<metakeywords>Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Географія, 7 клас, Тема 6, Тихий океан, найбільший океан Землі.</metakeywords>
+
'''Полужирное начертание'''<metakeywords>Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Географія, 7 клас, Тема 6, Тихий океан, найбільший океан Землі.</metakeywords>
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Географія|Географія]]>>[[Географія 7 клас. Повні уроки|Географія 7 клас. Повні уроки]]>> Географія: Тихий океан – найбільший океан Землі.Повні уроки'''
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Географія|Географія]]>>[[Географія 7 клас. Повні уроки|Географія 7 клас. Повні уроки]]>> Географія: Тихий океан – найбільший океан Землі.Повні уроки'''
<br>
<br>
+
'''Тихий океан – найбільший океан Землі'''
-
== Тема ==
+
<h2>Мета</h2>
-
*'''6. Тихий океан – найбільший океан Землі.'''<br>
+
Познайомитися школярів із найбільшим океаном на Землі - Тихим океаном.
-
<br>
+
<h2>План</h2>
-
== Мета ==
+
1. Загальні відомості про Тихий океан.<br>
+
2. Клімат Тихого океану.<br>
+
3. Рельєф дна Тихого океану.<br>
+
4. Рослинний та тваринний світ Тихого океану.<br>
-
*ознайомитися із Тихим океаном – найбільним океаном Землі
+
<h2>Загальні відомості про Тихий океан</h2>
-
== План ==
+
Тихий океан, Pacific ocean (англ.), Océano Pacífico (ісп.), 太平洋 (японською читається "Тайхе-йо") - найбільший та найглибший океан на Землі. Середня глибина океану - 3980 м, а найбільша - 11 022 м в районі Маріанської впадини.
-
1. Загальні відомості про Тихий океан.<br>2. Хронологія найважливіших досліджень.<br>3. Рельєф дна. Клімат. Течії. Рослинний та тваринний світ Тихого океану.<br>4. Проблема забруднення вод океану.<br><br>
+
Він омиває береги 5 материків:
-
=== Загальні відомості про Тихий океан ===
+
<br>
+
[[Image:7kl_Tikhy_01.jpg|500x500px|океан]]
+
<br>
-
<br>'''Площа океану – 178, 7 млн км2. <br>Середня глибина – 4 000 м.<br>Максимальна глибина – 11 022 м. (Маріанський жолоб).'''
+
У Тихому океані вміщається ціла частина світу - Океанія.
-
<br>Кількість морів – 25. Найбільші моря – Філіппінське, Коралове, Тасманове, Південно-Китайське, Берингове. Найбільша затока – Аляска. Найбільші острови та групи островів – Зондські, Нова Гвінея, Нова Зеландія, Японські. Найпотужніші течії – Північна і Південна пасатні, Куросіо, Східно-Австралійська (теплі); Західних Вітрів, Перуанська, Каліфорнійська (холодні).
+
Тихий океан має найбільшу протяжність в екваторіально-тропічній зоні - 17,2 тис. км, що обумовлює його роль гігантського акумулятора сонячної енергії на планеті. З півдня Тихий океан широко відкритий впливу антарктичної області, а водообмін з Північним Льодовитим океаном через Берингову протоку занадто малий. Водообмін з Індійським океаном здійснюється через широкий протоку між островоом Тасманія і Антарктидою, а також через протоки Зондського архіпелагу; з Атлантичним - через вузьку протоку Дрейка. Наявність у верхньому стометровому шарі дуже теплих (вище 25 °) вод в центральній і західній частинах океану обумовлює широке поширення коралів, що утворюють численні острови і рифи. Виняткове явище являє собою Великий Бар'єрний риф на північний схід і схід від Австралії, який простягається на 2 тис. км від затоки Папуа до острова Фрейзер.
-
+
-
[[Image:Pacufusoywn.jpg|320px|Тихий океан]]<br>'''[[Загальні відомості. Тихий океан – найбільший океан Землі. Географічне положення. Історія дослідження. Особливості будови дна океану|Тихий океан]]''' займає 1/3 усієї земної поверхні і 1/2 площі Світового океану. Майже посередині його розділяє екватор, через його акваторію проходить 180 меридіан. Океан омиває береги п'яти материків: Євразії на північному заході, Австралії на південному заході, Антарктиди на півдні, Південної та Північної Америки на сході.
+
-
+
-
<br>На півночі через Берингову протоку океан сполучається з Північним Льодовитим океаном. У південній частині умовні межі між трьома океанами – Тихим та Індійським, Тихим та Атлантичним – проводяться по меридіанах від крайньої південної материкової або острівної точки до антарктичних берегів. <br>Найбільше островів різних за своїм походженням зосереджено у західній частині океану.
