KNOWLEDGE HYPERMARKET



2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Сільське господарство. Становище і повсякденне життя селянства. Зростання міст.

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 7 клас>>Історія України: Сільське господарство. Становище і повсякденне життя селянства. Зростання міст. Магдебурзьке право. Міське населення та його спосіб життя. Розвиток ремесел і торгівлі.


Упродовж другої половини XIV - першої половини XV ст. вдосконалювалося землеробство. Поширювалося трипілля. Плуг витісняв у лісові смуги соху й рало. Селяни почали користуватися довгою косою; вирощували переважно жито, ячмінь, овес, пшеницю, гречку, горох тощо. Підвищення цін на м'ясо на європейських ринках спонукало шляхту до розведення у маєтках волів і корів; примножувалося поголів'я свиней. Розвивалися також городництво, садів ництво, бджільництво й рибальство.


Збільшувалася переробка деревини: виготовлялася велика кількість дьогтю, смоли, поташу, ванчосу (тонкі дошки). Розвинутими промислами були солеваріння (у Прикарпатті) та видобування руди (у Волині й Поліссі). Множилися ремесла. Так, на початку XVI ст. у містах налічувалося 150-200 ремісничих спеціальностей. Для регулювання виробництва і захисту власних інтересів ремісники об'єднувалися у самоврядні групи - цехи (спілки), діяльність яких визначалася спеціальними статутами. Їх очолювали старшини (цехмістри), що обиралися з-поміж найвпливо-віших майстрів. Підмайстри й учні у вирішенні цехових справ участі не брали. Перші цехи з'явилися наприкінці XIV ст. у Галичині та Закарпатті. Наприкінці XV ст. у Львові налічувалося вже 14 цехів. З цього часу вони виникають у містах Західного Поділля, Волині та Київщини. Займалися ремеслом і позацехові ремісники, котрих називали партачами.


Збільшення обсягів продукції, що виготовлялася на продаж, сприяло розвитку внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Однак тут існували різні обмеження (купці були зобов'язані везти свої товари лише визначеними шляхами, зупинятися у містах, які мали право ведення торгівлі, продавати товари на певних умовах тощо). За кордон вивозилися полотно, шапки, хутряні вироби, холодна зброя, ювелірні прикраси, воли, зерно і т. ін. Важливими центрами торгівлі були Львів, Київ та Кам'янець-Подільський.

У другій половині ХІУ-ХУ ст. спостерігалося пожвавлення еко-номічного життя, з'явилися ремісничі цехи.

Більшість сіл були невеликими. В них існувала сільська громада, що складалася переважно з дворищ (їх утворювали великі родини) або окремих  господарств - димів. Орна земля перебувала у спадковому володінні індивідуальних господарств, а луками, випасами, водоймами спільно користувалися селяни різних дворищ і димів. Очолював громаду виборний отаман; існував ісопнийі суд - суд селянського сходу. Села об'єднувалися у соціально-територіальні осередки -волості, очолювані виборними «старцями». Останні захищали інтереси селян, збирали їх на віча для розв'язання важливих питань волосного життя.


За правовим становищем селяни поділялися на похожих (вільних), котрі мали право відходу від свого володаря, та непохожих (отчичів), позбавлених такого права. До найзаможніших належали служилі селяни - слуги, котрі перебу-вали на службах, за що отримували 1-2 волоки землі й звільнялися від інших повинностей.


Вільними залишалися данники, що виплачували данину державі. Тяглові селяни за користування землею виконували відробіткову повинність (оранка поля, засівання зерна та ін.) зі своїм тяглом (робочою худобою) на користь держави чи землевласника. Серед селянства було чимало збіднілих: сусіди й підсусідки, котрі селилися при дворах заможних селян; коморники, які не мали свого житла і наймали комори; городники, що володіли тільки городами, та халупники, котрі мали лише хати. Упродовж ХІУ-ХУ ст. раби, челядь та холопи перетворювалися на залежних селян.


