|
|
Строка 5: |
Строка 5: |
| <br> | | <br> |
| | | |
- | '''Інші поетичні книжки.'''<br>[[Іван Франко. Короткі відомості про митця і його багатогранну творчість.|'''Франко''']] не повторювався в жодній наступній поетичній збірці. Так, книжка «Мій Ізмарагд» (1897) об'єднала твори, написані за мотивами старовинних притч, легенд, повчань, що містилися в давньоруських рукописних збірниках. Збірка «Із днів журби» (1900) передає складні переживання автора, зумовлені об'єктивними труднощами у здійсненні задуманої громадської програми, а також болісними перипетіями в особистому житті. | + | '''Інші поетичні книжки.'''<br>''' [[Іван Франко. Короткі відомості про митця і його багатогранну творчість.|Франко]]''' не повторювався в жодній наступній поетичній збірці. Так, книжка «Мій Ізмарагд» (1897) об'єднала твори, написані за мотивами старовинних притч, легенд, повчань, що містилися в давньоруських рукописних збірниках. Збірка «Із днів журби» (1900) передає складні переживання автора, зумовлені об'єктивними труднощами у здійсненні задуманої громадської програми, а також болісними перипетіями в особистому житті. |
| | | |
| Збірка «Зетрег Ііго!» (1906) відкривається однойменним віршем, назву якого можна перекласти — завжди учень. Суть цього образу полягає в підкресленні тієї істини, що поет є завжди учнем, що він покликаний щиро служити музі, бути учнем завжди у складній школі життя. Ця думка конкретизується в «Посвяті Миколі Вороному», що передує поемі «Лісова ідилія»:<br> | | Збірка «Зетрег Ііго!» (1906) відкривається однойменним віршем, назву якого можна перекласти — завжди учень. Суть цього образу полягає в підкресленні тієї істини, що поет є завжди учнем, що він покликаний щиро служити музі, бути учнем завжди у складній школі життя. Ця думка конкретизується в «Посвяті Миколі Вороному», що передує поемі «Лісова ідилія»:<br> |
Строка 21: |
Строка 21: |
| іскра Прометея.<br> <br>Взагалі, багато поезій книжки викликані роздумами, часом болісними, над народною недолею. | | іскра Прометея.<br> <br>Взагалі, багато поезій книжки викликані роздумами, часом болісними, над народною недолею. |
| | | |
- | «Де не лилися ви в нашій бувальщині...»— так називається один з творів про той непосильний тягар, який упродовж століть несла жінка-українка. Свої болі вона виливала в пісні, по вінця налитій сльозою. Ще в ранньому дослідженні «Жіноча неволя в руських піснях народних» (1883) Франко звертав увагу на ту крайню межу, до якої не раз доводили жінку, що свої страждання виспівувала гіркою, сумовитою піснею. Дослідник підкреслював простоту і водночас глибину почуття, вкладену в неї. Ця тема залишалася актуальною для Франка на всіх етапах його творчої діяльності.<br> | + | «Де не лилися ви в нашій бувальщині...»— так називається один з творів про той непосильний тягар, який упродовж століть несла жінка-українка. Свої болі вона виливала в [[Родинно-побутові пісні|'''пісні''']], по вінця налитій сльозою. Ще в ранньому дослідженні «Жіноча неволя в руських піснях народних» (1883) Франко звертав увагу на ту крайню межу, до якої не раз доводили жінку, що свої страждання виспівувала гіркою, сумовитою піснею. Дослідник підкреслював простоту і водночас глибину почуття, вкладену в неї. Ця тема залишалася актуальною для Франка на всіх етапах його творчої діяльності.<br> |
| | | |
| Де не лилися ви в нашій бувальщині,<br> Де, в які дні, в які ночі —<br> Чи в половеччині, чи то в князівській удальщині,<br> Чи то в козаччині, ляччині, ханщині, панщині,<br> Руськії сльози жіночі! | | Де не лилися ви в нашій бувальщині,<br> Де, в які дні, в які ночі —<br> Чи в половеччині, чи то в князівській удальщині,<br> Чи то в козаччині, ляччині, ханщині, панщині,<br> Руськії сльози жіночі! |
Строка 39: |
Строка 39: |
