Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Конспект уроку до теми: «Гайдамаки». Складність історичної долі українського народу. Сюжетні лінії твору, кульмінаційні вершини

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 9 клас>> Українська література: «Гайдамаки». Складність історичної долі українського народу. Сюжетні лінії твору, кульмінаційні вершини


План-конспект уроку з курсу «Українська література 9 клас» з теми «Т.Г.Шевченко «Гайдамаки». Складність історичної долі українського народу.»





                                              Тема уроку: Т.Г.Шевченко «Гайдамаки». Складність історичної долі українського народу.

Мета уроку:  познайомити учнів з історією написання та видання твору, джерелами поеми, розкрити тему твору, з’ясувати жанр, особливості сюжетно-композиційної структури; розкрити історичну основу твору; ознайомитися з оцінкою поеми сучасниками автора; ознайомити учнів з використанням сюжету «Гайдамаків» в  образотворчому мистецтві, кіномистецтві, музиці; розвивати увагу, навики дослідницької роботи, збагачувати мовлення новими лексемами; виховувати любов і повагу до історичного минулого України.

Тип уроку:  комбінований.

Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, виставка літератури, згідно теми уроку,  ілюстрації, перодукції картин до поеми, динамічні таблиці, історична карта України, ТЗН, мультимедійні засоби наочності.

Форма проведення: інтегрований урок (українська література, історія, музика, образотврче мистецтво).

Епіграф:
Посіяли гайдамаки
В Україні жито,
Та не вони його жали...
Т.Шевченко


                                                                   ЗМІСТ І СТРУКТУРА УРОКУ


І. Організаційно-вступна частина

ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань

Метод «Незакінчене речення...»
1.Ранній період творчості Т.Г.Шевченка – це…
2.Сучасний «Кобзар» Т.Г.Шевченка розпочинається романтичною баладою...
3.Твір Т.Г.Шевченка «Думи мої,  думи мої...» за жанром...
4.Першим зразком  послання у поетичній творчості Т.Г.Шевченка є твір...
5. Енея автор згадує у поезії...
6. «А дівчата заквітчались І почали звати ....-снігоцвітом».

Відповіді. 1.1837-1843р.р. 2.«Причинна». 3.Елегія. 4. «До Основ’яненка». 5. «На вічну пам’ять Котляревському». 6.Лілеєю.

ІІІ. Повідомлення теми, мети завдань уроку; мотивування учіння

Сугестивне введення в тему. Під  мелодію козацького маршу «Гей ви, козаченьки...» (слова В.Крищенка, музика Г.Татарченка у виконанні Назарія Яремчука) розпочинається урок.   
Бесіда репродуктивного характеру, мета якої  налаштувати учнів на робочий лад.
1.Які асоціації викликає у вас ця мелодія?
2.Чи співзвучна вона з вашим настроєм?
Учитель. Вслухаючись у слова цієї пісні, мимоволі поринаєш у далеке минуле, прагнеш пізнати сповнене боротьби і страждань життя славних предків-козаків, щоб відповісти на Шевченкове запитання: «Чия правда, чия кривда і чиї ми діти»?  «Славні прадіди великі» не пробачили б не менш славним правнукам зневагу до їхнього сповненого турбот  життя. Ми живемо в час, коли народи світу усвідомлюють свою національну самобутність, гідність і прагнуть свободи й незалежності, відрод¬жуючи занедбані духовні джерела. Будьмо гідними  нащадками козацького роду. І завжди пам’ятаймо слова М.Рильського: «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього».

Бесіда. «Мікрофон».

Звідки ж ми  можемо почерпнути знання  про життя  наших предків?
1.Усна  народна творчість.
2.Пам’ятки давнини  (архітектурні та писемні)– літописи, хроніки, наукові праці.
3.Художня література.

Учитель. Історична тематика посідає особливе місце у ранній творчості Т.Шевченка. Тут по-особливому звучить заклик до пробудження національної самосвідомості. Досить оригінальний підхід використовує автор до змалювання історичного минулого (з кінця ХVІ до кінця ХVІІІ ст.): домислює епізоди, переставляє події, вплітає легендарні мотиви.

Бесіда.
1.Які поетичні твори Т.Шевченка на історичну тематику раннього періоду творчості ви знаєте?
2.Які відомі історичні постаті   згадує поет у цей час?
3.Що стало поштовхом до написання поеми «Гайдамаки»?

План уроку ( проектується на екран) учні записують у зошити.
1.Історія написання та видання поеми, її джерела.
2.Історична основа твору.
3.Тема, ідея, жанр, особливості сюжетно-композиційної структури твору.
4. «Гайдамаки» Т.Г.Шевченка  в оцінці сучасників автора.
5.Відгомін поеми «Гайдамаки» в художній літературі, музиці, образотвочому мистецтві та кіномистецтві.

