Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Тема 14. Утворення Візантійської імперії. Правління Юстиніана

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 7 клас>>Утворення Візантійської імперії. Правління Юстиніана. Протистояння ворогам у VII—XI ст., іконоборство. Загибель імперії. Культура Візантії



Народження Візантії


Упродовж 324 -330 рр. Константнії І Великий збудував на Сході нову столицю Римської імперії. На високих пагорбах європейського берега Босфору, де колись була розташована давньогрецька колонія Візантій, із вражаючою швидкістю виросло велике місто, укріплене з суші та моря неприступними стінами. Спочатку воно мало горду назву Новий Рим, а пізніше на честь свого засновника стало Константинополем. Місто прикрашали розкішні палаци іі храми, акведуки й широкі вулиці з багатими будинками знаті.


Древній Візантій дав назву Східній Римській імперії — Візантія, хоча самі візантійці називали себе римлянами, по-грецьки — ромеями, а свою імперію — Ромейською.


Рання Візантія по праву вважалася країною міст. У цей час в імперії налічувалося понад тисяча міст. Тоді як у Західній Європі міста занепадали, у Візантійській імперії вони продовжували розвиватися й ставали центрами ремесел і торгівлі. Вироби візантійських майстрів залишалися взірцем для ремісників багатьох країн.


Наявність зручних гаваней і панування над протоками сприяли розвитку мореплавства іі торгівлі. Упродовж раннього Середньовіччя Візантійська імперія залишалася великою морською державою.


Правління Юстиніана І


Найвищого розквіту в ранній період своєї історії Візантія досягла за правління імператора Юстиніана І (527-565), який народився в сім'ї бідного македонського селянина. У житті Юстиніана велике значення мав його дядько по матері Юстин, малоосвічений селянин, який пройшов шлях від простого солдата до імператора. Завдяки дядькові Юстиніан підлітком потрапив до Константинополя, отримав добру освіту, а в 45-річному віці став імператором.


Юстиніан був невисокого зросту, білолиций, приємної зовнішності. У його характері поєднувалися найсуперечливіші риси: прямота й доброта межували з підступністю й обманом, щедрість — із жадібністю, рішучість — із боягузтвом. Юстиніан, наприклад, був байдужим до розкоші, але втрачав чималі кошти для розбудови та оздоблення Константинополя. Багата архітектура столиці та пишність імператорських прийомів вражала варварських правителів і послів Ллє коли в середині VI ст. стався землетрус, Юстиніан скасував святкові обіди при дворі, а заощаджені гроші віддав на допомогу постраждалим.


Із початку свого правління Юстиніан плекав мрію відродити Римську імперію. Цьому він присвятив усю свою діяльність. За рідкісну працездатність Юстиніана прозвали «імператором, який ніколи не спить». Вірною помічницею йому була дружина Теодора. Вона походила з простої родини, у молодості працювала цирковою акторкою. Врода й надзвичайна привабливість дівчини спонукали Юстиніана наперекір багатьом недоброзичливцям одружитися з нею. Ця жінка непохитної волі фактично стала співправителькою чоловіка: приймала іноземних послів, вела дипломатичне листування.


Юстиніан намагався збільшити багатство держави, тому активно підтримував ремесло і торгівлю. Так, за його правління візантійці налагодили власне виробництво шовку, продаж якого приносив чималі прибутки. Імператор також прагнув зміцнити систему управління. Будь-яка людина, навіть незнатного походження, проте справжній фахівець, могла отримати високу державну посаду.


У 528 р. Юстиніан сформував комісію з видатних юристів для перегляду та систематизації всього римського права. Вони систематизували закони римських імператорів II — початку VI ст. (від Адріана до Юстиніана). Цей збірник отримав назву «Кодекс Юстиніана». Він став основою багатотомного зібрання, яке у XII ст. під назвою «Звід цивільного права» поширилося в Західній Європі.

