Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Відтворення населення. Демографічні процеси і демографічна політика. Міграційні процеси і міграційна політика держав

Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 10 клас>>Відтворення населення. Демографічні процеси і демографічна політика. Міграційні процеси і міграційна політика держав. Причини та проблеми зовнішніх міграційних потоків. Мовний і етнічний склад населення. Найпоширеніші мовні сім'ї і групи


Кількість населення. Загальна кількість населення світу — 6 млрд 251 млн осіб (2001 р.). Сучасні політичні та соціально-економічні проблеми залежать від зростання кількості та розміщення населення на Землі. Вивченню населення земної кулі приділяється велика увага. Цим питанням займаються державні органи та наукові установи країн світу. Прискорене зростання народонаселення в останнє десятиріччя перетворилося на одну із світових проблем, з якою пов'язано забезпечення населення продуктами харчування, роботою, житлом, збереження і використання навколишнього середовища. Якщо такі прискорені темпи приросту населення зберігатимуться, то, за прогнозами спеціалістів, у 2030 р. кількість населення Землі збільшиться до 10 млрд осіб. У наш час кількість населення збільшується щороку приблизно на 80-90 млн осіб. Але в різних регіонах світу цей процес відбувається неоднаково, що пояснюється різним рівнем відтворення населення.


Типи відтворення населення. Природний рух (відтворення) населення — процес збереження в часі та просторі конкретно-історичної міри даного населення. Співвідношення між народжуваністю й смертністю в різних регіонах світу і країнах неоднакові. На природний приріст населення впливають багато чинників: соціально-економічний, матеріальний, культурний, становище жінок у суспільстві, особливості статевої та вікової структури населення, традиції, звичаї, політика в державі щодо народонаселення тощо. Розрізняють два типи відтворення населення.


Перший тип відтворення поширюється на країни з розвинутою економікою — країни Європи, Північної Америки, Австралію і Нову Зеландію. Для цього типу характерні невисокі та низькі показники народжуваності й смертності та уповільнені темпи природного приросту населення, що зумовлено демографічними й соціально-економічними причинами. Показник смертності — дуже низький, а природний приріст становить 5-10 осіб на 1000 жйтелів. Частка людей похилого віку — збільшується, а кількість народжених малюків зменшується. Є країни, в яких не забезпечується розширене відтворення населення. Вони мають «нульовий» або низький природний приріст (наприклад, Італія, Велика Британія, Польща). Є країни з від'ємним природним приростом, де смертність перевищує народжуваність (наприклад, Україна, Росія, Білорусь, Угорщина, Німеччина, Болгарія). Як наслідок загальна кількість населення зменшується, а кількість людей похилого віку збільшується, відбувається процес «старіння» нації. Демографи називають явище глибокого порушення відтворення населення, що загрожує самому його існуванню, депопуляцією, або демографічною кризою.


Населення світу


Другий тип відтворення населення характерний для більшості країн Африки, Азії, Південної Америки, що розвиваються, з низькими показниками економічного і соціального розвитку. Там дуже високим є рівень народжуваності (40-50 осіб на 1000 жителів) і відносно низьким — рівень смертності. Високий рівень народжуваності в цих країнах зумовлений соціально-економічними причинами: ранніми шлюбами, недостатнім рівнем розвитку культури, неосвіченістю переважної частини населення, релігійними та іншими причинами. Найбільший природний приріст населення характерний для Малі, Чаду, Судану, Конго, Сирії, Оману, Пакистану. Народжуваність уцих країнах становить понад 30 осіб на 1000 жителів.