Селяни виплачували податки й виконували повинності. Основним державним грошовим податком у Литві був податок на військові потреби. Селяни маєтків, які належали великим землевласникам, виплачували податки натурою й грошима. Відбували й державні повинності: споруджували й ремонтували замки, зводили мости, греблі тощо.


1 Копа - сільська громада.
2 Волока - земельна ділянка та одиниця инміріовання сільськогосподарської землі; у різних місцевостях дорівнювала від 16.8 до 21,4 га.


В XV ст. панщина іноді сягала 14 днів на рік. Набувало поширення фільваркове господарство (особливо у Галичині, Західному Поділлі й Західній Волині), що мало своїм наслідком закріпачення' селян. З середини XV ст. вони потрапляють під присуд великих землевласників, обмежується їхнє право на переходи. Польський сейм у 1503 р. заборонив їм переселятися на інші землі без дозволу шляхти.


Щоденне життя селян значною мірою залежало від їхнього становища. Особливо нелегким воно було у залежних селян, котрим доводилося все більше працювати на користь землевласника. Панщина й кріпацтво позбавляли їх особистої свободи. Робочий день тривав зі сходу сонця до його заходу. Відпочивали селяни лише в неділю та великі релігійні свята.


3 розвитком середньовічних суспільних відносин все більша частина селян втрачала свободу, потрапляючи в залежність до шляхти; водночас зростали податки іі повинності.


ЗРОСТАННЯ МІСТ. МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
Відродження зруйнованих монголами міст відбувалося повільно. Наприкінці XV ст. на теренах Київщини, Брацлавщини й Волині їх налічувалося лише близько 40. Найшвидше розвивалися Львів, Київ, Кам'янець Подільський, Луцьк. Наприклад, якщо в XIV ст. у Львові проживало до 3 тис. осіб, то на початку XV ст. - близько 10 тис. Виникали міста і в приватних маєтках великих землевласників. Зростала їх роль як центрів розвитку ремесел, торгівлі. Майже щотижнево у великих містах влаштовувалися ярмарки.


У XIV ст. почав формуватися новий тип міської організації, заснований на магдебурзькому праві. У першій половині століття його отримують такі міста, як Володимир і Сянок, а в другій - Львів. Кам'янець-Подільський, Берестя, Холм; пізніше - чимало інших міст. Київ почав користуватися магдебурзьким правом із середини XV ст. Магдебурзьке право звільняло міщан від управління й суду воєвод і старост (представників королівської адміністрації). Запроваджувалося міське самоврядування магістрат, члени якого обиралися з-поміж заможної верхівки. Він поділявся на дві колегії - лаву (суд у кримінальних справах) і раду (адміністративний орган і суд у цивільних справах). Очолював міську адміністрацію війт. Його посада могла бути спадковою, персонально наданою чи виборною. Засідав магістрат у спеціальному приміщенні - ратуші. Магдебурзьке право в українських містах мало обмежений характер: часто зберігалася залежність від власників міст, інколи магістрат не поділявся на колегії; у Галичині, Західному Поділлі й Закарпатті при зайнятті адміністративних посад надавалися пільги католикам.


Запровадження й поширення магдебурзького права надавало українським містам самоврядування, що сприяло їх розвитку.


МІСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ ТА СПОСІБ ЙОГО ЖИТТЯ
Особливістю міст Галичини, Західного Поділля, Закарпаття й Західної Волині була етнічна строкатість їхнього населення. У містах проживало чимало німців, вірмен, поляків і євреїв. Наприклад, у першій чверті XV ст. у Львові 70 % мешканців становили німці, у Кам'янці-Подільському виникли окремі українська, вірменська й польська громади. Чужоземці користувалися різноманітними пільгами, які отримували від королівської та князівської влади; натомість православним українцям чинилися явні перешкоди для вступу в цехи й обрання в органи самоврядування, що породжувало конфлікти на етнічній та релігійній основі.