Вивчаємо джерела


VI ст. Із праці Прокопія Кесарійського «Війна з персами»


Імператор Юстиніан і наближені до нього радилися, як краще вчинити: залишитися тут чи втекти на кораблях. Немало було мовлено на користь як першої, так і другої думки. І ось імператриця Теодора сказала таке: «Зараз, я гадаю, не на часі розмірковувати, чи гідно жінці проявляти стійкість перед чоловіками Гі виступати перед розгубленими з юначим запалом... Мені видається, що втеча... є негідним вчинком. Тому, хто з'явився на світ, не можна не померти, однак тому, хто колись володарював, бути втікачем ганебно. Я не хочу позбутися ції ї багряниці і дожити до того дня, коли піддані не назвуть мене своєю володаркою! Якщо ти бажаєш порятувати себе втечею, імператоре, то це не важко. У нас багато грошей, і море поруч, і кораблі є. Однак дивися, щоб тобі, врятувавшись, не довелося потім вибрати смерть, аніж такий порятунок. Мені ж подобається давня приказка, що царська влада — чудовий саван». Так сказала імператриця Теодора. її слона надихнули присутніх і... вони знову почали міркувати над тим, як їм варто боронитися...


Які аргументи знайшла Теодора. щоб переконати імператора і придворних продовжувати боротьбу?


Для влади Юстиніана критичним був початок 532 р., коли в Константинополі спалахнуло велике повстання «Ніка!» (грец. - «Перемагай!»). Саме з таким гаслом виступили повстанці. Вони спалили податкові списки, захопили в'язницю й випустили на свободу в'язнів. Перемога схилялася на бік повсталих. Юстиніан у відчаї готувався до втечі зі столиці. Тільки завдяки рішучості Теодори, яка змогла перекопати чоловіка вжити необхідних заходів, удалося придушити повстання.


Позбувшись грізної внутрішньої небезпеки, Юстиніан приступив до реалізації своєї заповітної мрії — відновлення імперії па Заході. Йому вдалося відвоювати колишні римські володіння від вандалів, остготів, вестготів, і територія Візантії збільшилася майже вдвічі.


Непосильні податки, які збиралися для віденця воєн, привели візантійців до повного зубожіння, тож після смерті Юстиніана народ зітхнув із полегшенням. Постраждало населення й від жахливої епідемії чуми 541-542 рр., яку в народі прозвали «юстиніановою». Вона забрала майже половину населення Візантії. Могутність держави, досягнута за правління Юстиніана, була нетривкою, а відновлення кордонів Римської імперії виявилося штучним.


Візантія в VII—XI ст. Іконоборство


На рубежі VI VII ст. Візантія швидко втратила частину своїх володінь як на Заході, так і на Сході.


На середину VII ст. територія Візантії скоротилася вдвічі порівняно з епохою Юстиніана. Тепер вона дедалі більше набувала вигляду середньовічної держави. Замість римського титулу «імператор» починає вживатися грецький — «василевс». Офіційною державною мовою стала грецька. Зменшилася кількість міст, у всіх сферах життєдіяльності країни спостерігався занепад.


Певна стабілізація візантійської держави відбулася за правління перших василевсів Ісаврійськоі династії. її засновник Лев III Ісавр урятував імперію від натиску арабів, які в 717 р. взяли в облогу Константинополь. Арабський флот з 1800 бойових кораблів увійшов у Босфор. Завдяки невтомній енергії Лева III та мужності захисників міста напад арабів було відбито, а їхній флот спалено «грецьким вогнем».


У VII ст. серед візантійського духовенства почало ширитися вчення, прихильники якого виступали проти шанування ікон і святих мощей. Це вчення відкрито підтримав Лев III. У 726 р. він указом звелів повсюдно замінити розп'яття на звичайний хрест, згодом наказав забілити образи всіх святих, передусім Діви Марії. Так у Візантії розгорівся тривалий конфлікт, відомий  як іконоборство.


Найвірогідніше виступ імператора проти шанування священних зображень був пов'язаний із збагаченням монастирів. Атже, незважаючи на глибоку повагу візантійців до чепців та священнослужителів, кричуща розкіш монастирів викликала невдоволення в суспільстві, а ікони символізували це багатство.

Протистояння між іконоборцями та ікоиошанувальниками тривало понад 100 років і охопило всі верстви населення. Воно супроводжувалося нищенням ікон, катуваннями, стратами, вигнаннями іконошанувальників, а головне — конфіскацією церковних і монастирських угідь. Нарешті у 843 р. іконошанувальники одержали перемогу. Культ ікон було відновлено, а іконоборців відлучено від церкви. Однак ця внутрішня боротьба спричинила послаблення Візантії.


Вагомі зрушення в житті Візантійської імперії спостерігаються в період панування Македонської династії (середина IX — середина XI ст.), який часто називають «золотим віком» візантійської державності. У цей час формується розкішний етикет візантійського двору та строгий церемоніал прийому іноземних послів.


