KNOWLEDGE HYPERMARKET


Хімічні властивості оксидів Повні уроки

Гіпермаркет Знань>>Хімія>>Хімія 8 клас. Повні уроки>>Хімія: Хімічні властивості оксидів: взаємодія з лугами, іншими оксидами. Використання оксидів. Повні уроки

Тема. Розрахунки за хімічними рівняннями маси та кількості речовини.

Мета уроку:

навчитися розраховувати масу та кількість речовини за хімічними рівняннями. 

Задачі уроку:

закріпити знання сутності маси та кількості речовини та отримати знання як знаходити масу та кількість речовини за хімічними рівняннями.

Основні терміни:


Молекула – це найменша частинка даної речовини, що має її хімічні властивості.
Атом – це найменша частинка хімічного елемента, що входить до складу молекул простих і складних речовин.
Хімічний елемент – це певний вид атомів з однаковим позитивним зарядом ядра.
Кількість речовини – це величина, яка характеризує числове відображення частинок у сполуці (речовині).


Хід уроку

Частина 1. Узагальнення знань понять маси та кількості речовини.
Суть атомно-молекулярного вчення М.В. Ломоносова (1741 р.) можна звести до таких положень:
- Усі речовини складаються з «корпускул» (так М. В,. Ломоносов називав молекули).
- Молекули складаються з «елементів» (так М. В. Ломоносов називав атоми).
- Частинки – молекули й атоми – перебувають у безперервному русі. Тепловий стан тіла є результатом руху його частинок.
- Молекули простих речовин складаються з однакових атомів.
 
Мал. 1. Ломоносов М.В.

Докладніше щодо атомно-молекулярного вчення ви можете дізнатися з наступного відео.
Відео 1. Атомно-молекулярне вчення.

http://www.youtube.com/watch?v=Lh0jIX_qil8

На міжнародному з’їзді у м. Карлсруе у 1860 р. було прийнято означення понять «молекула» й «атом».
Молекула – це найменша частинка даної речовини, що має її хімічні властивості. Хімічні властивості молекули визначаються її складом і хімічною будовою.
 
Мал. 2. Молекула води.

Згідно з сучасним уявленням, із молекул складаються гази (окрім інертних газів) і речовини у пароподібному стані. У твердому стані з молекул складаються тільки ті речовини, кристалічна решітка яких має молекулярну структуру, наприклад: органічні речовини, вода, більшість неметалів.
Атом – це найменша частинка хімічного елемента, що входить до складу молекул простих і складних речовин. Згідно із сучасними уявленнями:
Атом – це електронейтральна частинка, що складається з позитивно зарядженого атомного ядра і негативно заряджених електронів.
 
Мал.. 3. Структура атома.

Якщо вас цікавить як влаштований атом, його структура, то до вашої уваги наступне відео.
Відео 2. Модель атому.

http://www.youtube.com/watch?v=NP9x3Tiu3RE&feature=related
Кожний окремий вид атомів має назву хімічного елемента.
Хімічний елемент – це певний вид атомів з однаковим позитивним зарядом ядра.
Відомо 110 елементів.
 
Мал. 4. Періодична система хімічних елементів.

Хімічні речовини бувають прості і складні.
Багато простих елементів утворюють кілька простих речовин, що розрізняються будовою та властивостями. Це явище називається алотропією, а речовини, що утворюються, - алотропними видозмінами або модифікаціями. Так, елемент Карбон утворю три алотропні модифікації: алмаз, графіт, карбін.
Щоб краще зрозуміти що ж таке «алотропія», пропонуємо переглянути наступне відео.
Відео 3. Алотропія вуглецю.

http://www.youtube.com/watch?v=bQJRyB1KSJk
Кількість речовини – це величина, яка характеризує числове відображення частинок у сполуці (речовині).

Контролюючий блок 1


1.    Охарактеризуйте основні положення атомно-молекулярного вчення.
2.    Дайте визначення поняттям «молекула» та «атом», чим вони відрізняються?
3.    Що являють собою хімічні елементи? Які найбільш відомі елементи ви знаєте? Що вони можуть утворювати?

Частина 2. Визначення маси та кількості речовини за хімічними рівняннями.


Спробуємо вирішити типову задачу на визначення маси речовини.
До розчину, що містить магній сульфат масою 10 г, долили розчин, що містить калій гідроксид масою 11,2 г. Обчислити масу осаду, добутого у результаті реакції.
 