| Перечитуєш таку поезію, і охоплюють серце скорбота за знівечені долі й гордість за безсмертну народну душу, багатство і красу нашої народної жіночої лірики. | | Перечитуєш таку поезію, і охоплюють серце скорбота за знівечені долі й гордість за безсмертну народну душу, багатство і красу нашої народної жіночої лірики. |
| | | |
- | Вірш «Антошкові П. (Азъ покой)» — це не просто відповідь галицькому мракобісові Антонові Петру-шевичу, який з антиукраїнських, москвофільських позицій виступив у газеті «Галичанин» (1902), звинувачуючи боротьбу українців за право бути народом, за право вільно жити на власній землі, характеризуючи її як «тщетную работу сепаратистов». Української мови цей відступник не визнавав, називав її діалектом. | + | Вірш «Антошкові П. (Азъ покой)» — це не просто відповідь галицькому мракобісові Антонові Петру-шевичу, який з антиукраїнських, москвофільських позицій виступив у газеті «Галичанин» (1902), звинувачуючи боротьбу українців за право бути народом, за право вільно жити на власній землі, характеризуючи її як «тщетную работу сепаратистов». Української мови цей відступник не визнавав, називав її діалектом. |
| | | |
- | Діалект чи самостійна мова?<br> Найпустіше в світі се питання.<br> Мілюнам треба сього слова,<br> І гріхом усяке тут хитання.<br> <br>Поет гнівно осуджує запроданців, котрі, зневажаючи своє, рідне, національне, захоплювалися чужим, нібито кращим, досконалішим, Логіка думки Франка чітка: хай наша мова, принижувана впродовж віків, переслідувана і знищувана колонізаторами різних мастей, не така відшліфована, як сусідні, але доки служить рідному краю, його народові, «вона культурі не пропаща». | + | Діалект чи самостійна мова?<br> Найпустіше в світі се питання.<br> Мілюнам треба сього слова,<br> І гріхом усяке тут хитання.<br> <br> Поет гнівно осуджує запроданців, котрі, зневажаючи своє, рідне, національне, захоплювалися чужим, нібито кращим, досконалішим, Логіка думки Франка чітка: хай наша [[Українська мова|'''мова''']], принижувана впродовж віків, переслідувана і знищувана колонізаторами різних мастей, не така відшліфована, як сусідні, але доки служить рідному краю, його народові, «вона культурі не пропаща». |
| | | |
| Поет прибиває до ганебного стовпа перекинчиків, що підлещуються до «пихи багацької», яка в колонізаторів «у порфирі сяє та атласі». Недолугому лакеєві він прямо кидає в його яничарські очі: | | Поет прибиває до ганебного стовпа перекинчиків, що підлещуються до «пихи багацької», яка в колонізаторів «у порфирі сяє та атласі». Недолугому лакеєві він прямо кидає в його яничарські очі: |
Строка 59: |
Строка 59: |
| культурні мови.<br><br> | | культурні мови.<br><br> |
| | | |
- | <br> ''Українська література 10 клас, Петро Хропко<br>'' | + | <br> ''Українська література 10 клас, Петро Хропко<br>'' |
| | | |
| ''<sub>Планування уроків з української літератури 10 класу</sub>''<sub>[[Українська література|''скачати'']]'', шкільна бібліотека ''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|''онлайн'']]</sub>''<sub>, відео з української літератури, домашнє завдання</sub> ''<br> | | ''<sub>Планування уроків з української літератури 10 класу</sub>''<sub>[[Українська література|''скачати'']]'', шкільна бібліотека ''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|''онлайн'']]</sub>''<sub>, відео з української літератури, домашнє завдання</sub> ''<br> |
Текущая версия на 19:24, 30 сентября 2012
Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 10 клас>> Українська література: Збірка «Мій Ізмарагд», використання в ній біблійних мотивів і образів. Вірш «Декадент» як поетичне кредо І.Франка
Інші поетичні книжки. Франко не повторювався в жодній наступній поетичній збірці. Так, книжка «Мій Ізмарагд» (1897) об'єднала твори, написані за мотивами старовинних притч, легенд, повчань, що містилися в давньоруських рукописних збірниках. Збірка «Із днів журби» (1900) передає складні переживання автора, зумовлені об'єктивними труднощами у здійсненні задуманої громадської програми, а також болісними перипетіями в особистому житті.
