сформувати в учнів системні знання про склад та політичну програму УЦР, Михайла Грушевського як одного з діячів УЦР
Задачі
дізнатися про основних діячів періоду, їх роль у становленні незалежності нашої держави;
навчитися працювати з текстом;
навчитися висловлювати власні судження з приводу певного питання;
навчитися критично ставитися до різних поглядів на історичні події;
навчитися черпати інформацію з відеоматеріалу.
План уроку
Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
Перевірка домашнього завдання. (5-7хв)
Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
Вивчення нової теми. (20 хв)
Самостійна робота учнів (4-6 хв)
Висновки та узагальнення (3-4 хв)
Домашнє завдання (1-2 хв)
Відеоматеріал до уроку
Хід уроку
Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
Доброго дня, шановні учні! Хто сьогодні відсутній? З якої причини? Тема сьогоднішнього уроку на дошці, перепишіть, будь ласка, у зошити.
Перевірка домашнього завдання. (5-7хв)
Учитель перевіряє домашнє завдання та виставляє оцінки.
Учитель: Дякую всім, ви відповідально поставилися до завдання. Сподіваюся, в подальшому ви працюватимете ще краще!
Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
Що таке революція?
Коли розпочалася Українська революція?
Який був привід та причини революції?
Вивчення нової теми. (20 хв)
Гасло автономії України
Перші звернення Центральної Ради до українського народу мали поміркований характер і не передбачали кардинальних змін в українському суспільстві. Кінцева мета національно- визвольного руху формулювалася у загальний спосіб - підготовка до Установчих зборів.
Національна програма в перші тижні революції носила культурницький характер. Вона націлювала суспільство на об'єднання в політичні товариства, культурні та економічні спілки, заснування українських шкіл, підтримку української преси.
У Києві відновився випуск забороненої царським урядом щоденної газети «Рада», яка стала виходити під назвою «Нова Рада». На її шпальтах М. Грушевський публікував статті, які мали програмний характер і визначали подальші дії Центральної Ради.
М. Грушевський виступав проти надання національно- визвольному рухові поміркованого, переважно культурницького напряму і закликав не чекати Установчих зборів, а добиватися якнайширшої національно-територіальної автономії, яка «більш-менш наближається до державної самостійності». Автономна Україна мала постати на землях, де українське населення становило більшість.
Майбутню Російську республіку М. Грушевський розглядав як федерацію. При цьому він відкидав гасло «Україна - для українців!».
19 березня (1 квітня) Центральна Рада організувала в Києві маніфестацію, у якій взяло участь близько 100 тис. осіб. На Софійській площі відбулося віче, де пролунали вимоги скликання Установчих зборів і Українського національного конгресу з метою запровадження автономії.
Об'єднання національних громадських і політичних сил відбулося під час діяльності Українського національного конгресу, який відкрився в Києві 19 (6) квітня 1917 р. У його роботі взяли участь понад 900 делегатів від політичних партій, робітничих, селянських, військових, культурних організацій, представників Кубані, Галичини, Буковини, Холмщини, Москви, Петрограда й усіх фронтів. Були обговорені питання про принципи федералізму, способи організації автономного устрою, забезпечення прав національних меншин тощо.
Конгрес схвалив гасло автономії України у складі Російської федеративної республіки. Соціально-економічних питань делегати практично не торкалися.
Маніфестація на Софійській площі
Український національний конгрес підтвердив повноваження Центральної Ради як крайового органу влади і обрав її новий склад. Він розширювався за рахунок представників національних меншин на 15 %.
Головою Центральної Ради було обрано М. Грушевського, заступниками - С. Єфремова і В. Винниченка. Національний конгрес, будучи легітимним виразником національної волі, офіційно передав свої повноваження Центральній Раді.
Українська революція розпочалася відразу після повалення самодержавства. У Києві було створено представницький орган влади всеукраїнського масштабу — Центральну Раду, яка висунула гасло автономії України.
