KNOWLEDGE HYPERMARKET



2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Держава в Середновічній Європі. Повні уроки

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 7 клас. Повні уроки>> Всесвітня історія: Держава в Середновічній Європі. Повні уроки

Тип уроку: засвоєння нових знань

Тема 6. Держава в Середновічній Європі.

Мета: ознайомлення із поняттям «феодальна роздробленість», умовами виникнення парламентів, правосуддя.

Завдання: пояснити необхідність виникнення системи управління у державі

Хід уроку:

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Розповідь нової теми


Королівства створюються і гинуть

Завойовуючи все нові й нові народи, вожді племен зрозуміли, що управління новими територія потребує інакшої системи. Адже владарювати тепер потрібно було на значно більших площах, над значно більшою кількістю населення, яке, до того ж, не палало бажанням підкорятися чужинцям. Вихід у завойовників був під рукою – військова сила.

Арбалет

Арбалет – поширена у середньовіччі зброя


Але не завжди перемога сили переконлива. Іноді голови схиляються не перед мечем, а перед авторитетом, пошаною.

Це міг бути авторитет лідера, або церкви, яка проголошувала, що влада – від Бога. Свій вплив мали гроші, а також родове право, звичаях. Вожді племен будували нові системи управління і ставали першими європейськими королями.

Так стали розвиватися монархії – спершу недосконалі й слабкі, а надалі – доволі ефективні в тих умовах.

У франків владу передавали спадково, вестготи (знатні) обирали свого короля, але виборність не означала демократичності – брали галасом. Якщо криком чи тупотінням не вдавалося «обрати» бажаного, то руки «виборців» тяглися до зброї. В ті часи кровопролиття за владу не було чимось надзвичайним. Проте вже у 633 р. в іспанському місті Толедо вельможі домовились дотримуватись ладу, обираючи собі керівника держави. Приблизно через сорок років започаткували церемонію коронації, щоб усім повідомити – вибори відбулись, і з результатом треба погоджуватися.

Проте на цьому проблеми не закінчувались – король, взявши державу в руки, ще не усвідомлював своєї ролі у суспільстві. Інакше чому держава, створена ціною неймовірних зусиль, згодом просто передавалася у спадок і розподілялася між нащадками? Адже за ці території між синами монарха виникали нові війни, що зводили нанівець працю попередників, які завойовували землі, і варварське королівство гинуло.

Карл Великий, щоправда, об’єднав західні землі, ставши імператором, проте ідея Великої Римської імперії, якою він переймався, не досягла бажаного рівня. Серед причин, які завадили розвитку – вже недієве у нових умовах рівняння на особисту відданість підлеглих правителю; малоефективна для великих територій система управління. Додало своєї ваги і те, що завойовники не припиняли набігів на західні землі, а наступники Карла не завжди готові були дати гідну відсіч. До того ж, слід пам’ятати – монархи змушені були керувати на ходу, проводячи життя у військових походах.


Король Оттон І

Король Оттон І


Королі майже не мали змоги жити на постійному місці ще й тому, що не було ніяких засобів зв’язку, а управління державою потребує постійного контролю над територіями. Феодали забувають про короля. Держава ділиться на «клаптики» Але набагато серйознішою проблемою стало те, що, здавалося б, не загрожувало цілісності – феодальні відносини. Земля, як ми знаємо, була основою економічних стосунків. Володіти землею – значить бути багатим. Отже, впливовим. До того ж, хто володіє землею, той володіє і селянами, які на ній працюють. Тому влада феодала зростала. Причому, до такої міри, що деякі феодали уже вважали себе правителями своїх територій і вводили свої порядки. Таким чином, влада короля слабнула.



У цих умовах виникає феодальна роздробленість, яка характеризується слабкістю і змінюваністю кордонів, відсутністю єдиної армії, системи збору податків – словом, взагалі системою управління. Та й навіщо феодалові був король, якщо королем за таких умов можна вважати й себе? Одним із найпоказовіших прикладів феодальної роздробленості можна вважати Францію, де землі самого короля, простягаючись смужкою між Парижем та Орлеаном, виглядають скромніше, ніж володіння деяких феодалів. Такі випадки «держави в державі» були непоодинокими.