Виняткова роль у зміцненні міжнародного становища Візантійської держави належить імператорові Василієві II (976-1025).


Вивчаємо джерела


X ст. Розповідь Ліутпранда, посла італійського короля Беренгара, про придворний церемоніал у палаці василевса


У Константинополі до імператорського палацу безпосередньо прилягає зала дивовижної пишноти і краси, яку греки називали Магнавра, або Золота палата... Перед імператорським троном стояло дерево з позолоченого заліза і на його гілках сиділи найрізноманітніші птахи, теж із позолоченого заліза, і кожен птах щось виспівував. Сам трон було сконструйовано так. що він то видавався низьким, то здіймався високо вгору. З обох боків трон стерегли велетенські леви з позолоченого металу чи дерева, що били хвостами по підлозі і ревіли, роззявляючи пащі і ворушачи язиками...


У тій залі два євнухи підвели мене до імператора. Коли я ввійшов, леви заревли, а птахи заспівали... Коли я втретє простерся перед троном і підвів голову, то побачив імператора, що спершу сидів трохи вище від мене, уже майже під самою стелею зали і вбраного в інші шати. Як вони це зробили, я не знаю...


1. Що вразило італійського посла понад усе під час імператорського прийому?

2. Що підтверджує високий рівень розвитку техніки?

3. Дня чого влаштовувався такий пишний церемоніал ?

4. Як посол мав вітати імператора ? Чому?

Упродовж тривалого часу він вів війну з болгарами. Вирішальну перемогу над ними васплеве отримав у 1014 р. Візантійці оточили армію болгарського царя. Значна частина болгарського війська загинула, а ще більша — потрапила в полон. Василій ІІ наказав осліпити майже 14 тис. полонених. Тільки кожному сотому було залишено одне око. Ці поодинокі поводирі мали провести своїх незрячих товаришів до болгарського царя. За цей бузувірський вчинок Василій ІІ отримав прізвисько Болгаробоєць.


Зусиллями Василія II до Візантії було повернуто увесь Балканський півострів, частину Сирії, Месопотамії, Малої Азії і Закавказзя. За йот правління Візантія знову стала могутньою державою в Східному Середземномор'ї.


Ізсередини IX ст. починається піднесення візантійських міст, що сприяло розвитку ремесел. Центром виготовлення предметів розкоші, головним посередником у торгівлі між Азією та Європою був Константинополь. Могутні стіни, розкішні палаци, церкви іі монастирі, арки та статуї, повна кораблів гавань «Золотий Ріг», різномовний строкатий натовп — усе це надавало Константинополю особливої привабливості, передусім для іноземних гостей із багатьох країн середньовічного світу. А вже поруч із палацами знатних осіб на вузеньких, позбавлених сонця вуличках, із непрохідною багнюкою чи їдкою курявою, тулилися халупки бідняків. І Ііде не було так багато шовку й золота, воїні в і священиків, вельмож і сановників, як у візантійській столиці, але ж ніде не було й такої кількості злидарів, калік і злодіїв.


Візантія у ХІІ-ХVст.


Зовнішньополітичні невдачі посилили внутрішні смути у Візантійській імперії. У ході боротьби за владу перемогла військова аристократія, яка звела па грон Олексія І Комнина (1081-1118). Він став засновником династії Комнинів. яка керувала державою до 1185 р. І Іравління Комнинів було блискучим періодом в історії Візантії.


Історична цікавинка


На відміну від правителів Західної Європи у візантійському імператорові його піддані вбачали володаря з необмеженою владою, священну особу. Ці уявлення підтримувалися досить складним церемоніалом. Перед появою василевса треба було впасти долілиць, у його присутності ие дозволялося сидіти. У1096 р. ватажки хрестоносців не тільки відмовилися виконувати ці вимоги, але один із них, граф Роберт Паризький, на очах у всіх усівся на трон Олексія Комнина. Коли його попросили встати, роз'яснивши, що піддані не можуть сидіти поруч із василевсом, а тим більше на його троні. Роберт відповів: «Що за дикунство! Один сидить, коли довкола нього стоїть стільки славних воїнів».