Демографічна політика. Останнім часом більшість держав зосереджує свою увагу на управлінні приростом населення, тобто проводить визначену урядом демографічну політику. Природно, що спрямованість демографічної політики в різних країнах залежить від характеру проблем у державі в цілому. В країнах з дуже високим показником приросту населення вона спрямована на його зменшення. Так, мета влади Китаю — найчисленішої країни планети — різке зменшення приросту населення. Для цього вживають адміністративних, економічних та пропагандистських заходів щодо планування сім'ї. У результаті річний приріст населення знизився з 28% (1968 р.) до 8—10% (1999 р.), тобто став нижчим за середньосвітовий. Більшість країн Азії — Індія, Бангладеш, Індонезія, Шрі-Ланка, Пакистан та інші пішли шляхом Китаю. Але зусилля державних органів цих країн щодо вимушеного зменшення рівня народжуваності та планування сім'ї значних результатів покищо не дали. Демографічна політика більшості європейських та північноамериканських держав спрямована на заохочування тих, хто бажає мати дітей. Для цього створюється система державної підтримки багатодітних сімей. Країни Азії, що розвиваються, впливають на кількість і відтворення населення в світі і визначають демографічну політику планети. Для стабілізації кількості населення необхідно цілеспрямовано проводити демографічну політику. Це сприятиме підвищенню життєвого, культурного рівнів, розвитку науково-технічного прогресу, стабілізації соціально-економічних відносин між країнами.


Віковий склад населення


Статевий склад. Незважаючи на те, що на кожні 100 дівчаток народжуються приблизно 104—107 хлопчиків, статевий склад населення у країнах світу є різним. Так, у країнах Європи, СНД, Північної Америки чисельно переважають жінки. У країнах Африки, Латинської Америки, Австралії та Океанії кількість чоловіків та жінок приблизно є однаковою. А в країнах Азії, особливо в Китаї та Індії, досить помітно переважають чоловіки, що пов'язано з проблемним положенням жінки в суспільстві та сім'ї (ранні шлюби, багатодітність в умовах злиденності й хвороб).


Віковий склад. Кожному типу відтворення населення відповідає свій тип вікового складу. Вікова структура населення країн визначається розподілом населення за віковими групами. Вік є головним критерієм для визначення економічно активного населення країни, що є складовою трудових ресурсів. Про ступінь задіяності в суспільному виробництві свідчить показник кількості економічно активного населення. Загальна кількість економічно активного населення світу становить понад 2 млрд осіб (в Україні — майже 30 млн осіб). Деякі країни і регіони дуже різняться між собою за цим показником. Це залежить від рівня соціально-економічного розвитку країни, ступеня задіяності жінок у виробництві, вікового складу населення.


Розміщення населення. Населення країн світу розміщене досить нерівномірно: 7% суходолу Землі заселено 70% населення, а 15% суходолу зовсім не заселено. Середні показники густоти населення в регіонах світу є різними: в Європі — близько 100 осіб на 1 км2, в Азії — 15, у Північній і Південній Америці — 21, а в Австралії та Океанії — 3 особи на 1 км2. Більшість населення Землі проживає на рівнинах, у місцях, де є сприятливі умови для розвитку сільського господарства, у великих промислових містах. Цікаво, що половина людства заселяє 200-кілометрову зону вздовж узбережжя морів та океанів. На сучасному етапі розвитку суспільства розміщення населення все більшою мірою визначається географією міст.


Одним з найважливіших соціально-економічних у віковій структурі населення - у країнах процесів, що відбуваються в країнах світу, є урбанізація. Основні риси сучасної урбанізації: 1) значний темп росту міського населення, особливо у країнах, що розвиваються; 2) концентрація господарства і населення переважно у великих містах, серед яких виділяються міста-мільйонери; 3) територіальне розширення міст, що веде до утворення міських агломерацій. Найвищою ланкою урбанізації стали мегаполіси (мегалополіси)—величезне скупчення агломерацій і міст, що зливаються один з одним. Найбільший мегаполіс — Токайдо (Японія). Він простягнувся від Токіо до Осаки—Кобе—Кіото і налічує 60 млн осіб. Для багатьох країн, що розвиваються, характерна так звана несправжня урбанізація (псевдоурбанізація), коли розширення міст відбувається за рахунок селян, які збільшують кількість населення у великих містах, утворюючи нетрі на їх окраїнах. Для розвинутих країн характерний процес субурбанізації — переїзд частини забезпеченого населення у приміську зону, в більш екологічно захищені регіони. Наприклад, у США 60% населення проживають у приміській зоні. Близько половини населення світу проживає в сільській місцевості. Сільські поселення поділяються на групові, села, хутори та ін. Вони характерні для країн, що розвиваються, країн Європи, Японії; та розсіяні: ферми, лісництва та ін. Вони характерні для країн Північної Європи, Америки, Австралії, Нової Зеландії.