Збірка «Зетрег Ііго!» (1906) відкривається однойменним віршем, назву якого можна перекласти — завжди учень. Суть цього образу полягає в підкресленні тієї істини, що поет є завжди учнем, що він покликаний щиро служити музі, бути учнем завжди у складній школі життя. Ця думка конкретизується в «Посвяті Миколі Вороному», що передує поемі «Лісова ідилія»:
Поет — значить: вродився хорим; Болить чужим і власним горем. В його чутливість сильна, дика, Еольська арфа мов велика, Що все бринить і не втихає: В ній кождий стрічний вітер грає.
Роздуми Франка про місце і роль художньої творчості узагальнені блискучою афористичною формулою:
Слова — полова, Але огонь в
одежі слова — Безсмертна,
чудотворна фея, Правдива
іскра Прометея. Взагалі, багато поезій книжки викликані роздумами, часом болісними, над народною недолею.
«Де не лилися ви в нашій бувальщині...»— так називається один з творів про той непосильний тягар, який упродовж століть несла жінка-українка. Свої болі вона виливала в пісні, по вінця налитій сльозою. Ще в ранньому дослідженні «Жіноча неволя в руських піснях народних» (1883) Франко звертав увагу на ту крайню межу, до якої не раз доводили жінку, що свої страждання виспівувала гіркою, сумовитою піснею. Дослідник підкреслював простоту і водночас глибину почуття, вкладену в неї. Ця тема залишалася актуальною для Франка на всіх етапах його творчої діяльності.
Де не лилися ви в нашій бувальщині, Де, в які дні, в які ночі — Чи в половеччині, чи то в князівській удальщині, Чи то в козаччині, ляччині, ханщині, панщині, Руськії сльози жіночі!
Поет створює виняткової художньої сили образи, в яких узагальнено «тисячолітні ридання» української жінки. Не одне серце розірвалося, складаючи в болях, у сльозах такі пісні.
Слухаю, сестри, тих ваших пісень сумовитих,
Слухаю й скорбно міркую:
Скільки сердець тих розбитих, могил тих розкритих,
Жалощів скільки неситих, сліз вийшло пролитих На
одну пісню такую?
Перечитуєш таку поезію, і охоплюють серце скорбота за знівечені долі й гордість за безсмертну народну душу, багатство і красу нашої народної жіночої лірики.
Вірш «Антошкові П. (Азъ покой)» — це не просто відповідь галицькому мракобісові Антонові Петру-шевичу, який з антиукраїнських, москвофільських позицій виступив у газеті «Галичанин» (1902), звинувачуючи боротьбу українців за право бути народом, за право вільно жити на власній землі, характеризуючи її як «тщетную работу сепаратистов». Української мови цей відступник не визнавав, називав її діалектом.
Діалект чи самостійна мова? Найпустіше в світі се питання. Мілюнам треба сього слова, І гріхом усяке тут хитання. Поет гнівно осуджує запроданців, котрі, зневажаючи своє, рідне, національне, захоплювалися чужим, нібито кращим, досконалішим, Логіка думки Франка чітка: хай наша мова, принижувана впродовж віків, переслідувана і знищувана колонізаторами різних мастей, не така відшліфована, як сусідні, але доки служить рідному краю, його народові, «вона культурі не пропаща».
Поет прибиває до ганебного стовпа перекинчиків, що підлещуються до «пихи багацької», яка в колонізаторів «у порфирі сяє та атласі». Недолугому лакеєві він прямо кидає в його яничарські очі:
На чуже багатство ми не ласі,—
Ласа лиш твоя душа жебрацька.
Від імені одного з найбільших слов'янських народів, від імені його кращих синів Франко мав право сказати:
Діалект, а ми його надишем Міццю
духа і огнем любови І нестертий
слід його запишем Самостійно між
культурні мови.
Українська література 10 клас, Петро Хропко
Планування уроків з української літератури 10 класускачати, шкільна бібліотека онлайн, відео з української літератури, домашнє завдання
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|