+
-
+
-
=== Хронологія найважливіших досліджень ===
+
-
+
-
<br>Початок освоєння європейцями '''[[Ілюстрації до уроку: Загальні відомості. Тихий океан – найбільший океан Землі. Географічне положення. Історія дослідження.|Тихого океану]]''' поклав Ф. Магеллан, експедиція якого здійснила в 1519-1521 рр. навколосвітню '''[http://xvatit.com/relax/ подорож]'''. Багато відомостей про природу океану було зібрано під час плавань А. Тасмана, В. Беринга та Дж. Кука. <br>З початку XVIII ст. до кінця XIX ст. вивчалися фізичні властивості океанічних вод та проводились глибоководні дослідження океану. Особливо важливі результати мали експедиції англійського судна "Челленджер". Провів значні дослідження в Тихому океані адмірал Степан Макаров, що був членом експедиції на кораблі "Витязь". <br>Період з кінця XIX ст. характеризується комплексними дослідженнями океану, що проводяться з морських суден та берегових станцій. У другій половині XX ст. цікаві і різнобічні дослідження в межах Тихого океану проводили норвежець Тур Хейєрдал та француз Жак-Ів Кусто На сучасному етапі вивченням природи Тихого океану займаються спеціально створені міжнародні організації.<br>[[Image:Doclidniki.jpg|640px|Дослідники Тихого океану]]<br>'''<u>Хронологія найвизначніших моментів у дослідженні Тихого океану</u>'''
+
+
<br>
+
[[Image:7kl_Tikhy_02.jpg|500x500px|океан]]
<br>
<br>
+
+
Кораловими рифами оточені архіпелаги Каролінські, Маршаллових островів, Лайн, Фіджі, Тонга та багатьох інших.
-
1'''874'''початок виявлення підводних гір Маркус-Неккер, Північно-Східної, Північно-Західної, Алеутської і Центральної котловин, Японського, Курило-Камчатського і Алеутського жолобів, Алеутського підводного хребта(Дж. Белкнеп)
+
На північних і західних околицях Тихий океан включає моря: Берингове, Охотське, Японське, Східно-і Південно-Китайські, Арафурське і малі моря Індонезійських островів. Ці моря займають близько 8% площі океану. Безпосередньо в самому океані виділяються великі акваторії, традиційно також звані морями: Філіппінське, Ново-Гвінейській, Коралове, Фіджі, Тасманове на заході, Росса, Амундсена, Беллінсгаузена на півдні. На північному сході виділяється залив Аляска. Острівні дуги і підводні хребти відокремлюють океан від окраїнних морів і розділяють ложе океану на велике число великих і дрібних улоговин, багато з яких мають жолоба з глибоководними западинами глибиною понад 6 км. Характерною особливістю Тихого океану, в порівнянні з іншими, є велика кількість островів, особливо в його центральній і західній частинах. Всього їх налічується близько 10 тис. загальною площею 1,26 млн. км2 і населенням понад 8,3 млн. чоловік.
-
<br>'''1874—1875'''початок відкриттів Тасманової, Південної і Чилійської котловин; підводних хребтів Лорд-Хау, Колвілл-Лау; Гавайського і Східно-Тихоокеанського піднять; продовження відкриття Японського жолоба, Північно-Східної і Північно-Західної котловин; відкриття і дослідження на протяжності 1 300 км Чилійського підняття; виділення двох глибоководних зон— абісальної і батіальної(Ч.У.Томсон, Ф. Томсон, Дж. Меррей)
+
Величезні розміри океану і значна віддаленість його центральних областей від материків зумовлюють високу стабільність гідрологічних умов у просторі і в часі в порівнянні з іншими океанами. З розмірами Тихого океану пов'язані і його своєрідні «рекорди»: найсильніші вітри, найвищі і найдовші хвилі, найбільші антарктичні айсберги, найбільш руйнівні хвилі - цунамі тощо.
-
<br>'''1875—1876'''виявлення в підводного хребта Норфолк, Південно-Фіджійської котловини і котловини Беллінсгаузена; продовження відкриття Південної котловини(Г. Шлейніц, Г. Неймайєр)
+
<h2>Клімат Тихого океану</h2>
-
<br>'''1889,1895'''виявлення глибоководних жолобів Кермадек і Тонга(експедиція на «Пінгвіні»)
+
Води Тихого океану простягаються від антарктичних до північних полярних широт. У південній частині океан інтенсивно обмінюється водами з Індійським і Атлантичним. У північній частині обмін через Берингову протоку дуже малий, і потік холодних арктичних вод і льодів на південь практично відсутній. Внаслідок цього широтні контрасти властивостей океанічних вод на північ від 40 ° пн. ш. значно менші, ніж в Атлантичному океані.