Розміщення населення, карта


Механічний рух населення. Значний вплив на кількість, розміщення та склад населення країн мають зовнішні (міжнародні) міграції. Вони можуть бути: постійні або тимчасові, добровільні або вимушені, організовані або стихійні. Міграції розрізняють і за факторами, що їх спричиняють: економічна, політична, етнічна, релігійна, природна, побутова та ін. Найпоширенішою є економічна міграція. Це пов'язано з пошуком нових умов проживання та нових місць праці. Останнім часом до емігрантів з Південної Європи, Північної Африки та Західної Азії «приєднались» емігранти зі Східної Європи, СНД, у тому числі з України. У США тільки легальна імміграція становить 1 млн осіб за рік. А у країнах Перської затоки емігранти з Єгипту, Індії, Пакистану тощо набагато перевищують місцеве населення за своєю чисельністю. У другій половині XX ст. стала досить популярною зовнішня міграція інтелектуальної еліти націй. Так, наприкінці XX ст. Україна втратила значний науковий потенціал, що негативно відбилося на економічному розвитку держави. Особливий статус мають біженці — вимушені мігранти, переселення яких було спричинене загрозою втрати життя чи здоров'я, пригніченням і обмеженням прав людини. Розрізняють такі типи вимушених міграцій: екологічні (внаслідок техногенних і природних катастроф), воєнні (уразі воєнних конфліктів), релігійні (внаслідок конфліктів на релігійному грунті), національно-етнічні (внаслідок міжнаціональних конфліктів).


Існують і внутрішні міграції— переміщення населення з одного населеного пункту до іншого в межах однієї держави. Внутрішні міграції поділяють на міграційні потоки декількох типів: село —> місто, місто —> місто, село —> село, місто —> село. Вони бувають організованими та стихійними. їх головні причини полягають у соціально-економічних, політичних, воєнних, екологічних проблемах.



Економічна і соціальна географія світу: Підручник для 10 кл. О.М. Топузов, Л.В. Тименко

Надіслано читачами інтернет-сайту


Кількість населення. Природний і механічний рух. Статево-віковий склад населення


Географічна розминка
Пригадайте, що є міграцією.


Поясніть, чим імміграція відрізняється від еміграції.


Кількість населення. Сукупність людей, які проживають на певній території, становить її населення. Зрозуміло, що чисельність населення світу не є постійною величиною і щороку змінюється (мал. 15). Головним
джерелом інформації про такі зміни є переписи, які здійснюють регулярно у більшості країн через кожні 10 років. Завдяки їм відомо, що на сьогоднішній день чисельність населення світу становить 6,8 млрд осіб.
Загалом чисельність населення світу постійно збільшується. Однак темпи зростання не завжди були однаковими. Свого піку вони дося-гли в період 1965-1970 рр. Тоді після здобуття політичної незалежності більшість країн Азії, Африки та Латинської Америки отримали доступ до медичного забезпечення, завдяки чому рівень смертності у них зменшився вдвічі.


Завдяки передусім країнам, що розвиваються, темпи зростання населення у світі у середині ХХ ст. сягали 2 % на рік. Як наслідок, менш ніж за 40 років, з 1960 по 1999 р., чисельність населення планети зросла вдвічі, а восени 1999 р. перетнула позначку 6 млрд. Це явище стрімкого зростання чисельності населення земної кулі дістало назву «демографічного вибуху».