Повноправними міщанами вважалися ті, котрі володіли будинками в межах міста й мали відповідний статус. Отримати його можна було спадково або за заслуги, через купівлю будинку й землі, одруження тощо. Верхівку міщан складав патриціат (у його руках зосереджувалися самоврядні органи управління), середній прошарок - поспільство (ремісники, торгівці, купці), низи - наймані працівники (сторожі, слуги), гультмі, жебраки та ін. На відміну від села, у самоврядних містах міщанин вважався вільною особою (пригадаймо загальновідомий західноєвропейський вислів «Міське повітря робить людину вільною»). Селянин, проживши в місті певний час і ставши хоча б коморником чи халупником, міг дістати свободу, і це право міста захищали міщани.

Воднораз вони виплачували податки - шос (від розмірів нерухомого та рухомого майна), від цехів, крамниць, торгівлі тощо. До повинностей, зокрема, належали: військова, ремонт шляхів, укріплень.


Спосіб життя міщан залежав від їхнього статусу. Представники верхівки розв'язували всі питання внутрішнього життя міста, обстоювали його інтереси у стосунках з державною владою. Будучи заможними, вони жили в найкращих будинках. Ремісники з ранку до вечора займалися виробництвом товарів, у чому їм допомагали підмайстри та учні. Вдосконалюючи професійну майстерність, трударі намагалися їх вигідно продати, бо за виручені кошти утримували сім'ї, закуповували необхідні для роботи матеріали. Торгівці й купці часто перебували в дорозі. Нерідко вони зазнавали нападів розбійників чи зловживань з боку магнатів.
У багатьох містах і містечках торгово-ремісниче населення становило меншість (8-30 %), а більшість займалася сільськогосподарськими роботами. Навіть у Києві наприкінці XV ст. чимало міщан заробляли на життя землеробством і сільськогосподарськими промислами.


Основним здобутком населення міст було узаконення особистої свободи та місцевого самоврядування.


Упродовж другої половини XIV—XV ст. окреслилися позитивні зрушення в економіці й торгівлі; відбулися зміни в соціальній сфері; започаткувалося міське самоврядування.

ЗАСВОЇМО ПОНЯТТЯ
ЗАКРІПАЧЕННЯ - залежність селян, що полягала в прикріпленні до землі, підлеглості адміністративній і судовій владі свого володаря.

ЦЕХ - об'єднання міських ремісників однієї чи споріднених спеціальностей для захисту своїх інтересів, виробництва й збуту товарів.

ФІЛЬВАРОК - шляхетське господарство, в якому використовувалася праця покріпачсних селян.


ЗАПАМ'ЯТАЄМО ДАТИ
1503 р. - польський сейм заборонив селянам переселятися без дозволу шляхти.


1. Заверште речення: «Плуг витісняв у лісові райони...».
2. Перші цехи виникли: а) у середині XIV ст.: б) наприкінці XIV ст.; в) у першій половині XV ст.
3. Які товари вивозилися за кордон?
4. Партачі - це: а) торгівці: б) позацехові ремісники: в) залежні селяни.
5. Вставте у речення пропущені слова: «Очолював сільську громаду виборний    існував ... суд - суд селянського ...».
6. Села об'єднувалися у: а ) волості: б) дворища: в) цехи.
7. Перелічіть основні групи селян.
8. Вставте у речення пропущені слова: «... селяни за користування землею виконували ... повинність».
9. Польський сейм заборонив селянам без дозволу шляхти залишати маєтки у: а) 1440 р.;б) 1498 р.; в ) 1503 р.
10. Які місти розвивалися найінтенсивніше?
11. Заверште речення: «Магдебурзьке право звільняло міщан від...».
12. З яких груп складалося населення міст?
13. Що ви знаєте про розвиток сільського господарства?
14. З якою метою створювалися цехи?
15. Яких обмежень зазнавала торгівля?
16. Охарактеризуйте село Х7У-ХУ ст.
17. Чим займалися «старці»?
18. У чому полягала різниця між «похожими» селянами та «отчичами»?
19. Які податки виплачували селяни?
20. Що таке фільваркове господарство?
21. Скільки міст налічувалося на теренах Київщини, Брацлавщини й Волині наприкінці XVст.?
22. У чому полягало призначення магістрату?
23. Чим відрізнявся склад населення великих міст західних регіонів України?
24. Хто вважався повноправним мешканцем міста?
25. Охарактеризуйте спосіб життя міщан.
26. Доведіть, що в другій половині ХІУ-ХУ ст. українські землі переживали економічне піднесення.
27. Утворення цехів мало позитивне чи негативне значення? Власну думну обгрунтуйте.
28. Складіть розгорнутий план висвітлення питання «Яким було становище селян».
29. Доведіть, що в українському селі розвивалися феодальні відносини.
30. Чи є підстави вважати магдебурзьке право прогресивним для розвитку міст? Якщо так. то чому? Власну думку обгрунтуйте.
31. Як ви розумієте вислів «Міське повітря робить людину вільною»?


ПОПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛАМИ
№1
Обмеження польським королем Сигізмундом І прав українських міщан Львова у 1525 р.
Підчас нашого перебування в минулому році в місті Львові до нас звернулись зі скаргою громадяни того ж нашого міста Львова руської віри, яких там живе чимало, що... бурмистри зазначеного міста забороняють їм купувати будинки, які знаходяться поза межами їх вулиці, тримати шинки, продавати та пити вино, пиво та інші напої, торгувати сукном, а також займатися ремеслом, записуватися в цехи, забороняється їм це не внаслідок шкоди, чи збитків, чи нехтування, що вони ніби роблять. Навпаки, самі бурмистри і громадяни католицької чи римської віри здійснюють вповні свої усталені законом права і свої законні справи...


Ми вияснили, що довгий час наші попередники не змінювали і не встановлювали у своїх ухвалах нічого і ніколи з приводу справи згаданих громадян м. Львова грецької та руської віри, тому, порадившись з нашими радниками, ухвалили... інше ж житло, що знаходиться по інших місцях і вулицях, де раніш не жили вони самі або їх попередники, вони не можуть і не мають права купувати, будувати та мати у володінні. Так само за давнім звичаєм та забороною, що збереглись до цього часу в названому нашому місті Львові, не можна приймати до цехів та допускати до ремесел, ми залишаємо назавжди в попередньому стані.
                       Хрестоматія з історії Української РСР. З найдавніших часів до кінця 50-х рр. XIX ст.: Посібник для вчителя. У 2 т. -Т. І. -С. 144.


№2
Історик про регламентацію життя ремісників цехів
Цехові статути передбачали суворе покарання за розголошення того, що діялося всередині цеху. Підкреслену вагу мала причетність до спільних обрядів, зокрема - участи в похоронних процесіях, зібраннях при «братському пиві» в дні церковних свят та «братських обідів», влаштованих із нагоди піднесення підмайстра до рангу майстрів. На призвідців сварки чи лайки підчас загальних зібрань накладали чималі штрафи. Часто устави містили й вимоги, спрямовані на підтримання престижу членів цеху: наприклад, окремий пункт статуту ткачів Львова й Дрогобича забороняв майстрам ходити босоніж по місту, а статут кам'янецьких кравців накладав штраф на підмайстрів, які в присутності жінок співали сороміцьких пісень чи непристойно жартували.
                       Яковенко Натапія. Нарис історії середньовічної та ранньо-модерної України. - К., 2005. - С. 130.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1.У чому полягали обмеження прав львівських міщан? 2. Чому цехи дбали про престиж своїх членів?


Радимо прочитати
Вовк Ю. Й. Історія України в художньо-історичних образах з найдавніших часів до середини XVI ст. - С. 247-248, 251-253.

Іваничук Роман. Черлене вино. - Львів, 1979. - С. 1-154.

Кочерга Іван. Свіччине весілля // П'єси. - К., 1990. - С. 89-222.


Історія України 7 клас В.А.Смолій, В.А. Степанков
Вислано читачами інтернет-сайту


історія України скачати, історія України уроки, реферати з історії, історія України в школі, історія онлайн

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.