-
<br>'''1907, 1912''' відкриття Філіппінського глибоководного жолоба(В. Лебан, В. Бреннеке)
+
У порівнянні з іншими океанами Тихий має найбільшу ширину в екваторіально-тропічній зоні обох півкуль, тобто в зоні найбільш інтенсивного накопичення тепла. Середня температура на його поверхні (19,37 °) вище, ніж в Атлантичному (17,58 °) та Індійському (17,85 °) океанах. У той же час температура всієї товщі вод (до 6000 м) в Тихому океані (3,66 °) менше, ніж в Атлантичному (3,74 °) та Індійському океанах (3,99 °). Це пояснюється тим, що в його загальному теплозапасі частка холодних глибинних вод значно вище, ніж в інших океанах.
-
<br>'''1932, 1938'''виявлення підводних піднять Чатем і Південно-Тихоокеанського (прослідженого на 2 000 км) і Новозеландського плато; продовження виявлення Східно-Тихоокеанського підняття, котловин Беллінсгаузена і Південної( експедиція на Діскавері-ІІ, У. Кері)
Тихий океан займає особливе місце на нашій планеті як за своїми гігантськими розмірами, так і за особливостями геологічної будови дна. Для розуміння геологічної будови і еволюції Землі необхідно вивчати будову дна Тихого океану.
-
<br>'''1949—1955'''виявлення в Берінговому морі підводного хребта Ширшова; в Охотському морі— впадин Дерюгіна і ТІНРО, підводних підвищень Академії Наук і Інституту океанології, жолобів Макарова, Петра Шмідта і Лебедя; в Японському морі— підводних підвищень «Витязя» і хребта Богорова; в північно-західній частині Тихого океану— підводного хребта «Витязя»; дослідження Курило-Камчатського жолоба; виявлення підводних підвищень Зенкевича і Обручова; відкриття північного продовження Гавайського хребта.( експедиція на «Витязі»)
+
Середня глибина Тихого океану - 3980 м, максимальна - 11022 м. До країв океану приурочені максимальні контрасти рельєфу Землі. Перевищення південноамериканських Анд над Перуанско-Чилійським жолобом складає 14 750 м, Камчатки над Курило-Камчатський жолобом - 11750 м, Маріанських островів над прилеглим жолобом - 11500 м.
-
<br>'''1950'''продовження відкрить підводних гір Маркус-Неккер( експедиція на «Хорайзні»)
+
На півночі, заході і південному заході Тихий океан оточений складною перехідною по відношенню до материків зоною - системою жолобів, острівних дуг і крайових морів, південні і східні обриси більш прості. Гігантська чаша океану розчленована підводними хребтами на ряд улоговин.
-
<br>'''1968'''виявлення в західній частині океану екваторіальної підповерхневої протитечії .(експедиція на «А.І.Воєйкові»)<br><br>
+
Ложе Тихого океану займає 62,6% його площі. Серединно-океанічним хребтом, а також різними хребтами, валами і підняттями, ложе розділяється на ряд улоговин, межі між якими проводяться досить умовно.
-
=== Рельєф дна. Клімат. Течії. Рослинний та тваринний світ Тихого океану ===
+
Земна кора ложа Тихого океану місцями розчленована розломами. Деякі з них простежуються на багато тисяч кілометрів.
-
'''[[Доповнення до уроку: Загальні відомості. Тихий океан – найбільший океан Землі. Географічне положення.|Тихий океан]]''' має дуже складний рельєф дна. Шельф займає невелику площу. Біля берегів Північної і Південної Америки його ширина не перевищує десятків кілометрів, а поблизу берегів Євразії вона виміряється сотнями кілометрів. У периферійних частинах океану розташовані глибоководні жолоби. У Тихому океані розміщені більшість глибоководних жолобів Світового океану (25 х 35, що мають глибину більш як 5 км) і всі чотири жолоби глибиною понад 10 км. Серед останніх Маріанський жолоб з найглибшою відміткою дна Світового океану — 11022 м. Великі підняття, окремі гори і хребти розділяють ложе океану на улоговини. На південному сході розташоване Східнотихоокеанське підняття, що входить в систему серединно-океанічних хребтів.<br>Більша частина океану лежить на Тихоокеанській літосферній плиті, що взаємодіє із сусідніми плитами. Саме із зонами взаємодії пов'язані глибоководні жолоби та острівні дуги.
+
Для ложа Тихого океану характерні підводні гори - ізольовані конічні підняття з округлою або овальною основою висотою понад 500 м. У Тихому океані їх налічується близько 7,1 тис. Переважна більшість гір являє собою вулкани.
-
Із системою глибоководних жолобів і гірських споруд на материках і островах, що оточують океан, пов'язаний майже безперервний ланцюг діючих вулканів, що утворюють Тихоокеанське "Вогняне кільце". У цій зоні частими є наземні і підводні землетруси, що спричиняють хвилі цунамі.
