KNOWLEDGE HYPERMARKET


Українські історичні землі

Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія_9_клас>>Географія: Українські історичні землі.

Особливості українських історичних земель. У різні історичні періоди окремі території українських етнічних земель мали певні власні назви, які інколи використовують в історичних географічних чи етнографічних дослідженнях. їх називають історичними землями, абоісторико-географічними областями чи краями.

      На відміну від одиниць адміністративно-територіального устрою, історичні землі не мають чітких меж. Оскільки вони виникли в різні часи, то їхні сучасні контури не є чіткими, часто накладаються одні на одні. Інколи до одних земель цілком чи частково входять декілька інших. На сьогодні в межах етнічної території України виділяють чотири великі регіони — Центральну Україну (або Середню Наддніпрянщину), Західну Україну, Південну (або Степову) Україну і Східну Україну. Саме ці регіони були осередками формування української нації та державності за часів Київської Русі та Козацько-гетьманської держави.

      Середня Наддніпрянщина за результатом договору між Московією і Польщею 1667 року була поділена по Дніпру на Правобережну Україну (чи Правобережжя) і Ліво- Західна Україна охоплює ті українські етнічні землі, які в результаті під¬писання Ризького договору в 1921 р. не ввійшли до складу радянської України. Частина з них у період 1939-1945 рр. була приєднана до радянської України і зараз розміщена в межах нашої держави. До історичних земель сучасної Західної України належать Волинь, Галичина, Закарпаття та Буковина. Історичною Волинню називають ті землі, де існувало Волинське князівство після роздробленості Київської Русі. Згодом воно стало північною частиною Галицько-Волинської держави Із середини XIV століття Волинь відійшла до складу Литви, ще певний час зберігала в ній свою автономію, але згодом увійшла до складу Польщі, а відтак - Росії. У межах сучасної України Волинь охоплює Волинську та Рівненську облаег захищу частину Житомирської та північну частину Терношль- Зй Хмельницької областей. Також до історичноі Волиш можна віднести південну частину Берестейської області Білорусі та східну частину Люблінського воєводства Польщі. РУ Галичина отримала свою назву від міста Галич яке було столицею Галицького князівства, а з кінця XII ст. - об єднаної могутньої Галицько-Волинської держави. Після втрати не а лежності Галичина, на відміну від Волині, потрапила і доукладу Польщі. Після першого поділу Польщі 1772 р. Галичина стала провінцією Австро-Угорської імперії, а Волинь—губернію Російської імперії. У межах сучасної України історична Галичина займає території Львівської, Івано-Франківської та значної частини Тернопільської областей. У межах Західної України на основі певних відмінностей у культурі й побуті жителів виділяють доволі чітко ще дрібніші історико-етнографічні утворення. Серед них Бойківщина та Гуцульщина - у гірській частині Карпат, а та- кожшлля, Підгір'я, Покуття - на рівнинних і підгірських Закарпаття, історичним центром якого є Ужгород охоплює південно-західну частину Українських Карпат і Закарпатську низовину. Ця земля впродовж сотень років перебувала у складі Київської Русі, Угорщини, а між II світовими війнами - Чехословаччини, де був видшении автономний КРаЙ|її« -крита буковими лісами») з кінця XIV до середини XX ст. перебувала під владою різних держав: Угорщини, Молдови, Австрії, Румунії. Зараз це те- Чимало історичних земель Західної України перебуває поза межами нашої держави: у складі Білорусі (Берестейщина), Польщі (Більщина, Підляшшя, Холмщина, Надсяння, Лемківщина), Словаччини (історичний край Пряшівщина), Румунії (Мармарощина) тощо.