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу

Інтелектуальна розминка
І. 1.Які прочитані вами твори свідчать про неабияку зацікавленість автора  «Гайдамаків» минулим нашого народу? (О.Іваненко. «Тарасові шляхи»,  С.Васильченко. «Дитинство Шевченка»).
2.Звідки  ще черпав Кобзар матеріал для написання поеми «Гайдамаки»?

2.1 Розповіді діда Івана про Коліївщину, про гайдамаків.
Учень-декламатор. Уривок з епілога поеми:
Столітнії очі, як зорі, сіяли.
А слово за словом сміялось, лилось:
Як ляхи конали, як Сміла горіла,
Сусіди  од страху, од жалю німіли,
І мені, малому, не раз довелось
За титаря плакать. І ніхто не бачив,
Що мала дитина у куточку плаче,
Спасибі, дідусю, що ти заховав
В голові столітній ту славу козачу:
Я її онукам тепер розказав.

2.2.Історичні джерела ( «Історія Малої Росії» Д.Бантиша-Каменського , «Історія Русів» невідомого  автора, «Історія королівства польського» тощо).
2.3 Розповіді, перекази, історичні матеріали. «Про те, що діялось на Україні  1768 року,  розказував так, як чув од старих людей...», згадував Т.Шевченко.

Учитель. Задум створення поеми про гайдамаччину зародився у поета ще десь у 1838-1839 р.р. Втілюючи його, Т.Шевченко мав на меті відтворити події Коліївщини, поскільки його рідна Звенигородщина була епіцентром гайдамацького руху і довести, що гайдамаки – не волоцюги і розбійники, як про це писали польські та російські автори, а патріоти-захисники рідного краю.

Висновки. Джерела поеми (запис у зошити).

ІІ. Історична основа твору.
Учитель. В основі сюжету поеми – розповідь про кульмінаційний період гайдамацького руху – повстання Коліївщина  1768 року на Правобережній Україні.
Гайдамацький рух розгортається на Україні у ХVІІІ ст. Це була боротьба проти соціального, національного та  релігійного гніту на Правобережжі, де панувала польська шляхта.
Екскурс у давнину по історичній карті (кордони території, захопленої повстанцями).
-Що ж послужило поштовхом до гайдамацького повстання?
(Однією з причин було те, що у 1768 р. комісія польського сейму уклала трактат з Росією, за умовами якого православна і католицька шляхти матимуть однакові права. Проти цієї сеймової ухвали та короля виступила радикально налаштована група людей на чолі з Пулавським та Красицьким, організувавши Барську конфедерацію (1768-1772 рр.). Її підтримували Франція, Туреччина, Австрія.
Конфедерати розпочали масові жорстокі розправи над українським населенням Правобережжя: змушували приймати католицьку віру, ополячуватися, переслідували українську культуру, знищували православні храми, грабували та катувати простих людей.

Словникова робота.
Коліївщина – від слова «колій» – той, що коле.
Гайдамаччина – від  слова «гайдамака»;  гайда (тур.) – гнати, переслідувати; вперше термін зустрічаєтся у документах 1717 р.
Конфедерати (від лат.confoederatio – спілка, об’єднання; у Польщі  ХVІ-ХVІІст. –тимчасові військово-політичні союзи шляхти, які створювалися для збереження привілеїв шляхти, захисту прав католицької церкви та ін.)

Учень-декламатор. У розділі «Інтродукція» автор так описує масові звірства конфедератів:
Розбрелись конфедерати
По Польщі, Волині
По Литві, по Молдаванах
І по Україні...
Руйнували, мордували,
Церквами топили...
А тим часом гайдамаки
Ножі освятили.

Учитель. Гайдамаччина – це відповідь українського народу на нелюдські звірства конфедератів. На чолі повстання став сміливий полководець-месник Максим Залізняк. Повстання  розпочалося 29 травня 1768 року на Зелені свята (Трійцю) у районі Мотронинського монастиря  в Холоднім Яру (урочище недалеко від Чигирина) і швидко поширилося на великій території Правобережжя: Київщина, Поділля, Волинь, Галичина, Прикарпаття. Згодом на сторону повстанців перейшов загін надвірних козаків під проводом сотника Івана Гонти, завдання якого було – придушити повстання.
(Учитель демонструє на карті місця, охоплені повстанням).

Учень-декламатор.З розділу «Червоний бенкет»:
Задзвонили в усі дзвони
По всій Україні;
Закричали гайдамаки:
«Гине шляхта, гине!..»
Горить Сміла, Смілянщина,
Кров’ю підпливає.
Горить Корсунь, горить Канів,
Чигирин, Черкаси;
Чорним шляхом запалало,
І кров полилася
Аж у Волинь. По Поліссі
Гонта бенкетує,
А Залізняк в Смілянщині
Домаху гартує...