Проте у 1990-ті роки почала простежуватися тенденція зростання смертності, здебільшого у розвинутих країнах. Як наслідок, темпи зростання населення світу почали неухильно скорочуватися. У нинішній період (2005-2010 рр.) ці темпи становлять приблизно 1,2 % на рік і чисельність населення світу щорічно збільшується приблизно на 79 млн осіб (мал. 16). Це означає, що через кожні 12 місяців населення Землі зростає більш як на одну «Францію», «Велику Британію» чи «Італію», або на один «Єгипет» чи дві «Аргентини».


Населення світу, графіки

Практичне завдання
За малюнком 16 і Додатком визначте і подальші перспективи щодо темпів зростання чисельності населення світу.


Прогноз
За прогнозами ООН, якщо показники народжуваності в країнах, що розвиваються, і далі скорочуватимуться, то в 2012 р. чисельність населення світу становитиме 7 млрд осіб, в 2025 р. - 8 млрд осіб, а в 2045 р. вона може досягти 9 млрд осіб.


Природний рух. Чисельність населення світу зростає завдяки тому, що на Землі постійно змінюються покоління людей унаслідок природного руху населення, або його відтворення. Відтворення (природний рух) населення - це зміна чисельності і складу населення внаслідок народжуваності і смертності, без урахування механічного переміщення. Відтворення населення визначає розміри природного приросту.


Природний приріст
- це різниця між народжуваністю та смертністю (обчислюється на 1000 жителів на рік). Він буває додатним у разі перевищення народжуваності над смертністю і від'ємним, коли смертність більша від народжуваності, або нульовим, коли ці показники мають однакове значення (мал. 17).


Зазвичай у світі виділяють два типи відтворення населення.


Для першого типу характерні порівняно невисокі показники народжуваності, смертності й природного приросту, що становить менш як 2 особи на 1000 жителів. Подекуди рівень народжуваності нижчий за той, який необхідний для простого відтворення населення. Так, в Україні та Росії природний приріст становить відповідно -6 і -5 осіб на 1000 жителів.


Перший тип відтворення населення характерний для більшості країн Європи, Північної Америки і деяких інших регіонів світу. Тут відбувається прискорене старіння населення, коли у віковій структурі переважає населення старших вікових груп.


Прогноз
У період 2009-2050 рр. чисельність населення в 45 розвинутих країнах, за прогнозами, зменшиться. Наприклад, у Росії чисельність населення зменшиться на 33 млн осіб, в Японії - на 25 млн осіб, в Україні - на 15 млн осіб, у Німеччині - на 8,4 млн осіб, а в Польщі - на 7,7 млн осіб.


Другий тип властивий країнам Азії, Африки й Латинської Америки, для структури населення яких характерна висока частка молодших вікових груп. Адже тут порівняно високі показники народжуваності, стабільні (часто низькі) показники смертності та високий природний приріст, що перевищує 12 осіб на 1000 жителів.


Найбільший у світі природний приріст населення спостерігається в африканській Уганді та азійському Ємені, де він перевищує 35 осіб на 1000 жителів. У десятках країн, що розвиваються, і чимало з яких належать до найменш розвинутих країн, на одну жінку припадає понад четверо дітей.


У глобальному масштабі однією з найважливіших демографічних змін, що відбулися, є майже повсюдне скорочення народжуваності - з п'яти дітей на жінку в період 1965-1970 рр. до менш ніж три дитини на жінку у 2005-2010 рр.


Механічний рух. На чисельність населення держав, його структуру та інші характеристики впливає не лише природний, а й механічний рух населення. Пригадайте, такий рух, тобто переміщення людей по території, зумовлений зміною постійного місця проживання та пошуку роботи, ще називають міграцією (від лат. мідгаііо - переходжу, переселяюсь). Основними причинами міграцій є пошук роботи (мал. 18), політичні утиски людей у своїй країні, релігійні та інші гуманітарні причини.


Міграції можуть різнитися за багатьма ознаками. Вам уже відомо з курсу географії України, що всі міграційні переміщення поділяються на зовнішню і внутрішню міграції. Так само ви маєте пам'ятати, що у зовнішній міграції розрізняють еміграцію (від лат. етідго - виселяюсь) та імміграцію (від лат. іттідгапз - той, що заселяється).
Внутрішня міграція позначається тільки на кількості жителів у різних регіонах однієї країни. Тим часом зовнішня міграція може впливати на загальну чисельність населення країни.