+
<h2>Рослинний та тваринний світ Тихого океану</h2>
-
[[Image:Reliefpacifika.jpg|640px|Рельєф дна Тихого океану]]<br>''Рельєф дна Тихого океану''
+
На долю Тихого океану припадає понад 50% всієї біомаси Світового океану. Життя в океані представлена численно і різноманітно, особливо в тропічній та субтропічній зонах між узбережжями Азії та Австралії, де величезні території зайняті кораловими рифами та мангровими заростями. Фітопланктон Тихого океану в основному складається з мікроскопічних одноклітинних водоростей, які налічують близько 1300 видів. Близько половини видів відносяться до перидиней і дещо менше - до діатомей. У мілководних районах і в зонах апвелинга зосереджена велика частина рослинності. Донна рослинність Тихого океану налічує близько 4 тисяч видів водоростей і до 29 видів квіткових рослин. У помірних і холодних регіонах Тихого океану масово поширені бурі водорості, особливо з групи ламінарієвих, причому в південній півкулі зустрічаються гіганти з цього сімейства довжиною до 200 м. У тропіках особливо поширені фукусові, великі зелені і особливо відомі червоні водорості, які поряд з кораловими поліпами є рифоутворюючими організмами.
+
+
<br>
+
[[Image:7kl_Tikhy_04.jpg|500x500px|океан]]
+
<br>
-
==== Клімат ====
+
<br>
+
[[Image:7kl_Tikhy_05.jpg|500x500px|океан]]
+
<br>
-
<br>Тихий океан розташований майже в усіх кліматичних поясах. Велика його частина лежить в екваторіальному, субекваторіальному і тропічному поясах. Температура повітря над цими акваторіями протягом року становить +16°...+24 °С. На півночі океану взимку вона опускається нижче за 0 °С, біля берегів Антарктиди низька температура характерна й для літніх місяців. У тропічних широтах над океаном панують пасати. У помірних широтах над океаном переважають західні вітри, а біля берегів Євразії — мусони. Над океаном часто дмуть сильні вітри — шторми і тропічні циклони — тайфуни. Максимальна кількість опадів (близько 3000 мм) випадає в західній частині екваторіального поясу, мінімальна—- у східних районах між екватором і південним тропіком (близько 100 мм).
+
Тваринний світ Тихого океану за видовим складом у 3 - 4 рази багатший, ніж в інших океанах, особливо в тропічних водах. В індонезійських морях відомо більше 2 тисяч видів риб, у північних морях їх налічується лише близько 300. У тропічній зоні океану налічується більше 6000 видів молюсків, а в Беринговому морі їх близько 200. Для фауни Тихого океану характерними особливостями є древність багатьох систематичних груп і ендемізм. Тут мешкає велика кількість древніх видів морських їжаків, примітивні роди мечохвостів, деякі дуже давні риби, що не збереглися в інших океанах (наприклад, іорданія, гільбертідія); 95% всіх видів лососевих мешкають в Тихому океані. Ендемічні види ссавців: дюгонь, морський котик, сивуч, морський бобер. Для багатьох видів фауни Тихого океану властивий гігантизм. У північній частині океану відомі гігантські мідії та устриці, в екваторіальній зоні живе найбільший двостулковий молюск тридакна, маса якого досягає 300 кг. У Тихому океані найбільш яскраво представлена ультраабісальна фауна. В умовах величезного тиску, низької температури води на глибині більше 8,5 км мешкає близько 45 видів, з яких більше 70% ендеміки. Серед цих видів переважають голотурії, що ведуть дуже малорухливий спосіб життя і здатні пропускати через травний тракт величезну кількість ґрунту, який є єдиним джерелом живлення на цих глибинах.
-
+
-
==== Властивості вод та океанічні течії ====
+
-
+
-
<br>Поверхневі течії в океанах обумовлені постійними вітрами. У Тихому океані вони утворюють два великих замкнутих кола руху (циркуляції) води.<br>У Північній півкулі північно-східний пасат зумовлює теплу Північну Пасатну течію. Вона перетинає океан від берегів Центральної Америки до Філіппінських островів. Там течія розгалужується на два потоки. Один повертає на південь до екватора й утворює Міжпасатну протитечію, яка прямує із заходу на схід. Другий потік повертає на північ і дає початок потужній теплій течії Куросіо. Протікаючи вздовж Японських островів, вона помітно отеплює їх клімат. Північніше Куросіо змінюється теплою Північнотихоокеанською течією. Під дією західних вітрів і відхиляючої сили обертання Землі вона відхиляється на схід. Біля берегів Північної Америки ця течія знову відхиляється на північ і утворює теплу Аляскинську течію. Притік у північно-східну частину Тихого океану теплих вод викликає відтік звідти холодних вод. Вони утворюють холодну Каліфорнійську течію, яка прямує на південний схід і зустрічається з теплою Північною Пасатною. Так замикається північне коло поверхневих вод Тихого океану.