Бесіда
.
1.У чому особливість Коліївщини?
(Повстання мало широкий розмах: охопило майже всю територію України; під його впливом спалахнуло повстання у Польщі; воно викликало занепокоєння у Туреччині, Прусії, Угорщині).
2.Які були причини повстання?
1.Національний гніт (заборона української мови і культури).
2.Соціальний гніт (кріпацтво, панщина).
3.Релігійний гніт (примусове окатоличення).
4.Звірства конфедератів.
3.Чим закінчилося повстання?
(Поразкою. На допомогу Польщі прийшли війська царської Росії, оскільки були побоювання, що Коліївщина може поширитися і на Лівобережжя. Максима Залізняка як росйського підданого, жорстоко покаравши батогами, відправили на вічну каторгу у Нерчинськ. Кілька разів йому вдавалося тікати. Припускають, що він брав участь у селянському повстанні під проводом Омеляна Пугачова. Івана Гонту як польського підданого передали польській шляхті. До нього застосовували нелюдські тортури, згодом у с.Сербах (сьогодні Гонтівка), на Поділлі, стратили).
4.Які причини поразки?
1.Локальність повстанського руху.
2.Розрізненість дій повстанців.
3.Протиріччя щодо мети.
4. Стихійність.
5.Відсутність чітко виражених політичних та соціальних орієнтирів у поглядах  ватажків повстання.
6. Ілюзії повстанців та їх лідерів.
5. У чому полягає історичне значення повстання?
(Сприяло формуванню національної самосвідомості, слугувало прикладом нетерпимості, боротьби проти гноблення, подальшого розгортання національно-визвольного руху з метою відновлення козацької вольності).
Методична ремарка. Робота учнів з динамічними  таблицями, які заповюють протягом уроку.

                                                           Динамічна таблиця.

Т.Г.Шевченко. «Гайдамаки». Коліївщина 1768 року як історична основа створення поеми.


Причини
повстання
Причини
поразки
Історичне значення
повстання
Тема поеми
Ідея поеми Жанр твору
Сюжетно-композиційна
струкрура

                             

ІІІ.Тема, ідея, жанр твору, особливості сюжетно-композиційної структури.
Тема  твору – зображення боротьби українського народу під назвою Коліївщина проти польського панування  на Правобережній Україні.
Ідея твору – звеличення національно-визвольного руху на Україні та його народних героїв – лицарів Коліївщини, засудження жорстокого ставлення влади Польщі та Росії до українського населення Правобережжя.
Жанр  твору – героїко-історична романтична ліро-епічна поема-епопея.
Особливості сюжетно-композиційної структури поеми. У поемі два вступи (лірико-філософський) та історичний («Інтродукція»), десять розділів, епілог, «Передмова» (у кінці твору), послання до передплатників («Панове субскрибенти») і «Приписи» (примітки автора).
Композиційні особливості: вставні пісні, ліричні відступи, автор – співучасник  зображуваних подій, відсутність розв’язки.
У творі дві сюжетні лінії, які переплітаються між собою: розгортання та хід повстання під назвою  Коліївщина та історія особистого життя Яреми.


Особливості сюжету:
-експозиція : політична ситуація у Польській державі, розгул конфедератів; Ярема наймитує у Лейби;
-зав’язка: освячення ножів, початок повстання; Ярема прощається з Оксаною, йде у гайдамаки;
-кульмінація: гайдамаки в Умані, вбивство Гонтою синів; Ярема рятує Оксану й одружується з нею;
-епілог: повідомлення про страту Гонти, смерть Залізняка на каторзі, остаточне приборкання України.

 Сюжет твору динамічний, вражають описи розправи конфедератів над титарем, вбивство Гонтою власних синів, освячення ножів «против ночі  Маковія» та клятва мститися ними. Гайдамацька помста у зображенні автора подана гіперболізовано.
Жорстоке ставлення конфедератів описане Т.Шевченком у розділі «Титар» (нелюдське катування мліївського титаря Данила Кушніра).
Налигачем скрутили руки,
Об землю вдарили – нема.
Нема ні слова. «Мало муки...
У тім’я цвяшок закатай!»
Не витерпів святої кари ,
Умер сердега...

Вбивство Гонтою власних синів (розділ «Гонта в Умані»).
Мої діти – католики...
Щоб не було зради,
Щоб не було поговору...
Я присягав, брав свячений
Різать католика.
Сини мої, сини мої,
Чом ви не великі?
Чом ви ляха не ріжете?..
«... не я вбиваю,
А присяга». Махнув ножем –
І дітей немає!
Попадали зарізані.