Олексій І Комнин зумів вивести імперію з тяжкої кризи, перемогти бунтівних вельмож і небезпечних зовнішніх ворогів. Для боротьби з турками-сельджуками Олексій Комнин звернувся ло гвропейських правителів із листом по допомогу, що стало приводом для початку Першого хрестового походу. Василевс добився від ватажків хрестоносців васальної присяги за ті землі, які вони здобудуть, і навіть передачі частини з них Візантії.


Yа початку XIII ст. у Візантії посилилася династична боротьба. Це стало приводом до втручання в її внутрішні справи рицарів під час Четвертого хрестового походу. У квітні 1204 р. хрестоносці ввірватися в Константинополь і спустошили його.


Вивчаємо джерела


XIII ст. Із хроніки Жоффруа де Віллардуена «Завоювання Константинополя»


У цю ніч... хтось підпалин квартал, що відділяв нас від греків. 1 місто почало страшенно горіти: і горіло всю цю ніч аж до вечора наступного дня. Цt була третя пожежа в Константинополі з часів прибуття франків, і при цьому згоріло будинків більше, як їх було на гой час у трьох найбільших містах Франції.


...Інші (крім тих, які були зайняті захопленням палаців) розбрелися містом і збирали здобич; цієї здобичі було так багато, що ніхто не міг визначити кількість знайденого золота, срібла, глеків, коштовностей, оксамиту, шовкової тканини, хутра та інших речей... ___
Кожен обирав для  себе будинок, який тільки бажав, і таких будинків вистачало всім.

Чи узгоджуються дії рицарів з метою хрестових походів?


Візантійська імперія на деякий час припинила своє існування. На її території утворилася Латинська імперія хрестоносців із центром у Константинополі, а також, кілька візантійських державок, иайсильнішою серед яких була Нікейська імперія. У 1261 р. нікейському імператорові Михаїлові VIII Палеологу пощастило повернути Константинополь і відновити Візантійську імперію. Але вона вже ніколи не піднімалася до вершин колишньої слави та могутності. Тим часом дедалі сильнішим ставав натиск турків.


Візантійці почали пошуки союзників. Частина знаті шукала союзу та допомоги на Заході. За це вона була готова розплатитися втратою церковного суверенітету чи навіть прийняттям католицтва. Інша частина була переконана в релігійній віротерпимості і вважала, що ліпше вже терпіти тюрбан султана, аніж шапку кардинала.


У 1453 р. молодий та енергійний турецький султан Мегмед II Завойовник зібрав величезне військо іі виступив проти Константинополя. Місто було взято в облогу, але воно героїчно боронилося. І ось 29 травня 1453 р. турки штурмом взяли візантійську столицю. Більшість захисників Константинополя загинула. Турки вчинили в місті жахливий погром.


Того ж дня Мегмед II проголосив Константинополь султанською столицею і цим змусив вояків припинити розбій. У вогні пожеж загинули дивовижні пам'ятки мистецтва й цінні манускрипти. Храм Святої Софії було збережено, але перетворено на головну султанську мечеть. Константинополь було перейменовано на Істамбул (Стамбул), який став столицею Османської імперії.

Візантійське суспільство, державне управління


За своїм складом візантійське суспільство було надзвичайно строкатим: аристократи, чиновники, інтелігенція, духовенство, купецтво, ремісники, селяни і раби.


Аристократи викопували певні суспільні обов'язки в поєднанні з приємним відпочинком. Розумовою працею займалися службовці державних і церковних установ, тобто чиновництво. Середнє й вище чиновництво жило не так з державної платні, як за рахунок хабарів і крадіжок. Виші й середні чиновники отримували від василевсів дарунки та різні привілеї. Викладачі, студенти, науковці, цілителі, астрологи тощо становили меншість.


Головним джерелом існування духовенства були прибутки з церковних земель, майстерень і крамниць, а також пожертви та плата мирян за культові послуги. Кожне село подвірно виплачувало спеціальний податок грошима, зерном, борошном, худобою, вином і домашньою птицею.


Візантійське купецтво багатіло завдяки посередницькій торгівлі. Центрами обміну були ярмарки, що влаштовувалися у святкові дні в містах, великих селах і біля стін найбільших монастирів. Тут можна було придбати найрізноманітніші товари. Особливо славилися ярмарки, що відбувалися в Константинополі. Фсссалоніці, Трапезунді та інших містах. Сюди з'їжджалися купці з Русі, Італії, Іспанії, Єгипту.