+
-
+
-
<br>Пасати Південної півкулі у свою чергу формують Південну Пасатну течію, яка перетинає океан із сходу на захід і так само розгалужується на два потоки. Той, що повертає на північ, разом з Північною Пасатною течією формує Міжпасатну протитечію. Другий потік утворює теплу Східноавстралійську течію. Вона вливається в потужну холоднутечію Західних Вітрів, яка перетинає океан з заходу на схід. Біля берегів Південної Америки від неї відгалужується і прямує на північ холодна Перуанська течія. Її води, діставшись екватора, вливаються в Південну Пасатну течію і замикають південне коло поверхневих вод Тихого океану.
+
-
+
-
[[Image:Te4ii.jpg|640px|Течії Тихого океану]]<br>
+
-
+
-
''Течії Тихого океану''
+
-
+
-
==== Органічний світ ====
+
-
+
-
<br>Органічний світ Тихого океану характеризується надзвичайним багатством і різноманіттям видового складу. Лише в його поверхневому шарі виявлено понад тисячу видів мікроорганізмів, що входять до складу планктону. Одним з найбагатших за видовим складом організмів є розташоване у помірному поясі Японське море. <br>Виділяються багатством форм життя коралові рифи тропічних і екваторіальних широт. Найбільшою кораловою будівлею є Великий Бар'єрний риф біля східного узбережжя Австралії, де живуть тропічні види риб, червів, морських їжаків, морських зірок, кальмарів, восьминогів. <br>Багато видів риб і тварин мають промислове значення. Так, у північній частині океану поширені лососеві риби – лосось, кета, горбуша. У центральній частині багато тунця і оселедця. Біля західного узбережжя – анчоусів. <br>Тихоокеанське узбережжя Південної Америки подекуди вкрите численними колоніями птахів (бакланів, пеліканів, пінгвінів). <br>В океані водяться також ссавці: кити, дельфіни, морські котики, морські бобри (трапляються лише в Тихому океані). <br>Ще однією особливістю Тихого океану є наявність тварин-гігантів. Наприклад, молюск тридакна, камчатський краб, китова акула, синій кит.<br><br>[[Image:Delifin.jpg|640px|Delifin.jpg Дельфін]]<br>''Дельфін''<br>[[Image:Seakotik.jpg|640px|Морські котики]]<br>''Морські котики''<br>[[Image:Seabobri.jpg|640px|Морські бобри]]<br>''Морські бобри''<br>[[Image:Kam4krab.jpg|640px|Камчатський краб]]<br>''Камчатський краб''<br><br>
+
-
+
-
====Природні комплекси====
+
-
+
-
<br>У Тихому океані є майже всі природні пояси, крім північного полярного.<br>Північний субполярний пояс займає невелику частину Беринґового й Охотського морів. У цьому поясі відбувається інтенсивна циркуляція прохолодних вод, а тому вони багаті киснем, а відповідно і рибою.<br>Північний помірний пояс охоплює великі акваторії між Євразією та Північною Америкою. Для нього характерна взаємодія теплих і холодних водних мас. Особливо великим видовим різноманіттям організмів характеризується Японське море.<br>Північний субтропічний пояс у Тихому океані виражений не так чітко, як помірний. Західна частина поясу тепла, східна — холодна. Води слабко перемішуються, вони прозорі, сині, кількість планктону і риб невелика.
+
-
+
-
<br>Північний тропічний пояс формується під впливом потужної Північної Пасатної течії. У цьому поясі розташована велика кількість окремих островів та архіпелагів.В екваторіальному поясі відбувається складна взаємодія різних течій. На стиках потоків водовороти сприяють підйому вод, зростає їхня біологічна продуктивність. У Південній півкулі формуються такі ж природні пояси, що й у Північній. Однак вони відрізняються деякими властивостями водних мас і видовим складом організмів. Наприклад, у водах субантарктичного й антарктичного поясів живуть нототенієві і білокровні риби. У південному тропічному поясі біля берегів Південної Америки між 4 і 23° пд. ш. формується особливий водний комплекс. Він характеризується стійким та інтенсивним підйомом глибинних вод, активним розвитком органічного життя. Це один із найпродуктивніших районів усього Світового океану.<br><br>
+
-
+
-
==== Багатства океану ====
+
-
+
-
Тихий океан надзвичайно багатий на природні ресурси: біологічні, мінеральні, енергетичні.<br>Біологічні ресурси – це риба, молюски, ссавці і водорості, які є чудовими продуктами харчування. На Тихий океан припадає половина світового вилову риби. Там щорічно виловлюють мільйони тонн тріски, хека, минтая, оселедця, камбали, палтуса, анчоуса, тунця. Серед молюсків промислове значення мають устриці, мідії, морські гребінці, кальмари, восьминоги. Із ракоподібних добувають креветок, крабів, омарів, лангустів. Цінними промисловими тваринами є кити. Їх м’ясо вживають в їжу. Жир і китовий вус використовують виготовлення ліків. Промисел ластоногих ведеться задля їх красивого хутра, кликів, м’яса та жиру. Яйця і м’ясо морських черепах їстівні, а з рогового панцира роблять різноманітні вироби. Через надмірний вилов кити, ластоногі і черепахи потребують охорони. Тому їх промисел нині заборонений або обмежений. Не менш важливі і водорості. Найбільшим попитом користується – ламінарія, відома як морська капуста. В Японії її вирощують на спеціальних морських фермах, з неї готують більш як 300 страв. З водоростей виготовляють медичні препарати, використовують як корми і добрива в сільському господарстві.