Коментар до цієї сцени. Це творчий домисел автора: історичні джерела не зафіксували факту дітовбивства.

V. Узагальнення і систематизація знань
Висновки. У поемі все підпорядковано показові причин наростання народного гніву та великого розмаху повстання. Події розгортаються у швидкому темпі, яскраві картини  динамічно змінюють одна іншу. Автор порушує багато проблем, актуальних і сьогодні, переданих словесно: «...А за віщо, За що люди гинуть? Старих слов’ян діти  Вмились кров’ю. А хто винен?»
Коментар епіграфа уроку.

Тези творчих досліджень.
1.Поема «Гайдамаки» в оцінці тогочасної критики.
Поема викликала досить суперечливі критичні відгуки сучасників автора. Позитивно оцінили її Є.Гребінка, П.Гулак-Артемовський, Г.Квітка-Основ’яненко, І.Вагилевич. М.Добролюбов так схвально висловився про поему: «У Шевченка ми бачимо всі елементи народної української пісні. Її історична доля навіяла йому цілу поему «Гайдамаки», напрочуд різноманітну, живу, сповнену сили і цілком вірну народному характерові малоросійських народних дум». Негативно оцінили поему П.Куліш, В.Бєлінський. П.Куліш, зокрема, радив «уничтожить всю главу «Гупаливщина». А про поему взагалі висловився так: «...это торжество мясников, а драма Ваша – кровавая бойня, от которой поневоле отворачиваешься».

2.Відгомін поеми «Гайдамаки» у сюжетах творів української словесності, зокрема, Є.Гребінки «Чайка»; Ю.Федьковича «Осьмий поменник Тарасові Шевченкові на вічну пам’ять», А.Свидницького «В полі доля стояла», І.Нечуя-Левицького «Над Чорним морем», І.Карпенка-Карого «Бондарівна» тощо.

3.Відгомін поеми «Гайдамаки» у музиці (прослуховування кількох творів)
М. Лисенко створив низку музичних творів, в основі яких – мотиви «Гайдамаків»: «Свято в Чигирині», «Гомоніла Україна», «У гаю, гаю вітру не- має», «Ой Дніпре» тощо. К.Стеценко написав музику до поеми (для хору, солістів, симфонічного оркестру); Р.Глієру належить музичне оформлення постановки «Гайдамаків»( 1920 р.). За мотивами поеми «Гайдамаки» російський композитор М.Мусогський написав такі твори: «Гапак», «На Дніпрі», «Утоптала стежечку» та О.Сєров «Од села до села».

4.Відгомін поеми «Гайдамаки» в образотворчому мистецтві (демонстуються картини) та кіномистецтві.
І.Їжакевич. «Уманська різня», «Гайдамаки»; В.Касіян. «Інтродукція», «Гонта в Умані», «Коліївщина» та ін.
Мотиви поеми використані у кінофільмах І.Кавалерідзе «Злива», «Коліївщина», «Прометей».

Складання синквейна.
Гайдамаки.
Сміливі, непідкупні.
Боряться, страждають, захищають.
Справжні захисники рідної землі–
Патріоти.


VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання
Узагальнювальне слово учителя (оцінка діяльності на уроці, обгрунтування виставлених балів, педагогічні рекомендації щодо вдосконалення навчальної роботи, оголошення домашнього завдання).
Д/з. Опрацювати матеріал уроку; скласти комбінований план до образу Яреми; вивчити уривок з поеми напам’ять.

Використнана література
Авраменко О.М., Дмитренко Г.К. Підручник для 9-го кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.:Грамота, 2009. –С. 199-206.
Неділько Г.Я. Тарас Шевченко. Життя і творчість. –К.:Рад.школа,1988. –245 с.
Пахаренко В.І.Українська література: Підручник для 9-го кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.:Генеза, 2004. –С.251-261.
Противенська О.Г., Мещерякова М.І., Теміз Я.В. Українська література у схемах і таблицях. – Харків: видавнича група “Академія”, 2000. – 45 с.
Шевченко Т.Г. Кобзар. – К.: Дніпро, 1971. – С.39-70.



Надіслано вчителем української мови та літератури Семчук Д.Б. ліцею №3 м.Чернівці


Планування уроків з української літератури онлайн, завдання та відповіді по класам, домашнє завдання з української літератури 9 класу скачати

Предмети > Українська література > Українська література 9 клас > «Гайдамаки». Складність історичної долі українського народу. Сюжетні лінії твору, кульмінаційні вершини > «Гайдамаки». Складність історичної долі українського народу. Сюжетні лінії твору, кульмінаційні вершини. Конспект уроку і опорний каркас