Кількість міжнародних мігрантів зростає. У 2005 р. їх було 192 млн, а в 2010 р., імовірно, збільшиться до 210 млн. Проте, як і раніше, міжнародні мігранти становитимуть лише 3 % від загальної чисельності населення світу.


Іміграції

Прогноз
За прогнозами ООН, близько 128 млн міжнародних мігрантів, або 61 %, проживатимуть в розвинутих країнах, а 82 млн таких мігрантів, або 39 %, - у країнах, що розвиваються. Найбільше міжнародних мігрантів буде в Європі (33 %), далі за цим показником розташуються Азія (28 %), Північна Америка (24 %), Африка (9 %), Латинська Америка і Карибський басейн та Океанія (3 % в кожному з цих регіонів). На країни з високим рівнем доходу припадатиме 62 % загальної кількості міжнародних мігрантів. Лідерами щодо кількості міжнародних мігрантів будуть США, де проживатимуть 20 % загальної кількості таких мігрантів. Далі слідуватимуть Росія (6 %), Німеччина (5 %), Канада (3 %) і Саудівська Аравія (3 %). Значну частку населення становитимуть мігранти в Австралії, Ізраїлі, Йорданії, у Гонконзі й Макао, у деяких невеликих держах Європи тощо.


Міграційна політика держав. У багатьох розвинутих країнах повільне зростання чисельності працездатного населення разом із стійким економічним зростанням є причиною браку робочих рук. Причому це стосується тих сфер діяльності, куди приходить працювати все більша кількість трудящих-мігрантів. Зважаючи на це, починаючи приблизно з 1995 р. розвинуті країни стали відкритішими з точки зору допуску мігрантів до роботи там, де відчувається брак робочої сили. У 2005 р. майже половина розвинутих держав заявила про своє бажання залучати більшу кількість висококваліфікованих робочих-іммігрантів (мал. 18).


Статево-віковий склад населення. Віковий склад населення неоднаковий у різних країнах світу. В країнах, що розвиваються, загалом проживає більше літніх людей, ніж в економічно розвинутих країнах. Однак якщо порівняти частку літніх людей у загальній чисельності населення країн, то спостерігається протилежна ситуація. Так, у більш розвинутих країнах на частку літніх людей припадає 21 % (мал. 19, 20). Водночас, у менш розвинутих країнах частка літніх людей помітно менша і становить 9 %.


Серед окремих регіонів світу найбільше літніх людей у Європі - 22 %. Приблизно удвічі менше людей цієї вікової категорії в Азії, Латинській Америці та у Карибському басейні - 10 %. Ще менше літніх людей в Африці, де їх частка становить тільки 5 %.


У більшості країн і регіонів світу тривалість життя збільшується. За прогнозами, вона перевищуватиме 76 років у розвинутих державах і 65 років у країнах, що розвиваються. У найменш розвинутих країнах, дві третини з яких зазнають серйозного негативного впливу епідемії ВІЛ/ СНІДу, середній показник очікуваної тривалості життя становить лише близько 55 років.


Реалії сьогодення


Контрасти тривалості життя. Найбільша середня тривалість життя населення в Андоррі - 83,5 року. Понад 80 років у середньому триває життя населення також у Сан-Марино і в Сінгапурі (81,7 року), в Японії (81,3 року), в Австралії, Швейцарії та Швеції (80,5 року), в Ісландії (80,3 року), Канаді (80,2 року). Найменша тривалість життя у таких африканських країнах як Свазіленд (32,6 року) і Ботсвана (33,7 року). В Україні тривалість життя населення становить 68 років.