+
-
+
-
<br>Тихий океан – це скарбниця мінеральних ресурсів. Його дно встелене залізними і мангановими рудами (залізоманганові конкреції – мінеральні утворення округлої форми), фосфоритами. Їх запаси перевищують запаси на суходолі. З шельфу за допомогою підводних шахт і бурових платформ видобувають нафту, природний газ, кам’яне вугілля, золото, олово та інші корисні копалини.<br>В океанічних водах криються величезні енергетичні ресурси. За допомогою припливів і відпливів, течій та хвиль виробляють електроенергію. В Японії, наприклад, сотні буйків і маяків працюють на електроенергії, одержаній від морських хвиль. А поблизу Гавайських островів працює невелика електростанція, що використовує різницю температур теплої води на поверхні океану і холодної на глибині. Проте енергетичні ресурси океану людина поки що використовує мало.<br>Через Тихий океан проходять транспортні шляхи. Вони вдвічі довші, ніж, наприклад, атлантичні.<br><br><br>
+
-
+
-
=== Проблема забруднення вод океану ===
+
-
+
-
<br><br>Століттями люди використовують океан для своїх потреб. Внаслідок плавання суден, лову риби, видобування корисних копалин та іншої діяльності в океан потрапляє велика кількість шкідливих речовин. Як наслідок – забруднення океанічних вод, що завдає шкоди їх мешканцям.<br>Джерелами забруднення морської води є річки. Впадаючи в моря та океан, вони несуть не тільки прісну воду, а й добрива, змиті з полів, стоки підприємств і населених пунктів. Забруднення надходить і через атмосферу у вигляді пилу та кіптяви. Крім того, в океан потрапляє і величезна кількість сміття – пластикових пляшок, поліетиленових пакетів та ін. Поблизу узбереж нагромадилися затонулі кораблі. Тому океан називають світовим звалищем.<br>Дуже небезпечним є забруднення води внаслідок випробувань ядерної зброї, захоронення радіоактивних відходів, отруйних хімічних речовин, а також нафтою. Найбільш забрудненими районами Тихого океану є прибережні води Японії (Японське море) і США (Каліфорнійська затока). Забруднені, шкідливі для людини і тварин води течіями розносяться по всьому океану.<br>Сотні років найбільший океан Землі справлявся із забрудненням. Проте у ХХ ст. шкідливих речовин, що потрапили в нього, стало так багато, що природа океану вже не може справитися з їх переробкою.
+
+
<br>
+
[[Image:7kl_Tikhy_06.jpg|500x500px|океан]]
<br>
<br>
-
[[Image:Znaliwo.jpg]]
-
==А ви знали, що …?==
-
<br>•«Тихим» назвав океан Магелан, коли протягом 3 місяців плавання не стикнувся ні з однією бурею.<br>•До берегів Тихого океану виходять території понад 50 країн, у яких проживає майже 1/2 населення Землі.<br>•Міжнародна наукова експедиція виявила прадавню форму життя на землі – здатних дихати азотом мікробів. Серія гігантських полів цих мікробів знаходиться на великій глибині в Тихому океані на захід від Латинської Америки.<br>•Найтеплішим океаном є Тихий, його середня температура +19,37 °С.<br>•Найбільше і найглибше на планеті море — Філіппінське, що в Тихому океані. Площа цього моря 5,7 млн км2, а найбільша глибина — 10 625 метрів у Філіппінському жолобі.<br>•На крайньому півночі Тихого океану в Беринґовій протоці майже поряд розташовані два порівняно невеликі острови — російський Великий Діомід і американський Малий Діомід. Між цими островами проходить морський кордон між Росією та США, їх розділяє так звана лінія зміни дат, що проходить по 180¬му меридіану. Тому, коли на острові Великий Діомід, наприклад, настав новий день, досить подолати відстань усього в 4160 м, щоб повернутися у день вчорашній.<br><br>
-
==Унікальні куточки Землі==
<br>{{#ev:youtube|Rakx7n_eIsg}}
<br>{{#ev:youtube|Rakx7n_eIsg}}
-
-
<br>[[Image:Testyou.jpg]]
-
-
== Перевір себе ==
-
-
<br>''1. Середня глибина Тихого океану…<br>1)4000м<br>2)5000м<br>3)5600м<br><br>2. Найбільша затока Тихого океану … .<br><br>3. Найглибшою ділянкою Тихого океану є …. жолоб.''<br>
-
-
== Список використаної літератури ==
-
-
''1. Кобернік С. Г., Скуратович О. Я.: Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл. загальноосвіт.навч. закладів. - К.: Навч. книга, 2002. - 319 с.: іл., карти. ''
-
-
''2. Урок Карпюк Г. І. , викладача Українського гуманітарного ліцею КНУ ім. Т. Шевченка''
-
-
''3. Й. Р. Гілецький, М. М. Богович.:Географія.Довідник. ''
-
-
''4. Бойко В. М., Міхелі С. В. Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл.''