      Південна (Степова) Україна є регіоном, де вперше на території нашої країни виникли найдавніші держави і політичні об'єднання (що існували за кілька століть до нашої ери). Вони були сформовані прийшлими народами — греками, скіфами та ін. Із середини XV ст. Крим став державною територією Кримського ханства зі столицею в Бахчисараї. Воно було залежним від Туреччини і спільно з нею поступово поширило свій вплив на значну частину тоді майже не заселеної Причорноморської низовини. Просування українського населення на цю територію пов'язане передусім з виникненням і розвитком Запорізької Січі. Тому значна частина історичних земель у межах Степової України отримала назву Запоріжжя. Територію Криму і прилеглої частини Причорноморської низовини називають Таврією (так стародавні греки нази¬вали країну таврів). Таврійська губернія з центром у Сімферополі була утворена після ліквідації Кримського ханства та приєднання цих територій до складу Російської імперії. Південні частини теперішніх Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, що лежать між Дністром і Дніпром, називають Північним Причорномор'ям. Тут у давні часи існували осередки грецької колонізації, згодом — слов'янської. До складу території України входить частина історичної Бессарабії. Більша частина цієї землі, що простягається на південь від Буковини і лежить між Дністром і Прутом, входить до складу Молдови. Невелика територія південної Бессарабії між Дністром і гирлом Дунаю входить до складу Одеської області.

Невелика територія поблизу пригирлової частини течії Дунаю в Одеській області відома як історична земля Буджак. Назва походить з турецької мови і означає «кут». У минулому Буджак був прикордонною провінцією Османської імперії. На території Румунії південніше гирла Дунаю розташована Задунайщина. Це українська етнічна земля, заселена нащадками запорізьких козаків, які створили Задунайську Січ.

       Східна Україна включає три історичні землі — Слобожанщину, Донщину і Кубань. Зараз території перших двох з них частково, а Кубані повністю перебувають у складі Росії. Слобожанщина у межах України займає частину Сумської області, всю Харківську і північну частину Луганської. Цю територію на межі Московської держави і Криму з першої половини XVII ст. почали заселяти українські козаки із Запоріжжя, переселенці з Волині, Київщини, Полтавщини. Вони селилися слободами, від чого і пішла назва землі. У 1650-1765 рр. Слобожанщина мала своє самоврядування у складі Росії й була організована відповідно до козацьких військових традицій, на кшталт Запорізької Січі. Згодом Слобожанщина стала звичайною провінцією Російської імперії з центром у Харкові. Більшість її території в 1835 р. було перейменовано на Харківську губернію, менша — північна — частина увійшла до складу Воронезької та Курської губерній. Дуже недовго майже вся територія Слобожанщини перебувала у складі УНР, а пізніше увійшла до складу УРСР та РРФСР. Донщина — історична земля, розташована в басейні нижнього Дону та його притоки Сіверського Дінця. Активне заселення краю почалося у зв'язку з визвольною війною українського народу 1648-1657 рр. Численні російсько-турецькі війни XVIII ст. сприяли активному заселенню Дон- щини селянами з Правобережної України, Слобожанщини, Росії, а також сербами. У другій половині XIX ст. - на початку XX ст., завдяки природним багатствам і вільному допуску західноєвропейського капіталу і будівництву залізних доріг, Донщина поступово перетворилася на центр гірничодобувної, металургійної, машинобудівної промисловості.

Кубань українці, передусім запорізькі козаки, почали заселяти лише з останньої чверті XVIII ст. У 1918 р. Законодавча Рада проголосила Кубанську Народну Республіку, а за кілька днів після закінчення сесії нарада членів Ради ухвалює резолюцію «Про прилучення Кубані на федеративних умовах до України». Волю кубанців була проігноровано, і після громадянської війни Кубань стала частиною Російської Федерації. До 1920-х років, коли навчання в школах Кубані було переведене на російську мову, тут розмовляли українською. В усному мовленні жителів Кубані, особливо в станицях, досі чимало українізмів.



Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроків з географії , книги та підручники згідно каленадарного плануванння географії 9 класу

 Географія. 9 клас. Йосип Гілецький

Вислано читачами інтернет-сайту.


Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
Географія1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.