереносила з лісу. Видно, й рослинам була до вподоби ця маленька дівчинка, бо ще жоден кущик, жодне стебельце не зів'яло. Всі люди в селі любили Калинку за її добре та щире серце.
Навесні Калинка, як завжди, пішла в ліс. Нелегко було їй сюди добиратися. Довгий курний шлях пролягав од села до лісу. А обабіч ні деревця, ні кущика. «Дай,— думає Калинка,— посаджу тут щось, нехай росте». Так і зробила. Викопала в гущавині лісу тонюсіньке стебельце і посадила край шляху. А щоб прийнялося воно, Калинка аж від своєї хати з криниці воду носила та поливала.
Звеселилося стебельце. Росло воно в гущавині, ніколи не бачило ясного сонечка і водиці не пило доволі. А тут, на привіллі, швидко розрослося у великий крислатий кущ.
Іде якось шляхом подорожній. Стомився, піт витирає. Бачить — рясний кущ. Підійшов ближче. Під кущем трава зеленіє. Польові квіти привітно голівками кивають. Пташечки між віттям радісно щебечуть. Ну як ти не ся¬деш тут перепочити?
Усміхнувся весело подорожній і сказав:
— Спасибі тим роботящим рукам, що цей кущ посадили, і тому доброму серцю, що його викохало!
Тут увесь кущ од сну стрепенувся.
Гіллячки напружились, листячко поширшало. Гульк — і враз укрився білим-білим цві¬том.
Дивиться перехожий — що ж воно далі буде? Обсипавсь цвіт, замість нього ягоди черво¬ні, як намистини, виблискують. І дивно — в кожній ягідці заховано зернятко, схоже на ма¬леньке серце. Прийшла й Калинка до свого улюбленця — і здивувалась. Звідки такі зернятка?
А кущ нахиляється до неї і шепоче:
— Це на згадку про твоє добре серце. А щоб люди тебе не забули, подаруй мені своє ім'я, Калинко.
Відтоді всі так і називають той кущ, ту рослину — калиною.
Галина Демченко Крислатий — розложистий.
Попідвіконню, тонюсіньке, звеселилося, стебельце, стрепенувся, улюбленця.

? Прочитай мовчки перші дві частини казки. Чому дівчинка вирішила посадити край шляху стебельце?
? Як віддячив кущ Калинці?
? Кому подякував подорожній? Прочитай.
? Чи бачив ти калину? Які в неї листочки, як вона цвіте?
? Поясни значення виділених висловів. Знайди і прочитай уривок казки, до якого вміще¬но малюнок.
? Продовж рядок слів: Калинка, калина ...

Загадки
* * *
У вінку зеленолистім, у червоному намисті видивляється у воду на свою хорошу вроду.
* * *
Зачаровує красою мати-Україна, наче в лузі червоніє пишная ... .
 
Улюблені свята українського народу: Новий рік, Різдво, Великдень.
Про них складають вірші, оповідання, колядки, щедрівки, веснянки.

РІДНІ КРАЄВИДИ
А сьогодні — сніг. Вибігаєш надвір — чис¬то, біло і пахне снігом. Ти здивувався, що він може пахнути. Хай там яблука пахнуть, ромашки... А то — сніг... Дивишся на нього й чуєш його тонкйй-тонкущий запах. І так навкруг урочисто, тривожно, ніжно...

Працювала земля ціле літечко,
діткам хлібця приробила,
ще й золотую мережечку.
А сама перкалеву сорочку
наділа та й забіліла
на свято біле.

А свято те — Новий рік. Тобі доведеться пометикувати — як ялинку прибрати, яку прикрасу зробити, яку пісню заспівати.
Хоч би скільки було в тебе різних справ, забав і веселощів, однак ти не забудеш своїх крилатих друзів. Допоможеш їм у негоду, бо знаєш: вони стануть тобі в пригоді весною і влітку, сторицею віддячать тобі — своєю невтомною працею в гаї, саду, на городі, у лісі.
Одвеселйлися квіти,
одмолоділи дерева,
наліталися птахи,
наврожаїлась осінь.

Тепер сивий дід
підіймає стежку,
зачиняє браму —
замикає рік.
А коло брами
уже Новорічень стоїть.

Приходить до тебе Новорічень, і ти помчиш із ним на веселі різдвяні канікули, довіриш йому найцікавіші ігри, найтаємніші таємниці, найнесподіваніші відкриття...
Ти вирушатимеш знов і знов у мандрівку — до поля, до річки, до лісу. Але хоч би в яку ти виходив дорогу — близьку чи далеку,— скрізь знайди оте чарівне й неповторне, що заворо¬жує душу, зворушує своєю красою. Бо це твоя земля, твоя домівка. Твоя Україна.
Дмитро Чередниченко

Краєвиди — картини природи. Перкалева сорочка — сорочка з тонкої бавовняної тканини. Сторицею — у багато разів більше. Пометикувати — поміркувати.
 