Основну масу продукції, що надходила на ринок, виготовляли ремісники, У кожного з них була невелика майстерня, у якій працював сам господар-майстер і двоє-троє помічників. Така реміснича майстерня одночасно була й крамницею. Торгівці іі ремісники об'єднувалися в корпорації. Належність до корпорації була не повинністю, а привілеєм. Ремеслом можна було займатися і поза корпорацією. Але тоді ремісники перебували в дуже важких умовах: із них збиралося підвищене мито, вони не мали права продавати свої вироби доти, поки не будуть продані товари корпорацій.


В імперії на розвиток ремесел і торгівлі впливали загальна зневага й негативне ставлення, що культивувалися в середовищі знаті щодо цих видів діяльності. Імператор Теофіл (829 -846) дуже розгнівався, коли довідався, що його дружина Є власницею вантажного корабля, має прибутки від торгівлі і покриває ганьбою ва-силевса як «жалюгідного торгаша». І корабель було спалено разом із товарами.


Основними годувальниками суспільства були селяни. Вони жили в селах невеликими общинами, де всі мали рівні права й виплачували податки за користування землею та виконували різноманітні повинності на користь держави.


У Візантії були також раби, якими ставали переможені іноземці.


Верховна влада у Візантійській імперії належала василевсові, який був оточений почестями й розкошами. Проте утриматися на троні у Візантії було нелегко: більшість імператорів втратила владу через змови та заколоти. Якщо змовники перемагали, то їх не судили. За 1122 роки існування імперії в ній змінилося 90 василевсів, тобто тривалість правління кожного з них у середньому становила 12-13 років.


Іноді імператор скликав сенат (синкліт), який складався з вищих світських і духовних сановників. Членів синкліту було тисячі, але збиралися тільки найголовніші, які жили в столиці.


Для виконання військових або цивільних обов'язків імператор призначав довіреного йому чиновника, якому присвоював почесний титул. Кожному носієві титулу, крім зарплатні, надавалася руга певна щорічна сума грошей і парадний одяг. Титули не успадковувалися.


Центральний апарат управління у Візантії складався з кількох відомств -логофесій, або секретів. Серед них найголовнішими були фінансове відомство, відомство пошти та зовнішніх зв'язків і відомство управління військом. На чолі кожної логофесії (секрету) знаходився логофет, який мав у своєму підпорядкуванні багато підлеглих. В імператорській канцелярії невтомно трудилися секретарі. Міське управління Константинополя очолював сановник, який називався епарх Працю сановників і чиновників оплачували за рахунок податків.


Із VII ст. всю територію Візантійської імперії було поділено на військові округи — феми. У них поселили воїнів, які отримали ділянки землі за службу у війську. У мирний час вони обробляли землю, а на випадок війни вирушали в похід зі своєю зброєю та кіньми. Фемами управляли воєначальники фемнпх військ — стратити, Згодом цивільна влада у фемах була передана преторам (суддям).


Візантійський державний апарат страждав від багатьох хвороб, притаманних бюрократії, і перш за все — від корупції й хабарництва.


Візантійська культура


За багатовіковий період свого існування візантійці створили яскраву й різноманітну культуру, яка стала своєрідним містком між Античністю та Середньовіччям. Цьому сприяла система освіти в країні.


Діти починали вчитися в 6-9-літньому віці. Упродовж двох-трьох років вони навчалися читати за церковними книгами, передусім за Святим Письмом, а також ознайомлювалися з азами лічби та грецької граматики. Школи були як державними, так і приватними. Діти продовжували навчання в середніх школах, переважно в Константинополі. Із вищих шкіл най відомішою була Магнаврська, відкрита в IX ст. зусиллями видатного вченого Лева Математика. її так назвати, бо вона знаходилася в залі Магнавра в імператорському палаці. Однак Магнаврська школа проіснувала всього кілька років. Тож університету як такого у Візантії більше не було.


До будь-якої освіти, знання і науки візантійці ставилися з надзвичайною повагою, хоча й сприймали науку дещо інакше, ніж сучасники. Усі науки об'єднувалися під загальною назвою філософія. Сюди зараховували богослов'я, математику, природознавство, етику, політику, правознавство, граматику, риторику, логіку, астрономію, музику.


Розвиток природничих наук, а також математики й астрономії, був підпорядкований потребам практичного життя: ремесла, мореплавства, торгівлі, військової справи, сільського господарства. Значних успіхів досягли візантійці і в галузі медицини. Потреби медицини, а також ремісничого виробництва стимулювали розвиток хімії, про успіхи якої свідчило, зокрема, винайдення візантійцями «грецького вогню».