Утворення рад робітничих і солдатських депутатів у великих містах і на фронтах було яскравим свідченням недовіри мас до парламентських форм політичного життя. До українського визвольного руху ради ставилися в основному негативно.
Самостійна робота учнів (4-6 хв)
1. Схарактеризуйте причини і рушійні сили національної революції. 2. Почніть складати хронологічну таблицю «Основні події Української революції».
Питання для обговорення в класі, групі
1. Підготуйте повідомлення на тему «Українські політичні партії та організації на початку революції». Обговоріть їх у класі та ви- словіть власні погляди на їхні цілі й шляхи досягнення кінцевої мети. 2. Чи згодні ви із словами В. Винниченка, який зазначав: «Український національний конгрес став першим підготовчим етапом у творенні як ідеї української держави, так і в частковому переведенні її в життя». Поясніть вашу думку. Підготуйте доповідь на тему «Український національний конгрес - перший етап у творенні української державності».
Висловіть власне судження
1. Поясніть, чому М. Грушевський виступав проти надання національно-визвольному рухові поміркованого, культурницького характеру. 2. Поміркуйте, чому після приходу до влади Тимчасового уряду ідея скликання Установчих зборів стала надзвичайно популярною у суспільстві.
Працюємо з текстом
Прочитайте і порівняйте два погляди на політичну ситуацію в Росії щодо ролі рад в різних регіонах країни на початку березня 1917 р. Дайте відповіді на запитання.
1. «Склалося оригінальне становище - двовладдя. Його класова сутність полягала в переплетенні двох влад: буржуазної влади в особі Тимчасового буржуазного уряду (та його місцевих органів) і революційно-демократичної диктатури пролетаріату і селянства в особі Рад робітничих і солдатських депутатів. У березні 1917 р. двовладдя поширилося по всій країні». Книга для чтения по истории СССР, период империализма. - М., 1979. - С. 204.
2. «Як і в Петрограді, в Україні в першій декаді березня виникають ради робітничих і солдатських депутатів. Але якщо в російській столиці рада робітничих депутатів становила серйозну політичну силу і мала реальний вплив на Тимчасовий уряд, то в Україні ці ради не відігравали провідної ролі й на владу не претендували, тому про існування тут двовладдя не доводиться говорити. Зазначимо, що ради робітничих і солдатських депутатів фінансувалися Тимчасовим урядом». Історія України. Навчальний посібник. - К., 2002. - С. 210.
1. Поясніть, чому в радянських і сучасних істориків існують різні погляди на роль рад робітничих і солдатських депутатів на початку революції. 2. Спираючись на знання з історії, висловіть власну точку зору з означеного питання.
1. Коли було утворенно Українську Центральну Раду? А. 8 березня 1917 р. В. 17 березня 1917 р. Б. 16 березня 1917 р. Г. 20 березня 1917 р.
2. Який термін відповідає визначенню: «Союзна держава, яка складається з державних утворень, що мають певну юридичну і політичну самостійність, - це...»? А. Співдружність. В. Федерація. Б. Автономія. Г. Конфедерація.
3. Розставте історичні події у хронологічному порядку. А. Заснування Центральної Ради. Б. Утворення Тимчасового уряду.
Висновки та узагальнення (3-4 хв)
Висновки робить учитель та просить учнів доповнити його.
Домашнє завдання (1-2 хв)
Повторити вивчений матеріал за підручником.
Заповнити словнички дат і термінів.
Зробити конспект: зміст І і ІІ Універсалів (тезово).
Відеоматеріал до уроку
Використані джерела
Урок на тему "І Універсал" учителя історії Морозюк Жанна Борисівна Спеціалізованої школи №76 з поглибленим вивченням укр. мови та літератури ім. О.Гончара, м.Київ
Урок на тему "Діяльність УЦР" учителя історії Костюченко О. В., школа №158 м.Київ
uk.wikisource.org
www.br.com.ua
cyclop.com.ua
Над уроком працювали:
Морозюк Ж.Б.
Костюченко О. В.
Любименко В.В.
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