Цілком природно, що в ту епоху з’являється розподіл влади на центральну, яку представляв король, і місцеву – феодалів. Королі набирають сили На хвилі феодальної роздробленості король міг втратити владу. Напруга у суспільстві, спричинена безладом у слабкому державному апараті, змушувала монархів вдаватися до давнього способу зміцнення власних позицій – сили. Тобто для зміцнення держави слід було збільшити військо, запровадити жорсткішу політику у стосунках із великими феодалами. Де для цього брати кошти? Іншого виходу, ніж збільшення податків, не знаходилось. Але багатьом дрібнішим феодалам, селянам, міській буржуазії могло не сподобатись те, що король змушує наповнювати скарбницю. Цілком реальною постала загроза бунтів.


Бунт міщан

Бунт міщан


За підтримкою своїх рішень королі звернулися до впливових суспільних станів, насамперед духовенства, а також дворянства, купецтва. Союзниками правителя у цій ситуації стали й цілі міста, які бажали розвивати ремесла і торгівлю. Так у XIII-XV ст. виникли дорадчі органи (парламент) – владні структури, рішення яких не мали сили без затвердження короля. З іншого боку, король, хоч і зміцнював владу, не міг не рахуватися із представниками інших станів.

Засідання середньовічного парламенту

Засідання середньовічного парламенту


Хоча перші парламенти не відзначалися самостійністю і часто змушені були підтримували короля, проте вони сприяли зміцненню держави, спричинивши виникнення станової монархії – влади, яка опиралася на впливові стани суспільства. У кожній країні парламент дістав свою назву. Хід утворення парламентів можна відобразити так: Ісландія Альтинг - 930 р. Іспанія (Кастилія) Кортеси - 1188 р. Англія Парламент - 1265 р. Франція Генеральні штати - 1302 р. Швеція Ріксдаг - 1435 р. Німеччина Рейхстаг - ХV ст. Нідерланди Генеральні штати - 1463 р. Польща Сейм - ХІV-ХV ст.

Приміщення англійського парламенту

Приміщення англійського парламенту


Меч закону З розвитком суспільства змінився і підхід до вирішення різноманітних суперечок і покарання винних. Раніше, до створення королівств, регулюванням стосунків займалися вожді. Вони керувалися неписаними законами – давніми звичаями. Зі створенням держави постала потреба створити правосуддя, упорядкувавши норми законів.


Власне, писані закони з’являються з появою королів. Але на початковій стадії римське населення дотримувалося своїх традиційних законів, а франкські королі видавали свої. З часом норми різних законів записали в один документ – Звід цивільного права. А оскільки у церкви були свої норми правосуддя, то з’явився і Звід церковного права.


Правосуддя у середньовічній Європі ґрунтувалося на становому підході – кожен стан суспільства: духовенство, дворянство, міські жителі судився за своїми нормами.

Кат страчує засудженого

Кат страчує засудженого


Звісно, справедливості у таких умовах не варто було чекати. Навіть з огляду на те, що найголовнішим суддею у державі був сам король. Він мав право судити і милувати, а якщо важко було схилитися на чийсь бік, звертався до так званого «Божого суду» - тобто винного мав покарати сам Бог. Тоді сторони конфлікту сходилися у поєдинку, і вважалося, що винний загине. Тому правосуддя у Середні віки було недосконалим і не забезпечувало рівності всіх перед законом.


Повторюємо поняття

Феодальна роздробленість

Парламент

«Божий суд»

Звід цивільного права

Звід церковного права


Питання для самоперевірки:

1. Чому виникла потреба у створенні системи управління державою?

2. Як у франків і вестготів передавали владу?

3. Чому тодішні правителі весь час були в походах?

4. Чому виникла феодальна розробленість?

5. Що таке станове правосуддя?


5. Учитель дає творче завдання учням для виконання в режимі реального часу.

Творче завдання: Скласти кросворд на тему назв парламентів різних країн.


6. Домашнє завдання:

1. Повторення пройденого матеріалу.

2. Опишіть, як діяло станове правосуддя.


Література:

1. Урок на тему: «Управління в середньовічній державі», Бутков К. О., м.Тернопіль

2. Великі завойовники / Автор-упорядник В.Товстий. – Х.: Промінь, 2010

3. Крижановський О.П., Хірна О.О. Історія середніх віків. - Л.: Оріяна-Нова, 2007;

4. Навколо світу. Енциклопедія. – Х.: Пегас, 2006;

5. Кардіні Ф. Середньовіччя. – Х.: Ранок, 2004;

6. Карліна О. Історія середніх віків. - К.: Генеза, 2000;

7. ukrmap.kiev.ua

8. sc4v.narod.ru

9. mid-ages.ru


Скомпоновано і відредаговано С. Г. Соловйовим



Над уроком працювали

Бутков К. О.

Соловйов С.Г.



Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.



Предмети > Всесвітня історія > Історія всесвітня 7 клас