? Прочитай, як гарно написано про перший сніг. Чи пам'ятаєш ти свої враження від першого снігу?
? Прочитай, як трудилася влітку земля. А хто цей сивий дід, що зачиняє браму? Які нові слова трапились тобі у творі? Зверни увагу на виділені слова. Як ти розумієш побажання автора?
 
ЗИМНЯ ПІСЕНЬКА
Зимонько-снігурочко,
наша білогрудочко,
не верти хвостом,
а труси тихесенько,
рівненько, гладесенько
срібненьким сніжком.

Ми повибігаємо,
снігу накачаємо
купу за садком;
бабу здоровенную,
уночі страшенную,
зліпимо гуртом.

Зробим очі чорнії,
рот і ніс червонії,—
буде, як мара.
 
? Роз'єднай слова і читай далі.

День і ніч стоятиме, вовка проганятиме з нашого двора...
Гляне ясне сонечко
в весняне віконечко,
бабу припече;
 
де й мороз той дінеться,
геть від баби кинеться,
з ляку утече!
Леонід Глібов
 
Мара — страховище.
 
? З яким проханням діти звертаються до зими? Прочитай.
? Про що свідчать вжиті у вірші пестливі слова зи-монько-снігурочко, білогрудочко? А як описано снігову бабу?
? Читаючи вірш, передай голосом радісний настрій дітей.

* * *
Сію, сію, посіваю,
з Новим роком вас вітаю!
Хай вам буде рік добрий,
а вік довгий!
Сійся, родися,
жито-пшениця!
На щастя-здоров'я,
на Новий рік.
Щоб вам у новому році було краще, ніж торік!

? А вивчи народну пісню напам'ять.

? Роз'єднай слова і прочитай загадку.
Зеленусукнюмає — ніколинезнімає. Єдинийразнарік вогнямизасіяє.
 
Колядники
Колись давно в Україні колядників було дуже багато. Коли наставали Різдвяні свята, маленькі колядники, піймавши чарівним неводом найяснішу зірку і викувавши у чарівній кузні срібні дзвіночки, вирушали в далеку дорогу. Зірка світила їм, щоб колядники не заблукали, не збилися з путі, бо несли вони людям радісну звістку.

Невід — велика рибальська сітка.
 
? Що ти знаєш про обряд колядування?
? Як маленькі колядники збиралися в далеку до рогу? В чому їм допомагала зірка? Що несли людям колядники? Прочитай.
? А як колядують у твоїй місцевості? Розкажи.
? Здогадайся! Прочитай вірш і встав замість зірочок слово.

* в повітрі мерехтить,
на ялинку * летить.
Сипле *, немов з мішка,—
 з хати нас не випуска!


КОЛЯДКИ

Колядин, колядин, а я в батька один,
по колінця кожушок,
дайте, дядьку, п'ятачок.
А п'ятак недорогий,
дайте, тітко, ще й другий.
З Святим вечором!

* * *
Колядин, колядин, а я в батька один, у новенькім кожушку, винесіть пампушку. Будьте здорові!
* * *
Колядин, колядин, а я в батька один, коротенька курточка, дайте, бабцю, бубличка. З Святим вечором!
 
ЩЕДРІВОЧКА ЩЕДРУВАЛА
Щедрівочка щедрувала, до віконця припадала: — Чи ти, тітко, наварила, чи ти, тітко, напекла? Неси мені до вікна.

? Роз'єднай слова і прочитай уривок з пісні.
Авнашоїненьки рученькибіленькі, кру гомсто лу ход е, вареничкиробе.

? Навчися весело, заклично читати колядки та щедрівку.
? Вивчи одну з них напам'ять. Заколядуй або защедруй своїм рідним, сусідам, друзям.


КРАШАНКИ І ПИСАНКИ
Є така приказка: «Дороге яєчко на Великдень». Саме до цього свята яєчка фарбують і розписують. Потім, як ти вже знаєш, їх святять у церкві й підносять своїм рідним, знайомим.
Такий дарунок є виявом симпатії і прихильності. А ще він означає, що всі образи, які мали місце протягом року, слід великодушно забути.
Хто посварився, на Великдень обов'язково миряться.
Освячену писанку з давніх-давен клали до першої купелі немовляти, щоб зростало на силі. Писанку приорювали в полі, щоб краще родило жито-пшениця. Клали під поріг стайні, щоб добре велося худобі. Зводячи нову хату, в кожнім кутку клали по писанці. Наші прадідусі й прабабусі вірили, що писанка охо¬роняє оселю від пожежі, блискавки та різних напастей.
За Олександром Менем

? До якого свята готують крашанки і писанки?  Про які народні обряди, пов'язані з писанками, ти дізнався з тексту?

ГЕЙ, ВЕЛИКДЕНЬ!
З народного
Гей, Великдень! Гей, весна! Що несе мені вона: сонце, квіти і в додаток купу ціп'яток-курчаток.
Пташеняток у садку, зайченяток у ліску, на голівоньку — вінок, а у кошик — крашанок.