Графіки населення

У глобальному масштабі очікувана тривалість життя після настання 60-річного віку збільшилася з 15 років у 1950-1955 рр. до 20 років у 2005-2010 рр., а в 2045-2050 рр. цей показник досягне 23 років. Отже, люди літнього віку продовжують старіти, і очікується, що частка осіб у віці 80 років або старше, яка нині становить 1,5 % загальної чисельності населення у світі, в 2050 р. дорівнюватиме 4,4 %.


Найбільше літніх людей, як і нині, буде в Європі - 35 % в 2050 р. В Азії, Латинській Америці та Карибському басейні літні люди на той час становитимуть 24 % загальної чисельності населення. Найменше літніх людей буде в майбутньому в Африці - лише 10 % населення.


Статевий склад населення світу характеризується незначним переважанням чоловіків над жінками. На 100 жінок припадає приблизно 102 чоловіки. Однак у найбільш працездатному віці - від 15 до 49 років -жінок, навпаки, дещо більше - 52 %. До того ж тривалість життя жінок вища, ніж тривалість життя чоловіків - 70 проти 65 років. Оскільки очікувана тривалість життя жінок, особливо у старшому віці, вища, ніж у чоловіків, більшість літніх людей становлять жінки. Так, у віковій групі 60 років і старше на кожних 100 жінок припадає 82 чоловіки.


Демографічна політика держав.
Демографічна політика - це система адміністративних, економічних, пропагандистських та інших заходів, які здійснюються державою з метою врегулювання передусім народжуваності. В країнах з першим типом відтворення населення державні заходи спрямовані на збільшення народжуваності та природного приросту, а в країнах з другим типом, навпаки, на скорочення. Так, у багатьох європейських країнах (ФРН, Нідерланди, Швеція тощо) запроваджують грошові субсидії, певні міри соціального захисту та стимулювання, інші заходи соціально-економічного характеру для підтримки сімей і жінок, які мають дітей. А в Китаї, навпаки, державного значення набула політика стримування народжуваності.


Проблема
Старіння населення породжує проблеми, пов'язані із забезпеченням фінансової стабільності як пенсійних систем, заснованих на перерозподілі доходів, унаслідок чого частина доходів молодих поколінь використовується на користь як старших поколінь, так і системи охорони здоров'я. Оскільки жінки становлять більшість літніх людей і протягом свого життя меншою мірою задіяні на ринку праці, вони особливо ризикують опинитися серед незаможних у літньому віці.Як, на вашу думку, держава має реагувати на цю проблему?


Старіння населення може забезпечити додаткове і постійне збільшення доходу на душу населення і економічне зростання, за тієї умови, що внаслідок зменшення кількості дітей більше жінок поповнюватимуть ринок робочої сили, що обсяг інвестицій у сектори охорони здоров'я і освіти збільшуватиметься і що люди відкладатимуть більше коштів, необхідних для життя протягом тривалішого періоду перебування на пенсії. Проте відповідні результати залежатимуть від створення належних інститутів і прийняття на озброєння стратегій, які сприяють накопиченню людського та фізичного капіталу.


Узагальнення
- Чисельність населення світу становить 6,8 млрд осіб і темпи його зростання сягають 1,2 % щорічно.
Убільшості країн Європи і Північної Америки, для яких характерний перший тип відтворення населення, переважає населення старших вікових груп. Українах Азії, Африки та Латинської Америки, для яких властивий другий тип відтворення населення, висока частка молодших вікових груп.


- Кількість міжнародних мігрантів зростає, найбільше їх очікується в Європі, а серед країн - у США.
Зменшення розміру сімей і зростання тривалості життя зумовлює процес старіння населення в усьому світі.


Ключові терміни і поняття
- кількість населення, відтворення, типи відтворення, населення ,природний рух населення , природний приріст, механічний рух населення, міграція, еміграція, імміграція, статево-віковий склад населення, міграційна політика, демографічна політика



В.Ю. Пестушко, Г.Ш. Уварова, Географія, 10 клас
Надіслано читачами інтернету



Збірка конспектів уроків по всім класами, домашня робота, скачати реферати з географії, книги та підручники згідно каленадарного плануванння з географії для 10 класу

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку,напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь -  Образовательный форум.