-
-
----
-
-
<br> ''Відредаговано і надіслано Мазуренко М.С.''<br>
-
-
----
-
-
'''Над уроком працювали'''
-
-
Мазуренко М.С.
-
-
Карпюк Г. І.
-
-
Микитенко У.Д.
-
-
----
-
-
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистоввысшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
Познайомитися школярів із найбільшим океаном на Землі - Тихим океаном.
План
1. Загальні відомості про Тихий океан.
2. Клімат Тихого океану.
3. Рельєф дна Тихого океану.
4. Рослинний та тваринний світ Тихого океану.
Загальні відомості про Тихий океан
Тихий океан, Pacific ocean (англ.), Océano Pacífico (ісп.), 太平洋 (японською читається "Тайхе-йо") - найбільший та найглибший океан на Землі. Середня глибина океану - 3980 м, а найбільша - 11 022 м в районі Маріанської впадини.
Він омиває береги 5 материків:
У Тихому океані вміщається ціла частина світу - Океанія.
Тихий океан має найбільшу протяжність в екваторіально-тропічній зоні - 17,2 тис. км, що обумовлює його роль гігантського акумулятора сонячної енергії на планеті. З півдня Тихий океан широко відкритий впливу антарктичної області, а водообмін з Північним Льодовитим океаном через Берингову протоку занадто малий. Водообмін з Індійським океаном здійснюється через широкий протоку між островоом Тасманія і Антарктидою, а також через протоки Зондського архіпелагу; з Атлантичним - через вузьку протоку Дрейка. Наявність у верхньому стометровому шарі дуже теплих (вище 25 °) вод в центральній і західній частинах океану обумовлює широке поширення коралів, що утворюють численні острови і рифи. Виняткове явище являє собою Великий Бар'єрний риф на північний схід і схід від Австралії, який простягається на 2 тис. км від затоки Папуа до острова Фрейзер.
Кораловими рифами оточені архіпелаги Каролінські, Маршаллових островів, Лайн, Фіджі, Тонга та багатьох інших.
На північних і західних околицях Тихий океан включає моря: Берингове, Охотське, Японське, Східно-і Південно-Китайські, Арафурське і малі моря Індонезійських островів. Ці моря займають близько 8% площі океану. Безпосередньо в самому океані виділяються великі акваторії, традиційно також звані морями: Філіппінське, Ново-Гвінейській, Коралове, Фіджі, Тасманове на заході, Росса, Амундсена, Беллінсгаузена на півдні. На північному сході виділяється залив Аляска. Острівні дуги і підводні хребти відокремлюють океан від окраїнних морів і розділяють ложе океану на велике число великих і дрібних улоговин, багато з яких мають жолоба з глибоководними западинами глибиною понад 6 км. Характерною особливістю Тихого океану, в порівнянні з іншими, є велика кількість островів, особливо в його центральній і західній частинах. Всього їх налічується близько 10 тис. загальною площею 1,26 млн. км2 і населенням понад 8,3 млн. чоловік.
Величезні розміри океану і значна віддаленість його центральних областей від материків зумовлюють високу стабільність гідрологічних умов у просторі і в часі в порівнянні з іншими океанами. З розмірами Тихого океану пов'язані і його своєрідні «рекорди»: найсильніші вітри, найвищі і найдовші хвилі, найбільші антарктичні айсберги, найбільш руйнівні хвилі - цунамі тощо.
Клімат Тихого океану
Води Тихого океану простягаються від антарктичних до північних полярних широт. У південній частині океан інтенсивно обмінюється водами з Індійським і Атлантичним. У північній частині обмін через Берингову протоку дуже малий, і потік холодних арктичних вод і льодів на південь практично відсутній. Внаслідок цього широтні контрасти властивостей океанічних вод на північ від 40 ° пн. ш. значно менші, ніж в Атлантичному океані.