ПИСАНКА
Гарна писанка у мене, мабуть, кращої нема, мама тільки помагала, малювала ж я сама.
Змалювала дрібно квіти, вісім хрестиків малих, і дрібнюсіньку ялинку, й поясочок поміж них.
Хоч не зразу змалювала,— зіпсувала п'ять яєць,— та як шосте закінчила, тато мовив: «Молодець!»
Я ту писанку для себе, для зразочка залишу, а для мами і для тата дві ще кращі напишу.
Катерина Переліска

? Прочитай вірш мовчки. З чого видно, що дівчинка малює з особливою старанністю? Прочитай опис її писанки.
Яким рядкам вірша відповідає малюнок?
 
ДЕ НАЙКРАЩЕ МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ
Де зелені хмари яворів заступили неба синій став, на стежині сонце я зустрів, привітав його і запитав:
—    Всі народи бачиш ти з висот, всі долини і гірські шпилі. Де найбільший на землі народ? Де найкраще місце на землі?
Сонце усміхнулося здаля:
—    Правда, все я бачу з висоти. Всі народи рівні, а земля там найкраща, де вродився ти.
Виростай, дитино, й пам'ятай — Батьківщина —
то найкращий край!
Дмитро Павличко
 

? Прочитай, про що поет запитував сонце. Як ти зрозумів відповідь?
? Прочитай рядки, в яких висловлено головну думку вірша.
? У яких раніше прочитаних творах ідеться про любов до рідної землі?

? Роз'єднай слова і прочитай прислів'я.
Таземлямила,дематинародила. Всякапташкасвоєгніздознає.
 
КАЛИНА
Майже у всіх народів є улюблені рослини-сймволи. У канадців — клен, у росіян — берізка, а в нас — верба і калина. Правду каже прислів'я: без верби і калини нема України.
З давніх-давен наш народ оспівував калину в піснях. Хто не знає відомої козацької пісні «Червона калина» часів Богдана Хмельницького! У цій пісні калина символізує дух боротьби за волю і щастя України.
Гей, у лузі червона калина,
гей, гей, похилилася...
А ми ж тую червону калину,
гей, гей, та піднімемо.
А ми ж свою славну Україну,
гей, гей, та розвеселимо...
Чи не тому так дбайливо охороняли й до¬глядали в народі калину? Наруга над нею вкривала людину ганьбою. Дітям, аби ті не ламали цвіту, казали: не ламайте калину, бо накличете мороз. Справді, калина цвіте насам¬кінець весни, коли вже відходять заморозки.
Василь Скуратівський

Символ — умовне позначення якогось предмета, поняття або явища.
Богдан Хмельницький — гетьман України, державний діяч і полководець.
 
? Прочитай текст мовчки. Що нового ти дізнався? Чи відома тобі пісня «Червона калина»?

КАЛИНА
Посадіть калину
коло школи,
щоб на цілий білий світ
усміхнулась щиро доля!
Материнський ніжний цвіт...
А щоб цвіт її не стерся, не зів'янув в спориші, посадіте коло серця, щоб цвіла вона в душі.
Антоніна Листопад

? Поміркуйте разом! Чому наш народ оспівує калину? Які ви знаєте пісні, вірші про цю рослину? Розпитайте дорослих, як використовують калину в побуті.
? Чи уважно ти читав?          
? З якого вірша ці рядки: Батьківщина — це труд і свято, Батьківщина — це мама й тато? Хто його автор?
Про яку колиску нам розповів Василь Сухо-млинський? Які ще твори цього автора ти читав?
? Хто князював у древньому Києві?
? У якому творі так сказано про рослину: у вінку зеленолистім, у червоному намисті?
? Де ти прочитав такі рядки: одвеселилися квіти, одмолоділи дерева, наліталися птахи, наврожаїлась осінь; зимонько-снігурочко, наша білогрудочко?
? Які колядки чи щедрівки ти вивчив напам'ять?


• акселеративні методи на уроці                        • національні особливості
• виділити головне в уроці - опорний каркас            • нічого собі уроки               
• відеокліпи                                           • нова система освіти
• вправи на пошук інформації                           • підручники основні допоміжні
• гумор, притчі, приколи, приказки, цитати             • презентація уроку
• додаткові доповнення                                 • реферати    
• домашнє завдання                                     • речовки та вікторизми       
• задачі та вправи (рішення та відповіді)              • риторичні питання від учнів
• закриті вправи (тільки для використання вчителями)   • рівень складності звичайний І
• знайди інформацію сам                                • рівень складності високий ІІ
• ідеальні уроки                                       • рівень складності олімпійський III
• ілюстрації, графіки, таблиці                         • самоперевірка
• інтерактивні технології                              • система оцінювання
• календарний план на рік                              • скласти пазл з різних частин інформації
• кейси та практикуми                                  • словник термінів
• комікси                                              • статті
• коментарі та обговорення                             • тематичні свята                         
• конспект уроку                                       • тести
• методичні рекомендації                               • шпаргалка     
• навчальні програми                                   • що ще не відомо, не відкрито вченими