У Візантії з усіх наук найбільшого розквіту досягла історія, і Іайвизначпішпм візантійським істориком вважається Прокоти Кесаршський, який жив у VI ст. і був учасником багатьох воєн і походів у період правління імператора Юстиніана. Він прославляв імператора, його перемоги у війнах і масштабне будівництво. Але у віднайденій пізніше праці «Таємна історія» Прокоти викривав жахливі вчинки Юстиніана, його дружини Теодори та найближчого оточення.


У XI XII ст. до видатних візантійських істориків належали Михаїл Псе.гі, Анна Комнина, Нікіта Хоніят та ін.


У візантінськіїі літературі були поширені світські жанри, що продовжували традиції античної культурної спадщини, і церковні, що спиралися на християнське вчення. Найпопулярнішим жанром церковної літератури були «житія святих». Для цих творів характерний детальний опис різних фактів із життя святих і мучеників, а також побуту середньовічної Візантії.


Найзначнішою архітектурною пам'яткою Візантії став храм Святої Софії (Премудрості Божої) в Константинополі. Його споруджували протягом 532-537 рр. за наказом імператора Юстиніана. Будівельними роботами керували два видатні архітектори — Ісидор із Мілетата Апфімій із Трал. Храм увінчує величезний купол діаметром понад 30 м. Сорок вікон, прорізаних в основі купола і в стінах, наповнюють храм Святої Софії світлом. Усередині піп вражає незвичайною пишністю й багатством. Храм оздоблений найкращими сортами мармуру, сріблом, золотом, слоновою кісткою, коштовним камінням. Сучасникам, враженим красою храму Святої Софії, здавалося, ніби цей «дивний витвір... збудований не па камінні, а спушений на золотому ланцюгові з висоти небес».


Велике визнання здобув візантійський живопис, передусім фресками, мошками та іконами. Фрески (розписи на стінах) та мозаїки (зображення, викладені із різнокольорових камінців чи скла) здебільшого прикрашали церковні храми.

Ікони — живописне зображення на дерев'яних дошках ликів Христа, Діви Марії та інших святих можна було побачити не лише в церквах і монастирях, але і в оселях візантійців.


1. Покажіть на карті, які території входили до складу Візантійської імперії.
2. Скільки часу існувала Візантійська імперія?
3. Що об'єднує дати 1204 р. і 1453 р.?
4. Коли Київська Русь підтримувала активні дипломатичні відносини з Візантійською імперією? Хто тоді був князем?
5. Встановіть відповідність між особою та подією, із нею пов'язаною:
1. Ромеї                       А) Юстиніан
2. Кодекс законів         Б) Проконій Кесарійський
3. Ісидор та Анфимій    В) Храм Святої Софії
4. Таємна історія          Г) Самоназва мешканців Візантії
6. Про яку історичну особу йдеться в поданих описах:
• походив із бідної селянської родини. Став імператором завдяки своєму дядькові. Імперія за його правління досягла найвищого розквіту. Автор «Кодексу законів». За його правління було споруджено храм Святої Софії;
• її батько ходив за звірями в цирку. Вона була рідкісною красунею та дуже розумною, енергійною, ризикованою жінкою. Стала дружиною імператора і його співправителькою.
7. Охарактеризуйте Юстиніана як імператора і людину. Які риси вам імпонують, а які    ні? Чому?
8. Роздивіться ілюстрації, на яких зображено храм Святої Софії. Чи однаково багатим є зовнішній вигляд і внутрішнє убранство храму?
9. Знайдіть заііве слово в наведених рядках:
• Юстиніан, «Ніка», храм Святої Софії, іконоборці, «Кодекс», «Таємна історія»;
фреска, мозаїка, акварель, ікона;
• 1453 р., 1204 р.. 1240 р.
10. Напишіть невеликий твір на тему (за вибором):
• «Посли на прийомі у візантійського імператора»:
• «Екскурсія по Константинополю»;
• «Вимоги учасників, повстання «Ніка» до Юстиніана».


І. М. Ліхтей Історія середніх віків 7 клас
Вислано читачами інтернет-сайту


Підручники скачати безкоштовно, підготовка до уроків і все це безкоштовно скачати чи готуватись онлайн. Всесвітня історія обучатись онлайн

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.