Мал. 5. Магній сульфат.

Розв’язання.
По-перше, напишемо рівняння реакції і розставимо дані умови задачі:
MgSO4    +    2KOH      =     Mg(OH)2↓ + K2SO4
1120 г/моль 256 г/моль   158 г/моль
m (MgSO4) = 10 г
m (KOH) = 11,2 г
m (осаду) = ? г
По-друге, визначимо, яку з вихідних речовин узято з надлишком:
10/2  11,2/112;
1/12  1/10.
По-третє, визначимо масу магній гідроксиду, що випадає в осад, виконуючи розрахунки за магній сульфатом, який узято з недостачею:
10/120 = х/58;
х = (10  58)/120 =  4,83 (г).
 Отже, маса осаду, отриманого у результаті реакції становить 4,83 г.
Розглянемо ще один приклад.
Треба обчислити масу осаду, що утвориться у результаті взаємодії надлишку розчину натрій хлориду з розчином арґентум нітрату масою 17г, якщо масова частка останнього становить 10%.
 
Мал. 6. Натрій хлорид.

Спочатку обчислимо масу AgNO3 у взятому розчині:
m (AgNO3) = (17г  10%)/100% = 1,7 (г).
Напишемо рівняння реакції, визначимо речовину, що випадає в осад і обчислимо її масу:
AgNO3 + NaCl = NaNO3 + AgCl↓
1170г/моль                        1143,5г/моль
х = (1,7  143,5)/170 = 1,435 (г).
Отже, маса осаду = 1,435 г.

Контролюючий блок 2


1.    Обчисліть масу негашеного вапна, яке можна добути випалюванням вапняку масою 375кг, якщо масова частка домішок у ньому становить 20%. Напишіть рівняння реакції.
2.    Напишіть рівняння реакції, якщо за умовою дано, що треба добути купрум (ІІ) гідроксид масою 4,9г.
3.    Охарактеризуйте реакції, що відбуваються (за завданням 1, 2). Що утворюється в їх результаті?

Домашнє завдання


Дайте визначення поняттю «алотропія». Зробіть загальну характеристику та приклади.

Цікаво знати, що…


Усі спостерігали горіння в повітрі різних вуглецевих сполук: дерева, кам’яного вугілля, природного газу. Тощо. Горіння цих речовин відбувається легко, оскільки температура запалювання їх невисока. Багатьом нерідко доводилось спостерігати також горіння металу (наприклад заліза) при зварюванні металевих конструкцій, труб тощо. В усі боки тоді летять розпечені до білого кольору шматки металевої окалини.
Отже, за певних умов (при високій температурі і наявності кисню) метал енергійно згоряє.
У хімічні лабораторії неважко спалити невелику стальну річ. Для цього закріпіть на залізному дроті тоненьку стальну голку. На кінець голки помістіть невеликий шматочок дерева, наприклад, третину звичайного сірника. Запаліть дерево на повітрі і внесіть увесь пристрій у банку з киснем.
Від температури горіння дерева голка нагрівається і енергійно згоряє в атмосфері кисню, розкидаючи в усі боки шматочки розпеченої окалини. Явище нагадує бенгальський вогонь. Банку можна заповнити киснем, безпосередньо витискуючи ним повітря.
Для того, щоб дно банки не тріснуло від шматочків розпеченої окалини, слід перед спробою насипати в неї шар піску. Замість голки можна взяти закручений в спіраль тонкий стальний дріт.

Список використаних джерел:

1. Урок на тему «Хімічні рівняння та розрахунки за ними» Князєвої М. В., вчителя хімії, м. Бєлгород, СШ №39.
2. Урок на тему «Розв’язування типових задач стосовно властивостей металів» Малової О. М., вчителя хімії, м. Тюмені, ліцей №34.
3. Ф. А. Деркач "Хімія", - науково-методичний посібник. – Київ, 2008.
4. Л. Б. Цвєткова «Неорганічна хімія» – 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів, 2006.
5. В. В. Малиновський, П. Г. Нагорний «Неорганічна хімія» -  Київ, 2009.

Відредаговано та вислано Лісняк А.В.


Над уроком працювали:

Князєва М.В.

Малова О.М

Лісняк А.В.


Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.