У порівнянні з іншими океанами Тихий має найбільшу ширину в екваторіально-тропічній зоні обох півкуль, тобто в зоні найбільш інтенсивного накопичення тепла. Середня температура на його поверхні (19,37 °) вище, ніж в Атлантичному (17,58 °) та Індійському (17,85 °) океанах. У той же час температура всієї товщі вод (до 6000 м) в Тихому океані (3,66 °) менше, ніж в Атлантичному (3,74 °) та Індійському океанах (3,99 °). Це пояснюється тим, що в його загальному теплозапасі частка холодних глибинних вод значно вище, ніж в інших океанах.
Рельєф дна Тихого океану
Тихий океан займає особливе місце на нашій планеті як за своїми гігантськими розмірами, так і за особливостями геологічної будови дна. Для розуміння геологічної будови і еволюції Землі необхідно вивчати будову дна Тихого океану.
Середня глибина Тихого океану - 3980 м, максимальна - 11022 м. До країв океану приурочені максимальні контрасти рельєфу Землі. Перевищення південноамериканських Анд над Перуанско-Чилійським жолобом складає 14 750 м, Камчатки над Курило-Камчатський жолобом - 11750 м, Маріанських островів над прилеглим жолобом - 11500 м.
На півночі, заході і південному заході Тихий океан оточений складною перехідною по відношенню до материків зоною - системою жолобів, острівних дуг і крайових морів, південні і східні обриси більш прості. Гігантська чаша океану розчленована підводними хребтами на ряд улоговин.
Ложе Тихого океану займає 62,6% його площі. Серединно-океанічним хребтом, а також різними хребтами, валами і підняттями, ложе розділяється на ряд улоговин, межі між якими проводяться досить умовно.
Земна кора ложа Тихого океану місцями розчленована розломами. Деякі з них простежуються на багато тисяч кілометрів.
Для ложа Тихого океану характерні підводні гори - ізольовані конічні підняття з округлою або овальною основою висотою понад 500 м. У Тихому океані їх налічується близько 7,1 тис. Переважна більшість гір являє собою вулкани.
Рослинний та тваринний світ Тихого океану
На долю Тихого океану припадає понад 50% всієї біомаси Світового океану. Життя в океані представлена численно і різноманітно, особливо в тропічній та субтропічній зонах між узбережжями Азії та Австралії, де величезні території зайняті кораловими рифами та мангровими заростями. Фітопланктон Тихого океану в основному складається з мікроскопічних одноклітинних водоростей, які налічують близько 1300 видів. Близько половини видів відносяться до перидиней і дещо менше - до діатомей. У мілководних районах і в зонах апвелинга зосереджена велика частина рослинності. Донна рослинність Тихого океану налічує близько 4 тисяч видів водоростей і до 29 видів квіткових рослин. У помірних і холодних регіонах Тихого океану масово поширені бурі водорості, особливо з групи ламінарієвих, причому в південній півкулі зустрічаються гіганти з цього сімейства довжиною до 200 м. У тропіках особливо поширені фукусові, великі зелені і особливо відомі червоні водорості, які поряд з кораловими поліпами є рифоутворюючими організмами.
Тваринний світ Тихого океану за видовим складом у 3 - 4 рази багатший, ніж в інших океанах, особливо в тропічних водах. В індонезійських морях відомо більше 2 тисяч видів риб, у північних морях їх налічується лише близько 300. У тропічній зоні океану налічується більше 6000 видів молюсків, а в Беринговому морі їх близько 200. Для фауни Тихого океану характерними особливостями є древність багатьох систематичних груп і ендемізм. Тут мешкає велика кількість древніх видів морських їжаків, примітивні роди мечохвостів, деякі дуже давні риби, що не збереглися в інших океанах (наприклад, іорданія, гільбертідія); 95% всіх видів лососевих мешкають в Тихому океані. Ендемічні види ссавців: дюгонь, морський котик, сивуч, морський бобер. Для багатьох видів фауни Тихого океану властивий гігантизм. У північній частині океану відомі гігантські мідії та устриці, в екваторіальній зоні живе найбільший двостулковий молюск тридакна, маса якого досягає 300 кг. У Тихому океані найбільш яскраво представлена ультраабісальна фауна. В умовах величезного тиску, низької температури води на глибині більше 8,5 км мешкає близько 45 видів, з яких більше 70% ендеміки. Серед цих видів переважають голотурії, що ведуть дуже малорухливий спосіб життя і здатні пропускати через травний тракт величезну кількість ґрунту, який є єдиним джерелом живлення на цих глибинах.
